Захист дисертації відбудеться " 16 " жовтня 2008 р. о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.02 при Державній установі "Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України" за адресою: 02660, м. Київ, вул. Попудренка, 50

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи "Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України" за адресою: 02660, м. Київ, вул. Попудренка, 50

Автореферат розісланий "12" вересня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д 26.604.02 Е.М. Омельченко

Анотації

Мещерякова І.П. "Обтяженість спадковою патологією та генетико-демографічна структура Євпаторійської популяції". - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.15 - генетика. - Державна установа "Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України", Київ, 2008.

Дисертація присвячена вивченню зв'язку між поширеністю спадкових захворювань і популяційними процесами, що складають їх основу. Результати свідчать про несприятливий характер генетико-демографічних процесів у популяції м. Євпаторії, про що свідчать зниження чисельності, шлюбності, народжуваності, збільшення смертності. Виявлено, що адаптивність популяції знижується. Проаналізовано структуру природженої патології серед новонароджених м. Євпаторії за 2003-2006 р. Вивчено репродуктивну характеристику населення м. Євпаторії. Міжетнічні індекси відбору більш виражені, ніж генераційні й соціальні. У Євпаторійській популяції має місце явище репродуктивної компенсації. Шлюбна структура характеризується поєднаністью подружжя, національність є чинником, структуруючим популяцію (К = 0,28). Аналіз шлюбної структури обстеженої популяції виявив наявність позитивної шлюбної асортативності. Вивчено показники шлюбної міграції: дані якісної, кількісної й просторово-географічної характеристик.

Ключові слова: генетична структура, спадкова патологія, антропометричні показники новонароджених, репродуктивна характеристика.

Мещерякова И.П. Отягощённость наследственной патологией и генетико-демографическая структура Евпаторийской популяции. - Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 03.00.15 - генетика. - Государственное учреждение "Институт гигиены и медицинской экологии им. А.Н. Марзеева АМН Украины", Киев, 2008.

Диссертация посвящена изучению связи между распространенностью наследственных заболеваний и лежащими в их основе популяционными процессами. Дана демографическая характеристика населения по показателям: численность, рождаемость, брачность, национальный, возрастной, профессионально-образовательный состав. Результаты анализа свидетельствуют о неблагоприятном характере генетико-демографических процессов в популяции г. Евпатории. Во все изученные годы (1990, 1993, 2003 гг.) распределения массо-ростовых показателей новорождённых не соответствует нормальному характеру распределению. Адаптивность популяции снижается, о чем свидетельствует снижение процента здоровых детей. Исходя из концепции "адаптивной нормы" проанализирована динамика структуры патологии в группах детей, выделенных по массе и росту при рождении. Проанализирована структура врождённой патологии среди новорождённых г. Евпатории за 2003-2006 гг. Первое место среди пороков заняли аномалии половых органов - 29,1 % (4,8 ‰), затем следовали аномалии костно-мышечной системы - 27,8% (4,6 ‰) и врождённые пороки сердца и крупных сосудов - 17,7% (2,9 ‰). Проанализирована репродуктивная характеристика населения г. Евпатории, сравнивались группы женщин по поколениям, различающиеся по образовательному признаку и по национальной принадлежности. Установлено, что в неславянской группе среднее число детей на одну женщину составляет - 2,16, у славянской части - 1,79 потомка. Межэтнические индексы отбора выражены сильнее, чем генерационные и социальные. В Евпаторийской популяции имеет место явление репродуктивной компенсации. Брачная структура характеризуется сопряженностью супругов, национальность является фактором, структурирующим популяцию (К = 0,28). Отмечены наиболее высокие значения показателя положительной брачной ассортативности в малочисленных этнических группах, у лиц с начальным (А?=78 %) и высшим (А?=40 %) уровнем образования, военнослужащих (А?=59 %), учащихся (А?=61 %), выходцев из республик Средней Азии (А? =68 %). Изучены показатели брачной миграции: дана качественная, количественная и пространственно-географическая характеристики. Коэффициент миграции сократился m=0,66ч0,8. Наблюдается увеличение разнообразия национального состава (с 27 до 35). Показано возрастание удельного веса межнациональных браков (с 39,4 % до 46,6 %) в течение всего изученного периода. Отмечены этнические особенности миграционных процессов.

Ключевые слова: генетическая структура, наследственная патология, антропометрические показатели новорождённых, репродуктивная характеристика.

Meshcheryakova I.P. "Heritable Pathology and Genetic Demographic Structure of the Yevpatoria Population". - Manuscript.

Thesis for cоmpetition of scientific degree of the Candidate of Medical Sciences in speciality 03.00.15. - Genetics. -State institution "Hygiene and Medical Ecology A.N. Marzeev Institute of Ukraine AMS", Kiyv, 2008.

The thesis explored the relationship between the prevalence of hereditary diseases and population processes. The decrease of such parameters as population, marriage rate, birth-rate, and increase of mortality demonstrate the negative features of genetic-demographic processes in the Yevpatoria population. It was revealed that the population adaptability is decreased. The structure of reproductive characteristics of the Yevpatorian population from 2003 to 2006 was analyzed. The reproductive characteristics of population of the Yevpatoria city were investigated. The interethnic indices of natural selection are more evident than generative and social ones. There is phenomenon of reproductive compensation in the Yevpatoria population. Marriage structure is characterized by contingency of couple, and nationality is structure-forming factor of the population (К = 0,28). The analysis of the marriage structure revealed the presence of positive marriage assortativity. The parameters of marriage migration as qualitative and quantitative adjectives and geographic characteristics were examined.

Key words: genetic structure, heritable pathology, anthropometric indices of newborns, reproductive characteristics

Загальна характеристика роботи

Актуальність роботи. Проблема обтяженості популяції людини спадковою патологією залишається актуальною. Останнім часом її рішення має особливе значення для України, тому що сучасна демографічна ситуація в країні характеризується як кризова, у зв'язку з найнижчим рівнем народжуваності за всю післявоєнну історію [Гнатейко, 2003; Н.Я Жилка., 2003; А.М. Сердюк и соавт., 2006). Поширеність спадкових захворювань у популяції залежить від особливостей її структури [Гинтер, 2001; Н.П. Бочков, 2002; N.A Rosenberg. et al., 2002; Ю.П. Алтухов, 2003; Р.А. Зинченко и соавт., 2004; С.С. Амелина и соавт., 2005; И.В. Голденкова-Павлова и соавт., 2006] і, зокрема, таких показників, як гетерогенність популяції і структура шлюбів [Курбатова и соавт., 1997; Ю.П. Алтухов, 2004].

Установлено, що одним з основних факторів, що змінюють генний склад популяції та впливаючих таким чином на структуру спадкової патології, є дрейф генів [De la Chapelle, 1993; Р.А. Зинченко и соавт., 2000]. У ряді робіт показано, що однією з причин накопичення в популяції гомозигот за рідкісною рецесивною патологією є інбридинг [V.C. Sheffield et al., 1998; P. Bijma et al., 2000; A. Tsitrone et al., 2001; J. Slate et al., 2002], обумовлений поширенням у багатьох популяціях традиції укладання близькородинних шлюбів [A. Wahab et al., 1996; R. Savitridina, 1997; J.E. Pattison, 2001; Р.А. Зинченко и соавт., 2003]. Для популяцій Середньої Азії було виявлено, що головним фактором, який визначає обсяг і структуру спадкової патології, є інший компонент інбридингу - невипадковий інбридинг (асортативність шлюбів) [V.C Sheffield et al., 1998; J.K. Pritchard et al., 2000]. Ще однією причиною спадкових захворювань є поява непристосованих генотипів у результаті переходу популяції на новий рівень адаптації [Курбатова и соавт., 1996; 1997; G. Vershubsky et al., 2001; Н.П. Бочков, 2002].

Вивчення генетико-демографічних аспектів українських популяцій виявило розходження в їх структурі та інтенсивності перебігаючих в них генетичних процесів [Атраментова и соавт., 1993; 1998, 1999; 2000; 2002; 2004; О.В. Філіпцова, 1998; Е.М. Омельченко, 1999; О.И. Тимченко и соавт., 2000; А.Л. Вількер, 2001]. Проте досліджень, які виявляють вплив структури популяції на поширеність у ній спадкової патології в Україні, небагато [О.І. Тимченко, 2003; Федота и соавт., 2005]. Соціальна значущість спадкової патології, а також розмаїтості механізмів її появи й накопичення в популяції, роблять такі дослідження особливо актуальними [Бочков, 2002; Ю.П. Алтухов, 2003]. Повна генетико-демографічна характеристика населення України дасть можливість виявити найбільш неблагополучні щодо генетики популяції, а знання про стан генетико-демографічних процесів у конкретних популяціях дозволять прогнозувати їх спрямованість і вживати своєчасні заходи з попередження можливих негативних наслідків [І.Р. Бариляк і співавт., 1993; Ю.П. Алтухов, 2004; А.М. Сердюк і співавт., 2006].

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана на кафедрі генетики й цитології Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна в рамках НДР "Структура й генетичні процеси, поширеність спадкової патології в популяціях різного ступеня урбанізації" (№ держреєстрації 010311005742).

Мета й задачі дослідження. Встановлення особливостей генетичної структури й адаптивності Євпаторійської популяції для підвищення ефективності регіональних програм з охорони здоров'я населення.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні задачі:

· дати демографічну характеристику населення за показниками: чисельність, народжуваність, шлюбність, національний, віковий, професійно-освітній склад;

· вивчити репродуктивні характеристики популяції;

· проаналізувати адаптивно-значимі антропометричні показники новонароджених Євпаторійської популяції;

· вивчити поширеність і розмаїтість спадкової й природженої патології серед новонароджених;

· провести аналіз шлюбної структури населення й оцінити ступінь ізоляції відстанню;

· оцінити тиск відбору та міграцій в різних когортах населення.

Об'єкт дослідження. Генетико-демографічні процеси й адаптивність Євпаторійської популяції.

Предмет дослідження. Антропометричні дані новонароджених; частота спадкової й природженої патології в новонароджених; показники диференціальної плідності жінок пострепродуктивного віку; шлюбні записи.

Методи дослідження. Популяційно-генетичний (розрахунок шлюбної асортативності й шлюбної спряженості), генетико-демографічний (розрахунок коефіцієнтів міграції та ендогамії), антропометричний (оцінка масо-зростових показників), соціометричний (вивчення впливу соціальних факторів), епідеміологічний (проведення досліджень і розрахунок відносного ризику) і статистичний (перевірка нульових гіпотез).

Наукова новизна роботи. Уперше проведений популяційно-генетичний аналіз населення м. Євпаторії. Отримано демографічну характеристику населення за показниками: чисельність, народжуваність, шлюбність, смертність. Обчислено основні генетико-демографічні показники (етнічний, статевіковий склад населення, шлюбна структура за біологічними й соціальними характеристиками, рівень інбридингу) популяції й відзначені тенденції в їх динаміці. Уперше описана розмаїтість спадкової патології в новонароджених у динаміці. Визначений нозологічний спектр і розрахована частота спадкових і природжених захворювань у новонароджених. Проаналізовано тип відтворення населення й оцінено тиск добору в популяції. Виявлено особливості міграційних процесів. Оцінено ефективність, якісні й кількісні характеристики міграції. Вивчено просторово-географічні показники міграції. Проаналізовано параметри ізоляції відстанню і їх динаміка за часом. Оцінений рівень інбридингу й аутбридингу, виявлені етнічні, соціальні і конфесіональні групи з максимальним ризиком за спадковою патологією.

Теоретичне значення. Поповнена інформація про структуру й спрямованість генетико-демографічних процесів популяцій України. Отримано інформацію про генетико-демографічну структуру населення конкретного регіону. Результати дослідження можуть бути використані в різних областях науки: антропології, генетиці, медицині, соціології.

Практичне значення. Отримані дані мають практичне значення для виділення пріоритетних напрямків діяльності медико-генетичної служби з урахуванням описаних змін у популяційній структурі м. Євпаторії. Визначено групи підвищеного ризику з природженої й спадкової патології, які мають бути об'єктами підвищеної уваги педіатрів, сімейних лікарів, медичних генетиків. Результати роботи можуть ураховуватися при формуванні державних соціальних програм, для роботи місцевої адміністрації. Отримані дані можуть бути використані в навчальному процесі у вищих навчальних закладах, на курсах підготовки лікарів-генетиків і в практичній роботі педіатрів і генетиків.

Особистий внесок здобувача. Здобувач проаналізувала наукову літературу з теми дисертації, зібрала й обробила первинну медичну документацію й архівні записи відділу ЗАГС, склала електронну базу даних, виконала статистичний аналіз даних, описала результати дослідження й оформила роботу.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи доповідалися на науковій конференції молодих учених Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (м. Харків, 2003), на наукових конференціях молодих учених Харківського національного медичного університету "Медицина третього тисячоріччя" (м. Харків, 2003, 2004, 2007), на V міжнародному конгресі інтеграційної антропології (м. Вінниця, 2004); на науковій конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження Г.И. Семененко (м. Харків, 2006), на I міжнародній конференції молодих учених "Біологія: від молекули до біосфери"(м. Харків, 2006).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 робіт: 5 статей і 7 тез. У виданнях, рекомендованих ВАК України, опубліковано 4 статті.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація викладена на 197 сторінках машинописного тексту (основного тексту - 148 стор.) і складається зі вступу, огляду літератури, розділу матеріалів і методів, результатів власного дослідження й обговорення, закінчення, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури, додатка. Текст дисертації проілюстрований 2 рисунками й 51 таблицею. Бібліографічний список містить 293 джерела, з них 192 літературних джерела російською й українською і 101 - англійською мовами.

Основний зміст роботи

Матеріал і методи дослідження. Збір матеріалу проводився на базі трьох установ м. Євпаторії: міської жіночої консультації, в архівах міського пологового будинку й відділу ЗАГСа.

Джерелом інформації для вивчення репродуктивних характеристик популяції за методикою О.М. Кучер й О.Л. Курбатовой [1986] були дані акушерсько-гінекологічного анамнезу, зібрані в 2004 р. медичним персоналом жіночої консультації м. Євпаторії в 553 жінок пострепродуктивного віку. Скопійовані дані про дату народження жінки, її національність, професію, освіту, кількість вагітностей і їх наслідки (живородіння, мертвородіння, позаматкові вагітності, медичні й спонтанні аборти). Ураховували вік вступу в шлюб, вік до закінчення першої вагітності і до моменту народження першої дитини, що вижила, вік до моменту народження останньої дитини, що вижила, і до закінчення останньої вагітності. Виділити окремі покоління в дослідженому матеріалі не було можливим, тому використовували часовий інтервал 25 років, приблизно відповідний величині людського покоління [Курбатова и соавт., 1984; 1986]. Вибірку розділили на групи залежно від року народження обстежених, позначивши їх як перше (1913-1938 р.) і друге (1939-1959 р.) покоління. Оцінка потенційного добору проведена за методом J. Crow [J.F. Crow, 1958].

На базі пологового будинку м. Євпаторії зібрані дані за архівними записами в історії розвитку новонароджених ["Історії пологів" (ф. № 096/о), "Історія розвитку новонароджених" (ф. № 097/о)]. Усього проаналізовано 2241 запис, з них за 1990 р. - 952, 1993 р. - 753, 2003 р. - 536. Була отримана інформація: про матір - відомості про національність, вік на момент народження дитини, освіту, місце проживання; про новонародженого - дата народження, стать, вага тіла, зріст, окружність голови й груди, стан здоров'я (хворий, здоровий), діагноз захворювання; про пологи - які за переліком пологи, їхні терміни (своєчасні, передчасні, спізнілі), наявність патології (патологічні, непатологічні), розродження (мимовільні, за допомогою операції кесарева розтину). Вивчено розподіли 4 антропометричних ознак новонароджених - вага тіла, зріст, окружність голови й грудей. Стан здоров'я новонародженого (хворий, здоровий) визначав за діагнозами, зробленими лікарем-неонатологом. Діагнози класифіковані на 9 груп відповідно до Міжнародної класифікації захворювань X-го перегляду.

Вивчення зв'язку антропометричних показників новонародженого зі станом генетичної структури популяції проведено з позицій концепції "адаптивної норми" [Алтухов и соавт., 1990]. Відповідно до даної концепції морфо-фізіологічні ознаки людей (дорослих, новонароджених) значною мірою залежать від рівня гетерозиготності популяції [Дуброва и соавт., 1993; 1994; В.П. Іванов и соавт., 1998]. Зона "адаптивної норми" популяції виділена за двома ознаками (вага тіла та зріст новонародженого) у групі здорових дітей у діапазоні + 0,5 s. Залежно від значень масо-зростових показників усі новонароджені були розподілені на п'ять груп. У першу групу, зона адаптивної норми (М^{0 -} Д⁰), віднесені діти із середніми масо-зростовими показниками. У групи М^- - Д^- і М^{+ -} Д⁺ увійшли діти з низькими і високими масо-зростовими показниками відповідно. Група М^{- -} Д⁰ складалася з дітей із середнім зростом і низькою вагою, групу М_pd склали інші діти з порушеною кореляцією між вагою і зростом при народженні (М^{0 -} Д⁺, М^{- -} Д⁺, М⁺ - Д⁰, М^{+ -} Д^-, М⁰ - Д^-).

Для визначення обтяженості популяції спадковою й уродженою патологією використовували дані відомчої звітності МОЗ України (ф. 13 "Звіт про аборти", ф. 21 "Звіт про медичну допомогу вагітним, породіллям і роділлям"). Отримано дані за 1990, 2003-2006 рр. Розрахунок епідеміологічних характеристик ризику здійснений за методикою М.А. Подольної [Подольная и соавт., 2000].

В архіві відділу ЗАГС м. Євпаторія була отримана інформація про шлюби, укладені у 1960/61 р. (1186 пара), 1985 р. (1030 пара), 1993 р. (1067 пара) і 1994/95 р. (1987 пара). Ураховувалися вік, національність, місце народження, освіта й професія чоловіка та дружини. Вікові показники були розраховані на всю масовість, інші показники лише для репродуктивної його частини. Оскільки відомості про освіту в записах 1960 і 1994/95 р. відсутні, динаміка цих показників була досліджена за даними 1985 і 1993 р. У записах 1994/95 р. відомості про професії були відсутні, даний показник був досліджений за 1993 р.

Аналіз міграції та шлюбної структури проведений з використанням підходів, розроблених О.Л. Курбатовою із співав. [1984; 1988]. Для пар репродуктивного віку визначені відстані "батько-нащадок" (дистанція між місцем народження індивіда й м. Євпаторією), шлюбна відстань (дистанція між місцями народження чоловіка й дружини), віддаленість міграції (відстань між місцем народження мігранта й м. Євпаторією). Кількісну характеристику міграції оцінювали за допомогою коефіцієнта міграції (m), який розраховували як частку мігрантів у вибірці. Індекс ендогамії розраховувався як частка шлюбів між місцевими уродженцями серед усіх шлюбів, укладених у даному територіально-адміністративному підрозділі. Для оцінки просторово-географічних показників міграції використовували метод розрахунку параметрів моделі Малеко [N.E. Morton, 1977].

Ступінь невипадковості створення шлюбних пар за якісними ознаками оцінена за допомогою поліхоричного показника зв'язку К [Плохинский, 1970]. Для обчислення ступеня шлюбної вибірковості за окремими градаціями якісної ознаки використовували індекс шлюбної асортативності А и Аґ [Курбатова и соавт., 1984; 1992]. У роботі були використані дані демографічних довідників.

Формування бази даних і розрахунки проведені в програмі Excel. Для таких показників, як вік вступу в шлюб, шлюбна відстань, відстань батько-нащадок і віддаленість міграції, були розраховані загальнозначущі статистики. Силу зв'язку між кількісними нормально розподіленими ознаками оцінювали за допомогою параметричного коефіцієнта кореляції (r). Порівняння середніх арифметичних, після перевірки розподілу дат на нормальність (методом оцінки As і Ex) проводили за допомогою критерію Стьюдента t. При порівнянні декількох груп використовували критерій Стьюдента з виправленням Бонферроні [С.A. Глантц, 1999]. Для порівняння часток використовували критерій Фішера F з кутовим перетворенням. Порівняння рядів розподілу проводили за допомогою критерію Пірсона ч² [Лакин, 1990]. Розрахунки проведені на персональному комп'ютері типу IBM PC/АТ.

Результати дослідження і їхнє обговорення

Структура населення Євпаторії. Аналіз демографічної характеристики населення м. Євпаторії свідчить про зниження чисельності популяції з 115 тис. (1995 р.) до 106 тис. (2004 р.). шлюбність знизилась з 10,0 (1960/61 р.) до 7,9 ‰ (1994/95 р.). З 1992 р. до 2001р. народжуваність упала з 9,1 до 6,4 на 1000 чоловік. Зниження питомої ваги дітей у загальній чисельності підсилює процес старіння населення. Число дітей 1-14 років складає 16,5 %, 15-19 років - 7,2 %.

Крим є єдиним регіоном України, де дві третини населення складають росіяни. Етнічний склад населення Євпаторії з 1960/61 по 1994/95 р. зазнав таких змін: частка українців і татар збільшилася з 23 до 26 % і з 0,3 до 5,1 % відповідно, зменшився відсоток росіян (з 69 до 63 %), білорусів (з 2,1 до 1,7 %) і євреїв (з 3 до 0,5 %).

Результати вивчення віку вступу в шлюб свідчать про вихід віку молоді за межі репродуктивного оптимуму. Відсоток наречених, що знаходяться в репродуктивно сприятливому віці за вивчений час, знизився в 1,3 рази, відсоток юних матерів збільшився 1,8 рази, а літніх - у 1,5 рази. Середній вік вступу в шлюб збільшився в чоловіків з 25,7 до 27,0 років, у жінок з 23,9 до 25,0 років, зросла його дисперсія (з 5,5 до 7,8).

Освітній рівень молоді за вивчений період часу змінився. Частка осіб, що мають вищу освіту збільшилася в 1,4 рази, що мають загальну середню освіту зменшилася в 1,3 рази. Позитивний бік підвищення освітнього рівня молоді виявляється в адекватній оцінці батьками медико-генетичного прогнозу та здатності зробити вибір. Однак, більш освічені жінки мають дітей у більш пізньому віці, що збільшує ризик спадкових захворювань.

Економічна ситуація в Україні вплинула на професійний склад молоді. За досліджений період часу зменшилася частка робітників сфери виробництва з 35 до 20 %, сфери обслуговування з 20 до 15 %, військовослужбовців з 11 до 7 %, медиків з 9 до 7 %. Збільшилася кількість педагогів і учнів - у два рази (з 3 до 6 %), торгівельних працівників - у 3,5 рази (з 0,4 до 1,4 %), непрацюючих - у 4 рази (з 4 до 16 %), пенсіонерів - більш ніж у 20 разів (з 0,2 до 4,5 %).

Відтворення населення. Вивчення перебігу вагітності та розродження жінок-породілей за 1990, 1993, 2003 р. розходжень не виявило. Вивчено вплив демографічних ознак матері (вік і національність) на перебіг вагітності й характеристики розродження. Кількість патологічних вагітностей у жінок молодше 20 років була достовірно вищою, ніж у жінок сприятливого віку (p<0,05). розродження за допомогою операції кесарева розтину в жінок після 35 років відбувалися частіше, ніж у жінок у віці від 20 до 35 років (p<0,05). За термінами пологів розходжень між віковими групами виявлено не було. У слов'ян спостерігалася підвищена кількість патологічних вагітностей у порівнянні з неслов'янами в 1993 р. (p<0,001). За термінами й способам розродження розходжень між різними національними групами в усі вивчені роки виявлено не було.

За досліджений період часу розподіл ваго-зростових показників у новонароджених не відповідає законові нормального розподілу. Розподіл ваги тіла характеризується невеликою лівосторонньою асиметрією. Значення показника асиметрії для ваги у вивчені роки склало від As = -0,28 до As = -0,41. Інші розмірові ознаки також мають невелику, але достовірно лівосторонню асиметрію. Для окружності голови показник асиметрії знаходиться в межах -0,33 - -0,61. Для окружності грудей As = -0,69 - -0,89. Найсуттєвіше відхилення від нормального розподілу властиве показникові росту As = -0,55 - -1,84. Відзначена нами лівостороння асиметрія, очевидно, пов'язана з виживанням недоношених дітей. Розподіл усіх кількісних ознак характеризується також позитивним ексцесом. У нашому дослідженні достовірних відмінностей за антропометричними даними новонароджених залежно від демографічних ознак матері (віку, національності, місця проживання й рівня освіти) не виявлено.

Розподіл патології новонароджених і фактори ризику. Результати дослідження свідчать, що протягом вивченого часу адаптивність Євпаторійської популяції змінювалась. З 1990 по 1993 р. відсоток здорових дітей зменшився з 83,7 до 69,7 %. До 2003 р. відсоток здорових дітей збільшився на 4,4 %, але не досяг рівня 1990 р.

Результати роботи вказують на те, що стан здоров'я новонароджених не залежить від демографічних ознак матері (національності, місця проживання, рівня освіти). Однак ризик народження дітей з патологією в жінок після 35 років збільшується в 1,5 рази, таке ж значення ризику й у юних матерів (14-18 років). спадковий захворювання популяція смертність

Аналіз антропометричних ознак новонароджених у нормі й при патології виявив відмінності за всіма вивченими показниками. Здорові новонароджені як за зростом, так і за вагою мають середню мінімальну дисперсію й показники асиметрії та ексцесу, що вірогідно не відрізняються від відповідних показників для нормального розподілу. Розподіл ваго-зростових показників хворих новонароджених не відповідає законові нормального розподілу й характеризується меншою середньою арифметичною, більшою дисперсією, лівосторонньою асиметрією (виняток для показника зросту в 1993 р. 0,39) і в деяких випадках позитивним ексцесом.

Результати дослідження ваго-зростових показників новонароджених згідно "концепції адаптивної норми" представлені в табл. 1.

Дослідження ваго-зростових показників серед хворих і здорових дітей виявило, що відсоток хворих дітей збільшився у всіх групах по роках. Найбільш значне збільшення характерне для групи з низькими значеннями антропометричних показників (у 1,6 разів).

Таблиця 1. Ваго-зростове співвідношення дітей по роках

Вивчення структури спадкової патології у новонароджених за термінами вибірки дало такі результати. Найчастіше в 1993 р. відзначалася патологія з боку ЦНС, дихальні й серцево-судинні порушення, а також розлади, пов'язані з тривалістю вагітності й зростанням плоду.

Результати вивчення структури захворюваності в групах дітей, виділених відповідно до ваги й зросту при народженні представлені в таблиці 2.

Таблиця 2. Розподіл спадкової патології новонароджених за адаптивними групами

Аналіз даних про стан здоров'я новонароджених у м. Євпаторії за 2003-2006 рр. виявив тенденцію до зниження загальної захворюваності дітей (з 215,6‰ у 2003 р. до 174,4 у 2006 р.).

Таблиця 3. Структура природженої патології серед новонароджених м. Євпаторії за 2003-2006 рр.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове рішення наукової задачі, що полягала у вивченні впливу особливостей генетичних процесів Євпаторійської популяції на рівень і структуру спадкової патології. Для цього була визначена репродуктивна характеристика населення, проаналізовані адаптивнозначущі антропометричні показники новонароджених, вивчені поширеність і спектр спадкової й уродженої патології новонароджених, проаналізована шлюбна структура населення, оцінений тиск відбору й міграцій. Усе це дозволило визначити характер популяційно-генетичного процесу в Євпаторійської популяції й визначити групи підвищеного генетичного ризику для вдосконалення регіональних програм з охорони здоров'я населення.

1. Динаміка чисельності населення м. Євпаторії характеризується такими показниками: число жителів знизилося з 115 тис. (1995 р.) до 106 тис. (2004 р.); шлюбність зменьшилася з 10,0 ‰ (1960/61 р.) до 7,9 ‰ (1994/95 р.); народжуваність знизилася з 9,1 (1992 р.) до 6,2 (2000 р.) на 1000 чоловік. Зниження чисельності, шлюбності, народжуваності свідчить про несприятливий тип популяційно-генетичних процесів в Євпаторійській популяції.

2. Середній вік вступу в шлюб збільшився в чоловіків з 25,7 до 27,0 років, у жінок з 23,9 до 25,0 років, зросла його дисперсія з 5,5 до 7,8. Дві третини населення становлять росіяни. Відсоток росіян серед тих, що беруть шлюб, зменшився з 69 % (1960/61 р.) до 63 % (1994/95 р.), значно знизився відсоток євреїв (з 3 до 0,5 %). Відсоток українців збільшився (з 23 до 26 %). Найбільш інтенсивно зросла питома вага татар (з 0,3 до 5,1 %). Мінявся освітній рівень: відсоток молодих з вищою освітою зріс з 14,4 % в 1985 р. до 20,6 % в 1993 р.

3. В усі вивчені роки (1990, 1993, 2003 р.) розподіл масо-зростових показників новонароджених характеризується лівосторонньою асиметрією (As = -0,28 ч -1,83) і позитивним ексцесом (Ex = 0,38 ч 13,38). Антропометричні показники хворих новонароджених характеризуються меншою середньою арифметичною (маса тіла - = 3113 г, зріст - = 49,8 см), більшою дисперсією (маса тіла - s = 663 г, зріст - s = 3,3 см), у порівнянні з показниками здорових новонароджених (середня арифметична для показника маса тіла - = 3420 г, зріст - = 51,1 см; дисперсія маса тіла - s = 411 г, зріст - s = 2,1 см).

4. Відсоток здорових дітей знизився з 84% (1990 р.) до 74% (2003 р.). Стан здоров'я новонароджених не залежить від демографічних характеристик матері (віку, національності, місця проживання, рівня освіти).

5. Рівень захворюваності дітей різних масо-зростових категорій різний: найбільший відсоток хворих дітей у групі М ^- - Д-Д^- (30,7 ч 53,2%), найменший - у групі М^{0 -} Д⁰ (10,6 ч 20,7).

6. Частота природжених вад розвитку серед новонароджених м. Євпаторії за 2003-2006 р. склала 16,4 на 1000 живонароджених. У структурі природженої патології аномалії, що найбільш часто зустрічаються, становили: аномалії статевих органів - 29,1 %, аномалії кістково-м'язової системи - 27,8 %, уроджені пороки серця й великих судин - 17,7 %.

7. Інтенсивність відбору в поколіннях слабшає (індекс відбору в першому поколінні - 0,36, у другому - 0,32). Індекс відбору залежить від національної приналежності (у неслов'ян - 0,46, у слов'ян - 0,31). Адаптивність слов'янської групи 0,90, неслов'янської групи - 1,08.

8. Євпаторійська популяція структурована. Поєднаність подружжя за національністю становить К = 0,28; за рівнем освіти К = 0,23; за професією К = 0,22; за місцем народження К = 0,19. Найбільш високі показники позитивної шлюбної асортативності відзначені для представників малочисленних національностей (А? = 55%), в осіб з початковим (А? = 78%) і вищим (А? = 40%) рівнем освіти, військовослужбовців (А? = 59%), учнів(А? = 61%), вихідців з республік Середньої Азії (А? = 68).

9. Основним фактором росту чисельності населення є міграція, що має тенденцію до ослаблення інтенсивності (m=0,66ч0,80) і збільшення віддаленості (909 - 1314 км). Збільшується аутбредний компонент популяції, про що свідчить підвищення розмаїтості національного складу населення (з 27 до 35) і відсотка міжнаціональних шлюбів (39 - 47 %).

10. Факторами, що підвищують ризик уродженої й спадкової патології в дітей, є приналежність подружжя до неслов'янської етнічної групи, а також низький рівень освіти батьків.

Практичні рекомендаці:ї

1. Для оптимізації роботи медико-генетичної консультації необхідне вдосконалення інформації при заповненні медичної карти новонародженого. Необхідно вказувати етнічну приналежність матері і її точне місце народження або її батьків.