Метаболічна та продуктивна дія клітковини при підвищенні її рівня в раціоні відгодівельної худоби в літній період

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ БІОЛОГІЇ ТВАРИН УААН

УДК 577.125:636.084.52

03.00.04 - біохімія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

МЕТАБОЛІЧНА ТА ПРОДУКТИВНА ДІЯ КЛІТКОВИНИ ПРИ ПІДВИЩЕННІ ЇЇ РІВНЯ В РАЦІОНІ ВІДГОДІВЕЛЬНОЇ ХУДОБИ В ЛІТНІЙ ПЕРІОД

ШЕЛЕВАЧ

Андрій Васильович

Львів

2008



ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в Інституті землеробства і тваринництва західного регіону УААН.

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Рівіс Йосип Федорович, Інститут біології тварин УААН, головний науковий співробітник лабораторії екологічної фізіології та якості продукції.

Офіційні опоненти - доктор біологічних наук, професор Вовк Стах Осипович, Львівський національний аграрний університет МАП України, завідувач кафедри тваринництва та біотехнологій;

- доктор сільськогосподарських наук, професор Данчук В'ячеслав Володимирович, Подільський державний аграрно-технічний університет МАП України, завідувач кафедри біохімії, фармакології та радіобіології.

Захист відбудеться ''11'' листопада 2008 р. о 12⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.368.01 в Інституті біології тварин УААН за адресою: 79034, м. Львів, вул. В. Стуса, 38.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту біології тварин УААН за адресою: 79034, м. Львів, вул. В. Стуса, 38.

Автореферат розісланий '' 10 '' жовтня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Віщур О.І.



загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Ефективність використання протеїну в організмі великої рогатої худоби при випасанні на пасовищі або при згодовуванні зеленої маси сіяних трав у певній мірі залежить не лише від вмісту в раціоні легкорозщеплюваних вуглеводів (цукру, крохмалю), але і від рівня клітковини (Givens D., 1996; Adesogan A., 2000; Shawn D., 2003; Fisher M., 2004).

Це зумовлено, насамперед, стабілізацією ферментативних процесів у рубці і рН його вмісту за високого рівня в раціоні тварин легкорозщеплюваного протеїну і неструктурних вуглеводів (Fondevila M., 1996; Adams L., 1999). Дефіцит клітковини в раціоні відгодівельної худоби при випасанні на культурних пасовищах або при згодовуванні зеленої маси сіяних трав призводить до зниження продуктивності тварин внаслідок зменшення трансформації протеїну в мікробіальний білок (Michalet-Doreau B., 1990; Bergner H., 1993; Kempen T., 2003). Цим пояснюється підвищення ефективності використання протеїну великою рогатою худобою при додаванні до зеленої маси трави грубих кормів (сіна, сінажу, соломи), які характеризуються високим вмістом клітковини (Walli T., 1988; Воробьев Е. С., 1991; Haugen R., 2002). Проте біохімічні механізми впливу підвищеного рівня клітковини в раціоні відгодівельних тварин у літній період до кінця не з'ясовано. Актуальність вивчення цього питання зумовлена впливом різного вмісту структурних і неструктурних вуглеводів у раціоні на інтенсивність і спрямованість ферментативних процесів та співвідношення між окремими коротколанцюговими жирними кислотами і їх використанням у синтетичних і енергетичних процесах (Adams L., 1999; Griswold K., 2003).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до НТП 04 ''Науково-практичне обгрунтування сталого розвитку агроекосистем України'' і є фрагментом технічного завдання ''Розробити нові способи виведення токсикантів з організму сільськогосподарських тварин'' (№ держреєстрації 0106U003842), у якому дисертант вивчав обмін азоту і жирних кислот в організмі та продуктивність бугайців за згодовування різних форм клітковиновмісного корму.

Мета і завдання досліджень - встановити особливості впливу підвищеного рівня клітковини у раціоні, що складається з зеленої маси сіяних трав і комбікорму, шляхом додавання солом'яної січки на ферментативні процеси, метаболізм азоту і жирних кислот у рубці відгодівельної худоби, на її ріст і якість м'яса. У завдання роботи входило дослідження:

концентрації окремих летких жирних кислот, азотовмісних сполук, етерифікованих і неетерифікованих вищих жирних кислот у рідині рубця відгодівельних бугайців при додаванні до їхнього раціону, що складається з зеленої маси сіяних трав і комбікорму, солом'яної січки з різним розміром частинок як джерела клітковини;

засвоєння азоту і жирних кислот в організмі тварин у балансовому досліді;

концентрації різних азотовмісних сполук, окремих етерифікованих і неетерифікованих вищих жирних кислот та активності ферментів переамінування (АСТ і АЛТ) у крові досліджуваних бугайців;

вмісту окремих етерифікованих і неетерифікованих вищих жирних кислот у печінці та скелетних м'язах досліджуваних бугайців;

жирнокислотного складу внутрішнього (біляниркового) жиру у досліджуваних бугайців за згодовування солом'яної січки з різною величиною частинок;

впливу клітковини при підвищенні її вмісту в раціоні на ріст і якість м'яса відгодівельної худоби.

Об'єкт дослідження - ферментативні процеси, метаболізм азоту і жирних кислот, інтенсивність росту і якість м'яса бугайців за підвищеного рівня клітковини в раціоні, що складається із зеленої маси сіяних трав, комбікорму та солом'яної січки з різною величиною частинок.

Предмет дослідження - азотовмісні сполуки, коротколанцюгові та довголанцюгові жирні кислоти, інтенсивність росту відгодівельних бугайців.

Методи дослідження - біохімічні (вміст клітковини, азоту та загальних ліпідів), колориметричні (активність ферментів переамінування), хроматографічні (склад летких і високомолекулярних жирних кислот), статистичні (вірогідність отриманих результатів).

Наукова новизна одержаних результатів. Вивчено вплив підвищеного рівня клітковини у раціоні відгодівельної худоби на ферментативні процеси та продукцію летких жирних кислот у рубці, трансформацію азоту корму в рубцевий мікробіальний білок та вміст поліненасичених жирних кислот у плазмі крові, печінці, скелетних м'язах і жировій тканині. Встановлено позитивну дію підвищеного рівня клітковини у раціоні, який складається з зеленої маси сіяних трав, комбікорму та солом'яної січки з різною величиною частинок, зокрема спостерігали стабілізацію ферментативних процесів, підвищення пропіоновокислого бродіння, синтезу бактеріального протеїну та інгібування біогідрогенізації поліненасичених жирних кислот у рубці, що впливає на інтенсивність росту бугайців та вміст поліненасичених жирних кислот у м'ясі.

Практичне значення одержаних результатів. Дані досліджень є теоретичною основою підвищення інтенсивності росту (за рахунок більш повного засвоєння поживних речовин корму) і якості м'яса (внаслідок збільшення в ньому вмісту незамінних поліненасичених жирних кислот) відгодівельної худоби шляхом збільшення кількості клітковини в її раціоні, що складається з зеленої маси сіяних трав, комбікорму та солом'яної січки. Результати досліджень впроваджено в господарствах Дрогобицького та Жовківського районів Львівської області. Економічний ефект, за рахунок вищих приростів маси тіла, склав 225 - 234 грн/голову.

Особистий внесок здобувача. Здобувач самостійно проаналізував наукову літературу, виконав експериментальну частину роботи, статистично опрацював результати досліджень, підготував статті до опублікування, написав дисертаційну роботу. Разом з науковим керівником провів аналіз й обговорення результатів досліджень, сформулював висновки та пропозиції виробництву.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи заслухано: на щорічних науково-практичних конференціях Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН (Львів - Оброшино, 2005 - 2007 рр.), на ІХ Українському біохімічному з'їзді (Харків, 2006 р.), на міжнародних науково-практичних конференціях: ''Механізми функціонування фізіологічних систем'' (Львів, 2006 р.), ''Молодь та поступ біології'' (Львів, 2007 р.), ''Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution'' (Одеса, 2007 р.), ''Проблемы повышения производства животноводческой продукции'' (Жодіно, 2007 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 12 праць, з них 7 у фахових наукових виданнях, в тому числі 6 одноосібних, 5 доповідей на міжнародних наукових конференціях, отримано патент України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, вибору напрямів досліджень, матеріалів та методів виконання роботи, результатів досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків, пропозицій виробництву, додатків (15) та списку використаної літератури, який містить 305 джерел, з них 245 латиною. Загальний обсяг дисертації 146 сторінок, у тому числі 42 таблиці, які займають 17 сторінок.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури. Складається з 2 підрозділів, у яких наведено дані літератури щодо особливостей обмінних процесів вуглеводів, азотовмісних сполук і жирних кислот в організмі жуйних тварин.

Загальна методика та основні методи досліджень. Роботу виконували протягом 2005 - 2007 рр. в Інституті землеробства і тваринництва західного регіону УААН. Експериментальні дослідження проводили у ТзОВ "Літинське" Дрогобицького району Львівської області. У даному господарстві було сформовано три групи бугайців (по 4 тварини у кожній), аналогів за походженням, віком (15 місяців) та масою тіла. Трьом бугайцям із кожної групи наклали фістули рубця. За умов прив'язного утримання тварини контрольної групи протягом травня - липня (90 днів) отримували основний раціон (ОР), який містив зелену масу злаково-бобового пасовища (35 кг) та комбікорм (2,5 кг). Поживна цінність раціону складала 7,67 кг кормових одиниць. Раціон містив 7,4 кг сухої речовини, 1149 г перетравного протеїну, 1367 г сирої клітковини, 925 г крохмалю, 443 г цукру, 280 г сирого жиру, 45 г кальцію, 33 г фосфору та 40 г натрію. Бугайцям І та ІІ дослідних груп до основного раціону додавали 1 кг січки соломи озимої пшениці з величиною частинок відповідно 0,2-2,0 і 3,0-5,0 см.

У кінці досліджень провели балансовий дослід на 4 бугайцях із кожної групи (2 доби підготовчого періоду та 5 діб облікового). Під час останнього для лабораторних досліджень було відібрано зразки кормів, сечі та калу. Після закінчення балансового досліду отримали проби вмісту рубця (через фістулу) та крові (з яремної вени). Зразки рубцевої рідини відбирали до ранкової годівлі, а також на 2-й, 4-й, 7-й та 10-й годинах від її початку, а крові - до ранкової годівлі та на 3-й годині від її початку. Після завершення досліду у 18-місячному віці провели забій бугайців. Для лабораторних досліджень було відібрано проби печінки, найдовшого м'яза спини та внутрішнього жиру (біляниркового).

У кормах визначали вміст загального азоту, летких (ЛЖК), високомолекулярних (ВЖК загальних ліпідів) і неетерифікованих (НЕЖК) жирних кислот; у рідині рубця у калі - аміачного, амінного, білкового та загального азотів, ЛЖК, ВЖК загальних ліпідів і НЕЖК; у цільній крові - залишкового, білкового та загального азоту і сечовини; у печінці та найдовшому м'язі спини - ВЖК загальних ліпідів і НЕЖК; у внутрішньому жирі - жирнокислотний склад загальних ліпідів; у калі - загального азоту, ЛЖК, ВЖК загальних ліпідів і НЕЖК, у сечі - загального азоту. Крім того, в сухій речовині злаково-бобової пасовищної трави визначали рівень клітковини, зокрема зв'язаної з лігніном і геміцелюлозами, у цільній крові -активність ферментів переамінування - АСТ [КФ 2.6.1.1] і АЛТ [КФ 2.7.1.2], у внутрішньому жирі - відносну концентрацію ВЖК загальних ліпідів.

Кількість клітковини у сухій речовині злаково-бобової пасовищної трави визначали за А. М. Разумовим (1982). Визначення концентрації аміачного, амінного, білкового та загального азотів у досліджуваному біологічному матеріалі проводили за Ф. Д. К'єльдалем (1969). За методом А. Р. Конвея (1971) встановлювали концентрацію сечовини у цільній крові. Крім того, у цільній крові удосконаленим методом Т. С. Пасхіної (1974) визначали активність АСТ і АЛТ. За методами Й. Ф. Рівіса зі співавт. у відібраних зразках встановлювали концентрацію ЛЖК (2004), ВЖК загальних ліпідів (1981) і НЕЖК (1996, 1997). Крім того, за методом Й. Ф. Рівіса зі співавт. (1981, 2004) у плазмі крові гравіметрично визначали вміст загальних ліпідів. Для досліджень ЛЖК, ВЖК загальних ліпідів і НЕЖК використали газо-рідинний хроматографічний апарат ,,Chrom-5'' (Laboratorni pristroje, Praha).

Для перевірки отриманих експериментальних даних проведено два виробничі досліди: на симентальській породі у ТзОВ ''Літинське'' Дрогобицького району (50 тварин) та на поліській м'ясній породі у ТзОВ ''Клен'' Жовківського району (60 тварин).

Варіаційно-статистичне опрацювання отриманих результатів досліджень проводили з використанням критерію Стьюдента за допомогою стандартного пакета статистичних програм Microsoft EXCEL.

результати досліджень та їх аналіз

Вміст різних форм клітковини у молодій траві. Встановлено, що на 8-й, 15-й і особливо на 21-й день від попереднього скошування кількість клітковини в сухій речовині злаково-бобової пасовищної трави збільшується (від 48,4 до 56,0 %). Одночасно зростає вміст клітковини, зв'язаної з лігніном і геміцелюлозами (на 8-й, 15-й і 21-й день відповідно 42,3, 45,9 і 49,0 %).

Обмінні процеси та концентрація азоту азотовмісних сполук, ЛЖК, ВЖК загальних ліпідів і НЕЖК у рубці бугайців за згодовування клітковиновмісного корму з різною величиною частинок. Згодовування тваринам поряд з молодою травою та комбікормом солом'яної січки (яка має у своєму складі лігнін і геміцелюлози) з різною величиною частинок призводить до зниження рівня аміачного та амінного азоту в рідині їх рубця незалежно від часу щодо початку годівлі (p<0,05-0,01). При цьому концентрація білкового та загального азоту у рубцевій рідині зростає тільки на 7-й і 10-й годинах від початку ранкової годівлі (табл. 1). Отже, згодовуваний клітковиновмісний корм, впливаючи на румено-гепатичну циркуляцію азоту (Кононский А. И., 1984; Курилов Н. В., 1986; Roffler E., 1996), сприяє більш повному перетворенню його небілкової форми у білкову.

Таблиця 1

Динаміка рівня білкового азоту в рідині рубця бугайців за згодовування клітковиновмісного корму з різною величиною частинок, г/л (M±m, n=3)

Час щодо початку ранкової годівлі	Групи тварин
	контрольна (ОР)	І дослідна (ОР + частинки 0,2-2,0 см)	ІІ дослідна (ОР + частинки 3,0-5,0 см)
До годівлі	0,55±0,03	0,47±0,03	0,49±0,03
Після годівлі: на 2-й годині	1,21±0,02	1,09±0,03*	1,21±0,04
на 4-й годині	1,20±0,02	1,08±0,04*	1,06±0,03**
на 7-й годині	1,16±0,02	1,51±0,02***	1,43±0,04***
на 10-й годині	0,57±0,04	1,18±0,08***	1,15±0,08***

Примітка. Тут і далі достовірні різниці значень порівняно з контролем: * р<0,05-0,02; ** p<0,01; *** p<0,001.

Наведені вище процеси азотового обміну в рубці бугайців супроводжуються змінами спрямованості бродіння у ньому. Зокрема до ранкової годівлі в рубці тварин, яким згодовували клітковиновмісний корм з різною величиною частинок, пропіоновокисле бродіння переважає над оцтовокислим. При цьому загальна кількість ЛЖК у рубцевій рідині бугайців, які споживали солом'яну січку з величиною частинок 0,2-2,0 см, збільшується (в основному за рахунок пропіонової кислоти, p<0,01), а у тварин, яким згодовували клітковиновмісний корм з величиною частинок 3,0-5,0 см, - зменшується (переважно з боку оцтової кислоти, p<0,01).

На 4-й годині від початку ранкової годівлі в рубці бугайців, які споживали клітковиновмісний корм з різною величиною частинок, оцтовокисле та пропіоновокисле бродіння має переваги над маслянокислим, а загальна концентрація ЛЖК в рубцевій рідині бугайців обох груп зменшується (p<0,05-0,01). Причому у бугайців, яким згодовували клітковиновмісний корм з величиною частинок 0,2-2,0 см, вона зменшується за рахунок оцтової, пропіонової, масляної та ізовалеріанової кислот (p<0,05-0,001), а які споживали клітковиновмісний корм з величиною частинок 3,0-5,0 см - тільки ізовалеріанової (p<0,01).

На 7-й годині від початку ранкової годівлі у рубці бугайців, яким згодовували клітковиновмісний корм з величиною частинок 0,2-2,0 см, пропіоновокисле бродіння переважає над маслянокислим, а в їх рубцевій рідині, за рахунок оцтової, пропіонової та масляної кислот, достовірно знижується рівень ЛЖК. На цій годині від початку ранкової годівлі у рубці бугайців, які споживали клітковиновмісний корм з величиною частинок 3,0-5,0 см, пропіоновокисле та маслянокисле бродіння має переваги над оцтовокислим. При цьому в їх рубцевій рідині, за рахунок оцтової, пропіонової та масляної кислот, зростає загальна кількість ЛЖК (p<0,05-0,01).

До ранкової годівлі у рідині рубця бугайців, які споживали солом'яну січку з різною величиною частинок, рівень ВЖК загальних ліпідів зростає інтенсивніше з боку ненасичених жирних кислот (p<0,01-0,001), ніж насичених (p<0,05-0,01), що пов'язано з посиленням процесу етерифікації та зниженням вмісту насичених і ненасичених НЕЖК.

Концентрація ВЖК загальних ліпідів і НЕЖК в рубцевій рідині бугайців, у раціон яких включали клітковиновмісний корм з різною величиною частинок, на 2-й та 4-й годині від початку ранкової годівлі достовірно зменшується в основному за рахунок насичених жирних кислот, а рівень мононенасичених і поліненасичених - достовірно підвищується.

У рідині рубця тварин, що споживали солом'яну січку (яка має у своєму складі лігнін і геміцелюлози), на 7-й годині від початку ранкової годівлі з боку мононенасичених і особливо поліненасичених жирних кислот зростає вміст ВЖК загальних ліпідів (p<0,01-0,001). Це призводить до різкого зменшення насиченості загальних ліпідів рубцевої рідини, в якій у бугайців обох груп також зменшується загальна концентрація НЕЖК (в основному з боку насичених жирних кислот, p<0,01) і підвищується рівень поліненасичених НЕЖК родин n-6 і n-3 (p<0,01-0,001).

Вміст ВЖК загальних ліпідів у рідині рубця бугайців дослідних груп на 10-й годині від початку ранкової годівлі зростає більше з боку ненасичених жирних кислот (p<0,05-0,001), ніж насичених (p<0,05-0,01). Концентрація насичених ВЖК загальних ліпідів збільшується за рахунок кислот як з парною, так і з непарною кількістю вуглецевих атомів у ланцюгу (p<0,01-0,001), а ненасичених - з боку мононенасичених (в основному за рахунок кислот родини n-9, p<0,05-0,01) і поліненасичених кислот (переважно з боку родини n-6, p<0,01-0,001).

У бугайців І і ІІ дослідних груп переважно за рахунок оцтової кислоти у 1,15 - 1,24 рази зростає середньодобове виділення загальної кількості ЛЖК з каловими масами (табл. 2). Поряд з цим у них більше з боку ненасичених (мононенасичених і поліненасичених) жирних кислот, ніж насичених (як з парною, так і з непарною кількістю вуглецевих атомів у ланцюгу) зменшується середньодобове виділення ВЖК загальних ліпідів і НЕЖК з каловими масами.

Таблиця 2

Виділення ЛЖК з каловими масами у бугайців за згодовування

солом'яної січки різної величини, грам/голову/добу (М±m, n=4)

ЛЖК та їх код	Групи тварин
	контрольна (ОР)	І дослідна (ОР+ частинки 0,2-2,0 см)	ІІ дослідна (ОР+ частинки 3,0-5,0 см)
Оцтова, 2:0	97,67±2,31	116,30±1,71***	125,23±1,84***
Пропіонова, 3:0	12,27±0,50	11,67±0,29	13,63±0,71
Масляна, 4:0	9,53±0,64	10,33±0,26	10,77±0,49
Ізовалеріанова, 5:0 ізо	1,70±0,11	1,40±004*	1,20±0,06**
Валеріанова, 5:0	0,60±0,09	0,40±0,06	0,27±0,05*

Зміни концентрації азоту азотовмісних сполук, ЛЖК, ВЖК загальних ліпідів і НЕЖК у травному каналі бугайців, очевидно, пов'язані зі швидкістю евакуації вмісту рубця у розташовані нижче відділи шлунково-кишкового тракту, куди, як відомо, найшвидше потрапляють дрібніші частинки корму (Курилов Н. В., 1986; Rodriguez M., 2004).

Можливо, внаслідок зменшення інтенсивності евакуації вмісту рубця у наступних відділах шлунково-кишкового тракту за допомогою мікроорганізмів синтезується більша кількість білка, насичених і мононенасичених жирних кислот. Одночасно зростає включення поліненасичених жирних кислот (лінолевої та ліноленової) у склад тіла мікроорганізмів, зокрема найпростіших (Алиев А. А., 1980). Таким чином, згодовуваний клітковиновмісний корм (який має у своєму складі лігнін і геміцелюлози) сприяє більш повному засвоєнню поліненасичених ВЖК (родин n-6 і n-3) в організмі жуйних тварин.

Баланс азоту у бугайців за згодовування клітковиновмісного корму з різною величиною частинок. Загалом у тварин, які споживали солом'яну січку зменшується середньодобове виділення азоту з організму (табл. 3).

Таблиця 3

Баланс азоту у бугайців за згодовування клітковиновмісного

корму з різною величиною частинок (М±m, n=4)

Досліджувані показники азоту та одиниці їх виміру	Групи тварин
	контрольна (ОР)	І дослідна (ОР+ частинки 0,2-2,0 см)	ІІ дослідна (ОР+ частинки 3,0-5,0 см)
Прийнято з кормом, г	182,8±0,83	180,4±0,77	180,0±0,75
Виділено з калом, г	51,1±1,68	58,8±1,94*	59,2±1,95*
Перетравлено, г	131,7±2,05	121,6±1,57**	120,8±2,03**
Виділено з сечею, г	111,7±3,67	95,2±3,13**	96,4±2,86*
Виділено всього, г	162,8±1,49	154,0±2,27*	155,6±1,42**
Баланс, г	20,0±1,00	26,4±1,32**	24,4±1,12**
Засвоєно, % від прийнятого	10,9±0,55	14,7±0,67**	13,6±0,62*
Засвоєно, % від перетравленого	15,2±0,95	21,7±1,36**	20,2±0,66**

Таким чином, вона впливає на румено-гепатичну циркуляцію азоту (Алиев А.А., 2007; Roffler E., 1996) та сприяє більш повному його засвоєнню в організмі жуйної тварини.

Величина частинок згодовуваного клітковиновмісного корму незначно впливає на баланс азоту у бугайців. Отже, основна функція солом'яної січки різної величини в організмі жуйних тварин - виконання ролі поверхні, на якій у травному каналі мікроорганізми більш ефективно перетворюють небілковий азот у білковий.

Вплив клітковиновмісного корму з різною величиною частинок на концентрацію азоту, ВЖК загальних ліпідів і НЕЖК та активність ферментів переамінування у крові бугайців. У цільній крові тварин, у раціон яких включали солом'яну січку, до ранкової годівлі підвищується активність АСТ і АЛТ та рівень білка (p<0,05-0,001). Зміни активності наведених вище ферментів, можливо, пов'язані з рівнем надходження азотовмісних сполук із шлунково-кишкового тракту у кров і тканини організму бугайців (Kowalczyk J., 1992; Bernard L., 1998). Наші припущення узгоджуються з даними, отриманими на 3-й годині від початку ранкової годівлі. На цей час у цільній крові тварин, які споживали клітковиновмісний корм, зменшується концентрація сечовини й залишкового азоту (p<0,05-0,01), але зростає активність АСТ і АЛТ та вміст білка і загального азоту (p<0,05-0,001).

До ранкової годівлі та на 3-й годині від її початку рівень загальних ліпідів у плазмі крові бугайців, до раціону яких вводили клітковиновмісний корм, має тенденцію до зниження. Це може вказувати на більш інтенсивне нагромадження ліпідів у тканинах їх організму. Зниження концентрації загальних ліпідів у плазмі крові тварин, яким згодовували солом'яну січку величиною 3,0-5,0 см, порівняно з бугайцями, які споживали частинки 0,2-2,0 см, можливо, пов'язані не лише з інтенсивністю їх нагромадження в тканинах, але і з рівнем їх надходження із шлунково-кишкового тракту в кров.

Концентрація ВЖК загальних ліпідів і НЕЖК у плазмі крові тварин, у раціон яких включали клітковиновмісний корм різної величини, до ранкової годівлі та на 3-й годині від її початку зменшується (p<0,05-0,01). Причому кількість ВЖК загальних ліпідів у плазмі крові бугайців, яким згодовували солом'яну січку величиною 0,2-2,0 см, до ранкової годівлі зменшується більше з боку насичених жирних кислот (p<0,01-0,001), ніж ненасичених (p<0,05-0,01), а у тварин, які споживали частинки величиною 3,0-5,0 см, - навпаки, ненасичених, ніж насичених. Рівень НЕЖК у плазмі крові бугайців обох груп на цю годину від початку годівлі зменшується більше з боку насичених жирних кислот (p<0,01-0,001), ніж ненасичених (p<0,05-0,01). На 3-й годині від початку годівлі вміст ВЖК загальних ліпідів і НЕЖК у плазмі крові тварин обох груп достовірно зменшується більше за рахунок насичених жирних кислот, ніж ненасичених.

Становить інтерес той факт, що, незалежно від часу щодо початку годівлі, у плазмі крові бугайців, які споживали клітковиновмісний корм (який має у своєму складі лігнін і геміцелюлози), зростає вміст арахідонової кислоти загальних ліпідів та її неетерифікованої форми (p<0,01). Як відомо, ця кислота не надходить в організм жуйних тварин з кормом, а синтезується de novo у їх тканинах із лінолевої кислоти (Кафаров М. Ш., 1988; Алиев А. А., 2007). Слід відзначити, що вміст арахідонової кислоти загальних ліпідів та її неетерифікованої форми у плазмі крові бугайців, яким згодовували клітковиновмісний корм з величиною частинок 0,2-2,0 см, незалежно від часу щодо початку ранкової годівлі є більшим, ніж у тварин, які споживали частинки розміром 3,0-5,0 см (p<0,05-0,01).

Обмінні процеси та рівень ВЖК загальних ліпідів і НЕЖК у печінці бугайців за згодовування клітковиновмісного корму з різною величиною частинок. У печінці тварин, у раціон яких вводили солом'яну січку, є тенденція до підвищення рівня ВЖК загальних ліпідів і НЕЖК (табл. 4).

Таблиця 4

Концентрація НЕЖК у печінці бугайців за згодовування клітковиновмісного корму з різною величиною частинок,

г^-3/кг натуральної маси (М±m, n=4)

НЕЖК та їх код	Групи тварин
	контрольна (ОР)	І дослідна (ОР + частинки 0,2-2,0 см)	ІІ дослідна (ОР + частинки 3,0-5,0 см)
Міристинова, 14:0	9,4±0,39	10,2±0,47	11,0±0,50
Пентадеканова, 15:0	2,8±0,12	3,0±0,14	3,3±0,15
Пальмітинова, 16:0	187,8±2,76	194,4±2,86	197,2±2,90
Пальмітолеїнова, 16:1	13,4±0,56	15,2±0,69	14,4±0,66
Стеаринова, 18:0	154,8±2,28	159,6±1,03	164,8±3,36
Олеїнова, 18:1	189,3±2,79	196,8±2,90	193,9±2,85
Лінолева, 18:2	218,9±3,22	230,4±3,39	224,8±3,31
Ліноленова, 18:3	114,1±1,68	120,7±1,78	117,4±1,73
Арахінова, 20:0	32,2±1,03	34,1±0,85	35,4±1,05
Арахідонова, 20:4	48,9±1,08	57,4±1,66*	54,3±1,29*
Бегенова, 22:0	22,0±0,32	22,8±0,34	23,2±0,34
Загальна концентрація НЕЖК	994,21	1145,41	1040,41
насичені	406,75	421,88	461,44
мононенасичені	202,74	212,00	208,27
поліненасичені	381,91	408,50	396,47

Вона проявляється з боку як насичених (з парною та непарною кількістю вуглецевих атомів у ланцюгу), так і ненасичених (мононенасичених і поліненасичених) ВЖК загальних ліпідів і НЕЖК. Вміст поліненасичених ВЖК загальних ліпідів і НЕЖК зростає більше з боку кислот родини n-6, ніж кислот родини n-3. Зокрема підвищується рівень арахідонової кислоти загальних ліпідів та її неетерифікованої форми (p<0,05). При цьому концентрація лінолевої кислоти загальних ліпідів та її неетерифікованої форми має тільки тенденцію до зростання.

Рівень ВЖК загальних ліпідів і НЕЖК у скелетних м'язах бугайців за згодовування клітковиновмісного корму з різною величиною частинок. У найдовшому м'язі спини тварин, у раціон яких вводили солом'яну січку, зміни концентрації ВЖК загальних ліпідів найбільш значні а НЕЖК - менш виражені. Зокрема у вказаному м'язі у складі загальних ліпідів підвищується рівень насичених (з парною та непарною кількістю вуглецевих атомів у ланцюгу) і ненасичених (мононенасичених і поліненасичених) жирних кислот. Причому вміст поліненасичених ВЖК загальних ліпідів зростає за рахунок кислот родин n-6 і n-3. Отже, згодовуваний клітковиновмісний корм інтенсифікує депонування поліненасичених ВЖК (родин n-6 і n-3) у скелетних м'язах жуйних тварин. У найдовшому м'язі спини бугайців, які споживали солом'яну січку різної величини, зростає інтенсивність етерифікації та депонування арахідонової кислоти (табл. 5).

Таблиця 5

Концентрація ВЖК загальних ліпідів у найдовшому м'язі спини бугайців за згодовування клітковиновмісного корму,

г^-3/кг натуральної маси (М±m, n=4)

ВЖК та їх код	Групи тварин
	контрольна (ОР)	І дослідна (ОР + частинки 0,2-2,0 см)	ІІ дослідна (ОР + частинки 3,0-5,0 см)
Міристинова, 14:0	54,1±1,68	59,7±0,60*	63,8±1,92*
Пентадеканова, 15:0	12,0±0,43	14,5±0,63*	16,2±0,74**
Пальмітинова, 16:0	967,1±30,84	1104,4±27,47*	1180,6±34,97**
Пальмітолеїнова, 16:1	104,2±2,29	122,8±3,51**	119,5±2,83**
Стеаринова, 18:0	1262,2±8,16	1304,5±8,44*	1358,9±19,58**
Олеїнова, 18:1	2308,0±21,14	2413,5±22,08*	2390,0±15,43*
Лінолева, 18:2	3246,1±21,08	3378,7±21,87**	3329,5±13,50*
Ліноленова, 18:3	380,1±8,42	447,8±12,92**	423,0±10,16*
Арахінова, 20:0	14,0±0,61	16,5±0,44*	18,8±0,92**
Арахідонова, 20:4	1468,2±13,47	1567,4±14,37**	1543,7±10,07**
Бегенова, 22:0	192,2±6,15	223,4±5,52*	240,8±7,14**
Загальний вміст ВЖК	10038,21	10689,29	10726,01
насичені	2531,61	2759,09	2920,31
мононенасичені	2412,20	2536,30	2509,50
поліненасичені	5094,40	5393,90	5296,20

Жирнокислотний склад біляниркового жиру бугайців за згодовування клітковиновмісного корму з різною величиною частинок. У жирнокислотному складі біляниркового жиру тварин, які споживали солом'яну січку величиною 0,2-2,0 см, зменшується частка насичених ВЖК загальних ліпідів (за рахунок пальмітинової та стеаринової кислот, p<0,05-0,001), але зростає рівень ненасичених (пальмітолеїнової, олеїнової, лінолевої та ліноленової кислот, p<0,01-0,001). У жирнокислотному складі біляниркового жиру бугайців, яким згодовували солом'яну січку величиною 3,0-5,0 см, зменшується відносний вміст ненасичених ВЖК загальних ліпідів (найбільш значно за рахунок лінолевої та ліноленової кислот, p<0,01-0,001), але зростає - насичених (найінтенсивніше з боку стеаринової кислоти, p<0,01).

Вплив клітковиновмісного корму з різною величиною частинок на продуктивність відгодівельних бугайців. У тварин, яким додатково згодовували солом'яну січку, порівняно з бугайцями, які споживали тільки молоду траву та комбікорм, зростають середньодобові прирости маси тіла (за величини частинок 0,2-2,0 і 3,0-5,0 см відповідно до 854,4±18,38 і 807,8±17,37 проти 715,6±11,78 г у контролі). У кінці дослідного періоду (90 днів) маса тіла тварин, до раціону яких додатково вводили солом'яну січку, порівняно з бугайцями, яким згодовували тільки молоду траву та комбікорм, є суттєво вищою (після споживання частинок 0,2-2,0 і 3,0-5,0 см відповідно 366,1±2,27 і 363,5±2,25 проти 354,5±1,37 кг у контролі).

На основі проведених досліджень розроблено спосіб поліпшення продуктивних і якісних ознак відгодівельної худоби (приростів маси тіла та вмісту незамінних поліненасичених жирних кислот у скелетних м'язах).



ВИСНОВКИ

Встановлено позитивний вплив введення клітковиновмісного корму різного ступеня подрібнення до складу раціону відгодівельних бугайців, який складається з зеленої маси сіяних трав і комбікорму, на ферментативні процеси та метаболізм азоту і жирних кислот у рубці тварин, на їх ріст та харчову цінність м'яса. При цьому зроблено такі висновки.

1. Згодовування бугайцям зеленої маси сіяних бобово-злакових трав, дефіцитної за вмістом клітковини, з добавкою солом'яної січки як джерела клітковини призводить до стабілізації ферментативних процесів та стимулювання пропіоновокислого бродіння у рубці і збільшення в ньому продукції пропіонової кислоти, з метаболічною дією якої пов'язане підвищення приростів великої рогатої худоби.

2. При збільшенні рівня клітковиновмісного корму різного ступеня подрібнення в раціоні, що складається з зеленої маси сіяних трав і комбікорму, у рідині рубця відгодівельної худоби на 10-й годині від початку годівлі виявлено меншу концентрацію аміачного й амінного азоту (p<0,05-0,01), а на 7-10-й - збільшення вмісту білкового та загального азоту (p<0,05-0,01), що вказує на тривалий вплив клітковини на метаболізм азоту і трансформацію його у бактеріальний протеїн.

3. Підвищення рівня клітковиновмісного корму різного ступеня подрібнення в раціоні призводить до більш ефективного засвоєння азоту і трансформації протеїну корму в білки тканин відгодівельних бугайців, і зокрема скелетних м'язів, на що вказує вірогідне зменшення концентрації в їх крові азоту сечовини (p<0,05-0,01), зниження рівня виділення азоту з сечею (p<0,05-0,01) та збільшення приростів порівняно до цих показників у тварин контрольної групи.

4. Кількість лінолевої кислоти загальних ліпідів і фракції неетерифікованих жирних кислот у рідині рубця дослідних бугайців, які споживали зелену масу сіяних трав, комбікорм та солом'яну січку з величиною частинок 0,2-2,0 і 3,0-5,0 см, на 10-й годині від початку годівлі була вірогідно більшою (p<0,05-0,01), ніж у рубцевій рідині тварин контрольної групи, що є ознакою інгібування гідрогенізації поліненасичених жирних кислот у рубці під впливом клітковини.

5. Підвищення рівня клітковиновмісного корму різного ступеня подрібнення в раціоні досліджуваних бугайців призводить до збільшення засвоєння жирів. Про це свідчить менший вміст високомолекулярних жирних кислот загальних ліпідів і неетерифікованих форм жирних кислот у калових масах тварин дослідних груп порівняно з контрольною (p<0,05-0,01).

6. У загальних ліпідах плазми крові і печінці бугайців, які споживали комбікорм, зелену масу сіяних трав та солом'яну січку величиною 0,2-2,0 і 3,0-5,0 см, виявлено вірогідно більший вміст лінолевої кислоти (p<0,05-0,01); у загальних ліпідах скелетних м'язів - вищий відносний рівень лінолевої та арахідонової кислот (p<0,05-0,01), що позитивно впливає на харчову цінність м'яса.

7. Середньодобові прирости маси тіла у бугайців, яким згодовували комбікорм та зелену масу сіяних трав з добавкою клітковиновмісного корму величиною 0,2-2,0 і 3,0-5,0 см, були відповідно на 138,9 і 92,2 г, або на 19,4 і 12,9 %, більші, ніж у тварин контрольної групи, які споживали комбікорм та зелену масу сіяних трав.



ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для поліпшення продуктивних і якісних ознак (приростів маси тіла та вмісту незамінних поліненасичених жирних кислот у скелетних м'язах) відгодівельним бугайцям потрібно поряд з молодою травою та комбікормом згодовувати солом'яну січку з величиною частинок 0,2-2,0 см. Така кормова добавка покращує засвоєння азоту та поліненасичених жирних кислот в організмі відгодівельних бугайців.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Шелевач А. В. Обмінні процеси високомолекулярних жирних кислот у травному каналі бугайців за згодовування клітковиновмісного корму / А. В. Шелевач // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. -- Оброшино, 2006. -- Вип. 48, ч. 2. -- С. 99-106.

Шелевач А. В. Обмінні процеси високомолекулярних жирних кислот у рубці жуйних тварин під впливом клітковиновмісного корму / А. В. Шелевач // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. -- Оброшино, 2007. -- Вип. 49, ч. 2. -- С. 200-206.

Шелевач А. В. Баланс азоту у бугайців за згодовування різних форм клітковиновмісного корму / А. В. Шелевач // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С. З. Ґжицького. -- 2007. -- Т. 9, № 2 (33), ч. 3. -- С. 99-103.

Шелевач А. В. Насиченість вищих жирних кислот у рубці жуйних тварин за згодовування клітковиновмісного корму / А. В. Шелевач // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. -- 2007. -- Т. 9, № 3 (34), ч. 2. -- С. 228-231.

Шелевач А. В. Концентрація високомолекулярних жирних кислот (ВЖК) у найдовшому м'язі спини та продуктивність бугайців при згодовуванні клітковиновмісного корму / А. В. Шелевач // Науково-технічний бюлетень / Ін-т біології тварин УААН, ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. -- Львів, 2007. -- Вип. 8, № 1/2. -- С. 125-129.

Шелевач А. В. Жирнокислотний склад внутрішнього жиру у бугайців за згодовування різних форм клітковиновмісного корму / А. В. Шелевач // Науково-технічний бюлетень / Ін-т біології тварин УААН, ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. -- Львів, 2007. -- Вип. 8, № 3/4. -- С. 112-115.

Шелевач А. В. Азотовий обмін у рубці бугайців при згодовуванні різних форм клітковиновмісного корму / А. В. Шелевач, Й. Ф. Рівіс // Біологія тварин. -- Львів, 2006. -- Т. 8, № 1/2. -- С. 191-195. (Дисертант провів експериментальні дослідження, статистично опрацював та узагальнив отримані дані, написав статтю).

Шелевач А. В. Концентрація загальних ліпідів і високомолекулярних жирних кислот у плазмі крові жуйних тварин за згодовування клітковиновмісного корму / А. Шелевач, Й. Рівіс // Вісник Львівського університету. -- 2007. -- Вип. 43. -- С. 202-208. (Дисертант провів експериментальні дослідження, статистично опрацював та узагальнив отримані дані, написав статтю).

Пат. 31351 Україна, МПК⁷ А23К 1/18, С11С 3/00. Спосіб підвищення продуктивності відгодівельної худоби та покращення якості яловичини / Рівіс Й. Ф., Федак В. Д., Бобрушко В. В., Шелевач А. В. ; власник Ін-т землеробства і тваринництва західного регіону. -- Заявл. 03.09.07 ; опубл. 10.04.08, Бюл. № 7. -- 4 с. (Дисертант провів дослід і патентний пошук, визначив масу тіла піддослідних тварин і економічну ефективність кормової добавки, узагальнив отримані дані, оформив заявку).

Shelevach А. V. The nitrogen metabolism in bull's rumen when feeding them different forms of cellulose-containing fodder / Shelevach А. // Materials of III International Young Scientists conference ''Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution'' (Odesa, 15-18 Мay 2007). -- Odesa, 2007. -- Р. 136.

11. Шелевач А. В. Обменные процессы азотсодержащих веществ в организме бычков и их коррекция разными формами клетчаткосодержащего корма / А. В. Шелевач // Проблемы повышения эффективности производства животноводческой продукции : тез. докл. междунар. науч.-практ. конф., 12-13 окт. -- Жодино, 2007. -- С. 283-284.

12. Шелевач А. В. Направленість обмінних процесів жирних кислот у рубці жуйних тварин за згодовування клітковиновмісного корму / А. В. Шелевач // Матеріали ІХ Українського біохімічного з'їзду, 24-27 жовт. -- Харків, 2006. -- Т. 1. -- С. 194-195.



АНОТАЦІЇ

Шелевач А. В. Метаболічна та продуктивна дія клітковини при підвищенні її рівня в раціоні відгодівельної худоби в літній період. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.04 - біохімія. - Інститут біології тварин УААН, Львів, 2008.

У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано та експериментально доведено вирішення наукової проблеми щодо більш ефективного використання азоту азотовмісних сполук, летких і високомолекулярних жирних кислот в організмі бугайців за згодовування молодої трави. Встановлено, що спрямованість бродильних процесів у рубці та концентрація аміачного, амінного, білкового та загального азотів, летких і високомолекулярних жирних кислот в його рідині залежить від наявності у раціоні клітковиновмісного корму (який має у своєму складі лігнін і геміцелюлози) з різною величиною частинок та часу щодо початку годівлі. На вміст високомолекулярних жирних кислот загальних ліпідів і неетерифікованих жирних кислот у плазмі крові, печінці та скелетних м'язах бугайців впливає споживання солом'яної січки різної величини. За її згодовування у тварин зменшується виділення з каловими масами високомолекулярних жирних кислот загальних ліпідів і неетерифікованих жирних кислот. У них також знижується виведення азоту азотовмісних сполук з організму. бугай азот клітковиновмісний корм

Розроблено та апробовано спосіб поліпшення продуктивних і якісних ознак відгодівельних бугайців.

Ключові слова: клітковиновмісний корм, рубцева рідина, кров, печінка, скелетні м'язи, азотовмісні сполуки, жирні кислоти, обмінні процеси, продуктивність, відгодівельні бугайці.

Шелевач А. В. Метаболическое и продуктивное действие клетчатки при повышении ее уровня в рационе откармливаемого скота в летний период. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.04 - биохимия. - Институт биологии животных УААН, Львов, 2008.

В диссертационной работе теоретически обосновано и экспериментально доказано решение научной проблемы относительно более эффективного использования азота азотсодержащих соединений, летучих и высокомолекулярных жирных кислот в организме бычков при скармливании молодой травы. Установлено, что направленность бродильных процессов в рубце и концентрация аммиачного, аминного, белкового и общего азотов, летучих и высокомолекулярных жирных кислот в его жидкости зависят от наличия в рационе клетчаткосодержащего корма с различной величиной частиц и времени по отношению к началу кормления животных.

При скармливании соломенной резки (имеющей в своем составе лигнин и гемицеллюлозы) у бычков уменьшается виделение с каловыми массами высокомолекулярных жирных кислот общих липидов и неэтерифицированных жирных кислот. У них снижается выделение азота азотсодержащих соединений из организма. По отношению к принятому с кормом и переваренному в травном канале у них возрастает положительный баланс азота азотсодержащих соединений.

В цельной крови животных, которым скармливали клетчаткосодержащий корм (имеющий в своем составе лигнин и гемицеллюлозы) с различной величиной частиц, независимо от времени по отношению к началу кормления снижается уровень мочевины и остаточного азота, но повышается - белкового и общего. При этом активность ферментов переаминирования в их цельной крови до кормления возрастает, а на 3-м часу от ее начала - снижается. Концентрация общих липидов, высокомолекулярных жирных кислот общих липидов и неэтерифицированных жирных кислот в плазме крови бычков зависит от времени по отношению к началу кормления и наличия в рационе клетчаткосодержащего корма с различной величиной частиц. Вышеприведенные факторы влияют также на насыщенность высокомолекулярных жирных кислот общих липидов и неэтерифицированных жирных кислот плазмы крови животных.

Установлено, что в печени бычков, которым скармливали соломенную резку (имеющую в своем составе лигнин и гемицеллюлозы) с различной величиной частиц, увеличивается концентрация ненасыщенных высокомолекулярных жирных кислот общих липидов и неэтерифицированных жирных кислот. Причем содержание мононенасыщенных высокомолекулярных жирных кислот общих липидов и неэтерифицированных жирных кислот в их печени возрастает со стороны кислот семейств n-7 и n-9, а полиненасыщенных - семейств n-6 и n-3. При этом в их печени, вследствие процесса удлинения и десатурации углеродной цепи линолевой кислоты, повышается уровень общей и неэтерифицированной формы арахидоновой кислоты. Указанные изменения в печени бычков относительно концентрации высокомолекулярных жирных кислот общих липидов и неэтерифицированных жирных кислот наиболее выраженные при скармливании им клетчаткосодержащего корма (имеющего в своем составе лигнин и гемицеллюлозы) с величиной частиц 0,2-2,0 см, а относительно интенсивности превращения линолевой кислоты в арахидоновую - при потреблении ими соломенной резки с величиной частиц 3,0-5,0 см.

При скармливании клетчаткосодержащего корма (имеющего в своем составе лигнин и гемицеллюлозы) в длиннейшей мышце спины животных возрастает содержание высокомолекулярных жирных кислот общих липидов. При этом в длиннейшей мышце спины у бычков, которые потребляют клетчаткосодержащий корм с величиной частиц 0,2-2,0 см, не изменяется уровень неэтерифицированных жирных кислот, а у животных, которым скармливают частицы величиной 3,0-5,0 см, - снижается. Одновременно в их длиннейшей мышце спины возрастает интенсивность этерификации и депонирования арахидоновой кислоты.

Среднесуточные приросты массы тела бычков, которые потребляют соломенную резку (имеющую в своем составе лигнин и гемицеллюлозы), увеличиваются. Наиболее высокие их показатели у животных, которым скармливают клетчаткосодержащий корм с величиной частиц 0,2-2,0 см.

На основании вышеприведенных исследований разработан и апробирован способ улучшения продуктивных и качественных признаков откармливаемых бычков.

Ключевые слова: клетчаткосодержащий корм, рубцовая жидкость, кровь, печень, скелетные мышцы, азотсодержащие соединения, жирные кислоты, обменные процессы, продуктивность, откармливаемые бычки.

Shelevach А. V. Metabolical and productive efect of cellulose under conditions of increassing its level in the ration of cattle during the summer period. - Manuscript.

The dissertation for the scientific degree of candidate of agricultural sciences on speciality 03.00.04 - Biochemistry. - Institute of animal biology of UAAS, Lviv, 2008.

In the dissertation theoretically substantiated and experimentally proved solution of new scientific problem concerning more effectiv use of nitrogen of nitrogen-containing compounds, volatile and high-molecular fatty acids in the bulls' organisms while feeding to them young grass. It has been established, that orientation of fermenting processes in a rumen and concentration of ammoniac, amine, albuminous and general nitrogen, volatile and high-molecular fatty acids in it's liquid depends on a presence in the ration of cellulose-containing fodder and time in relation to beginning of bulls' feeding. Content of high-molecular fatty acids of general lipids and nonesterified fatty acids in blood plasma, liver and bulls' skeletal muscles depends on a presence in their ration of cellulose-containing fodder. The high-molecular fatty acids of general lipids and nonesterified fatty acids excretion with bulls' excrements decreases under feeding to them cellulose-containing fodder. The excretion of nitrogen of nitrogen-containing compounds from an organism decreases also.

It has been developed and approved the method of improvement of productive and quality features of fattened bulls.

Key words: cellulose-containing fodder, ruminal liquid, blood, liver, skeletal muscles, nitrogen-containing compounds, fatty acids, metabolical processes, productivity, fattened bulls.

Размещено на Allbest.ru

...