Фізіологічний стан організму корів після згодовування грибниці Рleurotus ostreatus за різних систем їх утримання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького

УДК 636.2.084:619:612

03.00.13 - фізіологія людини і тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Фізіологічний стан організму корів після згодовування грибниці Pleurotus ostreatus за різних систем їх утримання

Пеленьо Руслан Андрійович

Львів - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник:

доктор сільськогосподарських наук, професор Захарів Орест Ярославович, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, завідувач кафедри мікробіології та вірусології.

Офіційні опоненти:

доктор ветеринарних наук, професор, член-кореспондент УААН Федорук Ростислав Степанович, Інститут біології тварин УААН, заступник директора з наукової роботи, завідувач лабораторії екологічної фізіології та якості продукції;

кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Величко Володимир Олександрович, Державний науково-дослідний контрольний інститут ветпрепаратів та кормових добавок, заступник директора з питань наукового забезпечення, стандартизації, сертифікації і державного контролю у ветеринарній медицині, завідувач відділу наукового забезпечення, стандартизації, сертифікації і державного контролю у ветеринарній медицині.

Захист дисертації відбудеться "26" грудня 2008 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.01 у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50, аудиторія №1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий "25" листопада 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор ветеринарних наук, професор П.І. Головач

Анотації

Пеленьо Р.А. Фізіологічний стан організму корів після згодовування грибниці Рleurotus ostreatus за різних систем їх утримання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 03.00.13 - фізіологія людини і тварин. - Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, Львів, 2008.

Дисертація присвячена проблемі впливу згодовування добавки, одержаної після культивування Pleurotus ostreatus, за різних систем утримання тільних сухостійних корів на їх фізіологічний стан, перебіг родового процесу, відновлення репродуктивної функції, склад молозива, розвиток та резистентність одержаних телят, молочну продуктивність корів і фізико-хімічні властивості молока. сухостійний корова молозиво

Науково обґрунтовано вплив кормової добавки, одержаної після культивування Pleurotus ostreatus, введеної до раціону тільних сухостійних корів за різних систем утримання, на морфологічні, біохімічні та імунологічні показники крові новонароджених телят, їх резистентність і життєздатність. Вивчено біологічну цінність молозива та якість молока корів, яким згодовували добавку, одержану після культивування Pleurotus ostreatus, за умов прив'язної і безприв'язної систем утримання. Встановлена позитивна дія кормової добавки, введеної до раціону тільних сухостійних корів на енергію росту телят молочного віку на тлі різних умов утримання їх матерів. Запропоновано спосіб згодовування добавки, одержаної після культивування Pleurotus ostreatus, тільним сухостійним коровам, за різних систем їх утримання, який забезпечує поліпшення дородового і післяродового стану корів, підвищує клітинні фактори захисту приплоду.

На підставі результатів досліджень доведена біологічна доцільність згодовування коровам грибниці гливи звичайної, одержаної після збору 2-3 урожаю грибів, за умов прив'язної і безприв'язної систем їх утримання. Тривале введення кормової добавки до раціону корів спияє покращенню їх фізіологічного стану, біологічної цінності молозива, перебігу родів і відновлення репродуктивної функції, а також підвищує молочну продуктивність і якість молока.

Ключові слова: Pleurotus ostreatus, тільні сухостійні корови, молочна продуктивність, перебіг родового процесу, телята, кров, молозиво, молоко.

Пеленьо Р.А. Физиологическое состояние организма коров после скармливания грибницы Pleurotus ostreatus при разных системах их содержания. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата ветеринарных наук по специальности 03.00.13 - физиология человека и животных. - Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Ґжицкого. - Львов, 2008.

Диссертация посвящена проблеме влияния разных условий содержания коров и скармливания им добавки (микорма), полученной после культивирования вешенки обыкновенной (Pleurotus ostreatus), на физиологическое состояние стельных сухостойных коров, течение родового процесса и возобновления их репродуктивной функции, состав молозива, развитие и резистентность полученных телят, молочную продуктивность коров, физические и химические свойства молока.

Научно обосновано влияние кормовой добавки, полученной после культивирования Pleurotus ostreatus, скармливаемой стельным сухостойным коровам при разных условиях их содержания, на морфологические, биохимические и иммунологические показатели крови новорожденных телят, их рост и резистентность.

Определено биологическую ценность молозива и качество молока коров, которым скармливали добавку, полученную после культивирования Pleurotus ostreatus, при разных условиях содержания животных. По содержанию белка в молоке (от более низкого к более высокому) исследуемые группы коров расположились в такой последовательности: контрольная (І-я группа) > коровы, которые содержались беспривязно на рационе без микорма (ІІІ-я группа) > коровы, которым скармливали микорм и содержались на привязи (ІІ-я группа) > коровы, которые имели свободный доступ к грибнице, полученной после культивирования Pleurotus ostreatus (ІV-я группа). Достоверное увеличение содержания в молоке белка, сравнительно с молоком коров контроля, установлено у коров второй группы - на 5-6-ом месяцах лактации, у коров третьей группы - на 5-ом месяце и у коров четвертой группы - на протяжении 3-го по 9-й месяцы лактации. Содержание лактозы было достоверно выше, сравнительно с молоком коров контроля, у коров второй группы на 7-9-ом месяцах лактации, у коров третьей группы - на 7-ом месяце и у коров четвертой группы - на 6-10-ом месяцах лактации. По содержанию золы в молоке группы коров разместились в таком порядке: наименьшее ее количество было в молоке коров первой группы, на втором месте находились коровы третьей группы, затем коровы второй группы и наивысшее содержание золы было в молоке коров четвертой группы во все исследуемые месяцы лактации. Условия содержания коров и микорм не влияли на титрованную кислотность молока и содержание в нем соматических клеток на протяжении опыта.

Установлено положительное действие кормовой добавки, полученной после культивирования Pleurotus ostreatus и введённой в рацион стельных сухостойных коров, на энергию роста и показатели крови новорождённых телят на фоне разных условий содержания их матерей. Лучшими показателями роста и развития в первые 20-ть дней постнатального периода характеризировались телята, матери которых получали микорм при беспривязном содержании, сравнительно с телятами, матери которых находились на рационе без кормовой добавки и содержались на привязи. На ранней стадии постнатального онтогенеза в крови телят всех исследуемых групп происходило постепенное снижение показателей красной крови, достигая на 20-ый день величин, которые характерны для взрослых животных. Нарастание живой массы телят за период от родов к 20-ти суточному возрасту имеет прямую зависимость с динамикой содержания общего белка в крови телят исследуемых группах. У телят, матерям которых в корм при беспривязном содержании вводили мицелий, полученный после культивирования вешенки (Pleurotus ostreatus), установлено незначительное увеличение уровня сахара и содержания фосфора в крови в молозивный период и снижение последнего на 20-ый день их жизни. Сравнительно с телятами первой группы, показатель резервной щелочности крови телят на протяжении первых двадцати дней жизни умеренно нарастал в крови телят первой и второй групп, в то время как у телят третьей и четвертой групп отмечался его резкий рост на 3-ий день жизни и постепенное нарастание к 20-му дню. В крови телят, матери которых имели свободный доступ к микорму, величина щелочного резерва была выше, сравнительно со сверстниками третьей группы.

Предложенный способ скармливания добавки, полученной после культивирования Pleurotus ostreatus, стельным сухостойным коровам при разных способах их содержания, обеспечивает улучшение дородового и послеродового состояния коров, повышает клеточные факторы иммунитета плода.

На основании результатов исследований доказана биологическая целесообразность скармливания коровам грибницы вешенки обычной, полученной после сбора 2-3 урожая грибов, в условиях привязного и беспривязного их содержания. Введение в рацион коров кормовой добавки улучшает показатели их физиологического состояния, биологическую ценность молозива, течения родов и возобновления репродуктивной функции, а также повышает молочную продуктивность и качество молока.

Ключевые слова: Pleurotus ostreatus, сухостойные коровы, молочная продуктивность, течение родового процесса, телята, кровь, молозиво, молоко.

Pelenjo R.A. Physiological state of cows organism after fattening of mycelium Pleurotus ostreatus by the different system of their kееping. - Manuscript.

Thesis for acquiring the scientific degree of candidate in veterinary sciences on speciality 03.00.13 - physiology of human and animals.-Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z Gzhytskyj. - Lviv, 2008.

Thesis is dedicated to the problem of the influence of fattening additive, received after the cultivation of Pleurotus ostreatus, on their physiological state of farrowing dry-stable cows, by the different system, course of throes process and calves resistance, milk productivity of cows and physical and chemical peculiarities of milk and the content of colostrum. It was scientifically grounded the influence of fodder addition received after cultivation Pleurotus ostreatus, which was included to the ration of dry-stable cows by the different systems of kееping, on morphological, biochemical and immunological indices of blood of new-born calves, their resistance and viability.

Biological valuation of colostrum and a quaity of cows milk which were fed with the addition, received after cultivation Pleurotus ostreatus, by the different conditions of animals keeping were studied. It was determined the positive action of fodder addition consuption, which was included into the ratio of dry-stable cows, on the energy of calves growth during milk period on the base of different conditions of their mothers keeping. The way of fedding with additions was proposed after receiving after cultivation Pleurotus ostreatus to farrowing dry-stable cows by the different system of their keeping, which ensure the improvement of before-calving and postnatal state of cows, increases the income viability.

Based on the results of investigations it was proved that biological expediency of cows feeding with mycelium of Pleurotus ostreatus ordinary received after gathering of 2-3 mushrooms yield, by the conditions of bounded or unbounded system of their keeping. The long-term introducing of fodder addition into the ratio of cows favours the improvement of their physiological state, biological value of colostrum, the course of gestation period and restoration of reproductive functions and also it is rised milk productivity and it is improved the quality of milk

Key words: Pleurotus ostreatus, farrowing dry-stable cows, milk productivity, cows of gestation period, calves, blood, colostrum, milk.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Вивчення забезпеченості тварин поживними і біологічно активними речовинами за сучасного ведення тваринництва належить до важливих завдань сільськогосподарської науки. Особливої уваги набувають дослідження з вивчення впливу кормових добавок на фізіологічні процеси за різних систем утримання корів. Доведено, що додавання до раціону продуктів мікробного синтезу стимулює метаболічні процеси (Високос М.П. та співавт., 1990, Грик Ж., 2003, Towers H. N., 1997, Akhmedova Z. R., Dalimova G. N., 2000), підвищує продуктивність і покращує якість продукції, а також забезпечує збереженість приплоду (Бабарика І.Г., 2000, Снітинський В.В. та співавт., 2001, Бабицкая В.Г., Щерба В.В., 2002, Rajarathnam S., Bano Z., 1987, Bossuyt C.V., 1996.). У літературі також з'являються повідомлення про використання в якості кормово-вітамінної добавки, названої мікормом, субстрату, одержаного після культивування грибниці гливи звичайної (Pleurotus ostreatus) (Бисько Н.А., Билай В.Т., 2000, Bobek P., 1995, Cho Y.S. et. аl., 2002) і її стимулюючого впливу на ріст тварин (Дудка И.А., Бисько Н.А., 1992, Wang H., Gao J., 2000, Yildiz S. et. аl., 2002). Проте досліджень, присвячених вивченню впливу мікорму на перебіг фізіологічних процесів в організмі корів і народжених ними телят, а також продуктивність та якість молока протягом лактації за різних систем утримання, що можуть мати важливе теоретичне і практичне значення, в доступній нам літературі не знайдено.

На даний час промислове вирощування їстівних грибів у нашій країні з кожним роком збільшується. Однак, поряд із збільшенням виробництва грибів виникає проблема утилізації субстрату, що залишається після їх культивування і приводить до нагромадження виробничих відходів, які можуть бути використані у годівлі тварин.

Отже, проведення комплексних досліджень щодо впливу згодовування коровам грибниці Pleurotus ostreatus за різних систем їх утримання на фізіолого-біохімічні процеси, репродуктивну і продуктивну здатність, якість молока та резистентність приплоду є актуальним, а одержані результати можуть мати як теоретичне, так і практичне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є етапом комплексної теми кафедри мікробіології та вірусології Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Ґжицького 0108U001006 "Дослідження впливу мікроорганізмів довкілля на організм сільськогосподарських тварин, риб і птиці та санітарно-мікробіологічну якість тваринницької продукції".

Мета і завдання досліджень. Встановити вплив згодовування міцелію Pleurotus ostreatus коровам, за прив'язної і безприв'язної систем утримання, на фізіолого-біохімічні процеси, репродуктивну здатність, молочну продуктивність, біологічну цінність молозива і молока, резистентність і життєздатність телят.

Для досягнення поставленої мети ставилися наступні завдання:

- вивчити фізіологічні, морфологічні і біохімічні показники крові тільних сухостійних корів за впливу кормової добавки грибниці гливи в умовах прив'язної і безприв'язної систем утримання;

- з'ясувати особливості перебігу родового процесу і відновлення репродуктивної функції у корів, що споживали за різних систем їх утримання кормову добавку грибниці гливи звичайної;

- вивчити фізіолого-біохімічні та імунологічні показники крові телят від корів, яким протягом сухостійного періоду згодовували кормову добавку грибниці гливи за різних систем утримання;

- встановити вплив кормової добавки грибниці гливи (Pleurotus ostreatus) на біологічну цінність молозива корів;

- дослідити динаміку фізіолого-біохімічних показників молока та молочної продуктивності корів за різних систем утримання, яким протягом лактації згодовували кормову добавку грибниці Pleurotus ostreatus.

Об'єкт досліджень. Фізіолого-біохімічні процеси в організмі корів за умов прив'язної і безприв'язної систем утримання та згодовування кормової добавки, одержаної після культивування Pleurotus ostreatus, а також в організмі одержаних від них телят, біологічна цінність молозива і молока.

Предмет досліджень. Зміни фізіологічних, біохімічних та імунологічних показників крові сухостійних корів і народжених ними телят, перебіг родового процесу і відновлення репродуктивної функції корів, молочна продуктивність і фізико-хімічні властивості молозива та молока.

Методи досліджень. Фізіологічні, біохімічні, фізико-хімічні - для крові, молозива і молока; клінічні та акушерсько-гінекологічні - для оцінки відновлення репродуктивної функції корів; зоотехнічні і гігієнічні - для аналізу молочної продуктивності та інтенсивності росту молодняку.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше досліджено вплив згодовування сухостійним коровам кормової добавки, одержаної після культивування Pleurotus ostreatus, на їх фізіологічний статус, а також на фізіологічні, біохімічні та імунобіологічні показники крові народжених ними телят. Отримано нові експериментальні дані впливу мікорму, за прив'язної і безприв'язної систем утримання корів, на перебіг родового процесу і відновлення репродуктивної функції, рівень молочної продуктивності та показники якості молока. Встановлено біологічну цінність молозива корів, яким згодовували кормову добавку грибниці Pleurotus ostreatus, за різних систем утримання і показано її вплив на резистентність телят на початку постнатального онтогенезу. З'ясовано позитивну дію мікорму за прив'язної і безприв'язної систем утримання тільних сухостійних корів на енергію росту та показники фізіологічного стану телят молочного періоду. Запатентовано спосіб підвищення молочної продуктивності корів і збереженості телят при згодовуванні коровам під час сухостійного періоду мікорму з субстрату грибниці гливи звичайної.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані дані експериментальних досліджень щодо згодовування тільним сухостійним і лактуючим коровам кормової добавки, одержаної після культивування грибниці гливи звичайної, можуть бути використані для фізіологічного обґрунтування нових елементів ведення молочного скотарства і вдосконалення існуючих технологій годівлі корів за прив'язної та безприв'язної систем утримання. Одержані результати позитивної дії мікорму на організм корів вказують на доцільність його використання для покращення їх фізіологічного стану, біологічної цінності молозива, родового процесу, відновлення репродуктивної функції і підвищення рівня молочної продуктивності. Показана перевага згодовування тільним сухостійним коровам добавки грибниці гливи за безприв'язної системи утримання на резистентність та інтенсивність росту новонароджених телят. Встановлено вплив кормової добавки грибниці гливи на фізико-хімічні та якісні показники молока за різних систем утримання корів. Видано методичні рекомендації з використання грибниці гливи для підвищення резистентності організму телят, покращення перебігу родового процесу, відтворної здатності корів, їх молочної продуктивності та якості молока. Результати досліджень впливу кормової добавки грибниці гливи на організм корів і народжених ними телят впроваджені у ПАФ "Україна", ППАФ "Маяк" та фермерському господарстві "Богданович-КБО" Кам'янка-Бузького району Львівської області.

Особистий внесок здобувача. Здобувач особисто підготував обґрунтування теми дисертаційної роботи, підібрав і опрацював дані літератури, освоїв методи і методики досліджень, розробив схеми дослідів, організував і провів лабораторні та виробничі експерименти і статистичну обробку одержаних результатів. Аналіз і узагальнення результатів досліджень, формулювання висновків і рекомендацій за матеріалами дисертаційної роботи проведено з участю наукового керівника.

Консультації з питань визначення якості молока і біологічної цінності молозива надавав доктор біологічних наук, академік УААН, Заслужений діяч науки і техніки України, професор Кравців Роман Йосипович.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися, обговорювалися та отримали схвалення на міжнародних науково-практичних конференціях: "Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і техніки" (Львів, 2003, 2004, 2008); "Актуальні проблеми розвитку тваринництва, ветеринарної медицини, харчових технологій, економіки та освіти" (Львів, 2004) і "Produkcya mleca w gospodarstwach fermerskich Polski i Ukrainy - stan obecny i przysyszlosc" (Lublin-Lwow, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, опубліковано 6 наукових праць, з них одна одноосібна, одержано патент України на винахід, видано методичні рекомендації виробництву.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційну роботу формують такі розділи: вступ, огляд літератури, матеріал та методи досліджень, результати власних досліджень, аналіз і узагальнення одержаних результатів, висновки, рекомендації виробництву, додатки та список використаної літератури, який включає 342 джерела, з них українською і російською мовами - 199, іншими мовами - 143. Дисертація надрукована на 172 сторінках комп'ютерного тексту, містить 30 таблиць та 22 рисунки.

Основний зміст роботи

Загальна методика й основні методи досліджень. Досліди проводилися на базі молочнотоварної ферми ПАФ "Україна" Кам'янка-Бузького району Львівської області протягом 2002-2004 років.

Для досліджень використовували повновікових корів української чорно-рябої молочної породи 3-5 лактації. Комплектування груп проводили за принципом парних аналогів: за фізіологічним станом, віком, лактацією, живою масою та продуктивністю за попередню лактацію. Для досліду було підібрано 28 корів в кінці сьомого місяця тільності, яких відповідно до схеми досліду розділили на чотири групи, по 7 голів у кожній, з яких перша (контрольна) і друга (дослідна) групи утримувалися на прив'язі, а третя і четверта (дослідні) групи - безприв'язно. Коровам другої дослідної групи, на відміну від першої (контрольної), 30% січки соломи основного раціону замінювали кормовою добавкою (мікормом), одержаною після культивування на січці соломи грибниці Pleurotus ostreatus. Корови третьої дослідної групи, так як і корови першої (контрольної) групи, споживали корми основного раціону, але за безприв'язної системи утримання. Тварини четвертої дослідної групи, котрі знаходилися на безприв'язному утриманні, на відміну від другої, мали вільний доступ до грубих кормів та мікорму і споживали їх вволю. Рівень годівлі під час сухостійного періоду був однаковим і розрахований на майбутню продуктивність 3,0-3,5 тис. кг молока, тобто загальна поживність щоденного раціону становила 9,2 к.од. та 1015 г перетравного протеїну. Міцеліальний корм, основою якого є пропарена січка пшеничної соломи і міцелій гливи, використовували після збору третього урожаю плодових тіл.

Кров для дослідження відбирали з яремної вени, дотримуючись правил асептики та антисептики, на третій день після постановки корів на дослід та на 40-й і 55-й дні згодовування мікорму. Вивчення впливу кормової добавки на перебіг родів і післяродового періоду проводили шляхом обліку прояву післяродових ускладнень, відновлення репродуктивної функції - за тривалістю сервіс-періоду, періоду до першої охоти, кратністю парувань до запліднення та індексом осіменінь. Після отелення у молозиві, одержаному з добового надою на першу, третю та у молоці - на сьому і двадцяту доби лактації, визначали вміст сухої речовини, білка, жиру і золи.

Оцінку фізіологічного стану телят, одержаних від корів контрольної і дослідних груп, здійснювали за тими ж показниками крові, що й у корів, яку відбирали з яремної вени на першу, третю, сьому і двадцяту доби життя, а також контролювали живу масу при народженні, середньодобові прирости за перші двадцять днів постнатального онтогенезу шляхом їх індивідуального зважування. Утримували телят в індивідуальних клітках з випоюванням материнського молозива і молока три рази на добу.

У другій серії дослідів вивчали вплив тривалого згодовування коровам грибниці гливи звичайної на молочну продуктивність і фізико-хімічні показники молока за прив'язної і безприв'язної систем їх утримання. Для цього на десятий день після отелення було сформовано чотири групи корів української чорно-рябої молочної породи, 3-5 лактації, аналогів за фізіологічним станом, віком, породою, живою масою та продуктивністю за попередню лактацію (3,0-3,5 тис. кг молока), по 5 тварин у кожній. Годівля та утримання корів проводилися за схемою першої серії дослідів. Проби молока для проведення досліджень відбирали з добового надою згідно вимог ДСТУ ISO 707-2002.

У крові визначали: кількість еритроцитів - методом підрахунку на сітці Горяєва (1976), гемоглобін - гемоглобін-ціанідним методом (1985), загальний білок - на рефрактометрі УРЛ-1 (1985), співвідношення білкових фракцій сироватки крові - за методом Олла і Маккорда в модифікації О.А. Карп'юка (1962), глюкозу - з ортотолуідиновим реактивом (1973), лужний резерв - за Неводовим, кальцій - за методом де-Ваарда, фосфор - за Фіске і Суббароу (1963), бактерицидну активність сироватки крові - за методикою О.В. Смирнової і А.Т. Кузьміної (1966) у модифікації В.Ф. Матусевича з співавт. (1970), лізоцимну активність сироватки крові - нефелометричним методом за В.Г. Дорофейчуком (1968), фагоцитарну активність лейкоцитів - методом В.Ю. Чумаченка, з використанням тест культури штаму 209-Р Staph. aureus (1992), у молозиві та молоці: густину - ареометром (ГОСТ 3625-84), кількість соматичних клітин (ГОСТ 23453-90), кислотність - титрометричним методом (ГОСТ 3624-92), вміст жиру - кислотним методом (ГОСТ 5867-90), кількість сухої речовини - аналітичним методом (ГОСТ 3626-73), загальну кількість білка та казеїну - методом формольного титрування (ГОСТ 25179-90), золу - спалюванням наважки у муфельній печі при температурі 500°С, молочний цукор - рефрактометрично (ГОСТ 3628-78), надій за 10 місяців лактації - методом щомісячного обліку молочної продуктивності, середньодобовий надій - методом контрольних доїнь один раз у декаду. Цифровий матеріал дисертаційної роботи опрацьовано статистично методом дисперсійного аналізу на ПЕОМ з використанням програми "Statistica".

Результати досліджень та їх аналіз

Показники крові тільних сухостійних корів за прив'язної і безприв'язної систем їх утримання та згодовування кормової добавки Pleurotus ostreatus. Результати досліджень крові сухостійних корів вказують на неоднаковий вплив кормової добавки, одержаної після культивування Pleurotus ostreatus, на фізіологічний стан організму за різних систем утримання. Аналіз динаміки вмісту еритроцитів у крові корів протягом сухостійного періоду і згодовування мікорму показав, що їх кількість не виходила за межі норми і була найменшою на початку досліду

За 40 днів дослідного періоду кількість еритроцитів у крові корів другої групи, порівняно з коровами контрольної групи, незначно зросла. Дещо нижчою вона була у тварин третьої групи, яких утримували безприв'язно, і найвища їх кількість встановлена у крові корів четвертої групи, які за безприв'язної системи мали вільний доступ до грубих кормів та мікорму. У кінці періоду тільності кількість еритроцитів у крові корів контрольної та третьої дослідної груп була майже такою, як на початку досліду, і дещо більшою у корів другої і четвертої груп, яким згодовували мікорм.

Дослідженнями вмісту гемоглобіну в крові корів у сухостійний період за впливу мікорму встановлено, що досліджуваний показник, як і кількість еритроцитів у крові, був найнижчим у підготовчий період. На 40-й день досліду встановлено незначне зниження вмісту гемоглобіну у крові корів першої (контрольної) групи, проте у тварин дослідних груп він зріс і виявився найвищим у корів другої і четвертої груп, яким за прив'язної і безприв'язної систем утримання згодовували субстрат, одержаний після культивування pleurotus ostreatus. У кінці дослідного періоду і завершення згодовування мікорму вміст гемоглобіну в крові корів дослідних груп знизився порівняно з 40-им днем і майже не змінився у корів контрольної групи. Різниця даного показника крові у цей період, порівняно з підготовчим, була вищою у корів другої групи на 8,0, і четвертої - на 13,9%. Дещо нижчим вміст гемоглобіну виявився у крові тварин першої і третьої груп, що вказує на позитивний вплив згодовування коровам добавки на систему газообміну в крові.

Поряд із змінами кількості еритроцитів і вмісту гемоглобіну на 40-ий і на 55-й дні досліду встановлено вірогідно вищий вміст загального білка (р<0,05) у крові корів четвертої групи, а в корів другої і третьої груп - лише під кінець дослідного періоду

Підвищення рівня загального білка в сироватці крові корів відбувалося за рахунок зростання вмісту глобулінових фракцій. Зокрема, на 40-й день у крові корів другої і четвертої груп відмічено зростання б2-, б3- і в-глобулінів, причому в корів, які знаходилися на безприв'язному утриманні і споживали грубі корми та мікорм вволю, вказані різниці були вірогідними (р<0,05). На 55-й день досліду у сироватці крові корів другої і четвертої дослідних груп, вірогідні різниці (р<0,05) встановлені лише за вмістом г-глобулінів. Характерно, що тенденція до зростання вмісту загального білка у крові відзначена й для корів третьої дослідної групи, проте ці різниці були невірогідними.

Показник лужного резерву крові був вірогідно вищим (р<0,01), порівняно з першою групою, на 40-й день у корів четвертої групи, а в кінці дослідного періоду і в корів третьої групи, що свідчить про переважаючий вплив безприв'язної системи утримання на буферну функцію крові.

У крові корів другої і четвертої дослідних груп, котрі споживали кормову добавку, порівняно з коровами контрольної групи, вищими також були вміст у крові цукру, кальцію та неорганічного фосфору, проте ці різниці були статистично невірогідними.

Отже, згодовування тільним коровам під час сухостійного періоду кормової добавки, одержаної після культивування на січці соломи грибниці гливи, позитивно впливає на гемопоетичну функцію окремих органів, вміст загального білка у крові, забезпечення обмінних процесів в організмі корів киснем, що відображається покращенням їх фізіологічного стану. Переведення тварин на безприв'язне утримання посилює стимулюючу біологічну дію мікорму і забезпечує активізацію процесів газообміну.

Перебіг родів і відновлення репродуктивної функції корів за згодовування кормової добавки Pleurotus ostreatus в умовах прив'язної і безприв'язної систем утримання. Результати дослідження впливу мікорму на показники відтворної здатності корів за різних систем утримання показали, що поєднання згодовування грибниці з безприв'язним утриманням суттєвіше впливає на родовий процес і відновлення репродуктивної здатності, ніж за прив'язної системи утримання. З даних таблиці 1 видно, що родовий процес у корів всіх груп протікав без ускладнень, за винятком однієї корови в контрольній групі, у якої відмічено затримку посліду. Вірогідно нижчими (р<0,05) були середня тривалість послідової стадії і сервіс-період у корів другої і четвертої груп порівняно з першою. Кратність парувань до запліднення становила у тварин першої групи 2,1, другої - 1,6, третьої - 1,7 і четвертої - 1,3. Різниця цього показника порівняно з контрольною групою була вірогідною у другій (р<0,05) і четвертій (р<0,01) групах тварини, які за різних систем утримання споживали січку соломи після культивування на ній грибниці Pleurotus ostreatus. Індекс осіменінь корелював з кратністю парувань і становив у корів першої групи 2,14, другої - 1,57, третьої - 1,71 і четвертої - 1,28.

Отже, наведені дані підтверджують позитивну дію кормового і рухового чинників та їх поєднання на перебіг родового процесу і відновлення статевого циклу у корів після родів. Кращі фізіологічні показники становлення репродуктивної функції були у корів, котрим протягом сухостійного періоду згодовували мікорм за безприв'язної системи утримання.

Фізико-хімічні показники молозива корів за згодовування кормової добавки Pleurotus ostreatus та різних систем їх утримання. Споживання коровами протягом сухостійного періоду мікорму за різних систем утримання зумовило зміни вмісту в молозиві сухої речовини, білка, жиру і золи. Найвищими вказані величини були у перший день після отелення в молозиві корів всіх груп. Зокрема, вміст сухої речовини в молозиві корів другої, третьої і четвертої груп становив відповідно 24,6, 24,3, 27,1%, білка - 16,5, 16,0, 17,6%, жиру - 4,6, 5,3, 5,7% та золи - 1,31, 1,27 і 1,33%. Дещо нижчими ці показники були в молозиві корів контрольної групи, а саме: вміст сухої речовини - 22,3%, білка -14,8%, жиру - 4,4% тa золи - 1,26%.

Аналіз рівня досліджуваних показників молозива корів третьої групи показав, що вони були вищими порівняно з показниками молозива корів першої групи, проте нижчими, ніж у корів другої і четвертої груп. Це підтверджує переважання дії мікорму на біологічну цінність молозива першої доби після родів порівняно з впливом системи утримання. Вірогідно вищу різницю (р<0,05), порівняно з коровами контрольної групи, встановлено за вмістом сухої речовини у молозиві корів четвертої групи на 1-, 3- і 7-ий та другої групи - на 3- і 7-ий дні лактації.

Таким чином встановлено, що введення мікорму до раціону корів у сухостійний період та переведення їх на безприв'язну систему утримання призводить до вірогідного зростання у їх молозиві сухої речовини протягом молозивного періоду, в той час, як за прив'язної системи вміст сухої речовини у молозиві корів другої групи був вищим лише на третій і сьомий дні після отелення.

Морфологічні, біохімічні та імунологічні показники крові, енергія росту телят, одержаних від корів, котрим в сухостійний період згодовували мікорм, за різних систем утримання. У крові телят дослідних груп, порівняно з контрольною (першою), встановлено вищий вміст гемоглобіну і кількість еритроцитів у 1-ий день життя. Вірогідно вищим (р<0,05) у цей час був вміст загального білка в крові телят другої і четвертої груп. На 3-ій день життя телят вказаних груп встановлено вищий рівень цукру, кальцію, фосфору та лужного резерву у крові. Вірогідна різниця (р<0,05), порівняно з контрольною групою, у цей віковий період була за вміст загального білка у крові телят четвертої групи. На 20-й день життя у крові телят другої групи, порівняно із ровесниками контролю, зросли на 18,6% кількість еритроцитів, на 7,7% - вміст гемоглобіну, на 4,6% - рівень загального білка, на 6,4% - вміст цукру, на 3,5% та 7,6% - вміст кальцію та фосфору відповідно. У крові телят четвертої дослідної групи, матері яких споживали мікорм за безприв'язної системи утримання, це зростання становило 20,3% - за кількістю еритроцитів, 11,5% - за вмістом гемоглобіну, 9,7% - загального білка, 11,4% - цукру, 3,0% - кальцію, 16,1% - фосфору та 18,9% - для лужного резерву.

За вмістом альбумінів і глобулінів у білках крові в 1-ий день життя телята третьої групи займали проміжне місце між телятами другої і четвертої груп. На 3-ій день життя вміст альбумінів у сироватці крові телят четвертої групи, порівняно із контролем, був вірогідно вищим (р<0,05). На 20-ий день життя різниця за вмістом альбумінів у крові телят четвертої групи становила 1,3 г/л, за вмістом б-глобулінів - 0,9 г/л, за вмістом в-глобулінів - 1,3 г/л і г-глобулінів - 1,7 г/л, порівняно із телятами контрольної групи. В інших групах вказані показники білкового обміну були нижчими, відносно телят четвертої групи, але вищими порівняно з контрольною групою.

Дослідження лізоцимної активності крові телят показали, що найвищою вона була у 1-ий день життя у сироватці крові телят четвертої групи

У телят другої групи різниця за вказаним показником становила 6,3, а третьої - 2,7%, порівняно з контрольною групою.

Вказана тенденція міжгрупових різниць лізоцимної активності крові зберігалася до відлучення телят на 20-ий день.

Подібна закономірність спостерігалася і при дослідженні бактерицидної активності сироватки крові телят. Так, у контрольній групі на 3-ій день життя вона знизилася на 3,0%, на 7-ий день - на 7,6% і 20-ий - на 11,6%, у телят другої групи - на 0,6, 1,4 і 6,6%, третьої - на 0,5, 1,3 і 4,2%, і четвертої - на 0,5, 1,9 і 5,6% відповідно.

Встановлено, що найнижчий рівень зазначеного показника був у крові телят першої (контрольної) групи впродовж двадцяти діб життя. Переведення корів під час сухостійного періоду (третя група) на безприв'язну систему утримання супроводжувалося вищим рівнем фагоцитарної активності крові їх нащадків у 1-ий день - на 3,4%, 3-ій день - на 3,1%, 7-ий день - на 3,3% і 20-ий день - на 4,0%. Введення під час сухостійного періоду до раціону корів другої дослідної групи мікорму за прив'язної системи утримання сприяло підвищенню вказаного показника сироватки крові їх нащадків, порівняно із телятами контрольної групи, у перший день життя - на 4,4%, третій день - на 4,2%, сьомий день - на 5,3% і на двадцятий день - на 8,0%. У телят, одержаних від корів, котрі мали вільний доступ до грубих кормів і мікорму (четверта група), ця різниця становила відповідно 4,8, 4,9, 6,9 і 12,1%.

Дослідженнями показників енергії росту встановлено, що телята від корів дослідних груп відзначалися більшою живою масою при народженні, а саме: другої групи - на 2,0 кг, третьої - на 1,0 кг і четвертої - на 3,1 кг, а також випереджали своїх ровесників з першої (контрольної) групи за інтенсивністю росту на початку постнатального розвитку. Зокрема, вищі середньодобові прирости за 20-ть днів життя у телят дослідних груп привели до збільшення абсолютного приросту їх живої маси, який у другій групі становив 8,4±0,71 кг, у третій - 8,1±0,56 кг і в четвертій - 8,7±0,86 кг, тоді як у телят першої (контрольної) групи - 7,9±0,49 кг.

Отже, згодовування коровам під час сухостійного періоду грибниці гливи приводить до зростання кількості еритроцитів, рівня гемоглобіну, кальцію, фосфору, загального білка та його фракцій і лужного резерву крові, а також підвищення лізоцимної, бактерицидної та фагоцитарної активностей крові народжених ними телят, що вказує на доцільність її використання в якості кормової добавки в умовах як прив'язної, так і безприв'язної систем утримання.

Вплив згодовування грибниці Pleurotus ostreatus за різних систем утримання корів на молочну продуктивність. Аналіз молочної продуктивності за середньодобовим надоєм молока залежно від періоду лактації, чинників годівлі та утримання, свідчить про суттєвий вплив згодовування мікорму на інтенсивність секреції молока. Зокрема, вірогідно вищі середньодобові надої були у корів четвертої групи з 2-го по 10-й місяці лактації та у корів другої і третьої груп з 4-го по 7-й місяць (р<0,05), що вказує на позитивну дію мікорму, яка є більше виражена за безприв'язної системи утримання. За вмістом жиру в молоці групи корів розмістилися у такому порядку: найнижчий (3,38%) - корови першої (контрольної) групи, на другому місці (3,47%) - корови третьої дослідної групи, вищий рівень (3,51%) - у корів другої групи і найвищий вміст жиру (3,61%) був у корів четвертої дослідної групи. В аналогічному порядку розміщуються групи за валовим вмістом молочного жиру і добовими надоями молока натуральної жирності.

Таким чином, згодовування лактуючим коровам субстрату, одержаного після культивування грибниці гливи сприяло зростанню середньодобового надою, а відтак і загального надою за лактацію, збільшення кількості молочного жиру за обох систем утримання корів. Однак, вказані показники були вищими у корів, котрі споживали грубі корми з мікормом вволю та утримувалися безприв'язно.

Вплив згодовування грибниці Pleurotus ostreatus за різних систем утримання корів на фізико-хімічні показники молока. Тривале згодовування коровам грибниці Pleurotus ostreatus не викликало змін в органолептичних показниках молока, проте зумовило зміни його хімічного складу. Так, густина молока корів другої і четвертої груп була вищою порівняно із густиною молока корів першої (контрольної) групи відповідно на 7,34 і 9,63%, в той час, як у корів третьої групи ця різниця становила лише 1,27%. Вірогідне зростання густини молока у корів другої дослідної групи виявлено на 6-му та 7-му місяцях лактації (р<0,05), у корів четвертої групи - з 3-го місяця і до закінчення лактації (р<0,05; р<0,02). Це супроводжувалося підвищенням рівня сухої речовини, яка в молоці корів всіх груп на початку досліду знаходився в межах 11,48-11,60%. Вірогідне зростання даного показника (р<0,05) відмічено лише у тих корів, яким згодовували грибницю Pleurotus ostreatus, зокрема за прив'язної системи (друга група) на 5-7 місяцях і за безприв'язної системи утримання (четверта група) на 3-9 місяцях. Вміст жиру в молоці був вірогідно вищим у корів, які споживали субстрат грибниці гливи, порівняно із тваринами контрольної групи, за прив'язної системи утримання - на 3-му і 4-му, а за безприв'язної - з 3-го до 9-го місяців лактації (р<0,05). У молоці корів третьої групи досліджуваний показник був вірогідно вищим (р<0,05) лише на 4-му місяці.

Вміст білка був вірогідно вищим (р<0,05), порівняно із контрольною групою, у молоці корів четвертої групи з 3-го до 9-го місяця лактації, а другої - на 5-му і 6-му місяцях лактації. У молоці корів третьої групи вірогідну різницю встановлено лише на 5-му місяці. Згодовування коровам мікорму за різних систем утримання сприяло зростанню у молоці вмісту казеїну. Вірогідно вищим (р<0,05), порівняно із молоком корів першої групи, його вміст був у молоці корів другої групи на 5-10 місяцях лактації, третьої - на 5-му і четвертої - на 4-10-му місяцях лактації. Рівень лактози у молоці корів за дії чинників годівлі та утримання був вірогідно вищим (р<0,05) у молоці корів другої групи з 7-го до 9-го місяців лактації, у корів четвертої групи - з 6-го до 10-го місяця і у корів третьої групи - на 7-му місяці, порівняно із коровами контролю.

Поряд з органічними речовинами важливе місце у біологічній цінності молока займають мінеральні. Аналіз одержаних результатів досліджень свідчить, що згодовування коровам грибниці гливи за прив'язної і безприв'язної систем утримання супроводжувалося вірогідним зростанням (р<0,05) вмісту мінеральних речовин у молоці корів другої групи з 5-го по 8-ий, а четвертої - з 3-го по 10-ий місяці лактації, порівняно з коровами першої групи. Безприв'язна система утримання корів третьої групи сприяла незначному зростанню рівня мінеральних речовин у молоці протягом лактації, а вірогідну різницю (р<0,05) встановлено лише на 7-му місяці лактації.

Введення до раціону корів мікорму приводило до зниження показників титрованої кислотності молока, порівняно з коровами контрольної групи, впродовж лактації. Найбільша міжгрупова різниця цього показника була на 6-му місяці лактації у корів четвертої групи, котрі мали вільний доступ до споживання грибниці. Показник вмісту соматичних клітин, до яких входять клітини крові та епітеліальні клітини тканин молочної залози, не перевищував рівень фізіологічних меж у молоці корів усіх груп і був найвищим на початку та в кінці лактації.

Отже, згодовування лактуючим коровам за різних систем утримання кормової добавки, одержаної після культивування субстрату міцелію Pleurotus ostreatus, не викликало змін в органолептичних показниках молока, сприяло зростанню у ньому вмісту жиру, білка та лактози, порівняно з вмістом їх у молоці корів контрольної групи. У корів, котрим згодовували тільки корми раціону за безприв'язної системи утримання (третя група) фізико-хімічні показники молока були вищими, порівняно із показниками молока корів першої (контрольної) групи, проте різниця була невірогідною.

Висновки

У дисертаційній роботі отримано нові дані щодо впливу згодовування коровам кормової добавки, одержаної після культивування грибниці Pleurotus ostreatus, на їх фізіологічний статус і продуктивність, а також на морфологічні, біохімічні та імунологічні показники крові новонароджених телят, їх ріст у профілакторний період вирощування на фоні різних систем утримання їх матерів у сухостійний період. Експериментально обґрунтовано вплив кормової добавки на перебіг родового процесу і відновлення репродуктивної функції корів за умов прив'язної та безприв'язної систем утримання у сухостійний період і розроблено рекомендації з цих питань, визначено біологічну цінність молозива та молока і зроблено такі висновки:

1. Згодовування кормової добавки грибниці гливи тільним коровам, які утримувалися на прив'язі у сухостійний період (друга група), супроводжувалося підвищенням на 40-ий день дослідного періоду кількості еритроцитів і вмісту гемоглобіну в їх крові, порівняно з тваринами першої (контрольної) групи, відповідно на 12,3 і 9,9% та у корів четвертої дослідної групи, які мали вільний доступ до грубих кормів і мікорму за умов безприв'язного утримання, на 25,9 і 13,7% відповідно.

2. Згодовування сухостійним коровам протягом останніх двох місяців тільності кормової добавки субстрату грибниці Pleurotus ostreatus супроводжується вірогідним збільшенням вмісту у сироватці крові загального білка як за прив'язної, так і безприв'язної систем їх утримання, що обумовлено, в основному, вірогідним збільшення (р<0,05), порівняно з коровами контрольної групи, рівня б2-, б3-, в- і г-глобулінів.

3. Введення до раціону тільних сухостійних корів мікорму за безприв'язної системи утримання приводить до вірогідного зростання у молозиві і молоці сухої речовини (р<0,05) впродовж семи днів, тоді як за прив'язної системи утримання вміст сухої речовини у молозиві був вірогідно вищим (р<0,05) лише на 3-ій і 7-ий дні після отелення.

4. Додавання до раціону тільних корів другої і четвертої дослідних груп мікорму грибниці гливи звичайної у сухостійний період покращує показники їх відтворювальної здатності, зменшує тривалість послідової стадії, яка у корів контрольної групи становила 8,5 годин, другої, третьої і четвертої груп відповідно 6,7, 7,2 і 6,2 години та сервіс-періоду, який у корів контрольної групи тривав 100 днів, другої, третьої і четвертої груп - 76, 84 та 71 дні відповідно. Індекс осіменіння у корів контрольної групи становив 2,14, другої - 1,57, третьої - 1,71 і четвертої - 1,28.

5. Тривале згодовування кормової добавки міцелію Pleurotus ostreatus лактуючим коровам четвертої групи, за безприв'язної системи утримання, сприяло посиленню секреції компонентів молока, про що свідчить зростання середньодобових надоїв (р<0,05) з 2-го по 10-ий місяці лактації, а за прив'язної системи утримання (ІІ група) - з 5-го по 7-ий місяці порівняно з коровами контрольної групи. Середньодобовий надій молока натуральної жирності за лактацію у корів четвертої групи був вищим на 10,4%, порівняно з першою групою, тоді як у корів другої групи - вищим на 3,5%.

6. У молоці корів другої і четвертої груп, яким упродовж лактації до раціону вводили кормову добавку гливи звичайної (Pleurotus ostreatus), встановлено вищий вміст жиру - 3,51 і 3,61%, білка - 3,39 і 3,48% та лактози - 4,47 і 4,55%, порівняно з вмістом їх у молоці корів контрольної групи, який відповідно становив 3,38, 3,26 і 4,25%.

7. Телята дослідних груп відзначалися більшою масою тіла при народженні, яка була більшою у третій групі, матері яких споживали тільки корми раціону за безприв'язної системи утримання на 3,5%, в другій і четвертій групах, коровам яких згодовували грибницю за прив'язної і безприв'язної систем утримання, - відповідно на 7,1 і 11,0%, а також вищими середньодобовими приростами живої маси на 2,5, 6,3 і 10,2% у перші 20 діб життя, порівняно з ровесниками контрольної групи.

8. На ранній стадії постнатального онтогенезу у крові телят дослідних груп, порівняно з тваринами контрольної групи, відзначено вищий вміст загального білка, еритроцитів і гемоглобіну, рівень яких досягав на 20-ий день величин, що характерні для дорослих тварин. Збільшення живої маси телят другої, третьої і четвертої груп за період від народження і до відлучення відбувалося інтенсивніше і становило 8,5, 8,1 і 8,7 кг, проти 7,9 кг у контрольній групі.

9. Згодовування кормової добавки грибниці Pleurotus ostreatus тільним коровам у сухостійний період приводило до підвищення резистентності організму телят, про що свідчить зростання лізоцимної, бактерицидної і фагоцитарної активностей крові. Найвищі значення вказаних імунобіологічних показників відмічені у крові телят, матері яких утримувалися безприв'язно і мали вільний доступ до мікорму у складі грубих кормів.

10. Згодовування мікорму тільним коровам у сухостійний період, за різних систем їх утримання, зумовило вірогідно вищий вміст (р<0,05) в крові телят одноденного віку другої групи б - глобулінів і четвертої групи - б- і г-глобулінів. У триденному віці вірогідно вищим (р<0,05), порівняно з контрольною групою, виявився лише вміст альбумінів у крові телят четвертої групи.

Рекомендації виробництву

1. Для підвищення молочної продуктивності, репродуктивної здатності і біологічної цінності молозива та молока корів за прив'язної і безприв'язної систем утримання доцільно згодовувати в якості кормової добавки субстрат міцелію після плодоношення гливи звичайної, яку вводять в кількості 25-35% в замін маси грубих кормів раціону. Вищі результати одержують у тих господарствах, у яких добавку грибниці використовують за безприв'язної системи утримання корів, де тварини мають вільний доступ до мікорму.

2. З метою посилення енергії росту і підвищення природної резистентності організму телят у перший період постнатального розвитку у годівлі тільних сухостійних корів слід застосовувати субстрат з міцелієм гливи звичайної, в кількості не менше 30% від маси грубих кормів раціону.