Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЗООЛОГІЇ ІМ. І.І. ШМАЛЬГАУЗЕНА

УДК 595.14:591.5 (477.5)

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Дощові черви (Oligochaeta, Lumbricidae) Лівобережної України: фауна, таксономія, екологія

03.00.08 - зоологія

Попов Віктор Вікторович

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській державній зооветеринарній академії.

Науковий керівник доктор сільськогосподарських наук, професор Тертишний Олександр Степанович, Харківська державна зооветеринарна академія, завідувач кафедри прикладної біології і водних біоресурсів.

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор, Корнюшин Вадим Васильович, Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, завідувач відділу паразитології;

доктор біологічних наук, Іванців Володимир Васильович, Волинський національний університет, професор кафедри зоології.

Захист відбудеться «25» листопода 2008р. о 10 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.153.01 при Інституті зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України за адресою: 01601, м. Київ-30, вул. Б. Хмельницького, 15.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України (м. Київ, вул Б. Хмельницького, 15).

Автореферат розісланий «15» жовтня 2008 р.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради кандидат біологічних наук Е.М. Король.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Еколого-фауністичні дослідження різних груп безхребетних і хребетних тварин - одна з актуальних проблем зоології. Дощові черви мають важливе значення в процесах ґрунтоутворення. Вони значно прискорюють процес розкладання лісової підстилки і підвищують родючість ґрунтів, що створює оптимальні умови для розвитку рослин. Знання видового складу дощових червів дає можливість проводити зоологічну діагностику ґрунтів. Дощові черви - важлива складова живлення хребетних і безхребетних тварин. У той же час вони є проміжними і резервуарними хазяями багатьох паразитів сільськогосподарських та диких тварин і можуть сприяти розповсюдженню небезпечних гельмінтних захворювань.

Люмбрициди Лівобережної України до теперішнього часу залишалися мало вивченими. У літературі є уривчасті відомості про окремі види дощових червів, знайдених такими авторами як А.И. Зражевський, Н.Ф. Куркчи, И.И. Малєвіч, А.П. Травлєєва, Л.С. Холхоєва та іншими в окремих регіонах Лівобережної України. Велика частина цих досліджень має спорадичний характер, відомості не систематизовані. У літературі вкрай рідко зустрічаються докладні морфологічні діагнози дощовиків, знайдених на території України. Відсутній список видів дощових червів Лівобережної України. Автори часто користуються застарілою термінологією, не завжди можна зрозуміти, які саме види люмбрицид згадані в тому або іншому літературному джерелі. Таким чином, фауністичні і таксономічні дослідження дощових червів Лівобережної України є актуальним науковим завданням.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках планових науково-дослідних тем Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди «Біологічні основи освоєння, реконструкції і охорони тваринного світу». З 1991 до 2000 рр. тема 171, номер держреєстрації №01024000124, з 2001 р. тема 712 номер держреєстрації №01024000538. Дана дисертаційна робота відповідає науковим планам і затверджена вченою радою Харківської державної зооветеринарної академії (протокол №10 від 31 серпня 2007 року).

Мета і завдання дослідження. Мета даної роботи - встановити таксономічний склад, уточнити морфологію і з'ясувати особливості аутекології знайдених видів дощових червів Лівобережної України.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

· встановити таксономічний склад дощових червів Лівобережної України;

· уточнити морфологію знайдених на дослідженій території дощових червів і дати їх докладні морфологічні діагнози, зокрема вивчити форму і відносну величину тифлозолю для визначення можливості використання цієї ознаки як діагностичної;

· скласти визначальні таблиці дощових червів Лівобережної України;

· вивчити розповсюдження і биотопічну приуроченість зареєстрованих видів в різних природно-кліматичних зонах Лівобережної України, встановити фауністичні комплекси дощових червів основних біотопів у кожній природно-кліматичній зоні.

Об'єктом дослідження даної роботи є дощові черви Лівобережної України. Предмет - таксономія, морфологія і аутекологія дощових червів, їх фауністичні комплекси.

Наукова новизна отриманих результатів. Встановлено таксономічний склад дощових червів Лівобережної України, що, за нашими даними, включає 25 видів, два з яких представлені двома підвидами кожний, а один - трьома підвидами. Знайдені види є представниками 8 родів родини Lumbricidae. Уточнені списки видів дощових червів для кожної природно-кліматичної зони Лівобережної України.

Вперше реєструються:

· для території Лівобережної України два види і два підвиди дощових червів, з них для території України - один вид і два підвиди;

· для лісової зони Лівобережної України - шість видів, з них для лісової зони України - один вид;

· для лісостепової зони Лівобережної України - три види і один підвид, з|із| них для лісостепової зони України - два види і один підвид;

· для рівнинної частини Кримського півострова - три види;

· для Гірського Криму - два види;

· для північних схилів основної гряди Кримських гір - один вид дощових червів;

· вид Aporrectodea dubiosa (Oerley, 1880) на території України за межами Кримського півострова.|в

Наведені додаткові відомості з морфології 18 видів і підвидів дощових червів. Надані розширені діагнози всіх знайдених видів з використанням нової систематичної ознаки - форми і відносної величини поперечного перетину тифлозолю. Складені визначальні таблиці дощових червів дослідженої території. Виявлено нове місцезнаходження шести рідкісних видів, зокрема Eisenia gordejeffi Michaelsen, 1899, занесеної до Червоної книги України. Уточнені ареали тринадцяти видів. Розширені уявлення про екологію вивчених видів у кожній природно-кліматичній зоні Лівобережної України. Встановлені фауністичні комплекси дощових червів заплавних і гірських луків, заплавних і гірських лісів, лісів на вододілах, лісосмуг, степових ділянок, берегів річок, струмків, зрошувальних каналів, озер і ставків.

Практичне значення одержаних результатів. Знання про видовий склад фауністичних комплексів дощових червів певних біотопів дає можливість проводити біоіндикацію ґрунтів певної місцевості. Визначальні таблиці можуть бути використані студентами біологічних факультетів, а також зоологами, екологами і ґрунтознавцями. Нові відомості про знахідки виду занесеного до Червоної книги України уточнюють його ареал. Дані з морфології, екології і розповсюдженню дощових червів можуть бути використані в курсах зоології, екології і грунтознавства на біологічних факультетах університетів.

Особистий внесок претендента. Дисертаційна робота виконана автором самостійно при методичній допомозі наукового керівника. Організація, обгрунтування, проведення досліджень, їх аналіз і висновки належать особисто претендентові.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень були викладені на шостому Всесоюзному симпозіумі по малощетинковим черв'якам, що проходив у Ризі в квітні 1987 р.; на третій науково-практичній конференції: «Фермерство вчора, сьогодні, завтра» у 1993 р. у Львові; на міжнародній конференції «Зоологічна наука і сучасні проблеми зоотехнії і ветерінарії» у 1994 р. в Харкові; з 1988 до 2006 рр. на щорічних наукових конференціях у Харківській державній зооветеринарній академії, а також на розширених засіданнях кафедри прикладної біології і водних біоресурсів ХДЗВА.

Публікації. Результати дисертації опубліковані в 10 статтях, з них 5 - у профільних журналах ВАК України і 5 - в матеріалах наукових конференцій.

Структура і об'єм дисертації. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаної літератури і двох додатків. Повний об'єм дисертації складає 231 сторінку друкарського тексту, з них 46 сторінок припадає на 53 малюнки, 23 сторінки - список використаної літератури, який включає 223 найменування, і 16 сторінок - додатки. Таким чином, основний текст дисертації становить 146 сторінок друкарського тексту.

Основний зміст дисертації

дощовий черв таксономічний біотопічний

У розділі 1, «Стан вивченості дощових червів фауни України», показана історія вивчення люмбрицид на території України. Зокрема проаналізовано роботи таких авторів, як Н.М.Кулагін, Г.Н. Висоцький, В. Міхаельсен, Л.Н. Андрусов, С.М. Морін, А.Ф. Кришталь, М.С.Гіляров, И.И. Малєвіч, А.И. Зражевський, В.Л. Здун, Т.С. Перель, А.Г. Топчієв, Ю.Г. Пузаченко, Л.С. Зубкова, В.В. Гламозда, А.П. Травлєєва, Р.И. Злотін, М.И. Сергієнко, Е.В. Шапошникова, А.К.Ткаченко, Н.Ф. Куркчі, В.В. Іванців, Л.С. Холхоєва, Л.В. Бусленко і В.Б. Пишкін. Це переважно відомості про дощових червів лісових насаджень Правобережної України, причому значна частка їх стосується території Карпат. На території Лівобережної України авторами досліджені тільки деякі регіони. Кримський півострів досліджений дещо краще, проте це стосується тільки Кримських гір. Відомостей про дощових червів, знайдених у степовій частині Кримського півострова, в літературі мало і автори не завжди вказують пункти знахідок тих чи інших видів. Морфологічна характеристика дощових червів, знайдених на території України взагалі, і Лівобережної України зокрема, в літературі зустрічається дуже рідко. Відсутній список видів дощових червів Лівобережної України. Підсумовуючи літературні дані, можна сказати, що в даний час для Українських Карпат відомо 24 види, а для рівнинної території Правобережної України - 23 види і підвиди дощових червів, що відносяться до 9 родів двох родин. До наших досліджень для Лівобережної України (без Кримського півострова) було відомо 22 види і підвиди дощових червів, а для Кримського півострова - 23 види і підвиди, що відносяться до 9 родів однієї родини.

У розділі 2, «Матеріал і методика», йдеться про те, що на території Лівобережної України були досліджені: лісова зона в межах північної частини Чернігівської і Сумської областей; лісостепова зона в межах центральної і південної частини Чернігівської і Сумської областей, східної частини Київської області, Харківської області (на сході до р. Оскол і на півдні - до каналу Дніпро-Донбас) і Полтавської області; степова зона в межах Харківської області, на схід від р. Оскол і на південь від каналу Дніпро-Донбас, Луганської, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької і Херсонської областей. Були досліджені також степова частина Кримського півострова, передгір'я Кримських гір, північні і південні схили східної частини основної гряди Кримських гір.

У лісовій зоні узяті і оброблені 74 грунтові проби, в лісостеповій зоні - 225 проб, в степовій зоні (без Криму) - 164 проби, в степовій частині Кримського півострова - 141 проба, в передгір'ях Кримських гір - 44 проби, в Кримських горах - 57 проб. Всього на території Лівобережної України узято і оброблено 705 грунтових проб. Збір матеріалу був проведений шляхом узяття грунтових проб згідно загальноприйнятої методики у 93 пунктах (рис. 1). Список і нумерація пунктів узяття проб на території Лівобережної України розміщені в додатку до дисертації.

У розділі 3, «Таксономічний склад дощових червів Лівобережної України», розглянуто різні підходи до проблеми родової діагностики червів родини Lumbricidae. Для родової діагностики знайдених на території Лівобережної України дощових червів нами був використаний комплекс ознак, головним з яких була вибрана ознака форми нефридіальних міхурів (G.E. Gates) і їх орієнтації щодо головного відділу (Т.С. Перель).

Різні види дощових червів пристосовуються до певних умов живлення і залежно від цих умов мають ті чи інші відмінності в будові травної системи. Ці відмінності зокрема стосуються форми і величини тифлозоля в середньому відділі кишечника (Т.С. Перель, Л.М. Семенова). Щодо видової діагностики люмбрицид, разом з іншими ознаками ми пропонуємо застосовувати нові, які раніше не використовувалась: форму тифлозоля і співвідношення площі тифлозоля до площі вільної частини кишечника (рис. 2, 3).

У розділі наводяться докладні діагнози 29 таксонів (видів і підвидів) дощових червів, знайдених автором на території Лівобережної України. У діагнози 18 таксонів внесені певні уточнення, які відображені на 20 рисунках.

Наводимо діагнози таксонів, які вперше реєструються для території України:

Dendrobaena tellermanica Perel, 1966

Довжина статевозрілих особин 93-118 мм, максимальна ширина в передпоясковій частині 5,5-6 мм, ширина пояску 6-6,5 мм. Число сегментів 127-161. Пігментація бурувато-червонувата неінтенсивна, хвостовий відділ не забарвлений. Форма тіла циліндрична. Головна лопать епілобічна (1/2), відкрита. Спинні пори починаються з міжсегментної борозни 5/6. Щетинки не наближені попарно, за пояском відстань між щетинками в парі ab : bc : cd = 5 : 7,5 : 5. Чоловічі статеві отвори розташовані на 15 сегменті. Вони оточені залозистими полями, які доходять до середини сусідніх сегментів. Поясок займає сегменти з 25 по 32. Пубертатні валики розташовані на ¹/329-32, або на 30-32 сегментах, інколи на 30-¹/232 сегментах, що не відповідає літературним даним.

У екземплярів, які знайдені на півночі степової зони, сім'яних пухирців три пари. Вони розташовані у 9, 11 і 12 сегментах. У екземплярів, які найдені на території Кримського півострова на відміну від літературних даних, сім'яних пухирців дві пари. Вони розташовані в 11 і 12 сегментах.

Дві пари сім'яприймачів розташовані у 10 і 11 сегментах. Їх протоки відкриваються в міжсегментні борозни 9/10 і 10/11 трохи вище лінії щетинок d. Відстань від отворів сім'яприймачів до лінії щетинок d становить 0,15-0,2 мм, а до лінії щетинок с - 1,7-1,76 мм. Воло займає 15-16 сегменти, а шлунок 17-18 сегменти. Тифлозоль дволопатевий, з довгою товстою ніжкою. Співвідношення площі поперечного розрізу тифлозолю і вільної частини кишечника 1:1.

Вапнякові залози - в 11 і 12 сегментах. В обох сегментах вони утворюють дивертикули. Повздовжні м'язові волокна пір'ястого типу.

Dendrobaena schmidti montana (Michaelsen, 1910)

Довжина статевозрілих особин 89-105 мм, максимальна ширина в передпоясковій частині 5-5,5 мм, ширина пояску 6 мм. Число сегментів 141-155. Пігментація жовтувато-коричнева неінтенсивна, хвостовий відділ не забарвлений. Форма тіла циліндрична. Головна лопать епілобічна (1/2), відкрита. Спинні пори починаються з міжсегментної борозни 5/6. Щетинки не наближені попарно, за пояском відстань між щетинками в парі ab : bc : cd = 5 : 6,2 : 5. Чоловічі статеві отвори розташовані на 15 сегменті. Вони оточені залозистими полями, які не переходять на сусідні сегменти. Поясок займає сегменти з 26 по 32. Суцільні пубертатні валики розташовані на 30-2/3 32 сегментах.

Сім'яних пухирців дві пари. Вони розташовані в 11 і 12 сегментах. Дві пари сім'яприймачів розташовані у 10 і 11 сегментах. Їх протоки відкриваються в міжсегментні борозни 9/10 і 10/11 трохи нижче лінії щетинок d. Відстань від отворів сім'яприймачів до лінії щетинок d становить 0,13-0,18 мм, а до лінії щетинок с - 1,5-1,6 мм. Воло займає 15-16 сегменти, а шлунок 17-18 сегменти. Тифлозоль дволопатевий, з довгою товстою ніжкою. Співвідношення площі поперечного розрізу тифлозолю і вільної частини кишечника 1:1.

Вапнякові залози - в ¹/210-12, або у 10-13 сегментах. В 11 і 12 сегментах вони утворюють накопичення вапнякових пластин. Повздовжні м'язові волокна пір'ястого типу.

Eiseniella tetraedra intermedia Cernosvitov, 1934.

Довжина статевозрілих особин 30-35 мм, максимальна ширина в передпоясковій частині 1,5-2 мм, ширина пояску 2-2,5 мм. Число сегментів 59-71. Пігментація: до пояску - жовто-коричнева, після пояску - гірчична. Форма тіла циліндрична, за пояском на поперечному розрізі чотирикутна. Головна лопать епілобічна (1/2), відкрита. Спинні пори починаються з міжсегментної борозни 4/5. Щетинки сильно наближені попарно, за пояском відстань між щетинками в парі ab : bc : cd = 5 : 20 : 4. Чоловічі статеві отвори розташовані на 14 сегменті. Вони оточені залозистими полями, які не переходять на сусідні сегменти. Поясок займає сегменти з 23 по 27, або з 23 по 28. Пубертатні валики розташовані на 24-26 або на ¹/224-¹/226 сегментах.

Сім'яних пухирців чотири пари. Вони розташовані у 9-12Дві пари сім'яприймачів розташовані у 10 і 11 сегментах. Їх протоки відкриваються у міжсегментні борозни 9/10 і 10/11 трохи вище лінії щетинок d. Відстань від отворів сім'яприймачів до лінії щетинок d становить 0,45-0,5 мм. Воло займає 15-16 сегменти, а шлунок 17 сегмент. Тифлозоль невеличкий, овальний. Співвідношення площі поперечного розрізу тифлозолю і вільної частини кишечника 1:7.

Вапнякові залози - у 10-12 сегментах. У 10 сегменті вони утворюють дивертикули. Повздовжні м'язові волокна пір'ястого типу.

На картах-схемах, що зображають Лівобережну Україну і окремо Кримський півострів, показані пункти знахідок кожного виду. Після кожного діагнозу в підпункті «Розповсюдження» наводяться літературні дані про його загальне поширення. У підпункті «Місцезнаходження» наводяться пункти власних зборів кожного виду або підвиду, окремо розглядаються місця знахідок у степовій зоні (без Криму) та у Степовому Криму.

A. leoni Michaelsen, 1891 вперше реєструється на території Лівобережної України, знайдена в нижній течії р. Дніпро на острові напроти м. Нова Каховка і на лівому березі р. Дніпро в трьох кілометрах вище за течією від с-ща. Кринки (Херсонська область).

Dd. rubidus tenuis (Eisen, 1874) вперше реєструється для лісової зони Лівобережної України, де знайдений на березі р. Знобь за 3 км. до впадіння в її р. Десну. У лісостеповій зоні - в районі с-ща Лютенька Полтавської області. У степовій зоні він знайдений біля с-ща Кам'янка Харківської області, на острові у нижній течії р. Дніпро напроти м. Нова Каховка. У Гірському Криму - на південному схилі основної гряди Кримських гір в районі староялтинської дороги на висоті близько 1000 м над рівнем моря і на Бабуган-яйлі.

Dd. rubidus subrubicunda (Eisen, 1874) вперше реєструється для лісової зони Лівобережної України, де знайдений на березі р. Знобь за 3 км. до впадіння її в р. Десну. У степовій зоні він знайдений біля с-ща Кам'янка Харківської області і в районі м. Нова Каховка Херсонської області, а в Гірському Криму - на південному схилі основної гряди Кримських гір в районі староялтинської дороги на висоті близько 1000 м над рівнем моря.

O. lacteum (Oerley, 1885) вперше реєструється для лісової зони Лівобережної України. Тут він знайдений уздовж середньої течії р. Десни в районі сіл Мурав'ї, Пушкарі, с-ща Лєньково, а також в межиріччі річок Десна і Знобь, і уздовж лівого берега р. Знобь напроти с. Камінь. Всі населені пункти знаходяться на території Чернігівської області. У лісостеповій зоні O. lacteum знайдений: в районі с. Ладан Чернігівської області, уздовж берега р. Сіверський Донець в районі селищ Задонецьке, Нижній Бішкин, Первомайське і нижче за течією біля м. Зміїв, на заплавному лузі біля с. Караван, на берегах ставків поблизу селищ Кутузівка, Слатіно і Добренька Харківської області і в лісопарковій зоні м. Харкова. У степовій зоні цей вид знайдений в районі селищ Єлизаветівка, Клинове, Куйбишеве і у Велико-Анадольського лісі в районі с-ща Рівнопіль Донецької області, а також на острові на р. Дніпро напроти м. Нова Каховка Херсонської області. У Степовому Криму O. lacteum знайдений в районі селищ Мостове, Новеньке і Синіцино. А в Кримських горах - в районі с-щаІ Синапне і на березі озера біля староялтинської дороги на північному схилі основної гряди Кримських гір на висоті близько 800 м над рівнем моря.

O. transpadanum (Rosa, 1884) знайдений північніше пунктів, вказаних в літературі. Це північ Сумської (с-ще Леськоноги і гирло р. Свіги) і Чернігівської областей (берег р. Десни біля кордону з Росією, в районі с-ща Лєньково і с. Мурав'ї, а також берег р. Знобь, район гирла р. Судость і межиріччя річок Десна і Знобь). У лісостеповій зоні він виявлений в районі с-ща Лютенька Полтавської області, а також в районі м. Зміїв, селищ Нижній Бішкин і Первомайське Харківської області. У степовій зоні O. transpadanum знайдений біля м. Пологи Запорізької області, в районі с-ща Катеринівка Харківської області і на острові на р. Дніпро напроти м. Нова Каховка Херсонської області. У Степовому Криму він виявлений біля селищ Мостове і Новеньке. У передгір'ях - біля с-ща Білокам'яне. На північному схилі основної гряди Кримських гір - біля староялтинської дороги на висоті близько 800 м над рівнем моря на березі гірського озера.

Ap. rosea (Savigni, 1826) в лісовій зоні знайдена біля м. Києва, в районі с-ща Леськоноги Сумської області, в межиріччі річок Десна і Знобь і за 3 км. до впадіння останньої в р. Десну, в районі гирла р. Судость і с. Мурав'ї Чернігівської області. У лісостеповій зоні вона виявлена в районі сіл Возрождєновка і Караван, селищ Добренька, Задонецьке, Кутузівка, Мала Данилівка, Малі Проходи, Первомайське, Старий Салтів Харківської області і в районі с. Ладан Чернігівської області. У степовій зоні - в районі с-ща Василівка Дніпропетровської області, в районі селищ Єлизаветівка, Клинове, Крива Лука, Куйбишеве, Очеретіно, Равнопіль і Рибінське Донецької області, в районі с-ща Пологи Запорізької області, в районі м. Мілове і с. Новобіле Луганської області, поблизу м. Нова Каховка і в районі с. Партизани Херсонської області. У степовій частині Кримського півострова Ap. rosea знайдена в районі селищ Землянічне, Синіцино, Стаханівка, Старий Крим, Урожайне, Чайкіно, Мостове, в 4 км. північніше с. Мостове і біля м. Феодосія. У передгір'ях - в районі с. Білокам'яне і в 5 км. на південний захід від с. Мостове. На північному схилі Кримських гір - в районі староялтинської дороги на висоті близько 1000 м над рівнем моря.

Ap. longa (Ude, 1826) на території Лівобережної України знайдена в двох пунктах: у лісопаркових зонах міст Київ і Харків.

Ap. caliginosa (Savigni, 1826) в лісовій зоні знайдена біля м. Києва, в районі с-ща Леськоноги і гирла р. Свіги Сумської області, в районі с-ща Лєньково і гирла р. Судость Чернігівської області. У лісостеповій зоні вона виявлена в районі селищ Вовчик, Лютенька і Хорошки Полтавської області, в районі сіл Возрождєновка, Караван, Коропово, селищ Олександрівка, Велика Данилівка, Гатище, Задонецьке, Ковальовка, Червоний Донець, Кутузівка, Малі Проходи, Нижній Бішкин, Слатіно, Токарівка і в районі міст Зміїв і Красноград Харківської області, а також с. Ладан Чернігівської області. У степовій зоні Ap. caliginosa знайдена в районі селищ Клинове, Куйбишеве, Очеретіно і Равнопіль Донецької області, в районі м. Мілове і с-ща Новобіле Луганської області, в районі селищ Катеринівка і Огіївка Харківської області, на острові на р. Дніпро напроти м. Нова Каховка і в районі с-ща Партизани Херсонської області.

Ap. trapezoides (Dudes, 1828) вперше реєструється для лісостепової зони України, і для Гірського Криму. У лісовій зоні вона знайдена в районі с-ща Леськоноги і гирла р. Свіги Сумської області, уздовж р. Десни біля кордону з Росією і в районі с-ща Лєньково, в межиріччі річок Десна і Знобь і за 3 км. до впадіння останньої у р. Десну, а також в районі гирла р. Судость (всі пункти в Чернігівській області). У лісостеповій зоні вона виявлена в районі с. Ладан Чернігівської області, с-ща Лютенька Полтавської області і в лісопарковій зоні м. Полтави, в районі с. Возрождєновка, селищ Олександрівка, Велика Данилівка, Добренька, Козача Лопань, Червоний Донець, Кутузівка, Нижній Бішкин, Токаревка, Слатіно і в районі міст Зміїв і Красноград Харківської області, а також в лісопарковій зоні м. Харкова. У степовій зоні Ap. trapezoides знайдена в районі селищ Єлизаветівка, Куйбишеве і Равнопіль Донецької області, в районі м. Мілове і с-ща Новобіле Луганської області, поблизу м. Нова Каховка і на острові на р. Дніпро напроти м. Нова Каховка Херсонської області. У Степовому Криму вона знайдена в районі селищ Мостове, Червона Поляна, Синіцино, Стаханівка, Старий Крим, Урожайне, Чайкіно, і в 4 км. північніше с-ща Мостове. У передгір'ях Кримських гір - в районі с-ща Білокам'яне. У Кримських горах Ap. trapezoides знайдена: на північних схилах основної гряди Кримських гір - в районі староялтинської дороги на висоті близько 1000 м над рівнем моря, на південних схилах основної гряди Кримських гір - в районі тієї ж дороги на висоті близько 1100 м над рівнем моря і біля м. Ялти.

Ap. dubiosa (Oerley, 1880) вперше на території України знайдена за межами Кримського півострова. Місця знахідок: берег Каховського водосховища на схід від м. Кам'янка Дніпровська Запорізькій області і берег нижньої течії р. Дніпро, в двох кілометрах вище с-ща Корсунка Херсонської області (обидва пункти в степовій зоні). У Криму вона знайдена у східній частині півострова: у районі селищ Синіцино, Старий Крим і біля м. Феодосія по берегах зрошувальних каналів, струмків і ставків.

Ap. jassyensis (Michaelsen, 1891) вперше реєструється для лісостепової зони України. Тут вона знайдена в районі с-ща Кутузівка в Харківській області. У степовій зоні вона виявлена в районі селищ Куйбишеве, Очеретіно і Равнопіль Донецької області, а також в районі м. Мілове Луганській області. У Степовому Криму - в районі селищ Червона Поляна, Синіцино, Стаханівка, Старий Крим, Урожайне і біля м. Феодосія, а також в 4 км. північніше с-ща Мостове. У передгір'ях Кримських гір - в районі с-ща Білокам'яне.

Ap. handlirschi (Rosa, 1897) вперше реєструється для північних схилів основної гряди Кримських гір. Знайдена біля селищ Білокам'яне, Річкове, в 5 км південно-західніше с-ща Мостове і в районі староялтинської дороги на висоті близько 1000 м. над рівнем моря. На південних схилах - в районі тієї ж дороги на висоті близько 1000 м. над рівнем моря.

L. terrestris Linnaeus, 1758 в лісостеповій зоні знайдений в районі селищ Задонецьке, Мала Данилівка, Велика Данилівка і Нижній Бішкин Харківської області. У Степовому Криму він знайдений на подвір'ї в с-щі Мостове.

L. rubellus Hoffmeister, 1843 вперше реєструється для лісової і лісостепової зони Лівобережної України. В лісовій зоні він знайдений в районі гирла р. Свіги і с-ща Леськоноги Сумської області, в районі гирла р. Судость, с-ща Лєньково, в межиріччі річок Десна і Знобь, на лівому березі р. Знобь за 3 км. до впадіння її в р. Десну, в районі р. Десни біля кордону з Росією Чернігівської області і в лісопарковій зоні м. Києва. У лісостеповій зоні - в районі с-ща Успенка Сумської області, в районі с-ща Задонецьке Харківської області і в лісопарковій зоні м. Харкова. Всупереч думці що склалася, L. rubellus знайдений в природних біотопах набагато південніше за лінію що з'єднує міста Київ, Брянськ та Горький. У степовій частині Кримського півострова - в районі м. Бахчисарай, селищ Новеньке, Мостове і в 4 км. північніше с-ща Мостове. У Кримських горах - в районі с-ща Синапне.

L. baicalensis Michaelsen, 1900 вперше реєструється для лісової зони Лівобережної України. Тут він знайдений на лівому березі р. Знобь за 3 км. до впадіння її в р. Десну (Чернігівська область). У лісостеповій зоні він виявлений в двох пунктах уздовж середньої течії р. Сіверський Донець - біля м. Зміїв і с-ща Нижній Бішкин Харківської області, а також в лісопарковій зоні м. Харкова.

E. fetida (Savigny, 1826) вперше виявлена в природних біотопах в лісостеповій зоні Лівобережної України. Вона знайдена в районі с-ща Байрак і с. Возрождєновка Харківської області. У степовій зоні - в районі селищ Клинове і Куйбишеве Донецької області, біля м. Мілове Луганської області, с-ща Кам'янка Харківської області, поблизу м. Нова Каховка і на острові на р. Дніпро напроти м. Нова Каховка Херсонської області. У степовій частині Кримського півострова E. fetida знайдена в районі селищ Мостове, Старий Крим, Стаханівка, Урожайне, і біля м. Бахчисарай. E. fetida вперше реєструється для Гірького Криму. На північних схилах основної гряди Кримських гір вона знайдена в районі староялтинської дороги на висоті близько 800 і 1000 м над рівнем моря, а на південних схилах - в районі тієї ж дороги на висоті близько 1100 м над рівнем моря.

E. nordenskioldi (Eisen, 1879) в лісостеповій зоні знайдена в районі с-ща Задонецьке, а також в районі міст Зміїв і Красноград Харківської області і в лісопарковій зоні м. Харкова. У степовій зоні - в районі селищ Клинове, Крива Лука, Куйбишеве, Очеретіно, Рибінське Донецької області і с-ща Катеринівка Харківської області. Для степової частини Кримського півострова E. nordenskioldi реєструється вперше. Тут вона знайдена в районі с-ща Синіцино. У Кримських горах вона виявлена на Бабуган-яйлі і Демерджі-яйлі.

E. gordejeffi Michaelsen, 1899 вперше реєструється для лісостепової зони України. Тут вона знайдена біля с-ща Катеринівка Харківської області, що значно північніше за пункт, вказаний Малєвічем для Ростовської області. У степовій зоні E. gordejeffi знайдена в Приазов'ї в районі с-ща Куйбишеве Донецької області.

E. balatonica (Pop, 1943) вперше реєструється для лісової зони України, де вона знайдена на березі р. Десни в районі с. Пушкарі Чернігівської області. У Приазов'ї (степова зона) вона виявлена біля с-ща Єлизаветівка Донецької області.

El. tetraedra tetraedra (Savigny, 1826) в лісовій зоні знайдена на березі р. Десни на кордоні з Росією, в районі сіл Мурав'ї і Пушкарі (всі пункти на території Чернігівської області). У лісостеповій зоні - біля с-ща. Задонецьке і м. Зміїв Харківської області. У степовій зоні - біля м. Мілове Луганської області, с-ща Кам'янка Харківської області, поблизу м. Нова Каховка і на острові на р. Дніпро напроти м. Нова Каховка Херсонської області. У степовій частині Кримського півострова - в районі селищ Синіцино, Стаханівка, Старий Крим, Мостове і в 4 км. північніше с-ща Мостове. У передгір'ях - в районі с-ща Білокам'яне. На північних схилах основної гряди Кримських гір - в районі с. Синапне і в районі староялтинської дороги на висоті близько 800 і 1000 м над рівнем моря.

El. tetraedra hercynia Michaelsen, 1890 для лісостепової зони України реєструється вперше. Тут вона знайдена в заплаві р. Сіверський Донець біля м. Зміїв. У степовій зоні вона виявлена біля м. Мілове Луганській області і в районі м. Нова Каховка Херсонської області.

El. tetraedra intermedia Cernosvitov, 1934 вперше реєструється для території України. Знайдена на острові в нижній течії р. Дніпро напроти м. Нова Каховка Херсонської області і на північному схилі основної гряди Кримських гір в районі с-ща Синапне (верхня течія р. Качи).

D. octaedra (Savigny, 1826) вперше реєструється для лісової зони Лівобережної України. Тут вона знайдена в районі гирла р. Свіги (Сумська область), на березі р. Десни біля кордону з Росією і межиріччі річок Десна і Знобь напроти с. Камінь (Чернігівська обл.). У лісостеповій зоні D. octaedra виявлена в районі с-ща Лютенька Полтавської області, в районі с. Караван, селищ Задонецьке, Малі Проходи, Первомайське і м. Зміїв Харківської області. У степовій зоні вона знайдена в районі с-ща Кам'янка Харківської області, а в Гірському Криму - на південних схилах основної гряди Кримських гір в районі староялтинської дороги на висоті близько 1000 м над рівнем моря.

D. veneta (Rosa, 1886) вперше реєструється для степової частини Кримського півострова. Тут вона знайдена в районі с-ща Мостове і в 4 км. на північ від цього селища. На північних схилах основної гряди Кримських гір вона виявлена в районі с-ща Синапне і в районі староялтинської дороги на висоті близько 1000 м над рівнем моря. На південних схилах основної гряди Кримських гір її знайдено в районі цієї ж дороги на висоті близько 1000 і 700 м над рівнем моря, а також біля м. Ялта. За межами Кримського півострова D.veneta знайдена в одному з палісадників в м. Нова Каховка Херсонської області, куди ймовірно, була завезена в грунті разом з рослинами.

D. hortensis (Michaelsen, 1889) знайдена на території Кримського півострова: у степовій зоні - в районі с-ща Мостове, в Кримських горах - в районі с-ща Синапне і у підніжжя південного схилу Кримських гір в - біля м. Ялта.

D. mariupolienis Wyssotzky, 1898 в степовій зоні знайдена в районі селищ Куйбишеве і Равнопіль Донецької області. У степовій частині Кримського півострова - в районі м. Бахчисарай, селищ Річкове, Мостове і в 4 км. північніше с-ща Мостове. У передгір'ях Кримських гір вона знайдена в 5 км. на південний захід від с-ща Мостове.

D. schmidti schmidti Michaelsen, 1907 вперше реєструється для степової частини Кримського півострова. Тут вона знайдена в районі селищ Урожайне, Річкове і в 4 км. північніше с-ща Мостове. У передгір'ях вона виявлена в 5 км. на південний захід від с-ща Мостове і в районі с-ща Білокам'яне, а в Кримських горах - на Ялтинській яйлі, на північних (с-ще Синапне і староялтинська дорога на висоті близько 1000 м над рівнем моря) і на південних (околиці м. Ялти, староялтинська дорога на висоті близько 700 і 1100 м над рівнем моря) схилах основної гряди Кримських гір.

D. schmidti montana (Michaelsen, 1910) вперше реєструється для території України. Знайдена вона в одному пункті в 5 км. на південний захід від с-ща Мостове.

D. tellermanica Perel, 1966 для території України реєструється вперше. Вона знайдена на півночі степової зони в районі с-ща Новобіле Луганської області. На Кримському півострові вона знайдена в передгір'ях - в районі с-ща Білокам'яне і в Кримських горах - на Ялтинській яйлі і в районі староялтинської дороги - на північних схилах основної гряди Кримських гір на висоті близько 1000 м над рівнем моря і на південних схилах в районі цієї ж дороги на висотах близько 700, 1000 і 1100 м над рівнем моря.

У підпункті «Місцеперебування» наводяться дані про умови існування кожного виду або підвиду в місцях їх знаходження. За наявності суперечливих моментів в систематиці того або іншого виду вводиться підпункт «Коментарі по систематиці». Наводиться список видів дощових червів Лівобережної України (табл. 1).

В розділі наведено визначальні таблиці дощових червів Лівобережної України. Як основна діагностична ознака для визначення родової належності, використовується форма нефридіальних міхурів і їх орієнтація по відношенню до головного відділу. Окрім цього використовуються такі ознаки, як відстань між щетинками, співвідношення довжини поясочка і пубертатних валиків, форма головної лопаті і розташування м'язового шлунку. У визначальних таблицях видів був використаний ширший спектр зовнішніх і внутрішніх морфологічних ознак.

Для того, щоб використовувати в родовій діагностиці дощових червів форму нефридіальних міхурів і їх орієнтацію щодо головного відділу, дослідникові необхідно мати певні навички і чималий досвід вивчення внутрішньої будови люмбрицид. Екологи і грунтознавці, що вивчають дощових червів разом з іншими грунтовими безхребетними, таких навичок і досвіду, як правило, не мають. У даному розділі дається визначальна таблиця видів і підвидів дощових червів Лівобережної України, якою можуть користуватись екологи, грунтознавці і зоологи різних спеціалізацій, як в лабораторії, так і в польових умовах. У визначальній таблиці використані тільки зовнішні морфологічні ознаки. При цьому ознака розташування отворів сім'яприймачів не використовується, оскільки не у всіх видів дощових червів ці отвори добре помітні.

У розділі 4, «Розподіл дощових червів по біотопах і природно-кліматичних зонах», розглядаються фауністичні комплекси дощових червів лісової, лісостепової і степової природно-кліматичних зон, а також степовової частини Кримського півострова і Кримських гір. У перерахованих зонах для проведення досліджень були виділені наступні біотопи:

· береги річок, струмків і зрошувальних каналів (відкриті, зарослі рогозом або очеретом, зарослі вербняком);

· береги озер і ставків;

· заплавні луки (заболочені, або відносно сухі);

· заплавні ліси (заболочені, або відносно сухі);

· ліси на вододілах (змішані, хвойні, листяні);

· гірські ліси (змішані, хвойні, листяні: дубові, букові, грабові, кизилові);

· гірські луки;

· лісосмуги;

· степові ділянки (відкриті, в тіні кущів, сухі яри, або яри із струмками).

Таблиця 1. Список видів дощових червів Лівобережної України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Примітка. * - види, що знайдені тільки в антропогенних біоценозах.

Наводиться щільність дощових червів у кожному біотопі всіх природно-кліматичних зон Лівобережної України.

Фауністичні комплекси біотопів кожної природно-кліматичної зони порівнювалися з використанням індексів подібності Чекановського-С'єренсена і Шимкевича-Сімпсона. Проведено кластерний аналіз подібності досліджених біотопів у всіх природно-кліматичних зонах і подібності природно-кліматичних зон за видовим складом люмбрицид (рис. 4).

У лісовій природно-кліматичній зоні нами знайдено 12 видів дощових червів, один з яких представлений двома підвидами, в лісостеповій - 16 видів, один з яких представлений двома підвидами, в степовій (без Криму) - 17 видів, один з яких представлений трьома підвидами і один - двома підвидами, на території рівнинної частини Кримського півострова - 14 видів і в Гірському Криму - 17 видів, три з яких представлені двома підвидами кожний (табл. 2). Єдиний вид роду Allolobophora Ease, 1874 emend. Perel, 1976 emend. Easton, 1983, знайдений тільки в степовій зоні. Єдиний вид роду Dendrodrilus Omodeo, 1956, знайдений у всіх вказаних зонах, за виключенням

рівнинної частини Кримського півострова і скрізь, окрім лісостепової зони, представлений двома підвидами. У лісостеповій зоні він представлений підвидом Dd. rubidus tenuis. Обидва види роду Octolasion Oerley, 1885 emend. Pop, 1941 emend. Perel, 1976 зустрічаються у всіх досліджених зонах. Рід Aporrectodea Oerley, 1885 emend.Gates, 1975 emend. Easton, 1983 представлений: у лісовій зоні чотирма видами (Ap. rosea, Ap. longa, Ap. caliginosa, Ap. trapezoides), в лісостеповій зоні п'ятьма видами (Ap. rosea, Ap. longa, Ap. caliginosa, Ap. trapezoides, Ap. jassyensis), в степовій зоні п'ятьма видами (Ap. rosea, Ap. caliginosa, Ap. trapezoides, Ap. dubiosa, Ap. jassyensis)і на рівнинній частині Кримського півострова чотирма видами (Ap. rosea, Ap. caliginosa, Ap. dubiosa, Ap. jassyensis) і в Гірському Криму чотирма видами (Ap. rosea, Ap. caliginosa, Ap. jassyensis, Ap. handlirschi). Представники роду Lumbricus Linnaeus, 1758 виявлені у всіх зонах, окрім степової. У лісовій зоні цей рід представлений двома видами: L. rubellus і L. baicalensis. У лісостеповій зоні до них приєднується L. terrestris. У рівнинній частині Кримського півострова і в Гірському Криму знайдений тільки L. rubellus.Рід Eisenia Malm, 1877 emend. Michaelsen, 1900, emend. Perel, 1974 представлений: у лісовій зоні одним видом (E. balatonica), в лісостеповій зоні трьома видами (E. fetida, E. nordenskioldi, E. gordejeffi), в степовій зоні чотирма видами (E. fetida, E. nordenskioldi, E. gordejeffi, E. balatonica), на території рівнинної частини Кримського півострова і в Гірському Криму двома видами (E. fetida, E. nordenskioldi).

Таблиця 2. Розподіл дощових червів Лівобережної України по природно-кліматичних зонах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Єдиний вид роду Eiseniella Michaelsen, 1900 знайдений на всій дослідженій території. У лісовій зоні і на території Степового Криму він представлений тільки підвидом El. tetraedra tetraedra, на території лісостепової зони - двома підвидами (El. tetraedra tetraedra, El. tetraedra hercinia), на території степової зони - трьома підвидами (El. tetraedra tetraedra, El. tetraedra hercinia, El. tetraedra intermedia) і на території Гірського Криму - двома підвидами (El. tetraedra tetraedra, El. tetraedra intermedia). Рід Dendrobaena Eisen, 1873 emend. Pop, 1941 представлений: на території лісової і лісостепової зони одним видом (D. octaedra), на території степової зони - трьома видами (D. octaedra, D. mariupolienis, D. telermanica), на території рівнинної частини Кримського півострова - чотирма видами (D. veneta, D. hortensis, D. mariupolienis, D. schmidti). На території Гірського Криму - шістьма видами (D. octaedra, D. veneta, D. hortensis, D. mariupolienis, D. schmidti, D. telermanica).

У лісовій зоні найбільша кількість видів (сім) знайдена на берегах річок, найменша (два види) - в березових насадженнях на вододілі. Найбільш поширеними в лісовій зоні є L. rubellus і О. transpadanum. Дуже рідко тут зутрічаються Ap. longa, L. baicalensis і E. balatonica. В лісостеповій зоні найбільша кількість видів (дванадцять) знайдена в заплавних лісах,найменша (один вид) - на степових ділянках. Найбільш поширеними в лісостеповій зоні є O. lacteum і Ap. rosea, а рідкісними - Ap. jassyensis, L. terrestris і E. gordejeffi. У степовій зоні найбільша кількість видів (дванадцять) знайдена на берегах річок, найменша (три види) - на степових ділянках. Найбільш поширеною в степовій зоні є Ap. caliginosa. Рідкісними видами цієї зони є Ap. dubiosa, E. gordejeffi, E. balatonica, D. octaedra і D. tellermanica. У степовому Криму найбільша кількість видів (дванадцять) знайдена на берегах річок, найменша (один вид) - на заболочених берегах ставків. Найбільш поширеними в степовій зоні є Ap. rosea, Ap. trapezoids і Ap. jassyensis. Дуже рідко тут зутрічаються E. nordenskioldi і D. hortensis. В Кримських горах найбільша кількість видів (вісім) знайдена в гірських лісах південних схилів, найменша (чотири види) - на гірських луках. Найбільш поширеними в Кримських горах є D. schmidti, Ap. handlirschi і D. tellermanica. Рідкісними видами тут є О. transpadanum, Ap. jassyensis і D. mariupolienis.

Висновки

1. Встановлено таксономічнй склад дощових червів Лівобережної України. До нього, за нашими даними, входять 25 видів, два з яких представлені двома підвидами кожний і один трьома підвидами. Знайдені види відносяться до 8 родів родини Lumbricidae. Для території Лівобережної України вперше реєструються A. leoni, El. tetraedra intermedia, D. schmidti montana і D. tellermanica, з них останні три - вперше для території України. Уточнені ареали 15 видів. Виявлені нові місця знаходження шести рідкісних видів, зокрема Eisenia gordejeffi, занесеної до Червоної книги України.

2. На підставі морфологічних досліджень подані докладні діагнози всіх знайдених видів і підвидів. Наведені додаткові відомості з морфології 18 видів і підвидів. Вони стосуються розташування пояска, пубертатних валиків, сім'яних пухирців і першої спинної пори, а також форми головної лопаті та будови травної системи. Досліджені форма і відносна величина тифлозолю у всіх знайдених видів. З'ясовані ознаки використані нами у видових діагнозах. У видів що відносяться до роду Dendrobaena, відмічена внутрішньовидова мінливість по цим показникам.

3. Складені визначальні таблиці дощових червів Лівобережної України. У визначальній таблиці видів роду Aporrectodea вперше, в якості основної, використана ознака розташування отворів сім'яприймачів, а в таблиці видів роду Dendrobaena - кількість сім'яних пухирців. Вперше для дослідженої території складені визначальні таблиці дощових червів з використанням тільки зовнішніх морфологічних ознак.

4. Встановлена біотопічна приуроченість знайдених видів у всіх природно-кліматичних зонах Лівобережної України. У лісовій зоні найбільша кількість видів (сім) знайдена на берегах річок, найменша (два види) - в березових насадженнях на вододілі. В лісостеповій зоні найбільша кількість видів (дванадцять) знайдена в заплавних лісах, найменша (один вид) - на степових ділянках. У степовій зоні і Степовому Криму найбільша кількість видів (по дванадцять) знайдена на берегах річок. Найменша кількість видів у степовій зоні (три) знайдена на степових ділянках, а у Степовому Криму - на заболочених берегах ставків (один вид). В Кримських горах найбільша кількість видів (вісім) знайдена в гірських лісах південних схилів, найменша (чотири види) - на гірських луках. Встановлені|установлений| фауністичні комплекси дощових червів основних біотопів кожної природно-кліматичної зони.

5. На підставі кластерного аналізу визначена ступінь схожості фауністичних комплексів дощових червів основних біотопів. Найбільшу схожість мають: фауністичні комплекси незаболочених заплавних лісів і зарослих вербняком берегів річок; фауністичні комплекси відкритих берегів річок і заплавних луків. Найменшу схожість мають: фауністичні комплекси лісових насаджень і степових ділянок; фауністичні комплекси заболочених заплавних лісів і лісів на вододілах.

6. Встановлені фауністичні комплекси дощових червів природно-кліматичних зон. Найбільша видова різноманітність характерна для фауністичних комплексів Гірського Криму і степової зони (по 17 видів). Це пов'язано в Гірському Криму з різноманітністю біотопів, а в степовій зоні із сприятливими екологічними умовами вздовж берегів річок та струмків, де знайдено 13 видів з 17. Видова різноманітність фауністичних комплексів решти зон склала: 12 видів для лісової зони, 16 видів для лісостепової зони і 14 видів для рівнинної частини Кримського півострова. Найбільшу схожість мають фауністичні комплекси Рівнинного і Гірського Криму, а також фауністичні комплекси лісової і лісостепової природно-кліматичних зон.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Попов В.В. Еколого-фауністичний огляд дощових червів родів Eiseniella, Octolasium, Dendrobaena та Dendrodrilus Харківської області // Біологічний вісник Харківського державного університету. - Харків, 1998. - Т.2, № 2. - С. 98-99.

2. Попов В.В. Эколого-фаунистический обзор дождевых червей родов Nicodrilus, Lumbricus и Eisenia (Oligochaeta, Lumbricidae) Харьковской области // Известия Харьк. энтомол. о-ва. - Харьков, 1998. - Т.6, вып.1. - С. 120-124.

3. Попов В.В. Перші знахідки підвидів Dendrobaena schmidti telermanica та Eiseniella tetraedra intermedia в Україні // Біологічний вісник Харківського державного університету. - Харків, 1998. - Т.2, № 1. - С. 98-99.

4. Попов В.В. Дощовики родів Dendrodrilus, Octolasium та Nicodrilus (Oligochaeta, Lumbricidae) лісових масивів Лівобережної України // Лісівництво і агролісомеліорація. - Харків, 2004. - Вип. 106. - С. 84-92.

5. Попов В.В. Дождевые черви родов Lumbricus, Eisenia, Eiseniella и Dendrobaena (Oligochaeta, Lumbricidae) лесных насаждений Левобережной Украины // Лісівництво і агролісомеліорація. - Харків, 2004. - Вип. 107. - С. 212-220.

6. Попов В.В. К фауне и экологии малощетинковых червей (сем. Lumbricidae) Левобережной Украины // Материалы шестого Всесоюзн. симп. «Водные малощетинковые черви». - Рига, 1987. - С. 113-116.

7. Попов В.В. Новые сведения о распространении и экологии некоторых видов дождевых червей // Материалы междунар. конф. «Зоологическая наука и современные проблемы зоотехнии и ветеринарии. - Харьков, 1994. - С. 20.

8. Попов В.В. Культивирование дождевых червей в фермерском земледелии // Праці другої наук.- практ. конф: «Фермерство: вчора, сьогодні, завтра». - Львів, 1993. - С. 220-221.

9. Попов В.В., Самойе Э.Т. Эффективный заменитель рыбной муки в рационах домашней птицы // Сборн. науч. Трудов Харьковского гос. аграрного ун-та «Повышение продуктивности сельскохозяйственных животных». - Харьков, 1994. - С. 58-61.

10. Попов В.В. Фауна и ландшафтное распределение амфибиотических люмбрицид (Oligochaeta, Lumbricidae) Левобережной Украины // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. - Харків, 2004. - Вип. 12 (36), Ч. 1. - С. 267-279.

Анотація

Попов В.В. Дощові черви (Oligochaeta, Lumbricidae) Лівобережної України: фауна, таксономія, екологія. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.08 - зоология. - Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, Київ, 2008.

...