Вплив гідротехнічних споруд на процеси самоочищення в прибережній зоні чорного моря

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ БІОЛОГІЇ ПІВДЕННИХ МОРІВ

їм. О. О. КОВАЛЕВСЬКОГО

УДК 594.124:628:357:665.7

03.00.17 - Гідробіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

ВПЛИВ ГІДРОТЕХНІЧНИХ СПОРУД НА ПРОЦЕСИ САМООЧИЩЕННЯ В ПРИБЕРЕЖНІЙ ЗОНІ ЧОРНОГО МОРЯ

Соловйова Ольга Вікторівна

Севастополь - 2008



Дисертація є рукописом

Робота виконана в Інституті біології південних морів ім. О. О. Ковалевського НАН України, м. Севастополь

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор, Миронов Олег Глібович, зав. відділу морської санітарної гідробіології Інституту біології південних морів ім. О. О. Ковалевського НАН України

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор, Александров Борис Георгійович, Одеський філіал Інституту біології південних морів ім. О. О. Ковалевського НАН України, керівник філіалу

кандидат біологічних наук, доцент, Кисельова Галина Олександрівна, доцент кафедри екології й раціонального природокористування Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського МОН України, м. Сімферополь

Захист відбудеться «10» грудня 2008 р. в 14 годин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 50.214.01 Інституту біології південних морів ім. О. О. Ковалевського НАН України за адресою: м. Севастополь, 99011, пр. Нахимова, 2

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту біології південних морів ім. О. О. Ковалевського НАН України за адресою: м. Севастополь, 99011, пр. Нахимова, 2

Автореферат розісланий «2» листопада 2008 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Д 50.214.01 доктор біологічних наук, професор Гаєвська А. В.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Актуальність роботи визначається необхідністю вивчення впливу гідротехнічних споруд в прибережних районах, які формують додаткові площі для заселення біотою, що значно збільшує чисельність живих організмів і впливає на інтенсивність процесів самоочищення вод.

Одними із основних складових забруднення Світового океану, у тому числі й Чорного моря, є нафта й нафтопродукти. Провідна роль у процесах природного самоочищення від нафтопродуктів належить живим угрупованням. Першою ланкою, що вступає в процес самоочищення води від нафтового забруднення, є молюски-фільтратори.

Mytilus galloprovincialis і Mytilaster lineatus - це молюски, які масово заселюють прибережні акваторії і найчастіше є домінуючими видами. Як активні фільтратори, вони першими включаються в процес формування потоків нафтопродуктів в морській воді, і таким чином беруть участь у процесі природного самоочищення акваторії від нафтового забруднення. Отримання даних про участь мітілід в трансформації потоків указаних речовин в прибережних акваторіях морів, зокрема Чорного, представляє значний практичний інтерес. Проте донині не існує оцінок ролі мітілід, що живуть на поверхні гідротехнічних споруд, в очистці прибережних вод від нафтових вуглеводнів (НВ), які є найбільш розповсюдженим типом забруднюючих речовин.

Не існує також критерію, який дозволяє порівнювати ефективність різних гідротехнічних споруд, як елементів, що впливають на хід процесів самоочищення, зокрема на трансформацію потоків нафтових вуглеводнів, в прибережній зоні моря. Розробка такого показника є необхідною для оцінки впливу гідротехнічних споруд різної конструкції на зазначені процеси і подальшої виробки рекомендацій щодо створення біопозитивних споруд.

Досліди проводились в акваторії Севастополя (Чорне море). В якості прикладів різних конструкційних рішень гідротехнічних споруд було взято: південний мол Севастопольської бухти (накид мармуроподібного вапняку, частково прикритого залізобетонними тетраподами), східний мол Камишової бухти (кладка та накид бетонних масивів) та набережна Севастопольської бухти на відрізку між мисами Миколаївський і Кришталевий (кладка бетонних масивів).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у відділі морської санітарної гідробіології ІнБПМ НАНУ в період навчання в аспірантурі в рамках фундаментальних досліджень по держбюджетних темах НАН України: “Вивчення біогеохімічних закономірностей формування потоків радіоактивних, мінеральних, органічних речовин природного й техногенного походження й обумовленого ними екологічного ризику для популяцій критичних видів у Чорному морі” (№ 0103U001050, 2003 - 2007 рр.), “Вивчення закономірностей формування ценозу обростання пілотної установки системи гідробіологічної очистки морської води і його вплив на екологічні умови в районі розташування” (№ 0107U005583, 2007 - 2009 рр.), а також за підтримкою гранта Президента України для обдарованої молоді (розпорядження Президента України від 14.12.2005 р. № 1276/2005 - рп).

Ціль и завдання роботи. Мета роботи полягала в визначенні впливу гідротехнічних споруд на процеси самоочищення в прибережній зоні Чорного моря.

Для реалізації зазначеної мети були поставлені наступні завдання:

виділити компоненти біоти, фільтраційна діяльність яких в значній мірі визначає потужність біофільтра, що формується на поверхні підводної частини гідротехнічних споруджень;

визначити чисельність і розмірний склад молюсків Mytilus galloprovincialis і Mytilaster lineatus, що оселилися на поверхні підводної частини гідротехнічних споруд різної конструкції, найбільш розповсюджених на чорноморському узбережжі;

розрахувати площу поверхні досліджуваних гідротехнічних споруд;

оцінити потужність природного біофільтра, який створюють мітілідні молюски на гідротехнічних спорудах різної конструкції;

розрахувати інтенсивність потоків нафтових вуглеводнів через мітілід на гідротехнічних спорудах;

дати оцінку ефективності конструкцій гідротехнічних споруд різних типів, як субстрату для оселення мітілідних молюсків, які впливають на процеси самоочищення прибережної зони моря.

Об'єкт дослідження - гідротехнічні споруди севастопольської акваторії, які являють собою субстрат для оселення двостулкових молюсків Mytilus galloprovincialis і Mytilaster lineatus.

Предмет дослідження - ефективність участі молюсків Mytilus galloprovincialis і Mytilaster lineatus, що живуть на поверхні гідротехнічних споруд, у процесах самоочищення морської води від нафтових вуглеводнів.

Методи дослідження - збір матеріалу проводився стандартними гідробіологічними методами, включаючи водолазну техніку. Застосовувався кількісний облік організмів, вимір лінійних розмірів і розрахунок швидкості фільтрації. Поряд з польовими роботами, також проводилися натурні експерименти. Для статистичної обробки матеріалу використовувався однофакторний дисперсійний аналіз (F-Тест) і кореляційний аналіз. У геометричних розрахунках застосовувалися основні аксіоми й теореми евклідової геометрії. Моделювання розподілу чисельності молюсків і маси мулу на поверхні молів проводилося методом Крігінга.

Наукова новизна отриманих результатів. Наукова новизна полягає в тому, що вперше отримані кількісні данні про участь мідій і мітілястерів, які живуть на найбільш розповсюджених типах конструкцій гідротехнічних споруд (накиду мармуроподібного вапняку, накиду та кладки бетонних масивів), у формуванні потоків НВ в прибережній зоні моря, також порівняно ефективність вказаних типів споруд, як елементів, що підвищують потенціал самоочищення в прибережній зоні моря. Для розрахунку площі поверхні гідротехнічних споруд різних типів запропоновано нову схему і новий показник, що дозволяє оцінювати відносну ефективність даного спорудження (за рахунок діяльності мідій та мітілястерів) в процесах самоочищення прибережних вод. Вперше проведено кількісну оцінку ролі внутрішньої мікрофлори молюсків, що мешкають на гідротехнічних спорудах, в трансформації нафтового забруднення, а також отримані кількісні дані про співвідношення між інтенсивністю потоків НВ через поселення мідій і мітілястерів і кількістю нафтопродуктів, що трансформуються внутрішньою нафтоокислюючою мікрофлорою цих молюсків. Отримано нові дані про сучасний стан чисельності і розмірного складу поселень мідій й мітілястерів на деяких гідротехнічних спорудах Севастополя, а також кількісні дані про ступінь замулення на підводній поверхні окремих великих гідротехнічних споруд севастопольської акваторії.

Практична цінність роботи. Практичне значення виконаної роботи полягає в тому, що отримані данні демонструють низьку інтенсивність обростання гідротехнічних споруд з накиду мармуроподібного вапняку в умовах Севастопольської бухти і як наслідок, їх низку ефективність с точки зору збільшення потенціалу самоочищення акваторії. Отже, подібні спорудження не можна рекомендувати, як елементи, що підвищують потенціал самоочищення в прибережній зоні моря. Запропонований автором показник для оцінки ефективності різних гідротехнічних споруджень, як елементів біота котрих впливає на хід процесів самоочищення, може бути використаний при вивченні ефективності участі обростання інших гідротехнічних споруд в процесах самоочищення морської води. Схема розрахунків поверхні гідротехнічних споруд, запропонована автором, може бути використана при дослідженнях кількості бентосу на спорудах аналогічного типу в інших акваторіях.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним науковим дослідженням виконаним в період навчання в аспірантурі. Високий ступінь самостійності роботи підтверджується тим, що із 16 друкованих праць 13 опубліковані без співавторів.

Апробація роботи. Матеріали роботи доповідалися й обговорювалися на 8-ій Міжнародній науково-технічній конференції “Проблемы охраны труда и техногенно-экологической безопасности” (Севастополь, 2003), 3 Міжнародній науковій конференції аспірантів і студентів “Охрана окружающей среды и рациональное использование природных ресурсов” (Донецьк, 2004), II, IIІ Міжнародних наукових конференціях студентів, аспірантів і молодих учених, присвяченої 140-річчю Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова “Биоразнообразие. Экология. Эволюция. Адаптация” (Одеса, 2005, 2007), VI, VII Всеукраїнських Науково-практичних конференціях молодих учених із проблем Чорного й Азовського морів “Понт Эвксинский” (Севастополь, 2005, 2007), IV з'їзді Українського гідроекологічного товариства (Феодосія, 2005), Третій міжнародній науково-практичній конференції “Проблемы природопользования, устойчивого развития и техногенной безопасности регионов” (Дніпропетровськ, 2005), Першому російському науковому форумі “Демидовские чтения на Урале” (Єкатеринбург, 2006), ІІ міжнародній конференції “Молодь і поступ біології” (Львів, 2006), Міжнародній конференції “Фундаментальные исследования важнейших проблем естественных наук на основе интеграционных процессов в образовании и науке” (Севастополь, 2006), 8-ій міжнародній конференції “Водные экосистемы, организмы, инновации-8” (Москва, 2006), Міжнародній конференції молодих учених “Современные проблемы рационального природопользования в прибрежных морских акваториях Украины” (м. Севастополь - с. Кацивелі, 2007), на семінарах відділу морської санітарної гідробіології ІнБПМ НАН України.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 16 наукових робіт (із них 13 без співавторів): 6 статей опубліковано у провідних наукових виданнях, які рекомендовані ВАК України, і 10 робіт - у тезах матеріалів вітчизняних і міжнародних наукових конференцій і з'їздів. У працях, які виконані у співавторстві, внесок здобувача полягає в проведенні лабораторної обробки проб і статистичної обробки отриманих даних, розробці завдань досліджень і обговоренні отриманих результатів (разом з керівником), написанні тексту статей. Із статей, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані дані, отримані дисертантом. Права співавторів публікацій не порушені.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, шести розділів, висновків, списку використаних джерел, що включає 266 найменувань, з яких 130 - закордонні. Загальний обсяг рукопису 146 сторінок. Робота містить 23 рисунки і 20 таблиць.

Подяки. Здобувач висловлює глибоку подяку науковому керівникові, докторові біологічних наук, професорові, О. Г. Миронову за всебічну допомогу й підтримку при виконанні роботи, докторові біологічних наук, професорові А. В. Гаєвській, колективу відділу морської санітарної гідробіології ІнБПМ НАН України, водолазові В. Г. Іванову за допомогу в доборі проб і фахівцям ПИНДІ «Моргідропроектбуд» за надану інформацію про конструкцію молів.

ЗМІСТ РОБОТИ

біофільтр молюск чорноморський підводний

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Вплив гідротехнічних споруд на екологічний стан прибережної зони моря. Незважаючи на повсюдне використання гідротехнічних конструкцій у прибережній зоні моря, зокрема й Чорного, де вони стають важливим екологічним фактором, у літературі практично не міститься даних про їхню участь у процесах самоочищення прибережних акваторій. Про вплив біоти гідротехнічних споруджень на інтенсивність процесів самоочищення від НВ, що є одним з основних забруднювачів у прибережній зоні, згадувалося й раніше, однак кількісна сторона цього явища залишалася маловивченою. Мідії й мітілястери, що масово заселюють прибережні райони, у тому числі й гідротехнічні спорудження, першими включаються в процеси самоочищення вод, елімінуючи завислі й розчинені забруднюючі речовини й переводячи їх у зв'язаний стан. Із цієї причини саме поселення мітілідних молюсків Mytilus galloprovincialis і Mytilaster lineatus на поверхні гідротехнічних споруджень були обрані як об'єкт нашого дослідження. Ці молюски беруть активну участь у круговороті й трансформації нафтового забруднення, тим самим інтенсифікуючи процес природного самоочищення акваторії від НВ. До того ж кількісні дані про участь молюсків Mytilus galloprovincialis і Mytilaster lineatus у трансформації потоків НВ донині обмежені. У цьому зв'язку була поставлена мета визначити ефективність участі молюсків Mytilus galloprovincialis і Mytilaster lineatus, що живуть на підводній частині гідротехнічних споруджень різної конструкції, у процесах самоочищення в прибережній зоні Чорного моря. Як приклад гідротехнічних споруджень різної конструкції були обрані південний мол біля входу в Севастопольську бухту (кам'яний накид, частково прикритий тетраподами), східний мол Камишової бухти (кладка й накидання бетонних масивів), набережна Севастопольської бухти на ділянці між мисами Миколаївський та Кришталевий (кладка бетонних масивів).

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Матеріалом дослідження були проби обростання, зібрані з поверхні гідротехнічних споруджень севастопольського узбережжя, у період з 2004 по 2008 р. Було досліджено мітілідне обростання південного молу Севастопольської бухти, що прикриває вхід у Севастопольську бухту з південної її сторони; східного молу, що обмежує Камишову бухту зі сторони мису Східний; підводної частини набережної Севастопольської бухти на відрізку між мисами Миколаївський та Кришталевий.

Збір матеріалу на південному молі Севастопольської бухти. Матеріал відбирався водолазами в лютому, травні, серпні й листопаді 2005 р. з глибин 1, 7, 15 метрів, як з каменів, так і з тетраподів (рис. 1).

З бетонних поверхонь тетраподів проби бралися на площі 25Ч25 см, а з кам'яного накиду - зі всієї поверхні каменів, доступної для заселення мітілідами. Усього відібрано 25 проб з каменів, і 23 - з тетраподів.

Збір матеріалу на східному молі Камишової бухти. Відбір проводився водолазами з поверхні бетонних блоків на площі 25Ч25 см (ніякій орієнтації граней не віддавалася перевага). Добір проб здійснювався щокварталу протягом 2005 - 2006 рр. (квітень, липень, жовтень і лютий) за схемою, наведеної на рис. 2. Усього відібрано 48 проб.

Збір матеріалу на бетонній набережній. Матеріал зібраний на сімох станціях (ст.), розташованих уздовж набережної Севастопольської бухти, між мисами Кришталевий і Миколаївський. Схема розташування станцій наведена на рис. 3.

Проби відбиралися щокварталу протягом 2005 - 2006 рр. ручним шкребком із глибини 0,5 - 1 м, на площі 0,04 м2. На кожній станції проби бралися в п'яти повторностях. Усього взято й оброблено 140 проб.

Відбір проб із замуленням. Спостереження проводилися з травня 2005 р. до квітня 2006 р. на південному молі біля входу в Севастопольську бухту й східному молі біля входу в Камишову бухту. Проби мулу відбиралися на тих же станціях, що й зразки обростання (рис. 1, рис. 2). На кожній станції протягом року було відібрано по 4 проби, результати аналізу яких осереднялися. Мул збирали водолази за допомогою шприців об'ємом 20 мл з поверхні каменів і тетраподів (південний мол) і бетонних блоків (східний мол) із площі розміром 2Ч2 см. Товщина шару замулення, якщо він становив кілька сантиметрів, вимірялася за допомогою дерев'яного щупа з нанесеної на нього міліметровою шкалою, а більша товщина шару оцінювалася з допомогу металевого щупа довжиною 1 м.

Натурний експеримент. Даний експеримент проводився у два етапи в нафтогавані, яка представляє собою ділянку Севастопольської бухти, досить захищену від сильного хвильового впливу. Перший етап експерименту тривав з лютого 2005 по січень 2006 р., а другий - з листопада 2007 по червень 2008 р.

Експериментальні зразки являли собою бетонні кубики розміром 4Ч4 см і камені з мармуроподібного вапняку, з якого створені моли біля входу в Севастопольську бухту. Камені підбиралися таким чином, щоб площа їхньої поверхні приблизно відповідала такий кубиків, тобто 0,0096 м2. Експериментальні зразки розташовувались на глибині близько 2,5 м. Під час першого етапу експерименту кубики були закріплені на умурованих в них канатах, а камені, були викладені на пластикову підставку, занурену в рибацьку сітку. Стан обростання контролювався щомісяця, при цьому випадковим образом витягався один камінь і один кубик, з яких очищався весь наріст. Під час другого етапу умови експерименту були модифіковані. Бетонні зразки й камені були покладені в одну туго стягнуту сітку. Стан обростання зразків візуально контролювався 1 раз (у квітні 2008 р.), і всі зразки були витягнуті одночасно (у червні 2008 р.).

Зняті з поверхні мітіліди (мідії й мітілястери) розміщалися на фільтрувальному папері доти, поки їхні стулки не відкривалися, і з них не витекла морська вода. Потім мітілід групували по розмірах: 0 - 5, 6 - 10, 11 - 15, 16 - 20, 21 - 25, 26 - 30, 31 - 35, 36 - 40, 41 - 45, 45 - 50, 51 - 55, 56 - 60, 61 - 65 мм і підраховували. Особини із прикордонним розміром відносили до групи більших організмів. Фіксувався також розмір найкрупніших особин.

При дослідженні процесу обростання вивчали розмірний склад і чисельність мітілід. Інші елементи обростання не досліджували.

Лабораторна обробка матеріалу. Із зібраних проб обростання для подальшого дослідження відбирались мідії та мітілястери. Далі організми відібрані с поверхні гідротехнічних споруд вимірялися лінійкою й розділялися на розмірні групи 1 - 10, 11 - 20, 21 - 30, 31 - 40, 41 - 50, 51 - 60, 61 - 70, 71 - 80, 81 - 90, 91 - 100 мм. Особини із граничним розміром відносилися до групи більших організмів. Особини менш 1 мм не враховувалися. Організми зважувалися на технічних вагах.

Вміст шприців концентрували, пропускаючи через фільтр «Sartorius» з діаметром пор 0,2 нм, і висушували до повітряно-сухого стану, після чого зважували на аналітичних вагах (точність 5Ч10-4 г). У пробах відібраних біля основи молів (із глибини 1 м), біля центральної частини (із глибини 7 м) і біля оголовка (із глибини 15 м) визначався вміст НВ. Визначення вмісту НВ в пробах проводилося в трьох повторностях на спектрофотометрі IR-75.

Оцінка фільтраційної роботи молюсків і потоків речовин. Фільтраційна робота, яку здійснюють за добу молюски, що живуть на 1 м2 на гідротехнічних спорудах оцінювалася виходячи з даних (Миронов, 48) про середню швидкість фільтрації молюсків (Fi, л·доб.-1.м-2) и численності розмірних груп (Ni, екз·м-2) по формулі (Fi, л·доб.-1.м-2):

.

Оцінка участі молюсків у трансформації потоків НВ проводилася аналогічно до зроблених раніше розрахунків (Миронов, 2006), коли приймалося, що молюски затримують біля половини нафти що знаходиться у воді. При цьому не враховувалися складні процеси взаємодії мідій з нафтовим забрудненням (накопичення і виведення) (Щекатуріна, 88). Передбачалося, що мітілястери взаємодіють з НВ подібно мідіям.

Потоки НВ в кожному з горизонтів оцінювали виходячи з розмірного складу й чисельності молюсків на зазначеному субстраті в даному горизонті. Сумарний потік НВ на молах розраховувався за середньою чисельністю й розмірним складом молюсків на молах.

Статистична обробка даних. Статистична обробка матеріалу здійснювалася за допомогою програми Microsoft Excel. Для статистичної обробки матеріалу використовувався однофакторний дисперсійний аналіз (перевірка вірогідності розходження двох вибірок проводилася за критерієм Фішера при б=0,05), кореляційний аналіз. Розподіл молюсків і замулення на поверхні споруджень моделювалося за допомогою програми Golden Software Surfer (методом Крігінга).

ПОСЕЛЕННЯ МІТІЛІД НА ГІДРОТЕХНІЧНИХ СПОРУДЖЕННЯХ

Середня чисельність молюсків на даних субстратах наведена в табл. 1. Необхідно підкреслити, що обростання бетонних тетраподів і кам'яного накиду раніше не розглядалося роздільно.

Найбільші показники чисельності мідій спостерігалися на бетонній набережній, де вони були на порядок вищі, ніж на молах. На тетраподах південного молу й бетонних кубах східного молу дані показники статистично нерозрізнені. Найменша чисельність мідій відзначена на мармуроподібному вапняку, де мідійне обростання найчастіше було відсутнє.

Аналогічна ситуація спостерігається й для мітілястерів. При цьому їхня чисельність значно вища, ніж мідій (за винятком кам'яного накиду). На бетонних конструкціях молів чисельність мітілястерів на порядок вища, ніж мідій й становить 89 % загального числа мітілід. На набережній чисельність мітілястерів в 3 рази вища, ніж мідій.

Широта розмірного спектра мідій (рис. 4) на досліджуваних спорудженнях була різною. Всі розмірні групи в діапазоні від 1 до 100 мм виявлені на бетонних конструкціях молів. На каменях південного молу мешкали організми розмірних груп 1 - 30 мм. На набережній, де чисельність молюсків максимальна (380 екз./м2), їхні розміри не перевищували 60 мм. Можливо, це пов'язане з глибиною, на якій відбирався матеріал. У верхньому горизонті молів розмір мідій так само не перевершував 60 мм. На всіх 4-х субстратах переважною по чисельності розмірною групою є особини довжиною 1 - 10 мм. На чисельну перевагу на молах молоді вказувалося й раніше (Миронов, 2003).

Мітілястери на всіх спорудженнях були представлені особинами розмірами 1 - 30 мм, з перевагою групи 1 - 10 мм (рис. 5). Особливо велика чисельність цієї розмірної групи на набережній.

На накиді мармуроподібного вапняку південного молу молюски дрібніші й малокількісніші, ніж на бетонних конструкціях.

В результаті експерименту встановлено, що на накиді мармуроподібного вапняку можуть бути як високі так і низькі показники чисельності й біомаси мітілід. Даний субстрат погано обростає мітілідами в тому випадку, коли камені можуть переміщатися один відносно другого, що ймовірно й відбувається на поверхні південного молу, викликаючи знищення молюсків.

РОЗРАХУНОК ПЛОЩІ ПОВЕРХНІ ГІДРОТЕХНІЧНИХ СПОРУДЖЕНЬ

Розрахунок площі поверхні гідротехнічних споруджень, є важливим елементом оцінки їхньої участі в процесах самоочищення в прибережній зоні моря, оскільки адекватна оцінка цого показника, дозволяє точніше оцінити чисельність і біомасу організмів-обростання, у тому числі молюсків фільтраторів - мідій і мітілястерів, що живуть на досліджуваних спорудженнях. Для того щоб більш точно оцінити обсяг води, яку фільтрують мітіліди, у цій роботі, використовуючи власну схему розрахунків, була обчислена поверхня гідротехнічних споруджень різної конструкції (кам'яного накиду, тетраподного прикриття, накиду й кладки бетонних масивів), що надає інформацію для оцінки сумарних величин біофільтра, який формується на поверхні досліджуваних гідротехнічних споруджень. Площа поверхні кам'яного накиду південного молу Севастопольської бухти дорівнює 32800 м2, тетраподного накиду цього спорудження - 14700 м2, накиду бетонних масивів східного молу Камишової бухти - 20578 м2, і стрімкої стінки набережної Севастопольської бухти на ділянці між мисами Миколаївський і Кришталевий - 7000 м2. Також отримані коефіцієнти, що представляють собою співвідношення розрахованих нами величин поверхні гідротехнічних споруджень і площ аналогічних гладкостінних конструкцій. Ці співвідношення дозволяють судити, яке з даних конструкційних рішень дає найбільший приріст площі поверхні. Найбільший приріст площі дають хаотичне накидання бетонних масивів (4 рази), а також кам'яний накид (3,19 рази). Прикриття з тетраподів збільшує площу поверхні в 2,65 рази, а відповідний коефіцієнт для кладки бетонних масивів дорівнює 1.

ФІЛЬТРАЦІЙНА РОБОТА МІДТІЛІД НА ГІДРОТЕХНІЧНИХ СПОРУДЖЕННЯХ

Фільтраційна робота мідій й мітілястерів. У табл. 2 представлені питомі величини фільтрації морської води мідіями й мітілястерами, що живуть на поверхні досліджуваних споруджень.

З матеріалів табл. 2 видно, що фільтраційна робота мітілястерів значно нижча, ніж мідій і становить: на каменях південного молу 26 %, на тетраподах південного молу 20 %, на східному молу 32 % і на поверхні набережної - 6 % загальної потужності біофільтра, створюваного даними видами.

У табл. 3 представлені величини фільтраційної роботи, здійснюваної мітілідами, що заселюють поверхню досліджуваних споруджень. Найбільша кількість морської води відфільтровується на підводній частині бетонної набережної, причому, це справедливо, як для мідій, так і для мітілястерів. На поверхні всіх досліджених споруджень, об'єм води, що фільтрується мідіями вищий, ніж мітілястерами.

Аналіз фільтраційної роботи, яку здійснюють мітіліди, що живуть на досліджуваних гідротехнічних спорудженнях показав, що найбільші обсяги води відфільтровуються на поверхні бетонної набережної (132 тис.м3·доб.-1), далі йдуть тетраподи південного молу (55,8 тыс.м3·доб.-1), бетонні блоки східного (41,9 тыс.м3·доб.-1) і кам'яний накид південного молу (12,1 тыс.м3·доб.-1).

Треба підкреслити, що у більшості попередніх досліджень, які стосуються участі мітілід в формуванні природного біофільтра гідротехнічних споруд, не враховували дрібних мідій та мітілястерів або ж нехтували їхнею фільтраційною роботою. В цій роботі, зроблено спробу, врахувати всіх молюсків, включаючи самих дрібних, що пов'язано с великою значимістю фільтраційної діяльності розмірної групи 1 - 10 мм (від 16 до 78 %) в формуванні біофільтра, який створюють вказані види.

Участь мітілід в осіданні зависі. Відомо, що молюски, фільтруючи воду сприяють осадженню з неї значної кількості завислої речовини, у результаті чого відбувається замулення субстрату, на якому вони живуть, і прилеглих ділянок дна (Хрустальов, 2001; Ardizzone, 1996). При обстеженні молів було виявлене формування на їхній поверхні замулення, чого не було описано до цього. Товщина мулу коливалася в межах від 1 мм до 7 мм на поверхні спорудження до декількох десятків сантиметрів у їхньої основи. Результати проведеного кореляційного аналізу свідчать про відсутність зв'язку між масою мулу на поверхні молів і чисельністю й біомасою як мідій, так і мітілястерів, тобто в нашому випадку, розподіл мулу на поверхні молів визначається дією інших факторів.

Оцінка ролі гідротехнічних споруд в процесах самоочищення прибережних вод. Обсяги води, яку фільтрують мітіліди, що живуть на 1 м2 поверхні гідротехнічних споруд (Vф, м3·доб.-1•м-2) с одного боку, і коефіцієнти, які описують розвиненість їхньої поверхні (К), з іншого боку - це параметри, що характеризують біопозитивність конкретного спорудження. Запропоновано використовувати добуток цих величин (P) для порівняння впливу існуючих конструкцій на процеси самоочищення прибережних вод. Отримана величина дозволяє судити, наскільки ефективно мітіліди, які мешкають на площі, що відповідає одиниці (1 м2) проекції поверхні даної конструкції на площину, беруть участь в процесах самоочищення.

Дані про співвідношення величин поверхні досліджених споруджень і обсягу біофільтра, сформованого мітілідами що мешкають на них, дозволили судити про провідну роль заселеності поверхні молюсками-фільтраторами, а не величини цієї поверхні у процесах самоочищення в прибережній зоні моря. Як показали розрахунки, великі спорудження з розвиненою поверхнею можуть не давати значного природоохоронного ефекту. В нашому випадку на бетонних конструкціях створюється потужніший біофільтр, ніж на кам'яному накиді.

Інтенсивність процесів самоочищення води на поверхні кам'яного накиду істотно нижча, ніж на інших досліджених конструкціях, що представляють собою бетонні масивні або фасонні блоки. Якщо виходити з того, що гідротехнічні спорудження, завдяки біоті, що живе на них, повинні максимально включатися в процеси самоочищення акваторії (Тетиор, 1999), то такого роду кам'яний накид не можна рекомендувати для гідротехнічного будівництва. У цьому випадку бетонні конструкції є кращими.

УЧАСТЬ МІТІЛІД ГІДРОТЕХНІЧНИХ СПОРУДЖЕНЬ У ПЕРЕТВОРЕННІ ПОТОКІВ НВ

В результаті проведеної оцінки інтенсивності потоків НВ, які формують мітіліди, що живуть на досліджених гідротехнічних спорудженнях встановлено, що потоки НВ через поселення мітілід, які існують на досліджуваних гідротехнічних спорудженнях, в основному визначаються діяльністю мідій. Це відбувається, незважаючи на їхню меншу чисельність, завдяки їх більшій фільтраційній активності. При цьому роль мітілястерів не можна вважати не істотною. Особливо велика його значимість у верхньому шарі, що потерпає через навантаження НВ. Участь у цьому процесі молюсків, що живуть у верхньому шарі (близько 1 м), у який спочатку попадає основна частина нафтового забруднення, розглянуто окремо.

Оцінки показують, що найбільше активно в перетворенні потоків нафтового забруднення беруть участь мітіліди південного молу Севастопольської бухти, потім ідуть організми, що живуть на поверхні набережної, і найменша кількість нафти відфільтровується молюсками на поверхні блоків східного молу Камишової бухти. За рік через поселення мітілід на поверхні південного молу проходить 2,1 т. НВ, на східному молі - 0,4 т., на підводній частині набережної - 1,4 т. У сумі мітілідами досліджуваних споруджень профільтровується, і, відповідно, осаджується близько 1 % НВ, що надходять у бухти Севастополя (Іванов, 2004). Потрібно відзначити, що найбільша кількість нафти проходить через мітілід південного молу не через велику поверхню спорудження, створюваною його конструкцією, а завдяки високій чисельності молюсків на його тетраподній частині. Коефіцієнти кореляції між величиною потоків НВ й вмістом нафтопродуктів у відкладеннях на поверхні молів, свідчать про відсутність зв'язку між зазначеними параметрами. Отриманий результат співпадає з тим, що маса замулення також не корелює із чисельністю й біомасою молюсків на поверхні молів.

Наведені величини інтенсивності потоків НВ можуть істотно змінюватися у зв'язку з ростом концентрації нафтопродуктів аж до 10 мг/л. При більших значеннях концентрації нафтопродуктів, фільтраційна робота мідій порушується й кількості НВ що фільтрують й осаджують молюски не будуть пропорційні росту концентрації даного полютанта. Оскільки більша частина завислих НВ, проходячи через молюсків, концентрується у фекаліях і псевдофекаліях, можна думати, що всі нафтопродукти, які потрапляють в їхній організм, надалі осаджуються на дно.

При відсутності у молюсків власних ферментів, що розкладають нафту, у їхньому організмі все-таки відбувається руйнування нафтопродуктів завдяки діяльності мікроорганізмів. При оцінці участі мітілід у формуванні потоків НВ було враховано, що частина нафтопродуктів, потрапивши в організм молюсків, розкладається їхньою внутрішньою мікрофлорою. Ця частка становить близько 0,01 % вуглеводнів, які фільтрують молюски. Кількість НВ, що трнсформується у такий спосіб, незначна. Таким чином, кількісно показано, що основна роль мітілід у системах гідробіологічного очищення від нафтового забруднення полягає в концентруванні завислих НВ, тобто в переведенні їх в форму, сприятливу для подальшого мікробіального розкладання.



ВИСНОВКИ

Гідротехнічні спорудження, будучи додатковими субстратами для поселення мітілід, підвищують потенціал самоочищення в прибережній зоні моря. До найважливіших факторів, що визначають їхній вплив на процеси самоочищення вод, можна віднести площу поверхні конструкцій, доступну для заселення мідіями й мітілястерами, а також чисельність і розмірний склад цих молюсків.

Гідротехнічні спорудження, досліджені в акваторії Севастополя, були представлені накидами мармуроподібного вапняку й залізобетонних тетраподів (південний мол Севастопольської бухти), накидами бетонних масивів (східний мол Камишової бухти) і кладкою бетонних блоків (набережна Севастопольської бухти на ділянці між мисами Миколаївський і Кришталевий). На підставі запропонованої розрахункової схеми встановлено площу досліджених гідротехнічних споруд: на південному молі вона становить 47500 м2 (з них 32800 м2 припадає на кам'яний накид і 14700 - на тетраподи), східному молі - 20578, набережній - 7000 м2.

Чисельність мідій і мітілястерів на бетонних конструкціях вища, ніж на кам'яному накиді, і становить на тетраподах відповідно - 380±99 і 3098±824 екз.·м-2, на накиді бетонних блоків - 279±67 и 2337±472 екз.·м-2, на кладці бетонних блоків набережної - 2027±309 и 6459±657 екз.·м-2, а на кам'яному накиді - 128±71 и 147±44 екз.·м-2. Данні про чисельність мітілід на підводній частині набережної отримані вперше.

Виявлено, що мідії на бетонних конструкціях більші, ніж на кам'яному накиді. Їхня довжина на тетраподах і накиді бетонних масивів - від 1 до 100, на бетонній кладці набережної - від 1 до 60, а на кам'яному накиді - від 1 до 30 мм. Мітілястери на досліджених спорудженнях були представлені всіма розмірними групами, характерними для даного виду, - 1 - 30 мм.

Потужність біофільтра, сформованого мідіями й мітілястерами, на поверхні бетонних конструкцій вища, ніж на кам'яному накиді, і становить на тетраподах, накиді бетонних масивів і їхній кладці 3791, 1992, 18775 л• доб.•м-2 відповідно, на відміну від кам'яного накиду, де вона дорівнює 368 л• доб.•м-2. Розраховано, що на підводній частині південного молу Севастопольської бухти мітіліди відфільтровують 67 тис.м3·доб.-1 (із них 12 - на камінні и 55 тыс.м3·доб.-1 - на тетраподах), східного молу Камишової бухти - 42, підводної частини набережної - 132 тыс.м3·доб.-1.

Розроблений нами показник оцінки відносної ефективності гідротехнічного спорудження (за рахунок діяльності мітілід) у процесах самоочищення прибережних вод показав, що інтенсивність даних процесів на одиниці площі (у перерахуванні на 1 м2 проекції поверхні на площину) бетонної кладки набережної, тетраподного накиду, накиду бетонних масивів і кам'яного накиду співвідноситься як 19:10:8:1 відповідно.

Інтенсивність потоків НВ на бетонних конструкціях у середньому вища, ніж на кам'яному накиді, і становить на бетонних тетраподах, накиді бетонних масивів і їхній кладці 228, 50 і 469 мг•доб.-1•м-2 відповідно, а на кам'яному накиді - 22 мг•доб.-1•м-2. Завдяки цьому, сумарний потік НВ через поселення мітілід на південному молі становить 1,5 т•рік-1 (з них 1,2 на тетраподах і 0,3 т•рік-1 - на каменях), на східному молі - 0,4, на підводній частині набережної - 1,2 т•рік-1.

При взаємодії із внутрішньою нафтоокислюючою мікрофлорою мітілід на південному молі, східному молі й набережній щорічно розкладається 147, 87 і 186 г НВ відповідно, що в сумі становить 0,01 % від кількості нафти, що проходить через даних молюсків. Основна роль мітілід у процесах самоочищення від нафтового забруднення складається в концентруванні завислих нафтопродуктів.

Уперше виконана кількісна оцінка замулення на поверхні південного молу Севастопольської бухти й східного молу Камишової бухти. Товщина мулу на поверхні молів коливалася в межах від 1 мм до 7 мм, а біля їхньої основи - до декількох десятків сантиметрів. У середньому маса мулу на поверхні цих споруджень становить 0,0625 і 0,0878 г·см-2 відповідно. Щорічно мітілідами на каменях південного молу осаджується 10 т, на тетраподах південного молу - 63, на східному молі - 48, на підводній частині набережної - 78 т завислої речовини.

Отримані нами дані дозволяють рекомендувати гідротехнічні спорудження з бетону для біопозитивного гідротехнічного будівництва в умовах Севастопольської бухти (Чорне море). Розроблений показник оцінки ролі гідротехнічних споруджень у процесах самоочищення морських акваторій може бути використаний при вивченні ефективності різних типів гідротехнічних споруджень. Запропонована нами схема розрахунків поверхні гідротехнічних споруджень, розташованих у прибережних районах Севастополя (Чорне море), може бути використана для кількісних досліджень бентосу на спорудженнях аналогічного типу в інших акваторіях.



СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Козлова О. В. Потери биофильтра при строительстве южного мола Севастопольской бухты / О. В. Козлова, О. Г. Миронов // Проблемы охраны труда и техногенно-экологической безопасности: 8-ая Междунар. науч.-техн. конф. : материалы. - Севастополь, 2003, - С. 96. (Ввнесок автора - виконання досліджень, обробка і аналіз результатів, спільне написання тексту тез).

2. Козлова О. В. Оценка биопозитивности южного мола Севастопольской бухты / О. В. Козлова, О. Г. Миронов // Охрана окружающей среды и рациональное использование природных ресурсов : 3-я Междунар. научн. конф. аспирантов и студентов : сб. докл., Т.2. - Донецк: ДонНТУ, ДонНУ, 2004. - С. 40 - 41. (Внесок автора - виконання досліджень, обробка і аналіз результатів, спільне написання тексту тез).

3. Козлова О. В. Расчет фильтрационной активности популяции черноморской мидии, что живет на молу Севастопольской бухты / О. В. Козлова // Экология моря. - 2004. - Вып. 66. - С. 64 - 66.

4. Соловьёва О. В. Поселение черноморской мидии на бетонной набережной Севастопольской бухты (Чёрное море) / О. В. Соловьёва // Морск. экол. журн. - 2005. - Отд. вып. № 1. - С.113 - 118.

5. Козлова О. В. Биофильтр популяции черноморской мидии, населяющей южный мол Севастопольской бухты / О. В. Козлова // Биоразнообразие. Экология. Эволюция. Адаптация. : ІІ Междунар. научн. конфер. студентов, аспирантов и молодых ученых, посвященная 140-летию Одесского национального университета им. И. И. Мечникова, Одесса, 28 марта - 1 апреля 2005 г. : матер. - Одесса, 2005. - С. 184.

6. Козлова О. В. Поселение митилид на южном молу Севастопольской бухты / О. В. Козлова // Понт Эвксинский - 2005 : VI Всеукр. науч.-практ. конфер. молодых ученых по проблемам Чёрного и Азовского морей, Севастополь, 24 - 27 мая 2005 г. : тезисы. - Севастополь, 2005. - С. 63.

7. Козлова О. В. Гидротехнические конструкции как фактор самоочищения в прибрежной зоне моря / О. В. Козлова // Проблемы природопользования, устойчивого развития и техногенной безопасности регионов: Третья междунар. науч.-практ. конф., Днепропетровск, Украина, 03 - 08 октября 2005 г. : материалы, Ч. ІІ. - Днепропетровск, 2005. - С. 136.

8. Козлова О. В. Вклад мидии и митилястера в процессы самоочищения Севастопольской бухты / О. В. Козлова // Сборник научных работ Тернопольского университета, 2006, - С. 72 - 74.

9. Соловйова О. В. Мідійне обростання кам'яних та бетонних гідротехнічних споруд / О. В. Соловйова // Молодь та поступ біології: Друга міжнар. наук. конф. студентів і аспірантів : Зб. тез. - Львів, 2006. - С. 223.

10. Соловьёва О. В. Мидийное обрастание известняка и бетона в условиях полевого эксперимента / О. В. Соловьёва // Фундаментальные исследования важнейших проблем естественных наук как основа интеграционных процессов в образовании и науке : Междунар. конф. : тезисы. - Севастополь, 2006. - С. 63 - 64.

11. Соловьёва О. В. Вклад мидии и митилястера в процессы самоочищения Севастопольской бухты / О. В. Соловьёва // Первый русский научный форум Демидовские чтения на Урале: конфер. : тезисы. - Екатеринбург, 2006. - С. 277 - 281.

12. Соловьёва О. В. Роль митилид (Mollusca: Mytilidae) в процессах самоочищения морской воды от нефтяных углеводородов / О. В. Соловьёва // Экология моря. - 2007. - Вып. 73. - С. 91 - 100.

13. Миронов О. Г. Илистые образования на гидротехнических сооружениях акватории Севастополя (Черное море) / О. Г. Миронов, И. П. Муравьёва, Т. О. Миронова, О. В. Соловьёва, Ю. В. Дорошенко // Экология моря. - 2007. - Вып. 73. - С. 55 - 59. (Ввнесок автора - виконання досліджень, обробка і аналіз результатів, спільне написання тексту статті).

14. Соловьёва О. В. Участие митилид гидротехнических сооружений в процессах самоочищения моря от нефтепродуктов / О. В. Соловьёва // Биоразнообразие. Экология. Эволюция. Адаптация. : II Междунар. научн. конф. студентов, аспирантов и молодых ученых, посвященная 100-летию со дня рождения выдающегося украинского лихенолога М. Ф. Макаревич, Одесса, 15 - 18 мая 2007 г. : материалы. - Одесса, 2007. - С. 263.

15. Соловьёва О. В. Илистые образования на поверхности гидротехнических сооружений / О. В. Соловьёва // Современные проблемы рационального природопользования в прибрежных морских акваториях Украины : Междунар. конфер. молодых ученых, г. Севастополь - пос. Кацивели, 12 - 14 июня 2007 г. : тезисы докладов - г. Севастополь : НПЦ “ ЭКОСИ-Гидрофизика”, 2007. - С. 85 - 86.

16. Соловьёва О. В. Потоки нефтяных углеводородов через поселение мидий, обитающих на южном молу Севастопольской бухты (Чёрное море) / О. В. Соловьёва // Морск. экол. журн. - 2007. - 4, № 4. - С. 61 - 68.



АНОТАЦІЇ

Соловьёва О. В. Влияние гидротехнических сооружений на процессы самоочищения в прибрежной зоне Чёрного моря. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.17 - Гидробиология. - Институт биологии южных морей им. А. О. Ковалевского НАН Украины, Севастополь, 2008.

Настоящая работа посвящена исследованию участия митилид, обитающих на поверхности гидротехнических сооружений в процессах самоочищения в прибрежной зоне моря. Рассмотрена возможность и показана эффективность использования гидротехнических сооружений, как элемента системы гидробиологической очистки прибрежных вод. Основу таких систем составляют моллюски-фильтраторы - мидии и митилястеры, которые образуют массовые поселения на гидротехнических сооружениях.

В ходе выполнения работы был исследован размерный состав и численность мидий и митилястеров на гидротехнических сооружениях различной конструкции, функционирующих в акватории Севастополя. Установлены различия в обрастании бетонных конструкций и наброски мраморовидного известняка. Оценена фильтрационная работа, совершаемая митилидами данных поселений. Следует отметить, что в большинстве предыдущих исследований, касающихся участия митилид в формировании естественного биофильтра гидротехнических сооружений, не учитывали мелких мидий и митилястеров или пренебрегали их фильтрационной работой. В настоящей работе была сделана попытка, учесть всех моллюсков, включая самых мелких, что связано с большой значимостью размерной группы 1 - 10 мм. Впервые в гидробиологических исследованиях проведён подробный расчёт поверхности гидротехнических сооружений различной конструкции, дающий информацию для оценки суммарных величин биофильтра, формируемого на поверхности гидротехнических сооружений. Разработан показатель, учитывающий характер поверхности сооружений и мощность, сформировавшегося на них биофильтра, позволяющий сравнивать роль различных гидротехнических сооружений в процессах самоочищения вод.

При обследовании молов, было обнаружено, что на их поверхности формируется заиление, что не отмечалось прежде. Толщина ила колебалась в пределах от 1 мм до 7 мм на поверхности сооружения, до нескольких десятков сантиметров у их основания.

В работе произведена оценка потоков НУ, формируемых митилидами, обитающими, на исследованных гидротехнических сооружениях. Отдельно рассмотрено участие в этом процессе моллюсков, обитающих в верхнем горизонте (около 1), в который первоначально попадает основная часть нефтяного загрязнения. При оценке участия митилид в формировании потоков НУ было учтено, что часть нефтепродуктов, попадая в организм моллюсков, разлагается их внутренней микрофлорой.

Ключевые слова: митилиды, естественный биофильтр, гидротехнические сооружения, нефтяные углеводороды, Чёрное море.



Соловйова О. В. Вплив гідротехнічних споруд на процеси самоочищення в прибережній зоні Чорного моря. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.17 - Гідробіологія. - Інститут біології південних морів ім. О. О. Ковалевського НАН України, Севастополь, 2008.

Робота присвячена дослідженню участі мітілід, що живуть на поверхні гідротехнічних споруджень у процесах самоочищення в прибережній зоні моря. Розглянута можливість і показана ефективність використання гідротехнічних споруд, як елемента системи гідробіологічного очищення прибережних вод. Основу таких систем становлять молюски-фільтратори - мідії й мітілястери, які утворюють масові поселення на гідротехнічних спорудженнях.

У ході виконання роботи був досліджений розмірний склад і чисельність мідій і мітілястерів на гідротехнічних спорудах різної конструкції, що функціонують в акваторії Севастополя. Оцінено фільтраційну роботу, здійснювану мітілідами даних поселень. При обстеженні молів, було виявлено, що на їхній поверхні формується замулення, що не відзначалося раніше. Товщина мулу коливалася в межах від 1 мм до 7 мм на поверхні спорудження, до декількох десятків сантиметрів у їхньої основи.

У роботі зроблена оцінка потоків НВ, які формуються мітілідами, що живуть на досліджених гідротехнічних спорудженнях.

Ключові слова: мітіліди, природний біофільтр, гідротехнічні споруди, нафтові вуглеводні, Чорне море.



Soloviova O. V. The influence of hydraulic engineering constructions on processes of autopurification in the coastal zone of the Black sea. - Manuscript.

Thesis for a Degree of Candidate of Biological Science on a speciality 03.00.17 - Hydrobiology. - Institute of Biology of the Southern Seas, National Academy of Science of Ukraine, Sevastopol, 2008.

Work is devoted to research of participation mitilids, which inhabit on a surface of hydraulic engineering constructions in autopurification in a coastal zone of the sea. The opportunity is considered and efficiency of use of hydraulic engineering constructions, as element of system of hydrobiological clarification of coastal waters is shown. A basis of such systems represent mollusks - filtration organisms - a mussel and mytilasters, which form mass settlements on hydraulic engineering constructions.

During performance of work the size structure and number of mussels and mytilasters on hydraulic engineering constructions of a different design which function in the water area of Sevastopol has been investigated. The filtration work, carried out by mitilids of the given settlements is appreciated. At inspection it has been revealed, that on the surface of the piers surface it is formed silt, which was not marked earlier. Thickness of silt changed in limits from 1 mm up to 7 mm on a surface of a construction, up to several tens centimeters at their basis.

In the work was made estimation of the oil hydrocarbons fluxes, forming by mitilids, which live, on the investigated hydraulic engineering constructions.

Key words: mitilids, the natural biofilter, hydraulic engineering constructions, oil hydrocarbons, the Black sea.

Размещено на Allbest.ru

...