Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Удосконалення способу виділення рослинних ліпаз та їх застосування в технологіях харчових продуктів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Одним з напрямів удосконалення технологій виробництва харчових продуктів є використання ферментів на окремих технологічних операціях.

У харчовій промисловості при виробництві продуктів харчування широко використовуються естерази. До них відноситься ліпаза (К.Ф. 3.1.1.3), яка є важливим ферментом, що бере участь в різних біохімічних процесах при зберіганні і переробці харчової сировини.

Сучасна фармацевтична промисловість випускає ряд препаратів ліпази тваринного походження: «Мезим Форте», «Фестал», «Мексаза» і багато інших.

Ліпази каталізують не лише гідроліз, але і синтез довголанцюгових ацил-гліцеридів. Ці властивості знаходять широке застосування в біотехнології при виробництві детергентів, харчових добавок, для отримання вітамінів.

Одним з напрямів можливого застосування ліпази є отримання поверхнево активних речовин, продуктів неповного гідролізу тригліцеридів (моно- і дигліцеридів). Ці речовини володіють властивостями емульгаторів (E 471). Сьогодні їх отримують за складними умовами гідролізу жирів і подальшою молекулярною дистиляцією при температурі 220-225 ^оС. Це призводить до перетворення природних цис-ізомерів моно- і диненасичених жирних кислот в транс-ізомери, які не властиві жирним кислотам природних ліпідів і є шкідливими для організму людини.

В даний час, як джерело нових натуральних компонентів, що використовують в харчовій, медичній і комбікормовій промисловості, особливу увагу привертає пшеничний зародок - вторинний продукт борошномельного виробництва, який є біологічно цінним продуктом, що містить вітаміни, білки з незамінними амінокислотами, ліпіди.

У пшеничному зародку знаходиться активна ферментна система, у складі якої міститься ліпаза. Удосконалення способу виділення рослинних ліпаз із зародків і висівок зерна пшениці та їх застосування в технологіях виробництва харчових продуктів є актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана з тематики робіт проблемної науково-дослідної лабораторії Одеської національної академії харчових технологій (ОНАХТ) за темою «Розробка біотехнологічних процесів цільового спрямованого регулювання функціональних, фізіологічних та технологічних властивостей продуктів та БАДів»: тема 1/06-17 №654 від 16.11.2005 г., № держреєстрації 0106U001445, код КПКВ-2201920; за темою держбюджетної науково-дослідної роботи кафедри технології консервування ОНАХТ «Удосконалення способу виділення рослинних ліпаз і їх застосування в технологіях харчових продуктів»

Мета і завдання досліджень. Метою дисертаційної роботи є розробка технології отримання ліпаз з вторинних продуктів переробки зерна (зародок, висівки), їх концентрування і використання при виробництві продуктів емульсійного типу.

Відповідно до поставленої мети визначені наступні завдання:

- розробити і обґрунтувати технологічні параметри виділення і концентрування ліпаз із зародків і висівок зерна пшениці;

- провести дослідження впливу способів осадження на активність ліпаз;

- оптимізувати ключові технологічні параметри отримання ліпаз із зародків і висівок зерна пшениці;

- провести дослідження з отримання низькометоксильованих пектинових речовин;

- розробити спосіб концентрування ліпази модифікованими пектиновими речовинами;

- визначити зміну активності ліпази при її комплексоутворенні з модифікованими пектиновими речовинами;

- дослідити процес гідролізу соняшникової та оливкової олій, пектин-ліпазного комплексу;

- вивчити вплив ступеню гідролізу олії на емульгуючі властивості продуктів її ліполізу;

- розробити технології емульгованих продуктів з фруктовими і овочевими наповнювачами.

- розробити принципову технологічну схему отримання ліпази із зародка і висівок зерна пшениці із застосуванням модифікованих пектинових речовин, провести її промислову апробацію, розробити нормативну документацію, розрахувати собівартість готової продукції.

Об'єкт дослідження - технологія виділення і концентрування ліпаз рослинної сировини, процес емульгування рослинних жирів.

Предмет дослідження - висівки і зародки зерна пшениці, ліпази, модифіковані пектинові речовини, продукти ліполізу соняшникової і оливкової олій.

Методи дослідження - загальноприйняті і спеціальні фізико-хімічні, хімічні, біохімічні, мікробіологічні, аналітичні, математичні з використанням сучасних пристроїв і комп'ютерних технологій.

Наукова новизна отриманих результатів:

- вивчено процес виділення і концентрування ліпаз із зародків і висівок зерна пшениці. Експериментально встановлені параметри технологічного процесу виділення ліпаз.

- вперше показана можливість концентрування виділених ліпаз модифікованими пектиновими речовинами. Визначена активність виділених ліпазах і їх фізико-хімічна характеристика.

- вивчено процес гідролізу рослинних олій з використанням виділених ліпаз;

- вивчено властивості нових ферментних препаратів, що емульгують, при отриманні продуктів емульсивного типу;

- теоретично обґрунтована і експериментально доведена можливість виробництва ліпази із зародків і висівок зерна пшениці із застосуванням пектинових речовин.

Практичне значення отриманих результатів. В результаті проведення комплексних аналітичних і експериментальних досліджень розроблена технологія концентрації ліпаз з водних екстрактів модифікованими пектиновими речовинами. Отримані пектин-липазні комплекси рекомендовано використовувати при виробництві фруктово-овочевих емульгованих продуктів типу «майонез». Розроблена нормативна документація на ферментний препарат ліпаза (ТУ У 10.6-00377147-002-2009). Розроблена технологія апробована на НВО «Аріанда».

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною роботою автора. Експериментальна робота виконана особисто здобувачем. Автором розроблено наукові основи отримання ліпаз з вторинних продуктів переробки зерна (зародок, висівки), їх концентрування і використання при виробництві продуктів емульсивного типу, забезпечено методичне оформлення роботи, виконано аналітичну та експериментальну роботу, проведено аналіз і узагальнення отриманих результатів, сформульовано висновки і рекомендації, підготовлено матеріали досліджень до публікацій у вигляді статей і тез, розроблено нормативну документацію, проведено промислову апробацію розробленої технології. Особистий внесок здобувача підтверджується наданими документами і науковими публікаціями.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідались і отримали позитивну оцінку на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Одеської національної академії харчових технологій в період 2007-2009 рр., IV Міжнародній науково-практичній конференції «Харчові технології-2008».

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових робіт, з них 5 публікацій в фахових виданнях, тезах 3 доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, 5 розділів, висновків, списку використаних літературних джерел, який включає 213 найменувань і 2 додатків (10 стор.).

Робота викладена на 164 сторінках основного тексту, містить 27 таблиць (23 стор.) і 51 рисунок (39 стор.).

Основній зміст роботи

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, визначається ступінь і стан наукової проблеми, характеризується теоретична і методологічна основа дисертації, сформульована мета і завдання дослідження, об'єкт, предмет, обґрунтовується наукова новизна отриманих результатів, висловлюється теоретико-практична значущість дослідження та апробація результатів роботи, дається структура дисертації.

У першому розділі на основі огляду й аналізу літературних джерел розглянуті властивості ліпази та її особливості, механізм каталізу, кінетичні моделі дії, субстратна специфічність, очищення і фізико-хімічні властивості ліпаз, її застосування у виробництві майонезу (емульсії типу «олія у воді»).

Розглянута спільна характеристика ліпаз з різних джерел. Ліпаза (гідролаза тригліцеридів, К.Ф. 3.1.1.3), завдяки її широкій субстратній специфічності і високій енантиселективності знаходить широке застосування в медицині, харчовій і косметичній промисловості, виробництві миючих засобів і органічному синтезі. Розглянута технологія виробництва майонезу та його склад.

У другому розділі «Об'єкти і методи досліджень» представлена структурна схема, яка відображує основні напрями досліджень і взаємозв'язок етапів рішення з поставленими завданнями.

Об'єктами досліджень в даній дисертаційній роботі були: зародки і висівки зерна пшениці (Triticum austevium), що відповідають вимогам ГОСТ 9353-90, соняшникова олія і оливкова олія.

Основна частина досліджень була проведена в лабораторіях кафедри технології консервування і в проблемній науково-дослідній лабораторії Одеської національної академії харчових технологій. Обробка результатів досліджень проводилася статистичним методом найменших квадратів. Результати експериментів були оброблені за допомогою пакетів Microsoft Office та Microsoft Excel.

У третьому розділі «Виділення і очищення ліпази висівок і зародків зерна пшениці» викладені результати експериментальних досліджень умов виділення ліпази із зародків і висівок зерна пшениці. Зародки або висівки пшениці заливали охолодженою до 4°С водою і екстрагували фермент при перемішуванні протягом 30…180 хв. Відділення рідкої фази розчину від нерозчинної частки здійснювали шляхом центрифугування, при 1500 обертів за хвилину протягом 15 хв. В результаті проведених досліджень, використовуючи метод математичного планування експерименту, встановлені оптимальні значення технологічних параметрів процесу екстрагування ферменту з сировини з оптимальною активністю, які складають: тривалість - 60 хв, активна кислотність - 6,7 одиниць рН. При цьому активність ферменту складає 0,136 мкМ/хв. мг при гідромодулі рівному 1:10.

Порівняльну характеристика активності ліпази із зародків зерна пшениці представлено на рис. 2. Залежно від умов концентрування активність осаджен -

них з водного екстракту ліпаз збільшилася в 3,0 - 6,0 разів, в порівнянні з активністю ліпази у водному екстракті.

Для вивчення процесу комплексоутворення використовували 2-відсоткові водні розчини пектинових речовин зі ступенем етерифікації 75, 53, 31,6, 23 і 9,2% в співвідношенні 1:10 водних екстрактів, що містять 3,5% білка. Часткову деетерифікацію пектину проводили методом регульованої лужної обробки (рис. 4 і табл. 1).

Очищення осаджених білкових концентратів проводили з використанням гель-фільтрації на сефадексе G-150 (рис. 3). При пропусканні буферного розчину через колонку з сефадексом G-150 отримали 3 піки: білкові фракції 10 і 15 володіли ліпазною активністю, відповідно 0,15 і 0,25 мкМ/хв. мг. Наявність максимальної активності ліпази виявлена у фракціях 2…5 з активністю 0,75 мкМ/хв. мг.

У отриманих пектин-ліпазних комплексах співвідношення білок-пектин залежить від ступеня етерифікації пектинових речовин. При с.е. 75% вміст пектину в комплексі мінімально. По мірі зниження ступеня етерифікації пектинових речовин частка пектину в комплексі збільшується з одночасним збільшенням питомої активності ліпаз комплексів.

Частка пектинових речовин в комплексах, отриманих з висівок зерна пшениці, більш, ніж їх вміст в комплексах із зародків.

Характеристика пектин-ліпазного комплексу із зародків і висівок зерна пшениці (n = 5, P ? 0,95)

Як відомо, поведінка молекул білка в розчині характеризується формою молекул, які змінюються залежно від температури та активної кислотності (рН) середовища. При кожному значенні рН білок має відповідний розподіл зарядів, що створюється функціональними (іоногенними) групами полімеру.

Проведено дослідження впливу величини рН реакційного середовища (рис. 5) і температури (рис. 6) на ліпазну активність вільної ліпази і пектин-ліпазного комплексу.

Залежність активності пектин-ліпазних комплексів від активної кислотності середовища визначали в широкому діапазоні рН (від 4,0 до 10,0) в 0,05 М трис-НСl буфері. Було встановлено, що значення рН в даному діапазоні істотно не впливає на активність ферменту.

Оптимальне значення рН для ліпази і комплексів пектин-ліпаза однакове і складає 8,0. Температурний оптимум комплексу ліпази зрушений до ділянки вищих температур на 10 ^оС (від 40 ^оС для вільної, до 50 ^оС - для комплексу) (рис. 6). Спостерігається також значно менша чутливість комплексів ферменту до змін температури, що вказує на захист ферменту від теплової денатурації.

У четвертому розділі «Розробка технології отримання пектин-ліпазних комплексів з висівок і зародків зерна пшениці». До чинників, що визначають швидкість протікання ферментативних реакцій, відноситься концентрація субстрату.

На основі проведених експериментів розроблена принципова технологічна схема, що включає оптимізацію параметрів екстрагування, концентрацію-осадження ліпаз модифікованими пектиновими речовинами.

Таким чином запропонований спосіб отримання рослинної ліпази з висівок або зародків зерна пшениці методом осадження модифікованими пектиновими речовинами і подальшим ліофільним сушінням дозволив збільшити її активність з 1,2 мкМ/хв. мг білка до 114 мкМ/хв. мг білка.

Для характеристики реакції гідролізу оливкової олії визначені кінетичні параметри К_m і V_max, значення яких визначені методом Лайнуівера-Берка. Встановлено, що кінетичні параметри для ліпаз, виділених із зародків і висівок зерна пшениці, різні. Відмінності існують і для тих ліпаз, що знаходяться у водному екстракті і в пектин-ліпазному комплексі. Так, К_m для ліпаз з висівок складає 0,4 і 0,1 мкМоль/л, відповідно для ліпази екстракту і пектин-ліпазного комплексу. Їх V_max = 0,133 мкМоль/хв. К_m для ліпаз, виділених від зародків, склало 0,33 мкМоль/л (екстракт) і 0,13 мкМоль/л пектин-ліпазного комплексу. Їх V_max = 0,033 мкМоль/хв. Встановлено, що продукти гідролізу: гліцерин, жирні кислоти є інгібіторами ліпазної активності. Інгібірування носить не конкурентний характер. Моно- і дигліцериди є конкурентними інгібіторами. Активація ліпази пектиновими поліанонитами можна пояснити утворенням певної щільності негативних зарядів на поверхні олії, що сприяє упорядкованості реагуючих молекул на поверхні розділу фаз.

У п'ятому розділі «Ліполіз соняшникової і оливкової олій ліпазами із зародків і висівок зерна пшениці» досліджено вплив ступеня емульгування олій на глибину гідролізу, при постійній її концентрації. Емульсію отримували шляхом емульгування соняшникової (оливкової) олії препаратом ліпази активністю 1,2 мкМ/хв. мг білка. Зміна поверхні розділу фаз залежно від розміру кульки жиру.

представлена на рис. 10,11 Максимальна активність ліпаз, виділених з висівок і зародків зерна пшениці, була при досягненні поверхні розділу 0,2 см² х 10⁵ на 100 см³ емульсії.

Досліджували вплив тривалості процесу гідролізу на зміну активності ліпаз.

Аналіз ходу кривих гідролізу показав, що швидкість реакцій гідролізу змінюється протягом 120 хв для ліпаз і 90 хв - для комплексів ліпаза-пектин (рис. 12). Інтенсивність гідролізу оливкової олії висока в інтервалі 120-180 хв протікання реакції.

Каталіз відбувається на границі розділу фаз олія/вода і включає оборотну стадію адсорбції ферменту на міжфазній поверхні, передуючу утворенню фермент-субстратного комплексу. Ліполіз жирів йде за схемою:

Триацилгліцерид 1,2 - диацилгліцерид 2-ацилгліцерид гліцерин + жирні кислоти.

У зв'язку з тим, що моно- і дигліцериди накопичуються протягом перших стадій ліполізу, тригліцериди гідролізуються швидше, ніж моно- і дигліцериди. Глибину ліполізу соняшникової і оливкової олій визначали за величиною кислотних чисел. Теоретично при гідролізі одного моля олії утворюватиметься один моль дигліцериду і одна молекула жирної кислоти. Кислотне число суміші дорівнюватиме 66.

При гідролізі тригліцериду до моногліцериду кислотне число суміші складе 133, а при повному гідролізі 200. Рафіновану соняшникову (оливкову) олію з кислотним числом 0,2 змішували з рівною кількістю водного розчину ліпази з активністю 1,2 мкМ/хв. мг, білки емульгували при кімнатній температурі впродовж 2 хв на гомогенізаторі при 5000 об/хв. Ферментативну реакцію проводили в термостатуємій ячейці, змонтованій на магнітній мішалці. Дані по зміні кислотних чисел соняшникової і оливкової олій приведені на рис. 13.

Одним з показників глибини ліполізу тригліцеридів є число омилення. Числа омилення продуктів гідролізу олій будуть різні для три-, ди- і моногліцеридів, досліджуваних олій. Так число омилення тригліцеридів оливкової олії складає 194, для соняшникової 186. Зниження числа омилення до 180 вказує на утворення дигліцеридів. Нижчі числа омилення характерні для моногліцеридів (рис. 14). З даних, наведених на рис. 15, видно, що найбільшою активністю володіють пектин-ліпазні комплекси, утворені пектиновими кислотами зі ступенем етерифікації 52%. Зниження ступеня етерифікації ПР призводить до зменшення активності ліпаз.

Пектин-ліпазні комплекси із зародків або висівок зерна пшениці полегшують первинне диспергування (рис. 14, 15).

Стійкість тонкодисперсних емульсій можна підвищити використанням стабілізатора. Складовою препаратів ліпази є пектин. Пектин, будучи желатиноподібним колоїдом, підсилює емульгуючі властивості моно - і дигліцеридів, що утворюються при ліполізі рослинних олій. На рис. 16 представлені результати стабілізуючої дії препаратів ліпаза-пектин.

Майонез є одним з поширених продуктів харчування і являє собою багатокомпонентну систему з широким вмістом різних компонентів. Особливістю майонезів є те, що основні компоненти (олія, вода) нерозчинні один в одному. Отримати однорідну консистенцію можливо лише при використанні емульгаторів, одним із яких є моно - та дигліцериди. Розроблена технологія продуктів емульсійного типу дозволила, використовуючи пектин-ліпазний комплекс, отримувати гомогенні емульсії, стійкі до розшарування.

Отримані майонези відносяться до групи середньокалорійних, а за компонентами, що входять до їх складу, можуть бути віднесені до дієтичних.

Висновки

1. На підставі узагальнених результатів експериментальних і аналітичних досліджень обґрунтована можливість використання зародків і висівок зерна пшениці для отримання ліпази. Встановлені та оптимізовані ключові технологічні параметри процесу екстрагування водорозчинних ліпаз із зародків та висівок зерна пшениці: температура 10…12°С, гідромодуль 1:10, тривалість 60 хвилин.

2. Теоретично обґрунтовано та експериментально доказана можливість використання пектинових речовин з різною ступеню етерифікації для осадження білка (ферментного препарату ліпази) із екстрактів. Вивчено процес комп-лексоутворення ліпази із зародків і висівок зерна пшениці з модифікованими пектиновими речовинами. Показано, що питома активність пектин-ліпазного комплексу залежить від ступеню етерифікації пектину і менш залежна до зміни рН середовища й температури, ніж вільна ліпаза.

3. Проведені дослідження з вилучення низькометоксилованих пектинових речовин зі ступенем етерифікації 75, 52, 31, 23, 9%. Показано, що найбільш комплексоутворюючими властивостями володіє пектин зі ступеню етерифікації 52%.

4. Розроблено спосіб концентрування ліпаз із водних екстрактів модифікованими пектиновими речовинами. Наведено характеристику фізико-хімічних властивостей розчинної ліпази і комплексу пектин-ліпаза. Оптимальна температура гідролізу олій комплексом підвищується на 10 ^оС, оптимум рН для ліпази і комплексів пектин-ліпаза однаковий.

5. Встановлені оптимальні параметри дії ферментного комплексу пектин-ліпаза, при якому він проявляє свою найвищу активність: рН 7,7…8,2; температура 46…53 ^оС як для комплексу отриманого з зародків, так і висівок зерно пшениці. Вивчено фізико-хімічні властивості ліпаз з висівок і зародків зерна пшениці. Встановлено, що кінетичні параметри для ліпаз, виділених із зародків і висівок зерна пшениці, різні. Значення К_m для ліпаз з висівок складає 0,4 і 0,1 мкМоль/л, відповідно для ліпази екстракту і пектин-ліпазного комплексу. Їх V_max 0,133 мкМоль/хв. К_m для ліпаз, виділених від зародків, склало 0,33 мкМоль/л (екстракт) і 0,13 мкМоль/л пектин-ліпазного комплексу. Їх V_max 0,033 мкМоль/хв.

6. Вивчений вплив тривалості гомогенізації системи олія/вода на діаметр кульок олії (соняшникова і оливкова), і на площу поверхні розділу фаз. Максимальна активність досягається при поверхні розподілу фаз 0,2x10⁵ см² на 100 см³ емульсій.

7. Вивчений вплив природи пектин-ліпазних комплексів на глибину гідролізу оливкової олії. Встановлено, що найбільшою активністю володіє комплекс пектин-ліпаза із ступеню етерифікації пектину 52%. Глибина ліполізу соняшникової і оливкової олій підвищується на 25-30%. Зниження ступеня етерифікації ПР приводить до зменшення активності ліпаз комплексу.

8. Визначений вплив природи пектин-ліпазних комплексів із зародків і висівок зерна пшениці на зміни кислотного числа і числа омилення оливкової і соняшникової олій.

9. Доведено можливість застосування пектин-ліпазного комплексу як емульгатора при виробництві фруктово-овочевих майонезів. Встановлено що пектин-ліпазний комплекс сприяє стабілізації емульсії і майонез повністю зберігає свою структуру при температурі 85 ^оС і руйнується при 100 ^оС.

Розроблено технологічну схему отримання фруктово-овочевих майонезів.

10. Розроблено принципову технологічну схему отримання ліпази із зародка і висівок зерна пшениці із застосуванням модифікованих пектинових речовин, проведено її промислову апробацію, розроблено нормативну документацію.

Перелік публікацій за темою дисертаційної роботи

1. Безусов А.Т. Виділення та очистка ліпази з зародків зерна пшениці / А.Т. Безусов, З.Ю. Средницкая, Хассан Е.А. Рамадан // Зернові продукти і комбікорми. - 2007. - №4. - С. 11 - 14.

Особистий внесок здобувача: досліджено процеси екстрагування ліпаз із зародків та висівок зерна пшениці. Проведена оптимізація процесу екстрагування.

2. Хассан Е.А. Рамадан. Осадження рослинних ліпаз пектином. Хассан Е.А. Рамадан, А.Т. Безусов, З.Ю. Средницкая // Харчова наука і технологія. - 2008. - Т 2 (2). - С. 11 - 13.

Особистий внесок здобувача: досліджено процес концентрування ліпаз із водних екстрактів модифікованими пектиновими речовинами та дана характеристика пектин-ліпазних комплексів.

3. Хассан Е.А. Рамадан. Ліполіз соняшникової і оливкової олії ліпазами з висівок та зародків зерна пшениці. Хассан Е.А. Рамадан, А.Т. Безусов // Харчова наука і технологія. - 2008. - №3 (4). - С. 29 - 30.

Особистий внесок здобувача: досліджено процес ферментативного гідролізу соняшникової та оливкової олій пектин-ліпазними комплексами. Встановлені параметри процесу.

4. Хассан Е.А. Рамадан. Розробка технології фрукто-овочевих майонезів. Хассан Е.А. Рамадан, А.Т. Безусов, З.Ю. Средницкая // Харчова наука і технологія. - 2008. - №4 (5). - С. 38 - 41.

Особистий внесок здобувача: розроблена технологія отримання емульгованих продуктів типу «майонез». Розрахована енергетична цінність фруктово-овочевих майонезів.

5. Immobilization of lipase from plant in pectin. A.T. Bezusov. Hassan E.A. Ramadan.» Науч. конф. с междунар. участие «Хранителна наука, и техника и технологи 2008», Научни Трудове, Пловдив. Том LV, Свитк 1, 24-25 жовтня 2008 - С. 337-341.

Особистий внесок здобувача: проведені дослідження, обробка та узагальнення результатів. Підготовка матеріалів до друку.

6. Хассан Е.А. Рамадан. Застосування пектинових речовин для осадження рослинних ліпаз з екстрактів.» МГУП. Техніка і технологія харчових виробництв. 6-а - міжнародна наукова конференція студентів і аспірантів. Республіка Білорусь м. Могильов. 24-25 квітня 2008 р. - С. 42 - 43.

Особистий внесок здобувача: досліджено процес комплексоутворення ліпаз з пектиновими речовинами різного ступеня етерифікації.

7. Хассан Е.А. Рамадан. асп. Порівняння активності ліпаз в продуктах переробки зерна: зародки і висівки» збірка праці молодих учених, аспірантів і студентів ОНАХТ. - 2008 р. - С. 183 - 185.

Особистий внесок здобувача: проведені дослідження, обробка та узагальнення результатів. Підготовка матеріалів до друку.

8. Хассан Е.А. Рамадан., З.Ю. Средницкая. Дослідження процесу гідролізу соняшникової і оливкової олій рослинними ліпазами» Четверта міжнародна наукова конференція. Полтава 24 - 26 листопада 2008 р. - С. 81 - 84.

Особистий внесок здобувача: проведені дослідження, обробка та узагальнення результатів. Підготовка матеріалів до друку.

Размещено на Allbest.ru