Фітофільна макрофауна водойм та водотоків пониззя Дунаю як індикатор їх екологічного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут гідробіології

УДК 574.522

03.00.17 - гідробіологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Фітофільна макрофауна водойм та водотоків пониззя Дунаю як індикатор їх екологічного стану

Зоріна-Сахарова Катерина Євгенівна

Київ-2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті гідробіології НАН України

Науковий керівник - доктор біологічних наук, професор ХАРЧЕНКО Тарас Андрійович, Інститут гідробіології НАН України, завідувач відділу санітарної гідробіології.

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор Шевцова Людмила Василівна, Державна академія житлово-комунального господарства завідувач кафедри екології, природокористування та моніторингу довкілля

кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Васенко Олександр Георгійович Український науково-дослідний інститут екологічних проблем, заступник директора з наукової роботи

Захист відбудеться "26" травня 2009 р. об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.213.01 в Інституті гідробіології НАН України за адресою: 04210, м. Київ, пр. Героїв Сталінграду, 12.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту гідробіології НАН України (м. Київ, пр. Героїв Сталінграду, 12).

Автореферат розісланий " 22 " квітня 2009 р.

Анотації

Зоріна-Сахарова К.Є. Фітофільна макрофауна водойм та водотоків пониззя Дунаю як індикатор їх екологічного стану. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук зі спеціальності 03.00.17 - гідробіологія. - Інститут гідробіології НАН України, Київ, 2009.

Вперше встановлені основні закономірності розвитку фауни заростей в залежності від екологічної групи макрофітів та типу водного об'єкту (таксономічна структура, чисельність, біомаса, біорізноманітність). Розширено уявлення про склад та функціонування фітофільної фауни одного з найбільш унікальних регіонів світу. У складі комплексів макробезхребетних заростей зареєстровано 214 видів організмів, найбагатшими з яких були комплекси занурених рослин дельти - 172 види безхребетних. Доведено, що таксономічна структура фітофільної фауни не залежить від типу водного об'єкту та екологічної групи заростей.

Відмічено значне збільшення видового багатства понто-каспійського реліктового комплексу в заростях пониззя Дунаю, знайдено 1 новий для Кілійської дельти вид цієї групи Dreissena bugensis (Andr.).

Встановлена залежність структури та кількісних показників фітофільних комплексів від абіотичних та біотичних факторів середовища, визначено переважаючий вплив швидкості течії на склад фауни заростей різнотипних водних об'єктів дельти Дунаю. За структурними характеристиками угруповань фітофільних безхребетних проведена сапробіологічна оцінка якості води зони заростей. Розроблена та апробована методика визначення екологічного стану водойм та водотоків дельти за гідробіологічними показниками фітофільних комплексів.

Ключові слова: фітофільна фауна, дельта Дунаю, біорізноманітність, екологічна група макрофітів, тип водного об'єкту, екологічний стан.

Зорина-Сахарова Е.Е. Фитофильная макрофауна водоемов и водотоков низовьев Дуная как индикатор их экологического состояния. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой ступени кандидата биологических наук по специальности 03.00.17 - гидробиология. - Институт гидробиологии НАН Украины, Киев, 2009.

Впервые были проведены посезонные многолетние исследования фитофильных комплексов макробеспозвоночных Килийской и Сулинской частей дельты Дуная. Изучены основные закономерности развития фауны зарослей в зависимости от типа водного объекта и экологических групп зарослей макрофитов (таксономическая структура, численность, биомасса, биоразнообразие на различных таксономических уровнях). В составе фитофильной фауны за исследованный период зарегистрировано 214 видов макробеспозвоночных. Наиболее разнообразно представлены личинки Chironomidae, Oligochaeta и Gastropoda. Соотношение обилия надвидовых таксонов в комплексах беспозвоночных различных типов зарослей в водоемах и водотоках подобно. Сходство видового состава фауны зарослей определяется принадлежностью водного объекта к тому или иному типу.

Исследован понто-каспийский комплекс макробеспозвоночных фауны зарослей. Отмечено значительное увеличение его видового богатства по сравнению с 60-тыми годами прошлого столетия. Найдено один новый для Килийской дельты Дуная вид понто-каспийской фауны Dreissena bugensis (Andr.). фауна екологічний реліктовий

Сапробиологическая оценка качества воды зоны зарослей с использованием видов-индикаторов фитофильной фауны показала, что сапробность вод как в водоемах, так и водотоках дельты, находилась в пределах в-мезосапробной зоны. Не замечено значительного повышения этого показателя по сравнению с ретроспективными исследованиями. Разработана и проведена оценка экологического состояния водоемов и водотоков Килийской дельты Дуная с использованием гидробиологических показателей фитофильных комплексов. Установлено, что рукава и затоки относятся к категории водных объектов с "хорошим-удовлетворительным" экологическим статусом, что согласуется с другими исследованиями, проведенными в этом регионе.

Прослежена зависимость структуры и количественных показателей фитофильных комплексов от абиотических и биотических факторов среды, доказано преобладающее влияние скорости течения на соотношение надвидовых таксонов макрофауны зарослей. Показано, что при условии отсутствия скорости течения структура фитофильных комплексов зарослей растений различного экологического типа имела много сходных черт. Значительное увеличение этого гидрологического фактора приводит к изменению состава и количественных характеристик сообществ фитофильных беспозвоночных.

Ключевые слова: фитофильная фауна, дельта Дуная, биоразнообразие, экологическая группа макрофитов, тип водного объекта, экологическое состояние.

Zorina-Sakharova K. Ye. Phytophilous macrofauna as an indicator of ecological state of water reservoirs and water courses in lower reach of the Danube. - Manuscript.

Thesis for the degree of Candidate of Biological sciences by speciality 03.00.17 - hydrobiology. - Institute of hydrobiology National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2009.

The seasonal long-term investigations of water bodies and water courses phytophilous fauna of the Danube delta were carried out for the first time. The main regularities of phytophilous fauna development against ecological type of macrophytes and water bodies' type were determined (taxonomic structure, abundance, biomass, biodiversity on the different taxonomic levels). The Danube delta phytophilous fauna was represented by 214 species of macroinvertebrates. The complexes of branches of Kyliya delta was characterized by the richest species richness (153 species). It was proved that phytophilous fauna taxonomic structure of different types of water bodies and different ecological types of macrophytes was similar.

The increase of species richness of ponto-caspian complex as against retrospective investigations was established. The 1 new species of this group for Kiliya delta ecosystems Dreissena bugensis (Andr.) was found.

The dependence of structure and quantitative measures of phytophilous complexes from abiotic and biotic environmental factors was determined. The velocity was the most influential factor on the phytophilous fauna composition in different types of water bodies.

The estimation of organic impurity of overgrown parts of water bodies by phytophilous fauna structural characteristics have been carried out. The ecological state of water reservoirs and water courses by hydrobiological characteristics of phytophilous fauna was determined.

Key words: phytophilous fauna, biodiversity, ecological group of macrophytes, the Danube delta, type of water body, ecological state.

Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. Унікальність екосистеми дельти Дунаю, яка характеризується високим ландшафтно-біотопічним та біологічним різноманіттям, наявністю рідкісних та реліктових видів флори та фауни, підкреслюється природоохоронним статусом цього регіону світового рівня. Те, що ріка Дунай протікає територією 10 країн Європи, обумовлює використання сучасних загальноєвропейських підходів при дослідженнях її естуарної ділянки, що закріплено на міжнародному (Конвенция по охране и использованию.., 1992; Конвенція щодо співробітництва.., 1994) та національному (Концепція національної..., 2007) рівнях і визначає європейський шлях розвитку в природоохоронній політиці України, що зазначений у Водній Рамковій Директиві ЄС 2000/60 (ВРД) (Водна Рамкова Директива ЄС, 2006). Так, цим документом для оцінки стану водних екосистем прерогатива надається біотичним комплексам: альгофлорі, вищим водяним рослинам, іхтіофауні та донним макробезхребетним. Враховуючи те, що вища водяна рослинність в нижній частині Дунаю набуває значного розвитку, утворюючи великі за площею масиви заростань (Дунайський біосферний..., 2003), і виступає домінуючим середовищем для життєдіяльності багатьох безхребетних, дослідження фауни заростей на таких ділянках є доцільним і потрібним як з наукової, бо дозволяє поповнити знання щодо різноманітності, кількісних характеристик фітофільних комплексів тощо, так і з практичної, оскільки вони можуть слугувати показником стану водного середовища загалом, точок зору

Таким чином, актуальність роботи полягає в розширенні відомостей про склад та функціонування фауни заростей пониззя Дунаю та обґрунтуванні можливості використання показників розвитку фітофільних комплексів макробезхребетних в біоіндикації екологічного стану водних об'єктів різного типу.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась в межах:

1) бюджетних тем ІГБ НАНУ "Розробка інтегральних показників еколого-санітарного стану гідроекосистем на основі вивчення біотичної різноманітності" (№ держреєстрації 0101U004990); "Дослідити різноманіття водяних рослин, його зміни під впливом природних і антропогенних чинників з метою розробки заходів з охорони, збільшення та відновлення багатства рослинного світу водойм України" (№ держреєстрації 0102U004665); "Cанітарно-гідробіологічна оцінка стану та прогноз наслідків техногенного впливу на водні екосистеми із застосуванням методології екоіндикації" (№ держреєстрації 0106U002146); "Оцінка стану транскордонних річкових басейнів на основі біомаркерів з метою збереження та відновлення біорізноманіття" (№ держреєстрації 0107U000792); "Біоресурсний потенціал гирлових ділянок річок, лиманів та інших водних об'єктів, прилеглих до шельфової зони Азовського та Чорного морів" (№ держреєстрації 0108U007203);

2) науково-конкурсної тематики "Біоресурсний потенціал і різноманіття водно-болотного комплексу Кілійської дельти Дунаю, як функціональний доказ цілісності екосистеми екотонного типу" (№ держреєстрації 0207U006877);

3) міжнародного проекту "Оцінка впливу змін зовнішнього середовища на водні екосистеми Дунайської дельти" (№ держреєстрації 0107U000132);

4) науково-технічного проекту "Гідробіологічні дослідження прісноводних екосистем при відновленні суднового ходу Дунай-Чорне море" (№ держреєстрації 0108U007501).

Мета роботи: встановити закономірності розвитку фауни заростей водойм та водотоків пониззя Дунаю, оцінити екологічний стан водних об'єктів за гідробіологічними показниками фітофільних комплексів.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:

§ дослідити видовий склад фітофільних комплексів, асоційованих з різними екологічними групами макрофітів, водойм та водотоків пониззя Дунаю, проаналізувати їх спільні риси та відмінності;

§ проаналізувати динаміку чисельності та біомаси фітофільних безхребетних водних об'єктів різного типу в дельті Дунаю в сезонному та багаторічному аспектах;

§ оцінити біологічне різноманіття фітофільних комплексів водойм та водотоків на різних рівнях організації;

§ дослідити склад понто-каспійської реліктової фауни заростей дельти Дунаю, визначити основні відмінності в її структурі у порівнянні з дослідженнями, проведеними в ретроспективний період;

§ порівняти структуру угруповань макробезхребетних, асоційованих з заростями вищих водяних рослин різних видів, в водних об'єктах різного типу;

§ дати сапробіологічну оцінку якості води зони заростей різнотипних водних об'єктів пониззя Дунаю;

§ за гідробіологічними показниками фітофільних комплексів оцінити екологічний стан водойм та водотоків дельти;

Об'єкт досліджень: фітофільні угруповання макробезхребетних водойм та водотоків дельти Дунаю.

Предмет досліджень: закономірності розвитку фітофільних угруповань різнотипних водних об'єктів

Наукова новизна. Вперше були проведені детальні посезонні багаторічні дослідження фітофільних комплексів водойм та водотоків дельти Дунаю. Розширено уявлення про видове багатство безхребетних заростей та макрофауни дельти Дунаю загалом. Знайдено один новий для Кілійської дельти Дунаю вид понто-каспійської реліктової фауни (Dreissena bugensis (Andr.).

Вперше зроблено порівняльний аналіз складу угруповань фауни заростей Кілійської та Сулинської частин дельти, оцінено їх видове багатство та різноманітність, проаналізована подібність та відмінність показників їх структури та розвитку. Виявлено значну подібність видового складу фауни заростей в межах певного типу водних об'єктів.

На основі узагальнення багаторічних досліджень встановлено основні закономірності формування фітофільних комплексів пониззя Дунаю в залежності від впливу біотичних та абіотичних чинників. Проаналізовано сезонну та багаторічну динаміку кількісних показників, виявлено залежність змін чисельності та біомаси безхребетних від водності року. Встановлено переважаючий вплив швидкості течії на структуру фітофільних комплексів макробезхребетних пониззя Дунаю.

Розроблено та апробовано систему оцінки екологічного стану водойм та водотоків за гідробіологічними показниками фітофільних угруповань та проведено сапробіологічну оцінку якості води зони заростей дельти Дунаю.

Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтовано застосування фітофільних комплексів макрообезхребетних як складової частини гідробіологічного моніторингу, запропоновано використання структурних характеристик фауни заростей в біоіндикації екологічного стану водойм та водотоків пониззя Дунаю. За матеріалами власних та ретроспективних досліджень створено базу даних у вигляді електронних таблиць Microsoft Exel видового складу та кількісних характеристик угруповань фітофільних безхребетних різнотипних водойм та водотоків дельти Дунаю.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем обґрунтована мета, основні завдання роботи, здійснено відбір та лабораторна обробка проб фітофільної фауни, проведено науковий та математичний аналіз отриманих результатів, викладено основний матеріал роботи і висновки. Особисто та у співавторстві опубліковано наукові праці, де містяться основні результати проведених досліджень.

Апробація роботи: Матеріали дисертації доповідались на 4му з'їзді Гідроекологічного товариства України (Карадаг, 2005), міжнародній науковій конференції "Современные проблемы гидробиологии. Перспективы, пути и методы исследований" (Херсон, 2006), школі-конференції молодих учених "Оцінка екологічного стану водойм та адаптація гідробіонтів" (Тернопіль, 2008), а також були представлені на 36ій та 37ій конференціях ІАD (International Association of Danube Research) (Відень, 2006 та Кишинів, 2008), міжнародних робочих нарадах "Оцінка екологічного стану водних об'єктів дельти Дунаю: досвід міжнародного співробітництва" (Київ, 2007) та "Екологічний стан водних екосистем дельти Дунаю в умовах існуючого антропогенного впливу" (Бухарест, 2008), наукових семінарах відділу санітарної гідробіології ІГБ НАНУ.

Публікації: Всього за темою дисертації опубліковано 12 наукових робіт, з них 7 у фахових виданнях, які включено у перелік ВАК України за спеціальностями "Біологічні науки".

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 127 сторінках машинописного тексту, вона складається з вступу, 9 розділів, висновків, закінчення, списку літератури (226 наукових джерела, з яких 67 - іноземні) та додатку (списки видів фітофільних безхребетних). Результати представлені в 30 таблицях та на 58 ілюстраціях. Загальний обсяг роботи складає 168 сторінок.

Основний зміст роботи

Фітофільні комплекси водних екосистем різного типу (літературний огляд)

Вперше в українській частині дельти Дунаю фауна заростей була досліджена Л.М. Зимбалевською в 60-тих роках минулого століття (Зимбалевська, 1967). В подальшому вивченню її структури та складу в цьому регіоні приділялась лише спорадична увага (Поліщук, 1974, Гидроекология…, 1990, Schewtzowa at all, 1991, 1994, Этингова, 2001). Роботи румунських науковців, які присвячені фітофільним комплексам дельти Дунаю мали переважно фауністичний характер (Bulimar, 1994; Сiolpan, 1985; Cure, 1989, 1991; Danube Delta, 2006; Grossu, 1993; Ienistea, 1974; Isvoranu, 1974; Letelier, 1980; Murgoci, 1974; Negrea, 1994; Popescu-Marinescu, 1968, 1973). Таким чином, дослідження угруповань фітофільних макробезхребетних дельти Дунаю ніколи не були систематичними та комплексними, і існує нагальна потреба у вивченні особливостей їх існування і біоіндикаційної здатності в водоймах та водотоках різного типу цього унікального регіону.

Матеріали та методи роботи

В основу роботи покладені дослідження фітофільної фауни, проведені протягом 2003-2007 років на 16 водних об'єктах дельти Дунаю, які за походженням та гідрологічним режимом було розділено на 4 групи: рукави (Бистрий, Восточний, Очаківський, Потапівський, Прорва, Білгородський), канали (Лопатна, Суецький, Суліманка), озера (Матиця, Мергей, Малий Мергей) та затоки (Ананькін кут, Потапів кут, Делюків кут, Гнилий кут). Рукави та затоки територіально розташовані в межах Кілійської частини, а канали та озера - Сулинської частини дельти Дунаю. Кожна група водних об'єктів мала певні відмінності та особливості морфологічних параметрів водойм та водотоків, що її складають (табл. 1).

Таблиця 1 Основні морфологічні характеристики груп водних об'єктів

Тип водногооб'єкту	Характеристики водних об'єктів
	Ширина, км	Середня глибина, м*	Площа, км 2	Швидкість течії, м/с*	Площа заростання, %*	Домінуюча група макрофітів*
водотоки
рукави	0,28-0,30	5,0-12,0	-	0,3-2,5	до 1%	ПВР
канали	0,01-0,05	1,5-3,2	-	0,1-0,3	до 65 %	ПВР, ЗР
водойми
озера	-	0,6-3,2	1,4-10,3	-	20-90%	ПВР, ЗР, РПЛ
затоки	-	0,1-1,5	2,9-4,8	-	92-98%	РПЛ

* - данні отримані за допомогою власних досліджень

Дослідженнями були охоплені три екологічні групи макрофітів: повітряно-водні (ПВР), занурені (ЗР) та рослини з плаваючим листям (РПЛ), представлені різними видами. Загалом було досліджено 15 видів вищих водяних рослин, з них ПВР - 5 (найпоширеніший вид Phragmites australis (Trin.) ex Steud), ЗР - 7 (найпоширеніший вид Ceratophyllum demersum L.), РПЛ - 3 види (найпоширеніший вид Nuphar lutea L.). Для опису фітофільних угруповань кожного водного об'єкту, проводили об'єднання матеріалу по фітофільним комплексам, асоційованим з певними видами або групами макрофітів.

"Фітофільний комплекс макробезхребетних", або "фітофільна фауна" - це сукупність тваринних організмів розміром від 2 мм до декількох сантиметрів, що в своїй життєдіяльності пов'язані з угрупованнями вищих водяних рослин.

Проби відбирались за методикою описаною в літературі (Зимбалевська, 1981; Биоразнообразие…, 2005). Всього було відібрано на оброблено 230 кількісних проб фітофільних безхребетних. Всі тваринні організми ідентифікувались до виду, якщо це було неможливо - до таксономічної одиниці вищого рангу, яка у подальших розрахунках вважалась як один вид. Чисельність (N, тис. екз/кг) та біомасу (В, г/кг) тварин перераховували на кг сирої маси досліджених макрофітів (Зимбалевская, 1981). Для оцінки біорізноманітності фітофільних комплексів використовувався індекс Шеннона (Н') за чисельністю (Песенко, 1982), який визначався як на рівні окремих видів, так і на рівні надвидових таксонів. "Надвидові таксони" - це групи безхребетних одного виду, які мають різний таксономічний ранг, але їх виділення обумовлене практикою гідробіологічних досліджень.

Для порівняння подібності фітофільних комплексів застосовувались індекси Жаккара та Серенсена (Песенко, 1982). Кластерний аналіз за методом повного приєднання (complete linkage) проводили з використанням коефіцієнтів Жаккара в програмі Biodiversity Pro. Сапробність водних об'єктів визначали за індексом Пантле-Букк в модифікації Сладечека (Sladecek, 1973), забрудненість - за індексом Вудівісса (ТБІ) (Вудивисс, 1977). Математична обробка виконувалась в програмах Microsoft Exel та Biodiversity Pro.

Видовий склад та таксономічна структура фітофільних комплексів дельти Дунаю

У складі фітофільних комплексів дельти Дунаю зареєстровано 214 видів макробезхребетних. Найбільшим видовим багатством характеризувались комахи, а серед них - личинки Сhironomidae (46 видів). В групі кільчаків найрізноманітніше були представлені Oligochaeta (22 види), серед молюсків - Gastropoda (27 видів), а серед ракоподібних - Gammaridae (15 видів).

Найбільша кількість видів безхребетних - 153 - зареєстрована в рукавах дельти. В каналах дельти було знайдено 106 видів макрофауни, в затоках - 138, в озерах - 127. В таксономічних спектрах фітофільних комплексів різнотипних водних об'єктів переважали комахи, а на другому місці об'єднана група кільчаків (Oligochaeta, Polychaeta та Hirudinea). Відсоток ракоподібних та молюсків змінювався в залежності від типу водного об'єкту: в рукавах переважали ракоподібні, а в каналах, затоках та озерах - молюски. Серед водотоків дельти найбільшим видовим багатством відрізнявся рукав Восточний (99 видів), а серед водойм - озеро Мергей (100 видів). Найменшими значеннями цих показників характеризувались канал Суліманка (45 видів) та затока Делюків кут (76 видів).

Аналіз видового складу фітофільних комплексів за коефіцієнтами Жаккара з подальшим застосуванням кластреного аналізу дозволив виділити 3 групи водних об'єктів з високим рівнем подібності їх фітофільної фауни: рукави (Бистрий, Очаківський, Восточний), водойми (затоки дельти та озера Мергей і Малий Мергей), канали дельти і озеро Матиця (рис. 2).



Рис. 2. Групування водних об'єктів за подібністю видового складу фітофільних комплексів (за коефіцієнтами Жаккара).

В рукавах дельти найбільша кількість видів знайдена в заростях ПВР - 128 видів, в каналах та озерах - серед ЗР (94 та 119 видів відповідно), в затоках - серед РПЛ (121 вид). У складі фітофільних комплексів всіх досліджених макрофітів за кількістю видів переважали личинки Chironomidae, Oligochaeta та Gastropoda. Серед особливостей видового складу фауни заростей рукавів дельти відмічалось значне багатство ракоподібних в різних екологічних групах макрофітів.

В рукавах дельти найбільша подібність видового складу фітофільної фауни зареєстрована для заростей ПВР та ЗР (коефіцієнт Жаккара дорівнював 0,51). Для озер дельти цей показник був найвищий для фауни заростей ЗР та РПЛ (коефіцієнт Жаккара складав 0,53).

Таким чином, структура фітофільних комплексів водойм та водотоків дельти має багато спільних рис. Видовий склад макрофауни заростей подібний між однотипними водними об'єктами і залежить від екологічної групи заростей макрофітів, з якими вони асоційовані.

Оцінка різноманітності фітофільних комплексів дельти Дунаю на різних рівнях організації угруповань

Оцінка різноманітності фітофільних угруповань на різних рівнях організації показала, що рукави дельти характеризувались найменшими індексами Шеннона, розрахованими на рівні видів (2,23-2,57 біт/екз). В заростях каналів були зафіксовані найнижчі значення надвидової різноманітності (1,63-1,93 біт/екз), і високі показники індексу Шеннона на видовому рівні (2,83-3,08 біт/екз). Для озер дельти показники видової різноманітності змінювалось в межах (2,52-2,92 біт/екз), а на рівні надвидових таксонів - від 1,98 біт/екз в оз. Матиця до 2,09 біт/екз в оз. Мергей. Всі затоки дельти характеризувались високими значеннями різноманітності як на видовому (2,73-3,18 біт/екз), так і на надвидовому (1,96-2,24 біт/екз) рівнях.

Слід також зазначити, що в кожному водному об'єкті індекс Шеннона на видовому рівні завжди був вищим за цей показник, розрахований на рівні надвидових таксонів. У водоймах різноманітність фітофільних комплексів на надвидовому рівні була вищою ніж у водотоках, для розрахованих індексів Шеннона на видовому рівні такої закономірності не спостерігалось.

Для фітофільних комплексів дельти Дунаю зареєстроване вірогідне збільшення кількості надвидових таксонів згідно зі збільшенням кількості видів (коефіцієнт кореляції r=0,77). Однак обчислені індекси Шеннона не мали такої явної залежності і змінювались несинхронно (r=0,15). Подальші дослідження зміни цих показників в залежності від чинників зовнішнього середовища дозволять розширити інформацію про біоіндикаційні властивості фітофільних комплексів.

Динаміка кількісних показників фітофільних комплексів водойм та водотоків дельти Дунаю

Чисельність та біомаса фітофільних безхребетних в рукавах дельти змінювались в значних межах: найбільшими ці показники були в рукаві Бистрий (3,01 тис. екз/кг та 23,45 г/кг), а найменшими - в рукаві Очаківський (1,43 тис. екз/кг та 6,14 г/кг).

Серед каналів Лопатна характеризувався найвищою чисельністю фітофільних безхребетних (11,69 тис. екз/кг), а мінімальні її значення (5,13 тис. екз/кг) на відміну від максимальної біомаси (20,80 г/кг) зафіксовані в каналі Суецький. Найменшою біомасою фітофільних безхребетних характеризувався канал Суліманка - лише 6,79 г/кг.

Чисельність та біомаса безхребетних зони заростей озер дельти залежала безпосередньо від розмірів водного об'єкту: максимальні значення були зареєстровані в озері Мергей (7,68 тис. екз/кг та 10,76 г/кг), а мінімальні - в озері Малий Мергей (2,69 тис. екз/кг та 2,83 г/кг).

В затоках дельти значення кількісних показників фауни заростей залежали від віку водного об'єкту. Найвищою чисельністю та біомасою фітофільних безхребетних характеризувалась наймолодша затока Потапів кут (3,11 тис. екз/кг та 4,84 г/кг). Мінімальна чисельність відмічалась для затоки Делюків кут (2,39 тис. екз/кг), а біомаса - для прісноводного озера Ананькін кут (1,65 г/кг).

Загалом чисельність фітофільних безхребетних найвищою була в каналах. Низькими величинами цього показника характеризувались рукави та затоки дельти. Структура фітофільних комплексів за чисельністю окремих груп безхребетних подібна в усіх водоймах та водотоках: домінування личинок Chironomidae та Oligochaeta. Лише в рукавах можна відмітити значний розвиток ракоподібних (зокрема Corophiidae, чисельність яких сягала 2,27 тис. екз/кг).

Сезонна динаміка кількісних показників безхребетних водойм та водотоків пониззя Дунаю залежала від гідрологічних факторів, часу, характеру та інтенсивності повені. Виявилось, що в межах одного року в багатьох водних об'єктах зміни досліджених характеристик мали спільні риси. Так, маловодний рік відрізнявся ранньою повінню, що обумовлювало своєчасний початок вегетації макрофітів (особливо ЗР). Відповідно активізувався розвиток амфібіонтних комах та малощетинкових червів вже в травні місяці. Саме тому, чисельність фітофільних безхребетних у весняний сезон виявилась найвищою. В літній період (серпень), в період максимальної вегетації всіх груп макрофітів в більшості водних об'єктів спостерігалась стабілізація кількісних показників, а в затоках дельти - значне їх зниження. Восени (жовтень), в період відмирання багатьох рослин, чисельність та біомаса фітофільних безхребетних мали найнижчі значення.

В багатоводний рік тривала повінь пригнічувала розвиток макрофітів, а відповідно і фітофільних безхребетних у весняний сезон в багатьох водотоках та пов'язаних з ними озерах. Спостерігалось зміщення у динаміці кількісних показників, і максимуми чисельності та біомаси були зафіксовані або в літній (серпень), або в осінній (жовтень) періоди року. Синхронних змін цих характеристик в різних водоймах та водотоках в багатоводний рік досліджень не відмічалось.

Порівняння з ретроспективними даними показує, що чисельність фітофільної фауни Кілійської дельти Дунаю у сучасний період знаходилась на рівні 90-х років і була дещо вищою ніж в 60-ті роки ХХ ст. Основною тенденцією виявилось її збільшення в багаторічному аспекті як в рукавах, так і в затоках дельти. Цей процес у водотоках обумовлений значним розвитком у складі фауни заростей ракоподібних Corophiidae, які не фіксувались в цих водних об'єктах в 50-х роках минулого століття. Збільшення чисельності в затоках дельти відбувалось завдяки значному розвитку Oligochaeta.

В сучасний період було зафіксоване значне підвищення біомаси фітофільних безхребетних в рукавах дельти як наслідок збільшення біомаси молюсків (як Gastropoda, так і Bivalvia) і ракоподібних Corophiidae. Значне зниження цього показника спостерігалось в затоках дельти за рахунок зменшення кількісних характеристик ракоподібних Gammaridae. Також зі складу фітофільної фауни заток дельти в 90-ті роки минулого століття зникли ракоподібні Corophiidae, які у сучасний період були представлені в цих водоймах лише поодинокими особинами, переважно у весняний період. Негативні зміни стосувались і молюсків, біомаса яких значно підвищилась наприкінці минулого століття, але зараз знизилась нижче рівня 60-тих років. Чисельність цієї групи підтримується на високому рівні за рахунок дрібних представників рр. Armiger та Anisus.

Порівняльна характеристика фітофільних комплексів різнотипних водних об'єктів дельти Дунаю

Порівняльний аналіз складу фауни заростей водних об'єктів різного типу пониззя Дунаю (табл. 2), свідчить, що наявність Oligochaeta та личинок Chironomidae серед домінантів за чисельністю є спільною рисою для більшості водойм та водотоків дельти. Відрізнялись від інших рукави Бистрий та Восточний, де у складі домінуючого комплексу були присутні Bivalvia та Gastropoda.

Домінуючі комплекси за біомасою були подібні в межах кожної з груп водних об'єктів. Так, в рукавах за цим показником переважали молюски (Bivalvia та Gastropoda), в водоймах Gastropoda були субдомінантами (в озерах) або домінантами (в затоках), в каналах до домінуючого комплексу обов'язково входили личинки Odonata.

Для всіх рукавів дельти спільним було значне видове багатство фауни заростей, але, разом з тим, вони характеризувались низьким видовим різноманіттям. Для каналів дельти характерними були високі значення індексу Шеннона, а видове багатство фітофільних комплексів змінювалось в значних межах. Між озерами дельти Дунаю зафіксовані значні відмінності як для видового багатства, так і для різноманітності фауни заростей, а в затоках обидва ці показники були на високому рівні.

Таблиця 2 Характеристика фітофільних комплексів водних об'єктів різного типу

Назва	Видове багат-ство	H'(вид.) біт/екз	Домінуючі групи безхребетних	?N тис. екз/кг	?B г/кг
			За N	За B
Рукава
Бистрий	82	1,97	Ch+Biv	Biv	3,01±1,45	23,45±14,79
Восточний	99	2,60	Ol+Cor	Gastr+Biv	1,52±0,48	8,76±3,07
Очаківський	96	1,99	Ch+Ol	Gastr	1,43±0,42	6,14±2,26
Канали
Лопатна	82	3,08	Ch	Ch+Od	11,69±6,62	9,38±4,33
Суецький	64	2,88	Ch+Ol	Hir+Od	5,13±3,00	20,80±11,52
Суліманка	46	2,83	Ol+Ch	Od+Eph	6,68±3,12	6,79±3,91
Озера
Матиця	79	2,52	Ch	Ch+Od+Gastr	4,64±1,63	5,72±1,97
Мергей	100	2,92	Ol+Ch	Od+Gastr+Eph	7,68±2,52	10,76±5,32
Малий Мергей	74	2,63	Ol+Ch	G+Gastr+Ch	2,69±1,28	2,83±1,17
Затоки
Ананькін кут	97	2,97	Ol+Ch	Gastr+Ch	2,45±0,25	1,65±0,90
Потапів кут	80	2,96	Ol+Ch	Gastr+Hir	3,11±1,25	4,84±1,12
Делюків кут	76	2,73	Ol+Ch	Gastr+Ch	2,39±0,91	1,89±0,21

Примітки: Ch - Chironomidae, Ol - Oligochaeta, Biv - Bivalvia, Cor - Corophiidae, Gastr - Gastropoda, Od - Odonata, Hir - Hirudinea, Eph - Ephemeroptera, G - Gammaridae.

В цілому слід зазначити, що співвідношення таксономічних груп фітофільної фауни за чисельністю не залежали від типу водного об'єкту і були подібними між різними водоймами та водотоками. Структура фітофільних комплексів за біомасою окремих таксонів мала певні особливості в рамках кожного типу водойм та водотоків. Це потрібно враховувати при оцінці екологічного стану, який доцільно визначати в межах кожного типу водних об'єктів окремо.

Понто-каспійський реліктовий комплекс фітофільної фауни дельти Дунаю

Протягом періоду досліджень було виявлено 28 видів понто-каспійських реліктів, які належали до 13 надвидових таксонів Найбільшим видовим та надвидовим багатством цього комплексу характеризувались рукави дельти Дунаю - 26 видів (12 надвидових таксонів). В інших водних об'єктах їх кількість була приблизно однакова: 10, 12 та 14 видів в каналах, озерах та затоках відповідно. Серед усіх груп реліктової фауни найрізноманітніше були представлені ракоподібні: Gammaridae - 9 видів та Corophiidae - 5 видів. Саме види цих родин характеризувались найбільшим відсотком зустрічальності по всім дослідженим водним об'єктам: Dikerogammarus villosus і Pontogammarus crassus (по 85%) та Corophium chelicorne (65%).

Порівнюючи сучасний склад понто-каспійської фауни з ретроспективними даними зазначимо збільшення видового багатства цих комплексів в зоні заростей. В першу чергу це відбулось за рахунок тих безхребетних, які раніше реєструвались лише в макрозообентосі (12 видів). Найпоширенішими видами цієї групи є Corophium chelicorne G.O. Sars, Pontogammarus obesus (Sars) та Jaera sarsi Valkonov. З 17 видів-реліктів, визначених Л.М. Зимбалевською (Зимбалевська, 1981) у сучасний період знайдено лише 12. Ще 3 зустрічаються на досліджених акваторіях у складі макрозообентосу, а 2 види Amathillina cristata Cr. та Theodoxus danubialis C. Pf. не були зафіксовані у складі макрофауни пониззя Дунаю за останні роки досліджень. Цей перелік був доповнений 1 новим видом ? Dreissena bugensis (Andr.).

Про наявність Dreissena bugensis в дельті Дунаю є лише одне свідчення (Поліщук, 1974), і вважалось, що молюск в цьому регіоні не зустрічається. Однак, останніми роками з'явилися данні румунських науковців про окремі випадки знаходження бузької дрейсени в рукавах Сулинської дельти та в основному руслі (Micu, 2004; Popa, 2006). Ці свідчення та наші знахідки вказують на ймовірний початок розповсюдження Dreissena bugensis в р. Дунай.

Оцінка стану водного середовища Кілійської дельти Дунаю за фітофільними безхребетними

Сапробіологічна оцінка якості води в зоні заростей рукавів дельти засвідчила, що цей показник виявився досить стабільним протягом всього періоду досліджень. Середні значення індексу Пантле-Букк (P&B) знаходились в межах в-мезосапробної зони.

Найбільшими змінами сапробіологічного індексу характеризувався рукав Бистрий; для Восточного та Очаківського рукавів різниця між мінімальними та максимальними значеннями була не такою суттєвою. В каналах дельти середні значення індексу Пантле-Букк були дещо вищими за аналогічні в рукавах, але знаходились в межах в-мезосапробної зони. Однак в каналах Суецький та Суліманка максимальні значення (2,66 та 2,70 відповідно) сягали меж б-мезосапробної зони.

В озерах дельти Дунаю значні зміни індексу Пантле-Букк були зареєстровані лише в оз. Малий Мергей. Максимальні значення (2,81) знаходились в межах б-мезосапробної, а мінімальні (2,00) - в'-мезосапробної зони. Для заток дельти (Потапів кут та Делюків кут) максимальні значення лише сягали меж б-мезосапробної зони (2,59 та 2,61). Середні значення цього показника свідчили про в-мезосопробну зону серед заростей заток та озер дельти Дунаю.

Проведений порівняльний аналіз сапробіологічної ситуації у водних об'єктах Кілійської дельти Дунаю з ретроспективними матеріалами (90-ті роки минулого століття) показав, що не відбулося значної зміни цього показника в зоні заростей рукавів та заток. За характеристиками макрозообентосу, фітопланктону, зоопланктону та хімічними аналізами водні об'єкти Кілійської дельти Дунаю в середині минулого століття (40-50-ті роки) також належали до в-мезосапробної зони (Русев, 1977), що свідчить про стабільність сапробіологічних показників якості води протягом тривалого періоду часу.

Оцінка екологічного стану водних об'єктів за гідробіологічними показниками фітофільної фауни. Сучасні принципи оцінки стану водойм та водотоків, регламентовані ВРД (Водна Рамкова Директива ЄС, 2006), визначають екологічний статус водного об'єкту за ступенем віддаленості його характеристик від природного непорушного стану. Саме це твердження було основою проведення оцінки водойм та водотоків Кілійської дельти за гідробіологічними показниками фітофільних комплексів макробезхребетних. Було визначено референційні величини досліджуваних характеристик, за які прийнято значення відповідних показників в період мінімального антропогенного впливу (Ляшенко, Зоріна-Сахарова, 2008). В роботі використовувались наступні принципи: погіршення екологічного стану визначається за ступенем віддаленості отриманих величин чисельності, біомаси та відсотку видів понто-каспійської фауни від референційних значень; вищим значенням індексу Шеннона та видового багатства відповідає кращий екологічний стан водних об'єктів. Аналіз базувався на середньорічних даних для кількісних показників, загальних за рік значеннях видового багатства та відсотку видів реліктової фауни, максимальних значеннях ТВІ. Оцінка проводилась з використанням індексно-бального підходу, коли кожному показнику присвоювався відповідний бал і в подальшому визначався середній бал для кожного водного об'єкту, значення якого відповідало категорії екологічного стану за ВРД (Водна Рамкова Директива ЄС, 2006).

Проведена оцінка показала що стан водних об'єктів Кілійської дельти Дунаю характеризувався як "добрий-задовільний" і залишався незмінним протягом всього періоду досліджень. Отримані високі результати є цілком логічними, зважаючи на те, що досліджувана акваторія є природним заповідником. Деяке зниження показника зафіксоване в 2005 році в рукаві Бистрий, могло бути пов'язане з початком гідробудівництва. Найгіршим станом серед досліджених водотоків характеризувався рукав Очаківський, який використовувався для великотонажного судноплавства, що ймовірно і стало антропогенним чинником порушення структури біотичних комплексів.

Слід зазначити, що оцінка екологічного стану водних об'єктів за гідробіологічними показниками фітофільних комплексів добре узгоджується з оцінкою, проведеною для донних відкладів зазначеного регіону (Assessment, 2008), що свідчить про її об'єктивність і дозволяє використовувати фауну заростей в моніторингових дослідженнях дельти Дунаю.

Вплив біотичних та абіотичних чинників зовнішнього середовища на структуру фітофільних угруповань

Вплив швидкості течії на структурні характеристики та біорізноманітність фітофільних комплексів. Аналіз структурних характеристик угруповань макробезхребетних на ділянках дельти з різними швидкостями течії, показав, що цей чинник суттєво впливав на комплекси фітофільних безхребетних, особливо ті, які асоційовані з заростями очерету звичайного. Це проявилось в знижені чисельності, видового багатства та різноманітності в фітофільних комплексах зі збільшенням швидкості течії. Біомаси фітофільних безхребетних характеризувалась двома максимумами: при найбільших та найменших значеннях швидкості течії, що було обумовлено значним розвитком реофільних або лімнофільних видів молюсків.

Порівняльна структура фітофільних комплексів макрофітів різного типу (на прикладі оз. Ананькін кут). Дослідження, проведені на водоймі Ананькін кут, в якій були представлені всі екологічні угруповання макрофітів, показали, що в фітофільних комплексах, асоційованих з різними типами рослин, домінували малощетинкові черви Nais barbata O.F. Muller та Stylaria lacustris (Linnaeus) (табл. 3).

Таблиця 3 Структурні характеристики фітофільних комплексів, пов'язаних з макрофітами різного типу, водойми Ананькін кут

Показник фітофільної фауни	Екологічна група макрофітів
	ПВР	ЗР	РПЛ
Домінуючий комплекс	Nais barbata + N. pseudobtusa	Stylaria lacustris + Cladotanytarsus mancus	S. lacustris + N. pseudobtusa
Кількість видів	27	34	27
N, тис. екз/кг	0,92-1,92 1,32	5,27-32,55 18,91	1,53-3,95 2,74
B, г/кг	1,19-11,80 6,50	18,54-23,90 21,22	0,90-1,57 1,23
H' (видовий рівень), біт/екз	2,59-2,95 2,77	2,17-3,06 2,61	2,56-3,26 2,91
H' (надвидовий рівень), біт/екз	0,88-1,64 1,26	1,35-1,82 1,58	0,97-1,33 1,15

Аналіз подібності видового складу цих угруповань за індексом Серенсена показав, що для фітофільної фауни, асоційованої з ПВР та ЗР він становив 0,52. Дещо меншими коефіцієнтами характеризувались ценози ЗР та РПЛ - 0,51, а найменшими - ПВР та РПЛ - лише 0,44. Не зважаючи на те, що кількісні показники фітофільних безхребетних у ЗР вищі ніж у ПВР та РПЛ, всі вони мали подібну структуру за чисельністю надвидових таксонів: переважання хірономідно-олігохетного комплексу. Структура фітофільних угруповань за показниками біомаси груп безхребетних мала більше відмінностей: в угрупованнях очерету звичайного (ПВР) домінували Gastropoda, в заростях куширу темно-зеленого (ЗР) - личинки Chironomidae, серед латаття білого (РПЛ) - домінування окремої групи не зареєстровано.

Структура фітофільних комплексів, асоційованих з очеретом звичайним. Проведені дослідження показали, що в озері Матиця та каналі Суліманка серед заростей очерету звичайного, який є переважаючим видом-макрофітом в екосистемах пониззя Дунаю, існувало однотипне угруповання з видами домінантами Nais barbata O.F. Muller + Cricotopus silvestris (F.) (табл. 4). Склад домінуючого комплексу в рукаві Бистрий відрізнявся наявністю значної кількості ракоподібних-корофіїд, зокрема Corophium curvispinum Sars, який був домінантом серед угруповань фауни заростей цього водотоку. Хірономіди Cricotopus silvestris займали субдомінуючі позиції в усіх досліджених ценозах. Подібність видового складу за коефіцієнтами Серенсена для фауни заростей каналу та озера складала 0,54, рукава та каналу - 0,40, рукава і озера - 0,42.

Таблиця 4 Структурні характеристики фітофільних комплексів очерету звичайного

Показник фітофільної фауни	Водний об'єкт
	рукав Бистрий	оз. Матиця	канал Суліманка
Домінуючий комплекс	Corophium curvispinum + Cricotopus silvestris	Nais barbata + C. silvestris
Кількість видів	21	17	24
N, екз/кг	0,46-2,60 1,35	0,20-1,85 0,71	0,58-3,23 1,86
B, г/кг	0,35-10,05 4,35	0,12-5,27 1,61	0,28-4,60 1,88
H' (видовий рівень), біт/екз	1,82-2,40 2,19	1,50-2,66 1,95	1,92-3,20 2,62
H' (надвидовий рівень), біт/екз	1,82-2,13 1,99	0,81-2,39 1,73	1,43-1,98 1,79

Структура досліджених угруповань в різних типах водних об'єктів була різною: за чисельністю в рукаві переважали Corophiidae, в озері - личинки Chironomidae, а в каналі - Oligochaeta. За показниками біомаси в рукаві Бистрий домінували Bivalvia, в озері Матиця - Gastropoda, а в каналі Суліманка - Gammaridae.

Таким чином, за умов відсутності течії таксономічний склад фітофільних угруповань різних екологічних груп заростей мав багато спільного. У водоймах та водотоках з незначною течією (канали) зберігалась подібна структура фітофільних комплексів однотипних заростей макрофітів, однак значне підвищення швидкості течії (в рукавах) призвело до суттєвих відмінностей у видовому складі та співвідношенні окремих груп безхребетних за показниками чисельності та біомаси. Це свідчить про переважаючий вплив швидкості течії на розвиток фітофільної фауни в дельті Дунаю.

Висновки

1. Встановлені основні закономірності розвитку фітофільних угруповань фауни макробезхребетних водойм та водотоків дельти Дунаю, які визначаються просторово-часовою динамікою видового багатства, таксономічного складу, індексів різноманіття, чисельністю, біомасою, сапробіологічними індексами; доведено доцільність використання фітофільних комплексів при оцінці екологічного стану водних об'єктів пониззя Дунаю.

2. У складі фітофільної фауни дельти Дунаю зареєстровано 214 видів макробезхребетних, в тому числі в рукавах - 153, каналах - 106, затоках - 138, озерах - 127 видів. Найбільшим видовим багатством відрізняються комплекси ЗР -172 види. В кожному з типів водних об'єктів більша кількість видів пов'язана з домінуючою групою водяних рослин: в рукавах з ПВР (128 видів), в затоках - з РПЛ (121 вид), в каналах та озерах - з ЗР (94 та 119 видів відповідно).

3. Подібність видового складу фітофільних угруповань дельти переважно визначалась типом водного об'єкту. За видовим складом всі досліджені водні об'єкти розділяються на 3 групи: рукави, водойми (озера та затоки), канали + оз. Матиця.

4. Найвищими значеннями різноманітності як на видовому (2,73-3,18 біт/екз), так і на рівні надвидових таксонів (1,96-2,24 біт/екз) характеризувались прісноводні затоки. Зареєстроване вірогідне збільшення кількості видів та кількості надвидових таксонів в фітофільних комплексах дельти Дунаю, між розрахованими на цих рівнях індексами різноманітності за Шенноном явної залежності не спостерігалось.

5. Угруповання заростей каналів пониззя Дунаю характеризувались найвищою чисельністю макробезхребетних (8,25±4,25 тис. екз/кг), а в рукавах дельти були зареєстровані найбільші біомаси фітофільних комплексів (13,03±6,71 г/кг). Найнижчі значення цих показників були характерні для фауни заростей заток дельти (2,22±0,80 тис. екз/кг та 2,62±0,74 г/кг).

6. Сезонна динаміка кількісних показників фітофільної фауни залежала від гідрологічних особливостей вегетаційного періоду. В маловодний рік вона була подібною у більшості з вивчених водних об'єктів. В багатоводний рік синхронних змін чисельності та біомаси безхребетних заростей в різних водоймах та водотоках не відмічалось.

7. Багаторічна динаміка кількісних показників свідчить про зростання чисельності фітофільних безхребетних у водоймах та водотоках Кілійської дельти Дунаю, однак підвищення біомаси зареєстровано лише в рукавах дельти.

8. Незалежно від типу водного об'єкту в фітофільних угрупованнях за чисельністю домінували личинки Chironomidae та Oligochaeta. За біомасою в рукавах переважали молюски (Gastropoda та Bivalvia), в водоймах Gastropoda були субдомінантами (в озерах) або домінантами (в затоках), в каналах до домінуючого комплексу обов'язково входили личинки Odonata.

9. В складі фауни заростей пониззя Дунаю знайдено 28 видів понто-каспійського комплексу. Найбільшим багатством відрізнялись ракоподібні - 14 видів. Знайдено новий вид реліктової фауни для Кілійської дельти ? Dreissena bugensis Andr.

Зона заростей водних об'єктів дельти Дунаю за сапробіологічними індексами Пантле-Букк належала до в-мезосабпробних вод. Сапробність води, яка визначена за індикаторними видами фітофільної фауни, залишається незмінною протягом останніх 15 років досліджень.

За розробленою системою оцінки стану водойм та водотоків дельти Дунаю з використанням гідробіологічних показників фітофільної фауни, екологічний статус водних об'єктів визначався як "добрий-задовільний" і залишався незмінним протягом всього періоду досліджень.

Склад та структура домінуючого комплексу фітофільних угруповань залежала від двох факторів: типу водного об'єкту та екологічної групи макрофітів. У водоймах спостерігалась подібність фітофільної фауни, асоційованої з різними видами макрофітів. Фітофільні комплекси очерету звичайного рукавів дельти значно відрізнялись від аналогічних угруповань водойм та водотоків зі слабкою течією.

Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації

1. Структурно-функциональные характеристики зооценозов разнотипных водоемов и водотоков (биоценотическое разнообразие, качество воды, самоочистительный потенциал) А. Украинская часть низовий Дуная / Т.А. Харченко, А.В. Ляшенко, Е.Е. Зорина-Сахарова, В.В. Маковский, Ю.Н. Воликов // Биоразнообразие и качество среды антропогенно измененных гидроэкосистем Украины. - К.: ИГБ НАН Украины. - 2005. - С. 104-140. (участь у проведенні натурних та лабораторних досліджень, узагальненні даних та написанні статті)

2. Зоріна-Сахарова К.Є. Різноманітність угруповань безхребетних на ділянках заростей Кілійської дельти Дунаю / К.Є. Зоріна-Сахарова, Г.В. Шалаєва // Наук. записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В.Гнатюка Сер. Біологія. Спец. вип. "Гідроекологія". - 2005. - № 3 (26). - 174-175 (участь у проведенні натурних та лабораторних досліджень, узагальненні даних та написанні статті).

3. Савицкий А.Л. Распространение водяного ореха Trapa natans L.s.l. в Украине и некоторые новые подходы к его охране и ограничению численности / А.Л. Савицкий, С.А. Афанасьев, Е.Е. Зорина-Сахарова // Наук. записки Тернопільського національного педуніверситету ім. В.Гнатюка. Сер. Біологія. Спец. вип. "Гідроекологія". - 2005. - № 3 (26). - С. 388-390. (участь у проведенні натурних та лабораторних досліджень, узагальненні даних та написанні статті)

4. Харченко Т.А. Оцінка оригінальності складу ценозів естуаріїв України за показниками біорізноманітності макрозообентосу / Т.А. Харченко, А.В. Ляшенко, К.Є. Зоріна-Сахарова // Природничий альманах. Біологічні науки, вип. 8. Збірник наукових праць. - Херсон, 2006. - С. 273-282. (узагальнення даних, написання статті)

5. Ляшенко А.В. Современное состояние макрофауны беспозвоночных украинской части низовий Дуная/ А.В. Ляшенко, Е.Е. Зорина-Сахарова, В.В. Маковский // Гидробиол. журн. - 2007. - Т. 43, № 2. - 23-36. (участь у проведенні натурних та лабораторних досліджень, узагальненні даних та написанні статті).

6. Фитофильная макрофауна как показатель экологического состояния водных объектов Килийской дельты Дуная / С.А. Афанасьев, А.В. Ляшенко, Е.Е. Зорина-Сахарова, Е.А. Романенко // Гидробиол. журн. ? 2008. ? т. 44, № 2. ? С. 3-14. (участь у проведенні натурних та лабораторних досліджень, узагальненні даних та написанні статті)

...