Структурні зміни брижових лімфатичних вузлів щурів при парентеральному введенні ксеногенної спинномозкової рідини

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. С. І. ГЕОРГІЄВСЬКОГО

14.03.01 - нормальна анатомія

УДК 611.42+611.832.9-008.8:611:599.329.4

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

СТРУКТУРНІ ЗМІНИ БРИЖОВИХ ЛІМФАТИЧНИХ ВУЗЛІВ ЩУРІВ ПРИ ПАРЕНТЕРАЛЬНОМУ ВВЕДЕННІ КСЕНОГЕННОЇ СПИННОМОЗКОВОЇ РІДИНИ

Крівенцов Максим Андрійович

Сімферополь 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Кримському державному медичному університеті ім. С. І. Георгієвського МОЗ України.

Наукові керівники: доктор медичних наук, професор Ткач Владислав Вікторович;

доктор медичних наук, професор Пикалюк Василь Степанович, Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, завідувач кафедри нормальної анатомії.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Козлов Володимир Олексійович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри нормальної анатомії;

доктор медичних наук, професор Корольов Віталій Олександрович, Таврійський еколого-гуманітарний інститут, завідувач кафедри прикладної екології.

Захист відбудеться 19.03.2009 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.600.02 при Кримському державному медичному університеті ім. С. І. Георгієвського (95006, м. Сімферополь,б. Леніна, 5/7).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Кримського державного медичного університету ім. С. І. Георгієвського (95006, м. Сімферополь, б. Леніна, 5/7).

Автореферат розісланий 17.02.2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г. О. Мороз

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

спинномозковий лімфатичний вузол

Актуальність теми.Пошук ефективних препаратів біогенного походження в наш час є пріоритетним у медицині й ветеринарії у зв'язку зі зростанням імунодефіцитних станів різного походження. Однак, для вирішення даної проблеми, необхідне глибоке розуміння принципів регуляції імунної системи, механізмів впливу тих або інших біологічних речовин на імунну реактивність у нормі й патології. Вивчення структури імунної системи на всіх рівнях організації дозволяє розкрити ефекти й основні механізми дії різних імунотропних препаратів. Разом з тим, безпосередній вплив нервової й ендокринної систем на стан імунної реактивності ставить проблему досліджування механізмів імунного гомеостазу на надсистемний рівень.

Серед можливих сировинних джерел для одержання високоефективних імунотропних препаратів розглядають спинномозкову рідину (СМР), що являється гуморальним середовищем центральної нервової системи, оптимальний фізико-хімічний склад якої є необхідною умовою для нормального здійснення усіх функцій останньої (А.П. Фридман, 1971; Е.М. Цветанова, 1986; C.E. Johanson, 2008). СМР, філо-онтогенетично виявляючись посередником між центральною нервовою системою й периферичними органами, виконує функцію однієї з центральних ланок нейрогуморальної регуляції, що має визначальне значення не тільки для нормального здійснення функцій центральної нервової системи, але і всього організму в цілому. У зв'язку із цим, представляє великий практичний інтерес вивчення структурних перетворень у брижових лімфатичних вузлах (БЛВ) - ключових периферичних органах імунної системи, при парентеральному введенні СМР (М.Р. Сапин, М.А. Юрина, Л.Е. Этинген 1978; A.J. Macpherson, K. Smith, 2006; C.L. Willard-Mack, 2006). Крім цього, теоретичний інтерес становить вивчення регуляторної ролі СМР, як центральної ланки нейроендокринної регуляції.

Найбільш прийнятним є використання саме ксеногенної СМР, зокрема ліквору великої рогатої худоби, що обумовлено декількома причинами: близькістю фізико-хімічного складу до такого у людини, зручністю одержання, можливістю узяття до 100-150 мл без шкоди для тварини-донора (А.И. Федотов, 1949; А.П. Фридман, 1971; В.В. Ткач, Ф.Ф. Адамень, В.В. Лисенко, 2003). Наукові теоретичні передумови по одержанню й використанню ліквора були розроблені А.П. Фридманом. Дослідження вчених-морфологів Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського, очолювані проф. В.В. Ткачем, дозволили виявити широкий спектр біологічних ефектів ксеногенної СМР на різні органи й системи (В.В. Ткач, В.И. Зяблов, В.Г. Топало, 1987). Разом з тим, структурні зміни органів імунної системи, зокрема лімфатичних вузлів, при парентеральному введенні ксеногенної СМР залишались невивченими.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень Кримського державного медичного університету у рамках науково-дослідної теми кафедри нормальної анатомії №0108U002029 «Онтогенетичні особливості морфо-функціональної характеристики і регенераторних потенцій різних органів та систем при парентеральному введені ксеногенної спинномозкової рідини». В рамках даної теми автором проведено вивчення структурних перетворень брижових лімфатичних вузлів щурів при парентеральному введенні ксеногенної спинномозкової рідини. Тема дисертації затверджена проблемною комісією МОЗ і АМН України «Морфологія людини» (протокол № 63 від 5.11.2004 р.)

Мета і завдання дослідження. Комплексне дослідження структурних особливостей брижових лімфатичних вузлів білих щурів при парентеральному введені ксеногенної спинномозкової рідини.

У зв'язку з поставленою метою були визначені наступні завдання:

1. Встановити структурні особливості брижових лімфатичних вузлів щурів контрольних груп в залежності від віку тварин та тривалості експерименту.

2. Вивчити основні закономірності структурних перетворень брижових лімфатичних вузлів щурів при парентеральному введенні ксеногенної спинномозкової рідини на органному, тканинному, клітинному рівнях.

3. Встановити характер морфологічних змін у лімфатичних вузлах щурів на різних етапах онтогенезу (ранній постнатальний період, період статевої зрілості) при парентеральному введенні ксеногенної спинномозкової рідини.

4. Визначити особливості структурних змін лімфатичних вузлів в залежності від кратності введення спинномозкової рідини й тривалості експерименту.

Об'єкт дослідження: морфогенез органів імунної системи за впливом екзогенних факторів.

Предмет дослідження: структурні зміни брижових лімфатичних вузлів щурів при парентеральному введенні спинномозкової рідини.

Методи дослідження: у дисертаційній роботі використаний комплексний підхід, спрямований на вивчення структурних змін на органному, тканинному, клітинному рівнях, що включає:

- морфологічні методи - макроскопічні (описова макроскопія, органометрія), гістологічні (забарвлення гематоксиліном і еозином, по ван Гізон), гісто- і цитоморфометричні методи, електрономікроскопічний метод;

- методи статистичного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше прижиттєво взята ксеногенна СМР використана в аспекті її впливу на периферичні органи імунної системи. На експериментальному матеріалі уперше вивчені структурні зміни БЛВ щурів при парентеральному введенні ксеногенної СМР великої рогатої худоби з використанням комплексного підходу вивчення на органному, тканинному й клітинному рівнях. Уперше виявлені особливості структурних перетворень БЛВ при парентеральному введенні ліквору залежно від віку тварин-реципієнтів (у ранньому постнатальному періоді й періоді статевої зрілості), а також при одно- і багаторазової кратності введення.

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали мають як теоретичне, так і прикладне значення. Теоретичне значення отриманих результатів полягає у визначенні регуляторної ролі СМР, її значення в каскаді нейрогуморально опосередкованих реакцій і впливі на імунну систему. Практична цінність складається в можливості створення на основі СМР великої рогатої худоби біогенного препарату для використання в медицині й ветеринарії з метою корекції порушень імунологічної реактивності організму.

Основні положення та висновки дисертаційної роботи впроваджені у навчальний процес та науково-дослідну роботу кафедр: нормальної анатомії Кримського державного медичного університету ім. С. І. Георгієвського, анатомії людини Запорізького державного медичного університету, анатомії людини Української медичної стоматологічної академії, нормальної анатомії з топографічною анатомією та оперативною хірургією медичного інституту Сумського державного університету, анатомії людини Тернопільского державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського, нормальної анатомії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького.

Особистий внесок здобувача. Дисертація виконана самостійно. Особистий внесок автора складається в аналізі актуальності даної проблеми, вивченні висвітлення даного питання у світовій науковій літературі. Автором самостійно виконані морфологічні дослідження, проведений аналіз, систематизація й статистична обробка отриманих результатів, сформульовані основні положення дисертації й наукові висновки.

Апробація результатів дисертації. Дисертаційна робота апробована на засіданні Кримського відділення Наукового товариства анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України. Матеріали дисертації були оприлюднені на 73-й та 80-й науково-практичних конференціях студентів та молодих вчених Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського (Сімферополь, 2001; 2008); IV Національному конгресі АГЕТ України (Сімферополь - Алушта, 2006); Всеукраїнській науковій конференції «Актуальні питання вікової анатомії та ембріотопографії» (Чернівці, 2006); Всеукраїнській науковій конференції «Актуальні проблеми сучасної морфології» (Луганськ, 2008); Науковому симпозіумі «Морфогенез органів і тканин під впливом екзогенних факторів» (Сімферополь - Алушта, 2008).

Публікації. Основні результати дисертації висвітлені у 10 наукових роботах, з них: 3 статті без співавторів у спеціалізованих журналах, що затверджені ВАК України, 5 тез у матеріалах з'їздів та конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 191 сторінці друкованого тексту і складається з вступу, огляду літератури, матеріалів та методів дослідження, результатів власних досліджень, двофакторного дисперсійного аналізу одержаних результатів, узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, переліку використаних джерел та додатків. Дисертація ілюстрована 29 діаграмами, 45 мікрофотографіями, 13 таблицями (займають 11 сторінок). Перелік використаних джерел містить 218 найменувань, у тому числі 106 - кирилицею, 112 - латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Прижиттєвий забір СМР здійснювали шляхом субокципитальної пункції на донорському пункті ВАТ «Широке» Сімферопольського району й у науково-виробничому об'єднанні «Еліта» Червоногвардійського району Автономної Республіки Крим. Фіксацію тварини-донора здійснювали за допомогою спеціального станка (В.В. Ткач, Н.И. Сивуха, Ю.В. Булавко, 1977). Взяту СМР у пластикових системах піддавали заморожуванню в рідкому азоті при температурі -196 °С та транспортували на Кримську республіканську станцію переливання крові (м. Сімферополь). Отриману СМР проводили через бактеріальні мілліпорні фільтри й запаювали в ампули по 1 мл.

Експериментальне дослідження було проведене на 144 самках білих щурів лінії Вістар. Відповідно до поставленої мети й завдань експериментальної роботи, усі тварини були розділені на 4 групи, кожна с яких включала 2 підгрупи (експериментальну та контрольну): 1 група - тварини періоду новонародженості (1-2 доба після народження) з однократним введенням СМР або фізіологічного розчину; 2 група - статевозрілі тварини (6 міс.) з однократним введенням СМР або фізіологічного розчину; 3 група - тварини періоду новонародженості (1-2 доба після народження) з багаторазовим введенням СМР або фізіологічного розчину; 4 група - статевозрілі тварини (6 міс.) з багаторазовим введенням СМР або фізіологічного розчину. СМР вводили парентерально (внутрішньоочеревинно) з розрахунку 2 мл/кг маси тварини (як при однократній, так і при багаторазовій кратності введення). Кожній підгрупі експериментальних тварин відповідно підбирали контрольних тварин, ідентичних експериментальним за віком і масою тіла. Тваринам контрольних підгруп уводили фізіологічний розчин у тій же дозі й по тій же схемі, що й у експериментальних підгрупах. У ході експерименту тварин утримували у стандартних умовах віварію.

Експеримент на тваринах виконували відповідно до правил Європейської конвенції захисту хребетних тварин, що використовуються в експериментальних і інших наукових цілях (протокол засідання комітету з біоетики Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського № 20 від 9 жовтня 2008 р.).

Тварин виводили з експерименту шляхом декапітації під ефірним наркозом на 7-у, 30-у та 60-у доби експерименту. Відразу ж виділяли БЛВ, розташованих по ходу брижових судин (А.Д. Ноздрачев, Е.Л. Поляков, 2001). Від однієї тварини забирали 3-4 БЛВ. Після проведення макроскопічних описових і органометричних методів дослідження (Г.Г. Автандилов, 2001), матеріал фіксували в 10% розчині нейтрального формаліну. Фіксацію, проводку матеріалу, заливання в парафінові блоки, виготовлення серійних зрізів здійснювали по загальноприйнятих методиках (Г.А. Меркулов, 1969). У якості оглядового гістологічного барвника використовували гематоксилін і еозин, з метою виявлення й характеристики колагенових волокон - забарвлення аніліновими барвниками по ван Гізон. Методи мікроскопічного опису, гісто- і цитоморфометрію, фотодокументування виконували за допомогою морфометричного комплексу, що включає в себе: мікроскоп Olympus BX-41 з об'єктивами: Plan 4x ?/-, Plan 10x x/0,25, Plan 40x x/0,65, ?/0,17, цифровий фотоапарат Olympus C 5050Z, персональний комп'ютер, принтер STYLUS-З84, з використанням ліцензованого програмного забезпечення «Відеотест-Морфологія».

На гістологічних зрізах визначали відносні площі основних структурно-функціональних зон: капсули й трабекулярних елементів, коркової, мозкової речовини, синусних просторів лімфатичного вузла, відносну кількість первинних і вторинних лімфоїдних вузликів. Кортико-медулярний індекс (КМІ) вираховували як співвідношення відносної площі коркової речовини до мозкової. Фолікулярний індекс визначали як співвідношення відносних кількостей первинних і вторинних лімфоїдних вузликів. Клітинний склад і співвідношення клітинних популяцій в основних структурно-функціональних зонах лімфатичного вузла визначали на умовній площі 9000 мкм². Для визначення приналежності клітини до тої або іншої клітинної популяції використовували критерії, описані в літературі (М.Р. Сапин, В.И. Белкина, С.Б. Стефанов, 1988; B.D. Hames, 2000; C.L. Willard-Mack, 2006).

Підготовку матеріалу до електронномікроскопічного дослідження проводили за загальноприйнятими методиками з первинною фіксацією матеріалу глютаральдегідом. Ультратонкі зрізи виготовляли на ультрамікротомі ULTRACUT з контрастуванням уранілацетатом і цитратом свинцю. Перегляд і фотографування зрізів робили на електронному мікроскопі РЕМ-106.

При аналізі органометричних, гісто- і цитоморфометричних методів дослідження вираховували середню арифметичну для всієї групи, середньоквадратичне відхилення, помилку середньої, коефіцієнт варіації, відхилення величини у експерименті від величини у контролі у відсотках. Вірогідність отриманих даних визначали на підставі t - критерію Стьюдента. Достовірними вважали результати при значенні Р (імовірність помилки) < 0,05. З метою виявлення факту й ступеня впливу контрольованих факторів (вік тварини-реципієнта, кратність парентерального введення СМР) на результуючі ознаки гістоморфометрії (кортико-медулярний, фолікулярний індекси, відносні площі синусних просторів, капсули й трабекулярних структур) провели двофакторний дисперсійний аналіз (Н.В. Макарова, В.Я. Трофимец, 2002; А.Н. Васильев, 2004). Статистичний аналіз отриманих результатів здійснювали за допомогою ліцензійного програмного забезпечення Microsoft Office Excel і Statistica 5.0.

Результати дослідження та їх аналіз. Дані органометрії виявили значну варіабельність маси й лінійних розмірів БЛВ щурів контрольних підгруп, що пояснюється різницею форми лімфатичних вузлів, наявністю міжвузлових конгломератів. Разом з тим, не виявлено статистично достовірних відмінностей органометричних даних БЛВ експериментальних тварин всіх підгруп від відповідних контрольних значень.

Гісто- і цитоморфометричне дослідження структурних особливостей БЛВ контрольних щурів різних вікових груп виявило ряд онтогенетичних закономірностей, а саме: зменшення відносної площі коркової речовини й зменшення значення кортико-медулярного індексу зі зростанням віку тварини; превалювання у корковій речовині БЛВ щурів раннього постнатального періоду первинних лімфоїдних вузликів над вторинними (з гермінативним центром), що пов'язано з особливостями природної антигенної стимуляції; зростання відносної кількості у всіх структурно-функціональних зонах БЛВ клітин ретикулярної строми, а також відносної кількості фагоцитарноактивних клітинних елементів в області мозкових тяжів.

Однократне введення ксеногенної СМР впливає на динаміку й співвідношення структурно-функціональних зон БЛВ щурів. При введенні СМР у ранньому постнатальному періоді виявлене достовірне зменшення відносної площі коркової речовини приблизно на 25% у порівнянні з відповідним показником контролю, зсув кортико-медулярного індексу у сторону зменшення на 0,81, короткочасне розширення синусів лімфатичного вузла (більш ніж на 60% у порівнянні з контролем). Найбільший ступінь виразності даних змін відзначали у ранні строки експерименту (на 7 добу). При морфометрії на 30 добу відзначали збільшення відносної площі капсули й трабекулярних структур лімфатичного вузла на 25% у порівнянні з контролем, що відображає реалізацію компенсаторно-пристосувальних реакцій (Ю.И. Бородин, М.Р. Сапин, Л.Е. Этинген, 1992; S.A. Elmore, 2006). Також на 30 добу експерименту відзначали збільшення сумарної відносної площі синусних просторів лімфатичного вузла в порівнянні з контролем на 32,9%. Слід зазначити також достовірне, у порівнянні з контролем, зниження фолікулярного індексу на 30 добу спостереження, що обумовлено збільшенням відносної кількості вторинних лімфоїдних вузликів. Подібні зміни можна розцінювати як активацію реакцій спрямованих на відновлення клітинної популяції в органі. На 60 добу експерименту достовірних відмінностей від контрольних значень виявлено не було, що обумовлено обмеженим за часом ефектом однократного введення СМР.

Результати цитоморфометричного методу дослідження при однократному введенні СМР у ранньому постнатальному періоді свідчать про деяку імуносупресивну дію, що характеризується, головним чином, достовірним зменшенням відносної кількості малих лімфоцитів (у порівнянні з контролем, на 7 добу спостереження: у паракортикальній зоні - на 11,1%, у мозкових тяжах - на 28%), збільшенням відносної кількості ретикулоцитів (у порівнянні з контролем, на 7 добу спостереження: у паракортикальній зоні - на 56,9%, у мозкових тяжах - на 86,6%) на тлі загального збідніння клітинами лімфоїдного ряду та збільшення в порівнянні з контролем відносної кількості макрофагів і плазматичних клітин у мозкових тяжах більш ніж в 3,5 рази в ранній термін експерименту. На 30 добу експерименту у всіх основних структурно-функціональних зонах лімфатичного вузла відзначається регенераторна динаміка, що характеризується збільшенням загальної популяції клітин лімфоїдного ряду, достовірним збільшенням відносної кількості молодих клітинних лімфоїдних форм (у порівнянні з контролем). У паракортикальній зоні відносна кількість середніх лімфоцитів збільшується більш ніж в 2 рази, в області коркового плато на 50%. У первинних лімфатичних вузликах також достовірно збільшується відносна кількість клітин, що мітотично діляться. На 60 добу після однократного введення СМР у ранньому постнатальному періоді цитоморфометрична характеристика у більшості спостережень вірогідно не відрізнялася від контрольних значень.

Аналізуючи результати гістоморфометрії й цитоморфометрії БЛВ експериментальних тварин при одноразовому введенні СМР у ранньому постнатальному періоді, у першу чергу необхідно відзначити обмежений у часі імунотропний ефект однократного введення СМР, що відображається найбільшою мірою у змінах саме у ранній термін експерименту. Характер іммунотропної дії парентерального введення СМР неоднозначний: з одного боку, відбувається ослаблення імунної реактивності, що проявляється у збіднінні клітинними елементами, зменшенні відносної площі коркової речовини. З іншого боку, відбувається активація процесів гемо- і лімфоциркуляції, що характеризується розширенням судин мікроциркуляторного русла, синусних просторів лімфатичного вузла; крім цього, відбувається активація фагоцитарної клітинної ланки. Разом з тим, подібні зміни гісто- і цитоморфологичної картини лімфатичного вузла можуть бути взаємозалежні, з огляду на можливу активацію процесів міграції й апоптичної загибелі клітин лімфоїдного ряду.

Дані ультрамікроскопічного дослідження клітинних елементів різних структурно-функціональних зон БЛВ експериментальних щурів при однократному введенні СМР у ранньому постнатальному періоді свідчать по закінченні першого тижня експерименту про порушення іммунореактивних процесів, можливих проявах апоптозу, що характеризуються гострими інвагінатами каріолеми низько диференційованих клітинних елементів лімфоїдного ряду. Ультрамікроскопічна будова плазмоцитів характеризується ознаками дистрофії, що проявляються гіпертрофованими комплексом Гольджі й гранулярною ендоплазматичною сіткою. Разом з тим, виявлені виразні ознаки підвищеної фагоцитарної активності тканинних макрофагів і фагоцитуючих ретикулоцитів на фоні посилення процесів внутрішньоклітинного метаболізму.

Особливості реакції БЛВ експериментальних тварин при багаторазовому введенні СМР у ранньому постнатальному періоді проявлялися в більш значних змінах ніж при однократному введенні, а також розтягнутому за часом ефекті. На 7 добу експерименту, за даними гістоморфометрії, у порівнянні з контролем, відзначене достовірне зменшення відносної площі коркової речовини (на 23%) і збільшення мозкової речовини (на 21,5%), з відповідним зниженням КМІ. Разом з тим, звертає на себе увагу найбільша виразність даних змін в ранні терміни, тоді як на 30 й 60 добу експерименту показники відносних площ коркової й мозкової речовини наближалися до відповідних контрольних значень. Зміни відносної площі синусних просторів також найбільш виражені у ранні терміни спостереження (на 7 добу експерименту сумарна відносна площа синусних просторів перевищувала відповідний показник у контролі на 64%)., Зміни відносних площ капсули й трабекулярних структур лімфатичного вузла зі збільшенням терміну експерименту характеризувалися, навпаки, наростаючою динамікою в порівнянні з контрольними значеннями (на 7 добу експерименту сумарна відносна площа капсули й трабекулярних структур перевищувала відповідний показник у контролі на 14,2%, на 30 добу - на 37,8%, на 60 добу - на 41,9%). Подібні зміни розподілу структурно-функціональних зон можуть свідчити про наростаючі адаптаційні процеси, дозрівання й становлення імунної системи організму-реципієнта. Активація адаптаційно-пристосувальних реакцій приводить до нівелювання ефекту парентерального введення СМР, вираженого в ранній термін експерименту. Слід зазначити, що подібна динаміка простежується лише у відношенні коркової й мозкової речовин, торкаючись лімфопоетичної функції органа. Зміни стромальних структур, систем внутріорганної гемо- і лімфоциркуляції носять наростаючий характер і обумовлені неспецифічною реакцією організму піддослідних тварин. Т.ч. при динаміці міграційної активності, про що можна судити по стану синусних просторів лімфатичного вузла, компенсаторні реакції реалізуються за рахунок активації лімфопоетичної функції органа, що побічно підтверджується збільшенням, у порівнянні з контролем, відносної кількості вторинних лімфоїдних вузликів на 60 добу спостереження й відповідним зниженням фолікулярного індексу.

Дані цитоморфометричного аналізу підтверджують, у цілому, характер гістоморфометричних змін. Клітинний склад паракортикальної зони характеризувався на 7 й 60 добу експерименту збільшенням відносної кількості ретикулоцитів у порівнянні з контролем (7 доба - на 38,6%, 60 доба - на 81,2%) з паралельним зниженням загальної щільності клітин лімфоїдного ряду. Подібні зміни клітинного складу простежувалися й у корковому плато. Паралельно із цим, у паракортикальній зоні спостерігали, особливо на 60 добу експерименту, достовірне збільшення відносної кількості макрофагів (більш ніж в 3 рази в порівнянні з відповідними контрольними значеннями), а також клітин плазмоцитарного ряду (на 80%), що є нехарактерним для даної структурно-функціональної зони лімфатичного вузла. Дані зміни можна розцінювати як наслідок значного посилення міграційної активності клітин. Зміни клітинного складу мозкових тяжів характеризувалися в усі строки експерименту також зниженням відносної кількості малих лімфоцитів на тлі збільшення стромальних клітинних структур і макрофагально-плазмоцитарної інфільтрації. Разом з тим, слід зазначити зміни клітинного складу функціонально значимої зони лімфатичного вузла, - лімфоїдного вузлика. На 7 й 30 добу експерименту клітинний склад даних утворень характеризувався достовірним зменшенням відносної кількості малих (7 доба - на 7,3%, 30 доба - на 2,9%) і середніх лімфоцитів (7 доба - на 42,6%, 30 доба - на 31,6%) на тлі збільшення відносної кількості клітин стромального мікрооточення (7 доба - на 64,3%, 30 доба - на 83,8%). Однак, на 60 добу експерименту спостерігали зміни, характерні для процесу трансформації первинних лімфоїдних вузликів у вторинні, тобто процесу формування гермінативних центрів, що знайшло відображення в збільшенні відносної кількості незрілих клітинних форм лімфоїдного ряду (середніх лімфоцитів - на 32,4%, лімфобластів - на 92,7%), підвищенні числа клітин на різних стадіях мітотичного ділення (більш ніж в 2 рази) на фоні збільшення щільності іммунокомпетентних клітин у цілому.

Найбільші ультрамікроскопічні зміни визначали на 30 й 60 добу (тобто зі збільшенням тривалості введення СМР) у клітинах плазмоцитарного ряду, а також у малодиференційованих клітинних елементах лімфоїдного ряду. Так, серед особливостей ультрамікроскопічної будови лімфобластів відзначені ознаки внутрішньоклітинного набряку, часткової деструкції мітохондрій, що свідчить про порушення процесів імунної проліферації у лімфоїдних вузликах. Плазмоцити мають значно розширені цистерни комплексу Гольджі та канали ендоплазматичної сітки, що обумовлено значним функціональним навантаженням в умовах дефіциту молодих форм клітин плазмоцитарного ряду.

Характеризуючи можливі механізми даних структурних змін, слід зазначити головну роль активації міграційних процесів, що проявляється в розширенні синусних просторів і судин мікроциркуляторного русла (найбільшою мірою паракортикальних венул з високим кубічним ендотелієм). Вплив парентерального введення СМР на функціональну іммунореактивність лімфатичного вузла зі збільшенням строку експерименту викликає відповідну адаптаційно-пристосувальну реакцію. Можливими механізмами реалізації таких реакцій, спрямованих на відновлення клітинної популяції, є процеси міграції іммунокомпетентних клітин із центральних органів іммуногенезу, процеси іммунопоезу у вторинних лімфоїдних вузликах. Разом з тим, різноспрямований характер змін гістоархітектоники й клітинного складу дозволяє говорити про напруженість процесів імунологічної реактивності.

При однократному введення СМР у періоді статевої зрілості спостерігаються зворотні зміни, що характеризуються, головним чином, збільшенням площі коркової речовини (у порівнянні з відповідними контрольними показниками, воно становило на 30 добу - 19,3%, на 60 добу - 18%), розширенням синусної сітки БЛВ (на 7 добу - на 32,5%). Крім цього, на ранніх термінах експерименту звертає на себе увагу збільшення відносної площі стромальних структур і синусної мережі лімфатичного вузла. У більш пізніх термінах експерименту, на 30 й 60 добу, дані показники вірогідно не відрізнялися від контрольних значень. Паралельно зі збільшенням відносної площі коркової речовини й відповідним підвищенням КМІ, за результатами цитоморфометричного аналізу практично у всіх досліджуваних структурно-функціональних зонах лімфатичного вузла на 7 добу експерименту відзначали достовірне зниження відносної кількості ретикулярних клітин (у паракортикальній зоні - на 39,5%, у мозкових тяжах - на 24,1%, у первинних лімфоїдних вузликах - на 51,7%), що побічно свідчить про збільшення загальної щільності популяції клітин лімфоїдного ряду. Клітинний склад Т-залежної зони лімфатичного вузла зазнав незначних змін на 7 й 30 доби експерименту, характеризувався збільшенням відносної кількості зрілих клітинних форм лімфоїдного ряду (у порівнянні з контролем: на 7 добу - на 8,1%, на 30 добу - на 5,5%). Разом з тим, у мозкових тяжах відзначали достовірне зниження відносної кількості малих лімфоцитів і, пропорційно цьому, збільшення незрілих клітинних форм на 50% і 45,4%, відповідно на 30 й 60 добу експерименту, що відображає процеси активізації диференціювання й міграції імунокомпетентних клітин. Значним також є достовірне збільшення кількості фагоцитуючих клітин у мозкових тяжах (більш ніж на 70% у порівнянні з контрольними показниками) найбільш виражене на ранніх строках експерименту, що перекликається зі змінами в групах раннього постнатального періоду. Клітинний склад коркового плато характеризувався змінами співвідношення відносної кількості малих і середніх лімфоцитів на 7 й 30 доби експерименту при збільшенні загальної щільності популяції клітин лімфоїдного ряду.

Показовими є зміни клітинного складу лімфоїдних вузликів, що характеризуються на ранніх термінах експерименту збільшенням на 77,1% незрілих лімфоїдних клітинних форм при зниженні відносної кількості ретикулоцитів. Ще більшого функціонального значення даний факт набуває з урахуванням збільшення відносної площі коркової речовини, переваги вузликів з гермінативними центрами. Фолікулярний індекс вірогідно знижувався на 7 й 30 доби експерименту в порівнянні з відповідними контрольними показниками. Подібні гісто- і цитоморфометрічні зміни свідчать про підвищення реактивності імунопроліферативної частини лімфатичного вузла.

Електронномікроскопічне дослідження БЛВ експериментальних тварин при однократному введенні СМР у періоді статевої зрілості не виявило ознак клітинної дистрофії, навпроти, макрофаги, клітини плазмоцитарного ряду мали ознаки високої функціональної активності. Дані зміни на фоні значного розширення синусної мережі лімфатичного вузла й просвіту судин мікроциркуляторного русла спостерігали найбільшою мірою на 7 добу експерименту.

Резюмуючи виявлені структурні зміни БЛВ тварин при однократному введенні СМР у періоді статевої зрілості, можна говорити про імуностимулуючу дію парентерального введення ксеногенної СМР, що проявляється в активізації процесів лімфо- і гемоциркуляції, процесів фагоцитарної активності, у збільшенні реактивності функціонально значимих центрів. Разом з тим, ефект обмежений в часі, що пояснюється, очевидно, особливостями реакції організму-реципієнта на однократне введення СМР.

Багаторазове введення ксеногенної СМР у періоді статевої зрілості надає більше виражений і постійний вплив на гісто- і цитоморфологічну картину БЛВ. Спрямованість змін при цьому ідентична таким при однократному введенні СМР у періоді статевої зрілості. Показовим є виражене статистично достовірне (Р?0,05) зростання КМІ зі збільшенням терміну експерименту, обумовлене, у порівнянні з контрольними значеннями, збільшенням відносної площі коркової речовини (30 доба - на 24,3%, 60 доба - на 36,8%) і зменшенням мозкової речовини (7 доба - на 14,8%, 30 доба - на 29,4%, 60 доба - 42,1%).

Цитоморфологічна картина структурно-функціональних зон БЛВ характеризується, головним чином, в усі терміни експерименту збільшенням щільності популяції клітин лімфоїдного ряду, що побічно відображається в зменшенні відносної кількості ретикулярних клітин. Найбільшою мірою зниження відносної кількості ретикулоцитів відзначали на 30 й 60 доби експерименту (на 60 добу у паракортикальній зоні - на 64,8%, у мозкових тяжах - на 45,7%, в області коркового плато - на 66,9%, у первинних лімфоїдних вузликах - на 40,6%). Динаміка відносної кількості малих і середніх лімфоцитів у різний термін експерименту носила найчастіше різнонаправлений характер. Як і при однократній схемі введення СМР, найбільш виражені зміни регенераторного характеру відзначали при дослідженні відносного клітинного складу лімфоїдних вузликів, що проявляються в збільшенні клітин, що діляться (на 7 й 30 доби експерименту - більш ніж в 2 рази, на 60 добу - більш ніж в 5 разів). На гістоморфологічному рівні дослідження, крім переваги вторинних лімфоїдних вузликів у цілому, багато первинних лімфоїдних вузликів характеризуються процесами формування гермінативних центрів. Відповідним відображенням даного процесу стало істотне (більш ніж в 2 рази) статистично достовірне в порівнянні з контрольними показниками зниження фолікулярного індексу на 30 й 60 доби експерименту.

Проведений двофакторний дисперсійний аналіз гістоморфометричних показників свідчить про найбільший вплив на результуючі ознаки 7 доби експерименту фактора вікового періоду (більше 90%), тоді як на 60 добу експерименту для більшості ознак визначальним є кратність введення СМР. Подібний розподіл ступеня впливу контролюючих факторів на результуючі пояснюється, очевидно, значно більшою лабільністю імунної системи тварин-реципієнтів раннього постнатального періоду й малою різницею у кількості парентеральних ін'єкцій СМР при однократній або багаторазовій схемі введення на 7 добу експерименту.

Різноспрямованість змін при парентеральному введенні ксеногенної СМР у різні вікові періоди, можливо, пояснюється незрілістю адаптаційно-пристосувальних механізмів, лабільністю імунної системи в ранньому постнатальному періоді. Також не виключається механізм центральної дії СМР; у ранньому постнатальному періоді гемато-енцефалічний бар'єр функціонально незрілий, що підвищує імовірність прямого впливу біологічно активних речовин СМР на нейроендокринні центри. Дана гіпотеза знаходить своє підтвердження також в експериментальних роботах, присвячених вивченню реакції органів репродуктивної системи на парентеральне введення СМР, з визначенням значно більш вираженого впливу парентерального введення СМР у ранньому постнатальному періоді на показники фертильності (В.В. Ткач, В.А. Королев, М.В. Зубец, 1995; Е.Ю. Бессалова, В.В. Ткач, В.А. Королев, 2006). У свою чергу, численними дослідниками встановлена реакція імунної системи на зміни гормонального фону гіпоталамо-гіпофізарної системи, на зсув рівноваги активності симпатичного й парасимпатичного відділів вегетативної системи (Д.Г. Розин, 1985; М. Aim, 1993; C.A. Janeway, P. Travers, M. Walport, 2001; Е.С. Воронин, А.М. Петров, М.М. Серых, 2002). Зміни, отримані в групах зрілого вікового періоду, свідчать про активацію регенераторно-трофічних процесів, що носять стабільний характер при багаторазовому введенні СМР.

Зміни клітинного складу різних структурно-функціональних зон БЛВ щурів при парентеральному введенні ксеногенної СМР свідчать про виражену імунотропну дію останньої. При введенні СМР у ранньому постнатальному періоді відзначається деяка імуносупресивна дія: при однократному введенні - тільки на ранніх етапах експерименту, при багаторазовому введенні - у всі терміни експерименту з тенденцією до наростання змін. При введенні СМР у періоді статевої зрілості відзначена виражена імунопроліферативна дія, активація функціональних центрів лімфатичного вузла.

Подібні ефекти впливу СМР на клітинний склад опосередковуються активацією процесів гемо- і лімфоциркуляції на органному й тканинному рівнях, впливом цілого ряду імунотропних речовин гормональної природи (мелатонін, ендорфіни, енкефаліни, серотонін і т.д.), що містяться в лікворі. Разом з тим, механізми прояву активності даних біологічно активних речовин до кінця залишаються не з'ясованими, як і залишаються невивченими тонкі механізми імунотропної дії СМР.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення й практичне вирішення актуального науково-практичного завдання встановлення особливостей структурних перетворень брижових лімфатичних вузлів щурів на органному, тканинному, клітинному й субклітинному рівнях при парентеральному введенні ксеногенної спинномозкової рідини.

1. Дослідження структури брижових лімфатичних вузлів контрольних щурів виявило достовірне зменшення відносної площі коркової речовини, зниження кортико-медулярного індексу зі зростанням віку тварини. Клітинний склад лімфатичних вузлів зі збільшенням періоду спостереження характеризується підвищенням відносної кількості клітин ретикулярної строми у всіх структурно-функціональних зонах і фагоцитарноактивних клітинних елементів мозкових тяжів.

2. Парентеральне введення ксеногенної спинномозкової рідини у ранньому постнатальному періоді призводить до статистично достовірного зниження кортико-медулярного індексу на 38,5% - на 7-у добу експерименту при однократному введенні й на 4,9% - на 60-у добу при багаторазовому введенні. Знижується відносна кількість клітин лімфоїдного ряду, спостерігається макрофагальна й плазмоцитарна інфільтрація.

3. При парентеральному введенні ксеногенної спинномозкової рідини тваринам періоду статевої зрілості виявлені морфологічні ознаки підвищеної імунологічної реактивності, що проявляються достовірним збільшенням кортико-медулярного індексу на 14,5% на 7-у добу при однократному введенні, на 57,4% на 60-у добу при багаторазовому введенні СМР. Відносна кількість малих лімфоцитів при багаторазовому введенні СМР на 60-у добу експерименту у паракортикальной зоні збільшується на 8,1%, у корковому плато - на 18,3%, в поєднанні з їх високим трофічним та міграційним потенціалом.

4. При парентеральному введенні спинномозкової рідини на 7-у добу експерименту найбільший вплив на зміни гістоморфометричних показників лімфатичних вузлів надає вік тварини-реципієнта (більше 90%). У більш пізній термін спостереження встановлені факти впливу обох факторів (кратність введення СМР, віковий період), а також їхньої взаємодії. На 60-у добу експерименту кратність введення СМР впливає на структуру лімфатичних вузлів (ступінь впливу на фолікулярний індекс - 44%, площа синусних просторів - 75%, площа капсули й трабекулярних структур - 80%).

5. Однократне парентеральне введення спинномозкової рідини викликає обмежений за часом імунотропний ефект поза залежністю від віку тварини-реципієнта. Багаторазове введення спинномозкової рідини обумовлює збереження й наростання структурних змін брижових лімфатичних вузлів зі збільшенням терміну експерименту.

6. Парентеральне введення ксеногенної спинномозкової рідини обумовлює специфічну й неспецифічну дію на структуру брижових лімфатичних вузлів. Специфічні ефекти, залежно від вікової групи експериментальних тварин, проявляються через зміни лімфоїдного клітинного компонента лімфатичного вузла. Неспецифічні ефекти, впливаючи на трофічні процеси, навпроти, типові для всіх експериментальних груп, характеризуючись станом синусного компонента, судин мікроциркуляторного русла, розвитком і дифференціровкою стромальних клітинних елементів.

Практичні рекомендації

1. Одержані експериментальні дані можуть бути використані при оцінці характеру та ступеня вираженості морфологічних змін брижових лімфатичних вузлів при парентеральному введенні ксеногенної спинномозкової рідини в залежності від віку піддослідних тварин та кратності введення ліквору.

2. Встановлені структурні перетворення лімфатичних вузлів можуть слугувати відправною точкою подальших наукових досліджень, присвячених вивченню імунотропної дії спинномозкової рідини.

СПИСОК ПРАЦЬ ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кривенцов М.А. Динамика морфометрических характеристик структурно-функциональных зон брыжеечных лимфатических узлов крыс различных возрастных групп при парентеральном введении ксеногенной спинномозговой жидкости / М.А. Кривенцов // Український морфологічний альманах. - 2008. - № 1, Т. 6. - С. 89 - 91.

2. Кривенцов М.А. Дисперсионный двухфакторный анализ основных гистоморфометрических показателей брыжеечных лимфатических узлов крыс при парентеральном введении спинномозговой жидкости / М.А. Кривенцов // Морфологія. - 2008. - № 2, Т. 4. - С. 27 - 30. [Електронний ресурс].

3. Кривенцов М.А. Динамика клеточного состава брыжеечных лимфатических узлов крыс различных возрастных периодов при парентеральном введении ксеногенной спинномозговой жидкости / М.А. Кривенцов // Таврический медико-биологический вестник. - 2008. - № 3, Т. 11, Ч. 1. - С. 78 - 81.

4. Кривенцов М.А. Регуляторная функция спинномозговой жидкости: иммунологический аспект / М.А. Кривенцов, В.В. Ткач (мл.) // Таврический медико-биологический вестник. - 2006. - Т. 9, № 3, ч. 1. - С. 179 - 185. (Здобувачем проведено аналіз даних літератури, технічна підготовка статті до друку).

5. The some immunobiological properties of a cerebrospinal fluid: cytotoxic, cytolytic effects, use of a cerebrospinal fluid as a nutrient medium for the cultivation of cells and tissues / [M.A. Kriventsov, V.V. Tkach (jr.), Ye.Yu. Bessalova et al.] // Таврический медико-биологический вестник. - 2007. - Т. 10, № 3. - С. 257 - 259. (Здобувачем проведено аналіз даних літератури, технічна підготовка статті до друку).

6. Связь нейроэндокринных и иммунных механизмов мозга как обоснование гетероликворотерапии / [Е.Ю. Михеева, В.В. Киселев, М.А. Кривенцов и др.] // Материалы 73-й юбилейной студенческой научно-практической конференции КГМУ. - Симферополь, 2001. - С. 68 - 69. (Здобувачем проведено аналіз сучасної літератури).

7. Морфофункціональні зміни в організмі реципієнтів після парентерального введення прижиттєво взятої ксеногенної цереброспинальної рідини лактуючих корів / [В.В. Ткач, В.С. Пикалюк, М.А. Крівенцов та ін.] // Тези доп. ІХ конгресу Світової федерації українських лікарських товариств, присвяченому 25-річчю СФУЛТ. - Луганськ; Київ; Чикаго, 2002. - С. 37 - 38. (Здобувачем викладена частина тез, яка стосується перебудови імунної системи).

8. Ткач В.В. (мл) Влияние ксеногенной спинномозговой жидкости на гуморальный иммунитет в эксперименте / В.В. Ткач (мл), В.В. Ткач, М.А. Кривенцов // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2006. - Т. 5, № 2. - С. 62. (Здобувачем проведено аналіз даних літератури, технічна підготовка статті до друку).

9. Ткач В.В. (мл) Влияние ксеногенной спинномозговой жидкости на клеточный иммунитет в эксперименте / В.В. Ткач (мл), В.В. Ткач, М.А. Кривенцов // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2006. - Т. 5, № 2. - С. 61 - 62. (Здобувачем проведено аналіз даних літератури, технічна підготовка статті до друку).

10. Кривенцов М.А. К вопросу об ультрамикроскопических изменениях брыжеечных лимфатических узлов при парентеральном введении ксеногенной спинномозговой жидкости / М.А. Кривенцов // Материалы 80-й Международной научно-практической конференции студентов и молодых ученых «Теоретические и практические аспекты современной медицины». - Симферополь, 2008. - С. 32 - 33.

АНОТАЦІЯ

Крівенцов М.А. Структурні зміни брижових лімфатичних вузлів щурів при парентеральному введенні ксеногенної спинномозкової рідини. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 - нормальна анатомія. - Кримський державний медичний університет ім. С. І. Георгієвського МОЗ України. Сімферополь, 2009.

Дисертаційна робота присвячена вивченню особливостей структурних змін брижових лімфатичних вузів (БЛВ) при парентеральному введенні ксеногенної спинномозкової рідини (СМР). Дослідження проведено на 144 білих лабораторних щурах лінії Вістар. У роботі були використані морфологічні (описова макроскопія, органометричні методи, гісто- та цитоморфометрія, електронномікроскопічний метод) та статистичні методи обробки отриманих результатів, у тому числі метод дисперсійного двофакторного аналізу.

Встановлено, що парентеральне введення СМР викликає значні морфологічні зміни на гістологічному та цитологічному рівнях БЛВ щурів, ступінь вираженісті яких залежить від тривалості онтогенетичного періоду тварин-реципієнтів та кратності введення СМР. Виявлені зміни стосуються як лімфоїдного компоненту лімфатичних вузлів (специфічні зміни), так і стромальних структур та синусних просторів (неспецифічні зміни). Особливості морфологічних змін БЛВ при парентеральному введенні ксеногенної СМР тваринам раннього постнатального періоду характеризуються ознаками імунологічної супресії з рисами активації адаптаційних процесів. Подібні зміни лімфатичних вузлів тварин періоду статевої зрілості вказують на стан підвищення реактивності лімфатичного вузла як органу імуногенезу.

Ключові слова: спинномозкова рідина, брижовий лімфатичний вузол, морфологія.

Аннотация

Кривенцов М.А. Структурные изменения брыжеечных лимфатических узлов крыс при парентеральном введении ксеногенной спинномозговой жидкости. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.01 - нормальная анатомия. - Крымский государственный медицинский университет им. С.И. Георгиевского МЗ Украины. Симферополь, 2009.

Диссертационная работа посвящена изучению особенностей структурных изменений брыжеечных лимфатических узлов крыс при парентеральном введении ксеногенной спинномозговой жидкости. Исследование проведено на 144 белых лабораторных крысах линии Вистар. В работе были использованы морфологические (описательная макроскопия, органометрические методы, гисто- и цитоморфометрия, электронномикроскопический метод) и статистические методы обработки полученных результатов, в том числе - дисперсионный двухфакторный анализ.

Парентеральное введение ксеногенной спинномозговой жидкости в раннем постнатальном периоде приводит к статистически достоверному снижению кортико-медуллярного индекса на 38,5% на 7-е сутки эксперимента при однократном введении и на 4,9% на 60-е сутки при многократном введении. Уменьшено относительное количество клеток лимфоидного ряда, наблюдается макрофагальная и плазмоцитарная инфильтрация. При парентеральном введении ксеногенной спинномозговой жидкости животным периода половой зрелости выявлены морфологические признаки повышенной иммунологической реактивности, проявляющиеся достоверным увеличением кортико-медуллярного индекса на 14,5% к 7-м суткам при однократном введении, на 57,4% к 60-м суткам при многократном введении СМЖ. Относительное количество малых лимфоцитов при многократном введении СМЖ на 60-е сутки эксперимента в паракортикальной зоне увеличивается на 8,1%, в корковом плато - на 18,3%, в сочетании с их высоким трофическим и миграционным потенциалом.

При проведении двухфакторного дисперсионного анализа на 7-е сутки эксперимента выявлено, что наибольшие изменения гистоморфометрических показателей лимфатических узлов при парентеральном введении спинномозговой жидкости вызывает возраст животного-реципиента (степень влияния более 90%). В более поздние сроки наблюдения установлены факты влияния обоих факторов (кратность введения СМЖ, возрастной период), а также их взаимодействия.

Парентеральное введение ксеногенной спинномозговой жидкости обуславливает специфическое и неспецифичное действие на структуру брыжеечных лимфатических узлов. Специфические эффекты, в зависимости от возрастной группы экспериментальных животных, проявляются изменениями лимфоидного клеточного компонента лимфатического узла. Неспецифичные эффекты, влияя на трофические процессы, напротив, типичны для всех экспериментальных групп, характеризуясь состоянием синусного компонента, сосудов микроциркуляторного русла, развитием и дифференцировкой стромальных клеточных элементов.

Изменения гистоархитектоники и клеточного состава различных структурно-функциональных зон брыжеечных лимфатических узлов крыс при парентеральном введении ксеногенной СМЖ свидетельствуют о выраженном иммунотропном действие последней. При введении СМЖ в раннем постнатальном периоде отмечается некоторое иммуносупрессивное действие: при однократном введении - только на ранних этапах эксперимента, при многократном введении - во все сроки эксперимента с тенденцией к нарастанию изменений. При введении СМЖ в периоде половой зрелости отмечено выраженное иммунопролиферативное действие, активация функциональных центров лимфатического узла.

Ключевые слова: спинномозговая жидкость, брыжеечный лимфатический узел, морфология.

Summary

Kriventsov M.A. Structural changes of the rat mesenteric lymph nodes under parenteral injection of the xenogenic cerebrospinal fluid. - The manuscript.

The candidate's thesis of a scientific degree of the candidate Medical Sciences by speciality 14.03.01 - normal anatomy. - Crimean state medical university named after S.I. Georgievsky MPH of Ukraine. Simferopol, 2009.

Dissertation work is devoted studying of mesenteric lymph nodes structural changes features under parenteral injection of xenogenic cerebrospinal fluid. Research is carried out on 144 white Wistar laboratory rats. In work there were used morphological methods of research (descriptive macroscopic method, organometric methods, histo - and cytomorphometric methods, electronomicroscopic method), methods of statistical processing of the received results, including a method of the dispersive two-factorial analysis.

Results of the carried out research allow to assert, that parenteral injection of cerebrospinal fluid causes considerable morphological changes at histologic and cytologic levels of the mesenteric lymph nodes of the rats which degree of expressiveness depends from ontogenetic period of animals-recipients and frequency rate of injection of cerebrospinal fluid. The revealed changes concern as lymphoid component of lymph nodes (specific changes), and stromal structures and sinus spaces (not specific changes). Features of lymph nodes morphological changes under parenteral injection of xenogenic cerebrospinal fluid an animal of early postnatal period are characterised as a whole by signs of the immunological suppresion with lines of activation of adaptable processes. Morphological changes of lymph nodes of animals of the period of the sexual maturity specify in a condition of increase of reactance of a lymph node as a organs of immunogenesis.