Сучасні протипухлинні препарати мікологічного походження

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Природничий коледж

Прикладна екологія

Курсова робота з дисципліни

«Основи екологічної біохімії»

Сучасні протипухлинні препарати мікологічного походження

Виконала

студентка групи БЛК-21

Антонюк О.М.

Керівник:

доц.Старикович Л.С.

Львів-2013

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1. Основні теоретичні відомості про фунготерапію

1.1 Поняття про фунготерпію

1.2 Відмінність між грибами та рослинами

1.3 Лікарі -фунготерапевти

Розділ 2. Лікарські гриби

Розділ 3. Характеристика гриба ЧагаInonotusobliquus та його використання в медицині

3.1 Гриб Чага - Загальна характеристика

3.2 Лікувальні властивості

3.3 Хімічний склад

3.4 Вплив чаги

3.5 Зольні елементи чаги

3.6 Заготівля сировини, дія і використання

Розділ 4. Гриб Веселка Звичайна Phallusimpudicus

4.1 Морфолого - біологічні особливості гриба веселки звичайної. Систематичне положення та поширення виду

4.2 Особливості будови гриба

4.3 Захворювання та лікування грибом

4.4 Переваги прийому лікарських грибів

4.5 Застосування грибів разом із хіміотерапією та опроміненням

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ



ВСТУП

Рак - це діагноз серйозного захворювання, який від лікаря і хворого потребує великих зусиль, знань і терпіння. У медичному розумінні рак - це злоякісна пухлина, яка розвивається із епітеліальних клітин, тобто клітин, що покривають, вистилають майже всі наші органи та тканини. Свою назву рак здобув через зовнішній вигляд пухлини в розрізі - вона має своєрідні щупальця, що схожі на клешні раку. Пухлина зростає у середньому від 8 до 15 років. Тільки досягнувши певного розміру, пухлина починає турбувати хворого. Відтоді хворий дізнається про своє захворювання.

Рак вражає людину з давніх-давен. Вчені знайшли пухлину у щелепі первісної людини, що жила близько півмільйона років тому. Рак згадується й у давніх єгипетських папірусах. І відтоді людина не знайшла 100% ефективного способу подолання цієї недуги. Навпаки, з роками спостерігається поступове зростання онкологічної захворюваності.За останні 5 років рівень захворюваності на рак збільшився на 2,4%. Тобто, щорічний приріст рівня захворюваності складав 0,6%, - про це свідчить аналіз динаміки ураження населення України злоякісними новоутвореннями на основі бази даних Національного канцер-реєстру.За темпами поширення раку Україна посідає друге місце в Європі.На жаль, в уявленні більшості населення між словом «рак» і «смерть» стоїть знак рівності. Причиною цього є недостатня поінформованість. Колись, багато років чи навіть десятиліть тому, рак вважався невиліковною хворобою. Але медицина відтоді пішла далеко вперед, а стереотип залишився на тому ж рівні.Та рак - не вирок, це хвороба, яку можна і потрібно перемагати. Сьогодні 48% випадків захворювання на рак в Україні виліковуються. Однією з причин смертності від онкологічних захворювань, кажуть лікарі, є пізня діагностика хвороби. Раннє виявлення пухлини дає можливість провести необхідне лікування і повернути здорову людину до повноцінного життя.

Причина виникнення ракових захворювань лежить у порушенні генетичної структури клітини. Злоякісні клітини утворюються у людини постійно, але вони розпізнаються і нищаться імунною системою. Порушення імунного захисту, викликані віковими змінами, чинниками довкілля, особливостями харчування, деякими вірусами, створюють сприятливі умови для виникнення клітини злоякісної пухлини.

Лікування пухлин можливе з хірургічним втручанням, променевої- і хіміотерапії, фунго- та фітотерапії.

Метою наукової роботи є пошук інформації, яка стосується фунготерапії.



Розділ 1. Основні теоретичні відомості про фунготерапію

1.1 Поняття про фунготерапію

Досі вчені не дійшли спільної думки про те, що таке гриби. Тому не дивно, що термін "фунготерапія" відомий небагатьом.Фунготерапія - це наука третього тисячоліття, яка розкриває найширшу гаму лікувальних можливостей численних представників грибного царства. Саме поняття «фунготерапія» для багатьох є новим, адже це цілий напрям медицини.Фунготерапія як наука прийшла до нас зі Сходу. Сама назва фунготерапія походить від латинського слова fungus, що означає «гриб». Хоч на сьогодні фунготерапію у світовій практиці визнано пріоритетним напрямом натуральної терапії, сама наука налічує понад 2 тисячі років. Уже тоді жителі Японії та Китаю знали, як позбавити себе від недуг за допомогою дарів природи і успішно застосовували фунготерапію при лікуванні багатьох захворювань. Знаменитий японський цілитель ВуСін, що склав трактат про лікарські гриби, де описані властивості більше 100 видів грибів, що ростуть в Китаї і Японії, в своїй праці вказував, що цілющі властивості грибів набагато вищі, ніж лікарських трав.

Фунготерапія -- це наука, що володіє величезними можливостями. Деякі види грибів здатні лікувати рак та інші онкологічні захворювання. Наші предки активно використовували в лікування раку грибами веселку звичайну і агарік, а також кордицепс, шиїтаке, мейтаке і гриб рейши. Всі ці гриби запобігають появі метастаз. Відрізняються вони один від одного механізмом впливу і активними речовинами.

Ще в середині 20 сторіччя гриби відкрили еру антибіотиків у медицині, давши тим самим поштовх до розквіту і самої фунготерапії. Перший антибіотик -- пеніцилін ( R-C₉H₁₁N₂O₄S ) -- був виділений британським вченимАлександером Флемінгом у 1928 році з гриба Пеніциліуму зеленуватого (Penicilliumviridicatum), за що йому було присудженоНобелівську премію в галузі фізіології та медицини. Зараз, кожен другий антибіотик у світі синтезований із складових грибів.

Як відомо, на жаль, у синтезованих препаратів, у тому числі і антибіотиків, є свої негативні властивості, в той час як у натуральних біологічно активних грибних препаратів (такі ще називають фунгопрепаратами), таких немає - вони абсолютно нешкідливі, не мають побічних ефектів і володіють потужною терапевтичною і цілющою силою. У складі грибів представлені збалансовані природою комплекси, різних біологічно активних речовин. Один з них - грибні полісахариди (лентинан, ланостан, ганодеран, ланофіл, гріфолан та інші терніни), які мають потужні протипухлинні властивості, і до того ж у яких немає аналога в рослинному світі. Полісахариди збільшують вироблення перфорину. Перфорин - білок, який дає потужний поштовх організму для боротьби з пухлиною. При недостатньому вмісті перфорину в організмі людини розвиваються доброякісні пухлини, а при подальшому його зниженні пухлини починають перероджуватися. Передбачається, хоча і науково не доведено, що при лікуванні онкозахворювань, перфорин діє те саме що імуномодулятори. Крім цього, до складу лікарських грибів входять фітонциди, що згубно діють на багато вірусів. Саме гриби зараз заявляють себе, як найефективніший засіб від раку! Сьогодні в "грибний аптеці" можна знайти лікувальні капсули, креми, настойки та екстракти.

1.2 Відмінність між грибами та рослинами

Гриби відрізняються від рослин двома основними особливостями - в них немає хлорофілу і вони ростуть у вигляді скупчень-міцелію в безлічі розгалужених трубочок - гіфів. За характером живлення вони належать в основному до сапрофітів, проте деякі з них є паразитами і викликають важкі захворювання. Більшість грибів належить до базидіоміцетів. До грибів відносять дріжджі, які залишилися одноклітинними організмами і розмножуються звичайно брунькуванням. Цілющі гриби багаті лецитином, що нормалізує обмін холестерину, порушення якого призводять до атеросклерозу. Є в їхньому складі антикоагулянти -- речовини, що перешкоджають згущення крові. Лікувальні гриби містять макро-імікроелементи: фосфор, сірку, калій, кальцій, залізо, магній, натрій, цинк, мідь, йод, марганець. Фосфор входить до складу білків і створює правильний енергетичний баланс в організмі. Калій підтримує кислотно-лужну рівновагу і регулює вміст води в клітинах.Сульфід сірки перешкоджає появі пухлин і затримує їх розвиток. Встановлено, що в грибах є ферменти -- алітаза, ліпаза, ореаза, цитаза. Вони розщеплюють жири і вуглеводи, допомагаючи краще засвоювати їжу. Тому фунготерапія сприяє поліпшенню процесів травлення. Лікарські гриби містять вітаміни: А, групи В, С, D, РР, Е та інші. Крім того, до складу вищих грибів входять імуномодулюючі полісахариди, коензим Q-10 (убіхінон). Убіхінон -- необхідна поживна речовина для нормального енергетичного обміну, а також повноцінного функціонування серцево-судинної системи та дезінтоксикаційної функції печінки.

1.3 Лікарі - фунготерапевти

Ірина Олександрівна Філіпова- лікар-онколог, фунготерапевт, натуропат, Член Міжнародної Асоціації Фунготерапії (Делі), журналіст.

За плечима Ірини Олександрівни навчання в медичному вузі, робота в лікувальних установах, і вже більше двох десятків років вивчення цілющих грибів та науково-практичної роботи з ними. Глибоке вивчення унікальних властивостей лікувальних грибів почалося з особистого інтересу і завдяки знанням, отриманим від свого діда - знавця цілющих грибів. Професійний інтерес розпочався з вивчення результатів наукових досліджень та налагодження контактів із закордонними фунготерапевтами. Досвід і напрацювання щодо лікування лікарськими грибами, по крупицях відновлювані і з успіхом застосовуються в лікарській діяльності, давні знання та досвід відунів - цілителів і фунготерапевтів різних країн світу стали поштовхом до створення в 2002 році першого в сучасній Росії Центру фунготерапії в Санкт-Петербурзі. Ірина Олександрівна, володіючи неабиякою енергією, змогла знайти і об'єднати однодумців, фахівців, які стали розробляти власну рецептуру грибних БАДів і методики їх застосування. На основі аналізу та висококваліфікованого використання джерел інформації вдалося створити ряд унікальних препаратів на основі лікарських грибів російських і японських: веселки, білого гриба, дощовика, сморчка, шиітаке, рейши, мейтаке, Кордицепс, а також трутовика і лисички.

Центр Ірини Філіппової має дозвіл Міжнародної Асоціації Фунготерапії навчати російських колег основам фунготерапії з видачею Дипломів встановленого Асоціацією зразка. У Школі фунготерапії Ірини Філіппової періодично проходять семінари за участю самої Ірини Олександрівни та інших досвідчених лікарів-фунготерапевтів. У березні 2005 році під керівництвом Філіппової Ірини Олександрівни в Москві, була створена і почала свою роботу Московська філія Центру Фунготерапії.

На Міжнародному конгресі медичної мікології було високо оцінено роботу Ірини Олександрівни Філіпової, автора оздоровчої літератури, члена Міжнародної асоціації фунготерапії з популяризації та впровадження методик лікування лікарськими грибами в Росії. На сьогодні в нас, в Україні, теж з'явилися представництва Центру фунготерапії Ірини Філіпової, які зареєстровані Міністерством охорони здоров' я. Такі представництва є у Києві, Львові та Хмельницькому. В них можна отримати консультацію фахівців, отримати повну інформацію із застосування препаратів на основі лікарських грибів.

Найбільш відомі книги Ірини Філіппвой - "Грибна аптека", "Гриби проти раку", «Чому і як гриби лікують рак», «Гриби проти доброякісних пухлин», "Японське цілюще диво - гриби шиїтаке", "Лікування лікарськими грибами".

Михайлова Галина Іванівна - терапевт, кардіолог, фунготерапевт київського центру фунготерапії, біорегуляції та аюрведи.

Соколенко Олександр Никифорович - лікар народної та нетрадиційної медициникиївського центру фунготерапії, біорегуляції та аюрведи.

Завдання фунготерапії. Дослідження лікувальних можливостей грибів, отримання їх цілющих речовин, збереження їх та використання у виготовленні натуральних фунгопрепаратів - це є головним завданням сучасної фунготерапії [Філіпова, 2005; С. 10].

Розділ 2. Лікарські гриби

Лікарські гриби пройшли довгий тисячолітній шлях від народного засобу до сучасних високоефективних ліків. Люди приймають їх здавна - понад 2,5 тисячі років. В даний час вони використовуються в повсякденній онкологічній практиці і обов'язкові до призначення лікарями в онкологічних клініках Японії, Кореї, Китаю В'єтнаму та США. Найвідомішими лікувальними грибами є:гриб шиїтаке, рейші, агарик бразильський та вітчизняні гриби веселка звичайна та гриб чага.

Гриб шиїтаке вже дуже добре вивчений, це їстівний гриб, який культивується в Японії, Китаї та інших країнах Південно-Східної Азії вже більше 2000 років. У природних умовах він зростає на мертвій деревині листяних порід -- дуб, каштан і деревах інших видів.За його чудові цілющі властивості в Азії його прийнято називати «Імператорським грибом». Він призначається при онкологічних захворюваннях, гіпертонії, артритах, імунодефіцитах, атеросклерозі та алергії. Також доведена ефективність при лікуванні діабету, виразки шлунка, вірусного гепатиту В. Допомагає пацієнтам, що страждають синдромом хронічної втоми, страхами і депресіями.

Рис.2.1. Гриб шиїтаке

Рейшиявляє собою найвідоміший гриб Китайської народної медицини. Він займає перше місце у «Великій фармакопеї Китаю» і відомий людству вже більше 2 500 років. У ньому міститься величезна кількість різноманітних корисних речовин. Він допомагає при лікуванні онкологічних захворювань, атеросклерозу, гіпертонії, імунодефіциті, розсіяного склерозу. Також цей гриб використовують при алергічних захворюваннях, виразках кишечника, захворюваннях щитовидної залози, геморої, порушеннях серцевого ритму. Сприяє позбавленню від зайвих кілограмів, ефективний при захворюваннях шкіри і психічних захворюваннях. При вживанні препаратів на основі гриба рейшівідбувається регрес пухлин різних локалізацій - як доброякісних так і злоякісних.

Рис.2.2. Гриб рейши

Агарик бразильський має багато назв: гриб Бога, сонячний гриб, гриб життя і довголіття. Гриб був відкритий американцем У.А.Мьюриллом, знайдений у Бразилії в 1965 році двома американськими натуралістами. Вирощується в Бразилії, Китаї, Японії та Кореї на спеціальних грибних фермах. Ефективний на останніх стадіях онкології, саме тоді, коли розвивається асцит (накопичення рідини) або лімфостаз (ураження лімфи з набряком тканин), імунодефіцитах, набряках, захворюваннях щитовидної залози, шкіри, гепатиті, бронхіальній астмі, діабеті і гіпертонії. Допомагає чоловікам, які страждають порушеннями ерекції.



Рис.2.3. Гриб агарик бразильський

Кордіцепс - рід ріжкових грибів, піреноміцети, що паразитують на певних видах комах. У природі зустрічається більше двохсот різних видів кордіцепса. Капсули гриба кордіцепсаефективні при захворюванні лімфи й крові, пухлинах головного мозку, при хворобах сечовидільної системи, органів дихання, серця. Це також високоефективний засіб для імунологічної регуляції.



Розділ 3. Характеристика гриба ЧагаInonotusobliquus та його використання в медицині

3.1 Гриб Чага - Загальна характеристика

Березовий гриб чага належить до родини трутових грибів і є безплідною стадією розвитку трутовика інонотуса. Має вигляд неправильно-округлих (до 30-40 см у діаметрі) абовидовжених до 1-1,5 м наростів, утворенихзатверділимисплетіннями гіфів гриба.

Поверхня наросту чорна, глибоко розстріскана, внутрішня його частина темно-коричнева, ближче до деревини, рудо-бура з білими прожилками, які складаються з безколірних гіфів. Частини, які прилягають до стовбура, містять не тільки гіфи гриба, але й клітини деревини.

Плодоношення спостерігається досить рідко; плодові тіла (тобто власне «гриб») мають вигляд коричневих видовжених коржів, що облягають стовбур до 10- 15 см завтовшки і до 40 см діаметр.

Нарости чаги у 10--15-річному віці досягають маси 5 кг і більше. Ріст подеколи триває до 20 років і неминуче призводить до загибелі дерева-«господаря».

Після відмирання дерева розвиток чаги зупиняється, але на протилежній стороні стовбура зазвичай з'являється плодове тіло гриба буро-коричневого забарвлення, розпростерте по довжині стовбура на 0,5--1 м. Плодове тіло спочатку розвивається під корою, причому по його краю утворюються так звані опірні пластинки, які являють собою гребнеподібні вирости з сплющеною верхньою частиною. Коли закінчується дозрівання плодового тіла і розпочинається процес споруляції, кора дерева під тиском опірних пластинок розтріскується і відстає.

Причиною утворення чаги є зараження кори дерева паразитним трутовим грибом. Спори його розсіюються повітрям і проростають лише в тих випадках, коли потрапляють на уражені внаслідок різних причин ділянки кори дерев. Утворений наріст поступово розростається, значно збільшуючись в розмірах. Форма наростів чаги залежить від характеру уражень, через які береза заражується грибом. В більшості випадків нарости мають округлу форму або витягнуту вздовж тріщин форму.

Лікарською сировиною є нарости, які виникають на берізках при ураженні їх грибом трутовика скошеного.

Поширення:

Чага паразитує в основному на стовбурах дорослих берез, зокрема локалізується в березових гаях, рідше зустрічається на стовбурахвільхи, клену, горобини, бука,в'язу.

Найчастіше чага поширена в північних лісах, зокрема, Росії, північно-східної Європи (Фінляндія,Прибалтика), Кореї, у горахПівнічної Кароліни(північ США) тощо. Ареал чаги обривається від переходу тайги до лісостепу. На молодих деревах, які краще чинять опір зовнішнім шкідливим впливам, чага зустрічається рідше.

3.2 Лікувальні властивості

Лікувальні властивостічаги відомі людям з давніх давен. Жителі Соловецьких островів та інших місцевостей п'ють чай з цього гриба для профілактики різних захворювань шлунково-кишкового тракту і злоякісних пухлин. Широка популярність чаги привернула до неї увагу вчених різних країн. Було з'ясовано, що за хімічним складом чага різко відрізняється від інших трутовиків. У її складі виявлено кілька барвників, що мають відновні властивості. Цим, зокрема, і пояснюються лікувальні якості чаги.

Лікарські препарати березового гриба діють як активні біогенні стимулятори, вони збільшують захисні властивості організму, стимулюють центральну нервову і нейрогуморальну системи, покращують обмін речовин. Чага активізує обмін речовин в мозковій тканині, що проявляється підвищенням біоелектричної активності кори головного мозку. Оновлюють активність загальмованих ферментних процесів, регулюють діяльність серцево-судинної і дихальних систем, діють як загальнозміцнюючийіммуномодулятор. Підтверждено успішне використання гриба при комплексному лікуванні псоріазу. Антимікробні і антисептичні властивості чаги виняткові.

Напівгустий екстракт з чаги, званий бефунгін, в деяких випадках покращує самопочуття хворих з пухлинами різної етіології, затримує ріст пухлини і розвиток метастазів - використовують як симптоматичний спосіб лікування застарілих злоякісних пухлинних процесів, що покращує самопочуття хворих, знімає виснажливі болі. Зазвичай застосовують, коли вже не показано хірургічне втручання або променева терапія. У чазі міститься до 12,3% золи і велика кількість калію, що визначає її високу радіоактивність. Крім того, в чаги виявлені щавелева, мурашина, оцтова, масляна, ванілінова, параоксибензойна кислоти, дві тритерпенинові кислоти з групи тетрациклічнихтритерпенів, обліквінова, іононотовата інші; а також вільні феноли, полісахарид (в результаті гідролізу якого утворюються редуковані цукри), птеріни, лігнін, клітковина, стерини - ергостерол, ланостерол, інотодіол. Позитивна дія чаги при злоякісних пухлинах обумовлено наявністю в ній птеринів.

3.3 Хімічний склад

Вивчення хімічного складу чаги вперше було проведено близько 100 років тому. Аналіз хімічного складу чаги показав, що основною відрізняючою властивістю її є велика кількість водно-екстрактивних речовин з високим вмістом складного органічного комплексу ароматичної природи. Завдяки таким властивостям вказаний хромогенний комплекс може служити активним біогенним стимулятором для організму при порушенні обмінних процесів. У першу чергу дія його повинно проявлятися в нормалізації і активізації діяльності відповідних ферментних систем організму хворого. У статтях П.А.Якімова і Н.Л.Матіссона викладені результати досліджень крові хворих.Отримані дані свідчать про підвищення активності як каталази і протеази крові хворих на рак, що лікувалися препаратом з чаги, так і аргінази печінки.

Для з'ясування терапевтичної дії чаги проводилися клінічні спостереження, а також клініко-фізіологічні та біохімічні дослідження хворих на рак 4 стадії, що лікувалися стаціонарно і амбулаторно. Дія чаги на хворих раком 4 стадії і залежність отриманого результату від їх вихідного стану встановлювалися при спостереженні за лікуванням хворих з пухлинами різної локалізації. У більшості з них був рак шлунку, легенів і бронха, стравоходу і молочної залози. Зіставлення перебігу хвороби у всіх цих хворих і у хворих з такою ж локалізацією пухлини і з однаковим клінічним станом, але отримували симптоматичне лікування без чаги, дозволяє зробити висновок про більш сприятливе протіканні хвороби, а також про поліпшення загального стану і самопочуття хворих при застосуванні чаги. Результати клінічних спостережень виявили позитивну дію чаги на хворих раком. Сприятливий вплив чаги виявилося також при проведенні клініко-фізіологічних досліджень, які показали, що дія чаги на організм хворих на рак залежить від стану хворих до лікування і від тривалості останнього.

гриб лікарський хіміотерапія опромінення

3.4 Вплив чаги

Вплив чаги на функціональний стан вегетативних реакцій вивчала М.В.Еременко. Виявлені нею зміни біоелектричних реакцій шкіри свідчили про тенденцію до відновлення нормальних нервових регуляцій шкірного покриву під впливом лікування. Вирівнювання шкірно температурних асиметрій, а також тимчасове зникнення зон підвищеної і зниженої шкірної температури вказувало на те, що при лікуванні чагою відбуваються зрушення у бік нормалізації раніше порушених нервових регуляцій шкірних судин і функціонального стану відповідних відділів центральної нервової системи.

Вплив чаги на хворих раком розвивається у двох взаємозалежних напрямках. З одного боку, чага стимулює діяльність ферментних систем організму хворого, а це в свою чергу викликає зрушення в бік нормалізації обміну речовин і не може не надавати впливу на функції нервової системи. З іншого боку, чага прямо впливає на центральну нервову систему, у тому числі і на її вищий регуляційний орган - кору великих півкуль головного мозку. Зміни фунціонального стану нервової системи ведуть до далі зрушень убік нормалізації та компенсації цілого ряду порушених до того фізіологічних функцій, в тому числі впливають на перебіг обмінних процесів.

Для правильного розуміння механізму впливу чаги на раковий процес необхідно було з'ясувати, чи робить вона яку-небудь дію безпосередньо на ракові пухлини. Були проведені морфологічні дослідження трьох ракових пухлин. На підставі аналізу історій хвороби, виявилося, що чага затримує ріст злоякісних пухлин.

3.5 Зольні елементи чаги

При озоленні сухої чаги був встановлений цікавий факт самовільного тління підпаленого гриба до повного вигоряння його складових частин. Залишкова зола рихла і гігроскопічна, має зеленувато-блакитний колір. Кількість зольних елементів у чазі складає в середньому 13%. У самій же березі цих елементів міститься в середньому: в деревині 1%, в корі 1,7% і в листі 12%. Таким чином, за кількісним вмістом зольних елементів чага наближається до листя берези.

Нарости чаги містять значну кількість зольних елементів у багато разів перевищує вміст їх в багаторічних трутових грибах, які уражують березу, а також у деревині та корі берези. Переважання в золі чаги калію, який особливо активно бере участь у метаболізмі рослинних клітин і тканин, вказує на інтенсивний приплив продуктів асиміляції всередину наростів чаги. Це має аналогію з накопиченням зольних елементів у листовій масі дерев, де йдуть енергійні біосинтетичні процеси. Високий вміст в золі чаги аніонів вугільної кислоти вказує на зв'язок їх у формі карбонатів з елементами I групи. Біологічний інтерес представляє наявність в золі чаги відносно великої кількості марганцю, що є активатором деяких протеолітичних ферментів, особливо аргінази. Найбільша кількість золи дає зовнішня і потім щільна серединна частини наростівчаги; в золі середньої частини встановлено найбільший вміст калію, в цій частині відзначена і найбільша радіоактивність. Результати вивчення зольних елементів чаги показують, що всередині наростів йдуть вельми активні біологічні процеси, пов'язані з обміном речовин в чазі.

3.6 Заготівля сировини, дія і використання

Збирати чагу можна в будь-яку пору року. Частіше її заготовляють пізно восени, взимку або ранньою весною, коли на деревах немає листя і чагу легше помітити. Чагу підрубують сокирою біля стовбура дерева, а після цього від неї відсікають непридатну для використання пористу світлозабарвлену частину. Зібрану сировину рубають на частини і сушать у сушках чи печах при температурі не вище 50--60°C. Висушена сировина повинна містити не менше 20% екстрактивних речовин і не більше 12% вологи.

Відсирівшачага легко пліснявіє і стає непридатною до застосування. Срок придатності сировини 2 роки.

Чага є давнім народно-медичним засобом. Використовується як сурогатчаю (т.зв.березовий чай), при лікуванні злоякісних пухлин деяких внутрішніх органів.

Застосовують як симптоматичний засіб при виразковій хворобі, гастритах, злоякісних пухлинах, особливо у випадках, коли не показана променева терапія і хірургічне вмішання. Варто мати на увазі, що чага не є засобом, який позбавляє хворого від пухлини. Відвари і настої сприятливо діють на важко хворих: у них покращується самопочуття, зменшуються болі. Препарат «бефунгін» (густий екстракт чаги) застосовують при хронічних гастритах ідискінезіях шлунково-кишківникового тракту з переважанняматонії.

Настій чаги не токсичний, але його обмежують при захворюваннях, які супроводжуються затримкою рідини в організмі. В цих випадках настій можна вживати замість чаю і інших напоїв або ж застосовувати настій подвоєної міцності (2 об'ємнічастини гриба на 5 об'ємнихчастин води).

Побічнадія: при тривалому застосуванні препаратів чаги у деяких хворих спостерігається підвищена збудливість вегетативної нервової системи. Ці явища поступово зникають при зменшенні дозичивідміні препарату.

Настій чаги. Сировину обмивають водою, замочують кип'яченою водою так, щоб все воно було занурене у воду, і настоюють 4-5 год. Потім його або подрібнюють на тертці, або пропускають через м'ясорубку. Воду, в якій замочували сировину, використовують для настою. Одну частину подрібненого гриба заливають 5 частинами (за об'ємом) води, що залишилася після його замочування і підігрітої до 50° С. Настоюють 48 год, воду зливають, осад віджимають через кілька шарів марлі. Отриману після цього густу рідину розбавляють водою до отримання початкового об'єму. Настій можна зберігати 3-4 дні.

При злоякісних пухлинах дорослим слід вживати цей настій по 3 склянки на добу, невеликими порціями в будь-який час дня, але за півгодини до їди. Настій корисний при пухлинах різних локалізацій: раку шлунка, легень та інших органів. Менш ефективний при локалізації пухлин у кістках, мозку, на шкірі.

Препарати на основі чаги нормалізують діяльність шлунково-кишкового тракту. Березовий гриб не рекомендується приймати тільки при хронічному коліті і хронічної дизентерії. В інших випадках чага завжди допомагає людині впоратися з хворобою. Лише для людей, які перебувають у вкрай важкому стані, лікування губкою не дає очікуваного ефекту.На час лікування препаратами чаги необхідно відмовитися від застосування пеніциліну і внутрішньовенного введення глюкози. До того ж слід суворо дотримуватися дієти, віддаючи перевагу молочним продуктам і продуктам рослинного походження. З раціону харчування виключаються гострі продукти і приправи, копченості, м'ясні продукти і тваринні жири.

Однак відомі випадки зцілення від різних, навіть найважчих захворювань при винятковому застосуванні лише препаратів чаги без додаткових медикаментозних і терапевтичних засобів.

Протипоказання до застосування: гіперчутливість

Обмеження до застосування: Показання до застосування при вагітності та годуванні груддю. Побічні ефекти: Алергічні реакції

Пам'ятайте: чага - досить сильний засіб, тому, перш ніж займатися самолікуванням, проконсультуйтеся зі своїм лікуючим лікарем або лікарем-фітотерапевтом.



Розділ 4. Гриб Веселка Звичайна Phallusimpudicus

Не варто думати, що антираковими грибами природа нагородила лише екзотичні країни. І в наших широтах ростуть гриби, здатні дати потужний відсіч онкологічним хворобам. Самим ефективним протипухлинним грибом вважається веселка.

4.1 Морфолого - біологічні особливості гриба веселки звичайної. Систематичне положення та поширення виду

Веселка звичайна - це найбільш загадковий гриб наших лісів. Крім Європи, де він є найбільш розповсюджений, зустрічається також у Південній Америці, Австралії, Північному Кавказі, Сибіру, Далекому Сході. Полюбляє гриб сосняки, але росте і в мішаних та листяних лісах. Гриба можна знайти під старим горішником, серед акацієвих посадок, у затіненому сосняку. Любить вологу. Коли сухе літо, найти його дуже складно.Веселка зустрічається як в листяних, мішаних так і в хвойних лісах. В хвойних лісах гриб легше помітити. Але в цих лісах гриб веселка має менші розміри, поскільки там менш плодючий грунт. В листяних і мішаних лісах вона менш замітна, поскільки її закривають трава і листя, зате там вона як правило має більші розміри. Найбільше яйце веселки, яке вдалося знайти важило154 грами. Найдрібніші важать 20 грам і менше. В середньому яйця веселки важать по 40-70 г.

Щодо систематики грибів, то досі точаться запеклі суперечки в колі фахівців, які пропонують різні підходи - від морфологічного до генетичного. Відповідно, системи грибів у різних мікологічних шкіл виходять суттєво відмінними. Остаточної - такої, яка б задовольняла всі сторонни дискусії,- на нинішній день не існує.Тому, на даний час, систематичне положення веселки має такий вигляд:

* відділ: Базидіомікотові гриби - Basidiomycota

* клас: Базидіоміцети - Basidiomycetes

* підклас: Гомобазидіоміцети - Homobasidiomycetidae

* порядок: Веселкові ( Фаллюсові)- Phallales

* вид: Веселка звичайна-Phallus impudicus[Комарницький, 1962; С. 194]

Українська назва: веселка звичайна, в Росії його також називають «веселка обыкновенная».

Народні назви: срамотник, смердючка, подагричний сморчок, чортове яйце, вискочень.

4.2 Особливості будови гриба

Молоде плодове тіло яйцевидне, деколи кулеподібне, біле, чи кремове. При дозріванні перидій розривається на 2- 3 частини та залишається у вигляді вульви при основі рецептакула. Рецептакул повний, зі стінкою губчастої будови, довгасто-циліндричний, часто тонший до закінчення, білий чи жовтуватий, 12-22 см висотою, 2-4 см завтовшки (Рис.4.3.). На вершині рецептакула розміщена спороносна глеба у вигляді випукло - конічної шапочки, 4-5 см висотою, з заглибленнями, вільна, з'єднана зрецептакулом тільки на вершині. Глеба оливково-зеленуватого кольору, зверху маєплоский диск з отвором посередині (Рис.4.4.).

Гриб розвивається до трьох тижнів від маленької горошини з міцелію, виростає до стадії зрілого яйця, коли вона проглядає з під листяного чи хвойного покрову, а потім, розриваючи сіро-білу шкірку, з яйця за дуже короткий час (буквально за годину-дві) виростає на поверхню гриб з білою пористою ніжкою (рецептакул) товщиною 2-4 см і висотою 15-25 см, іноді більше, і темно-зеленою шапинкою, з якої на відстань до 10-15 метрів неприємно пахне міцелій, що своїм запахом нагадує запах м'яса, що розкладається. В такій стадії гриб існує недовго. Комахи злизують міцелій, розносячи спори гриба, а сам гриб поступово дряхліє, ніжка темніє, в'яне, і через день-два від гриба в прямому розумінні слова залишається лише мокре місце.

Рис.4.1. Яйце веселкиРис.4.2. Яйце в розрізі

Рис.4.3. Молодий рецептакул



Рис.4.4.Дозріла глеба, з глебою, що спливає слизом

Веселку звичайну називають грибом-загадкою. Цей дивовижний гриб зайняв гідне положення в книзі рекордів Гіннеса завдяки своєму швидкому росту. Ніжка гриба росте 5 мм за хвилину. Всього лише за 2 дні гриб встигає з сірого непоказного зачатка, що нагадує яйце, перетворитися в калюжку слизу з поганим запахом.

Той, хто збирає гриби заради вживання в їжу, веселкою, як правило не цікавиться, бо смакові якості її невисокі. Зате веселка не перестає дивувати нас своїми цілющими властивостями та іншими секретами. Гриб цей ніби ховається від людей. Дуже часто міняє місця свого зростання і навіть час вегетації. Не дивно, що як в друкованих виданнях так і в інтернеті є розбіжності щодо часу та місць можливого збору веселки. Дехто твердить, що веселка росте від середини літа до кінця вересня. Це просто час найбільшого плодоношення веселки, коли її можна частіше зустріти в лісах різних регіонів країни. Інші говорять про те, що знаходять веселку в лісах з кінця травня до кінця жовтня, хоча пік плодоношення припадає на серпень-вересень.



4.3 Захворювання та лікування грибом

Часто виникає питання про те, в якій стадії можна збирати гриби і використовувати їх для лікування тих чи інших хвороб. Дехто збирає гриб як в стадії яйця так і дорослий гриб, коли він вже «вистрелив» з яйця, змішує всі гриби веселки докупи, подрібнює і робить з них ліки. Більшість авторів статей стверджує, що для лікування злоякісних та доброякісних пухлин придатним є лише гриб в стадії яйця. Для лікування інших хвороб придатні як гриби в стадії яйця так і зрілі гриби в стадії рецептакула. Навряд чи протипухлинні властивості гриба веселка різко і цілком зникають в момент виходу гриба зі стадії яйця, але не можна не довіряти народному досвіду. Найбільшу силу мають гриби в стадії яйця, яке от-от готове розкритися. Тоді під шкіркою виділяється і прощупується твердий горбок, тобто майбутня шапинка гриба. В такій стадії гриб доцільно використовувати для лікування в найбільш відповідальних випадках (при лікуванні онкологічних хвороб, зобу і т.д.).

Що ж лікує гриб веселка?

Колись знахарі лікували веселкою звичайні виразки, захворювання нирок, печінки, шлунково-кишкового тракту, доброякісні та злоякісні пухлини. Поет О.С. Пушкін лікував тромбофлебіт (запалення стінок вен з утворенням у них тромбу) настойкою веселки. У XX столітті цей гриб викликав сенсацію, біохіміки виявили в ньому високу концентрацію фітонцидів, які здатні знищувати будь-які віруси. Також, веселка стимулює утворенняперфорінів і лімфоцитів у людини, які вбивають ракові клітини.На сьогоднішній день препарати гриба веселка широко і доволі успішно використовуються при лікуванні онкологічних хвороб:

-злоякісних пухлин(саркома, меланома, лейкозта іншіонкологічні захворювання);

-доброякісних пухлин(поліпи, кісти, аденоми гіпофіза, аденоми простатитаінші);

-гіпертонії(у поєднанні з шиїтаке), підвищеному рівні холестерину, артеріосклерозі;

-загоєння виразокпризовнішньому застосуванні, безплідді, захворюваннях суглобів, укуси, незагоєні рани.

У народній практиці використовують настої або відвари з свіжих або сухих плодових тіл. Спиртові настоянки використовують для промивання ран, лікування болю вживоті. Також позбавляють гриби від вірусів герпесу, грипу, гепатиту і СНІДу. Зовнішньо застосовують водні розчини як ранозагоювальний, протисвербіжний і знеболюючий засіб. В цих випадках найбільш поширеною є використання настоянки веселки. Для її виготовлення береться на 3 л горілки (можна самогону, розведеного водою спирту, вина, олії, гасу) 750 гр. подрібненого сирого гриба веселки в стадії яйця (або 75 гр. сушеного) і настоюється протягом не менше 3-х тижнів в скляному посуді і в прохолодному та затемненому місці. Чим довше настоюється гриб тим більш цілющою є настойка. Тому відфільтровувати її не треба, поки вся не використається. Цікаво, що настойка має різний вигляд в залежності від того, на чому вона настоюється, скільки часу настоюється. Сушений гриб надає настойці більш інтенсивний колір. Подрібнювати краще ножем з нержавіючої сталі, на якомога дрібніші кусочки, бо веселка тоді легше віддає в розчин свої корисні речовини. Горілку краще брати не міцну, до 30%, тому, що спирт руйнує глікозиди веселки.

Гриб веселка допомагає боротися з раком на будь-яких стадіях. Діючі речовини веселки викликають посилене утворення в організмі перфорінів. Також був виявлений механізм, в якому при введенні в організм екстракту веселки, зрілі цитотоксичні лімфоцити (ЦТЛ) внабагато більшій кількості (з 30 до 82%) впритул підходилидо атипових клітин і запускали перфоріновий механізм знищення ракової клітини.

Пити настойку веселки при злоякісних і доброякісних пухлинах треба по одній столовій ложці 3 рази в день за 30 хв. до прийому їжі. Так випити 1 літр настойки, на це піде приблизно місяць. Потім зробити перерву на тиждень і так само випити другу літру, тоді ще зробити перерву на два тижні і випити третю літру. При інших хворобах найчастіше п'ють настойку веселки так само по літрі з перервами, але п'ють по чайній ложці 3 рази в день. Самий зручний спосіб використання веселки це вживання її настойки. Тим, кому протипоказане вживання спирту (алкоголю) навіть в малих кількостях, можна порадити вживати гриб з медом, цукром чи порошок із висушених і перемелених грибів. Також робляться мазі з веселки, желе, сік, порошок із висушених і перемелених грибів. Хто має можливість, може використовувати сиру, тобто свіжу веселку (наприклад прилікуванні шкірних хвороб, раку горла та ротової порожнини, геморою, для посилення росту вій, профілактики та усунення зморшок на обличчі, шиї). Для профілактики онкологічних та інших хвороб в деяких місцевостях веселку вживають в їжу. Для цього принесений з лісу гриб (яйце) ріжуть як на салат, приправляють сіллю, сметаною і з'їдають. Можна додавати за смаком інші приправи. Такий салат можна вживати досить часто, бо веселка не має протипоказань і поєднується з іншими ліками.

При консервації гриба медом порізаний на невеликі кусочки (розміром з невеликий лісовий горіх) гриб заливають рідким медом в пропорції 1:1. Зберігається засіб в холодильнику для попередження бродіння. Веселку з медом дуже добре застосовувати при туберкульозі та раку легенів, захворюваннях шлунка й кишечника а також для профілактики простудних і онкологічних захворювань. Такі ліки можна споживати відразу в день приготування. Для цього просто з банки береться кусочок гриба, плаваючого в меді, і з'їдається. Приблизні розміри кусочків гриба, на які його треба порізати, можна визначити виходячи з того, що 250 грам гриба треба порізати на 90 кусочків (30 днів по 3 кусочки). Можна також пересипати кусочки порізаного гриба цукром.

Концентрована настойка веселки застосовується длялікування суглобів, остеохондрозу: сирі порізані на дрібні кусочки яйця веселки скласти в півлітрову банку і залити доверху слабкою (30гр.) горілкою. Настоювати 3 тижні і змащувати хворі місця на ніч, тепло укутавши. Кажуть, що такими компресами можна вилікувати суглоби назавжди.

При шкірних хворобах (рани, виразки, опухолі, свищі, рожисте запалення шкіри, опіки, грибкові ураження і т.д. треба взяти 100 гр. веселки (можна частину вистреленого гриба) залити 200 мл горілки, настояти не менше 3-х тижнів. Не відфільтровувати. Чим довше настоюється тим краще. Робити на проблемні місця примочки (не компреси).

Жіночі хвороби, зокрема такі як фіброми, міоми, кісти, приховані статеві інфекції також лікуються препаратами з веселки. Для цього використовують як традиційну настойку веселки, так і сік з неї, мазі, порошок із сушеної веселки, так і інші препарати з веселки.

Веселку корисно періодично вживати для профілактики різних хвороб зокрема для профілактики опухолів, серцево-судинних хвороб, хвороб органів травлення, обміну речовин, підвищення імунітету і т.д. Адже кожен знає, що хворобу легше попередити, ніж лікувати.

4.4 Переваги прийому лікарських грибів

У разі лікування раку грибними екстрактами досягнення потрібного результату ймовірніше, вплив на пухлину набагато повніший і потужніший за рахунок того, що кожен гриб має щонайменше 2 протипухлинних механізми дії.

Лікування грибами проводиться навіть на пізніх стадіях захворювання - позитивний вплив доведено вченими, які вивчають їхню дію. Немає небезпеки непередбачених реакцій від прийому грибів, адже це особливо чистий і перевірений фармацевтичний засіб. Не треба боятися, щоякась форма раку піддається чи не піддається лікуванню: вплив системний і поширюється на всі форми злоякісних пухлин. Цими грибами не можна отруїтися, тому що в них немає токсинів, отрути, галюциногенів і психотропних речовин.

Скорочується термін лікування, тому що екстракт швидко надходить у кров і відразу починає діяти: він очищений від не засвоюваного хітину.
Під час прийому не подразнюється слизова оболонка шлунка, оскільки екстракт розфасовано в спеціальні пакетики. Максимально потужна дія досягається за рахунок великої концентрації полісахаридів - головних протипухлинних агентів. Знижується рівень болю завдяки зниженню об'єму пухлини й, відповідно, меншому тиску на тканини. Методику можна застосовувати в будь-якій обстановці, де є півсклянки води, вона не потребує спеціальних знань і навичок. Екстракти мають 100% оздоровчий вплив: у цих грибах є всі речовини для лікування раку, тому що їх вирощено в спеціальних умовах. Не потрібно витрачати час на попереднє очищення організму, тому що екстракти грибів роблять це одночасно з лікуванням пухлини: вони виводять з організму токсини пухлини, яка руйнується. Не треба боятися за наслідки застосування додаткових протипухлинних засобів, адже гриби добре поєднуються з будь-якими травами й звичайними ліками.

4.5 Застосування грибів разом із хіміотерапією та опроміненням

Можливо кожен задає собі запитання, чи можна застосовувати гриби одночасно з хіміотерапією та опроміненням? Необхідно. Доведено, що одночасний прийом екстрактів із грибів і цитостатиків приводить до достовірного збільшення тривалості життя пацієнта більш як у 2,2 рази. Гриби й хіміотерапія не суперечать один одному, їхня дія в організмі не перетинається. Кожен виконує свою функцію. Крім того, гриби чинять захисну дію на організм, під час хімії не ушкоджують ся слизова оболонка кишечнику й клітини печінки, швидко відновлюються функції печінки й формула крові. Хіміотерапія переноситься значно легше: немає болісного блювання, нудоти, проносу, депресії після неї. Під час клінічних випробувань в онкоклініках з'ясувалося: що раніше починається прийом грибів під час хіміотерапії, то кращийефект!

ВИСНОВКИ

Фунготерапія - це наука, що займається лікуванням хвороб з допомогою особливих грибів. У країнах Азії, Китаї, Японії, Кореї лікування грибами практикується протягом багатьох десятиліть. Вченими доведено високу ефективність деяких видів грибів в лікуванні важких захворювань.

З лікувальною метою фунготерапія використовує такі види грибів: кордицепс, шиїтаке, агарік, рейши, чага, веселка звичайна. Наука визначила, що до їх складу входять такі біологічно активні елементи: гріфолан, ланофіл, ланостан, лентинан, ганодеран та інші полісахариди.

Зазначені речовини виробляють особливий імуномодулюючий ефект, пов'язаний безпосередньо з конкретними потребами індивідуума. Тобто гриби гармонізують стан здоров'я - якщо необхідно стимуляція, то вони виступають в якості стимуляторів, а якщо необхідно ослаблення - вони виступають в якості депресантів.

Медичні гриби стимулюють вироблення в організм білка перфорина, який викликає значне гальмування ділення пухлинних клітин і, тим самим, дозволяє більш ефективно лікувати рак традиційними способами. Тому їх включають в комплексну терапію онкологічних захворювань та наслідків променевої терапії.

До складу медичних грибів входять фітонциди, які надають згубний вплив на різні види вірусів, у тому числі ВІЛ. Виявлені також терпеноїди, які надають потужний протиалергічний ефект за допомогою гальмування біологічної активності гістаміну, головного медіатора алергії.

Вітаміни, мікроелементи, антиоксиданти, що містяться в грибах, надають тонізуючу дію і підвищують стійкість до стресових факторів. Крім цього, сама структура грибів, у вигляді пористої губки, дозволяє їм вбирати і виводити солі важких металів і різні токсичні речовини.

Медичні гриби практично не мають протипоказань, але повинні призначатися в індивідуальному порядку лікарем фунготерапевтом.

Препарати медичних грибів рекомендовані при безлічі серйозних важковиліковних захворювань, серед яких такі як онкологічні хвороби, псоріаз та інші шкірні хвороби, бронхіальна астма, гепатит, СНІД, атеросклероз, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, захворювання щитовидної залози, виразкова хвороба, психічні захворювання.

Гриб чага - березовий гриб, який паразитує в основному на стовбурах дорослих берез, зокрема локалізується в березових гаях, рідше зустрічається на стовбурахвільхи, клену, горобини, бука,в'язу.Найчастіше чага поширена в північних лісах, зокрема, Росії, північно-східної Європи (Фінляндія,Прибалтика), Кореї, у горах Північної Кароліни (північ США) тощо. Люди п'ють чай з цього гриба для профілактики різних захворювань шлунково-кишкового тракту і злоякісних пухлин. Препарати березового гриба діють як активні біогенні стимулятори, вони збільшують захисні властивості організму, стимулюють центральну нервову і нейрогуморальну системи, покращують обмін речовин. Чага активізує обмін речовин в мозковій тканині, що проявляється підвищенням біоелектричної активності кори головного мозку. Оновлюють активність загальмованих ферментних процесів, регулюють діяльність серцево-судинної і дихальних систем, діють як загальнозміцнюючийіммуномодулятор. Підтверждено успішне використання гриба при комплексному лікуванні псоріазу. Напівгустий екстракт з чаги, званий бефунгіна, в деяких випадках покращує самопочуття хворих з пухлинами різної етіології, затримує ріст пухлини і розвиток метастазів. Зазвичай застосовують, коли вже не показано хірургічне втручання або променева терапія.

Веселку звичайну називають грибом-загадкою. Цей дивовижний гриб зайняв гідне положення в книзі рекордів Гіннеса завдяки своєму швидкому росту. Ніжка гриба росте 5 мм за хвилину. Всього лише за 2 дні гриб встигає з сірого непоказного зачатка, що нагадує яйце, перетворитися в калюжку слизу з поганим запахом.Крім Європи, де він є найбільш розповсюджений, зустрічається також у Південній Америці, Австралії, Північному Кавказі, Сибіру, Далекому Сході. Полюбляє гриб сосняки, але росте і в мішаних та листяних лісах. Гриба можна знайти під старим горішником, серед акацієвих посадок, у затіненому сосняку. Гриба веселка широко і доволі успішно використовуються при лікуванні онкологічних хвороб: злоякісних пухлин;доброякісних пухлин;гіпертонія;загоєння виразокпризовнішньому застосуванні, безплідді, захворюваннях суглобів, укуси, незагоєні рани. Дозволено застосовувати гриби одночасно з хіміотерапією та опроміненням.



Список використаної літератури

1. Григора І. М. Ботаніка : навч. посіб. - К. : Генеза, 2000. - С. 85-100

2. Комарницкий А. А. Систематика растений. - М. : Книга, 1962. - 194 с.

3. Костіков І. Ю., Джаган В. В., Демченко Е. М., Бойко О. А., Бойко В. Р., Романенко П. О. Ботаніка. Водорості та гриби. -- Київ, 2004

4. Філіпова І. О. Грибна аптека. - Л. : Фунгоцентр, 2005. - С. 3-10.

5. Філіпова І.О. Фунготерапія- проти раку // Добрий господар. - 2008. - №17.-С. 8

6. Хмельов К. Ф., Ртищева А. И. Нетрадііонние цілителі. -. Воронеж: изд-во ВДУ, 1994. - С. 1 - 4, 15, 19, 26, 43.

7. Чага и еёлечебноеприменение / Под ред. Булатова П. К., Березиной М. П., Якимова М. А. -- Ленинград: Медгиз, 1959. -- 333 с.

8. http://fungodoctor.com.ua/ua/auxpage_celebnaja-sila-gribov-protiv-opuholej

9. http://www.zid.com.ua/2012/12/tsilyuscha-syla-hrybiv-proty-puhlyn/?lang=uk

10. http://ukrkniga.org.ua/

11. http://buduzdorov.ru/treatment/fungo.php

12. http://www.eco-shop.com.ua/page_11.html

13. http://www.svoboda.org/content/transcript/258817.html

14. http://onko.org.ua/metodika/fungoterapiya/

15. http://www.fungo.ws/

16. http://panoptikon.org/articles/31303-fungoterapija-vo-spasenie.html

17. http://medobook.com/3576-fungoterapiya.html

Размещено на Allbest.ru

...