Жуки-листоїди (coleoptera, chrysomelidae) південного заходу України (фауна, екологія)

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Жуки-листоїди, або хризомеліди (Chrysomelidae) - одна з найбагатших видами родин твердокрилих у фауні України. У світовій фауні налічується близько 50 000 видів, із Палеарктики відомо близько 3500, а з території колишнього Радянського Союзу - більш ніж 1400 видів. Листоїди відіграють важливу роль у функціонуванні багатьох природних екосистем, частина з них є шкідниками рослин, що культивуються людиною, а деякі є перспективними для боротьби з бур'янами.

Незважаючи на те, що листоїди - одна з найвивченіших родин жуків в Україні, рівень вивченості регіональних фаун дуже різниться. Особливо слабо досліджено південний захід України. У літературі є лише розрізнені й неповні дані про видовий склад, відомості про біологію та екологію практично відсутні.

У наш час накопичено доволі великий обсяг даних про зв'язки жуків-листоїдів із кормовими рослинами, птахами та комахами, що їх поїдають, а також деякими збудниками захворювань. Відомостей про взаємозв'язки листоїдів із такою великою в систематичному та різносторонньою в екологічному плані групою, як кліщі, дуже мало. Однак відомо, що деякі паразитичні кліщі спроможні знижувати чисельність комах-шкідників, а ряд комах відіграє важливу роль у форезії кліщів.

Усе згадане вище, а також збільшений в останні десятиріччя інтерес до питань вивчення та збереження різноманіття різних груп живих організмів, зумовлюють важливість й актуальність всебічного вивчення листоїдів на південному заході України.

Мета та завдання дослідження. Мета роботи - встановити особливості фауни та екології жуків-листоїдів на південному заході України.

Для досягнення цієї мети вирішувались наступні завдання:

1) вивчити видовий склад листоїдів південного заходу України, проаналізувати таксономічну та ареалогічну структуру їхньої фауни;

2) встановити особливості зонального та біотопічного розподілу хризомелід, а також їхньої трофічної спеціалізації;

3) вивчити фенологію жуків-листоїдів південного заходу України;

4) виявити рідкісні та вразливі види родини в межах району дослідження, оцінити можливість використання листоїдів у біоіндикації;

5) вивчити видовий склад кліщів, асоційованих трофічно та форично з листоїдами.

1. Вивченість жуків-листоїдів фауни України

Стислий нарис історії вивчення листоїдів України. В історії вивчення жуків-листоїдів України та району дослідження виділяються два основних етапи. Протягом першого з них, фауністичного, що тривав до 40-х років ХХ сторіччя, відомості про листоїдів публікувалися в основному у фауністичних списках твердокрилих окремих територій, а екологічним та біологічним особливостям окремих видів майже не приділяли уваги (Krynicki, 1832; Czernay, 1852; Кеппен, 1856; Miller, 1868; Јomnicki, 1868, 1877, 1880, 1891; Линдеман, 1871; Weise, 1875; Reitter, 1878; Hormuzaki, 1889, 1896, 1901, 1905; Куликовский, 1897; Rybiсski, 1903; Яцентковский, 1906; Кизерицкий,1915; Плигинский, 1916; Mazur, 1922, 1923; Ильин, 1925; Знойко, 1929; Marcu, 1930, 1931, 1935 та ін.). З 40-х років ХХ сторіччя хризомелід починають вивчати ентомологи, що спеціалізувалися або на окремих підродинах, або на родині в цілому. Особливо великий внесок у вивчення листоїдів зробили С.І. Медведєв (1928, 1950, 1954, 1964), Н.Д. Глобова (1949, 1958), І.К. Лопатін (1950, 1953, 1960), Д.C. Шапіро (1953, 1956, 1961, 1963, 1964), А.А. Животовська-Зубенко (1957, 1958, 1962), В.Ф. Палій (1959, 1960, 1961, 1962), Л. Н. Медведєв (1961), Р.А. Огуль (1968, 1970, 1973), В.М. Бровдій (1973, 1977, 1983, 1985), О.С. Константинов (1991). У цей самий період з'являються публікації екологічної спрямованості, в яких листоїдів розглядають у складі певних ценозів, публікується багато робіт про шкідливі види (Фасулати, 1941, 1958; Кришталь, 1949, 1956; Харакоз, 1953, 1955; Поліщук, 1974 та ін.). Підкреслюється, що незважаючи на наявність великої кількості публікацій, присвячених листоїдам України, територію країни вивчено нерівномірно, особливо слабо досліджено південний захід України.

Вивченість листоїдів як переносників та хазяїв кліщів. Наведено стислий огляд кліщів, форично та трофічно пов'язаних із жуками-листоїдами. Докладніше розглянуто кліщів родин Canestriniidae, Heterocoptidae, Hemisarcoptidae (Astigmata), Podapolipidae (Prostigmata), Trombidiidae, Erythraeidae (Parasitengona). Підкреслюється, що кліщів, які асоційовані з листоїдами, вивчено вкрай фрагментарно. Крім того, вивченість окремих таксономічних груп кліщів у різних районах земної кулі не однакова. Особливо слабо досліджено форезуючих кліщів.

2. Фізико-географічна характеристика району дослідження

На основі даних літератури наведено стислу фізико-географічну характеристику району дослідження (Природа Одесской области, 1979; Шеляг-Сосонко, Осычнюк, Андриенко, 1982; Шеляг-Сосонко, Андриенко, 1985; Лисецкий, Молодецкий, 1990; Топчиев, Михайлова, 1991; Шеляг-Сосонко, Дубина, 1999; Войтюк, 2005 та ін.). Оскільки жуки-листоїди тісно пов'язані з кормовими рослинами та місцями, де вони зростають, багато уваги приділено флорі та рослинності.

3. Матеріал і методика досліджень

Робота виконувалась протягом восьми років (2000-2007 рр.). Матеріал зібрано в 75 пунктах району дослідження. Основні дослідження проводилися на території Одеської та Миколаївської областей, у межиріччі Дунай-Південний Буг. Матеріал збирали як із застосуванням загальноприйнятих методів збору жуків-листоїдів (косіння ентомологічним сачком, струшування гілок дерев і кущів у сачок, маршрутний збір комах), так і методів, які частіше застосовуються при зборі інших родин твердокрилих (ґрунтові пастки, розбір рослинної підстилки, берегових наносів, ґрунту, збір комах на штучне світло, гідробіологічні методики та ін.).

Вивчено понад 15 000 екземплярів жуків-листоїдів. Окрім власних зборів з південного заходу України та інших областей країни оброблено частину колекційних фондів Зоологічного музею ОНУ імені І.І. Мечникова, фондів Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАНУ, ряд приватних колекцій. Видову належність листоїдів установлювали за допомогою ряду фундаментальних вітчизняних та зарубіжних робіт. В окремих випадках визначення підтверджено А.О. Беньковським (Москва, Росія).

Для встановлення особливостей фауни та екології листоїдів (порівняння видового багатства та схожості видового складу листоїдів південного заходу України та інших територій, схожості видового складу листоїдів різних біотопів) використовували такі індекси: індекс Чекановського-Сьоренсена (ICS) (Песенко, 1982), індекс концентрації видового багатства (Icr) (Андреев, 2002), індекс попарного включення за Сімпсоном (Песенко, 1982). За основу аналізу ареалів жуків-листоїдів південного заходу України покладено типологію К.Б. Городкова (1984).

Для пошуку кліщів, пов'язаних із листоїдами (коменсалів, паразитів та тих, що форезують), оглядали жуків та їхню субелітральну порожнину за допомогою бінокулярної лупи МБС-9. Оглянуто більше 1000 екземплярів 150 видів більшості родів та всіх підродин жуків-листоїдів, що зустрічаються в Україні. Постійні препарати виготовляли за стандартною методикою з використанням рідини Фора-Берлезе (Стриганова, 1975). Морфологію кліщів вивчали за допомогою мікроскопа Біолам Д-11, фазово-контрастного приладу КФ-4, окуляра-мікрометра АМ9-2.

4. Систематичний огляд жуків-листоїдів південного заходу України

Таксономічний склад. На основі власних досліджень та огляду літератури встановлено, що фауна жуків-листоїдів південного заходу України налічує 301 вид з 69 родів та 13 підродин (266 видів виявлено нами, 35 наводяться за даними літератури).

У регіоні виявлено представників усіх підродин хризомелід, що представлені в Європі, окрім тайгового Synetinae. Найбільшою кількістю видів представлені підродини Alticinae (119 видів; 39,53 % загального складу фауни регіону), Chrysomelinae (39 видів; 12,96 %) та Cryptocephalinae (38 видів; 12,62 %), інші підродини налічують від 1 до 24 видів, їхня частка складає від 0,33 до 7,97 %, відповідно.

Найбільшою кількістю видів представлені роди Longitarsus (36 видів; 11,96 % складу фауни регіону), Cryptocephalus (32 види; 10,63 %), Cassida (21 вид; 6,98 %), Chrysolina (18 видів; 5,98 %), Phyllotreta (15 видів; 4,98 %), Chaetocnema (14 видів; 4,65 %), Donacia (13 видів; 4,32 %), Psylliodes (13 видів; 4,32 %), Aphthona (10 видів; 3,32 %). Інші роди налічують від 1 до 8 видів, їхня частка складає від 0,33 до 2,66 % відповідно.

Аналіз фауни. У підрозділі проведено порівняння видового багатства та видового складу жуків-листоїдів південного заходу України з рядом європейських територій, розглянуто наявність у районі дослідження листоїдів фауни України на рівні підродин, родів і видів, підкреслено схожість та відмінність видового складу листоїдів південного заходу України в порівнянні з суміжними територіями.

За індексом концентрації видового багатства (залежність кількості видів від площі території) фауну району дослідження цілком можна зіставити з фаунами близько розташованих та схожих за площею територій. Індекс концентрації видового багатства листоїдів південного заходу України близький до такого для південного сходу України, Молдови, Румунії й Польщі, перевищує значення для Південного Задніпров'я України та Білорусі й значно нижчий ніж для Криму, Угорщини, Болгарії та Словаччини.

У районі дослідження наявні всі підродини, 69 з 85 родів (81,18 %) і близько половини (50,17 %) видів, що складають фауну України. Пояснюється це тим, що багато видів таких великих підродин, як Chrysomelinae і Alticinae, в Україні трапляються лише в Карпатах або в Криму, а значна частка Cryptocephalinae пов'язана з деревно-чагарниковою рослинністю й характерніша для лісової та лісостепової зон.

Видовий склад жуків-листоїдів південного заходу України найближчий до сусідньої Молдови (ICS = 0,74), а схожість з видовим складом хризомелід інших країн-сусідів України нижча, але змінюється у незначних межах: від 0,64 до 0,58 у ряді «Угорщиина-Словаччина-Польща-Болгарія-Румунія-Білорусь».

Нові дані про фауну. У підрозділі наведено список нових для району дослідження таксонів жуків-листоїдів: двох підродин (Zeugophorinae, Lamprosomatinae), 13 родів (Zeugophora, Tituboea, Stylosomus, Oomorphus, Chloropterus, Phratora, Hydrothassa, Hippuriphila, Lythraria, Hermaeophaga, Sphaeroderma, Argopus, Pilemostoma) та 122 видів. Три види (Donacia polita Kunze, 1818, Phyllotreta astrachanica Lopatin, 1977, Longitarsus scutellaris (Mulsant et Rey, 1874)) відзначені вперше для фауни України. У результаті обробки колекційних матеріалів і критичного аналізу даних літератури встановлено, що деякі літературні вказівки є помилковими.

5. Типи ареалів листоїдів району дослідження

Згідно типології К.Б. Городкова (1984) та з урахуванням доповнень О.С. Константинова (1991) серед ареалів листоїдів південного заходу України ми виділили 22 типи, що об'єднуються в п'ять комплексів (мультирегіональний, голарктичний, транспалеарктичний, західноцентральнопалеарктичний та західнопалеарктичний).

Значно збагачує фауну наявність ряду видів зі східно-середземноморської, східноєвропейської, понтійської та турано-степової ареалогічної груп. Багато видів цих груп знаходяться тут на східній, північній або західній межі ареалу. У цей самий час, у порівнянні із суміжними з південним заходом територіями Румунії та Болгарії, видовий склад жуків-листоїдів південного заходу України збіднений, тому що розповсюдження ряду видів на північ обмежено Дунаєм.

6. Екологічні особливості листоїдів фауни регіону

Зональний і біотопічний розподіл. Територія досліджень розташована у двох природних зонах: у Степу (більша частина) та Лісостепу (менша частина). У наш час 250 видів жуків-листоїдів відомі зі степової частини, а 191 вид - з лісостепової (140 видів відзначено в обох зонах, 110 - тільки в Степу, 51 - тільки в Лісостепу). Багато видів хризомелід, що зустрічаються тільки в Степу, є його характерними мешканцями, тоді як більшість видів, які відзначені в регіоні тільки в лісостеповій зоні, є широко розповсюджені, й їхні ареали охоплюють степову, лісостепову, лісову й, часто, тайгову зони.

Для жуків-листоїдів характерна відносно строга приуроченість до кормових рослин, а через них - до фітоценозів. У зв'язку з цим біотопічний розподіл цієї групи комах розглядається з урахуванням існуючих у регіоні типів рослинності. Найбагатшим видовим складом листоїдів характеризуються лучні, степові й лісові рослинні формації. Значно бідніші агроценози й угруповання рудеральної рослинності, асоціації болотяної й водної рослинності, псамофільні угруповання морського узбережжя, а також галофільні угруповання солонців і солончаків.

У більшості підродин листоїдів є тенденція до заселення певних біотопів, при цьому види підродин Donaciinae, Orsodacninae, Zeugophorinae, Lamprosomatinae відзначені тільки в одному типі біотопів, а інші дев'ять - не менш ніж у чотирьох (шість із них представлені найбільшою кількістю видів у лісах, підродина Cassidinae - на луках, а підродина Eumolpinae - на солонцях та солончаках). Тенденція до заселення певних біотопів може бути пояснена як наявністю кормових рослин, так і характером географічного розповсюдження видів підродини.

Найменший рівень схожості видового складу з іншими біотопами характерний для асоціацій водно-болотяної рослинності, солонців і солончаків, угруповань псамофільної рослинності морського узбережжя. Найбільший рівень схожості спостерігається між видовим складом хризомелід штучних лісових насаджень з агроценозами (68,24 %). Серед різних груп лісів, найближчі між собою штучні лісонасадження степової зони та природні ліси Лісостепу, схожість видового складу листоїдів цих лісів із заплавними лісами значно менша.

Структурно-функціональна організація комплексів хризомелід основних біотопів. При розрахунку коефіцієнтів попарного включення видового складу листоїдів основних біотопів південного заходу України встановлено, що всі дані комплекси хризомелід складають єдину систему, що складається з ядра та периферійної частини. Ядро складають мешканці лук, штучних лісів, степових ценозів і природних лісів лісостепової зони. Найвідособленішим є положення комплекса хризомелід асоціацій водно-болотяної рослинності.

Трофічна спеціалізація. Для імаго більшої частини видів хризомелід південного заходу України характерно живлення листям. Більшість личинок листоїдів - фітофаги, виняток складають види підродин Clytrinae і Cryptocephalinae, личинки яких є сапробіонтами. За широтою спектру кормових рослин серед хризомелід фауни району дослідження виділяються такі групи: монофаги (5 видів), олігофаги (вузьких олігофагів - 61 вид, широких олігофагів - 111 видів), поліфаги (вузьких поліфагів - 11 видів, широких поліфагів - 92 види). Таким чином, у районі дослідження переважають олігофаги, до них належать майже дві третини видів.

Усі види жуків-листоїдів району дослідження пов'язані з рослинами відділу Квіткові, тільки вид Hippuriphila modeeri трофічно пов'язаний з Хвощеподібними. Живлення жуків-листоїдів на південному заході України відбувається в більшості випадків на тих самих видах та родах рослин, що й в інших районах Європи. Деякі роди рослин (скумпія, чилим) відзначені нами вперше як кормові для листоїдів.

Більша частина жуків-листоїдів південного заходу України є хортобіонтами (218 видів), менша - дендробіонтами (44 види), як на деревно-чагарниковій, так і на трав'янистій рослинності можуть живитися 18 видів. Із деревно-чагарниковою рослинністю пов'язані всі види підродини Zeugophorinae і Orsodacninae, більшість Cryptocephalinae і Clytrinae, біля третини видів Galerucinae, п'ята частина Chrysomelidae і тільки окремі види Alticinae. Види Donaciinae, Criocerinae, Lamprosomatinae, Eumolpinae, Hispinae і Cassidinae пов'язані виключно з трав'янистими рослинами. Більшість дендро-хортобіонтів належить до підродин Cryptocephalinae та Clytrinae, серед яких особливо багато широких поліфагів. Із дендрофільних листоїдів найбільша кількість видів живляться листям верби, дубу, глоду, тополі, терену, в'язу.

7. Фенологія жуків-листоїдів південного заходу України

Активність імаго листоїдів у степовій частині південного заходу України відзначена з лютого по грудень, проте живлення жуків спостерігалося тільки з березня по листопад. Максимальне видове різноманіття припадає на травень, цього місяця зареєстровано 191 вид. Динаміка зміни кількості активних видів на стадії імаго виглядає таким чином: з лютого до травня відбувається різке збільшення кількості видів, а з червня до грудня кількість видів зменшується. Встановлено, що фенологія розвитку окремих видів на південному заході України відрізняється від інших територій.

За часом активності імаго й особливостям життєвого циклу серед жуків-листоїдів району дослідження виділяються чотири фенологічних групи: весняно-осіння (35 видів), весняно-літня (58 видів), літня (148 видів) та літньо-осіння (21 вид).

8. Рідкісні та вразливі види жуків-листоїдів південного заходу України

Значна частина видів листоїдів південного заходу України рідкісні, тобто нечисленні або трапляються локально. Багато з них стенотопні та вразливі до антропогенного перетворення природних комплексів, що зумовлює необхідність охорони біотопів, які вони заселяють. Присутність цих видів указує на збереженість біотопу, й оскільки серед жуків-листоїдів багато помітних, великих, яскравих та таких, що легко ідентифікуються (серед представників підродин Chrysomelinae, Galerucinae, Clytrinae, Criocerinae), такі види можливо використовувати для біоіндикації. Найвразливіші в регіоні, на наш погляд, мешканці степових біотопів (Clytra atraphaxidis, Chrysolina reitteri, Phyllobrotica adusta, Ph. elegans та ін.) та морського узбережжя (Cryptocephalus bohemius, Longitarsus albineus), господарське й рекреаційне навантаження на ці біотопи величезні, а територій, що мають охоронний статус, на південному заході України майже немає.

9. Листоїди як переносники й хазяї кліщів

На десяти видах жуків-листоїдів, що належать до шести родів трьох підродин (Chrysomelinae, Galerucinae, Alticinae), було виявлено вісім видів кліщів із восьми родів шести родин.

Кліщі родин Anoetidae та Trombidiidae знаходились ззовні, на нижній стороні тіла жуків-листоїдів, кліщі родини Saproglyphidae - на нижній стороні тіла жуків та під елітрами, а кліщі з родин Antennoseiidae, Canestriniidae та Hemisarcoptidae локалізувались тільки в субелітральній порожнині твердокрилих, на тергітах та елітрах.

З листоїда Chrysolina gypsophilae і ряду турунів нами описано новий вид кліща родини Antennoseiidae - Antennoseius ponticus. Для деяких видів цього роду характерна форезія на турунах, але на інших твердокрилих їх раніше не знаходили (Эйдельберг, 2000).

Види родини Canestriniidae, які є або постійними паразитами, або коменсалами (Santiago-Blay, Fain, 1994), відзначені нами на листоїдах підродини Chrysomelinae. З листоїда Timarcha goettingensis описано новий для науки вид кліща - Pseudamansia decorata. Знахідки видів Paramansia bicornis і Amansiella trilobata - перші після їх першоопису, раніше вони були відомі тільки із Криму (Khaustov, Eidelberg, 2001). Для кліща Paramansia bicornis зареєстровано два нових хазяї - Chrysolina polita і Ch. fastuosa.

Спеціалізованим паразитом жуків-листоїдів підродини Chrysomelinae є кліщ Linobia coccinellae (родина Hemisarcoptidae, до якої відноситься цей вид, наводиться вперше для фауни України).

Паразитом листоїда Galeruca tanaceti на стадії личинки є точніше не визначений кліщ родини Trombidiidae.

Знахідка кліща Procalvolia coccinella - перша після його першоопису, раніше гіпопуси цього кліща були відомі тільки з сонечок (Севастьянов, Гед Хамада Хассан, 1989).

До видів, що форезують також відноситься Anoetus feroniarum, знайдений на Aphthona coerulea.

Той факт, що тільки на 10 видах листоїдів було знайдено кліщів, є свідченням того, що із хризомелідами асоційовано значно менше видів кліщів, ніж із такими родинами жуків, як туруни, пластинчатовусі, короїди та рядом інших. Пояснюється це передусім тим, що листоїди є відкрито живучими фітофагами і мало пов'язані з кормовими субстратами кліщів, що форезують. Незначну кількість паразитичних кліщів можна пояснити дрібними розмірами листоїдів, відсутністю добре розвинутої субелітральної порожнини у видів більшості підродин, непридатними для кліщів особливостями життєвих циклів жуків.

Висновки

біотопічний трофічний листоїд зональний

1. На південному заході України відзначено 301 вид жуків-листоїдів із 69 родів та 13 підродин. З них 122 види, 13 родів (Zeugophora, Tituboea, Stylosomus, Oomorphus, Chloropterus, Phratora, Hydrothassa, Hippuriphila, Lythraria, Hermaeophaga, Sphaeroderma, Argopus, Pilemostoma) і 2 підродини (Zeugophorinae і Lamprosomatinae) наводяться вперше для району дослідження. Три види (Donacia polita, Phyllotreta astrachanica, Longitarsus scutellaris) відзначені вперше для фауни України.

2. Фауна листоїдів південного заходу України складається з характерних для європейських фаун зоогеографічних комплексів: західнопалеарктичного (120 видів), західноцентральнопалеарктичного (79 видів), транспалеарктичного (76 видів), голарктичного (22 види), мультирегіонального (4 види).

3. Зі степової частини району дослідження відомо 250 видів листоїдів, із лісостепової - 191 вид (140 видів відзначені в обох зонах, 110 - тільки в Степу, 51 - тільки в Лісостепу). Багато з видів, що відзначені тільки в Степу, є його характерними мешканцями, тоді як види, що відзначені в лісостеповій зоні, є переважно широко розповсюдженими в Україні.

4. Найбільшу кількість видів хризомелід виявлено в лісах (167 видів), дещо бідніший склад листоїдів на луках (113 видів) та степових ділянках (106 видів). В агроценозах і асоціаціях рудеральної рослинності відзначено 70 видів. Найбідніший видовий склад жуків-листоїдів характерний для асоціацій болотяної й водної рослинності (49 видів), псамофільних угруповань морського узбережжя (25 видів), галофільної рослинності солонців та солончаків (16 видів). Серед різних лісів найбільшу кількість видів листоїдів відзначено в штучних лісонасадженнях у Степу (100 видів) та природних лісах лісостепової зони (97 видів), дещо бідніші заплавні ліси (81 вид).

5. Із трофічних груп листоїдів на південному заході України переважають олігофаги (172 види, 61,43 %; з них вузьких олігофагів - 61 вид, 21,79 %, широких олігофагів - 111 видів, 39,64 %). До монофагів належить 5 видів (1,79 %), до поліфагів - 103 (36,79 %, з них вузькі поліфаги - 11 видів, 3,93 %, широкі поліфаги - 92 види, 32,86 %). Більша частина видів - хортобіонти (218 видів; 78,94 %), менша - дендробіонти (44 види; 15,71 %), як на деревно-чагарниковій, так і на трав'янистій рослинності можуть живитися 18 видів (6,43 %).

6. Період активності хризомелід у степовій частині південного заходу України припадає на лютий-грудень. Максимальна кількість видів (на стадії імаго) відзначена в травні. За часом активності імаго й особливостям життєвого циклу жуків-листоїдів у регіоні виділяються 4 групи: весняно-осіння (35 видів), весняно-літня (58 видів), літня (148 видів) та літньо-осіння (21 вид).

7. Значна частина листоїдів, що мешкають на південному заході України, нечисленні або трапляються локально. Багато з них стенотопні та вразливі перед антропогенним перетворюванням природних комплексів, що зумовлює необхідність охорони біотопів, які вони заселяють. Наявність таких видів указує на тип біотопу та на ступінь його цінності. Ряд стенотопних видів, зокрема мешканців цілинних степових ценозів (Clytra atraphaxidis, Chrysolina reitteri, Phyllobrotica adusta, Ph. elegans), доцільно внести до регіонального червоного списку.

8. На 10 видах листоїдів, що відносяться до 6 родів з 3 підродин, знайдено 8 видів кліщів з 8 родів 6 родин. Два види кліщів описано як нові для науки (Pseudamansia decorata Tratsch et Khaustov, 2007 (Canestriniidae) і Antennoseius ponticus Tratsch et Makarova, 2008 (Antennoseiidae)). Для Paramansia bicornis (Canestriniidae) відзначено двох нових хазяїв (Chrysolina polita і Ch. fastuosa). Кліщі з родів Antennoseius (Antennoseiidae) і Procalvolia (Saproglyphidae) вперше виявлені на жуках-листоїдах. Уперше для фауни України відзначені кліщі родини Hemisarcoptidae.

Література

1. Трач В.А. Эколого-фаунистический обзор листоедов (Coleoptera: Chrysomelidae) юго-запада Украины / В.А. Трач // Изв. Харьк. энтомол. об-ва. - 2005 (2006). - Т. 13, вып. 1-2. - С. 43-82.

2. Трач В.А. К фауне листоедов-блошек (Coleoptera: Chrysomelidae: Alticinae) Украины / В.А. Трач // Изв. Харьк. энтомол. об-ва. - 2004 (2005). - Т. 12, вып. 1-2. - С. 113-116.

3. Trach V.A. Review of mites of the family Canestriniidae (Acari, Astigmata) associated with the leaf beetles (Coleoptera, Chrysomelidae) in Ukraine with description of a new species of the genus Pseudamansia / V.A. Trach, A.A. Khaustov // Вестн. зоологии. - 2007. - Т. 41, вып. 3. - С. 267-272.

4. Трач В.А. Новый вид гамазовых клещей рода Antennoseius Berlese, 1916 (Parasitiformes, Ascidae) с юго-запада Украины / В.А. Трач, О.Л. Макарова // Вестн. зоологии. - 2008. - Т. 42, вып. 2. - С. 181-184.

5. Трач В.А. Жесткокрылые (Coleoptera) острова Змеиный (Одесская область, Украина) / В.А. Трач // Причорноморський екологiчний бюлетень. Ч. 2. - Одеса, 2006. - № 3-4 (21-22). - С. 320-323.

6. Фауна некоторых групп членистоногих низовьев Днестра / С.Ф. Ужевская, С.Л. Дузь, В.А. Грибов, В.А. Трач, А.В. Чернявский, А.С. Черный, А.В. Шевченко // Причорноморський екологiчний бюлетень. - Одеса, 2005. - № 3-4 (17-18). - С. 194-204.

7. Трач В.А. К вопросу охраны редких видов жесткокрылых (Coleoptera) Одесской области / В.А. Трач, А.В. Гонтаренко // Рiдкiснi та зникаючi види комах i концепцiп Червоноп книги Украпни : Зб. наук. праць (за мат. доп. наук. конф.). - К., 2005. - С. 115-117.

Размещено на Allbest.ru