Молекулярно-генетичні порушення, асоційовані з гострими лейкеміями у дітей

Динаміка пухлинного клону на різних етапах терапії є важливим прогностичним тестом щодо перебігу ГЛ, тому в фазі ремісії доцільно проводити повторне цитогенетичне та молекулярно-генетичне дослідження. Для цього ми вважаємо обов'язковим використання тільки клітин кісткового мозку через те, що у периферичній крові кількість пухлинних клітин може різко знизитися, що приводить до хибнонегативного результату. Під час рецидиву комплексне цитогенетичне і молекулярно-генетичне дослідження проводять за тією ж схемою, що й у гострий період. Це дозволить визначити, чи є рецидив результатом репопуляції початкового лейкемічного клону, чи представляє прогресію захворювання, або вторинну пухлину. Таким чином, проведені дослідження окреслюють спектр молекулярно-генетичних маркерів, які дозволять розділити пацієнтів з ГЛ на групи з однаковими генетичними порушеннями, що визначають перебіг захворювання і є чинниками віднесення хворого до певної групи ризику. На нашу думку оптимізація генетичного обстеження хворих в залежності від нозологічної форми ГЛ буде сприяти підвищенню ефективності лікування з урахуванням біологічних особливостей пухлинного процесу.

Висновки

У дисертаційній роботі наведене наукове узагальнення та нове вирішення актуальної задачі - розширення спектру генетичних критеріїв прогнозування перебігу захворювання та розробки оптимальної схеми досліджень генетичних порушень у дітей з гострими лейкеміями на основі дослідження генетичних маркерів клональної природи лейкемічного процесу: хромосомних порушень, химерних генів, перебудов генів імуноглобулінів та порушень мікросателітної ДНК.

1. Клональні порушення на генному, хромосомному та геномному рівнях визначаються як генетичні маркери пухлинних клонів. Їх аналіз надає можливість не тільки судити про ступінь злоякісності пухлини, але і проводити ранню ідентифікацію маркерів несприятливого прогнозу щодо перебігу хвороби, а також моніторинг МРХ та ерадикації пухлинного клону. Найбільш важливим прогностичним чинником є не наявність чи відсутність, а саме характер генетичних аномалій, а також їх динаміка в процесі лікування.

2. Складні клональні зміни каріотипу під час первинного встановлення діагнозу є незалежним прогностично несприятливим чинником індивідуальної відповіді на терапію, не зважаючи на присутність специфічних прогностично сприятливих цитогенетичних порушень. Наявність клітин із спорідненими клонами свідчить про прогресію захворювання. Їх теж можна розглядати як прогностично несприятливу ознаку.

3. Характер і частота порушень каріотипу у дітей залежить від варіанта лейкемії. Делеція 16-ї хромосоми в сегменті 16q13 специфічна для хворих на ГМЛ і не погіршує прогноз перебігу захворювання.

4. Експресія химерних генів вірогідно частіше зустрічається у дітей з ГМЛ, ніж дітей з ГЛЛ. Для ГМЛ специфічними визначені транскрипти MLL/AF9, AML1/ETO, CBFB/MYH11, а для ГЛЛ - BCR/ABL p190, TEL/AML1 і E2A/PBX1. У групі хворих на ГМЛ транскрипт CBFB/MYH11 специфічний для М4Ео-варіанту, а AML1/EТО виявляється не тільки при М2-варіанті. Це обумовлює необхідність його дослідження у всіх хворих на ГМЛ. Чинником сприятливого перебігу захворюваня є не наявність, а тип химерного гена. ПЛР-позитивні хворі щодо генів AML1/ETO та TEL/AML1 мають кращу відповідь на терапію.

5. Клональні перебудови генів імуноглобулінів є специфічними для лімфоїдної злоякісної проліферації і можуть бути використані як молекулярний маркер пухлинного клону у хворих на ГЛЛ. Залучення декількох пар праймерів для кожного гена, а також аналіз двох генів імуноглобулінів (IgH та IgK) підвищує ефективність виявлення клональності.

6. Оцінка мінімальної резидуальної хвороби, яка заснована на скринінгу химерних транскриптів та клональних порушень генів імуноглобулінів, дозволяє виділити пацієнтів з вищим ризиком розвитку раннього рецидиву після звичайних хіміотерапевтичних курсів та ТСККПК. При дослідженні МРХ сприятливим прогностичним чинником є відсутність маркерів пухлинних клонів на стадії ремісії. Щодо клональних перебудов генів імуноглобулінів, краща відповідь на терапію спостерігається у хворих, у яких зареєстровано зникнення обох маркерів клональності.

7. У хворих на ГЛЛ в мікросателітних локусах D9S171 та D12S98 частіше має місце втрата гетерозиготності, ніж поява нового алеля. Порушення в мікросателітній ДНК можуть бути використані як молекулярний маркер пухлинного клону в цій групі хворих.

8. Вибір оптимального спектру пухлинних маркерів і удосконалення схеми молекулярно-генетичного обстеження дітей, хворих на гострі лейкемії, обгрунтовується специфічністю порушень каріотипу, химерних генів і клональних перебудов генів імуноглобулінів, а також специфічністю мікросателітних змін для конкретних варіантів гострих лейкемій.

Список праць за темою дисертації

1. Клінічне значення молекулярних маркерів пухлинних клонів у пацієнтів з гострими лейкеміями при проведенні трансплантації кісткового мозку / В.Г. Бебешко, Ж.М. Мінченко, І.В. Дмитренко, О.В. Кучер, Н.М. Цвєткова, І.А. Крячок. Ж.А. Мішаріна, С.В. Клименко, В.І. Хоменко // Трансплантологія. - 2004. - Т. 6, № 2. - С. 61-65.

2. AML1 gene rearrangements and mutations in radiation-associated acute myeloid leukemia and myelodysplastic syndrome / S.V. Klymenko, K. Trott, M.J. Atkinson, K. Bink, V.G. Bebeshko, D.A. Bazyka, I.V. Dmytrenko, I.V. Abramenko, N. Bilous, H. Zitzelsberger, M. Rosemann // Journal of Rad. Research. -2005. - Vol. 46. - P. 249-255.

3. MLL gene alterations in radiation-associated acute myeloid leukemia / S.V. Klymenko, K. Bink, K.R. Trott, V.G. Bebeshko, D.A. Bazyka., I.V. Dmytrenko, I.V. Abramenko, N.I. Bilous, H. Zitzelsberger, A.V. Misurin, M.J. Atkinson, M. Roserman // Experimental oncology. - 2005. - Vol. 27, N 1. - P. 71-75.

4. Досвід використання молекулярно-генетичних методів дослідження в діагностиці лейкемій у дітей / В.Г. Бебешко, Ж.М. Мінченко, К.М. Бруслова, І.В. Дмитренко, О.В. Кучер, О.Є. Кузнєцова, В.Д. Дроздова, Н.О. Кубаля // Український журнал гематології та трансфузіології. - 2005. - № 6. - С. 15-20.

5. Мінченко Ж.М., Дмитренко І.В., Кучер О.В. Реаранжировки генів імуноглобулінів і перебудови мікросателітної ДНК як маркери пухлинної клональності при гострій лімфобластній лейкемії у дітей // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2005. - № 5. - С. 16-27.

6. Genetic markers of the acute leukemia in children / V.G. Bebeshko, J.N. Minchenko, O.V. Kucher, K.M. Bruslova, J.A. Misharina, O.O. Dmytrenko, I.V. Dmytrenko // Materials of III scientific-practice conference “Ontogenetic problems: scientific and applied aspects”, Kiev, Ukraine, 2002. Оncology. - 2002. - Vol. 4, Suppl. - P. 6-7.

7. Molecular research of fusion genes in children acute leukemias / I.V. Dmytrenko, J.N. Minchenko, O.V. Kucher, V.G. Fedorenko, K.M. Bruslova, V.G. Bebeshko, V.D. Drozdova, V.I. Khomenko // 8-th Annual Congress of the European Hematologic Association, Lyon, 2003. The Hematology Journal. - 2003. - Vol. 4, Suppl. 2. - P. 311.

8. The prediction of acute leukemias current at children / E.V. Kucher, V.G. Bebeshko, J.N. Minchenko, K.M. Bruslova, I.V.Dmytrenko, E.A. Dmytrenko // 8-th Annual Congress of the European Hematologic Association, Lyon, 2003. The Hematology Journal. - 2003. - Vol. 4, Suppl. 2. - P. 287.

9. AML1 gene rearrangements in radiation-associated acute myeloid leukemia and myelodysplastic syndrome / S.V. Klymenko, M.J. Atkinson, V.G. Bebeshko, D.A. Bazyka, K. Bink, I.V. Dmytrenko, I.V. Abramenko, N. Bilous, H. Zitzelsberger, M. Rosemann // 9-th Annual Congress of the European Hematologic Assosiation, Zeneva, 2004. The Hematology Journal. - 2004. - Vol. 5. - Suppl. 2. - P. S76-S77.

10. Genetic risk factors of acute leukaemias in children suffered from Chernobyl Accident / I.V. Dmytrenko, J.M. Minchenko, O.A. Dmytrenko, T.Y. Shlyachtychenko, O.V. Kucher, N.M. Tsvyetkova, K.M. Bruslova, V.G. Bebeshko // 9-th Annual Congress of the European Hematologic Assosiation, Zeneva, 2004. The Hematology Journal. - 2004. - Vol. 5. - Suppl. 2. - P. 278.

11. Прогностическое значение клональных перестроек генов легких и тяжелых цепей иммуноглобулинов у детей с острыми лимфобластными лейкемиями / И.В. Дмитренко, Ж.Н. Минченко, Е.М. Бруслова, В.Г. Бебешко // Матеріали науково-практичної конференції “Гематологія і трансфузіологія: фундаментальні та прикладні питання”, Київ, 2005. Український журнал гематології та трансфузіології. - 2005. - № 4. - С. 42.

Размещено на Allbest.ru