Генетичний аналіз кількісних ознак у зв’язку із взаємодією генотип-середовище у озимих тритикале і пшениці

Таблиця 9

Алгоритми розрахунку ефектів комбінаційної здатності для неповних (різних типів) схем діалельних схрещувань

Експериментальна перевірка алгоритмів оцінки комбінаційної здатності в неповних діалельних схрещуваннях. Опис експериментального досліду. Експериментальну перевірку алгоритмів оцінки комбінаційної здатності при неповних схемах схрещувань здійснювали за даними ознак висоти рослин і продуктивності підгонів гібридів F1 напівдіалельних схрещувань дев'яти сортів озимої м'якої пшениці (тільки прямі схрещування без батьківських форм), отриманих у 1998 році. Для безпосереднього тестування алгоритмів напівдіалельну матрицю трансформували в повну вихідну матрицю (без батьківських генотипів) розмірністю 9х9, приписуючи дані прямих схрещувань зворотним. Надалі її використали для одержання ряду похідних неповних незбалансованих матриць. Щораз, із вихідної матриці гібридних комбінацій, одержували ряд похідних матриць із різним наповненням комбінаційної таблиці. У такий спосіб були створені матриці з наповненням 27 гібридів (33,3%), 36 гібридів (44,4%), 45 гібридів (55,5%), 54 гібридів (66,7%) і 63 гібридів F1 (77,8%). Тестом для перевірки пропонованих алгоритмів 1-4 (табл. 9) слугував стандартний метод Грифінга. У випадку коректної оцінки ефектів загальної й специфічної комбінаційної здатності запропонованими алгоритмами вони мають співпадати хоча б за рангами з еталонними оцінками, отриманими за методом Грифінга. Для визначення ступеня такого співпадання обчислювали коефіцієнти кореляції між розрахованими та еталонними оцінками комбінаційної здатності.

Тестування алгоритмів оцінки загальної комбінаційної здатності при неповних діалельних схемах схрещувань озимої м'якої пшениці. Результати розрахунків ефектів ЗКЗ гібридів F1, отриманих від схрещування 9 сортів озимої м'якої пшениці за ознакою висоти рослин усіма алгоритмами при різному наповненні комбінаційних таблиць (від 33,3 до 88,9%) показали дуже високий ступінь співпадання розрахованих значень ЗКЗ батьківських наборів з еталонними, отриманими за методом Грифінга (табл. 10). Цей висновок підтверджується відповідними коефіцієнтами кореляції між зазначеними параметрами, величини яких коливалися від 0,94 до 0,99 незалежно від рівня наповнення комбінаційної таблиці. А оцінки ЗКЗ, отримані за алгоритмами 2 й 3, вже повністю співпали з їх еталонними значеннями, навіть при наповненні комбінаційної таблиці лише на 33,3%, коефіцієнти кореляції між ними були рівні одиниці.

Не виявлено значних розходжень за величиною стандартних відхилень ефектів ЗКЗ при різному рівні наповнення таблиць, що вказує на співпадання масштабів розрахованих і еталонних оцінок. Тільки для повністю збалансованих матриць із застосуванням алгоритму 1 у першому батьківському наборі (P1) були отримані в ряді випадків занижені стандартні відхилення відносно їх еталонних значень. Так, при величині еталонного стандартного відхилення 10,5 при наповненні 33,3%, 44,4%, 55,5%, 77,8% розраховані значення були рівні 9,74, 9,10, 9,00, 8,00, відповідно.

Дані наведені в таблиці 10 показують нижчу точність оцінки ефектів ЗКЗ ознаки продуктивності підгонів для всіх чотирьох алгоритмів. Так, при 33,3% наповнення комбінаційної таблиці не отримано достатнього співпадання

Таблиця 10

Стандартні відхилення ефектів ЗКЗ і коефіцієнти кореляції розрахованих ефектів ЗКЗ із ефектами ЗКЗ Грифінга при різномому наповненні трьох типів матриць розмірністю 9х9 у озимої пшениці

розрахованих значень ЗКЗ із еталонними для всіх алгоритмів, при якому кореляція між ними була б статистично достовірна (табл 10). Однак починаючи вже з 44,4% наповнення, всі алгоритми виявляють високу схожість оцінок, при якій ранги сортів повністю співпадають. Дуже висока точність співпадання досягається вже при 55,5% наповнення. При цьому кореляції розрахованих оцінок з еталонними коливаються від 0,80 для набору P1 до 0,90 для набору P2.

Нижчий рівень співпадання розрахованих оцінок ЗКЗ із еталонними для ознаки продуктивності підгонів можна пов'язувати з її меншою вариабільністю в порівнянні з такою для висоти рослин. Так, середні квадратичні відхилення ефектів ЗКЗ продуктивності підгонів в середньому в 2,5 рази менше порівняно з висотою рослин. У цьому разі при одній і тій же випадковій похибці розрахунків статистична точність цілком буде залежати від величини відмінностей генотипів за ефектами ЗКЗ.

Тестування алгоритмів оцінки специфічної комбінаційної здатності при неповних діалельних схемах схрещувань у озимої м'якої пшениці. Наведені в таблиці 11 коефіцієнти кореляції ефектів СКЗ ознаки висоти рослин, отриманих при різному наповненні комбінаційних таблиць, показують вихідну коректність

Таблиця 11

Стандартні відхилення ефектів СКЗ і коефіцієнти кореляції розрахованих ефектів СКЗ із ефектами СКЗ Грифінга при різному наповненні трьох типів матриць розмірністю 9х9

алгоритмів, що підтверджується повним співпаданням їх обчислених значень за даними вихідної матриці (наповнення 88,9%) і за методом Грифінга. Коефіцієнти кореляції розрахованих оцінок СКЗ із їх еталонними величинами в цьому випадку для всіх типів матриць були рівні одиниці. Однак при наповненні комбінаційної таблиці від 33,3% до 77,8% ступінь співпадання розрахованих й еталонних оцінок СКЗ була нижче, ніж за тими самими умовами для ефектів ЗКЗ. Так, найменше значення коефіцієнта кореляції розрахованих значень ЗКЗ за алгоритмом 1 з еталонними становило 0,95 для P1 набору при наповненні 33,3%, а при тому ж рівні наповнення матриці кореляція ефектів СКЗ із їх еталоном становила 0,62. Розходження величин кореляцій ЗКЗ і СКЗ із їх еталонними величинами можна пояснити більш низькою вариацією ефектів СКЗ у порівнянні з ефектами СКЗ. Так, дані таблиці 10 показують, що мінімальне значення стандартного відхилення ЗКЗ було не нижче 8,0, а для СКЗ його величина за даними таблиці 11 не перевищувала 4,0. Природно, що при деякій постійній випадковій похибці розрахунку кожного з алгоритмів за інших рівних умов величина коефіцієнтів кореляції буде прямо пропорційна величині стандартного відхилення.

На відміну від ЗКЗ розраховані ефекти СКЗ продуктивності підгонів у вихідній матриці (наповнення 88,8%) практично повністю співпадають з їх еталонними оцінками Грифінга, коефіцієнт кореляції між ними дорівнює одиниці (табл. 11). Аналогічні кореляції при обчисленні СКЗ всіма запропонованими алгоритмами коливаються від 0,73 (33,3% наповнення) до 0,99 (77,8% наповнення), указуючи на високе співпадання розрахованих і еталонних оцінок. Ступінь співпадання розрахованих ефектів СКЗ продуктивності підгонів, на відміну від ознаки висоти рослин вище, ніж ефектів ЗКЗ, про що свідчать більш високі кореляції відповідних параметрів. Однак ефекти СКЗ мають і більш високу варіабільність у порівнянні з такими ефектами ЗКЗ, стандартні відхилення СКЗ вищі більш ніж у два рази в порівнянні з аналогічним параметром ЗКЗ.

Також виявлена більш висока точність оцінок ефектів СКЗ продуктивності підгонів в порівнянні з оцінками СКЗ висоти рослин, тому що при всіх рівнях наповнення комбінаційної таблиці коефіцієнти кореляції розрахованих значень СКЗ із еталонними для ознаки продуктивності підгонів були вищі, ніж в ознаки висоти рослин. Відповідно до цього й варіабільність ефектів СКЗ у першому випадку була також більша.

Таким чином, тестування алгоритмів оцінки комбінаційної здатності при неповних діалельних схрещуваннях з різним рівнем наповнення комбінаційних таблиць виявило високий ступінь співпадання розрахованих оцінок ефектів ЗКЗ і СКЗ із їх еталонними значеннями, отриманими за методом Грифінга, що надає право рекомендувати їх для практичного використання. Перевагу при цьому варто віддати алгоритмам 3 й 4, які дозволяють оцінювати комбінаційну здатність у неповних незбалансованих матрицях і не вимагають спеціальних схем схрещувань. Установлено, що рівень співпадання розрахованих оцінок з еталонними є пропорційним величині варіабільності ефектів комбінаційної здатності.

ВИСНОВКИ

Вивчення успадкування кількісних ознак у зв'язку із взаємодією генотип-середовище дозволило формалізувати поняття екологічної пластичності в рамках регресійної моделі кількісної ознаки, розробити експресний метод оцінки цієї властивості без проведення екологічних випробувань і метод генетичного визначення однорідних за умовами екологічних зон, виявити взаємозв'язки між найважливішими показниками еколого-генетичних характеристик генотипів, установити прояв генетичних параметрів кількісних ознак у системі діалельних схрещувань для споріднених видів пшениці й тритикале, а також запропонувати методи їх оцінки при неповних діалельних схрещуваннях без втрати якості одержуваної генетичної інформації. Отримані результати дозволяють зробити наступні висновки.

1. Екологічна пластичність визначається загальною пристосованістю генотипу до умов кліматичної зони і його реакцією їх зміни. Формалізація цього поняття в рамках лінійної регресійної моделі дозволяє здійснювати оцінку цієї властивості з використанням параметрів лінійного рівняння, у якому вільний коефіцієнт відображає загальну пристосованість, а коефіцієнт регресії - реакцію генотипу на умови середовища.

2. На основі виявленого у пшениці генетичного взаємозв'язку між реакцією генотипів на умови середовища і регресією зерно/біомаса, а також збиральним індексом розроблено метод експресної оцінки екологічної пластичності з одного пункту випробування в даній екологічній зоні.

3. Встановлено, що взаємозв'язки між еколого-генетичними параметрами: дисперсією ознаки, ековалентом Вріке, оцінками Плейстеда й Шукли, стабільністю й реакцією на умови середовища Еберхарта й Рассела залежать від екологічної кореляції генотипів у вибірці. Для одержання оцінок параметрів екологічної пластичності незалежно від величини та співвідношення екологічних коефіцієнтів кореляції запропоновано метод головної осі, в основу якого покладено відношення середніх квадратичних відхилень генотипів.

4. Успадкування кількісних ознак у тритикале й у пшениці схожі. Ознаки висоти рослин та її компонентів: довжини 1-го й 2-го верхніх міжвузел, а також довжина колосу контролюються адитивними генами зі стабільним проявом у різних умовах. Для ознак продуктивності: кількості колосків у колосі, кількості зерен з колосу, маси зерен з колосу характерно перевизначення генетичних формул за умовами середовища. Ознака маси 1000 зерен контролюється за адитивном типом незалежно від умов середовища.

5 У тритикале виявлена подібність структури генетичних кореляцій, кореляцій ЗКЗ і СКЗ, тоді як у пшениці така схожість виявляється тільки в окремих випадках, що може бути наслідком різної інтегрованості складових геномів досягнутої у процесі селекції. В той же час для пшениці кореляції генотипові, ЗКЗ і СКЗ у різні роки випробувань відносно більш стабільні, ніж у тритикале.

6. Генетичний аналіз неповних діалельних схрещувань запропонованими алгоритмами з поправками на неврегульованість середніх квадратів дозволяє одержати незміщені оцінки загальної та специфічної комбінаційної здатності з високим ступенем їх співпадання з їх теоретичними або еталонними значеннями, отриманими методом Грифінга.

7. Дослідження неповних діалельних схем схрещування показали, що для практичного застосування найбільш суттєвими є незбалансовані нерегулярні схеми, що не вимагають спеціального планування експерименту, а алгоритми оцінок комбінаційної здатності для даних схем дають найбільш точні значення.

8. Розроблені ЕОМ-програми для оцінки комбінаційної здатності при неповних схемах діалельних схрещувань дозволяють оперативно проводити розрахунки незважаючи на складність і громіздкість алгоритмів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Дремлюк Г.К., Герасименко В.Ф. Приемы анализа комбинационной способности и ЭВМ-программы для нерегулярных скрещиваний.- М.: Агропромиздат, 1991; Одесса: СГИ, 1992.- 144 c.

Доля участі - 60%. Особистий внесок здобувача: дисертант є співавтором ідеї виконання даної роботи, ним здійснено аналітичні дослідження неповних діалельних схем схрещувань, виконано моделювання різних ситуацій з використанням, написаних дисертантом, ЕОМ-програм, розроблені ЕОМ-програми для оцінки комбінаційної здатності різними методами при неповних діалельних схрещуваннях.

Герасименко В.Ф. Конкурентные и экологические зависимости между признаками продуктивности в популяциях озимой мягкой пшеницы // Генетико-цитологические аспекты селекции сельскохозяйственных растений: Сб.научн.тр. / ВСГИ.-Одесса, 1984.-C. 77-84.

Герасименко В.Ф., Исаров Л.С. Факторы коррелированности урожайности генотипов озимой пшеницы в экологии // Биология и агротехника зерновых культур в условиях интенсивного производства.-Одесса, 1987.-C. 47-50.

Доля участі - 95%. Особистий внесок: ідея виконання даної роботи, аналітичні дослідження, моделювання ситуацій взаємодії генотип-середовище в популяціях, аналіз отриманих результатів і публікація статті.

Герасименко В.Ф. Анализ взаимодействия генотип-среда в связи с приспособленностью // Взаимодействие генотип-среда у растений и его роль в селекции: Сб.научн.тр. / КНИИСХ.-1988.-С. 94-103.

Герасименко В.Ф. Предварительная оценка селекционного материала по параметрам экологической пластичности // Сельскохозяйственная биология.-1981.-Т.16, № 6.-С. 938-941.

Герасименко В.Ф. Исследование алгоритмов сравнительной оценки генотипов по реакции на среду // Науч.-техн. бюл. / ВСГИ.- 1983.- № 1 (47).- C. 61-65.

Герасименко В.Ф. Причины снижения точности оценок параметров экологической пластичности // Цитология и генетика.- 1983.- № 5.- C. 61-65.

Герасименко В.Ф. Генетические механизмы экологической пластичности у озимой мягкой пшеницы: Экологическая модель количественного признака и критерии оценки реакции генотипов на среду // Цитология и генетика.-1985.-Т.19, № 5.-C. 359-364.

Герасименко В.Ф. Изменчивость параметров экологической пластичности у озимой мягкой пшеницы // Науч.-техн. бюл. / ВСГИ.- 1987.-№ 3 (63)- С. 47-51.

Герасименко В.Ф., Исаров Л.С. Связь между эковалентом Врике и параметрами пластичности Эберхарта и Рассела // Науч.-техн. бюл. / ВСГИ.- 1987.- № 3 (65).- С. 66-69.

Доля участі - 95%. Особистий внесок: ідея виконання даної роботи, аналітичні дослідження, моделювання ситуацій взаємодії генотип-середовище в популяціях, аналіз отриманих результатів і публікація статті.

Герасименко В.Ф. Генетические механизмы экологической пластичности у озимой мягкой пшеницы: Генотип-средовые характеристики параметров экологической пластичности // Цитология и генетика.-1988.-Т. 22, № 1.- С.62-66.

Герасименко В.Ф. Генетический сдвиг главных факторов урожайности у озимой пшеницы // Научн.-техн. бюл. ВСГИ.- Одесса, 1988.- № 2 (68).- C. 9-13.

Герасименко В.Ф. Ограничения параметрических методов статистического анализа урожая зерна у озимой пшеницы // Науч.-техн. бюл. / ВСГИ.- 1989.- № 3 (73).- C. 42-47.

Герасименко В.Ф., Литвиненко Н.А., Абакуменко А.В. Взаимодействие генотип - среда и эффективность отбора на завершающем этапе селекционного процесса озимой мягкой пшеницы // Науч.-техн. бюл. / ВСГИ.- 1990.- Т. 2. (76)- С. 7-11.

Доля участі - 90%. Особистий внесок: ідея виконання даної роботи, опрацювання та узагальнення експериментального матеріалу, підготовка до друку статті.

Герасименко В.Ф., Нефедов А.В. Изучение соотношений различных параметров оценки взаимодействия генотип среда // Науч.-техн. бюл. / ВСГИ.- 1990.- № 3 (77).- C. 35-37.

Доля участі - 95%. Особистий внесок: ідея виконання даної роботи, розробка ЕОМ-програми оцінки генетико-статистичних параметрів, опрацювання та узагальнення експериментального матерілу і публікація даної статті.

Герасименко В.Ф. Факторы генетической специфичности параметров экологической пластичности // Цитология и генетика.- 1991.-Т. 25, № 1- С. 30-35.

Герасименко В.Ф., Драгавцев В.А., Нефедов А.В. Оценки компонентов взаимодействия генотип-среда в дисперсионном анализе // Науч.-техн. бюл. / ВСГИ.- 1991.- № 2 (79).- C. 36-39.

Доля участі - 90%. Особистий внесок: ідея виконання даної роботи, розробка ЕОМ-програми оцінки генетико-статистичних параметрів, опрацювання та узагальнення експериментального матерілу і публікація даної статті.

Корлюк С.С., Герасименко В.П., Бондар Л.П. Ретроспективний генетичний аналіз висоти рослини в наборі сортів озимої пшениці // Аграрний вісник Причорномор'я: Зб. наук. праць / ОДСГІ.-Одеса, 1999.-Вип. 3 (6).-С.410-416.

Доля участі - 80%. Особистий внесок: ідея виконання даної роботи, планування єкспериментів, за ЕОМ-програмами, створеними дисертантом, здійснено генетико-статистичний обрахунок експериментальних даних, за його участю підготовлена наукова стаття.

Бондар Л.П., Корлюк С.С., Герасименко В.П. Генетичний аналіз довжини колосу у озимої м'якої пшениці // Аграрний вісник Причорномор'я: Зб. наук. праць / ОДСГІ.-Одеса, 2001.-Вип.12.-С.4-9.

Доля участі - 80%.Особистий внесок: ідея виконання даної роботи, планування єкспериментів, за ЕОМ-програмами, створеними дисертантом, здійснено генетико-статистичний обрахунок експериментальних даних, за його участю підготовлена наукова стаття.

Бондар Л.П., Корлюк С.С., Герасименко В.П. Успадкування числа колосків з головного колосу у сортів озимої м'якої пшениці різних років створення // Аграрний вісник Причорномор'я: Зб. наук. праць / ОДСГІ.-Одеса, 2001.-Вип. 4 (14).-С. 17-22.

Доля участі - 80%.Особистий внесок: ідея виконання даної роботи, планування єкспериментів, за ЕОМ-програмами, створеними дисертантом, здійснено генетико-статистичний обрахунок експериментальних даних, за його участю підготовлена наукова стаття.

Крайнов О.О., Корлюк С.С., Герасименко В.П. Успадкування маси 1000 зерен в озимого тритикале // Аграрний Вісник Причорномор'я: Зб. наук. праць / ОДСГІ.-Одеса, 2001.-Вип.12.-С.19-25.

Доля участі - 80%.Особистий внесок: ідея виконання даної роботи, планування єкспериментів, за ЕОМ-програмами, створеними дисертантом, здійснено генетико-статистичний обрахунок експериментальних даних, за його участю підготовлена наукова стаття.

Бондар Л.П., Корлюк С.С., Герасименко В.П. Кореляційні зв'язки між господарськими ознаками озимої м'якої пшениці // Аграрний вісник Причорномор'я: Зб. наук. праць / ОДАУ.-Одеса, 2002.-Вип.18.-С.4-8.

Доля участі - 80%. Особистий внесок: ідея виконання даної роботи, планування єкспериментів, за ЕОМ-програмами, створеними дисертантом, здійснено генетико-статистичний обрахунок експериментальних даних, за його участю підготовлена наукова стаття.

Корлюк С.С., Крайнов О.О., Пильнєв В.М., Герасименко В.П. Кореляції господарських і біологічних ознак та їх варіювання в різних морфотинів озимого тритикале // Аграрний вісник Причорномор'я: Зб. наук. праць / ОДАУ.-Одеса, 2002.-Вип.18.-С.9-14.

Доля участі - 80%. Особистий внесок: ідея виконання даної роботи, планування єкспериментів, за ЕОМ-програмами, створеними дисертантом, здійснено генетико-статистичний обрахунок експериментальних даних, за його участю підготовлена наукова стаття.

Корлюк С.С., Герасименко В.П., Бондар Л.П. Взаємодія генотип х середовище господарських ознак у м'якої пшениці // Аграрний вісник Причорномор'я: Зб. наук. праць / ОДАУ.-Одеса, 2003.-Вып. 22, ч. 4.-С.659-665.

Доля участі - 80%. Особистий внесок: ідея виконання даної роботи, планування єкспериментів, за ЕОМ-програмами, створеними дисертантом, здійснено генетико-статистичний обрахунок експериментальних даних, за його участю підготовлена наукова стаття.

Герасименко В.П. Оцінка взаємодії генетичних факторів з умовами зовнішнього середовища у дев'яти сортів тритикале дисперсійним та кореляційним методами випробувань // Аграрний вісник Причорномор'я: Зб. наук. праць / ОДАУ.-Одеса, 2004.-Вып. 3, ч.2.-С.161-166.

Герасименко В.П. Стабільність генетичних параметрів у озимох пшениці і тритикале в різні роки випробувань // Аграрний вісник Причорномор'я: Зб. наук. праць / ОДАУ.-Одеса, 2005.-Вып. 31.-С.179-183.

Пулатов М., Дремлюк Г.К.,Герасименко В.Ф. Оценки исходного материала по комбинационной способности в нерегулярных контролируемых скрещиваниях: Метод. Рекомендации.- Ташкент.- 1992.- 16 с.

Доля участі - 50%. Особистий внесок: обрахунки експериментальих даних здійснені за розробленими дисертантом ЕОМ-програмами, за його участю узагальнені результати та здійснена публікація.

Герасименко В.Ф. Генотипическая специфика поведения урожая пшеницы в экологии. // Экологическая генетика растений и животных.- Кишинев: Штиинца, 1981.- С. 181-182.

Герасименко В.Ф. Исследование взаимодействия генотип-среда в связи с экологической пластичностью сортов озимой мягкой пшеницы. // Теоретические и прикладные аспекты селекции и семеноводства пшеницы, ржи, ячменя и тритикале: Сб.научн.тр. / ВСГИ.-Одесса, 1981.-С. 150.

Герасименко В.Ф. Сравнительный анализ методов экологической пластичности. // Биологические аспекты изучения и рационального использования животного и растительного мира.- Рига, 1981.- С.22-23.

Герасименко В.Ф. Эколого-генетическая модель реализации адаптивности в онтогенезе // Управление генетической изменчивостью сельскохозяйственных растений (тезисы докладов международного симпозиума).- Ялта.- 1981.-С. 9.

Герасименко В.Ф. Влияние генотипической конкуренции на выражение признаков у озимой мягкой пшеницы в связи с отбором // Экологическая генетика растений и животных.- Кишинев: Штиинца, 1984.- С. 207-208.

Герасименко В., Исаров Л. Приспособленность и реакция генотипов на среду трех генотипов озимой мягкой пшеницы // Теоретические и прикладные аспекты селекции и семеноводства пшеницы, ячменя и тритикале.- Прага-Рузыне: НИИР.- 1986.- С. 280.

Доля участі - 95%. Особистий внесок: ідея виконання даної роботи, аналітичні дослідження, моделювання ситуацій взаємодії генотип-середовище в популяціях, аналіз отриманих результатів і публікація тез.

Герасименко В.Ф., Исаров Л.С. Исследование информативности параметров экологической пластичности // Экологическая генетика растений и животных / Тезисы докладов III Всесоюзной конференции.- Кишинев: Штиинца, 1987.- C. 238-239.

Доля участі - 95%. Особистий внесок: ідея виконання даної роботи, аналітичні дослідження, моделювання ситуацій взаємодії генотип-середовище в популяціях, аналіз отриманих результатів і публікація тез.

Герасименко В.Ф. Модель реализации приспособленности в процессе онтогенетического развития // Тезисы докладов научной конференции.- Тверь.- 1991.- C. 8.

Bondar L.F., Gerasimenko V.F. Genetic analysis of some quantitative traits of winter soft wheat varieties developed in different years // Conf. on Genetics and Molecular Biology for students and young scientists devoted to 100 th anniversary of genetics.- Lviv (Ukraine), 2000.- P. 92.

Доля участі - 80%. Особистий внесок: ідея виконання даної роботи, планування єкспериментів, за ЕОМ-програмами, створеними дисертантом, здійснено генетико-статистичний обрахунок експериментальних даних, за його участю підготовлено тези.

Бондар Л.П., Корлюк С.С., Герасименко В.П. Генетичний аналіз кількісних ознак у сортів озимої пшениці // Тези доповідей VII конференції молодих вчених: Проблеми фізіології рослин і генетики на рубежі третього тисячоліття.- К., 2000.- С. 92.

Доля участі - 80%. Особистий внесок: ідея виконання даної роботи, планування єкспериментів, за ЕОМ-програмами, створеними дисертантом, здійснено генетико-статистичний обрахунок експериментальних даних, за його участю підготовлено тези.

Крайнов О.А., Корлюк С.С., Герасименко В.Ф. Наследование и генетический анализ количественных признаков у озимого тритикале // Тези доповідей VІІ конференції молодих вчених: Проблеми фізіології рослин і генетики на рубежі третього тисячоліття.- К., 2000.- С. 98.

Доля участі - 80%. Особистий внесок: ідея виконання даної роботи, планування єкспериментів, за ЕОМ-програмами, створеними дисертантом, здійснено генетико-статистичний обрахунок експериментальних даних, за його участю підготовлено тези.

Бондарь Л.Ф., Герасименко В.Ф. Изучение наследования количественных признаков в диаллельных скрещиваниях озимой пшеницы // Материалы научной конференции: Памяти Грегора Менделя.- М.: МСХА, 2001.- С. 19- 20.

Доля участі - 80%. Особистий внесок: ідея виконання даної роботи, планування єкспериментів, за ЕОМ-програмами, створеними дисертантом, здійснено генетико-статистичний обрахунок експериментальних даних, за його участю підготовлено тези.

Бондарь Л.Ф., Герасименко В.Ф., Корлюк С.С. Изучение комбинационной способности отдельных признаков продуктивности у озимой пшеницы // Материалы научной генетической конф., посвящ. 100-летию со дня рождения А.Р. Жебрака и 70-летию образования кафедр генетики в Московской сельскохозяйственной академии им. К.А. Тимирязева.- М.: Изд. МСХА, 2002.- С. 45- 46.

Доля участі - 80%. Особистий внесок: ідея виконання даної роботи, планування єкспериментів, за ЕОМ-програмами, створеними дисертантом, здійснено генетико-статистичний обрахунок експериментальних даних, за його участю підготовлено тези.

Крайнов О.А., Герасименко В.Ф., Корлюк С.С. Изменчивость комбинационной способности сортов озимого тритикале в условиях юга Украины // Материалы науч. генетической конф., посвящ. 100-летию со дня рождения А.Р. Жебрака и 70-летию образования кафедры генетики в МСХА им. К.А. Тимирязева.- М.: Изд. МСХА, 2002.- С. 183-185.

Доля участі - 80%. Особистий внесок: ідея виконання даної роботи, планування єкспериментів, за ЕОМ-програмами, створеними дисертантом, здійснено генетико-статистичний обрахунок експериментальних даних, за його участю підготовлено тези.

Бондарь Л.Ф., Пыльнев В.М., Корлюк С.С., Герасименко В.Ф., Крайнов О.А. Ретроспективный генетический анализ сортов озимой мягкой пшеницы степи Украины // Материалы конференции посвященной 100-летию научной селекции в России.- М.: МСХА, 2003.- С. 32-33.

Доля участі - 80%. Особистий внесок: ідея виконання даної роботи, планування єкспериментів, за ЕОМ-програмами, створеними дисертантом, здійснено генетико-статистичний обрахунок експериментальних даних, за його участю підготовлено тези.

Корлюк С.С., Крайнов О.А., Пыльнев В.М., Герасименко В.Ф. Путевой анализ зерновой продуктивности у гексаплоидных тритикале разного типа использования // Материалы 2-й конференции московского общества генетиков и селекционеров им. Н.И. Вавилова “Актуальные проблемы генетики” посвященной 115-летию со дня рождения Н.И. Вавилова.- М.: Изд. МСХА, 2003.- С. 104-105.

Доля участі - 50%. Особистий внесок: ідея виконання даної роботи, планування єкспериментів, за ЕОМ-програмами, створеними дисертантом, здійснено генетико-статистичний обрахунок експериментальних даних, за його участю підготовлено тези.

 Герасименко В.П. Генетичний аналіз кількісних ознак у зв'язку із взаємодією генотип-середовище у озимих тритикале і пшениці. - рукопис.

Дисертація на здобуття вченого наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 03.00.15-генетика. - Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення УААН, м. Одеса, 2006.

Показано, що екологічна пластичність визначається загальною пристосованістю генотипу до умов кліматичної зони і реакцією на їх зміни. Створено метод її експресної оцінки та генетичного визначення однорідності кліматичних умов. Встановлено, що взаємозв'язки між дисперсією ознаки, ековалентом, стабільністю й реакцією на умови середовища залежать від екологічної кореляції генотипів у вибірці. Відзначена схожість генетичного контролю кількісних ознак у тритикале й у пшениці. У тритикале виявлено подібність структури генотипових кореляцій, ЗКЗ і СКЗ, тоді як у пшениці така схожість виявлялась тільки в окремих випадках, що може бути наслідком різної інтегрованості складових геномів досягнутої в процесі селекції. Дослідження неповних діалельних схем показали, що для практичного використання найбільш прийнятними є незбалансовані нерегулярні схеми, що не вимагають спеціального планування експерименту, а розроблені алгоритми оцінок комбінаційної здатності для даних схем дають найбільш точні значення. Створені ЕОМ-програми для використання пропонованих алгоритмів.

Ключові слова. Генетика, кількісні ознаки, середовище, озимі тритикале, пшениця, оцінки комбінаційної здатності.

пшениця озимий тритикале середовище

Герасименко В.Ф. Генетический анализ количественных признаков в связи со взаимодействием генотип-среда у озимых тритикале и пшеницы. -рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора биологических наук по специальности 03.00.15 - генетика. - Селекционно-генетический институт - национальный центр семеноводства и сортоизучения, Одесса, 2006.

В диссертации на основании всестороннего критического анализа источников литературы, а также серии экспериментов изучены проблемы генетического анализа количественных признаков, взаимодействия генотип-среда и методов оценки параметров пластичности и стабильности. В частности показано, что методы Wrike, Plasted и Shukla дают абсолютно идентичные дисперсии взаимодействия генотип-среда, а их применение целесообразно в комплексе с другими методами оценок эколого-генетических параметров. Аналитически и экспериментально исследовано соотношение между критериями эколого-генетической специфичности: эковалентом Wrike (W), стабильностью (Sd2), реакцией на среду (b) и Рассела и дисперсией признака (s2). Впервые показано, что зависимость между ними и ее тип определяется величиной и соотношением коэффициентов корреляции между генотипами. В связи с этим в работе предложен метод главной оси для оценки реакции генотипов на условия среды, позволяющий получить точные оценки независимо от их величины.

На основе формализованного биологического понимания экологической пластичности в терминах регрессионой модели количественного признака. проведено исследование механизмов ее проявления. В частности, показано, что изменение адаптивности генотипа после переноса из одной климатической зоны в другую сопровождается изменением параметра общей приспособленности, а реакция на индекс условий среды имеет стабильное выражение независимо от варьирования климатических условий. На основании выявленных закономерностей предложен метод определения однородных эколого-генетических зон, для которых количество экологических испытаний сводится к минимуму. Применение даного метода на территории Украины позволило установить наличие двух эколого-генетических зон. Исследованием механизмов экологической пластичности выявлено, что реакция генотипа на индекс условий среды практически полностью детерминируется регрессией зерно/биомасса и, как следствие, уборочным индексом, что позволило разработь метод экспрессной оценки экологической пластичности, позволяющий проводить оценки ее параметров по даным одного пункта испытания.

В результате изучения наследования количественных признаков путем диаллельного анализа в разных условиях среды у озимых тритикале и пшеницы для обеих культур выявлены сходные типы действия генов, однако у тритикале генетические формулы признаков имеют более стабильное проявление в меняющихся условиях среды. Для тритикале характерно сходство в структуре генотипических корреляций, корреляций ОКС и СКС, тогда как у пшеницы такое сходство проявляется только в частных случаях, что может быть следствием разной интегрированности составляющих геномов, достигнутой в процессе селекции.

Предложены принципиально новые методы оценки комбинационной способности для анализа различных схем неполных диаллельных скрещиваний, которые дают несмещенные оценки генетических параметров в отличие от существующих методов. Показано, что предложенные алгоритмы дают высокий уровень совпадения расчетитанных по ним эффектов общей и специфической комбинационной способности с их эталонными оценками расчитанными по методу Гриффинга уже при наполнении комбинационной таблицы 44.4%. Коэффициент корреляции между ними в зависимости от изучаемого признака колебался от 0.77 до 0.98, а при более высоких уровнях наполнения комбинационной таблицы приближался к единице. На величину коэффициента корреляции оказывала влияние вариабельность эффектов комбинационной способности. Чем она была выше, тем более высоким было совпадение расчетных и эталонных оценок. Для даных алгоритмов разработаны ЭВМ-программы.

Ключевые слова. Генетика, количественные признаки, стабильность, экологическая пластичность, среда, неполные схемы скрещиваний,озимая тритикале, озимая пшеница, оценки комбинационной способности.

Gerasimenko V.Ph. Genetic analysis of quantitative traits in connection with genotype-environment interaction in winter triticale and wheat. Manuscript.

The thesis for scientific degree of Doctor of Biology on speciality 03.00.15 - genetic. - Plant Breeding and genetics Institute - National Centre of Seed and Cultivar Investigation of UAAS, Odesa - 2006.

It was shown that ecological plasticity was formed with general adaptation of genotype to the environment of climatic zone and with reaction to their alteration. It was established that interrelations between trait variance, ecovalent, stability and reaction to environment were dependent on ecological correlation of genotypes in the set. The Likeness of quantitative traits genetic control was ascertained in triticale and wheat. The similarity of genetic correlation structure, GCA and SCA was revealed in triticale, whilst that similarity did rather rare in wheat as the consequence of different integration of subgenomes attained by breeding. Investigations of incomplete diallele schemes showed that disbalanced irregular schemes were the most useful for the practical utilization. They did not demand the special planning of experiments and developed algorythms of combining ability evaluation gave the most exact values for those schemes. The ECM-programmes were worked out for the utalization of proposed algorythms.

Key words. Genetics, quantitative traits, environment, winter triticale and wheat, estimation of combining ability.

Размещено на Allbest.ru