Рідкісні та зникаючі види флори Бердичівського району

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика регіону та охорона навколишнього середовища Бердичівського району Житомирської області

1.1 Природні умови регіону та екологічна ситуація

1.2 Заходи та об`єкти щодо охорони видів флори

Розділ 2. Видове різноманіття рідкісних та зникаючих видів рослин Бердичівського району

2.1 Рослинність Бердичівського району

2.2 Детальна характеристика рідкісних видів рослин

Висновки

Список використаної літератури



Вступ

Актуальність теми. Україна одна з найбагатших країн Європи за флористичним різноманіттям. На її території існує певна кількість областей, де історично сформувалась флора, багата рідкісними та зникаючими видами рослин. Одним з таких областей є Житомирська область. Це промислово розвинутий регіон, з щільністю населення, що значно ускладнює існування природних екосистем, збереження унікальної флори та рослинності. Вивчали та аналізували різноманітну флору Бердичівського району, в якому скорочуються ареали і знижується чисельність багатьох видів рослин. Одні з них зникають через діяльність людини, тому дана тема є досить актуальною в наш час.

Об'єкт дослідження. Рідкісні та зникаючі види флори Бердичівського району.

Предмет дослідження. Стан популяцій, біологічні, особливості рідкісних видів флори Бердичівського району, формування регіональної екологічної мережі.

Мета дослідження. Визначити сучасний стан популяцій рідкісних і зникаючих видів флори Бердичівського району, на основі вивчення їх екологічних, морфологічних особливостей, вікової та просторової структури, вдосконалити наукові основи ефективного збереження та раціонального використання рідкісних видів рослин.

Методи дослідження. Методи флористичних досліджень, методи популяційної екології.

Наукова новизна одержаних результатів. Проаналізовано та систематизовано, вивчено дані про рідкісні види флори Бердичівського району. Досліджено стан та структуру популяцій зникаючих видів рослин.

Логіка дослідження зумовила структуру курсової роботи: вступ, 2 розділи, 4 підрозділи, висновки, список використаних джерел, що включає 25 найменувань. Загальний обсяг 38 сторінок.

Розділ 1. Загальна характеристика регіону та охорона навколишнього середовища Бердичівського району Житомирської області

1.1 Природні умови регіону та екологічна ситуація

Район розташований в південній частині Житомирської області і входить в склад лісостепової зони. Згідно районуванню територія відноситься до західного лісостепу. Область регіонально розміщена на межі двох лісорослинних районів лісостепу та Центрального Полісся. Клімат району помірно-континентальний і створює сприятливі умови для життєдіяльності рослинності, що притаманні до даних кліматичних умов. Середньорічна температура становить: +9,5; абсолютна максимальна +36; абсолютна мінімальна -35. Кількість опадів на рік: 582 мм. Із кліматичних факторів, що негативно впливають на ріст і розвиток флори відносяться пізні весняні і ранні осінні заморозки, періодичні посухи, часті зимові відлиги.

Територія за характером рельєфу являє собою підвищене плато з доволі пологими водорозділами і неглибокими річковими долинами, інколи спостерігається проходженням активних процесів ерозії.

Ґрунти переважають в північній частині світло-сірі і сірі лісові, а в південній - здебільшого поширені опідзолені чорноземи та темно-сірі лісові ґрунти. За механічним складом ґрунти відносяться до легко, середньосуглинистих та супісчаних.

У районі є граніт, каолін, будівельний пісок, торф.

Далеко за межами району відоме Райківське кам'яне родовище з видобутку природного каменю. У Великогадомецькому родовищі розвідані великі запаси первинних каолінів. У виробничому відношення Бердичівський район -- сільськогосподарський. Відповідно до існуючих природно економічних умов у районі склався зерно-буряковий напрямок із розвиненим хмелярством у рослинництві та молочно-м'ясний у тваринництві. На території розташовано 27 підприємств. Галузева структура промисловості представлена підприємствами харчової і легкої промисловості, машинобудування та металообробки, комбікормової та поліграфічної промисловості.

Екологічний стан характеризується значною мірою забрудненості атмосфери, літосфери та гідросфери. Забруднення атмосфери - результат викидів забруднюючих речовин з різних джерел. Аналізуючи показники забруднення повітряного басейну, що включає обсяг викидів шкідливих речовин стаціонарних та пересувних джерел забруднення потрібно відмітити деяке збільшення загальної кількості викидів в атмосферне повітря у порівнянні з минулим роком. До основних антропогенних джерел забруднення атмосфери належать: теплове та енергетичне устаткування; промислові підприємства, сільське господарство, всі види транспорту.

Особливо сильного забруднення Бердичівського району зазнає гідросфера. Найбільші обсяги зворотних вод з перевищенням нормативів ГДС скинув: ЗАТ «Комплекс екологічних споруд» м.Бердичів. Забруднення літосфери відбувається як природним шляхом, так і в результаті антропогенної діяльності. Основними забруднювачами землі є радіоактивні речовини, які випали в результаті Чорнобильської катастрофи та залишкові кількості хімічних засобів захисту рослин.

Отже, основними проблемами екологічного становища Бердичівського району є:

- низький рівень оснащення джерел викидів пилогазоочисним обладнанням;

- шкідливі викиди від пересувних джерел;

- надмірне забруднення поверхневих вод;

- забруднення радіоактивними речовинами внаслідок Чорнобильської катастрофи. Дані фактори безпосередньо впливають на знищення біонтів, безпосередньо, на видовий склад зникаючих видів рослин, поповнюючи лише кількісний склад Червоної книги України.

1.2 Заходи та об`єкти щодо охорони видів флори

У зв'язку з тим, що охорона рослинного світу є одним із напрямків природоохоронної діяльності, вона виявляється у різноманітних формах: біологічна (відновлення рослинних ресурсів), технологічна (використання новітніх технологій, які сприяють більш ефективному виробництву), санітарна (проведення заходів щодо боротьби зі шкідниками і хворобами), організаційна (організація використання і контролю за станом рослинного світу), економічна (матеріально-технічне забезпечення, планування), ідеологічно-виховна (проведення еколого-виховної роботи. У ст. 26 названого Закону вказано, що охорона рослинного світу забезпечується:

1) встановленням правил і норм охорони, використання та відтворення об'єктів рослинного світу;

2) забороною та обмеженням використання природних рослинних ресурсів у разі необхідності;

3) проведенням екологічної експертизи та інших заходів з метою запобігання загибелі об'єктів рослинного світу в результаті господарської діяльності;

4) захистом земель, зайнятих об'єктами рослинного світу, від ерозії, селей, підтоплення, затоплення, заболочення, засолення, висушення, ущільнення, засмічення, забруднення промисловими і побутовими відходами і стоками, хімічними й радіоактивними речовинами та від іншого несприятливого впливу;

5) створенням та оголошенням територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

6) організацією наукових досліджень, спрямованих на забезпечення здійснення заходів щодо охорони та відтворення об'єктів рослинного світу;

7) розвитком системи інформування про об'єкти рослинного світу та вихованням у громадян дбайливого ставлення до них;

8) створенням системи державного обліку та здійсненням державного контролю за охороною, використанням та відтворенням рослинного світу;

9) занесенням рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин до Червоної книги України, а також рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, та типових природних рослинних угруповань - до Зеленої книги України;

Червона книга України є основою для розроблення та реалізації програм, спрямованих на охорону та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до неї. Зелена книга є основою для розроблення охоронних заходів щодо збереження, відтворення та використання занесених до неї природних рослинних угруповань. Охорона цих угруповань спрямовується на збереження їхньої ценотичної структури, популяцій рідкісних видів рослин та умов місцезростання.

На Житомирщині створено значна кількість об'єктів природно-заповідного фонду, одні із них: Лісовий заказник місцевого значення «Мощаниця», Лісовий заказник місцевого значення «Мельницький», Ландшафтний заказник місцевого значення «Полігон», ботанічні заказники. На території Бердичівського району розташований ДП «Бердичівське лісове господарство», що займається охороною лісів від самовільних рубок та їх захист від хвороб і шкідників на території також існує ботанічний сад, в якому зростає більше ста видів, форм та сортів деревних рослин і більше ніж трьохсот видів трав'янистих рослин. Представлено ягідні, овочеві, технічні лікарські, декоративні, та фруктові дерева.(рис.1)



(Рис. 1) Фото Бердичівського ботанічного саду



Розділ 2. Видове різноманіття рідкісних та зникаючих видів рослин Бердичівського району

2.1 Рослинність Бердичівського району

Рослинний світ району характеризується великою різноманітністю флористичних комплексів і є джерелом цінних сировинних ресурсів: лікарських, харчових, технічних. Різноманітність видів рослин складає три основних типи природних комплексів - луки, ліси і болота.

Показник залісненості високий, розміщення рівномірне. Компонентами лісів є дерева, кущі, трави, лишайники.

Найбільш поширеною є сосна звичайна - понад 50%, з інших хвойних невеликого поширення набула ялина (с. Скраглівка) (рис.2). Значні ділянки соснових лісів вкриті також реліктовим вічнозеленим плауном булавовидним, сфагновими мохами (ліс поблизу с.Маркуші) або орляком звичайним (рис.3).

(Рис.2) Сосновий ліс восени поблизу с. Скраглівка



(Рис.3) Папоротевидний орляк та мох с. Маркуші

Твердолисті види дерев на території району займають 13%, серед них найбільш поширеним є дуб, а серед м'яколисних з 18% береза займає понад 12%. Серед мішаних лісів переважають сосново-ольхово-дубові, сосново-дубові, дубово-березові. В цих лісах часто зустрічається також клен, осика, граб, липа, каштан, акація. В мішаних лісах дуже добре розвинутий підлісок з калини, крушини, горобини, ліщини, черемухи. Наземний покрив мішаних лісів нараховує близько 200 видів рослин, найбільш поширені з них тонконіг, медунка, орляк, чорниця, брусниця, конвалія. Переважають свіжі і вологі ліси. Велика різноманітність грибів, зустрічається в кількох формах, отруйні та їстівні: білий, сироїжки, дубовик, опеньки, порховка, мухомор, бліда поганка, підберезовик, тобто ті, що ростуть в дубняках, березняках і ялинниках.

В лісах району росте багато рослин, які складають цінні запаси лікарської сировини - сосна, береза, вільха, дуб, глід, крушина, багно, черемха горобина, калина, верес, шипшина, чорниця, малина, плаун булавовидний, хвощ лісовий, конвалія. (рис.4)



(Рис.4) Калина та горобина у мішаному лісі восени.

2.2 Детальна характеристика рідкісних видів рослин

Критеріями відбору рідкісних видів рослин були ті, що належать рідкісних, зникаючих, ендемічних видів флори, які занесено до Червоної книги, Європейського Червоного списку, Червоних книг України, Червоної книги колишнього СРСР, регіональних охоронних списків будь-якого рангу Житомирщини, належність виду до реліктових і тих, що зникають з природних причин; належність виду до рідкісних і таких, що зникають, фітоценозів та специфічних екологічних ніш; практичне використання виду; належність виду до декоративних дикорослих видів, які стають рідкісними або зникають внаслідок масового винищення цих рослин у природному середовищі.

На території Бердичівського району зростає понад 50 видів рослин занесених до Червоної Книги України. Із них 20 видів мають природоохоронний статус: рідкісний.(рис.5)



(Рис.5) Фото Червоної книги України

Арніка гірська Arnіka montana L.

Таксономічна належність:

Родина айстрові--Asteraceae.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Багаторічна трав'яниста рослина заввишки до 60 см, з коротким циліндричним кореневищем, від якого відходять численні тонкі придаткові корені. Стебло пряме або малогілчасте у верхній частині, опушене короткими волосками. При корені стебла є 4--6 супротивних короткочерешкових яйцевидних цілокраїх листків, зібраних у розетку.

Листки на стеблі супротивні, сидячі, напівстеблообгортні, обернено-яйцевидні, цілокраї. Суцвіття -- пряме або похилий квітковий кошик, який охоплює яечно-жовті крайові язичкові і оранжево-жовті трубчасті квітки. Крайові квітки з тризубчастим, а трубчасті -- з п'ятизубчастим відгином.

Плід -- сім'янка з чубком.

Причини зміни чисельності: Руйнування біотопів внаслідок господарської діяльності.

Умови місцезростання: Росте на схилах гір, у чагарниках, на лісистих луках.

Поширення: Карпати, Чернівецька область, Закарпаття; Поліська частина України.

Господарське та комерційне значення: Лікарське.

Жовтозілля Бессера Senecio besserianus Minder L.

Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) -- Asteraceae (Compositae).

Загальна біоморфологічна характеристика: Багаторічна трав'яна рослина з укороченим кореневищем. Стебла прямі, 40-65 см заввишки, прості, борозенчасті, з червонувато-фіолетовими смугами, злегка павутинисто-волосисті або майже голі. Прикореневі та найнижчі стеблові листки овальні або видовжено-овальні, з добре розвиненими черешками; по краю неглубоко-нерівногородчасті або майже цілокраї, голі, рідше злегка павутинисті; середні листки сидячі або з короткими черешками, обернено-ланцетні або видовжені, верхні сидячі, майже лінійні, дрібні. Кошиків 3-6 (10), 10-15 мм завширшки, зібрані в зонтикоподібні щитки; обгортка при основі павутинисто-шерстиста, однорядна; трубчасті квітки численні, 7-10 мм завдовжки, червонувато-помаранчові. Сім'янки видовжені, звужені на кінцях, коричнюваті, густо опушені; чубок у два-три рази довший за сім'янку. Цвіте у червні, плодоносить у липні. Розмножується насінням.

Причини зміни чисельності: Зазнають значного антропогенного впливу: випас, викошування, випалювання.

Умови місцезростання: Лучно-степові ділянки, післялісові остепнені луки на схилах.

Поширення: Волинська і Подільська височини.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Короличка пізня Leucanthemella serotina L.

Таксономічна належність: Родина Айстрові-- Asteraceae.

Загальна біоморфологічна характеристика: Багаторічна трав'яна рослина 30-150 см заввишки, з довгим розгалуженим кореневищем. Стебло пряме, слабко розгалужене, до самих кошиків улиснене. Листки цілісні, сидячі, почергові, довгастоланцетні, при основі з вушками, нижні -- 2-4 зарубчасті, середні -- віддалено-пильчастозубчасті, верхні -- цілокраї. Кошики поодинокі, 35-60 мм діаметром, на верхівках гілок, утворюють негустий щиток. Листочки обгортки жовтувато-блідо-зелені. Крайові язичкові квітки 10-25 мм завдовжки, білі, довші за обгортки. Сім'янки 2-3 мм, тупі, з 8-10 реберцями. Цвіте в серпні-жовтні. Розмножується насінням та вегетативно.

Причини зміни чисельності: Осушення та розорювання заплавних лук, вирубування заплавних лісів та зміна їх гідрологічного режиму через зарегулювання русел річок.

Умови місцезростання: Росте в заплавах на періодично затоплюваних ділянках.

Поширення: Полісся, Закарпаття.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Зелениця сплюснута Diphasiastrum complanatum L.

Таксономічна належність: Родина Плаунові -- Lycopodiaceae.

Загальна біоморфологічна характеристика: Багаторічна вічнозелена трав'яниста рослина. Стебла довгі, підземні, повзучі, із прямостоячими сплющеними вилчасто розгалуженими гілками. Плідні гілочки переходять у довгу, рідко обсаджену листками (мікрофілами) ніжку, що несе по кілька циліндричних колосів; спорангіальні листки яйцеподібні, загострені, по краю виїмчато-зубчасті; вегетативні листки дрібні, притиснуті, розміщені в 4 ряди; з них крайові трикутно-ланцетні, кілюваті, дуже загострені, а ті, що містяться на плоскому боці гілок, вужчі, майже шилоподібні. Спороносить у липні-вересні. Поновлення переважно вегетативне, також спорами.

Причини зміни чисельності: Суцільні рубки лісів, збирання рослин для культових обрядів.

Умови місцезростання: Здебільшого на піщаних ґрунтах у соснових та дубово-соснвих лісах, а також на мохових подушках у букових лісах.

Поширення: Карпатах, на Розточчі, Зх. Поділлі, Поліссі.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське, фарбувальне.

Плаун річний Lycopodium annotinum L.

Таксономічна належність: Родина Плаунові -- Lycopodiaceae.

Загальна біоморфологічна характеристика: Багаторічна трав'яна рослина 10-30 см заввишки. Стебло повзуче, у вузлах негусто укорінюється, вкрите лінійно-ланцетними листками (мікрофілами), які розташовані перпендикулярно до стебла або відігнуті донизу. Стробіли поодинокі, сидячі, ціліндричні, без ніжок. Спороносить у липні-вересні. Розмножується спорами і вегетативно.

Причини зміни чисельності: Заготівля як декоративної та лікарської рослини, вирубування лісів, рекреаційне навантаження.

Умови місцезростання: Хвойні та мішані, найчастіше ялинові, вологі ліси.

Поширення: Карпати, Розточчя, Волинська височина, Полісся, Лісостеп (зрідка).

Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське, жироолійне.



Плаунець заплавний Lycopodiella inundata L.

Таксономічна належність: Родина Плаунові -- Lycopodiaceae.

Загальна біоморфологічна характеристика: Багаторічна трав'яна рослина 5-10 см заввишки. Стебло повзуче, густо вкрите лінійно-шилоподібними листками (мікрофілами). Спороносні гілки короткі, не галузяться, нечітко відмежовані від стебла, на верхівках мають довгі стробіли без ніжки. Спороносить у липні-вересні. Спори численні світложовті. Розмножується спорами і вегетативно.

Причини зміни чисельності: Осушення боліт, освоєння річкових терас, зміна гідрологічного режиму.

Умови місцезростання: Зростає у невластивих для плаунових умовах (торфові болота, заболочені луки, замоховілі піщані зниження на терасах річок, вологі свіжі піски).

Поширення: В Карпатах, на Поліссі, по терасах річок Лісостепу і Степу.

Господарське та комерційне значення: Лікарське.

бердичівський екологічний флора рослина



Гронянка багатороздільна Botrychium multifidum L.

Таксономічна належність:

Родина Вужачкові -- Ophioglossaceae.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Багаторічна трав'яна рослина з вкороченим прямим кореневищем та пучком потовщених коренів. Ваї до 10 см завдовжки, опушені, з'являються щороку звичайно в кількості 1-2, рідше 3-4, але звичайно тільки одна з цих вай має спороносну частину; пластинка неспороносної частини (трофофіл) трикутна, двічі пірчастороздільна, поділяється на три частини, з яких кожна має черешечок; черешок неспороносної частини вайї значно коротший, ніж черешок спороносної, й відходить від нього на рівні ґрунту; спороносна частина утворює тричі пірчастороздільну волоть. Спороносить у липні-серпні. Розмножується спорами і вегетативно.

Причини зміни чисельності: Випасання худоби, пожежі.

Умови місцезростання: Трапляється у сухих світлих лісах і на узліссях.

Поширення: У Карпатах, Поліссі, у Лісостепу.

Господарське та комерційне значення: Лікарське.



Вудсія ельбська Woodsiailvensis L.

Таксономічна належність:

Родина Вудсієві -- Woodsiaceae.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Багаторічна трав'яна рослина до 20 см заввишки. Формує розетку вай, що відходять від короткого кореневища. Пластинка з подовженояйцеподібними сегментами першого порядку, з 3-7 парами бічних лопатей, звужених до верхівки. Черешок і пластинка густо опушення бурими лусочками та членистими волосками. Спороносить у липні- вересні. Розмножується спорами.

Причини зміни чисельності: Рекреаційне навантаження та видобуток граніту, вузька екологічна амплітуда.

Умови місцезростання: У трохи затінених розщілинах скель.

Поширення: В Карпатах та Центральному Поліссі.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, придатний для культивування на кам'яних субстратах.



Еритроній собачий зуб Erythronium dens-canis L.

Таксономічна належність:

Родина Лілійні -- Liliaceae.

Загальна біоморфологічна характеристика: Багаторічна рослина, ефемероїд. Цибулина яйцеподібно-циліндрична з 2-3 сидячими виводковими цибулинками, що своїм виглядом нагадують собачі зуби. Стебло пряме, 10-20 см заввишки, вгорі з однією, зрідка з двома пониклими квітками; в нижній половині -- з двома майже супротивними листками. Листки яйцеподібно-ланцетні або довгасто-ланцетні, сизо-зелені, пурпурово-крапчасті, при основі звужені в черешок. Листочки оцвітини ланцетні або лінійно-ланцетні, до 30 мм завдовжки, 8-10 мм завширшки, рожеві або фіолетові, зрідка майже білі, при основі з білими або рудими плямками. Цвіте у березні-квітні, плодоносить у кінці травня. Розмножується насінням та вегетативно (дочірніми цибулинками).

Причини зміни чисельності: Інтенсивне ведення лісового господарства (рубки), зривання на букети, викопування цибулин, зміна гідрологічного режиму.

Умови місцезростання: Зростає у дубових, дубово-грабових, зрідка у сосново-дубових добре зволожених лісах.

Поширення: В Карпатах та Центральному Поліссі, Північне Поділля.

Господарське та комерційне значення: Цінний декоративний вид.

Рябчик шаховий Frittilaria meleagris L.

Таксономічна належність:

Родина Лілійні -- Liliaceae.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Багаторічна трав'яна рослина 15-40 см заввишки із кулястою цибулиною. Стебло пряме, на верхівці дугоподібно загнуте. Сірозелені листки чергові, широколінійні, жолобчасті. Стебло несе 2-3 дзвоникоподібні повислі квітки, пурпурні, із шахматним малюнком (зрідка жовті). Плід куляста коробочка. Цвіте в квітні-травні. Плодоносить у червні. Розмножується насінням та вегетативно.

Причини зміни чисельності: Осушувальна меліорація, надмірне випасання, зривання рослин, переважно для продажу, викопування рослин.

Умови місцезростання: Зростає у заплавних дубових, вільхових, ясеневовільхових, ясеневих лісів.

Поширення: В Карпатах та Центральному Поліссі, Північне Поділля.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.



Косарики черепитчасті Gladiolus imbricatus L.

Таксономічна належність:

Родина Півникові -- Iridaceae.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Багаторічна трав'яна бульбоцибулинна рослина 40-120 см заввишки. Бульбоцибулина округла, до 2 см завширшки. Стеблових листків 4-6. Серед них 1-2 -- лускоподібні (низові), 2-3 -- широколінійні або мечоподібні, 9-20 мм завширшки (серединні) та 1-2 -- вкорочені (верхові). Суцвіття -- однобічний короткий колос (7-11 см завдовжки) з 5 (3)-12 (14) квіток. Оцвітина зигоморфна, 25-35 мм завдовжки та 30-40 мм завширшки, пурпурово-лілового кольору. Частинки оцвітини овальні, дещо перекриваються, внизу зростаються у коротку, трохи вигнуту трубку, що сидить в обгортці з двох ланцетних приквіток з нижніми вузькоплівчастими краями. Плід тристулкова обернено-яйцеподібна багатонасінна коробочка. Насінини плескуваті, овальні, крилаті, 4-6 мм завдовжки, коричневі. Цвіте в червні- серпні, плодоносить у вересні-жовтні. Поновлюється вегетативно та насінням.

Причини зміни чисельності: Осушувальна меліорація, надмірне випасання, зривання рослин, переважно для продажу, викопування рослин.

Умови місцезростання: Пасовищне та рекреаційне навантаження, осушувальна меліорація з наступним розорюванням територій.

Поширення: У Карпатах -- більш-менш звичайно; на Поліссі, Малому Поліссі, Розточчі-Опіллі, у Зх. Лісостепу -- досить рідко; на Лівобережжі та в Криму -- рідко.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Осока затінкова Carex umbrosa Host L.

Таксономічна належність:

Родина Осокові (Смикавцеві) -- Cyperaceae.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Трав'яний щільнодернинний багаторічник з коротким кореневищем. Стебла 15-40 см заввишки, зі світло-бурими піхвами, розщепленими на прості волокна. Листки пласкі, 2-3 мм завширшки, дорівнюють стеблам. Нижній покривний листок з піхвою й короткою шилоподібною пластинкою, що дорівнює колоскові. Суцвіття з 2-4 зближених колосків. Верхній колосок чоловічий, ланцетний або ланцетно-булавоподібний, зі світлоіржавими, гоструватими покривними лусками. Решта колосків жіночі, довгасті, на коротких ніжках. Покривні луски жіночих колосків коротші за мішечки, яйцеподібні, каштановобурі, із зеленою серединною жилкою. Приймочок 3. Плід -- горішок. Цвіте в квітні-червні. Плодоносить у червні-липні. Розмножується насінням і вегетативно.

Причини зміни чисельності: Потерпає від надмірного рекреаційного навантаження, вирубування лісів, знищення екотопів.

Умови місцезростання: Росте в розріджених лісах, на узліссях, по чагарниках, на луках, по краях карбонатних боліт.

Поширення: Трапляється спорадично в поліській та лісостеповій зонах Правобережжя (за винятком Закарпатської низовини), у Карпатах і в окремих локалітетах пн.-зх. Лівобережного Полісся.

Господарське та комерційне значення: Кормове.

Підсніжник білосніжний Galanthus nivalis L.

Таксономічна належність:

Родина Амарилісові -- Amarylidaceae.

Загальна біоморфологічна характеристика: Ранньовесняний ефемероїд. Багаторічна трав'яна рослина 8-20 см заввишки із підземною цибулиною, обгорнутою трьома бурими шкірястими лусками. Прикореневі листки (2) лінійні, сірувато-зелені, виходять із піхвових лусок. Стебло прямостояче. Квітки на пониклих квітконіжках, поодиноко виходять із піхов приквітка. Зовнішніх листочків оцвітини 3, вони білі, видовжені; внутрішні листочки (3) вдвічі коротші, дзвоникоподібні, прямі, із зеленкуватою плямкою на кінці. Плід тригнізда коробочка. Цвіте в березні-квітні, плодоносить в травні-липні. Розмножується цибулинами та насінням.

Причини зміни чисельності: Масове зривання на букети, переважно для продажу, викопування цибулин, рекреаційне навантаження.

Умови місцезростання: Листяні ліси, переважно дубові та грабоводубові,галявини, узлісся, чагарники на багатих, достатньо зволожених ґрунтах.

Поширення: Трапляється переважно в Правобережному Лісостепу, Карпатах, Передкарпатті, Зх. Поділлі, Розточчі.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Цибуля ведмежа Allium ursinum L.

Таксономічна належність:

Родина Цибулеві -- Alliaceae.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Багаторічна трав'яна рослина 20-40 см заввишки. Цибулина довгаста, без покривних лусок, має одну луску, яка являє собою основу листка. Стебло тригранне або напівциліндричне, виповнене, довше за листя або такої ж довжини. Листки (2-3) еліптичноланцетні 10-20 см завдовжки та 3-6 см завширшки, поступово звужуються у довгий (10-20 см) черешок. Покривало опадне. Суцвіття напівкулястий 10-30-квітковий зонтик. Листочки оцвітини білі. Плід майже куляста тригранна коробочка. Цвіте в травні-червні. Розмножується насінням та вегетативно -- цибулинами.

Причини зміни чисельності: Вузька еколого-ценотична амплітуда, внаслідок чого вразливий до дії антропогенних факторів (суцільні рубки лісів, осушувальна меліорація, зрізання листя та витоптування рослин в процесі заготівлі як харчової та лікарської сировини).

Умови місцезростання: Затінені широколистяні та мішані ліси.

Поширення: Полісся (зрідка), Лісостеп, Карпати.

Господарське та комерційне значення: Харчове, лікарське, декоративне.

Билинець довгорогий Gymnadenia conopsea L.

Таксономічна належність:

Родина Зозулинцеві -- Orchidaceae.

Загальна біоморфологічна характеристика: Багаторічна трав'яна рослина до 65 см заввишки. Бульби 4-6-лопатеві, пальчасті, сплющені. Листки лінійно-ланцетні, жолобчасті. Суцвіття колосоподібне, з численних невеликих рожевих квіток 6-15 см завдовжки. Приквітки яйцеподібно-ланцетні, видовженозагострені, бічні зовнішні листочки оцвітини еліптичні, відхилені набік, середній зовнішній листочок і бічні внутрішнього кола сходяться шоломом. Губа ромбоподібна, 5-6 мм завдовжки, неглибоко-трилопатева, з тупими лопатями. Шпорка косо догори спрямована, ниткоподібна, в 1,5-2 рази довша від зав'язі. Цвіте у червні-липні. Плодоносить у серпні- жовтні. Розмножується переважно насінням, дуже рідко бульбами.

Причини зміни чисельності: Порушення екологічних умов у результаті господарської діяльності, корінне поліпшення лук, сильватизація екотопів, викопування бульб як лікарської сировини.

Умови місцезростання: На луках, серед чагарників, в світлих лісах, на галявинах, узліссях, по краях боліт.

Поширення: Полісся, Розточчя, Опілля, Лісостеп, Гірський Крим.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське.



Булатка довголиста Cephalanthera longifolia L.

Таксономічна належність:

Родина Зозулинцеві -- Orchidaceae.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Багаторічна трав'яна рослина 15-60 см заввишки. Кореневище коротке. Стебло пряме або трохи звивисте. Листки лінійно-ланцетні, загострені, 7-16 см завдовжки. Суцвіття не густе, з 3-10 (20) великих білих квіток. Приквітки короткі, лише нижні довші зав'язі. Зовнішні листочки оцвітини ланцетні (12-16 мм), внутрішні -- довгасто-еліптичні, коротші від зовнішніх. Губа майже вдвоє коротша від зовнішніх листочків оцвітини. Зав'язь скручена, сидяча, до 1 см завдовжки. Цвіте у травні-червні. Плодоносить у липні-серпні. Розмножується насінням і вегетативно.

Причини зміни чисельності: Освоєння території, вирубка лісів, заміна букових на хвойні посадки, зривання на букети.

Умови місце зростання: Світлі та тінисті (букові) широколистяні ліси.

Поширення: Закарпаття, Карпати, Полісся, Лісоcтеп, Гірський Крим.

Господарське та комерційне значення: Закарпаття, Карпати, Полісся, Лісоcтеп, Гірський Крим.



Булатка червона Cephalanthera rubra L.

Таксономічна належність:

Родина Зозулинцеві -- Orchidaceae.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Багаторічна трав'яна рослина 25-50 см заввишки. Кореневище висхідне. Стебло тонке, пряме або трохи звивисте, вісь суцвіття і зав'язь вгорі залозисто опушені. Листки 4-5, ланцетні, до 12 см завдовжки. Суцвіття негусте, з 2-8 (12) великих лілово-рожевих, з білуватою губою квіток. Приквітки лінійно-ланцетні, майже дорівнюють зав'язі. Зовнішні листочки оцвітини ланцетні, дрібно опушені, до 2,5 см завдовжки, внутрішні -- овально-ланцетні, коротші від зовнішніх. Губа білувата, на верхівці і по краях рожева. Зав'язь скручена, сидяча, опушена. Цвіте у червні-липні, плодоносить у серпні-вересні. Розмножується насінням і вегетативно. За несприятливих умов рослина може до 20 років вести підземний спосіб життя.

Причини зміни чисельності: Зривання на букети, руйнування екотопів, вирубка лісів, заміна насаджень штучними культурами.

Умови місце зростання: Тінисті та розріджені листяні і хвойні ліси, серед чагарників, на узліссях.

Поширення: Закарпаття, Карпати, Полісся, Лісоcтеп, Гірський Крим.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське.



Зозулині черевички справжні Cypripedium calceolus L.

Таксономічна належність:

Родина Зозулинцеві -- Orchidaceae.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Багаторічна кореневищна трав'яна рослина до 35 см заввишки; кореневище горизонтальне, потовщене. Стебло прямостояче, опушене, рівномірно улиснене. Листки еліптичні або яйцеподібно-еліптичні, жилки опушені. Квітка зигоморфна, велика; зовнішні та внутрішні листочки оцвітини (за винятком губи) червонуваті, губа жовта або світло-жовта, значно збільшена, за формою нагадує міхур або черевичок. Фертильних тичинок 2. Плід коробочка, насінини дуже дрібні. Цвіте у травні-червні. Плодоносить у серпні-вересні. Розмножується насінням та вегетативно (кореневищами).

Причини зміни чисельності: Пряме знищення -- збирання на букети, викопування рослин, витоптування; зміна місць існування: вирубування лісів, меліорація; можливо, зниження популяцій комах-запилювачів та грибів-симбіонтів. Відновлення природних популяцій утруднене через тривалий цикл розвитку та високу специфічність по відношенню до мікоризоутворюючих грибів-симбіонтів.

Умови місце зростання: Розріджені листяні й мішані ліси, узлісся, лісові галявини та лісові луки, зарості чагарників, лісові схили, переважно на вапнякових ґрунтах.

Поширення: Спорадично на Поліссі, у Лісостепу, Карпатах, Прикарпатті, Гірському Криму.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Любка дволиста Platanthera bifolia L.

Таксономічна належність:

Родина Зозулинцеві -- Orchidaceae.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Багаторічна трав'яна рослина 20- 60 см заввишки. Бульби цілісні, овальні. Стебло високе, струнке, при основі обгорнуте 2-3 бурими піхвами, листків 4-6, нижні 2-3 великі, еліптичні, зближені при основі стебла. Суцвіття китицеподібне, циліндричне, негусте, 10-25 см завдовжки. Квітки великі, білі, пахучі. Губа довга, лінійна, спрямована донизу, значно довша за інші листочки оцвітини. Шпорець зігнутий, в 1,5-2 рази довший за зав'язь. Цвіте у червні-липні, плодоносить у серпні-вересні. Розмножується насінням. Рослина зацвітає на 11-му році життя. Тривалість життя до 27 років.

Причини зміни чисельності: Рубки лісів, меліоративні заходи, рекреаційні навантаження, зривання квітів, заготівля бульб.

Умови місце зростання: Найчастіше на післялісових луках, та у розріджених букових лісах, серед чагарників, на узліссях.

Поширення: Карпати, Розточчя, Опілля, Полісся, пн. Лісостеп.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське.



Коральковець тричі надрізаний Ophrys corallorhiza L.

Таксономічна належність:

Родина Зозулинцеві -- Orchidaceae.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Багаторічна трав'яна жовтувато-зелена рослина, 10-20 (25) см заввишки. Типовий симбіомікотроф з підземним коралоподібно розгалуженим кореневищем. Стебло майже безлисте, в нижній частині має 3-4 лускоподібних листки. Суцвіття негусте, з 3-12 квіток. Приквітки дуже маленькі, блідо-жовті, плівчасті. Квітконіжки скручені, значно коротші від зав'язі. Квітки зеленкуваті. Листочки оцвітини видовжено-ланцетні, 4-6 мм завдовжки, жовтувато- або зеленкувато-білуваті, інколи з червонувато-бурими верхівками, губа довгаста або овальна, трилопатева, з невеликими бічними лопатями, при основі з червонуватими смужками і цятками. Цвіте в червні-липні. Плодоносить у серпні-вересні. Розмножується переважно насінням.

Причини зміни чисельності: Витоптування, випасання, пожежі й осушення, в меншій мірі -- вирубування лісів, зміна природних лісових масивів штучними, та підтоплення.

Умови місце зростання: Тінисті сирі ліси, зокрема ділянки з розрідженим трав'янистим або моховим покривом, заболочені галявини і луки, серед чагарників, по краях боліт.

Поширення: трапляється в Карпатах, Розточчі, Опіллі, на Поліссі.

Господарське та комерційне значення: Лікарське.

Комоничок зігнутий Succisella inflexa L.

Таксономічна належність:

Родина Черсакові -- Dipsacaceae.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Багаторічна трав'яна рослина із висхідним стеблом 40-80 см заввишки, яке вкорінюється у вузлах. Суцвіття головчасте. Віночок чотирилопатевий, фіолетоворожевий. Внутрішня чашечка плеската, позбавлена остей-щетинок. Плід -- сім'янка грушоподібної форми, із 8 досить глибокими боріздками. Цвіте у липні-серпні, плодоносить у вересні. Розмножується насінням та вегетативно (укоріненням гонів).

Причини зміни чисельності: Проведення меліоративних робіт, випасання худоби, заліснення лук.

Умови місце зростання: Переважно на болотистих луках та окраїнах боліт по берегах річок.

Поширення: В Закарпатті, Зх. та Центральному Поліссі.

Господарське та комерційне значення: Кормове, ґрунтозахисне.



Пухирник малий Utricularia minor L.

Таксономічна належність:

Родина Пухирникові -- Lentibulariaceae.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Рослина плаває у воді або лежить на прибережному мулі; стебла 5-15 см завдовжки. Кореневища редуковані. Листки чергові, розсічені на вузьколінійні долі, всі однакові за будовою і можуть нести ловчі пухирці 1-1,5 мм в діаметрі. Пухирці мають клапани, які відкриваються всередину і уловлюють дрібних водних безхребетних тварин. Суцвіття китиця з 2-6 квіток на квітконосі 5-15 см заввишки, що виступає над поверхнею води. Віночок 7-12 мм завдовжки, світло-жовтий з червоними смужками, із короткою трубочкою та двогубим відгином. Шпорка коротка, нижня губа віночка видовжена. Плід багатонасінна коробочка. Цвіте в липні-серпні, плодоносить у вересні. Розмножується зрідка насінням, частіше -- вегетативно.

Причини зміни чисельності: Коливання рівня води, забруднення водойм, меліорація навколишніх територій.

Умови місце зростання: В озерах, старицях, на обводнених торфовищах.

Поширення: Лісова зона (переважно Полісся) та Лісостеп -- зрідка.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, торфотвірне.



Горицвіт весняний Adonis vernalis L.

Таксономічна належність:

Родина Жовтецеві -- Ranunculaceae.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Багаторічна трав'яна рослина 15-50 см заввишки з товстим косогоризонтальним коротким кореневищем і прямими надземними пагонами. Листки пальчасторозсічені на вузькі ниткоподібні долі. Квітки поодинокі, 2-3 см в діаметрі, золотистожовті з 12-20 жовтими і 15 зеленуватими листочками оцвітини. Плід багатогорішок. Цвіте в березні-квітні. Плодоносить у травні. Розмножується насінням та вегетативно.

Причини зміни чисельності: Вид досить поширений, але запаси сильно скоротилися через розорювання, перевипас, терасування та заліснення схилів, великі об'єми заготівлі, збирання на букети.

Умови місце зростання: Спорадично на узліссях.

Поширення: В Україні зростає на пд. Полісся (рідко), в Лісостепу, Степу і Криму.

Господарське та комерційне значення: Лікарське, декоративне.

Сон лучний Pulsatilla pratensis L.

Таксономічна належність:

Родина Жовтецеві -- Ranunculaceae.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Багаторічна трав'яна рослина 10-40 см заввишки з товстим, кореневищем і прямостоячим, одноквітковим, густо-м'яковолосистим, напіврозетковим стеблом. Листки тричі пірчасторозсічені, опушені, прикореневі довгочерешкові, з'являються до цвітіння або під час цвітіння; верхні листки (3) зростаються основами в дзвоникоподібну обгортку (покривало) з лінійними, м'яко-волосистими частками. Квітка поникла, вузька дзвоникоподібна, 2-4 см в діаметрі, з 6 яйцеподібних або широко-яйцеподібних, темно-фіолетових, зовні пухнастих листочків оцвітини. Цвіте у квітні-травні; плодоносить у червні. Плодики волосисті. Розмножується насінням.

Причини зміни чисельності: Терасування схилів при лісорозведенні, розорювання лучних степів, випасання, зривання квітів на букети, випалювання трави, витоптування.

Умови місце зростання: У соснових лісах, на узліссях, лучно-степових трав'яних схилах.

Поширення: Більша частина територій в лісовій, а також в лісостеповій.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське, отруйне.

Сон розкритий Pulsatilla patens L.

Таксономічна належність:

Родина Жовтецеві -- Ranunculaceae.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Багаторічна трав'яна рослина, 7-15 (45) см заввишки, кореневище вертикальне; стебла прямостоячі, вкриті густими відстовбурченими м'якими волосками; прикореневі листки на негусто волосистих черешках, в обрисі округлосерцеподібні, тричі розсічені, з ромбічними глибоко двічі-тричі роздільними сегментами й зубчастими дольками з гострими пластинками, з'являються після цвітіння; стеблові листки, які утворюють покривало, сильно волосисті. Квітконоси прямі; оцвітина 3-4 см завдовжки, вузькояйцеподібна, синьо-фіолетова, зовні волосиста; плодики довгасті, разом зі стовпчиками до 4-6 см завдовжки, сильно волосисті. Цвіте у квітні-травні, плодоносить у травні-червні. Розмножується насінням.

Причини зміни чисельності: Надмірне випасання худоби, часте випалювання травостою, а також масове викопування генеративних особин для озеленення.

Умови місце зростання: Соснові, дубово-соснові ліси.

Поширення: На Поліссі, у Лісостепу.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське.



Висновки

Досліджено сучасний стан популяцій рідкісних і зникаючих видів рослин флори Бердичівського району на підставі даних еколого-ценотичних особливостей.

За результатами досліджень установлено, що на зазначеній території зростає понад 15 раритетних видів рослин.

Проведено географічний, екологічний аналізи, надано характеристику рідкісним і зникаючим видам флори даного регіону.

Проаналізовано охорону фіторізноманіття Бердичівського району. Також було виявлено різноманітні функціональні і структурні зміни в організмі рослин, деревних порід під дією едафічних інгредієнтів забруднення та деяких інших специфічних умов. В рослинах відбуваються порушення в процесах обміну речовин, припинення росту, морфологічні та структурні аномалії та зміни, посилення сприйнятності до інфекційних хвороб, розвитку непаразитарних пошкоджень, некрозно-ракових захворювань. Всі ці фактори і процеси сприяють ослабленню організму і життєвості рослин та призводить до остаточного зникнення та потрапляння їх у Червону книгу України. Але в Бердичеві здійснюються певні заходи стосовно охорони флори, а саме:

1) раціональне (з урахуванням екологічної ситуації) обмежене їх вирубування;

2) висаджування нового лісу на місці вирубаного;

3) повна переробка деревини й супутньої сировини з метою збільшення виходу продукції з одиниці площі;

4) раціональне збереження ягідних, кормових, лікарських, технічних рослин;

5) проведення селекції та насіннєвих дослідів для створення видів лісової флори, продуктивніших і стійкіших до хвороб і забруднень середовища;

6) створення лісозахисних і водоохоронних лісосмуг, рекреаційних і заповідних лісових і лісопаркових зон і масивів;

7) боротьба з кислотними дощами;

8) підвищення рівня екологічної освіти та виховання свідомого ставлення населення, особливо молоді, до лісу.



Список використаної літератури

1) Флора УРСР, 1953.- С. 78-90.

2) Екофлора України, 2004.- С. 135-140.

3) Редкие и исчезающие растения, Белоусова Л. С., Денисова Л. В. 1974.- С. 145-157.

4) Стан навколишнього середовища і природоохоронна діяльність в суб'єктах України., Чернов С.Ю. 2008.- С. 342-420.

5) Вісюліна О.Д. Дикоростучі лікарські рослини. - К.: Рад. шк., 1953. - С. 80-89.

6) Герасимчук Н.Е. Ліси і лісостеп // Интродуцир. лекарств. раст.- К.: Наук.думка, 1983. - С. 19-25.

7) Зелена книга України / Під заг. ред. чл.-кор. НАН України Я.П. Дідуха. -- К., 2009; - С. 415-420.

8) Зелена книга України: Ліси. -- К., 2002; - С. 123-128.

9) Зеленая книга Украинской ССР: Редкие, исчезающие и типичные нуждающиеся в охране растительные сообщества / Под общ. ред. Ю.Р. Шеляга-Сосонка. -- К., 1987.

10) Харчишин В., Собко В., Мельник,Іванович В., Сіренький С. Рідкісні і зникаючі рослини Українського Полісся.- К.: Фітосоціоцентр, 2003. - 360 с.

11) Якушенко Д. М., Сіренький С. П., Кручинський Т. А. Рідкісні та зникаючі види судинних рослин Житомирської області. Бердичівський район 2011. - 311 с.: рис., табл.

12) Костюшко В.И. Рідкі види флори Полісся Украины.- К.: Фитосоциоцентр, 2000. - 145 с.

13) Дикорослі і культивовані дерева і кущі. Покритонассінні Довідник. Д.А. Куценко, О.Ю.Остапенко та ін.- К.: Фітосоціоцентр, 2001. - 207 с.

14) Екофлора України / Відп. ред. Я.П. Дідух. -- К.: Фітосоціоцентр, 2002. -- Т. 3. -- 480 с

15) Червона книга України. Рослинний світ / За ред. Ю.Р. Протопопова -- К. 1996. -- 789 c.

16) Орлов О.О. Рідкісні та зникаючі види рослин Житомирської області. -- Житомир: Волинь ПП "Рута", 2005. -- 296 с

17) Вініченко Т.С. Рослини України, 2006. - 159 с.

18) Дубина Д.В. Вища водна рослинність // Рослинність України. - К.: Фітосоціоцентр, 2006. - 456с.

19) Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник.- К.: УРЕ, 1992. - С. 345-360.

20) Соснова. Л.Ю. Рослинність Житомирщини// Флора Бердичівського району.- 2001, С- 345-400с.

21) Вахрушева, 2001; Флора Европейской части СССР, 1981; Флора УРСР, 1960; ЧКУ, 1996.

22) Флора УРСР, 1954; Новосад, Крицька, Любінська, 2004; ЧКУ, 1996.

23) Андрієнко, Попович, Шеляг-Сосонко, 1986; Байрак, Стецюк, 2005; Макрофиты - индикаторы изменений природной среды, 1993; Орлов, 2005.

24) Данилик, Соломаха, 2007; Флора Европейской части СССР, 1981;

25) Екофлора України, 2004; Крічфалушій, 1999; Малиновський, 1962;

Размещено на Allbest.ru

...