Жирнокислотний склад ліпідів плазми крові і молока при використанні у раціонах корів жирових добавок рослинного походження

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ БІОЛОГІЇ ТВАРИН УААН

УДК 636.2:577.115:612.015.3

03.00.04-біохімія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

сільськогосподарських наук

ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД ЛІПІДІВ ПЛАЗМИ КРОВІ І МОЛОКА ПРИ ВИКОРИСТАННІ У РАЦІОНАХ КОРІВ ЖИРОВИХ ДОБАВОК РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ

Мартин Марія Трохимівна

Львів - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі тваринництва Львівського державного аграрного університету.

Науковий керівник - доктор біологічних наук, професор Вовк Стах Осипович, Львівський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, завідувач кафедри тваринництва.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Стапай Петро Васильович Інститут біології тварин УААН, завідувач лабораторії фізіолого-біохімічних основ вовноутворення;

доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Данчук В'ячеслав Володимирович, Подільський державний аграрно-технічний університет, завідувач кафедри біохімії, фармакології і радіобіології.

Провідна установа - Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів і кормових добавок Міністерства аграрної політики України, відділ фармакології і токсикології.

Захист відбудеться 11.04.2006 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.368.01 в Інституті біології тварин УААН за адресою: вул. Стуса, 38, м. Львів, 79034.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту біології тварин УААН за адресою: м. Львів, вул. Стуса, 38, 79034.

Автореферат розісланий 09.03.2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Віщур О.І.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У результаті досліджень, проведених в останні роки, встановлено, що додавання до раціону лактуючих корів тваринних і рослинних жирів позитивно впливає на обмін речовин в їхньому організмі, підвищує молочну продуктивність та якість молока (Hermansen J.E., 1989; Янович В.Г., Лагодюк П.З., 1991; Роженцов А.Л., 2003). Це пояснюється високою енергетичною цінністю жирів, їх азотзберігаючою дією в організмі корів, використанням наявних у жирі жирних кислот у синтезі ліпідів молока (Янович В.Г., Лагодюк П.З., 1991). Однак підвищення рівня рослинних жирів у раціонах великої рогатої худоби негативно впливає на життєдіяльність мікрофлори і ферментативні процеси в рубці (Doreau M., 1997), а наявні в їх складі поліненасичені жирні кислоти (лінолева, ліноленова) піддаються ферментами мікроорганізмів гідрогенізації, що призводить до утворення стеаринової кислоти, яка після всмоктування в тонкому кишківнику використовується в синтезі ліпідів молока і жирової тканини (Doreau M., 1994). У зв'язку з цим в останні роки у багатьох країнах ведуться дослідження з метою розробки методів “захисту” рослинних жирів та зменшення їх негативної дії на метаболічну активність мікрофлори рубця і гідрогенізацію наявних у них поліненасичених жирних кислот ферментами мікроорганізмів (Banks W., 1990; Stevens C. 1990). Одним із перспективних методів такого плану є виготовлення з рослинних олій кальцієвих солей жирних кислот, додавання яких до раціону корів позитивно впливає на молочну продуктивність і харчову цінність молока (Fahey J., 2002). Виходячи з цього, метою дисертаційної роботи було вивчення продуктивної і метаболічної дії рослинних олій, отриманих із насіння соняшнику і ріпаку вітчизняних сортів, та виготовлених на їх основі кальцієвих солей поліненасичених жирних кислот при додаванні їх до раціону лактуючих корів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконані на кафедрі тваринництва Львівського державного аграрного університету та у Державному науково-дослідному контрольному інституті ветеринарних препаратів і кормових добавок в рамках наукової держбюджетної теми “Розробити та впровадити у практику живлення сільськогосподарських тварин і птиці високоефективні екологічно чисті кормові засоби з підвищеним вмістом протеїну і енергії” в 2001-2005 рр., затвердженої Міністерством аграрної політики України (№ держреєстрації 0100U002334) (аспірант провів тонкошарову хроматографію ліпідів, газовий хроматографічний аналіз жирнокислотного складу ліпідів, оцінку молочної продуктивності, дослідив хімічний склад і поживність кормів).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи було встановити продуктивну і метаболічну дію соняшникової і ріпакової олій та виготовлених з них кальцієвих солей жирних кислот при використанні їх у вигляді добавок до раціону лактуючих корів.

У завдання дисертаційної роботи входило дослідження:

- впливу різної кількості соняшникової і ріпакової олій та виготовлених з них кальцієвих солей жирних кислот при додаванні їх до раціону лактуючих корів на жирнокислотний склад ліпідів молока та молочну продуктивність;

- впливу згодовування лактуючим коровам у зимово-стійловий період у складі концентрованих кормів різної кількості соняшникової і ріпакової олій та виготовлених на їх основі кальцієвих солей жирних кислот на загальний вміст ліпідів, їх жирнокислотний склад і співвідношення окремих класів у плазмі крові;

- економічної ефективності використання вказаних олій та виготовлених з них кальцієвих солей жирних кислот у годівлі лактуючих корів. лактуючий корова соняшниковий ріпаковий

Об'єкт дослідження: метаболічна і продуктивна дія нативних рослинних жирів і виготовлених із них кальцієвих солей жирних кислот при використанні їх добавок до раціону лактуючих корів.

Предмет дослідження: молочна продуктивність корів, жирнокислотний склад ліпідів плазми крові і молока при додаванні до їх раціону соняшникової і ріпакової олій та виготовлених з них кальцієвих солей жирних кислот.

Методи дослідження: біохімічні (тонкошарова хроматографія ліпідів, газовий хроматографічний аналіз жирнокислотного складу ліпідів), гематологічні, зоотехнічні (дослідження хімічного складу і поживності кормів, оцінка молочної продуктивності).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено порівняльні дослідження впливу різної кількості нативної соняшникової і ріпакової олій та виготовлених на їх основі кальцієвих солей жирних кислот при додаванні їх до раціону лактуючих корів на жирнокислотний склад ліпідів плазми крові і молока, молочну продуктивність, харчову і біологічну цінність молока.

Встановлено, що за продуктивною і метаболічною дією ріпакова олія і виготовлені з неї кальцієві солі жирних кислот при додаванні їх до раціону корів не відрізняються від соняшникової олії і виготовлених з неї кальцієвих солей жирних кислот. Вплив кальцієвих солей, виготовлених з ріпакової і соняшникової олій, при додаванні їх до раціону корів на вміст ліпідів і поліненасичених жирних кислот у плазмі крові і молоці, молочну продуктивність і якість молока виражений значно більше, ніж вплив нативних олій. Продуктивна і метаболічна дія ріпакової і соняшникової олій та виготовлених з них кальцієвих солей жирних кислот, а також економічна ефективність їх застосування в годівлі корів залежать від їх кількості в раціоні.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати розширюють і поглиблюють сучасні уявлення про метаболічну і продуктивну дію нативних і підданих хімічному “захисту” рослинних олій за використання їх у вигляді добавок до раціону лактуючих корів.

На основі отриманих результатів досліджень з метою підвищення молочної продуктивності корів і харчової цінності молока рекомендується у зимово-стійловий період заміняти 5% концентратів від їх маси кальцієвими солями жирних кислот, виготовленими на основі соняшникової або канолової ріпакової олій.

Особистий внесок здобувача. Здобувач особисто підготував обґрунтування теми дисертації, провів підбір і опрацювання літератури за темою дисертаційної роботи, розробив методичні підходи до вирішення поставлених завдань, освоїв необхідні методи досліджень, виконав експериментальну частину роботи, провів аналіз одержаних результатів.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідались на:

- науково-практичних конференціях аспірантів та викладачів Львівського державного аграрного університету (м. Дубляни, 2003-2005 рр.);

- звітних наукових конференціях аспірантів та здобувачів Львівського державного аграрного університету (м. Дубляни, 2002-2005 рр.);

- міжнародній науково-практичній конференції “Науково-практичні аспекти кормовиробництва та ефективного використання кормів” (м. Львів, 2003);

- міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів” (м. Київ, 2003).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових робіт, з них 4 статті у фахових виданнях ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, списку використаних джерел літератури і додатків. Обсяг дисертації - 142 сторінки, у тому числі 47 таблиць і 4 рисунки, які займають 37 сторінок. Список використаних джерел включає 274 публікації, в тому числі 231 зарубіжну.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури. Складається з 3 підрозділів, у яких висвітлено особливості ліпідного і жирнокислотного живлення корів та наведено дані щодо використання добавок тваринних і рослинних жирів у раціонах корів.

Загальна методика та основні методи досліджень. Експериментальна частина дисертаційної роботи виконувалась на кафедрі тваринництва Львівського державного аграрного університету (м. Дубляни, Жовківський район, Львівська область). З метою вивчення питань, які випливали із завдань дисертаційної роботи, в зимово-стійловий період проведено 3 досліди у ТзОВ “Нива” (с. Конюхів, Стрийський район, Львівська область) на лактуючих коровах симентальської породи 3-4-річного віку. Схема дослідів наведена в таблиці 1.

Таблиця 1 - Схема проведення дослідів

Групи тварин	Періоди досліду	Кількість тварин, гол.	Тривалість, днів	Характеристика годівлі тварин
1-й дослід
	Підготовчий	50	30	Основний раціон (ОР)
1	Дослідний	10	30	ОР (контроль)
2	-//-	10	30	ОР, 3% зерносуміші замінено соняшниковою олією
3	-//-	10	30	ОР, 3% зерносуміші замінено кальцієвими солями, виготовленими на основі соняшникової олії
4	-//-	10	30	ОР, 3% зерносуміші замінено ріпаковою олією
5	-//-	10	30	ОР, 3% зерносуміші замінено кальцієвими солями, виготовленими на основі ріпакової олії
2-й дослід
	Підготовчий	50	30	Основний раціон (ОР)
1	Дослідний	10	30	ОР (контроль)
2	-//-	10	30	ОР, 5% зерносуміші замінено соняшниковою олією
3	-//-	10	30	ОР, 5% зерносуміші замінено кальцієвими солями, виготовленими на основі соняшникової олії
4	-//-	10	30	ОР, 5% зерносуміші замінено ріпаковою олією
5	-//-	10	30	ОР, 5% зерносуміші замінено кальцієвими солями, виготовленими на основі ріпакової олії
3-й дослід
	Підготовчий	50	30	Основний раціон (ОР)
1	Дослідний	10	30	ОР (контроль)
2	-//-	10	30	ОР, 7% зерносуміші замінено соняшниковою олією
3	-//-	10	30	ОР, 7% зерносуміші замінено кальцієвими солями, виготовленими на основі соняшникової олії
4	-//-	10	30	ОР, 7% зерносуміші замінено ріпаковою олією
5	-//-	10	30	ОР, 7% зерносуміші замінено кальцієвими солями, виготовленими на основі ріпакової олії

Перший дослід проведено на п'яти групах корів (по 10 голів у кожній) симентальської породи, підібраних за принципом аналогів за віком, періодом лактації, терміном після отелення, рівнем молочної продуктивності та живою масою. У підготовчий період (30 днів) корови всіх груп одержували однаковий основний раціон (ОР), який забезпечував їхню потребу в основних елементах живлення згідно з нормами (Столярчук П.З., 1989) і складався із сіна конюшинного, силосу кукурудзяного, кормового буряку і зернової суміші, в яку входили пшенична (50%), ячмінна (30%) і вівсяна (20%) дерті. Тварини першої групи впродовж дослідного періоду, який тривав 30 днів, отримували такий самий раціон, як і в підготовчий період. Корови другої, третьої, четвертої і п'ятої дослідних груп протягом дослідного періоду отримували аналогічний раціон, в якому 3% зерносуміші за масою заміняли відповідно соняшниковою олією (2-га група), кальцієвими солями жирних кислот, виготовленими із соняшникової олії (3-тя група), ріпаковою олією (4-та група) та кальцієвими солями жирних кислот, виготовленими з ріпакової олії (5-та група). Як жирові добавки до раціону корів використовували олію із насіння соняшнику сорту Старт та олію із насіння ріпаку озимого сорту Тисменицький, а також виготовлені з цих олій кальцієві солі жирних кислот. Кальцієві солі жирних кислот одержували омиленням триацилгліцеролів соняшникової і ріпакової олій гідроксидом кальцію (Маньковская Н.К., 1976).

У другому досліді тваринам контрольної групи давали такий раціон, як і у першому. Корови другої, третьої, четвертої і п'ятої дослідних груп протягом дослідного періоду отримували аналогічний раціон, в якому 5% зерносуміші за масою заміняли відповідно соняшниковою олією (2-га група), кальцієвими солями жирних кислот, виготовленими з соняшникової олії (3-тя група), ріпаковою олією (4-та група) та кальцієвими солями жирних кислот, виготовленими з ріпакової олії (5-та група).

У третьому досліді тварини контрольної групи отримували такий самий раціон, як і у першому досліді. Корови другої, третьої, четвертої і п'ятої дослідних груп протягом дослідного періоду отримували аналогічний раціон, в якому 7% зерносумішки заміняли відповідно соняшниковою олією (2-га група), кальцієвими солями жирних кислот, виготовленими із соняшникової олії (3-тя група), ріпаковою олією (4-та група) та кальцієвими солями жирних кислот, виготовленими з ріпакової олії (5-та група).

Кількість молока, отримуваного від корів кожної групи, в усіх дослідах визначалась щоденно. Зразки молока для оцінки якості відбирали згідно з вимогами держстандарту України 2680-86. Відібрані зразки молока консервували пергідролем. У зразках молока визначали наступні фізико-хімічні показники: кислотність - титрометричним методом (держстандарт 3624-92); вміст жиру - кислотним методом (держстандарт 5867-90); кількість сухої речовини - аналітичним методом шляхом висушування молока при 105оС до постійної маси (держстандарт 3626-73); сухий знежирений молочний залишок (СЗМЗ) - розрахунковим методом; загальну кількість білка - методом формольного титрування згідно з держстандартом 491212-85; вміст молочного цукру (лактози) - рефрактометрично (держстандарт 3628-47); вміст золи - спалюванням наважки у муфельній печі за температури 500оС; вміст каротину та вітаміну А - за методикою Г.С.Уніхова (1971).

В останній день дослідного періоду перед ранковою годівлею від корів контрольної і дослідних груп одержували кров з яремної вени.

Загальний вміст ліпідів у плазмі крові визначали за допомогою набору реактивів фірми СПОФА на спектрофотометрі VSU 2-P при довжині хвилі 680 нм. Визначення вмісту окремих класів ліпідів у плазмі крові тварин проводили за допомогою тонкошарової хроматографії на силікагелі (Шталь Э., 1965).

З метою визначення жирнокислотного складу загальних ліпідів їх метилювали шляхом прямої переетерифікації жирних кислот. Очищені метилові ефіри жирних кислот екстрагували хлороформом, після випарювання якого розчиняли їх у гексані і визначали вміст на газовому хроматографі “Хром - 5”. Одержані в процесі аналізу піки жирних кислот на хроматограмах ідентифікували за допомогою стандартів метилових ефірів жирних кислот і за логарифмічною залежністю для гомологічних рядів (Курко В.И., 1965).

Економічну ефективність використання добавок звичайних і “захищених” олій у раціонах корів визначали за методикою Ф.І. Резнікова і співавторів (1977).

Раціони годівлі корів складали на основі фактичної поживності кормів, яку визначали шляхом зооаналізу. Отримані цифрові дані дисертаційної роботи опрацьовували статистично, використовуючи стандартні комп'ютерні програми.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Жирнокислотний склад загальних ліпідів плазми крові корів при додаванні до їх раціону соняшникової і ріпакової олій та виготовлених з них кальцієвих солей жирних кислот у вигляді добавки до зерносуміші. Із наведених у табл. 2 даних видно, що додавання до раціону лактуючих корів 3% соняшникової і ріпакової олій у вигляді добавки до зерносумішки істотно не вплинуло на жирнокислотний склад загальних ліпідів крові, зокрема на вміст у них лінолевої і ліноленової кислот, які у значній кількості містяться в цих оліях, тоді як згодовування тваринам добавок кальцієвих солей, виготовлених із цих олій, несуттєво підвищує вміст вказаних полієнових жирних кислот у складі загальних ліпідів плазми крові. Ці дані свідчать про інтенсивну гідрогенізацію лінолевої і ліноленової кислот у рубці корів при згодовуванні у складі зерносуміші соняшникової і ріпакової олій у кількості 3% від її маси.

При аналізі результатів (див. табл. 2) звертає на себе увагу вірогідно більший (р<0,05) вміст олеїнової кислоти у загальних ліпідах плазми крові корів, до раціону яких додавали кальцієві солі жирних кислот, виготовлені із соняшникової і ріпакової олій, порівняно з її вмістом у загальних ліпідах плазми крові корів контрольної групи.

Таблиця 2 - Жирнокислотний склад загальних ліпідів плазми крові корів при додаванні до їх раціону соняшникової і ріпакової олій та виготовлених з них кальцієвих солей жирних кислот (M±m, n=10, %)

Жирна кислота	Код жирної кислоти	Група тварин
		1	2	3	4	5
3% від маси зерносумішки
Стеаринова	С18:0	22,42±1,27	21,94±1,08	20,69±1,10	22,07±0,93	21,35±0,88
Олеїнова	С18:1	22,89±0,74	24,71±1,12	25,19±0,72*	24,49±1,01	25,22±0,76*
Лінолева	С18:2	21,35±1,30	21,40±1,15	22,54±1,05	21,31±1,21	22,16±1,26
Ліноленова	С18:3	2,50±0,18	2,54±0,20	2,64±0,21	2,53±0,14	2,62±0,11
5% від маси зерносумішки
Стеаринова	С18:0	21,920,82	20,360,91	19,420,85*	20,860,68	18,931,10*
Олеїнова	С18:1	23,701,24	28,321,48*	28,381,01**	26,710,61*	28,021,28*
Лінолева	С18:2	20,810,60	20,140,73	23,020,56*	20,550,85	22,230,24*
Ліноленова	С18:3	2,560,24	2,440,27	3,310,16*	2,430,19	3,200,14*
7% від маси зерносумішки
Стеаринова	С18:0	23,661,16	19,801,44	19,401,05*	20,311,49	18,801,29*
Олеїнова	С18:1	21,561,25	28,051,99*	29,311,85**	27,831,86*	30,342,27**
Лінолева	С18:2	20,430,62	21,581,20	23,490,50**	21,640,82	22,920,80*
Ліноленова	С18:3	2,440,18	2,620,19	3,360,21**	2,590,21	3,170,19*

Примітка. У цій і наступних таблицях * означає вірогідні різниці у показниках у корів дослідної групи порівняно з коровами контрольної групи: *-р<0,05; **-р<0,01; ***-р<0,001.

Із наведених даних видно (див. табл. 2), що додавання до раціону корів соняшникової і ріпакової олій в кількості 5% від маси зерносуміші істотно не вплинуло на жирнокислотний склад загальних ліпідів плазми крові. У загальних ліпідах плазми крові корів дослідних груп порівняно з коровами контрольної групи виявлено лише вірогідно більший вміст олеїнової кислоти (р<0,05). З цих даних випливає, що наявні в соняшниковій і ріпаковій оліях (за вмісту їх у раціоні 5% від маси зерносумішки) лінолева і ліноленова кислоти піддаються в рубці корів гідрогенізації, внаслідок чого вони не впливають на вміст цих поліненасичених жирних кислот у загальних ліпідах плазми крові.

При додаванні до раціону корів виготовлених із соняшникової і ріпакової олій кальцієвих солей жирних кислот в кількості 5% від маси зерносумішки у загальних ліпідах плазми крові виявлено вірогідно більший вміст лінолевої, ліноленової та олеїнової кислот (р<0,05; р<0,05; р<0,01), вірогідно менший вміст стеаринової кислоти (р<0,05). З цих даних випливає, що збільшення кількості кальцієвих солей жирних кислот, виготовлених із соняшникової і ріпакової олій, до 5% від маси зерносумішки при додаванні їх до раціону корів призводить до підвищення вмісту лінолевої і ліноленової кислот у загальних ліпідах плазми крові. Як буде показано далі, це призводить також до підвищення вмісту цих поліненасичених жирних кислот у ліпідах молока.

Загалом одержані результати свідчать про більший вплив кальцієвих солей жирних кислот, виготовлених із соняшникової і ріпакової олій при додаванні їх до раціону корів в кількості 5% від маси зерносуміші на жирнокислотний склад плазми крові, ніж вплив соняшникової і ріпакової олій при додаванні їх до раціону корів в аналогічній кількості.

З наведених даних видно (див. табл. 2), що додавання до раціону корів соняшникової і ріпакової олій в кількості 7% від маси зерносумішки також істотно не впливає на жирнокислотний склад загальних ліпідів плазми крові.

У загальних ліпідах плазми крові корів дослідної групи, до раціону яких додавали соняшникову і ріпакову олії у вказаній кількості, порівняно з коровами контрольної групи виявлено вірогідно більшу кількість олеїнової кислоти (р<0,05), а різниці у вмісті лінолевої і ліноленової кислот невірогідні (р<0,5). З цих даних випливає, що при додаванні до раціону корів соняшникової олії в кількості 7% від маси кормосумішки наявні в ній лінолева і ліноленова кислоти гідрогенізуються в рубці ферментами мікроорганізмів, внаслідок чого їх вміст у загальних ліпідах плазми крові істотно не змінюється. При додаванні до раціону корів кальцієвих солей жирних кислот, виготовлених із соняшникової і ріпакової олій, у кількості 7% від маси зерносумішки в загальних ліпідах плазми крові порівняно з коровами контрольної групи виявлено вірогідно більший вміст лінолевої, ліноленової та олеїнової кислот (р<0,05-0,01) та вірогідно менший вміст стеаринової кислоти (р<0,05).

Жирнокислотний спектр ліпідів молока корів при додаванні до їх раціону соняшникової і ріпакової олій та виготовлених з них кальцієвих солей жирних кислот у вигляді добавки до зерносуміші. Із наведених у табл. 3 даних видно, що додавання до раціону корів соняшникової і ріпакової олій в кількості 3% від маси зерносумішки істотно не вплинуло на жирнокислотний склад жиру молока. Різниці у вмісті жирних кислот у жирі молока корів другої і четвертої груп порівняно з їх вмістом у жирі молока корів контрольної групи невірогідні (р<0,5).



Таблиця 3 - Жирнокислотний склад ліпідів молока корів при додаванні до їх раціону соняшникової і ріпакової олій та виготовлених з них кальцієвих солей жирних кислот (M±m, n=10, %)

Жирна кислота	Код жирної кислоти	Група тварин
		1	2	3	4	5
3% від маси зерносумішки
Стеаринова	С18:0	15,450,86	14,750,92	14,710,64	15,060,87	14,580,74
Олеїнова	С18:1	25,701,32	27,820,90	29,941,31*	27,931,65	29,291,06*
Лінолева	С18:2	1,580,20	1,670,16	2,120,23	1,650,29	2,040,37
Ліноленова	С18:3	0,970,26	1,030,32	1,200,18	1,050,21	1,180,16
5% від маси зерносумішки
Стеаринова	С18:0	14,171,61	13,680,96	8,161,80*	12,560,81	6,811,98**
Олеїнова	С18:1	25,622,62	28,390,71	36,041,72**	31,161,42	37,802,53**
Лінолева	С18:2	1,400,48	1,620,32	3,410,34**	1,550,42	3,220,46*
Ліноленова	С18:3	0,890,24	1,230,13	2,120,22**	1,150,04	1,910,15**
7% від маси зерносумішки
Стеаринова	С18:0	15,260,92	14,381,32	12,590,81*	14,171,01	13,060,50*
Олеїнова	С18:1	23,981,88	27,902,09	35,462,51**	27,612,24	35,032,35**
Лінолева	С18:2	1,440,36	1,760,42	3,950,57**	1,780,58	3,880,69**
Ліноленова	С18:3	0,890,13	1,260,17	2,210,28***	1,240,22	2,120,31**

При додаванні до раціону корів кальцієвих солей жирних кислот, виготовлених із соняшникової і ріпакової олій, в кількості 3% від маси кормосумішки у жирі молока виявлено вірогідно більший вміст олеїнової кислоти (р<0,05), ніж у молоці корів контрольної групи. Ці дані свідчать про прямий зв'язок між жирнокислотним складом загальних ліпідів плазми крові і жирнокислотним складом молока корів при додаванні до їх раціону соняшникової і ріпакової олій та виготовлених з них кальцієвих солей жирних кислот.

Проведеними дослідженнями встановлено (див. табл. 3), що додавання до раціону лактуючих корів соняшникової олії в кількості 5% від маси зерносумішки істотно не вплинуло на жирнокислотний склад жиру молока корів дослідних груп порівняно з його складом у молоці корів контрольної групи (р<0,5).

При додаванні до раціону корів кальцієвих солей жирних кислот, виготовлених із соняшникової і ріпакової олій, в кількості 5% від маси зерносумішки, у жирі молока виявлено вірогідно більшу кількість лінолевої, ліноленової та олеїнової кислот (р<0,05-0,01), вірогідно меншу кількість стеаринової кислоти (р<0,05-0,01). Ці дані свідчать про пряму залежність між вмістом вказаних насичених, мононенасичених і поліненасичених жирних кислот у загальних ліпідах плазми крові і жирі молока при додаванні до їх раціону кальцієвих солей жирних кислот, виготовлених із соняшникової і ріпакової олій, в кількості 5% від маси зерносуміші.

Із наведених даних видно (див. табл. 3), що додавання до раціону корів соняшникової і ріпакової олій в кількості 7% від маси зерносуміші істотно не впливає на жирнокислотний склад молочного жиру. Різниці у вмісті окремих жирних кислот у жирі молока корів другої і четвертої дослідних груп порівняно з їх вмістом у жирі молока корів контрольної групи невірогідні (р<0,5), однак вміст лінолевої, ліноленової та олеїнової кислот у жирі молока корів дослідної групи істотно більший, ніж у жирі молока корів контрольної групи.

Ці дані свідчать про високу інтенсивність гідрогенізації наявних у соняшниковій і ріпаковій оліях поліненасичених жирних кислот у рубці ферментами мікроорганізмів, що забезпечує відносно постійний склад жирних кислот у вмісті рубця, плазми крові і молока корів.

При додаванні до раціону корів виготовлених із соняшникової і ріпакової олій кальцієвих солей жирних кислот у кількості 7% від маси кормосуміші у жирі молока виявлено вірогідно більший вміст лінолевої, ліноленової та олеїнової кислот (р<0,01-0,001), вірогідно менший вміст стеаринової кислоти (р<0,05), ніж у жирі молока корів контрольної групи. Ці дані свідчать про збільшення вмісту поліненасичених жирних кислот у жирі молока корів при підвищенні в їх раціоні обсягу кальцієвих солей жирних кислот, виготовлених на основі соняшникової і ріпакової олій.

Молочна продуктивність корів при додаванні до їх раціону соняшникової і ріпакової олій та виготовлених з них кальцієвих солей жирних кислот. З наведених на рис.1 даних видно, що додавання соняшникової олії до раціону корів у кількості 3% від маси кормосумішки помітно менше впливає на їх молочну продуктивність, ніж додавання виготовлених із соняшникової олії кальцієвих солей жирних кислот. Так, за 30 днів досліду від корів, до раціону яких додавали соняшникову олію і виготовлені з неї кальцієві солі жирних кислот у вказаній кількості, одержано в середньому на 14 і 43 кг більше молока базисної (3,4%) жирності (р<0,5; р<0,01) порівняно з тваринами контрольної групи. Додавання до раціону лактуючих корів ріпакової олії та виготовлених з неї кальцієвих солей жирних кислот виявляє такий самий вплив на їх молочну продуктивність, як додавання соняшникової олії і виготовлених з неї кальцієвих солей жирних кислот, проте він виражений меншою мірою. Так, при додаванні до раціону корів ріпакової олії і виготовлених з неї кальцієвих солей жирних кислот у вказаній кількості за період досліду порівняно з коровами контрольної групи одержано більше відповідно на 12 і 35 кг молока базисної (3,4%) жирності (р<0,5; р<0,05).

При додаванні до раціону корів соняшникової олії і виготовлених на її основі кальцієвих солей жирних кислот в кількості 5% від маси зерносумішки одержано відповідно на 28 і 79 кг більше молока базисної жирності (р<0,5; р<0,001) порівняно з коровами контрольної групи (див. рис. 1). При введенні до раціону корів ріпакової олії і виготовлених з неї кальцієвих солей жирних кислот у кількості 5% від маси зерносумішки одержано відповідно на 18 і 67 кг більше молока базисної жирності (р<0,5; р<0,01) порівняно з коровами, яким не згодовували жирових добавок.



При введенні до складу комбікорму корів соняшникової і ріпакової олій в кількості 7% від маси зерносумішки одержано відповідно на 20 і 9 кг менше молока базисної жирності порівняно з коровами контрольної групи (див. рис. 1), тоді як при додаванні до раціону корів кальцієвих солей жирних кислот, виготовлених на основі соняшникової і ріпакової олій, у кількості 7% від маси зерносумішки - відповідно на 30 і 26 кг більше молока базисної жирності (р<0,05; р<0,05) порівняно з коровами, яким не згодовували жирових добавок.

З даних, наведених на рис. 2, видно, що згодовування коровам у складі зерносуміші соняшникової олії у кількості 3% від її маси знижує рівень рентабельності на 1,3%, тоді як використання кальцієвих солей жирних кислот, виготовлених на основі соняшникової олії; ріпакової олії та отриманих із ріпакової олії кальцієвих солей жирних кислот підвищує рівень рентабельності відповідно на 3,1; 0,5 і 2,9% порівняно з контрольною групою.

Згодовування коровам у складі зерносуміші в кількості 5% від її маси соняшникової олії знижує рівень рентабельності на 1,9%, тоді як використання кальцієвих солей жирних кислот, виготовлених на основі соняшникової олії; ріпакової олії та отриманих із ріпакової олії кальцієвих солей жирних кислот підвищує рівень рентабельності відповідно на 6,9; 0,6 і 9,7% порівняно з тваринами, яким не вводили жирових добавок до раціону (див. рис. 2).

Введення до складу зерносуміші корів 7% від її маси соняшникової олії знижує рівень рентабельності на 1,8%, тоді як використання кальцієвих солей жирних кислот, виготовлених на основі соняшникової олії; ріпакової олії та отриманих із ріпакової олії кальцієвих солей жирних кислот підвищує рівень рентабельності відповідно на 2,4; 2,5 і 5,9% порівняно з тваринами контрольної групи (див. рис. 2).



ВИСНОВКИ

Фізіолого-біохімічно обґрунтовано і рекомендовано у практику годівлі лактуючих корів використання жирових добавок захищених у формі кальцієвих солей жирних кислот, виготовлених на основі соняшникової і ріпакової олій, отриманих із насіння вітчизняних сортів.

При додаванні до раціону корів соняшникової і ріпакової олій у кількості 3, 5 і 7% від кількості комбікорму або 126, 230 і 308 г на голову в день загальний вміст ліпідів у плазмі крові підвищується відповідно в 1,04; 1,1 і 1,14 раза, а їх жирнокислотний склад і співвідношення окремих класів при цьому вірогідно не змінюється.

У молоці корів при додаванні до їх раціону соняшникової і ріпакової олій у вказаній кількості відповідно на 0,1-0,19% збільшується вміст жиру. При цьому в жирі молока відповідно на 0,07-0,34% збільшується кількість лінолевої, на 0,06-0,37% кількість ліноленової, на 2,12-5,54% кількість олеїнової кислот, на 0,39-1,61% зменшується кількість стеаринової кислоти.

За 30 днів досліду від корів, до раціону яких додавали соняшникову і ріпакову олії в кількості 3, 5 і 7% від маси комбікорму з розрахунку на базисну жирність, одержано відповідно на 12-18 кг, або на 3,8-4,4% більше молока.

У молоці корів, до раціону яких додавали соняшникову і ріпакову олію у вказаній кількості, порівняно з молоком корів контрольної групи містилося більше відповідно на 0,1-0,19% жиру, на 0,01-0,08% білка, на 0,03-0,08% лактози.

При додаванні до раціону корів кальцієвих солей жирних кислот, виготовлених із соняшникової і ріпакової олій, в кількості 3, 5 і 7% від маси комбікорму загальний вміст ліпідів у плазмі крові корів збільшується на 6,7-8,4; 15,9-17,9 і 21,4-21,8%, вміст триацилгліцеролів - на 21,8-27; 26,8-29,7 і 42-44,1%. При цьому в загальних ліпідах плазми крові корів відповідно на 0,81-1,19; 1,51-2,21 і 2,46-3,06% збільшується кількість лінолевої кислоти, на 0,12-0,14; 0,64-0,75 і 0,73-0,92% кількість ліноленової кислоти, на 2,3-2,33; 4,32-4,68 і 7,75-8,78% кількість олеїнової кислоти, на 1,07-1,73; 2,5-2,99 і 4,26-4,86% зменшується кількість стеаринової кислоти.

У молоці корів при додаванні до їх раціону кальцієвих солей жирних кислот, виготовлених із соняшникової і ріпакової олій, у вказаній кількості відповідно на 0,24-0,26; 0,23-0,3 і 0,03-0,04% збільшується вміст жиру. При цьому в жирі молока відповідно на 0,46-0,5; 1,82-2,01 і 2,44-2,51% збільшується кількість лінолевої, на 0,21-0,23; 1,02-1,23 і 1,23-1,32% кількість ліноленової, на 3,59-4,24; 10,42-12,18 і 11,05-11,57% кількість олеїнової кислот, на 0,74-0,87; 6,01-7,36 і 2,2-2,67% зменшується кількість стеаринової кислоти.

За 30 днів досліду від корів, до раціону яких додавали кальцієві солі жирних кислот, виготовлені з соняшникової і ріпакової олій, в кількості 3, 5 і 7% від маси комбікорму з розрахунку на базисну жирність одержано відповідно на 35-43; 67-79 і 26-30 кг або на 11,2-13,8; 16,3-19,2 і 7,4-8,5% більше молока.

У молоці корів, до раціону яких додавали кальцієві солі жирних кислот, виготовлені з соняшникової і ріпакової олій, у кількості 3% від маси комбікорму порівняно з молоком корів контрольної групи виявлено більше відповідно на 0,24-0,26% жиру, на 0,04-0,06% білка, на 0,07-0,08% лактози, на 0,04-0,05% мінеральних елементів, при згодовуванні вказаних добавок у кількості 5% від маси комбікорму кількість жиру збільшувалась на 0,23-0,3%, білка - на 0,05-0,13%, золи - на 0,03-0,04%, а при згодовуванні їх у кількості 7% від маси комбікорму кількість жиру збільшувалась на 0,03-0,04%, лактози - на 0,16-0,18%, золи - на 0,07-0,09%.

Прибуток від реалізації додаткової кількості молока, одержаного від корів, до раціону яких додавали кальцієві солі жирних кислот, виготовлені на основі соняшникової і ріпакової олій, в кількості 3, 5 і 7% від маси комбікорму, становить відповідно 99-108; 282-354 і 99-204 грн.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

З метою підвищення молочної продуктивності корів, покращання харчової і біологічної цінності молока та зниження його собівартості рекомендується згодовувати тваринам у складі комбікорму в кількості 5% від його маси кальцієві солі жирних кислот, виготовлені з соняшникової і ріпакової олій.



СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Вовк С., Павкович С., Мартин М. Ефективне використання жирових добавок у раціонах живлення лактуючих корів // Вісник ЛДАУ: Агрономія. - 2003. - №7. - С. 87-93. (Дисертант провела визначення жирнокислотного складу ліпідів молока, зібрала й узагальнила матеріал та підготувала статтю до друку).

2. Вовк С.О., Павкович С.Я., Мартин М.Т. Вміст ліпідних компонентів у плазмі крові та молочна продуктивність за використання у раціонах корів рослинно-жирових добавок // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин УААН. - 2004. - Вип. 5, №3. - С. 90 - 94. (Дисертант виконала дослідження із визначення вмісту ліпідних компонентів у плазмі крові корів, провела статистичну обробку результатів та їх аналіз, підготувала статтю до друку).

3. Мартин М.Т., Вовк С.О., Павкович С.Я. Вміст ліпідних компонентів у плазмі крові за використання у раціонах корів добавок рослинних жирів // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - 2004 - Т. 6 (№2). - С. 98-102. (Дисертант виконала дослідження із визначення жирнокислотного складу ліпідів плазми крові і вмісту ліпідних компонентів у плазмі крові корів, провела статистичну обробку результатів та їх аналіз, підготувала статтю до друку).

4. Vovk S., Kortz J., Martyn M., Pavkovyи S., Szaruda R., Rybarczyk A. Wpіyw dodatkуw olejуw roњlinnych na jakoњж mleka i wydajnoњж mleczn№ krуw // Zootechnica. - 2004. - №46. - S. 79 - 82. (Дисертант виконала дослідження із визначення молочної продуктивності і жирнокислотного складу молочного жиру, брала участь в аналізі отриманих даних та опублікуванні статті).

5. Мартин М.Т., Вовк С.О., Павкович С.Я. Жирнокислотний спектр ліпідів плазми крові за використання у раціонах корів рослинно-олійних добавок // Агробіологія та екологія. - 2004. - Т.1, №1-2. - С. 180 - 182. (Дисертант виконала дослідження із визначення жирнокислотного складу ліпідів плазми крові, провела статистичну обробку результатів та їх аналіз, підготувала статтю до друку).

6. Wowk S.О., Kyryliv J.I., Pawkowycz S.J., Martyn M.T. Influence of various rapeseed products in dairy cows diets on yield and composition of milk // Zeszyty Naukowe Przegl№du Hodowlanego. - 2004. - №74. - P. 201 - 208. (Дисертант провела дослідження із визначення молочної продуктивності, біохімічного складу молока, ліпідного складу плазми крові, брала участь в аналізі отриманих результатів та опублікуванні статті).

7. Мартин М.Т., Вовк С.О., Павкович С.Я. Молочна продуктивність і жирнокислотний склад ліпідів молока за використання у раціонах корів рослинно-олійних добавок // Корми і кормовиробництво. - 2004. - Вип. 54. - С. 191 - 195. (Дисертант виконала дослідження із визначення молочної продуктивності корів, жирнокислотного складу ліпідів молока, проаналізувала та узагальнила отримані результати, підготовила статтю до друку).

8. Вовк С.О., Мартин М.Т., Павкович С.Я. Ефективність використання рослинно-олійних добавок у раціонах лактуючих корів // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - 2005 - Т. 7 (№ 2), Ч. 3 - С. 30-33. (Дисертант виконала дослідження із ефективності використання у раціонах корів нативних рослинних жирів та виготовлених на їх основі кальцієвих солей жирних кислот, брала участь в аналізі отриманих результатів та опублікуванні статті).

Вовк С.О., Мартин М.Т., Павкович С.Я. Захищенні рослинні жири у раціонах лактуючих корів // Вчені ЛДАУ - виробництву. - Вип. 2. - Львів, 2002. - С. 69. (Дисертант виконала дослідження із визначення молочної продуктивності корів, жирнокислотного складу ліпідів молока, проаналізувала та узагальнила отримані результати, підготовила тези до друку).

Вовк С., Павкович С., Мартин М. Ліпідні добавки у раціонах живлення великої рогатої худоби // Науково-практичні аспекти кормовиробництва та ефективного використання кормів: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції - Львів, 2003. - С. 344-350. (Дисертант зібрала та узагальнила матеріал і підготувала статтю до друку).

11. Вовк С.О., Павкович С.Я., Мартин М.Т. Захищені рослинні жири у раціонах живлення великої рогатої худоби // Актуальні проблеми годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції - К., 2003. - С. 31-33. (Дисертант виконала дослідження із визначення молочної продуктивності корів, жирнокислотного складу ліпідів молока, проаналізувала й узагальнила отримані результати, підготовила тези до друку).

12. Мартин М.Т., Вовк С.О., Павкович С.Я. “Захищенні” рослинні олії у раціонах живлення лактуючих корів // Вчені ЛДАУ - виробництву. - Вип. 4. - Львів, 2004. - С. 57-59. (Дисертант виконала дослідження із визначення молочної продуктивності корів, жирнокислотного складу ліпідів молока, проаналізувала й узагальнила отримані результати, підготовила тези до друку).



АНОТАЦІЯ

Мартин М.Т. Жирнокислотний склад ліпідів плазми крові і молока при використанні у раціонах корів жирових добавок рослинного походження. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.04 - біохімія. - Інститут біології тварин УААН, Львів, 2006.

У дисертації представлено результати досліджень впливу соняшникової і ріпакової олій та виготовлених на їх основі кальцієвих солей жирних кислот при використанні їх у складі комбікорму у кількості 3, 5 і 7% від його маси в годівлі лактуючих корів на обмін ліпідів і жирних кислот в їхньому організмі, молочну продуктивність, якість молока та економічну ефективність його виробництва.

Встановлено, що заміна частини концентратів кальцієвими солями жирних кислот, виготовленими на основі соняшникової і ріпакової олій, у кількості 5% від маси комбікорму в раціоні корів позитивно впливає на обмін ліпідів і поліненасичених жирних кислот в їхньому організмі, підвищує молочну продуктивність та економічну ефективність виробництва молока. Використання в годівлі корів кальцієвих солей жирних кислот, виготовлених на основі соняшникової і ріпакової олій, значно більше впливає на обмін ліпідів і жирних кислот в організмі корів, їх молочну продуктивність, якість молока і його вартість, ніж використання в їх годівлі нативних соняшникової і ріпакової олій.

Ключові слова: корови, соняшникова олія, ріпакова олія, ліпіди, жирні кислоти, плазма крові, молочна продуктивність, якість молока.



АННОТАЦИЯ

Мартин М.Т. Жирнокислотный состав липидов плазмы крови и молока при использовании в рационах коров жировых добавок растительного происхождения. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.04 - биохимия. - Институт биологии животных УААН, Львов, 2006.

В диссертации представлены результаты исследований влияния использования подсолнечного и рапсового масел и изготовленных на их основе кальциевых солей жирных кислот в составе комбикорма в количестве 3, 5 и 7% от его массы в кормлении лактирующих коров на обмен липидов и жирных кислот в их организме, молочную продуктивность и экономическую эффективность производства молока.

Установлено, что замена части концентрированных кормов кальциевыми солями жирных кислот, изготовленными на основе подсолнечного и рапсового масла, в количестве 5% от массы комбикормов в рационе коров положительно влияет на обмен липидов и полиненасыщенных жирных кислот в их организме, повышает молочную продуктивность и экономическую эффективность производства молока. Использование в кормлении коров кальциевых солей жирных кислот, изготовленных на основе подсолнечного и рапсового масел, значительно больше влияет на обмен липидов и жирных кислот в организме коров, их молочную продуктивность, качество молока и его стоимость, по сравнению с использованием в их кормлении подсолнечного и рапсового масел.

Ключевые слова: коровы, подсолнечное масло, рапсовое масло, кальциевые соли жирных кислот, липиды, жирные кислоты, плазма крови, молочная продуктивность, качество молока.



SUMMARY

Martin М.Т. Lipid fatty acids composition of blood plasma and milk at use of the fatty additions of a vegetative source in diets of cows. - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of agricultural sciences on a speciality 03.00.04 - biochemistry. - Institute of animal biology UААS, Lviv, 2006.

In the dissertation the researches results of influence of use 3, 5 and 7 % sunflower and rape of oils and made on their basis of calcium salts of fatty acids in mixed fodder structure from its weight for lactating cows on current of exchange processes in them organisms, dairy efficiency and economic efficiency of produced of milk are submitted.

Is established, that the replacement of a part of the concentrated forages in quantity 3, 5 and 7% from their weight by sunflower or rape oil receives from seeds of domestic sorts and, especially, by calcium salts of fatty acids made on the basis of these oils, shows positive metabolic and productive action and raises a milk production efficiency.

The introduction of calcium salts of fatty acids made on the basis of sunflower oil 5 and 7% from concentrates weight in a diet of the lactating cows reduces the contents of stearic acid in structure lipids of milk on the average at 1,21-1,74 times and raises the contents of linolic and linolenic fatty acids at 2,41-2,64 times in comparison with their contents in milk lipids of the control group cows.

The introduction to a diet of the lactating cows 5 and 7 % from concentrates weight of calcium salts of fatty acids made on a basis of rape oil reduces the contents of stearin acid in milk lipids on the average in 1,17-2,08 times, and also raises the contents of linolic and linolenic fatty acids in 2,24-2,62 times in comparison with the control.

The addition to the ration lactating cows of calcium salts of fatty acids made on the basis of sunflower oil in quantity 3; 5; 7% from weight of concentrates raises the contents of common blood plasma lipids at the average on 8,4; 17,9 and 21,8% in comparison with those at lipids of blood plasma of control group.

The introduction in a cows diet of the calcium salts of fatty acids made on a basis of rape oil in quantity 3, 5 and 7% from weight of concentrates raises the contents common of blood plasma lipids on the average on 6,7; 15,9 and 21,3% in comparison with the control.

Use in cows diets of calcium salts of fatty acids made on the basis of sunflower oil, in quantity 3, 5 and 7% from weight of concentrates raises the contents of linolic and linolenic fatty acids in structure of blood plasma lipids on the average on 1,19-0,14; 2,21-0,75 and 3,06-0,92% in comparison with the control group cows.

The introduction in concentrates structure of calcium salts of fatty acids made on a basis of rape oil in quantity 3, 5 and 7% from mixed fodder weight raises the contents of linolic and linolenic fatty acids in lipid structure of blood plasma on the average on 0,81-0,12; 1,51-0,64 and 2,49-0,73% in comparison with the control.

The replacement in structure of a grain basis of the cows diet 3 and 5% from its weight by sunflower oil raises yield of basic fat content milk for the period of researches on the average 14 and 28 kg, and use of rape oil raises it on 12 and 18 kg in comparison with the control.

Use in structure of concentrates for the cows of the additives 3, 5 and 7% from its weight of calcium salts of fatty acids made on the basis of sunflower oil, raises yield of basic fat content milk for the period of researches on the average on 43, 79 and 30 kg, whereas use of calcium salts of fatty acids made on a basis of rape oil raises them on 35, 67 and 26 kg in comparison with those at animal control group.

Addition to the concentrates of lactating cows calcium salts of fatty acids made on the basis of sunflower and rape oils, in quantity 5% from weight of concentrates raises profitability on 6,9 and 9,7% and economic benefit of milk production on 282 and 354 grn. in comparison with the control.

Optimum metabolic, productive and the economic effect is found at replacement in structure of a diet grain basis of the lactating cows 5% from its weight by calcium salts of fatty acids made on the basis of sunflower and rape oils.

Key words: cows, sunflower oil, rape oil, calcium salts of fatty acids, lipid and fatty acids contents of blood plasma and milk, dairy efficiency, milk quality.

Размещено на Allbest.ru

...