Главная
Коллекция "Revolution"
Биология и естествознание
Ранньоквітучі рослини ботанічного заказника "Сад-Балка" у Дніпропетровській області
Ранньоквітучі рослини ботанічного заказника "Сад-Балка" у Дніпропетровській області
Історія походження та загальний огляд унікального природного об'єкта "Сад-Балка", його географічне розташування та кліматична картина. Характеристика ранньоквітучих рослин, їх пристосування до умов середовища. Охорона первоцвітів в заказнику "Сад-Балка".
| Рубрика | Биология и естествознание |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 18.03.2016 |
| Размер файла | 834,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Мелітопольский державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького
Кафедра ботаніки і садово-паркового господарства
Курсова робота
з ботаніки
"Ранньоквітучі рослини ботанічного заказника "Сад-Балка" у Дніпропетровській області"
студентки 2 курсу 21 групи
Семенко К.В.
Керівник: професор к. б. н.
Мальцева І.А.
м. Мелітополь - 2014 рік
Зміст
- Вступ
- Розділ 1. Заказник "Сад-Балка"
- 1.1 Історія походження та загальний огляд заказника
- 1.2 Географічне розташування та кліматична картина
- Розділ 2. Ранньоквітучі рослини заказника "Сад-Балка"
- 2.1 Горицвіт весняний
- 2.2 Гусяча цибулька жовта
- 2.3 Підбіл звичайний
- 2.4 Підсніжник звичайний
- 2.5 Проліска дволиста
- 2.6 Пшінка весняна
- 2.7 Ряст ущільнений
- 2.8 Шафран Гейфелів
- Розділ 3. Пристосування ранньоквітучіх рослин до умов середовища
- Розділ 4. Охорона первоцвітів в заказнику "Сад-Балка"
- Висновки
- Список використаної літератури
Вступ
Актуальність теми. В сучасному світі зустріти дикорослі квіти - надзвичайна рідкість. Особливо в степовій зоні, де розораність угідь складає майже 80%, і залишки колишньої рослинності збереглися лише у заповідниках і частково на схилах балок та долин річок [12]. Континентальний клімат також вносить свої корективи - холодні малосніжні зими та сухе спекотне літо. Тож лише рано навесні та восени степ квітує та буяє різнотрав'ям. Особливо гарний степ у березні місяці - коли в ґрунті ще достатньо вологи. Саме тоді з'являються ефемерні рослини: півники, гіацинти, горицвіт, проліски, тюльпани. До настання спеки рослини відцвітають і дають насіння, їх наземна частина відмирає. У ґрунті залишаються бульби, цибулини, кореневища, де накопичуються поживні речовини. Завдяки цим речовинам рослини виростуть і розквітнуть наступної весни. Так ранньоквітучі рослини пристосувалися до спеки та нестачі вологи [11]. Дана курсова робота присвячена вивченню видового складу ранньоквітучих рослин в заказнику "Сад-Балка", який знаходиться на території села Воскресенівка у Дніпропетровській області.
Мета і завдання дослідження. Метою даного дослідження є детальне ознайомлення з представниками місцевої флори та вивчення видового різноманіття первоцвітів в заказнику "Сад-Балка" Дніпропетровської області. Для досягнення мети необхідно вирішити такі завдання:
1. Дослідити географічне розміщення заказника "Сад-Балка".
2. Детально вивчити ранньоквітучі рослини у заказнику.
3. Визначити видовий склад первоцвітів.
4. Дати повну характеристику кожному виду.
5. Розкрити причини раннього цвітіння первоцвітів.
6. Запропонувати основні охоронні заходи по збереженню первоцвітів.
Об'єктом дослідження курсової роботи є ранньоквітучі рослини Степової зони України.
Предметом дослідження є первоцвіти заказника "Сад-Балка", який розташований на території села Воскресенівка Васильківського району Дніпропетровської області.
Наукове значення курсової роботи полягає у визначенні видового складу ранньоквітучих рослин заказника "Сад-Балка". Результати досліджень можуть використовуватись у науковій діяльності та навчальному процесі.
Методи дослідження. При написанні курсової роботи було використано такі методи дослідження, як аналіз та дослідження літературних джерел, праць видатних вітчизняних та зарубіжних науковців, періодичної та тематичної преси. Важливим є метод аналізу та синтезу опрацьованої інформації, розробка власних висновків та припущень, порівняльний, фенологічний, дослідницький, історико-хронологічний та літературно-критичний методи.
При написанні роботи було використано літературні джерела іноземних та вітчизняних авторів.
Структура курсової роботи: робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використаних джерел та літератури.
Розділ 1. Заказник "Сад-Балка"
1.1 Історія походження та загальний огляд заказника
Маленьке квітуче село Воскресенівка загубилося серед великої кількості сіл Васильківського району що на Дніпропетровщині. Село розташоване у підніжжя Бурханової гори, з іншого боку села зміїться річка Вовча. Заказник "Сад-Балка" розташований за 3 км на захід від села Воскресенівка.
На початку XIX століття землевласником території сучасної Воскресенівки був генерал царської армії Озеров. Садівником у нього був латиш Беїн. Це був садівник від природи. Саме він заклав відому нині Сад-Балку. Це природна балка, схили якої були вкриті трав'янистим степовим покривом і тільки подекуди росли кущі терну, шипшини та глоду. Садівник засадив її культурними деревами (яблунями, грушами, абрикосами, сливами), розбив квітники, почистив природне джерельце, від якого утворилося озеро і центр самої Сад-Балки. Таке чергування природної балки з насадженим садом - і дало назву сучасній Сад-Балці. Сама природа допомагала у створенні куточка раю на землі - глибока балка захищала рослини від холодних вітрів, кришталеве джерело невтомно поповнювало озерце в центрі балки, яке живило сад в спекотні літні дні, зустрічало після зимової розлуки білих лебедів, які мали Сад-Балку за рідну домівку. З їх поверненням оживали столітні дуби, ясени й клени, їх зелень підкреслювало квітування яблунь та груш. Галявини буяли первоцвітом: проліски, підсніжники, мати-й-мачуха, барвінок щедро заповнювали Сад-Балку ніжним ароматом. І до сьогодні збереглись ці рослини, лише дещо здичавіли, адже за радянських часів Сад-Балці було надано статус заповідника [20].
Сьогодні Сад-Балка - дикий природний комплекс ярусного чергування рослинного світу, природна балка із здичавілими та природними рослинами. Це рослинне угрупування характеризується певним видовим складом і просторовим розташуванням рослин. Унікальність Сад-Балки полягає в тісному переплетінні культурних і дикорослих рослин. В ній є такі основні яруси: деревний, чагарниковий, трав'янистий, лишайнико-моховий [18].
Навесні життя у балці пробуджується від зимового сну. При цьому природні екотопи вкриваються весняним рослинним покривом.
Західний та північно-західний схили населяють пролісники, підсніжники, сон-трава, мати-й-мачуха, зірочки, фіалка лісова, горицвіт, барвінок, гусячі лапки, анемона, вороняче око, ковила Лессінга, кульбаба, дзвоники, гвоздика.
Східна та північна частина балки біля самої вершини покрита дикорослими злаками, дикою редькою, свиріпою, суріпицею звичайною, гикавкою сірою, які чергуються з ромашкою лікарською, травою череди, цикорієм, кропивою, чебрецем і конюшиною.
Південний схил балки заселений глодом, шипшиною, терном, бузком та ожиною. Трав'янистий покрив представлений багаторічними рослинами родин злакових, хрестоцвітних, лілійних. Серед них багато лікарських рослин: пижмо, подорожник, ромашка, цикорій.
Знайшлося місце у Сад-Балці і для мохів з лишайниками. Вони мешкають у добре зволожених місцях неподалік самого озера на стовбурах дерев, на поверхні ґрунту та камінні.
Найбільшим скарбом Сад-Балки є озеро. Це домівка для величезної кількості живих організмів, водопій для тварин. Озеро вкрите зеленою ряскою та жабурником, а навколо нього ростуть очерет, осока та стрілолист.
В самому центрі Сад-Балки розташоване озеро, що живиться водою від джерельця, яке знаходиться за 70 метрів від нього на північ. Навколо озера височить деревний ярус, який представлений кленами, ясенами, дубами, що чергуються зі здичавілими яблунями, грушами, абрикосами, що переплетені лозою дикого винограду.
1.2 Географічне розташування та кліматична картина
Ботанічний заказник місцевого значення "Сад-Балка" розташований на території села Воскресенівка і займає площу близько 38,6 га [17].
Сад-Балка - це глибока балка, протяжністю від верхів'я до низу становить більше 1000 метрів, ширина по бортах коливається від 600 до 800 метрів, краї схилів підняті на висоту близько 200-300 метрів (мал. 1.2.1).
Мал. 1.2.1 Схематичне зображення та розміри Сад-Балки
Балка розміщена розміщена з півдня на північ, її схили мають східно-південну та північно-західну експозицію. Це природна балка, яка була утворена процесами вимивання та вивітрювання [13].
Кліматична картина Сад-Балки є типовою для степового ландшафту, який сформувався за жаркого клімату з від'ємним балансом вологи. Заказник розташований в зоні помірних широт. Клімат помірно-континентальний. Літо жарке й сухе, з частими зливами, сильними південно-східними і східними вітрами, суховіями і пиловими бурями, які спричиняють посухи. Зима доволі прохолодна, малосніжна, часто бувають відлиги й ожеледі. Середня річна температура в межах +7 +9 градусів Цельсія. Найбільш холодний місяць - січень (-4 - 6°С), найтепліший - липень (+21 +23°С). річна кількість опадів близько 400-430 мм. Кількість сонячних днів складає в середньому 240 на рік [4].
Розділ 2. Ранньоквітучі рослини заказника "Сад-Балка"
2.1 Горицвіт весняний
Adonis vernalis L.
Мал. 2.1.1 Горицвіт весняний
Рід: Горицвіт (Adonis)
Родина: Жовтецеві (Ranunculaceae)
Порядок: Жовтецевоцвітні (Ranunculales)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Відділ: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Горицвіт весняний, також називається адоніс весняний. Незчисленні народні назви пов'язані з яскравістю квітки та характером його листя: гориквіт, пожарна квітка, жовтотисячник. жовтоцвіт, мак заячий, польовий кріп, сосонка, купавник.
Загальна біоморфологічна характеристика. Криптофіт. Горицвіт - багаторічна трав'яниста рослина 10-60 см заввишки, з темно-бурим, трохи галузистим коренем з якого виростають кілька стебел, деякі з них не квітконосні. Стебла біля основи вкриті бурими листками у вигляді луски. Стеблові листки чергові, напівобгорнуті, сидячі, п'ятипальчастороздільні: дві нижні ділянки коротші, перисті, верхні три - двоперисті, частки їх вузькі, лінійні, голі, цілі.
Квітки яскраво-жовті, великі, до 6 см у діаметрі, вінчають квітконосні стебла і їхні відгалуження, зісподу буруваті, чашечка їхня пухнаста, у віночку 15-20 пелюсток, вони довгасті, зубчасті. Плід - кулястий багатогорішок [10]. Цвіте в березні - квітні. Плодоносить у травні. Розмножується насінням та вегетативно.
Поширення та місця зростання.
Росте на глинясто-вапнякових ґрунтах по сухих відкритих схилах, на узліссях березових і дубових лісів, на галявинах, серед чагарників. Поширений у лісовій і степовій, особливо в чорноземній зонах, у Криму, на яйлі.
Охоронний статус. Занесений до Червоної книги України в 2009 році [1].
Практичне використання. Лікарська та декоративна рослина. Отруйна!
2.2 Гусяча цибулька жовта
Gagea lutea
Мал. 2.2.1 Гусяча цибулька жовта
Рід: Гусяча цибулька (Gadea)
Родина: Лілійні (Liliaceae)
Порядок: Лілієцвітні (Liliales)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Відділ: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Міжнародна назва роду надана рослині в честь англійського ботаніка Томаса Гейга (англ. Gage). Видова назва латинською мовою означає "жовтий". Українську назву рослина дістала за те, що її дуже люблять гуси. Гусячу цибульку жовту в народі називають гусячими лапками, зірочками маленькими, зірочками жовтими, гадючою цибулькою.
Загальна біоморфологічна характеристика. Невелика, багаторічна трав'яниста рослина 10-30 см висотою. Цибулина одна, маленька, видовженно-яйцевидна, складається із одннієї м'ясистої соковитої луски. Стебло прямостояче, з одним прикореневим ланцетним листком и 2-3 дрібними стебловимими листками біля основи квіткового суцвіття. Квіти правильні, золотисто-жовті, ззовні зеленкуваті, сидять на розгалудженому стеблі і утворюють зонтикоподібне суцвіття. Квітка складається з двох кіл пелюсток. По три в кожному: всередині жовтих, ззовні зеленуватих. Оцвітина шестилисткова. Тичинок шість, розміщених також у два кола, зав'язь верхня, тригніздна, з одним стовбчиком, який закінчується трилопатевою приймочкою. Плід - трьохгранна коробочка. Цвіте в березні - квітні. На ніч та в хмарну погоду квіти закриваються.
Поширення та місця зростання. Зустрічається в Європейській частині Росії, на Кавказі, в Сибірі, на Далекому Сході, в Білорусії, в Україні. Зростає по кущам, на лісових галявинах, по степах, ярах, схилах, особливо на перегнійних грунтах [10].
Охоронний статус. Не має.
Практичне використання. Лікарська та декоративна рослина.
2.3 Підбіл звичайний
Tussilago farfara L.
Мал. 2.3.1 Підбіл звичайний (мати-й-мачуха)
Рід: Підбіл (Tussilago)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Порядок: Айстроцвітні (Asterales)
Клас: Дводольні (Magnoliopsida)
Відділ: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Підбіл має велику кількість назв: мачушник, білпух, підбій тощо. Але в народі найбільше прижилася назва мати-й-мачуха.
Загальна біоморфологічна характеристика. Багаторічна трав'яниста тіньовитривала рослина з родини складноцвітних. Має повзуче гіллясте кореневище. Рано-навесні з кореневищ виростають квіткові стебла 10-25 см заввишки, з яйцевидно-ланцетними, гострими, здебільшого пурпурно-фіалковими, лускуватими листками. Прикореневі листки, які розвиваються після цвітіння, зібрані розеткою, мають довгі, зверху злегка жолобчасті черешки і круглясту, серцевидну, кутасто-нерівномірнозубчасту пластинку, зверху голу, зісподу - білоповстяну. Квітки золотаво-жовті, численні, в одиночних пониклих кошиках, крайові - язичкові. Маточкові, плідні, розміщені в кілька рядів, решта - трубчасто-дзвониковидні, двостатеві, на вершечку п'ятизубчасті, безплідні. Плід - сім'янка. Цвіте у березні-квітні.
Поширення та місця зростання. Поширений майже по всій території України, переважно на Поліссі, півночі Лісостепу, в Карпатах і Закарпатті. Росте підбіл на глинистих схилах, у ярах, по берегах річок і озер, на окраїнах вільхових боліт [6].
Охоронний статус. Не має.
Практичне використання. Лікарська та медоносна рослина.
2.4 Підсніжник звичайний
(Підсніжник білосніжний)
Galanthus nivalis L.
Мал. 2.4.1 Підсніжник звичайний
Рід: Підсніжник (Galanthus)
Родина: Амарилісові (Amaryllidaceae)
Порядок: Холодкоцвітні (Asparagales)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Відділ: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Інші назви - пролісок білосніжний, місцева назва - козульки. Назва роду походить від грецьких слів, які в перекладі означають "молочно-квітковий" (колір квітів цієї рослини нагадує молоко) [3].
Загальна біоморфологічна характеристика. Геофіт. Ранньовесняний ефемероїд. Багаторічна трав'яниста рослина 8-20 см заввишки із підземною цибулиною, обгорнутою трьома бурими шкірястими лусками. Два прикореневих листка лінійної форми., сірувато-зелені, виходять із піхвових лусок. Стебло прямостояче. Квітки на пониклих квітконіжках, поодиноко виходять із піхов приквітника. Зовнішніх листочків оцвітини 3, вони білі, видовжені; внутрішні листочки (3) вдвічі коротші, дзвоникоподібні, прямі, із зеленкуватою плямкою на кінці. Плід - тригнізда коробочка. Цвіте в березні-квітні, плодоносить в травні-липні. Розмножується цибулинами та насінням [1].
Поширення та місця зростання.
Листяні ліси, переважно дубові та грабоводубові, галявини, узлісся, чагарники, на багатих, достатньо зволожених грунтах. Мезофіт.
Охоронний статус. Занесений до Червоної книги України.
Практичне використання. Дуже цінна декоративна рослина. Цибулини отруйні.
2.5 Проліска дволиста
Scilla bifolia L.
Мал. 2.5.1 Проліска дволиста
Рід: Проліска (Scilla)
Родина: Лілійні (Liliales)
Порядок: Холодкоцвітні (Asparagales)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Відділ: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Місцева назва - пролісок. Латинська назва роду походить від давньогрецької назви цибулі морської і в перекладі означає "розколювати", що, мабуть, пов'язано з тим, що окремі цибулини легко відділяються. Видова назва - "дволиста2, бо рослини завжди мають два листки.
Загальна біоморфологічна характеристика. Проліска дволиста - ефемероїдна рослина родини лілійних. Тіньовитривала рослина, висотою 6-20 см, з підземною цибулиною, величиною як горіх ліщини. Стебло безлисте, циліндричне, голе. Квітконосне. Рослина має два, рідко три прикореневих листки, що своїми піхвами обхоплюють стебло до середини її довжини. Листки широколінійні, жолобчпсті, звужені до основи і закінчуються ковпачкоподібною верхівкою. Квітка правильна, роздільнопелюсткова. Оцвітина проста, віночкоподібна, складається з шести простертих блакитних пелюсток. Квіти зібрані по 2-10 у рідкі китиці. Квітконіжки спрямовані вгору, звичайно вдвічі довші за квітку. Тичинок шість, маточка одна, стовпчик нитчастий, приймочка маленька, зав'язь верхня. Цвіте у березні-квітні. Плід - чорна, чотиригранна коробочка [2].
Поширення і місце зростання. Поширена у Лісостепу, рідше на Поліссі. Проліска дволиста росте у листяних і мішаних лісах, по чагарниках, на трав'янистих схилах та подекуди в степових гайках.
Охоронний статус. Перебуває під місцевим захистом.
Практичне використання. Декоративна, медоносна та лікарська рослина.
2.6 Пшінка весняна
Ficaria verna Hubs.
Мал. 2.6.1 Пшінка весняна
Рід: Жовтець (Ranunculus)
Родина: Жовтецеві (Ranunculaceae)
Порядок: Жовцюваті (Ranunculales)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Відділ: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Місцева назва - маслянка. Латинська назва походить від слова, що в перекладі означає винна ягода, або фіга (бульбокорені пшінки подібні до фіги) [8].
Загальна біоморфологічна характеристика. Пшінка - невелика (9-30 см заввишки) ефемероїдна ранньовесняна рослина з пучком бульбоподібно потовщенних додаткових коренів при основі стебла. Рослина тіньовитривала. Стебло висхідне, тонке, просте або розгалужене у верхній частині, як і вся рослина, голе. Соковиті листки (2-5 см у діаметрі) зверху блискучі, округло-серцеподібні з виїмчасто-зарубчастими краями; верхні кутасті або трохи лопатеві, при основі широкосерцеподібно виїмчасті, з розсунутими лопатями, що не перекривають одна одну. При основі черешків є білі, видовжені вивідкові бруньки. Нижні листки довгочерешкові, середні та верхні на коротших черешках. Квітки по одній-дві на верхівці гілок, правильні (2,5-3,5 см у діаметрі). Оцвітина подвійна. Чашечка з трьох вільних листочків. Чашолистки (6-10 мм завдовжки) широкояйцеподібні, жовтувато-зеленуваті, тонкоплівчасті. Віночок (10-17 мм завдовжки) роздільнопелюстковий, з 8-10 видовженими оберненояйцеподібними, золотисто-жовтими, блискучими пелюстками. При основі пелюсток є медова залозка, вкрита лусочкою. Тичинок і маточок багато. На ніч і в дощову погоду квітки закриваються, щоб зберегти тепло і захистити пилок від вологи. Цвіте у березні-квітні. Запилюється квітка комахами, але рано навесні їх мало, тому плоди-горішки в пшонки утворюються рідко. Плід - збірна сім'янка. Плодик (2-4 мм завдовжки) до основи сплюснутий [6].
Поширення та місця зростання. Поширена по всій Україні. Росте в листяних і мішаних лісах, у чагарниках.
Охоронний статус. Не має.
Практичне використання. Харчова, медоносна, лікарська, декоративна рослина. Отруйна!
2.7 Ряст ущільнений
Corydalis solida
Мал. 2.7.1 Ряст ущільнений
Рід: Ряст (Corydalis)
Родина: Руткові (Fumariaceae)
Порядок: Жоцюваті (Ranunculales)
Клас: Дводольні (Magnoliopsida)
Відділ: Покритонасінні (Magnoliophyta)
В народі ряст називають кониками, комірчиками, кукурічками, півниками. Наукова назва роду походить від грецького слова korydallos, що в перекладі означає "чуб (або ковпак) жайворонка". Це пов'язано з тим, що дві внутрішні пелюстки квітки утворюють щось схоже на ковпак, який захищає органи розмноження - тичинки та маточку. Верхня пелюстка у багатьох видів рясту має довгий шпорець, у якому захований нектар. З цим пов'язана німецька назва рослини, яка в перекладі означає "шпорець жайворонка" [7].
Загальна біоморфологічна характеристика. Ряст - невелика (10-30 см заввишки), ефемероїдна, тіньовитривала рослина з підземною бульбою при основі стебла. Бульба спочатку щільна, майже яйцеподібна, пізніше порожниста і набуває форми широкого конуса, з верхівки якого виходить стебло з двома черговими черешковими двічі трійчастими листками. Розвиток рослини починається ще восени. Саме в цей час на бульбі закладається брунька. З неї за зиму виростає довгий росток, який навесні швидко з'являється на поверхні грунту. Зверху він прикритий щільною напівпрозорою плівкою-футляром, який захищає його від механічного пошкодження. Як тільки росток з'являється над землею, футляр розривається повздовжньою щілиною, вивільняючи зігнуте, недорозвинене стебло з листками і суцвіттям. Стебло швидко, протягом кількох днів, розправляється, розгортає листки і зацвітає бузковими квітками. Частки листка глибоко дво-, трироздільні або надрізані, довгасті, при основі клиноподібні. Квітки неправильні, бузково-фіолетові з цілісними приквітниками. Квітки зібрані у верхівкові китецеподібні суцвіття. Оцвітина подвійна. Чашолистків два, вони дрібні і рано опадають. Віночок роздільнопелюстковий. З чотирма попарно супротивними пелюстками, верхня пелюстка зі шпоркою. Тичинок дві, маточка одна, з одним нитчастим стовбчиком і головчастою приймочкою. Зав'язь верхня. Цвіте в березні-квітні. Плід - стручкоподібна двостулкова коробочка, плодоніжки втричі коротші за плід.
Поширення та місця зростання. Ряст поширений на Поліссі, у Лісостепу і Степу. Дуже рідко трапляється на крайньому півдні в приморських степових районах. Росте в світлих листяних лісах і по чагарниках. Знайдено в урбанізованих екотопах (парки, напівприродні ділянки).
Охоронний статус. Не має.
Практичне використання. Декоративна. Медоносна та лікарська рослина. Отруйна!
2.8 Шафран Гейфелів
Crocus heuffelianus Herb.
Мал. 2.8.1 Шафран Гейфелів
Рід: Шафран (Crocus)
Родина: Півникові (Iridaceae)
Порядок: Холодкоцвітні (Asparagales)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Відділ: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Народні назви шафрану або крокусу - брандушка, командрушка, курочки, маслянки, сиротець.
Загальна біоморфологічна характеристика. Геофіт. Багаторічна трав'яниста рослина 10-18 см заввишки. Бульбоцибулина округла, 10-12 мм в діаметрі, трохи сплюснута зверху та знизу, вкрита темно-коричневою тунікою, утвореною сухими лускоподібними низовими листками. Листки (2-3 штуки) 2-7 мм завширшки, лінійні, 8-17 см завдовжки, з загорнутими краями та сріблястою смужкою по осі вздовж усього листка. Квіти поодинокі. Оцвітина фіолетового кольору, проста, віночкоподібна, 9-13 см завдовжки. У маточок яскраво-жовті приймочки. Квіти розміщені на такому короткому квітконосі, що здається ніби вони стирчать із землі. Цвіте у березні-квітні коли ще не розтанув сніг. Плодоносить у травні-липні. Плід - тригніздна коробочка [1].
Поширення та місця зростання.
Росте у вологих листяних лісах, лісових галявинах, у криволіссі. Трапляється на гірських луках і галявинах на степових та кам'янистих схилах.
Охоронний статус. Занесений до Червоної книги України.
Практичне використання. Зникаюча декоративна ранньовесняна рослина.
Розділ 3. Пристосування ранньоквітучіх рослин до умов середовища
Рослини, опис яких подано вище, об'єднує одне, а саме - всі вони були знайдені у весняний час. Цвітуть вони зазвичай вже у березні (в окремі роки - з кінця лютого) до середини квітня. Таким чином всі вони відносяться до ранньовесняної флори. Іноді такі рослини називають також первоцвітами. В чому ж біологічний сенс ранньовесняного цвітіння цієї групи рослин?
Для початку пригадаємо, що рослинам для нормальної життєдіяльності необхідно сонячне світло. Саме на світлі в зелених органах рослин відбувається процес фотосинтезу, коли з неорганічних речовин (води та вуглекислого газу) утворюються органічні речовини - вуглеводи, які потім рослини використовують для свого розвитку. Таким чином, достатня кількість сонячного світла є необхідною умовою нормального розвитку рослин. Все життя рослин проходить у постійній боротьбі за світло [16].
Чи доводилося вам бувати в березневому лісі? Чи звертали ви увагу на те, яким світлим він здається в цю пору року? Дерева і чагарники ще не одяглися листям, ніщо не заважає сонячному світлу безперешкодно проникати до самої землі. Саме ця обставина і є основною причиною того, що багато видів рослин в процесі еволюції "вибрали" для свого цвітіння цю пору року. Крім того, земля після сходу снігу насичена вологою, яка також є необхідною умовою для нормального розвитку рослин. Однак у цю пору року ще досить прохолодно, і ранньоквітучим рослинам довелося пристосуватися до цього фактора.
"Прозорість" вільного від листя весняного лісу різні види рослин використовують по різному. До ранньоквітучих рослин відносяться і всім знайомі береза, осика, вільха і ліщина. Це вітрозапильні види. У голому весняному лісі ніщо не заважає вітрові переносити пилок з чоловічіх квіток цих рослин (зібраних в "пилкові" сережки) на жіночі, що складаються з одних маленьких липких маточок. Коли на деревах і чагарниках розпуститься листя, воно вже не пропустить вітер в ліс, і він буде шуміти лише у верхівках дерев.
Низькорослі рослини, які запилюються комахами, в цю пору року привертають увагу перших комах яскравими квітами - жовтими, блакитними, рожевими.
Однак найбільш повно використовують сприятливі весняні фактори (достатню освітленість і зволоженість) невеликі рослини, що виділяють в групу ефемероїди. Слово "ефемерний" асоціюється з чимось гарним, але скороминущим і недовговічним. У повній мірі це відноситься і до ранньовесняних ефемероїдів. Вони відрізняються надзвичайною "поспішністю" - з'являються на світ одразу ж після сходу снігу і швидко розвиваються, незважаючи на весняну прохолоду. Через тиждень-другий, після появи на світ, вони вже цвітуть, а ще через два-три тижні у них з'являються плоди з насінням. Самі рослини при цьому жовтіюь і полягають на землю, а потім надземна частина їх відмирає. Відбувається все це на початку літа, коли, здавалося б, умови для життя лісових рослин найсприятливіші - достатньо тепла і вологи. Але ефемероїди мають свій особливий "графік розвитку", не такий, як у багатьох інших рослин. Вони завжди активно розвиваються - ростуть, цвітуть і плодоносять - тільки навесні, а до літа абсолютно зникають з рослинного покриву.
Під час весняного достатку світла вони встигають "урвати" свою частку, необхідну для того, щоб відцвісти, відплодоносити і накопичити запас поживних речовин для наступного року. Всі ефемероїди - багаторічні рослини. Після того, як на початку літа іх надземна частина засихає, вони не гинуть. У ґрунті зберігаються живі підземні органи - в одних бульби, в інших - цибулини, в третіх - більш або менш товсті кореневища. Ці органи служать вмістилищем запасних поживних речовин, головним чином крохмалю. Саме за рахунок заздалегідь запасеного "будівельного матеріалу" так швидко і розвиваються у ефемероїдів навесні стебла з листями і квітками [5]. Зрозуміло, за такий короткий вегетаційний період, та ще й при несприятливому весняному температурному режимі, не можна накопичити велику кількість поживних речовин, необхідних для розвитку високих і потужних стебел та великих листків. Тому всі наші ефемероїди мають невеликі розміри.
На цьому перелік пристосувальних особливостей ефемероїдів не закінчується. Після вегетаційного періоду перед ними постає ще одна проблема - поширення насіння. Поширення за допомогою вітру, тварин та птахів не можливе. Самосів також не дасть результатів - бо молоді рослинки, які проростуть з насіння, не витримають конкуренцію з дорослими батьківськими рослинами, які вже міцно зайняли місце під сонцем.
Рослини-ефемероїди вирішили цю проблему дуже оригінальним способом - для цього вони використовують ґрунтових комах, і в першу чергу - мурашок. На плодиках або насінні у цих рослин утворюються особливі м'ясисті придатки, багаті на масло. Ці придатки називаються елайосомами і служать для приваблення мурах. Самі рослини, які поширюють своє насіння за допомогою мурах, називаються мірмекохорами. Плодики та насіння мірмекохорів дозрівають зазвичай на початку літа, коли мурашки особливо активні. Вони розтягують насіння по своїх гніздах, втрачаючи частину їх по дорозі [16].
Розділ 4. Охорона первоцвітів в заказнику "Сад-Балка"
Останніми роками кількість первоцвітів в Україні значно скоротилася. Рослини, які віщують нам прихід весни, за останні десятиліття опинилися на межі зникнення. Це відбувається внаслідок господарського освоєння місць зростання первоцвітів, намагання окремих людей перетворити їх на засіб заробітку. Рослини, які так нелегко виборювали право пестити людей свіжістю весняного оновлення, раптом опинилися в тенетах людської жорстокості. І саме з вини людей зазнають бездушного винищення [9].
Хоч у деяких місцях нашого краю первоцвіти є досить поширеними, та загалом вони є рідкісними. Більшість з них занесена до Червоної книги, а саме - горицвіт весняний, підсніжник звичайний, шафран Гейфелів та інші. Ці рослини підлягають суворій охороні. Згідно Положення про Червону книгу України їх не можна зривати. Згідно з українським законодавством за незаконний збір і продаж первоцвітів передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафів. Частина первоцвітів до Червоної книги не занесені. Це проліски, рясти, анемони, первоцвіти та інші. Поки що ці рослини не є рідкісними, але масове зривання їх може привести до того, що і ці види опиняться на межі зникнення [19].
Тож з лісу краще принести гарний настрій, спогади про тишу та аромат весняного повітря, напоєного чарівними квітами. А ще можна зробити чудові фотографії, які на відміну від живих квітів ніколи не зів'януть та будуть милувати око безліч часу потому. Польові та лісові квіти найкрасивіші там, де вони виросли, тож залишимо Землі її квіти.
Ще за радянських часів Сад-Балці було надано статус заповідник, у наш час Сад-Балка - це заказник місцевого значення.
Сьогодні нарешті люди почали усвідомлювати, якої непоправної шкоди вони завдають довкіллю і всьому живому. Розорюється земля, вирубуються дерева, струмками стікає вода з полів, отруєна пестицидами, гербіцидами та іншими отруйними речовинами. Гине птаство, тварини, витоптуються первоцвіти [14].
Сад-Балка - унікальний природний об'єкт, який має рідкісні рослини весняно-літньої флори, що занесені до Червоної книги України: зірочки жовті, проліска дволиста, підсніжник звичайний, горицвіт весняний, шафран Гейфелів, волошка польова, шавлія австралійська, барвінок.
Це надає можливість включити Сад-Балку до об'єктів, що потребують охорони і є одночасно елементами екологічних стежок для природолюбів і природоохоронців.
Щоб зберегти природу рідного краю, щоб уміти цінувати природну красу і користь від неї, щоб виховати школярів дбайливими господарями, небайдужими і турботливими, щоб зберегти заказник Сад-Балку - перлину рідного краю, команда школярів Воскресенівської неповної школи "Пролісок" проводить-
- краєзнавчі екскурсії
- випускає стінгазету
- проволить усні журнали, екологічні конференції
- музично-літературні композиції
- бере участь у районних конкурсах "Збережемо довкілля рідного краю! "
- виступає перед жителями села та батьками [15].
З метою збереження ранньоквітучих видів рослин в період з середини лютого по кінець травня на території Дніпропетровської області проводиться операція "Первоцвіти".
Завдання природоохоронної акції "Первоцвіти" - привернути увагу громадськості до проблеми охорони ранньоквітучіх лісових рослин і спрямувати зусилля учнів, молоді, пресічних громадян на практичні дії щодо захисту первоцвітів. Дуже важливою складовою акції "Первоцвіти" є пропаганда відмови від купівлі первоцвітів. У акції "Первоцвіти" участь може брати кожний. Головне - не зривати ранньоквітучі рослини і не купувати їх.
первоцвіт заказник сад балка
Висновки
Дана курсова робота була написана з метою дослідити, вивчити та визначити видовий склад ранньоквітучих рослин, що ростуть у заказнику "Сад-Балка", який знаходиться на території села Воскресенівка Васильківського району Дніпропетровської області.
Заказник "Сад-Балка" Ї це природна балка, яку вдосконалили людські руки. На початку ХІХ століття землевласником сучасної Воскресенівки був генерал Озеров, в якого працював садівник Беїн. Саме Беїн засадив дику балку, яка на той час мала вигляд трав'янистого степу з рідкими кущами терну, шипшини та глоду, культурними деревами. Сливи та яблуні, груші та абрикоси, посаджені дбайливими руками садівника, закріпили похилі схили балки та запобігли подальшому її руйнуванню від дощів та вітру. Беїн почистив джерело, що збігало до центру балки та впадало в озеро, розбив квітники та насадив квітів.
За вікном вже ХХІ століття, а Сад-Балка живе й досі. Посаджені майже два століття тому плодові дерева здичавіли, квіти давно переступили межі квітників і розселилися по всій балці, джерельце зміліло а колись блакитне й прозоре озеро дещо обміліло та вкрилося ряскою. Але Сад-Балка не втратила своєї краси та принади - з рукотворного, охайного та доглянутого Саду вона перетворилася в дику, природну та справжню Балку.
Навесні, лишень зійде сніг, а подекуди навіть крізь сніговий покрив, розпочинають вічний танець життя первоцвіти - підсніжники, шафрани, пшінка, проліска та багато інших. Пізніше все навколо вкривається зеленою піною молодого листя та духм'яними шапками квітів. Влітку Сад-Балка буяє різнотрав'ям та розмаїттям степових квітів. Восени виблискує проти сонця жовто-багряне листя та пізні квіти, які загубило літо. І лише взимку Сад-Балка одноманітна та монохромна: темні силуети дерев на білому снігові, чорне віття кущів на фоні білих хмаринок, білі зайці на темному минулорічному листі.
Таке різномаїття флори пов'язане з географічним розміщення заказника "Сад-Балка". Сад-Балка розміщена за 3 км на захід від села Воскресенівка у підніжжя Бурханової гори. Глибока балка захищає рослини від холодних вітрів, зберігає вологість ґрунтів, створює найсприятливіші умови для рослинного світу. Озеро в центрі балки забезпечує вологою в спекотні літні дні.
Одним із завдань даної курсової роботи було дослідження видового складу ранньоквітучих рослин у заказнику "Сад-Балка". При вивченні первоцвітів були виявленні наступні види:
- Горицвіт весняний
- Гусяча цибулька жовта
- Підбіл звичайний (Мати-й-мачуха)
- Підсніжник звичайний (Підсніжник білосніжний)
- Проліска дволиста
- Пшінка весняна
- Ряст ущільнений
- Шафран Гейфелів (Крокус Гейфелів0
В основній частині була подана повна характеристика кожного виду за такою схемою:
1. Правильна та повна біологічна назва представника.
2. Бінарна латинська назва.
3. Фото квітучої рослини.
4. Таксономічна класифікація (від роду до відділу).
5. Народні назви, а також пояснення видової та родової назви.
6. Загальна морфобіологічна характеристика рослини.
7. Поширення та місця зростання.
8. Охоронний статус (якщо має місце).
9. Практичне використання конкретної рослини.
В курсовій роботі також було розкрите важливе питання пристосування ранньовесняних рослин до умов навколишнього середовища. Всі первоцвіти являються рослинами-ефемероїдами, тобто з коротким і швидким вегетаційним періодом. Рано навесні, коли дерева ще не вкрилися листям, з'являються перші весняні рослини. Їм достатньо сонця - адже голі гілки дерев пропускають сонячні промені аж до самої землі. Їм достатньо вологи - адже щойно зійшов сніг і земля насичена вологою. Їм достатньо і перших, зовсім небагаточисленних, весняних комах для запилення - адже їхні квіти забарвлені в яскраві кольори - ясно-жовті, блакитно-сині, бузково-фіолетові, яскраво-рожеві. Але з настанням теплих днів прокидаються дерева, кущі та високорослі трави Ї розпускають листя, затіняючи сонце та забираючи вологу із землі. Тому ефемероїди пристосувалися використовувати короткий весняни період для того щоб вирости, зацвісти, утворити насіння, розповсюдити його, накопичити поживних речовин на наступну весну і тихо зів'янути на початку літа, поступаючись місцем для інших рослин.
Так як первоцвіти з'являються найпершими серед квітів, то найпершими і гинуть від рук людських. Їх нещадно виривають на букети до весняних свят. Їх безсовісно витопчують, зриваючи букети.
В заказнику "Сад-Балка" первоцвіти охороняє шкільна команда "Пролісок", яка проводить екскурсії, веде стінгазету, проводить конференції, бере участь у районих конкурсах "Збережемо довкілля рідного краю!", виступає перед батьками та жителями села. В Дніпропетровській області щовесни діє акція "Первоцвіти", яка привертає увагу всіх громадян, від великого до малого, до проблеми охорони первоцвітів, пропагує відмову від покупки букетів первоцвітів та довільного виривання.
На мою думку, охорона первоцвітів є дуже важливою проблемою сьогодення. Бездумно винищуючи ранньоквітучі рослини сьогодні, чи може ми впевнено сказати, що завтра наші діти та онуки побачать підсніжник чи проліску? Від нас залежить будуть наші нащадки милуватися первоцвітами у лісі чи розглядати їхні фото лише в підручнику.
Пропоную кілька пропозицій, доповнюючих основні положення про захист рослин, для збереження первоцвітів:
1. Обмежити доступ до заповідних та охоронних об'єктів в період масового цвітіння первоцвітів.
2. У період з початку цвітіння первоцвітів проводити охорону територій їх зростання, тим самим захищаючи рослини від людей, які зривають їх заради власної вигоди.
3. В кожному населеному пункті щовесни, з середини лютого до середини травня, проводити акцію "Первоцвіт" Ї закликаючи та агітуючи громадян не купувати букети первоцвітів та самим не винищувати їх.
4. Організувати квіткове підприємство, яке б продавало не букети первоцвітів, а самі первоцвіти, але посаджені в горщечки. По перше це красиво. По друге, жива рослина квітнутиме в горщику набагато довше ніж букет. По третє, після того як первоцвіти в горщику відцвітуть, їх можна пересадити в квітник - і наступного року, біля кожного під'їзду в місті чи у власному садочку в селі Ї заквітнуть ті самі первоцвіти, але власноруч посаджені. Вони будуть довгі роки милувати око і збережуть дикі первоцвіти.
5. Виводити гібридні форми та розповсюджувати дикі первоцвіти нарівні з декоративними квітами - крокусами, мускарі, нарцисами, тюльпанами тощо.
На завершення курсової роботи хотілося б написати що, ранньовесняні квіти є невід'ємною ланкою в живій природі. Якщо вони зникнуть - порушиться рівновага, що призведе не невтішних наслідків, тому давайте берегти Природу, вона у нас одна!
Список використаної літератури
Книги
1. Акимов І.А. Червона книга України. Рослинний світ. - К.: Глобалконсалтинг, 2009. - 600 с.
2. Гамуля Ю.Г. Рослини України. - Х.: Фактор, 2011. - 208 с.
3. Грущинська І.С. Зникаючі рослини. - К.: Либідь, 2004. - 94 с.
4. Дітчук І.Л. Фізична географія України 8 клас/І.Л. Дітчук, О.В. Заставецька, І.В. Брущенко - Запоріжжя: Премьєр, 2008. - 257 с.
5. Івашин Д.С. Лікарські рослини України. - К.: Урожай, 2008. - 320 с.
6. Єлін Ю.Я. Дари лісів/Ю.Я. Єлін, М.Я. Зерова, В.І. Лушпа, С.І. Шаброва - К.: Урожай, 1979. - 312 с.
7. Заверуха Б.В. Квіти дванадцяти місяців. - К.: Урожай, 1974. - 144 с.
8. Морозюк С.С. Трав'янисті рослини/С.С. Морозюк, В.В. Протопопова - К.: Радянська школа, 1986. - 160 с.
9. Сало В.М. Зелені друзі людини. - М.: Наука, 2005. - 270 с.
10. Чопик В.І. Дикорослі корисні рослини України. Довідник/В.І. Чопик, Л.Г. Дудченко, А.М. Краснова - К.: Наукова думка, 1983. - 245 с.
Періодичні видання
11. Індикатори біорізноманіття степових екосистем як критерій цінності природних ядер // Екологічні аспекти Луганщини в контексті сталого розвитку. - 2009. - №1. - с.120-125.
12. Степом, степом. Якого вже не видно // Наша газета. - 2006. - №107. - с.5.
Реферати
13. Сад-Балка/ І.М. Козельська, 2007. - 10 с.
14. Маленьке село Воскресенівка/ І.М. Козельська, 2009. - 8 с.
15. Літо/ І.М. Козельська, 6 с.
16. Первоцвіти і ранньоквітучі рослини/ М.М. Московченко, 2007, 8с.
Інтернет ресурси
17. Васильківський район. Географія та адміністративно-терииторіальний устрій району. http://www.vasilk-rn. dp.gov.ua/OBLADM/vasilkovka_rda2014. nsf/docs/E821B8F43F0E4F4AC225762900656185? OpenDocument
18. Найгарніша квітка та, що квітує там, де зросла. http://ua. convdocs.org/docs/index-118349.html
19. Охорона первоцвітів - збереження ранніх квітучих рослин. http://skole.org.ua/ohorona-pervotsvitiv-zberezhennya-rannih-kvituchyh-roslyn.html
20. Слободою. Переважну більшість населення зимівника становили козаки та селяни. http://cl.rushkolnik.ru/docs/8127/index-9014.html
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Науково-методичні та екологічні засади створення і розвиток дитячого ботанічного саду. Напрямки діяльності дендропарку та заходи щодо пропаганди охорони навколишнього природного середовища. Колекційні фонди реліктових, ендемічних і декоративних рослин.
курсовая работа [8,5 M], добавлен 21.09.2010Заповедник "Тигровая балка" - пустынно-тугайный заповедник в системе заповедников Таджикистана. Физико-географическая характеристика территории заповедника. История изучения ихтиофауны, ее современное состояние. Изменения видового состава рыб в озерах.
реферат [756,8 K], добавлен 10.04.2014Фізико-географічна характеристика, ландшафт та клімат степу. Поняття про степову рослинність. Методичні підходи до таксономічного аналізу рослинних угруповань. Степові рослини у флорі Дніпропетровської області. Охорона та заповідання степових рослин.
курсовая работа [3,9 M], добавлен 30.06.2015Поява адвентивних рослин у флорі півночі України. Рослинний покрив та його зміни, зумовлені господарською діяльністю як передумови появи адвентивних рослин. Особливості рослинного покриву Чернігівської області. Географічні ареали адвентивних рослин.
дипломная работа [3,4 M], добавлен 21.09.2010Характеристика і властивості водного середовища. Специфічні пристосування до життя у воді різноманітних організмів-гідробіонтів: форма і поверхня тіла, засоби пересування, органи дихання, виділення, чуття. Сукупність умов існування, екологічні групи.
реферат [20,6 K], добавлен 08.04.2014Способи гербаризації трав’янистих рослин. Характеристика екотопів місць збирання рослин. Екотопи гранітних відслонень, степу, лук та боліт заплав. Біоморфологічний опис квіткової рослини на прикладі тюльпана, його декоративне значення та поширення.
отчет по практике [24,4 K], добавлен 04.02.2013Дослідження екологічних умов обстежуваної водойми, вмісту біогенних елементів в донних відкладах. Оцінка видового складу риб обстежуваного ставка та можливої конкуренції між видами. Результати біометричних та анатомічних спостережень білого амура.
курсовая работа [4,4 M], добавлен 12.02.2016Характеристика фізико-географічних умов району дослідження. Флора судинних рослин правобережної частини долини р. Малий Ромен, народогосподарське значення та охорона. Використання результатів дослідження в роботі вчителя біології загальноосвітньої школи.
дипломная работа [48,4 K], добавлен 21.07.2011Наукове значення рослин, статус, поширення. Місце зростання, чисельність та причини її змін. Загальна характеристика рослин та заходи охорони. Родина березові - Betulaceae. Родина Вересові - Ericaceae. Фіалкові занесено до Європейського Червоного списку.
доклад [22,1 K], добавлен 14.11.2008Одержання рослин, стійких до гербіцидів, комах-шкідників, до вірусних та грибних хвороб. Перенесення гену синтезу інсектицидного протоксину. Підвищення стійкості рослин до бактеріальних хвороб шляхом генної інженерії. Трансгенні рослини і біобезпека.
контрольная работа [55,9 K], добавлен 25.10.2013Уявлення про ознаки пристосування тварин до захисту від ворогів у природі, причини зникнення тварин. Шляхи охорони і збереження тварин у природі; ознаки пристосування окремих тварин. Сприйняття об'єктів природи, їх цінність; охорона тваринного світу.
конспект урока [113,2 K], добавлен 10.01.2010Шляхи розповсюдження вірусів рослин в природі та роль факторів навколишнього середовища. Кількісна характеристика вірусів рослин. Віруси, що ушкоджують широке коло рослин, боротьба із вірусними хворобами рослин. Дія бактеріальних препаратів і біогумату.
курсовая работа [584,5 K], добавлен 21.09.2010История изучения слепней на Северном Кавказе. Анализ видового состава, численности и особенностей экологии слепней на территории природного заказника "Камышанова Поляна" путем применения ловушек для сбора двукрылых. Эффективность методов вылова слепней.
дипломная работа [4,5 M], добавлен 28.01.2014Види пошкодження рослин при низьких температурах. Фізіолого-біохімічні особливості морозостійкості рослин. Процес загартування, його фази. Загальна характеристика родини Пасльонових, дія низьких температур на рослини. Метод дослідження морозостійкості.
курсовая работа [72,0 K], добавлен 05.04.2014Кліматичні особливості Херсонської області. Морфобіологічні та екологічні особливості Шавлії мускатної в умовах Ботанічного саду. Анатомічна будова стебла генеративних рослин. Відмінні ознаки родини Губоцвіті. Онтоморфогенез трав’янистих багаторічників.
курсовая работа [957,3 K], добавлен 07.04.2014Загальний біоморфологічний опис Gіnkgo bіloba. Поширення рослини в Україні. Орфографічні та кліматичні умови міста Львова. Фармакологічні властивості, будова і функції білків в рослинному організмі. Аналіз методів дослідження і характеристика обладнання.
дипломная работа [3,9 M], добавлен 09.06.2014Краткий морфологический очерк мух семейства Sphaeroceridae. Природно-климатическая характеристика ландшафтного заказника "Камышанова Поляна". Таксономический состав, ареалогический анализ, биотопическое распределение, практическое значение сфероцерид.
дипломная работа [2,6 M], добавлен 18.10.2013Цілющі властивості рослин у досвіді народної медицини. Лікарські препарати рослинного походження. Біологічна сила рослинних речовин. Вміст вітамінів та мінеральних речовин в овочах та їх застосування в їжу та при лікуванні. Хімічний склад овочів.
реферат [26,0 K], добавлен 27.04.2010Поширеність вірусів рослин та профілактичні заходи, які запобігають зараженню. Методи хіміотерапії для оздоровлення рослин та термотерапії для отримання безвірусних клонів і культур верхівкових меристем. Характеристика і особливості передачі Х-вірусу.
курсовая работа [5,4 M], добавлен 21.09.2010Історія вивчення напівтвердокрилих. Особливості життєвого циклу. Основні еколого-біологічні групи клопів. Еколого-фауністична характеристика клопів основних біогеоценозів ландшафтного заказника Цецино та найближчих околиць. Виготовлення колекції комах.
курсовая работа [215,8 K], добавлен 11.05.2015
