Кільчасті черви

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Тип кільчасті черви, або кільчаки, охоплює близько 9000 видів вищих червів. Ця група тварин має велике значення для розуміння шляхів філогенезу вищих безхребетних. Кільчасті черви характеризуються більш високою організацією в порівнянні з плоскими і круглими червами. Вони живуть в морських і прісних водах, а також у ґрунті. Тип ділиться на декілька класів. Ознайомимося з представником класу малощетинкових - дощовим черв'яком.

Цих безхребетних цілком можна назвати великими трудівниками. Їх невидима колосальних обсягів робота покращує і оздоровлює землю. Дивний факт: дощовий черв'як може жити до 16 років, окремі особини виростають до 30 см (а в тропіках і до півтора метрів), на нього не поширюються епідемії, він ніколи і нічим не хворіє. Єдиною причиною смерті в природі може стати, мабуть, тільки старість.

До найбільш часто зустрічається відносять шість видів черв'яків.

Чотиригранний дощовий черв'як (Eiseniella tetraedra) виростає до 5 см. Отримав назву за чотиригранну форму задньої і середньої частин.

Смердючий дощовий черв'як (Allophora chlorotica), виростає до 13 см. Назва отримав за неприємний специфічний запах (характерні ознаки: коричневі або червоні колечка поділяються світлими борозенками). Живе в садовій жирної землі і гнойових купах.

Жовтувато-зелений дощовий черв'як (Allophora chlorotica), виростає до 7 см. Живе у вологих ґрунтах, в гниючих рослинах (частіше в листі).

Червоний дощовий черв'як (Lumbricus rubellus), виростає до 15 см. Забарвлення червонувато-бурий і фіолетовий (відлив перламутровий). Віддає перевагу невелику глибину і вологу перегнійну ґрунт.

Наземний дощовий черв'як (Lumbricus terrestris), його називають кожушка. Виростає до 30 см. Найбільш поширений, отримав назву за "нічні вилазки" на поверхню, де збирає залишки рослин.

Каліфорнійський черв'як (Eisenia foetida) отримав сьогодні широке визнання за високу плодючість (у 100 разів вище, ніж у інших хробаків) і "трудоголізм". Переробляє будь-яку органіку. Культивується по всьому світу.

Російськими вченими були виведені компостні черв'яки ("технологічні", 3 штами), не поступаються за продуктивністю і характеристикам червоним каліфорнійським і культивується з таким же успіхом. Для життєдіяльності та розмноження субстрат повинен мати температуру 22 градуси, вологість близько 75 %, рН 7,0. Допустимі невеликі відхилення від зазначених показників. Через 3 тижні з яєць з'являються малята, які до трьох місяців стають статевозрілими і вже самі відкладають яйця. Один такий черв'як відтворює за рік тисячу собі подібних.

Зовнішня будова дощового черв'яка

Тіло циліндричне, обтічне, позбавлене виростів, здатних перешкоджати пересуванню в ґрунті. Довжина від 5 см до 30 см, у деяких набагато більше. Передня частина конусоподібна, задня трохи сплющена. Над ротом розташовується округлий маленький простоміум (чутливі придатки відсутні). Кожен сегмент (крім останнього і першого) має 4 пари щетинок, розташованих парно (вентрально і дорсолатеральних), які можуть втягуватися і виходити назовні, полегшуючи пересування. Найдовші щетинки беруть участь у копуляції. Але основну роль у цьому процесі відіграє поясок (з 32 по 37 сегменти), в епідермісі якого містяться залізисті клітини, що утворюють потовщення у вигляді сідла. Черви - двостатеві. Але для розмноження все ж таки потрібна спарювання. Поясок бере безпосередню участь у копуляції та формуванні кокона. Будова дощового хробака ідентично для всіх видів. Відмінності обумовлюються пристосованістю кожного виду до способу життя.

Крім кругообігу води, існує і кругообіг речовин у природі. І саме дощові черв'яки беруть у цьому процесі, мабуть, головне участь. Оскільки саме їх роль дозволяє створювати нову, родючий ґрунт. Ці ніжні, маленькі створення покірливо намагаються відновлювати те, що руйнує людина, що проводить глибокі оранки і посипають землю хімією. Саме черв'яки, пропускаючи через кишечник залишки рослин, видають у підсумку біогумус - найвищої якості добриво, прекрасно засвоюване рослинами. Крім того, земля збагачується мікрофлорою черв'яків, яка містить різні ферменти, вітаміни, амінокислоти і навіть антибіотики.

Загальна характеристика

Тіло кільчаків складається з 90-600 сегментів. Деякі з них досягають великих розмірів - більше 2 м. Сегменти зовні однакові. Кожний сегмент, крім переднього, на якому розташований ротовий отвір, має маленькі щетинки. Це останні рештки зниклих параподій (рухливі вирости стінки сегмента із щетинками, локомоторні органи багатощетинкових червів).

У кільчастих червів є добре розвинений шкірно-м'язовий мішок, який складається із одного шару "епітелію і двох шарів м'язів: зовнішнього шару кільцевих м'язів і внутрішнього шару, утвореного поздовжніми м'язовими волокнами.

Між шкірно-м'язовим мішком і кишками знаходиться вторинна порожнина тіла, або целом, яка утворюється під час ембріогенезу всередині мезодермальних мішків, що розрослися. Морфологічно вона відрізняється від первинної порожнини наявністю епітеліальної вистилки, яка з одного боку прилягає до стінки тіла, а з другого - до стінок травної трубки. Листки вистилки зростаються над і під кишками, утворюючи брижу, яка ділить целом на праву і ліву частини. Поперечні перегородки ділять порожнину тіла на камери, кількість яких відповідає кількості члеників. Целом заповнений рідиною.

Поява вторинної порожнини тіла забезпечує кільчастим червам більш високий, ніж у інших червів, рівень процесів життєдіяльності. Целомічна рідина, омиваючи органи тіла, разом з кровоносною системою постачає їм кисень, а також сприяє видаленню продуктів життєдіяльності і переміщенню фагоцитів.

Травна система розпочинається ротовим отвором на передньому кінці тіла і закінчується анальним отвором на останньому членику. Кишка складається з трьох відділів: переднього (ектодермального), середнього (ендодермального) і заднього (ектодермального). Передня кишка у дощового черв'яка представлена кількома відділами: глоткою, стравоходом, волом і м'язовим шлунком. Починається передня кишка ротовим отвором, далі йде овальна мускулиста глотка. Глотка переходить у вужчий і довший стравохід, у стінках якого розташовані вапнякові залози. У деяких хижих кільчаків є хітинові щелепи, що служать для захоплення здобичі. На рівні 14-16 сегментів стравохід розширюється і утворює воло. З вола їжа переходить у так званий м'язовий шлунок, де й перетирається. Від шлунку майже до заднього кінця тіла тягнеться середня кишка, де під дією ферментів їжа перетравлюється і всмоктується. В стінці кишки з'являються шари м'язів, що забезпечують її самостійну перистальтику. Неперетравлені рештки переходять у коротку задню кишку і викидаються назовні через анальний отвір. дощовий черв'як система будова

Дихальна система. У дощового черв'яка газообмін відбувається через багату на кровоносні судини шкіру; у деяких морських кільчаків є зябра.

Видільна система. В кожному членику дощового черв'яка є парний орган виділення, який складається із лійки і тоненьких трубочок. Продукти життєдіяльності із порожнини тіла потрапляють у лійку. Від лійки іде канадець, який переходить у сусідній сегмент, робить кілька петель і відкривається на бічній стінці тіла. Як лійка, так і канадець мають війки, які викликають рух виділюваної рідини. Такі органи виділення називаються метанефридіями.

Кровоносна система. У більшості кільчастих червів вона замкнена. Уздовж усього тіла над органами травлення тягнеться спинна судина, а під ними - черевна. На передньому і задньому кінцях тіла вони сполучені між собою. В кожному сегменті є кільцева судина, яка сполучає спинну і черевну судини. У передній частині тіла є кілька товщих кільцевих судин, це так звані серця. За рахунок ритмічних скорочень сердець і спинної кровоносної судини забезпечується рух крові по спинній судині від задньої частини тіла до передньої і навпаки по черевній судині, а по кільцевих судинах - від спинної до черевної судин. Кров у дощового черв'яка червона, в ній є гемоцити з гемоглобіном.

Нервова система складніша, ніж у плоских і круглих червів. Навколо глотки є навкологлоткове кільце: надглотковий і підглотковий вузли та перемички, що їх сполучають. На черевному боці знаходяться два нервових стовбури, які мають у кожному членику потовщення-ганглії, що з'єднані між собою перемичками. У багатьох кільчаків відбувається зближення правого і лівого нервових стовбурів, внаслідок чого утворюється черевний нервовий ланцюжок.

Із органів чуттів у кільчастих червів є вусики, вічка, органи рівноваги, які частіше розташовані на головному сегменті.

Регенарація. Як і гідра та війчасті черви, кільчаки здатні до регенерації, тобто відновлення втрачених частин тіла. Якщо дощового черв'яка розрізати на дві частини, то у кожної із них відновляться втрачені органи.

Статева система складається із жіночих гонад (яєчників), які являють собою комплекс статевих клітин, оточених епітелієм, і чоловічих гонад (сім'яників), що лежать всередині містких мішків. Дощові черви - гермафродити, але серед кільчаків зустрічаються і роздільностатеві форми. На тілі дощового черв'яка є поясок, який виробляє слиз. Запліднення перехресне, відбувається після копуляції двох особин. Під час копуляції відбувається обмін сперматозоонами. Після цього черв'яки хвилеподібними рухами виповзають із слизової муфти. Коли муфта проходить повз отвори жіночих і чоловічих статевих залоз, у неї відкладаються яйця (власні) і сперматозоони (партнера), відбувається запліднення. Муфта перетворюється на кокон, в якому і відбувається прямий (без метаморфозу) розвиток дощових черв'яків.

Розвиток. У дощового черв'яка розвиток прямий, але у деяких кільчаків із заплідненого яйця утворюється личинка, тобто розвиток відбувається з перетворенням.

Висновок

Таким чином, кільчасті черви характеризуються рядом прогресивних ознак, до числа яких відносяться поява сегментації, вторинної порожнини, кровоносної та дихальної систем, а також підвищення організації видільної і нервової систем.

Значення кільчастих черв'яків у природі. Багато із багатощетинкових черв'яків служать основною їжею риб, у зв'язку з чим велике значення мають у кругообігу речовин у природі. Наприклад, один з видів кільчастих черв'яків - нереїда, що живе в Азовському морі, являється основним кормом промислових риб. Вона була акліматизована в Каспійському морі, тут інтенсивно розмножувалась і тепер є важливою складовою частиною в живленні осетрових риб. Багатощетинковий черв'як, якого туземці Полінезії назвали "палоло", використовується ними в їжу.

Дощові черви живляться рослинними рештками, що знаходяться в ґрунті, який пропускають через кишки, залишаючи на поверхні купки екскрементів, до складу яких входить ґрунт. Цим вони сприяють перемішуванню і розпушуванню ґрунту, а також збагаченню його на органічні речовини, поліпшенню водного і газового балансу ґрунту. Ще Ч. Дарвін відмічав корисний вплив кільчастих черв'яків на родючість ґрунту.

Размещено на Allbest.ru