Виявлені нами популяції гіацинтика блідого знаходяться на невеликій (від 3 до 10 км) відстані одна від одної і створюють необхідні умови для створення єдиної системи природоохоронних територій вздовж витоків річок північного Приазов'я в рамках програми “Зелена мережа”. Одержані дані мають наукову цінність внаслідок відсутності літературних даних про її розповсюдження на цій території.

6. Півник карликовий, (ирис карликовый), iris pumila L.

МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Півник карликовий - багаторічна трав'яниста рослина родини ірисових, що має товсте повзуче кореневище або бульбо - цибулини. Листя характерної мечоподібної форми. Квіти зібрані в колосоподібне суцвіття, зазвичай доволі крупне. Оцвітина вінчикоподібна, яскрава, із 6 однакових трьох зовнішніх та трьох внутрішніх долей. Долі оцвітини біля основи зростаються утворюючи трубку. Тичинок 3, закріплених до основи зовнішніх долей оцвітини. Пестик на вертушці трьохроздільний, з розширеними розфарбованими, що мають вид пелюстків. Плід - коробочка, що закривається трьома створами. Насіння заокруглене, багаточисельне.

ПОШИРЕННЯ

Півник карликовий росте на степових схилах в південній частині Лісостепу та Степу, досить поширений в Криму. Цей вид занесений до регіонального списку рідкісних рослин Запорізької області.

Загальна характеристика популяцій півника карликового на досліджуваних територіях.

Виявлені нами популяції півника карликового займають верхню частину схилів балок південної та східної експозиції (крутизною від 10 до 35 град.), загальна площа популяцій - 8,4 га, приурочені до глинистих та піщаних ґрунтів гранітних відслонень. Загальне проективне покриття від 15% в степовій балці поблизу північно - східної околиці с. Верхній Токмак до 35% на більшості останніх досліджуваних ділянках. Флористичне ядро, крім півника карликового, складають гіацинтик блідий, белевалія сарматська чебрець Паласів, полин австрійський, щавель кінський, костриця валіська і ін. Зустрічаються також пирій середній, рястка Фішера.

Виявлені нами популяції гіацинтика блідого знаходяться на невеликій (від 3 до 10 км) відстані одна від одної і створюють необхідні умови для створення єдиної системи природоохоронних територій вздовж витоків річок північного Приазов'я в рамках програми “Зелена мережа”. Одержані дані мають наукову цінність внаслідок відсутності літературних даних про її розповсюдження на цій території.

Висновки

1.В ході експедиції у 2002 році було виявлено 4 нових популяції тюльпану гранітного, що утворюють пунктирний ареал вздовж річкових долин річок Північного Приазов'я; 1 нову популяцію сону чорніючого, одну популяцію цимбохазми дніпровської, 4 популяції карагани скіфської, 6 нових популяцій гіацинтика блідого, 5 - белевалії сарматської та 3 півника карликового.

2.Всі виявлені популяції розташовані в степових балках з незначним антропогенним впливом.

3.Виявлені в процесі досліджень популяції тюльпану гранітного переважно знаходяться у верхній та середній частинах схилів східної експозиції (5 із 7 популяцій) і всі вони приурочені до піщаних грунтів гранітних відслонень з виходами кристалічних порід на денну поверхню з бідною типчаково-ковиловою та типчаково-різнотравною рослинністю.

4.Виявлені в процесі досліджень популяції сону чорніючого знаходяться у верхній та середній частинах схилів східної експозиції і приурочені до піщаних грунтів гранітних відслонень з виходами кристалічних порід на денну поверхню з бідною типчаково-ковиловою та типчаково-різнотравною рослинністю.

5.Виявлені в процесі досліджень популяції рястки Буше знаходяться у нижній частині схилів східної (1 популяція), західної (1 популяція) та південної (2 популяції) експозиції і всі вони приурочені до чорноземів звичайних малогумусних з різнотравно-злаковою рослинністю.

6.Виявлена в процесі досліджень популяція цимбохазми дніпровської знаходиться на схилі південної експозиції і приурочена до глинистих грунтів з бідною різнотравною рослинністю.

7.Виявлені в процесі досліджень популяції півника карликового переважно знаходяться у верхній та середній частинах схилів східної експозиції (3 із 4 популяцій) і всі вони приурочені до піщаних грунтів гранітних відслонень з виходами кристалічних порід на денну поверхню з бідною типчаково-ковиловою та типчаково-різнотравною рослинністю.

8.Виявлені в процесі досліджень популяції белевалії сарматської знаходяться у верхній та середній частинах схилів східної (4 популяції), північної (2 популяції) та західної (2 популяції) експозиції і всі вони приурочені до змитих чорноземів та глинистих грунтів з бідною різнотравною рослинністю.

9.Виявлені популяції знаходяться в логічному взаємозв'язку і можуть бути включені до єдиної мережі природоохоронних територій в рамках програми “Зелена мережа”.

Практичні рекомендації

1.Зважаючи на важливість збереження рідкісних первоцвітів північного Приазов'я створити на території Чернігівського, Куйбишевського та Бердянського районів мережу природоохоронних територій в рамках програми “Зелена мережа”.

2.З метою контролю за станом популяцій рідкісних первоцвітів необхідно скласти созологічні паспорти популяцій сону чорнію чого, тюльпану гранітного, цимбохазми дніпровської та карагани скіфської і проводити періодичні моніторингові спостереження (один раз на три роки) з метою контролю динаміки основних показників стану популяцій з подальшою корекцією форм і методів охорони.

Література

1. 1.Определитель высших растений Украины. Киев. Фитосоциоцентр. 1999.

2. 2.Экспедиция Первоцветы Запорожья. Атлас - справочник. Запорожье. 2001.

3. 3.Атлас Запорізької області. Київ. 1997.

4. 4.В. Новиков, И. Губанов. Школьный атлас - определитель высших растений. Москва. Просвещение. 1985.

5. 5.Энциклопедический словарь юного натуралиста. Москва. Педагогика. 1981.

6. 6.Заповедное Запорожье. Сборник исследовательских работ учащихся. Запорожье. 1998.

7. 7.А. Гаммерман. Лекарственные растения. Москва. Высшая школа. 1990.

Додаток 1.

Карта району досліджень.

Додаток 2

Облікова картка

Місця виявлення рідкісного виду рослин.

1.Назва виду:

белевалія Сарматська (белевалия Сарматская) Bellevalia sarmatica.

2.Географічне положення популяції:

Чернігівський район, с. Верхній Токмак, степова балка.

Відстань до станції Верхній Токмак - І Придніпровської залізниці - 5 км.

3.Стисла характеристика території, її площа:

Степова балка глибина 8 - 20 м, ширина від 20 до 120 м. круті схили бортів, правий берег рідко порізаний нечисленними короткими (до 200м) балочками та ярами з виходами кристалічних порід у вигляді гранітів на денну поверхню, лівий берег приймає дві балки довжиною 1 - 3 км. На всій території балки зустрічається лучна рослинність річкової долини та бідна типчаково - ковилова рослинність гранітних відслонень.

4.Стан популяції рідкісних видів:

- загальна площа популяції 0, 01 га,

- чисельність популяції - близько 150 рослин.

- щільність на 1 м кв.:

Середня - 5 х 1 м кв.;

Максимальна 31 х м кв.

- форма охорони - відсутня.

5.Сучасне використання території:

пасовище для громадської череди великої рогатої худоби жителів села Верхній Токмак, частково для сінокосів.

6.Землекористувач території:

Верхньотокмацька сільська рада, сільський голова І. Інюткін, та Чернігівське відділення Приморської лісомеліоративної станції, керівник Ю. Слободченко.

7.Дослідження проводили:

Єременко Анастасія, учениця 10 класу, Бадіон Олена, учениця 5 класу Верхньотокмацької зош І - ІІІ ступенів.

Експедиційний загін “Ехо” туристичного клубу “Скіф”.

8.Дата заповнення картки: 2 травня 2002 року.

Додаток 3

Облікова картка

Місця виявлення рідкісного виду рослин.

1.Назва виду:

гіацинтик блідий (гиацинтик беловатый) Hyacinthella schur.

2.Географічне положення популяції:

Чернігівський район, с. Верхній Токмак, степова балка.

Відстань до станції Верхній Токмак - І Придніпровської залізниці - 5 км.

3.Стисла характеристика території, її площа:

Степова балка глибина 8 - 20 м, ширина від 20 до 120 м. круті схили бортів, правий берег рідко порізаний нечисленними короткими (до 200м) балочками та ярами з виходами кристалічних порід у вигляді гранітів на денну поверхню, лівий берег приймає дві балки довжиною 1 - 3 км. На всій території балки зустрічається лучна рослинність річкової долини та бідна типчаково - ковилова рослинність гранітних відслонень.

4.Стан популяції рідкісних видів:

- загальна площа популяції 0, 03 га,

- чисельність популяції - близько 110 рослин.

- щільність на 1 м кв.:

Середня - 3 х 1 м кв.;

Максимальна 7 х м кв.

- форма охорони - відсутня.

5.Сучасне використання території:

пасовище для громадської череди великої рогатої худоби жителів села Верхній Токмак, частково для сінокосів.

6.Землекористувач території:

Верхньотокмацька сільська рада, сільський голова І. Інюткін, та Чернігівське відділення Приморської лісомеліоративної станції, керівник Ю. Слободченко.

7.Дослідження проводили:

Єременко Анастасія, учениця 10 класу, Бадіон Олена, учениця 5 класу Верхньотокмацької зош І - ІІІ ступенів.

Експедиційний загін “Ехо” туристичного клубу “Скіф”.

8. Дата заповнення картки: 2 травня 2002 року.

Додаток 4

Облікова картка

Місця виявлення рідкісного виду рослин.

1.Назва виду:

тюльпан гранітний (тюльпан гранитный) Tulipa graniticola.

2.Географічне положення популяції:

Чернігівський район, с. Верхній Токмак, степова балка.

Відстань до станції Верхній Токмак - І Придніпровської залізниці - 5 км.

3.Стисла характеристика території, її площа:

Степова балка глибина 8 - 20 м, ширина від 20 до 120 м. круті схили бортів, правий берег рідко порізаний нечисленними короткими (до 200м) балочками та ярами з виходами кристалічних порід у вигляді гранітів на денну поверхню, лівий берег приймає дві балки довжиною 1 - 3 км. На всій території балки зустрічається лучна рослинність річкової долини та бідна типчаково - ковилова рослинність гранітних відслонень..

4.Стан популяції рідкісних видів:

- загальна площа популяції 0, 05 га,

- чисельність популяції - близько 850 рослин.

- щільність на 1 м кв.:

Середня - 5 х 1 м кв.;

Максимальна 78 х м кв.

- форма охорони - відсутня.

5.Сучасне використання території:

пасовище для громадської череди великої рогатої худоби жителів села Верхній Токмак, частково для сінокосів.

6.Землекористувач території:

Верхньотокмацька сільська рада, сільський голова І. Інюткін, та Чернігівське відділення Приморської лісомеліоративної станції, керівник Ю. Слободченко.

7.Дослідження проводили:

Єременко Анастасія, учениця 10 класу, Бадіон Олена, учениця 5 класу Верхньотокмацької зош І - ІІІ ступенів.

Експедиційний загін “Ехо” туристичного клубу “Скіф”.

8.Дата заповнення картки: 2 травня 2002 року.

Додаток 5

Облікова картка

Місця виявлення рідкісного виду рослин.

1.Назва виду:

карагана Скіфська (карагана Скифская), ), caragana scythica

2.Географічне положення популяції:

Чернігівський район, с. Верхній Токмак, степова балка.

Відстань до станції Верхній Токмак - І Придніпровської залізниці - 5 км.

3.Стисла характеристика території, її площа:

Степова балка глибина 8 - 20 м, ширина від 20 до 120 м. круті схили бортів, правий берег рідко порізаний нечисленними короткими (до 200м) балочками та ярами з виходами кристалічних порід у вигляді гранітів на денну поверхню, лівий берег приймає дві балки довжиною 1 - 3 км. На всій території балки зустрічається лучна рослинність річкової долини та бідна типчаково - ковилова рослинність гранітних відслонень.

4.Стан популяції рідкісних видів:

- загальна площа популяції 0, 005 га,

- чисельність популяції - близько 400 рослин.

- щільність на 1 м кв.:

Середня - 22 х 1 м кв.;

Максимальна 55 х м кв.

- форма охорони - відсутня.

5.Сучасне використання території:

пасовище для громадської череди великої рогатої худоби жителів села Верхній Токмак, частково для сінокосів.

6.Землекористувач території:

Верхньотокмацька сільська рада, сільський голова І. Інюткін, та Чернігівське відділення Приморської лісомеліоративної станції, керівник Ю. Слободченко.

7.Дослідження проводили:

Єременко Анастасія, учениця 10 класу, Бадіон Олена, учениця 5 класу Верхньотокмацької зош І - ІІІ ступенів.

Експедиційний загін “Ехо” туристичного клубу “Скіф”.

8.Дата заповнення картки: 2 травня 2002 року.

Додаток 6

Облікова картка

Місця виявлення рідкісного виду рослин.

1.Назва виду:

белевалія Сарматська (белевалия Сарматская) Bellevalia sarmatica.

2.Географічне положення популяції:

Чернігівський район, с. Верхній Токмак, степова балка.

Відстань до станції Верхній Токмак - І Придніпровської залізниці - 5 км.

3.Стисла характеристика території, її площа:

Степова балка глибина 4 - 10 м, ширина від 10 до 25 м. круті схили бортів, правий берег густо порізаний нечисленними короткими (до 40 м) балочками та ярами з виходами кристалічних порід у вигляді гранітів на денну поверхню, лівий берег приймає балку довжиною до 2 км. На всій території балки зустрічається болотна та лучна рослинність річкової долини та бідна різнотравна рослинність глинистих ґрунтів та різнотравно - ковилова рослинність гранітних відслонень.

4.Стан популяції рідкісних видів:

- загальна площа популяції 0, 07 га,

- чисельність популяції - близько 750 рослин.

- щільність на 1 м кв.:

Середня - 5 х 1 м кв.;

Максимальна 41 х м кв.

- форма охорони - відсутня.

5.Сучасне використання території:

пасовище для громадської череди великої рогатої худоби жителів села Верхній Токмак та села Зоря Новополтавської сільської ради, частково для сінокосів.

6.Землекористувач території:

Верхньотокмацька та Новополтавська сільські ради, сільський голова І. Інюткін, та Чернігівське відділення Приморської лісомеліоративної станції, керівник Ю. Слободченко.

7.Дослідження проводили:

Коваленко Антоніна, Большакова Юлія, - учениці 11 класу, Єременко Анастасія, учениця 10 класу, Бадіон Олена, Жолоб Дарія - учениці 5 класу Верхньотокмацької зош І - ІІІ ступенів.

Експедиційний загін “Ехо” туристичного клубу “Скіф”.

8.Дата заповнення картки: 27 квітня 2002 року.

Додаток 7

Облікова картка

Місця виявлення рідкісного виду рослин.

1.Назва виду:

гіацинтик блідий (гиацинтик беловатый) Hyacinthella schur.

2.Географічне положення популяції:

Чернігівський район, с. Верхній Токмак, степова балка.

Відстань до станції Верхній Токмак - І Придніпровської залізниці - 5 км.

3.Стисла характеристика території, її площа:

Степова балка глибина 4 - 10 м, ширина від 10 до 25 м. круті схили бортів, правий берег густо порізаний нечисленними короткими (до 40 м) балочками та ярами з виходами кристалічних порід у вигляді гранітів на денну поверхню, лівий берег приймає балку довжиною до 2 км. На всій території балки зустрічається болотна та лучна рослинність річкової долини та бідна різнотравна рослинність глинистих ґрунтів та різнотравно - ковилова рослинність гранітних відслонень.

4.Стан популяції рідкісних видів:

- загальна площа популяції 0, 03 га,

- чисельність популяції - близько 250 рослин.

- щільність на 1 м кв.:

Середня - 4 х 1 м кв.;

Максимальна 12 х м кв.

- форма охорони - відсутня.

5.Сучасне використання території:

пасовище для громадської череди великої рогатої худоби жителів села Верхній Токмак та села Зоря Новополтавської сільської ради, частково для сінокосів.

6.Землекористувач території:

Верхньотокмацька та Новополтавська сільські ради, сільський голова І. Інюткін, та Чернігівське відділення Приморської лісомеліоративної станції, керівник Ю. Слободченко.

7.Дослідження проводили:

Коваленко Антоніна, Большакова Юлія, - учениці 11 класу, Єременко Анастасія, учениця 10 класу, Бадіон Олена, Жолоб Дарія - учениці 5 класу Верхньотокмацької зош І - ІІІ ступенів.

Експедиційний загін “Ехо” туристичного клубу “Скіф”.

8.Дата заповнення картки: 27 квітня 2002 року.

Додаток 8

Облікова картка

Місця виявлення рідкісного виду рослин.

1.Назва виду:

тюльпан гранітний (тюльпан гранитный) Tulipa graniticola.

2.Географічне положення популяції:

Чернігівський район, с. Верхній Токмак, степова балка.

Відстань до станції Верхній Токмак - І Придніпровської залізниці - 5 км.

3.Стисла характеристика території, її площа:

Степова балка глибина 4 - 10 м, ширина від 10 до 25 м. круті схили бортів, правий берег густо порізаний нечисленними короткими (до 40 м) балочками та ярами з виходами кристалічних порід у вигляді гранітів на денну поверхню, лівий берег приймає балку довжиною до 2 км. На всій території балки зустрічається болотна та лучна рослинність річкової долини та бідна різнотравна рослинність глинистих ґрунтів та різнотравно - ковилова рослинність гранітних відслонень.

4.Стан популяції рідкісних видів:

- загальна площа популяції 0, 05 га,

- чисельність популяції - близько 200 рослин.

- щільність на 1 м кв.:

Середня - 3 х 1 м кв.;

Максимальна 19 х м кв.

- форма охорони - відсутня.

5.Сучасне використання території:

пасовище для громадської череди великої рогатої худоби жителів села Верхній Токмак та села Зоря Новополтавської сільської ради, частково для сінокосів.

6.Землекористувач території:

Верхньотокмацька та Новополтавська сільські ради, сільський голова І. Інюткін, та Чернігівське відділення Приморської лісомеліоративної станції, керівник Ю. Слободченко.

7.Дослідження проводили:

Коваленко Антоніна, Большакова Юлія, - учениці 11 класу, Єременко Анастасія, учениця 10 класу, Бадіон Олена, Жолоб Дарія - учениці 5 класу Верхньотокмацької зош І - ІІІ ступенів.

Експедиційний загін “Ехо” туристичного клубу “Скіф”.

8.Дата заповнення картки: 27 квітня 2002 року.

Додаток 9

Облікова картка

Місця виявлення рідкісного виду рослин.

1.Назва виду:

карагана Скіфська (карагана Скифская), caragana scythica

2.Географічне положення популяції:

Чернігівський район, с. Верхній Токмак, степова балка.

Відстань до станції Верхній Токмак - І Придніпровської залізниці - 5 км.

3.Стисла характеристика території, її площа:

Степова балка глибина 4 - 10 м, ширина від 10 до 25 м. круті схили бортів, правий берег густо порізаний нечисленними короткими (до 40 м) балочками та ярами з виходами кристалічних порід у вигляді гранітів на денну поверхню, лівий берег приймає балку довжиною до 2 км. На всій території балки зустрічається болотна та лучна рослинність річкової долини та бідна різнотравна рослинність глинистих ґрунтів та різнотравно - ковилова рослинність гранітних відслонень.

4.Стан популяції рідкісних видів:

- загальна площа популяції 0, 01 га (носить плямистий характер),

- чисельність популяції - близько 1000 рослин.

- щільність на 1 м кв.:

Середня - 22 х 1 м кв.;

Максимальна 75 х м кв.

- форма охорони - відсутня.

5.Сучасне використання території:

пасовище для громадської череди великої рогатої худоби жителів села Верхній Токмак та села Зоря Новополтавської сільської ради, частково для сінокосів.

6.Землекористувач території:

Верхньотокмацька та Новополтавська сільські ради, сільський голова І. Інюткін, та Чернігівське відділення Приморської лісомеліоративної станції, керівник Ю. Слободченко.

7.Дослідження проводили:

Коваленко Антоніна, Большакова Юлія, - учениці 11 класу, Єременко Анастасія, учениця 10 класу, Бадіон Олена, Жолоб Дарія - учениці 5 класу Верхньотокмацької зош І - ІІІ ступенів.

Експедиційний загін “Ехо” туристичного клубу “Скіф”.

8.Дата заповнення картки: 27 квітня 2002 року.

Додаток 10

Облікова картка

Місця виявлення рідкісного виду рослин.

1.Назва виду:

Півник карликовий, (ирис карликовій), iris pumila L.

2.Географічне положення популяції:

Чернігівський район, с. Верхній Токмак, степова балка.

Відстань до станції Верхній Токмак - І Придніпровської залізниці - 5 км.

3.Стисла характеристика території, її площа:

Степова балка глибина 4 - 10 м, ширина від 10 до 25 м. круті схили бортів, правий берег густо порізаний нечисленними короткими (до 40 м) балочками та ярами з виходами кристалічних порід у вигляді гранітів на денну поверхню, лівий берег приймає балку довжиною до 2 км. На всій території балки зустрічається болотна та лучна рослинність річкової долини та бідна різнотравна рослинність глинистих ґрунтів та різнотравно - ковилова рослинність гранітних відслонень.

4.Стан популяції рідкісних видів:

- загальна площа популяції 05 га,

- чисельність популяції - близько 1500 рослин.

- щільність на 1 м кв.:

Середня - 25 х 1 м кв.;

Максимальна 47 х м кв.

- форма охорони - відсутня.

5.Сучасне використання території:

пасовище для громадської череди великої рогатої худоби жителів села Верхній Токмак та села Зоря Новополтавської сільської ради, частково для сінокосів.

6.Землекористувач території:

Верхньотокмацька та Новополтавська сільські ради, сільський голова І. Інюткін, та Чернігівське відділення Приморської лісомеліоративної станції, керівник Ю. Слободченко.

7.Дослідження проводили:

Коваленко Антоніна, Большакова Юлія, - учениці 11 класу, Єременко Анастасія, учениця 10 класу, Бадіон Олена, Жолоб Дарія - учениці 5 класу Верхньотокмацької зош І - ІІІ ступенів.

Експедиційний загін “Ехо” туристичного клубу “Скіф”.

8.Дата заповнення картки: 27 квітня 2002 року.

Додаток 11

Облікова картка

Місця виявлення рідкісного виду рослин.

1.Назва виду:

Півник карликовий, (ирис карликовій), iris pumila L.

2.Географічне положення популяції:

Куйбишевський район, село Зразкове, степова балка.

Відстань до станції Кирилівка Придніпровської залізниці - 8 км.

3.Стисла характеристика території, її площа:

Степова балка, глибина 10 - 15 м, ширина від 25 до 50 м. круті схили лівого борту з виходами кристалічних порід на денну поверхню, правий берег пологий використовується для сільськогосподарських угідь місцевими жителями. На всій території балки зустрічається болотна та лучна рослинність річкової долини та бідна різнотравно - ковилова рослинність гранітних відслонень.

4.Стан популяції рідкісних видів:

- загальна площа популяції 0,05 га,

- чисельність популяції - близько 600 рослин.

- щільність на 1 м кв.:

Середня - 18 х 1 м кв.;

Максимальна 64 х м кв.

- форма охорони - відсутня.

5.Сучасне використання території:

пасовище для громадської череди великої рогатої худоби жителів села Зразкове, частково для сінокосів.

6.Землекористувач території:

Зразківська сільська рада Куйбишевського району.

7.Дослідження проводили:

Коваленко Антоніна, Большакова Юлія, - учениці 11 класу, Єременко Анастасія, учениця 10 класу, Бадіон Олена, Жолоб Дарія - учениці 5 класу Верхньотокмацької зош І - ІІІ ступенів.

Експедиційний загін “Ехо” туристичного клубу “Скіф”.

8.Дата заповнення картки: 28 квітня 2002 року.

Додаток 12

Облікова картка

Місця виявлення рідкісного виду рослин.

1.Назва виду:

тюльпан гранітний (тюльпан гранитный) Tulipa graniticola.

2.Географічне положення популяції:

Куйбишевський район, село Зразкове, степова балка.

Відстань до станції Кирилівка Придніпровської залізниці - 8 км.

3.Стисла характеристика території, її площа:

Степова балка, глибина 10 - 15 м, ширина від 25 до 50 м. круті схили лівого борту з виходами кристалічних порід на денну поверхню, правий берег пологий використовується для сільськогосподарських угідь місцевими жителями. На всій території балки зустрічається болотна та лучна рослинність річкової долини та бідна різнотравно - ковилова рослинність гранітних відслонень.

4.Стан популяції рідкісних видів:

- загальна площа популяції 0,07 га,

- чисельність популяції - близько 350 рослин.

- щільність на 1 м кв.:

Середня - 7 х 1 м кв.;

Максимальна 21 х м кв.

- форма охорони - відсутня.

5.Сучасне використання території:

пасовище для громадської череди великої рогатої худоби жителів села Зразкове, частково для сінокосів.

6.Землекористувач території:

Зразківська сільська рада Куйбишевського району.

7.Дослідження проводили:

Коваленко Антоніна, Большакова Юлія, - учениці 11 класу, Єременко Анастасія, учениця 10 класу, Бадіон Олена, Жолоб Дарія - учениці 5 класу Верхньотокмацької зош І - ІІІ ступенів.

Експедиційний загін “Ехо” туристичного клубу “Скіф”.

8.Дата заповнення картки: 28 квітня 2002 року.

Додаток 13

Облікова картка

Місця виявлення рідкісного виду рослин.

1.Назва виду:

сон чорніючий, (прострел чернеющий), pulsatilla nigricans Storck

2.Географічне положення популяції:

Куйбишевський район, село Зразкове, степова балка.

Відстань до станції Кирилівка Придніпровської залізниці - 8 км.

3.Стисла характеристика території, її площа:

Степова балка, глибина 10 - 15 м, ширина від 25 до 50 м. круті схили лівого борту з виходами кристалічних порід на денну поверхню, правий берег пологий використовується для сільськогосподарських угідь місцевими жителями. На всій території балки зустрічається болотна та лучна рослинність річкової долини та бідна різнотравно - ковилова рослинність гранітних відслонень.

4.Стан популяції рідкісних видів:

- загальна площа популяції 0,02 га,

- чисельність популяції - 78 рослин.

- щільність на 1 м кв.:

Середня - 4 х 1 м кв.;

Максимальна 12 х м кв.

- форма охорони - відсутня.

5.Сучасне використання території:

пасовище для громадської череди великої рогатої худоби жителів села Зразкове, частково для сінокосів.

6.Землекористувач території:

Зразківська сільська рада Куйбишевського району.

7.Дослідження проводили:

Коваленко Антоніна, Большакова Юлія, - учениці 11 класу, Єременко Анастасія, учениця 10 класу, Бадіон Олена, Жолоб Дарія - учениці 5 класу Верхньотокмацької зош І - ІІІ ступенів.

Експедиційний загін “Ехо” туристичного клубу “Скіф”.

8.Дата заповнення картки: 28 квітня 2002 року.

Додаток 14

Облікова картка

Місця виявлення рідкісного виду рослин.

1.Назва виду:

гіацинтик блідий (гиацинтик беловатый) Hyacinthella schur.

2.Географічне положення популяції:

Куйбишевський район, село Зразкове, степова балка.

Відстань до станції Кирилівка Придніпровської залізниці - 8 км.

3.Стисла характеристика території, її площа:

Степова балка, глибина 10 - 15 м, ширина від 25 до 50 м. круті схили лівого борту з виходами кристалічних порід на денну поверхню, правий берег пологий використовується для сільськогосподарських угідь місцевими жителями. На всій території балки зустрічається болотна та лучна рослинність річкової долини та бідна різнотравно - ковилова рослинність гранітних відслонень.

4.Стан популяції рідкісних видів:

- загальна площа популяції 0,15 га,

- чисельність популяції - близько 270 рослин.

- щільність на 1 м кв.:

Середня - 2 х 1 м кв.;

Максимальна 14 х м кв.

- форма охорони - відсутня.

5.Сучасне використання території:

пасовище для громадської череди великої рогатої худоби жителів села Зразкове, частково для сінокосів.

6.Землекористувач території:

Зразківська сільська рада Куйбишевського району.

7.Дослідження проводили:

Коваленко Антоніна, Большакова Юлія, - учениці 11 класу, Єременко Анастасія, учениця 10 класу, Бадіон Олена, Жолоб Дарія - учениці 5 класу Верхньотокмацької зош І - ІІІ ступенів.

Експедиційний загін “Ехо” туристичного клубу “Скіф”.

8.Дата заповнення картки: 28 квітня 2002 року.

Додаток 15

Облікова картка

Місця виявлення рідкісного виду рослин.

1.Назва виду:

Півник карликовий, (ирис карликовый), iris pumila L.

2.Географічне положення популяції:

Куйбишевський район, село Зразкове - ст. Бельманка, степова балка.

Відстань до станції Бельманка Придніпровської залізниці - 1 км.

3.Стисла характеристика території, її площа:

Степова балка, глибина від 3 до 15 м, ширина від 20 до 70 м. Пологі схили лівого борту з виходами кристалічних порід на денну поверхню, правий берег пологий використовується для сільськогосподарських угідь місцевими сільськогосподарськими підприємствами. На всій території балки зустрічається болотна та лучна рослинність річкової долини та бідна різнотравно - типчакова рослинність гранітних відслонень.

4.Стан популяції рідкісних видів:

- загальна площа популяції - близько 8 га,

- чисельність популяції - більше 8000 рослин.

- щільність на 1 м кв.:

Середня - 18 х 1 м кв.;

Максимальна 42 х м кв.

- форма охорони - відсутня.

5.Сучасне використання території:

пасовище для громадської череди великої рогатої худоби жителів села Зразкове, частково для сінокосів.

6.Землекористувач території:

Зразківська та Смірновська сільська рада Куйбишевського району, .

7.Дослідження проводили:

Коваленко Антоніна, Большакова Юлія, - учениці 11 класу, Єременко Анастасія, учениця 10 класу, Бадіон Олена, Жолоб Дарія - учениці 5 класу Верхньотокмацької зош І - ІІІ ступенів.

Експедиційний загін “Ехо” туристичного клубу “Скіф”.

8.Дата заповнення картки: 28 квітня 2002 року.

Додаток 16

Облікова картка

Місця виявлення рідкісного виду рослин.

1.Назва виду:

белевалія Сарматська (белевалия Сарматская) Bellevalia sarmatica.

2.Географічне положення популяції:

Куйбишевський район, село Зразкове - ст. Бельманка, степова балка.

Відстань до станції Бельманка Придніпровської залізниці - 1 км.

3.Стисла характеристика території, її площа:

Степова балка, глибина від 3 до 15 м, ширина від 20 до 70 м. Пологі схили лівого борту з виходами кристалічних порід на денну поверхню, правий берег пологий використовується для сільськогосподарських угідь місцевими сільськогосподарськими підприємствами. На всій території балки зустрічається болотна та лучна рослинність річкової долини та бідна різнотравно - типчакова рослинність гранітних відслонень.

4.Стан популяції рідкісних видів:

- загальна площа популяції - близько 8 га,

- чисельність популяції - більше 1000 рослин.

- щільність на 1 м кв.:

Середня - 12 х 1 м кв.;

Максимальна 72 х м кв.

- форма охорони - відсутня.

5.Сучасне використання території:

пасовище для громадської череди великої рогатої худоби жителів села Зразкове, частково для сінокосів.

6.Землекористувач території:

Зразківська та Смірновська сільська рада Куйбишевського району, .

7.Дослідження проводили:

Коваленко Антоніна, Большакова Юлія, - учениці 11 класу, Єременко Анастасія, учениця 10 класу, Бадіон Олена, Жолоб Дарія - учениці 5 класу Верхньотокмацької зош І - ІІІ ступенів.

Експедиційний загін “Ехо” туристичного клубу “Скіф”.

8.Дата заповнення картки: 28 квітня 2002 року.

Додаток 17

Облікова картка

Місця виявлення рідкісного виду рослин.

1.Назва виду:

гіацинтик блідий (гиацинтик беловатый) Hyacinthella schur.

2.Географічне положення популяції:

Куйбишевський район, село Зразкове - ст. Бельманка, степова балка.

Відстань до станції Бельманка Придніпровської залізниці - 1 км.

3.Стисла характеристика території, її площа:

Степова балка, глибина від 3 до 15 м, ширина від 20 до 70 м. Пологі схили лівого борту з виходами кристалічних порід на денну поверхню, правий берег пологий використовується для сільськогосподарських угідь місцевими сільськогосподарськими підприємствами. На всій території балки зустрічається болотна та лучна рослинність річкової долини та бідна різнотравно - типчакова рослинність гранітних відслонень.

4.Стан популяції рідкісних видів:

- загальна площа популяції - близько 8 га,

- чисельність популяції - більше 1000 рослин.

- щільність на 1 м кв.:

Середня - 12 х 1 м кв.;

Максимальна 72 х м кв.

- форма охорони - відсутня.

5.Сучасне використання території:

пасовище для громадської череди великої рогатої худоби жителів села Зразкове, частково для сінокосів.

6.Землекористувач території:

Зразківська та Смірновська сільська рада Куйбишевського району, .

7.Дослідження проводили:

Коваленко Антоніна, Большакова Юлія, - учениці 11 класу, Єременко Анастасія, учениця 10 класу, Бадіон Олена, Жолоб Дарія - учениці 5 класу Верхньотокмацької зош І - ІІІ ступенів.

Експедиційний загін “Ехо” туристичного клубу “Скіф”.

8.Дата заповнення картки: 28 квітня 2002 року.

Додаток 18

Облікова картка

Місця виявлення рідкісного виду рослин.

1.Назва виду:

гіацинтик блідий (гиацинтик беловатый) Hyacinthella schur.

2.Географічне положення популяції:

Бердянський район, село Дахно, степова балка.

Відстань до станції Нельгівка Придніпровської залізниці - 14 км.

3.Стисла характеристика території, її площа:

Степова балка, глибина від 5 до 8 м, ширина до 100 м. Пологі схили лівого борту використовуються як пасовище, правий берег крутий з виходами кристалічних порід на денну поверхню використовується для заліснення степових схилів. На всій території балки зустрічається болотна та лучна рослинність річкової долини та бідна різнотравно - ковилова рослинність гранітних відслонень. Загальна площа досліджуваної ділянки балки становить близько 100 га, з них близько 6 га зайнято водоймою.

4.Стан популяції рідкісних видів:

- загальна площа популяції - близько 0,1 га,

- чисельність популяції - 273 рослини.

- щільність на 1 м кв.:

Середня - 7 х 1 м кв.;

Максимальна 21 х м кв.

- форма охорони - відсутня.

5.Сучасне використання території:

лісозахисна смуга та для прогону худоби на водопій до ставка з сусідньої балки.

6.Землекористувач території:

Андріївська селищна рада Бердянського району.

7.Дослідження проводили:

Єременко Анастасія, Овчаренко Юлія - учениці 10 класу, Попова Інна - учениця 8 класу, Бадіон Олена, Тимофєєва Юлія - учениці 5 класу Верхньотокмацької зош І - ІІІ ступенів.

Експедиційний загін “Ехо” туристичного клубу “Скіф”.

8.Дата заповнення картки: 17 травня 2002 року.

Додаток 19

Облікова картка

Місця виявлення рідкісного виду рослин.

1.Назва виду:

белевалія Сарматська (белевалия Сарматская) Bellevalia sarmatica.

2.Географічне положення популяції:

Бердянський район, село Дахно, степова балка.

Відстань до станції Нельгівка Придніпровської залізниці - 14 км.

3.Стисла характеристика території, її площа:

Степова балка, глибина від 5 до 8 м, ширина до 100 м. Пологі схили лівого борту використовуються як пасовище, правий берег крутий з виходами кристалічних порід на денну поверхню використовується для заліснення степових схилів. На всій території балки зустрічається болотна та лучна рослинність річкової долини та бідна різнотравно - ковилова рослинність гранітних відслонень. Загальна площа досліджуваної ділянки балки становить близько 100 га, з них близько 6 га зайнято водоймою.

4.Стан популяції рідкісних видів:

- загальна площа популяції - близько 0,2 га,

- чисельність популяції -близько 450 рослин.

- щільність на 1 м кв.:

Середня - 13 х 1 м кв.;

Максимальна 37 х м кв.

- форма охорони - відсутня.

5.Сучасне використання території:

лісозахисна смуга та для прогону худоби на водопій до ставка з сусідньої балки.

6.Землекористувач території:

Андріївська селищна рада Бердянського району.

7.Дослідження проводили:

Єременко Анастасія, Овчаренко Юлія - учениці 10 класу, Попова Інна - учениця 8 класу, Бадіон Олена, Тимофєєва Юлія - учениці 5 класу Верхньотокмацької зош І - ІІІ ступенів.

Експедиційний загін “Ехо” туристичного клубу “Скіф”.

8.Дата заповнення картки: 17 травня 2002 року.

Додаток 20

Облікова картка

Місця виявлення рідкісного виду рослин.

1.Назва виду:

тюльпан гранітний (тюльпан гранитный) Tulipa graniticola.

2.Географічне положення популяції:

Бердянський район, село Дахно, степова балка.

Відстань до станції Нельгівка Придніпровської залізниці - 14 км.

3.Стисла характеристика території, її площа:

Степова балка, глибина від 5 до 8 м, ширина до 100 м. Пологі схили лівого борту використовуються як пасовище, правий берег крутий з виходами кристалічних порід на денну поверхню використовується для заліснення степових схилів. На всій території балки зустрічається болотна та лучна рослинність річкової долини та бідна різнотравно - ковилова рослинність гранітних відслонень. Загальна площа досліджуваної ділянки балки становить близько 100 га, з них близько 6 га зайнято водоймою.

4.Стан популяції рідкісних видів:

- загальна площа популяції - близько 0,1 га,

- чисельність популяції - близько 350 особин.

- щільність на 1 м кв.:

Середня - 4 х 1 м кв.;

Максимальна 14 х м кв.

- форма охорони - відсутня.

5.Сучасне використання території:

лісозахисна смуга та для прогону худоби на водопій до ставка з сусідньої балки.

6.Землекористувач території:

Андріївська селищна рада Бердянського району.

7.Дослідження проводили:

Єременко Анастасія, Овчаренко Юлія - учениці 10 класу, Попова Інна - учениця 8 класу, Бадіон Олена, Тимофєєва Юлія - учениці 5 класу Верхньотокмацької зош І - ІІІ ступенів.

Експедиційний загін “Ехо” туристичного клубу “Скіф”.

8.Дата заповнення картки: 17 травня 2002 року.

Додаток 21

Облікова картка

Місця виявлення рідкісного виду рослин.

1.Назва виду:

Цимбохазма дніпровська (цимбохазма днепровская), сymbochasma borysthenica.

2.Географічне положення популяції:

Чернігівський район, село Нижній Токмак, степова балка.

Відстань до станції Верхній Токмак - І Придніпровської залізниці - 1,5 км.

3.Стисла характеристика території, її площа:

Степова балка, глибина від 1 до 3 м, ширина до 20 м. Пологі схили обох бортів балки використовуються частково як пасовище для громадської худоби. На всій території балки зустрічається бідна різнотравна рослинність глинистих ґрунтів. Загальна площа досліджуваної ділянки балки становить близько 3 га, з них близько 0,5 га зайнято лісовими насадженнями.

4.Стан популяції рідкісних видів:

- загальна площа популяції - близько 0,08 га,

- чисельність популяції - 186 особин.

- щільність на 1 м кв.:

Середня - 3 х 1 м кв.;

Максимальна 7 х м кв.

- форма охорони - відсутня.

5.Сучасне використання території:

частково для пасовища жителями села Нижній Токмак.

6.Землекористувач території:

Чернігівська селищна рада Чернігівського району, голова В. Кордій.

7.Дослідження проводили:

Коваленко Антоніна - учениця 11 класу, Коваленко Сергій - Учень 5 класу, Попова Інна - учениця 8 Верхньотокмацької зош І - ІІІ ступенів.

Експедиційний загін “Ехо” туристичного клубу “Скіф”.

8.Дата заповнення картки: 28 травня 2002 року.

Додаток 22

Облікова картка

Місця виявлення рідкісного виду рослин.

1.Назва виду:

белевалія Сарматська (белевалия Сарматская) Bellevalia sarmatica.

2.Географічне положення популяції:

Чернігівський район, село Нижній Токмак, степова балка.

Відстань до станції Верхній Токмак - І Придніпровської залізниці - 1,5 км.

3.Стисла характеристика території, її площа:

Степова балка, глибина від 1 до 3 м, ширина до 20 м. Пологі схили обох бортів балки використовуються частково як пасовище для громадської худоби. На всій території балки зустрічається бідна різнотравна рослинність глинистих ґрунтів. Загальна площа досліджуваної ділянки балки становить близько 3 га, з них близько 0,5 га зайнято лісовими насадженнями.

4.Стан популяції рідкісних видів:

- загальна площа популяції - близько 0,1 га,

- чисельність популяції - близько 300 особин.

- щільність на 1 м кв.:

Середня - 5 х 1 м кв.;

Максимальна 31 х м кв.

- форма охорони - відсутня.

5.Сучасне використання території:

частково для пасовища жителями села Нижній Токмак.

6.Землекористувач території:

Чернігівська селищна рада Чернігівського району, голова В. Кордій.

7.Дослідження проводили:

Коваленко Антоніна - учениця 11 класу, Коваленко Сергій - Учень 5 класу, Попова Інна - учениця 8 Верхньотокмацької зош І - ІІІ ступенів.

Експедиційний загін “Ехо” туристичного клубу “Скіф”.

8.Дата заповнення картки: 28 травня 2002 року.

Додаток 23

Облікова картка

Місця виявлення рідкісного виду рослин.

1.Назва виду:

гіацинтик блідий (гиацинтик беловатый) Hyacinthella schur.

2.Географічне положення популяції:

Чернігівський район, село Нижній Токмак, степова балка.

Відстань до станції Верхній Токмак - І Придніпровської залізниці - 1,5 км.

3.Стисла характеристика території, її площа:

Степова балка, глибина від 1 до 3 м, ширина до 20 м. Пологі схили обох бортів балки використовуються частково як пасовище для громадської худоби. На всій території балки зустрічається бідна різнотравна рослинність глинистих ґрунтів. Загальна площа досліджуваної ділянки балки становить близько 3 га, з них близько 0,5 га зайнято лісовими насадженнями.

4.Стан популяції рідкісних видів:

- загальна площа популяції - близько 0,08 га,

- чисельність популяції - 186 особин.

- щільність на 1 м кв.:

Середня - 3 х 1 м кв.;

Максимальна 7 х м кв.

- форма охорони - відсутня.

5.Сучасне використання території:

частково для пасовища жителями села Нижній Токмак.

6.Землекористувач території:

Чернігівська селищна рада Чернігівського району, голова В. Кордій.

7.Дослідження проводили:

Коваленко Антоніна - учениця 11 класу, Коваленко Сергій - Учень 5 класу, Попова Інна - учениця 8 Верхньотокмацької зош І - ІІІ ступенів.

Експедиційний загін “Ехо” туристичного клубу “Скіф”.

8.Дата заповнення картки: 28 травня 2002 року.

Размещено на Allbest.ru

...