Комахи Кіндрашівського зоологічного заказника, що особливо охороняються

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Мала академія наук України

Луганське територіальне відділення малої академії наук України

Очно--заочна школа

Секція: «Біологія»

Комахи Кіндрашівського зоологічного заказника, що особливо охороняються

Автор:

Тютєрєва Світлана Олександрівна,

учениця 11-Б класу загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступеня № 1, смт. Станично-Луганське

Науковий керівник:

кандидат біологічних наук

Форощук Віталій Петрович

Луганськ - 2006

Комахи -- одна з найчисельніших за видовим складом груп тварин. Їх відомо близько одного мільона видів на Землі, а їх чисельність складає приблизно 10Іі екземплярів. Але серед них існують види, які до чого часу ще невідомі науці. Комахи відіграють важливу роль у природних біоценозах. В наслідок негативного антропогенного впливу на природу, розвиток цивілізації супроводжується зменшенням біорізноманітності флори та фауни. Тому фаністичні дослідження залишаються, як і раніше, актуальними. Особливо це стосується ландшафтів, де природні біоценози не зазнавали впливу людини. Багаторічні дослідження дозволяють глибше вивчити закономірності природного розвитку збереження біорізноманітності та розповсюдження комах. Це дозволяє розробляти заходи з охорони навколишнього середовища та їх мешканців.

Такі дослідження проводяться в першу чергу на природоохоронних територіях, де ще залишилася вагома видова різноманітність флори, фауни і не порушені природні процеси. Вони служать своєрідним індикаторами визначення впливу людини на природу.

Таким чином, проблема вивчення видового складу комах на природно-заповідних територіяї є актуальною.

Особлива увага як держав, так і всесвітнього товариства приділяється збереженню тих видів істот, для подальшого існування яких є реальна загроза зникнення. В таких переліках видів, що особливо охороняються, комахи займають значне місце. На даний час існує чотири таких списки: Червона книга Міжнародної спілки охорони природи (МСОП) та Червона книга України (ЧКУ); Конвенція Ради Європи „Про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі” (Берн, 19.09.79), яку Україна ратифікувала 29.10.96 р. (БК); та Європейский Червоний список видів (1991 р.), яким загрожує зникнення з території держав Європейского союзу (ЄЧС).

Тому, метою проведенних досліджень було встановлення видів, що особливо охороняються, які зустрічаються на території Кіндрашівського загальнозоологічного заказника.

У ході проведенних досліджень були поставлені та вирішені наступні задачи: ознайомлення з літературними джерелами з данної проблеми; оволодіння методами ентомологічних досліджень і засобами збору комах; визначення комах до виду; вивчення наукової коллекції комах, що особливо охороняются, яка зберігається у лабораторії біорізноманіття кафедри екології СНУ ім. В Даля; складання списку видів комах Кіндрашівского заказника, що особливо охороняються.

Результатом проведених досліджень було: складання списку літератури по даній проблемі; збір наукової колекції комах, які мешкають на досліджуваній природно-заповідній території; визначення їх до виду; укладання списку комах Кіндрашівського заказника, що особливо охороняються; включення отриманних відомостей до кадастру данної природно-заповідної території.

Види комах Кіндрашівського зоологічного заказника, що особливо охороняются

У зв'язку з високим видовим різноманіттям комах, ступінь їхньої вивченості досить низька. Так, південно-східна частина України в этомологическом відношенні вкрай слабко вивчена. Лише є відомості по видовому складу окремих таксонів комах: бабок [1], пластинчатовусих жуків [2], жуків-златок [3,4], жуків-чорнотілок [5], жуків-листогризів [6], ос-евменін [7]. Тому, перелік наявних літературних джерел по даному питанню вкрай обмежений. Ще менше існує наукових праць, присвячених вивченню энтомофауны території області [8, 9]. І головним чином в них приділяється увага вивченню видового складу комах природно-заповідних територій області. У роботі Медведєва С.І. приводяться відомості по 1610 видам комах Провальской степу [10]. Вивчена ентомофауна Луганського природного заповідника: попелиць [11, 12] (ряд Рівнокрилих), стафилінів [13], жуків-довгоносиків [14], жуків-плавунців [15] (ряд Твердокрилих); совок [16], вогнівок [17], денних булавовусих [18] (ряд Лускокрилих), джмелів [19] (ряд Перетинчастокрилих). Приведений список 63 видів комах, що особливо охороняються на заповідній території [20]. Існують дані про 67 види рідкісних та зникаючих комах, що зустрічаються на території області [8].

Таким чином, в науковій літературі відсутні відомості про видовий склад комах, що особливо охороняються з Кіндрашівського заказника.

Дослідження проводились з квітня по жовтень 2005 року на території Кіндрашівського заказника, площа якого дорівнює 2205 га. Він розташованний біля с. Новокіндрашівка Станично-Луганського району на землях Новокіндрашівського лісництва (дивись карту-схему). Більшу частину його території займають заплавні ліси, з доміком культури сосни звичайної на боровій терасі. Згідно Закону України “Про природно-заповідний фонд України” “... господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечить цілям і завданням заказника, проводиться з додержанням загальних вимог охорони навколишнього природного середовища” (стаття 26). А “... науково-дослідна робота на теріторії заказника проводиться з метою охорони особливо цінних об'єктів” (стаття 41) [21] .

Збір комах здійснювався маршрутним засобом стандартними ентомологічними методами: за допомогою сачка або вручну. За період досліджень було зібрано 357 екз. комах. Систематичне визначення їх було проведене за допомогою визначника комах: “Определитель насекомых Европейской части СССР” [22]. Зустрічі комах, що особливо охороняються, реєструвались на підставі попереднього їх вивчення з фондової колекції лабораторії біорізноманіття кафедри екології СНУ ім. В. Даля.

Таким чином, на території Кіндрашівського заказника було відмічені наступні види комах, що особливо охороняються.

Ряд Odonata Бабки

Anax imperator Leach. Дозорщик - імператор

Зустрічається по всій території України. Ареал виду охоплює ( Зх ./ Пн. -- до Швеції) і Сх. (на Пн. - до країн Балтії) Європу. Пн. і Центр.Африку, Зх. та Пн. Індію, Кавказ, Закавказзя і середню Азію. Вірогідно, має дворічну генерацію. Літ імаго з червня по вересень. Хижаки, живляться дрібними літаючими комахами, зокрема кровососами. Яйця відкладають у тканини листків і стебель водяних рослин. Личинки - одні з найбільших серед личинок інших бабок (досягають 60 мм); протягом життя ліняють майже 12 разів. Вони є хижаки; підстерігаючи здобич (дрібні ракоподібні, пуголовки, личинки водяних комах, тощо), тривалий час можуть сидіти нерухомо на дні або серед водоростей. Вид занесений у ЧКУ [23].

Calopteryx virgo (L.) Красуня - діва.

Численність не значна. Зустрічається на Правобережній Україні. Ареал охоплює більшу частину Європи, Пн. Африку (Алжир), Зх. і Центр. Азію, частину Зх. і Сх. Сибіру. Має дворічну генерацію. Літ імаго з травня по вересень. Самка відкладає по одному з 300 яєць у тканини і стебло водяних рослин через надрізи зроблені яйцекладом. Личинки розвиваються у воді і слабо проточних водоймах, зустрічається рідко. Вид занесений у ЧКУ.

Ряд Colеoptera Твердокрилі

Calocoma sycophanta (L.) Красотіл - пахучий.

Цього великого золотисто-зеленого жука не можливо зустріти повсюди. Вони відносяться до хижих турунів. Жук-красотіл -- такий же корисний, як і сонечки, що знищують тлю й інших дрібних комах-шкідників. Красотіли, коли їх багато, здібні здержати і навіть погасити спалах чисельнності шкідливої гусені, позбавляя людей від необхідності тратити масу сил та коштів на хімічну боротьбу з шкідниками. Але й личинки красотілів -- хижаки, які вміло заповзають до гнізд шовкопрядів. Ведуть нічний спосіб життя. Зимують жуки в грунті. Парування та відкладання яєць відбувається на весні та на початку літа, розвиток личинок та лялечок триває близько 2 місяців, до появи у серпні - вересні молодих жуків. Поширюється по всій території України. Ареал охоплює також Центр. і Сх. Європу, Пн. Африку, Малу Азію. Вид зустрічається у Центр. і Пд. районах Сх.- Європейської рівнини, на Кавказі, у Закавказзі та в горах серед. Азії, Ірані. Вид занесений у ЧКУ та ЄЧС.

Purpuricenus kaehleri (L.) Вусач - червонокрил Келера.

Зустрічається у заплавних лісах Сіверського Дінця. Літ, парування і розселення дорослих жуків у червні - липні. Поширюється на Пд. частині зони мішаних лісів, лісостепа та Пн. частина степової зони, Пд. берег Криму. Ареал охоплює Пд. і Пд.-Сх. Європу, південь лісової зони європейської частини Росії , Пд. Урал, Кавказ і Закавказзя, Іран. Вид занесений у ЧКУ.

Aromia morchata (L.) Вусач мускусний.

Зустрічається по всій території області, найчастіше по берегам рік і озер з насадженням верби та осини. Личинки розвиваються у деревах. Має дворічну генерацію. Літ, парування і відкладання яєць тривають з поч. червня по серпень. Самка відкладає 90-160 яєць у тріщини корих. Розвиток личинок і залялькування відбувається у деревині. Поширюється по всій території України. Ареал охоплює широку смугу Євразії - від Атлантичного океану до Тихого (на Пн. - до тундрової зони ), Пн. Африку. Вид занесений до ЧКУ.

Lucanus cervus (L.) Жук-олень.

Характеризується сильно розвинутими верхніми щелепами у самця і грібеневидною булавою вусиків. Цей жук - є самим великим у Європі. Був відомий ще древнім римлянам. Цей вид на території області зустрічається у дуравах. Дорослі жуки живляться соком дуба, личинки розвиваються у дубових пнях, трухлявих дуплах. Численність жука останнім часом різко скоротилась із-за санітарної вирубки лісів по заплаві Сіверського Дінця. Невдовзі після парування самці гинуть. Вид занесений до БК та ЧКУ

Ряд Lepidoptera Лускокрилі.

Zerynthia polyxena (Den. et Schif. ) Поліксена.

На лісових галявинах Луганської області часто зустрічається цей красивий метелик. Розмах її крил досягає 50 мм. Метелики повільні у польоті, часто сідають на квіти, тому являються легкою здобиччю. Дає одну генерацію на рік. Літ метеликів з кінця квітня по травень (окремі особини зустрічаються до середини червня). Самка відкладає яйця (від 1 до 32) на листки, квіти та гілки верхньої частини хвилівника звичайного. Гусениці з'являються через 8-9 днів, їхній розвиток триває 4-5 тижнів (травень - червень). Лялечки прикріплюються до гілок рослин і зимують, іноді 2-3 сезони. Поширюються майже повсій території України. Ареал охоплює Пд., Пд.-Сх. і Сх. Європу, Зх. Кавказ та Зх. Казахстан. Вид занесений у ЧКУ, БК, ЄЧС.

Staurophora celsia (L.) Совка розкішна.

Дає одну генерацію на рік. Літ імаго у серпні - вересні. Зимують яйця. Гусениці зустрічаються у червні - липні на злакових (зокрема -- мітлиці, щучник дернистий). Заляльковується у грунті в кінці липня - серпня. Поширюється на Київський, Житомирський, Чернігівській області, Пд. берег Криму. Ареал охоплює Європу, Сибір, Приамур'я, Центр. Азію (Монголія ). Вид занесений у ЧКУ.

Papilio machaon (L.) Махаон

Зустрічається по всій території України. Ареал охоплює Європу, Серед., Центр. та Півн. Азію, Пн. Америку. Мешканець різнотравних луків, сонячних лісових галявин й узліссь, парків і садів, узбіч доріг тощо. Дає 2-3 генерації на рік. Літ метеликів починається з кінця квітня по вересень. Самка відкладає по 1-2 яйця, які розвиваються протягом 5-12 днів. Гусениця живиться на рослинах родини зонтичних. Зімує лялечка. Вид занесений до ЧКУ.

Iphiclides podalirius (L.) Подалірій

Зустрічається майже по всій території України. Ареал охоплює помірні й субтропічні широти Європи, Зах. Азії, Пн. Африки. Мешканець степових ярів з чагарниками й дикими плодовими деревами, узліссь й галявин листяних лісів, захисних лісосмуг, парків, садів тощо. Дає дві генерації на рік, у сприятливі роки -- три. Літ імаго у травні -- червні і з середини липня по серпень, у степовій зоні -- майже безперервно з середини квітня до початку жовтня. Самка відкладає по 1-2 яйця на поверхню листків кормових рослин -- диких або культурніх розоцвітних (терен, глод, абрикоса). Розвиток яєць триває 10-14 днів, гусениць -- 5-8 тижнів. Зимує лялечка. Вид занесений до ЧКУ.

Nymphalis xanthomelas (Esner.) Ванесса чорно - руда.

Один з 7 видів палеарктичного роду; один з 4 видів роду у фауні України. Дає одну генерацію на рік. Літ метеликів у червні - липні. Гусениці з'являються (у травні - червні ) групами у гніздах на гілках деяких видів верби. Поширюється майже по всій Україні, за винятком сухостепових районів. Ареал охоплює Сх. і Пн. Європу, лісову зону помірних широт Азії, Кавказ та гірські райони Серед. Азії. Вид занесений у ЧКУ.

Catocala sponsa (L.) Стрічкарка орденська малинова.

Рідкісний, прикрашаючий природу вид. Розмах крил до 65-70 мм. Основний фон передніх крил буровато-сірий. Прикорнева лінія чорна, розвинута від переднього краю до середини крила, внутрішня медіальна лінія хвиляста, подвійно-буровато-чорна, посередині буровато-сіра, утворює чорний зубець. Зовнішна медіальна лінія зубчаста, подвійно-чорна, посередині -- бура, утворює два великих зубця . Почковидна пляма жовтувато - біла , з подвійною сірувато бурою каймою. Кайма у плямах, з буровато-сірими і біловатими проміжжям. Задні крила малиново-червоні з чорним зовнішнім краєм; внутрішня медіальна лінія чорна, три рази зігнута. Літають метелики з третьої декади червня по середину вересня. Зимують в стадії яйця. Гусениці живуть на дубі, інколи на осикі чи вербі. Живляться листям з кінця квітня по кінець червня. Заляльковуються між листям чи на ствбурах в білому коконі. Потребують охорони. Поширюються по всій території України. Ареал охоплює Європу, Пн. Африку, Малу Азію, Кавказ. Вид занесений у ЧКУ.

Euphydryas maturna (L.) Шашечниця велика.

Розмах крил 45-55 мм. Крила бурі з широкою червоно-коричневою смугою вздовж зовнішнього краю і з темними жилками. В базальній частині крил є декілька жовтих і червоно-коричневих плям. У каймі переднього крила є ряд червоно-коричневих і жовтуватих полу місяців, на задньому крилі вони жовтоваті. Зворотня сторона рожева з поперечними темними лініями і 2-3 ряди біловатих плям. Літає метелик з травня по початок червня на галявинах та узлісі. Самка відкладає яйця купами. Молоді гусениці живуть спочатку разом у шовковій пряжі, а потім -- розповзаються і живуть окремо. Вид занесений у БК, ЄЧС.

Satunia pyri Schiff. Сатурнія грушова.

Це дуже великий метелик Європи, досягаючий у розмірі крил 160 мм . Буроваті крила мають широку світлу кайму вздовж зовнішнього краю. Передні крила з сіруватим нальотом. У верхньому куту передніх крил знаходиться темна пляма, а на кожному крилі у середині -- кругла пляма, схожа на око. Воно має чорне ядро, навколо якого -- червоні і чорні кола чи напівкола з білими й червоними полумісяцями. Метелики літають у квітні - травні, в вечері та в ночі. В рік дають одне покоління. Гусениці живуть в липні - серпні, живляться листям. Ляльки зимують у коконі. Вид занесений у ЄЧС.

Ряд Dipera Двокрилі.

Asilus crabroniformis (L.) Ктир шершенодібний.

Літ імаго у другій половині літа. Личинки -- хижаки, розвиваються у піщаному грунті. Поширюється на лісостеповій та степовій зонах. Ареал охоплює також Центр. і Пд. райони Європи, Пд. Африку, Серед. та Сх. Азію. Вид занесений у ЧКУ.

Satanas gigas Evers. Ктир гігантський.

Тіло цієї великої мухи густо волохате, його розміри досягають 38-50 мм. Голова рухлива, широка з хоботком, крила прозорі. Дорослі ктирі та їх личинки -- хижаки, їх слина містить отруту. Дає одну генерацію на рік. Імаго з являються влітку. Деколи живляться і рослинними рештками. Поширюється лісостепі та у степу. Ареал охоплює Пд.-Сх. Європу, Пн. Африку, Пн.-Зх. Іран , Центр. і Серед. Азію. Вид занесений у ЧКУ.

Ряд Hymeoptera Перепончатокрилі.

Xylocopa valga Gerst. Ксілокопа фіолетова.

Тіло чорне з металево-фіолетовим блиском. Голова широка. Розміри крил досягають 30 мм. Поширюється на Закарпатті, Київському та Чернігівському Поліссі. Вид занесений у ЧКУ.

Xylocopa violacеae (L.) Ксілокопа звичайна.

Тіло чорне з металево-фіолетовим блиском. Голова вужче грудей. Ноги чорні волохаті. Довжина тіла 22-25 мм. Поширюється на Закарпатті, Волині, Луганській та Одеській області, Криму. Вид занесенний до ЧКУ

Таким чином, на території Кіндашівського заказника відмічено 18 видів комах, що занесені до Червоної Книги України, 4 види -- до Європейского Червоного списку та 3 види -- до Бернської конвенції. Найбільш частіше на території заказника зустрічаються подалірій, махаон, поліксена, красуня-діва, жук-олень, ксилокопи, дуже рідко -- красотіл пахучий, вусач-червонокрил, мускусний вусач, ктир гігантський, сатурнія грушевасовка розкішна та інщі.

В науковій літературі відсутні відомості щодо видового складу комах Кіндрашівського заказника.

В результаті проведенних досліджень у заказнику відмічено 18 видів комах, що особливо охороняються, 4 з яких занесені до Європейского Червоного списку, 3 -- до Бернської конвенції, інщі -- до Червоної книги України.

Необхідно провести природоохоронні заходи щодо покращення умов існування красотіла пахучого, вусача-червонокрила, мускусного вусача, ктиря гігантського, сатурнії грушевої, совки розкішної, ванесси чорно-рудої.

Відомості щодо помешкання комах, що особливо охороняються, на території Кіндрашівського заказника мають бути включені до кадастру природно-заповідних територій.

Список літератури

комаха заповідний природа

1. Мартынов А.В., Мартынов В.В. Предварительный обзор стрекоз (Insecta, Odonata) восточной Украины // Загальна і прикладна ентомологія в Україні. Тези доп. наук. ентомолог. конф., присвяч. пам'яті чл.-кор. НАНУ, д.б.н., проф. В.Г. Долина (15--19 серпня 2005 р., Львов).-- Львів. -- 2005.-- с. 136--138.

2. Мартынов В.В. Фауна пластинчатоусых жуков (Coleoptera, Scarabaeoidea) городских и целинных территорий юго-востока Украины // Изв. Харьков. энтомол. об-ва. -- 1997.-- т. 5, вып. 2.-- с. 44-50.

3. Писаренко Т.А. Материалы к видовому составу составу жуков-златок (Coleoptera, Buprestidae) юго-востока Украины // Вест. зоологии. - 2003. - № 16, отд. вып. - с. 105-107.

4. Писаренко Т.А. Матеріали до фауни твердокрилих родини златки (Coleoptera, Buprestidae) південного сходу України // Загальна і прикладна ентомологія в Україні. Тези доп. наук. ентомолог. конф., присвяч. пам'яті чл.-кор. НАНУ, д.б.н., проф. В. Г. Долина (15--19 серпня 2005 р., Львов).-- Львів.-- 2005.-- с. 168--169.

5. Савченко Е.Ю. Жуки-чернотелки (Coleoptera, Tenebrionidae) заповедных территорий юго-востока Украины // Загальна і прикладна ентомологія в Україні. Тези доп. наук. ентомолог. конф., присвяч. пам'яті чл.-кор. НАНУ, д.б.н., проф. В. Г. Долина (15--19 серпня 2005 р., Львов).-- Львів.-- 2005.-- с.188--189. (ДонНУ).

6. Сергеев М.Е. Материалы по фауне и экологии жуков - листоедов (Coleoptera, Chrysomelidae) юго-востока Украины // Вест. зоологии. - 2003. - № 16, отд. вып. - с. 129-131.

7. Амолин А.В. Фауна ос-эвменин (Hymenoptera, Vespidae, Eumeninae) юго-восточной Украины // Загальна і прикладна ентомологія в Україні. Тези доп. наук. ентомолог. конф., присвяч. пам'яті чл.-кор. НАНУ, д.б.н., проф. В. Г. Долина (15--19 серпня 2005 р., Львов).-- Львів.-- 2005.-- с. 29--31.

8. Лебедева Л.И., Самчук Н.Д., Евтушенко Г.А., Кардопольцева Ю.И. Редкие и исчезающие насекомые Луганщины // Вісник ЛДПУ. -- 2000. -- № 11 (31).-- с. 57-71.

9. Кириченко А.Н., Талицкий В.И. Обзор фауны настоящих полужесткокрылых (Hemiptera, Heterooptera) северо-восточной части Донбасса (быв. Луганский округ УССР) // Тр. Зоол. ин-та АН СССР.-- 1932.-- І -- с. 415-482.

10. Медведев С.И. Предварительное сообщение об изучении энтомофауны Провальской степи Ворошиловградской обл. // Тр. НИИ биологии ХГУ.- 1950.- т. 14-15., с. 89-109.

11. Божко М.П. Фауна тлей (Aphididae) Стрелецкой степи Ворошиловоградской обл. // Тр. НИИ биологии ХГУ. - Харьков. - 1953. - т. 18. - с. 179-193.

12. Божко М.П. Фауна тлей Провальской степи // Тр. НИИ биологии ХГУ. - Харьков. - 1953. - т. 14-15. - с. 125-134.

13. Петренко А.А., Форощук В.П. Шешурак П.Н. К изучению жуков семейства Staphylinidae Latreille, 1802 (Coleoptera) Луганского природного заповедника // Cтан і проблеми природного та соціально-еконміческого середовища регіонів в Україні. Тез доп. Луганськ.- 2003.- с. 59-61.

14. Назаренко М.Ф., Мороз О.Ю. Аннотированный список долгоносикообразных жуков Луганского природного заповедника // Заповідна справа в Україні. - 2001. - т. 7, вип. 2. - с. 38-41.

15. Грамма В.Н. Экологические особенности водной энтомофауны заповедника "Стрельцовская степь" Ворошиловградской обл. // Вестник ХГУ, сер. Биология. - 1974. - № 105, вып. 6. - с. 105-109.

16. Ключко З.Ф. Совки (Noctuidae, Lepidoptera) заповідника Провальский степ // Проблеми загальної та молекулярної біології. - Київ, Либідь. - 1992. - вип. 10. - с. 58-62.

17. Пак О.В. Материалы к фауне чешуекрылых участка "Стрельцовская степь" Луганского заповедника // Роль охоронювальних природних територій у збереженні біорізноманіття. Тез. доп.--Канів.--1998.--с. 215-216.

18. Стусик В.Ю. Булавоусые чешуекрылые (Lepidoptera, Rhopalocera) Луганского природного заповедника // Биоразнообразие и роль зооценоза в естественных и антропогенных экосистемах. Тез. докл. - Днепропетровск. - 2005. - с. 310-311.

19. Мороз О.Ю. фауне шмелей и шмелей кукушек (Nymeroptera, Apidae) Луганского природного заповедника // Респуб. энтомол. конф. Тез. докл. - Ніжин. - 2000. - с. 87.

20. Форощук В.П. Новые находки особо-охраняемых насекомых в Луганском природном заповеднике // Вестник зоологии.-- 2003. -- отд. вып. № 16.-- с. 161--163.

21. Закон Украины «О природно-заповедном фонде Украины». -- № 502. -- 14.06.1992.

22. Определитель насекомых Европейской части СССР. /Под ред. Тарбинского С.П., Плавильщикова Н.Н./.- М.- Л., ОГИЗ-Сельхозгиз. - 1948.- 1128 с.

23. Червона книга України. Тваринний світ. -- Київ, Укр. Енциклопедія. -- 1994. -- 460 с.

Размещено на Allbest.ru