Вплив професора Т.Д. Страхова на формування наукового світогляду та становлення В.Ф. Пересипкіна як вченого

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський національний університет садівництва

Вплив професора Т.Д. Страхова на формування наукового світогляду та становлення В.Ф. Пересипкіна як вченого

директор наукової бібліотеки, Нижник С.В.

Умань

Анотація

Автором висвітлено процес становлення наукового світогляду видатного ученого--фітопатолога, академіка УААН, члена--кореспондента ВАСГНІЛ, доктора біологічних наук, професора Володимира Федоровича Пересипкіна. Метою даного дослідження є вивчення початкового етапу наукової і дослідницької діяльності, внесок ученого у розвиток фітопатології та виявлено вплив професора Т. Д. Страхова на встановлення відомого вченого в галузі захисту рослин.

Дослідження ґрунтується на використанні комплексу загальнонаукових структурно-функціональних та історичних методів, а також широкої джерельної бази.

Ключові слова: Володимир Федорович Пересипкін, Т.Д. Страхов, захист рослин, фітопатологія, Харківський сільськогосподарський інститут.

Становлення української держави сприяло переосмисленню її історичних подій, відкриттю багатьох імен, фактів, які тривалий час залишалися поза увагою вчених або отримали неповну чи необ'єктивну оцінку. Персоналізація української історії дає змогу визначити етапи розвитку наукових напрямів, надає вітчизняній історії науки і техніки портретну конкретику, у сукупності визначає актуальність поставленої проблеми. Не випадково спостерігається тенденція інтересу до історичного розвитку науки, до наукової діяльності особистостей, що працювали у минулому. Об'єктивне відтворення процесів становлення та розвитку вітчизняної науки було б неповним без визначення внеску наукових здобутків академіка Володимира Федоровича Пересипкіна.

Попередніми дослідниками відтворено окремі аспекти наукової діяльності В. Ф. Пересипкіна, узагальнено деякі наукові напрями. Однак, до цього часу не було окремого дослідження, присвяченого персоналії вченого, зокрема, впливу професора Т. Д Страхова на формування наукового світогляду та становлення В. Ф. Пересипкіна як ученого. Лише частково ця тема була порушена в деяких публікаціях науковцями, зокрема М. М. Кирик [3], О. А. Дереча, В. А. Санін, Л. О. Крочкова [2]. У біобібліографічному покажчику з нагоди 85-річчя від дня народження ученого в серії “Академіки Української академії аграрних наук” [7]; у спогадах його учнів, колег [4] є згадка про початкові етапи наукової і дослідницької діяльності відомого вченого в галузі захисту рослин В. Ф. Пересипкіна.

Автором використано історичні, загальнонаукові (аналіз, синтез, типологізація), історичний та джерелознавчий методи. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні системно-історичного підходу.

Досліджуючи постать академіка В. Ф. Пересипкіна не можливо обминути увагою “харківський період” діяльності, коли відбувалося формування його наукового світогляду та становлення як вченого- дослідника. З вищезазначеного, метою роботи є всебічне дослідження об'єктивних і суб'єктивних чинників, які вплинули на вибір фаху, наукового шляху та формування особистості майбутнього доктора біологічних наук, професора, академіка УААН Володимира Федоровича Пересипкіна. Також висвітлити вплив професора Т. Д. Страхова на встановлення відомого вченого в галузі захисту рослин. Відповідно до поставленої мети визначено наступні завдання: на основі архівних та опублікованих матеріалів дослідити вплив професора Т. Д. Страхова на формування наукового світогляду та становлення В. Ф. Пересипкіна як ученого в галузі захисту рослин, висвітлити здобутки, оцінити його внесок у розвиток сільськогосподарської дослідної справи, з'ясувати маловідомі сторінки життєвого та наукового шляху вченого, його внесок у розвиток фітопатології.

Володимир Пересипкін змалечку навчився шанувати хліборобську працю, був вихований в кращих традиціях минулих поколінь і успадкував від батьків любов до рідної землі й науки.

У 1929 році закінчив Панютинську семирічну школу, згідно з оригінальною і прогресивною Скрипниковою системою освіти в Україні. Протягом 1929-1932 рр. навчався Володимир Пересипкін в

Олексіївському агрономічному технікумі, який закінчив з відзнакою.

Закріплюючи теоретичні знання отримані в технікумі В. Ф. Пересипкін з березня 1932 року працював агрономом Чапаївського бурякорадгоспу, а травень - листопад цього ж року - агроном Дубровського конезаводу № 62 Миргородського району Полтавської області.

Постійна тяга до фундаментальних знань агрономії, особливо з сільськогосподарської фітопатології, неминуче приводять молодого агронома за парти Харківського сільськогосподарського інституту (1932), на факультет захисту рослин, який закінчив у 1936 р., що підтверджує диплом з відзнакою.

Не випадково майбутній учений вибрав даний вуз, адже це був єдиний в Союзі того часу інститут з відповідним факультетом (відкритий у 1932 р). Деканом факультету захисту рослин був призначений професор Т. Д. Страхов. Перший набір на 1-й курс склав 75 осіб (три групи по 25 чоловік). Однак при відкритті факультету був відразу ж освічений і 2-й курс (24 особи), сформований з студентів 2-го курсу агрономічного факультету, які побажали спеціалізуватися по захисту рослин [1, с. 49].

Під час навчання в інституті доля робить подарунок майбутньому вченому - знайомить із Т. Д. Страховим, який надалі стає вчителем, наставником, консультантом, нарешті другом. Адже Тимофій Данилович був багатогранною непересічною особистістю, який блискуче володів теорією і практичними навичками. світогляд фітопатолог пересипкін рослина

Викладаючи курс “фітопатології" в Харківському університеті й володіючи безцінним досвідом професор Т. Д. Страхов вміло поєднував теорію з практикою. Глибоко і багатогранно вивчаючи агротехнічні прийоми, їх вплив на оздоровлення рослин,

Т. Д. Страхов сформулював нову теоретичну концепцію, яка була прийнята на озброєння фітопатології нашої країни. В її основі лежало положення про динамічність патологічного процесу, що залежить від сукупності властивостей паразитів, що живлять рослини, і від факторів навколишнього середовища, що впливають на ці властивості. Найважливішим висновком з наведеного теоретичного становища стало те, що, змінюючи умови середовища, наприклад, вміст поживних речовин у ґрунті, густоту або глибину посіву та ін. Можна впливати на перебіг патологічного процесу. Звідси - особлива увага до агротехнічних прийомів, за допомогою яких можна змінювати болезнеустойчивость рослин і впливати на фітосанітарний стан посівів.

Дані дослідження не залишались без уваги як студентів, серед яких був і В. Ф. Пересипкін, так і відомого радянського фітопатолога Н. А. Наумова, який написав з цього приводу: “Хвороба, а не збудник починає набувати домінуюче значення в дослідницьких роботах і такий перелом в основних концепціях фітопатологів знаменує створення нової фітопатології" [1].

Велику увагу Т. Д. Страхов приділяв хворобостійкості сортів. Він розробив комбіновану шкалу, що дозволяє враховувати як ступінь ураженості, так і ступінь стійкості пшениці до бурої листкової іржі. Ця шкала і тепер широко використовується в роботах по імунітету рослин. У 20-і роки Т. Д. Страхов поклав початок гістолого-фізіологічним дослідженням взаємовідносин рослин з фітопатогенними мікроорганізмами. В результаті учений сформулював теорію фізіологічного імунітету рослин - теорію дегенерації збудників хвороб в тканинах живлять рослин, яка відкрила нові підходи до вивчення взаємин патогенів з рослинами.

На думку фітопатолога Т. Д. Страхова, студент повинен отримати знання, достатні не тільки для правильної діагностики найбільш поширений захворювань, а й насамперед для прийняття заходів боротьби із ними. Для цього він повинен знати причини виникнення захворювання і ті вимоги, які пред'являє збудник до умов навколишнього середовища [8].

Володимир Федорович Пересипкін, під керівництвом професора Т. Д. Страхова, самостійно проводив досліди, ретельно виконував необхідні спостереження і обліки виключно у вільний від основних занять час.

Так, після успішного закінчення Харківського сільськогосподарського інституту Володимир Пересипкін був прийнятий на посаду молодшого співробітника, а потім асистента кафедри фітопатології, деканом якого був, як уже зазначалося, Т. Д. Страхов [6, с. 13].

Жага до знань і пізнання нового, усвідомлюючи важливість даної науки, яка вивчає як хвору рослину так і патологічний процес з ознаками хвороби за якими хвора рослина відрізняється від здорової; відшукує причину появи захворювання; вивчає закономірності появи та розповсюдження хвороб; знаходить шляхи швидкого та економічно вигідного подолання виникнення захворювань та лікування пошкоджених рослин не полишали молодого й допитливого студента. Тому Володимир Пересипкін не роздумуючи приймає рішення продовжити навчання в аспірантурі Харківського сільськогосподарського інституту та продовжує працювати асистентом на кафедрі фітопатології. Саме тут Т. Д. Страховим були закладені нові теоретичні основи для розробки хімічних засобів захисту рослин від хвороб, запропоновано новий принцип використання пестицидів - “десорбціонную- газовий метод”. Продовжуючи дослідження даного методу свого наставника та під його керівництвом у період 1936-1940 рр. Володимир Пересипкін займався дослідженням і розробкою питання про можливості використанням десорбційно-газового методу для дезинфекції насіння льону. Результатом даного дослідження був захист кандидатської дисертації та отримання диплома кандидата наук [6, с. 7]. На той час молодому вченому виповнюється тільки 26 років.

В 1956 р. В. Пересипкін захистив докторську дисертацію на тему “Бактериальная гниль озимого рапса, условия ее возникновения и мероприятия по повышению устойчивости растений к заболеванию”. Науковим консультантом був відомий фітопатолог, заслужений діяч науки УРСР, член-кореспондент АН УРСР, професор Д. Т. Страхов.

Володимир Федорович Пересипкін гідний учень свого вчителя. Про що свідчать його здобутки у науковій та педагогічній діяльності. Зокрема, його наукова школа почала діяти з 1963 р. Напрямком її роботи було вивчення хвороб сільськогосподарських культур, створення вихідних форм пшениці озимої і ріпаку з подальшим їх використанням у селекційному процесі як джерел стійкості, розробка комплексних систем захисту рослин.

У фітопатологічних дослідженнях професор В. Ф. Пересипкін спільно зі своїми учнями підтвердив можливість існування фітопатогенних бактерій у фільтруючій формі [7] і з'ясував їх регенерації у візуальній формі, розпочав роботу з вивчення імунітету культурних рослин. Пересипкін В. Ф. багато зробив у галузі імунітету рослин. Зокрема, створено сорти рослин з підвищеною стійкістю проти хвороб. До вітчизняної наукової скарбниці ввійшли такі досягнення: 7 сортів ріпаку озимого та 6 ярого, 2 сорти пшениці озимої, які були районовані в Україні та країнах СНД. Під його керівництвом розроблені і широко впроваджені у виробництво комплексні системи захисту основних сільськогосподарських культур від шкідливих організмів. За участь в циклі робіт “Розробка методів експериментального одержання та практичного використання індукованих мутацій у рослин” В. Ф. Пересипкін був удостоєний лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки (1982 р.) і премії Ради Міністрів СРСР (1989 р.) [6, с. 18], а також звання та гранту Соросівського професора (1994 р.).

Куди б не вела доля службовими сходами, В. Ф. Пересипкін практично ніколи не відходив від творчої і дослідницької, викладацької роботи на кафедрі фітопатології українських вузів. Самостійно і в співавторстві з ним було опубліковано 500 наукових праць.

Серед них 28 книг, ряд монографій, довідників із захисту рослин, в тому числі такі навчальні посібники - “Хвороби сільськогосподарських культур”,

“Сільськогосподарська фітопатологія”, “Атлас хвороб польових культур”, “Хвороби зернових культур”. У публікаціях описуються практично всі основні хвороби рослин польових культур і багаторічних насаджень в Україні.

Активно працював в редакційних колективах різних видавництв: “Вісник сільськогосподарських наук”, “Захист рослин” та багато інших, а так брав участь в роботі міжнародних, всесоюзних і республіканських наукових форумах по захисту рослин.

Досліджені архівні фонди Харківського обласного архіву, історичних нарисів Харківського сільськогосподарського інституту й історико- бібліографічної літератури стосовно життя і творчості академіка В. Ф. Пересипкіна, дозволило дійти висновку, що професор Т. Д. Страхова відіграв найвизначнішу роль у формуванні наукового світогляду і становлення В.Ф. Пересипкіна як висококваліфікованого вченого- дослідника. Вміння розгледіти майбутній талант і педагогічний хист передалося й Володимиру Федоровичу, що дало йому можливість виховати цілу плеяду науковців і дослідників в галузі захисту рослин та фітопатології в Україні, а численні авторські свідоцтва, монографії, сотні наукових праць, стали своєрідним звітом великої науково-дослідницької роботи в галузі захисту рослин, а нагороди та відзнаки свідчать про її визнання широкою науковою громад кістю та державою.

Список використаних джерел

1. Васильев В. П. История защиты растений от вредителей и болезней в Украине / В. П. Васильев, М. П. Лессовой. - К. : Аграрная наука, 1996. - 132 с.

2. Дереча О. А. Спогади про шановну, рідну людину, академіка Володимира Федоровича Пересипкіна / О. А. Дереча, В. А. Санін, Л. О. Крючкова // Фітопатологія: сучасність та майбутнє: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 100-річчя з дня народження

В. Ф. Пересипкіна (16-18 жовтня, м. Київ). - К., 2014. - С. 10-12.

3. Кирик М. М. Академік Пересипкін В. Ф. - видатний вчений, організатор науки, педагог / М. М. Кирик // Фітопатологія: сучасність та майбутнє: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 100-річчя з дня народження В. Ф. Пересипкіна (16-18 жовтня, м. Київ). - К., 2014. - С. 8-10.

4. Кирик М. М. Кафедра фітопатології ім. акад. В. Ф. Пересипкіна. Історія та сучасність / М. М. Кирик, М. Й. Піковський. - К. : Вид. центр НАУ, 2008. - 23 с.

5. Німчук В. В. Проблеми українського правопису XX - початку XXI ст. / В. В. Німчук. - К., 2002. - С.22.

6. Пересипкін Володимир Федорович: біобібліогр. покажч. наук. праць за 1938 - 1998 роки / УААН Центр. наук. с.-г. б-ка, Нац. аграр. ун-т ; упоряд. : Т. Ф. Дерлеменко, Д. В. Устиновський, Л. А. Кириленко. - К. : Аграрна наука, 1999. - 88 с.; порт. - (Біобібліог. сер. “Академіки Української академії аграрних наук”).

7. Пересыпкин В. Ф.: [Биограф. справка] // Сельскохозяйственная биология. - 1985. - № 6. - С. 26.

8. Пересыпкин В. Ф. К 100-летию со дня рождения Т. Д. Страхова / В. Ф. Пересыпкин, И. В. Гречко, В. Н. Понировский // Вестн. с.-х. науки. - 1990. - № 12. - С. 147-148.

Размещено на Allbest.ru