Вітамін В9

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ»

Кафедра хімічної технології високомолекулярних сполук

Реферат

з дисципліни «Технологія оздоровчих харчових продуктів» на тему:

ВІТАМІНИ. Вітамін В9

Виконала

студентка групи 1-ТЖ-84

Ляшенко Карина Андріївна

Перевірила

викладач каф. ХТВМС

Філінська А.А.

Дніпро, 2017

Зміст

1. Вітаміни групи В

2. Загальна характеристика вітаміну В9

3. Історична довідка

4. Роль у функціонуванні організму

5. Рекомендовані добові вживання

6. Симптоми нерівноцінного вживання

6.1 Передозування

6.2 Дефіцит

7. Взаємодія вітаміну В9 з іншими речовинами

Список використаної літератури

1. Вітаміни групи В

Вітаміни групи В -- водорозчинні вітаміни. Вони з їжі відразу надходять в кров. Ці вітаміни не накопичуються в тканинах і виводяться з організму досить швидко.

Вітаміни групи В беруть участь у клітинному метаболізмі, енергетичному обміні і забезпечують нормальне функціонування нервової системи. Також від цього комплексу вітамінів залежить робота імунної системи, здатність справлятися зі стресами, з розумовими та емоційними навантаженнями.

Раніше до вітамінів групи В відносили 12 речовин, кожна з яких була пронумерована від В1 до В12. Але вивчення будови кожного елемента групи показало, що деякі з них є вітаміноподібними речовинами або синтезуються в людському організмі.

Кожна речовина, що відноситься до вітамінів групи В, має свої функції і харчові джерела. Вітаміни групи В мають велике клінічне значення. Ізольований дефіцит одного з вітамінів цієї групи виникає надзвичайно рідко. Зазвичай він буває комбінованим, як результат недостатнього надходження в організм білків та інших незамінних поживних речовин (цинку, есенціальних жирних кислот). Ця група вітамінів включає вітаміни В1, (тіамін), В2, (рибофлавін), В3 (ніацин), В5 (пантотенова кислота), В6 (піридоксин), В12 (ціанокобаламін), В9 (фолієву кислоту) [ 1 ].

2. Загальна характеристика вітаміну В9

До вітаміну B9 можна віднести групу сполук - фолієва кислота, фолацин, фолати.

Фолієва кислота - кристалічний порошок жовтого або Жовтого або жовтувато-оранжевого кольору (за рахунок птиридиновой системи), без смаку і запаху.

Фолієва кислота практично нерозчинні у воді (0,0016 г/100мл) і 95% спирті, оліях, ацетоні, хлороформі, ефірі, мало розчиняється в розведеній соляній кислоті. Легко розчиняється у розчинах їдких лугів.

При висушуванні під атмосферним тиском і при помірній температурі кристали містять дві молекули води. Кристалізаційна вода видаляється при температурі 145° С під глибоким вакуумом, при цьому речовина стає гігроскопічною.

Нестійка до дії світла, окислювачів і відновників. Розкладається в сільнощелочних і сильнокислых середовищах. Осідає солями кальцію. Повільно відновлюється аскорбіновою кислотою, цей процес прискорюється у кислому середовищі сповільнюється в нейтральній. У присутності рибофлавіну швидко окислюється киснем повітря.

Має характерні спектри поглинання в УФ-області спектру.

Температура кипіння 2500С. Плавиться при температурі 3600С з розкладанням.. Легко руйнується при кулінарній обробці і на світлі. Він необхідний для росту і розвитку кровоносної та імунної систем. Разом з фолієвою кислотою до вітамінів відносяться і її похідні, у тому числі ди-, три-, поліглутамати та інші. Всі такі похідні разом з фолієвою кислотою об'єднуються під назвою фолацин.

Систематична назва фолієвої кислоти: N-4-2-аміно-1,4-дигідро-4-оксо-6-птеридил)метиламінобензил-L (+) -глутамінова кислота

Хімічна формула: C₁₉H₁₉N₇O_6.

Структурна формула (рис. 1):

Рисунок 1. Структурна формула фолієвої кислоти

Ця кислота приймає участь у біосинтезі азотистих основ нуклеїнових кислот, креатину, метіоніну, в утворенні серіну із гліцину та ін. При участі специфічних ферментів відбувається фіксація залишків формальдегіду і мурашиної кислоти, їх активування і каталітичне перетворення (формілірування, гідроксиметилірування, утворення метильної групи), пов'язані з трьома основними функціями тетрагідрофолієвої кислоти [2, 3, 4].

3. Історична довідка

Фолієва кислота називалася по-різному, в залежності від виду тварин або штаму бактерій, які потребують в ній: фактор росту L. casei; вітамін М, необхідний для нормального кровотворення у мавп; вітамін ВС, фактор росту курчат (індекс «с» від англ. «chicken» - курча). Однак пізніше було встановлено, що всі ці речовини мають одну хімічну формулу.

У 1926 році лікар-мікробіолог Ст. Єфремов виявив у вагітних жінок специфічну форму недокрів'я - мегалобластную анемію. Тоді витаминология бурхливо розвивалася, багато вчених проводили дослідження саме в цій області знань. Найбільше зверталася увага на харчовий фактор. Єфремов точно визначив присутність в тканині печінки якогось антианемічного фактора - у пацієнтів, які отримували в їжу продукти з печінки, спостерігалися значні поліпшення. У 1931 році британський лікар і дослідник Люсі Уіллс, багато років працювала в Індії, встановила, що в деяких вагітних жінок, що страждали мегалобластною анемією, не спостерігалося поліпшень при вживанні очищеного екстракту клітин печінки. Однак ці жінки повністю одужували після вживання неочищеного екстракту. Звідси Уіллс зробила висновок, що при очищенні знищувався якийсь важливий чинник, що обумовлює одужання. Це речовина незабаром було виділено і отримало назву - фактор Уіллс. Також Люсі Уіллс повідомила про те, що прийом дріжджового екстракту допомагає вилікувати анемію у вагітних жінок. Це спостереження привело дослідників в кінці 1930-х років до ідентифікації фолієвої кислоти як головного діючого фактора у складі дріжджів.

Фолієва кислота була отримана з зеленого листя шпинату в 1941 році, в зв'язку, з чим і отримала своє остаточне назва (від лат. folium - лист). Причому для того, щоб виділити фолієву кислоту в перший раз, вченим знадобилося 4 тонни шпинату. Ще до встановлення хімічної будови фолієвої кислоти було показано, що для зростання деяких бактерій необхідно присутність в живильному середовищі параамінобензойної кислоти. Додавання структурних аналогів її, зокрема сульфаніламідних препаратів, навпаки, надавало гальмівну дію на ріст бактерій.

У 1945 році Анджир і співробітники (США) повідомляють про синтезі сполуки, ідентичного фактору L. casei, виділеного з печінки. Через деякий час вони описують хімічні структури основного та споріднених йому з'єднань [ 4 ].

4. Роль у функціонуванні організму

Відсутність у їжі фолієвої кислоти викликає анемію і лейкопенію (порушення синтезу еритроцитів і лейкоцитів), а також інші зміни в обміні речовин. В значних кількостях фолієва кислота міститься у дріжджах, листках рослин, овочах і фруктах, особливо багата на неї суниця (напевно цим пояснюється, відома з давніх пір, позитивна дія суниці при малокрів'ї). Із продуктів тваринного походження найбільш багаті на неї печінка, м'язи, серце. В організмі людини і тварин фолієва кислота депонується в печінці, виділяється з організму разом із сечею.

Гаряча обробка продуктів зменшує вміст фолієвої кислоти майже на 50%. вітамін фолієвий кислота добовий

Деякі бактерії здатні самі синтезувати фолієву кислоту з n-амінобензойної кислоти одного з її компонентів. Для таких бактерій роль вітаміну грає n-амінобензойна кислота. Це відкриття дало можливість зрозуміти механізм дії сульфаніламіду, котрий важливим лікарським препаратом. Сульфаніламід по своїй структурі схожий з будовою n-амінобензойної кислоти і може конкурувати з нею у процесі ферментативного синтезу фолієвої кислоти. Тому сульфаніламід інгібує ріст патогенних мікроорганізмів, що потребують n-амінобензойну кислоту [ 4, 5 ].

5. Рекомендовані добові вживання

Тварини і людина не синтезують фолієву кислоту, отримуючи її разом з їжею, або завдяки синтезу мікрофлорою кишечника.

Ступінь всмоктування та утилізації фолієвої кислоти залежить від характеру їжі та способи її приготування. Біодоступність синтетичної фолієвої кислоти вище, ніж у фолієвої кислоти, що отримується з їжею. Щоб згладити вплив цих факторів, рекомендована добова норма вимірюється в мікрограма «харчового фолатного еквівалента». Добова потреба в фолієвій кислоті коливається від 50 до 200 мкг; однак внаслідок поганої всмоктування цього вітаміну рекомендована добова доза - 400 мкг. За даними двох наукових досліджень 1988 і 1994 років, більшість дорослих людей споживають менше фолієвої кислоти, ніж це встановлено нормами. У деяких країнах з кінця XX століття була введена обов'язкова фортифікація продуктів фолієвою кислотою.

Слід пам'ятати, що при тепловій обробці руйнується до 90% фолієвої кислоти, що міститься в сирій їжі. Так, при варінні овочів і м'яса втрати фолієвої кислоти досягають 70-90% при підсмажуванні м'яса - 95% при варінні яєць - 50%.

У багатьох країнах законодавство зобов'язує виробників борошняних продуктів збагачувати зерна фолієвою кислотою.

Фолати широко представлені в різноманітних харчових продуктах. Найбільш багатим джерелом є печінка, темно-зелені листові овочі, боби, пшеничні проростки і дріжджі. Серед інших джерел можна назвати яєчний жовток, буряк, гарбуз, апельсиновий сік, насіння і горіхи, хліб (борошно з цільного зерна).

Вміст фолієвої кислоти в харчових продуктах (мкг/г)

Джерело: [ 3, 6 ].

6. Симптоми нерівноцінного вживання

6.1 Передозування

Як це часто буває, поряд з корисними властивостями життєво-важливих вітамінів і мінералів, при їх надлишку, можна нашкодити здоров'ю. Звичайно ж, передозування фолієвої кислотою навряд чи відбудеться від надмірного вживання продуктів, насичених ній, тому це найчастіше відноситься до вітаміну В9 в лікарській формі (таблетки, ін'єкції)

Розглянемо, що може статися при гіпервітамінозі фолієвої кислоти.

При надлишок фолієвої кислоти в організмі, може статися інтоксикація організму кристалами фолацину, які призводять до розладів системи ШКТ, що в свою чергу проявляється у вигляді метеоризму, блювоти, підвищеної збудливості, а також розладом сну. У епілептиків можуть з'явитися судоми м'язів.

6.2 Дефіцит

Дефіцит (недолік) фолієвої кислоти в організмі завдає серйозної шкоди здоров'ю людини, причому не тільки дорослому, але також і внутрішньоутробного плоду, з-за чого дитина може народитися з різними патологіями, зокрема -- ущелиною хребта або порушеннями в нервовій системі.

Головним чином, при недоліку вітаміну B9 порушується обмін речовин, регенерація клітин, спостерігається дисфункція в органах травлення, нервової і психічної системи, а також ряд інших патологій, не надаючи значення яких, життя людини ускладнюється.

Ознаки дефіциту:

--анемія;

--уповільнення в зростанні, затримки в розумовому розвитку, недоумство, проблеми з пам'яттю;

--порушення ШКТ: втрата апетиту, нудота, діарея;

--втрата ваги, розвиток анорексії;

--прискорення процесів старіння організму: сивина, зморшки та ін;

--випадання волосся;

--загальна слабкість, підвищена втомлюваність;

--головні болі, болі мови;

--прискорене серцебиття;

--депресія, агресія, нервозність, неспокій, параноя, манії, перепади настрою, безсоння;

--при вагітності, передчасне народження дитини;

--захворювання шкіри: псоріаз, екзема, вітіліго, акне [ 5 ].

7. Взаємодія вітаміну В9 з іншими речовинами

Фолієва кислота сприяє засвоєнню вітаміну В4 (холіну).

Фахівці рекомендують приймати фолієву кислоту разом з вітаміном С (аскорбіновою кислотою) і В12 (ціанокобаламіном).

До дефіциту фолієвої кислоти в організмі призводить прийом аспірину (великі дози), аналгезуючий, протисудомних, нитрофурановых, естрогенних і протитуберкульозних засобів.

Крім того, засвоюваність організмом фолієвої кислоти порушують наступні засоби: антациди, антиметаболіти, колестирамін, противиразкові, сульфонамины, пероральні контрацептиви та спиртовмісні препарати.

Ефект впливу фолієвої кислоти на організм знижують: метотрексат, піриметамін, тріамтерен і триметоприм, замість якої пацієнтам призначають кальцію фолінат.

Швидкому виведенню фолієвої кислоти з організму сприяють кортикостероїдні гормони.

Тривала терапія фолієву кислоту у великих дозах може спровокувати недостатність вітаміну B12 [ 7 ].

Список використаної літератури

1. Портал про здоров'я (Електронний ресурс) https://ukrhealth.net.

2. Березів Т.Т., Коровкін Б.Ф. - Біологічна хімія - 3-е изд. - М.: Медицина, 1998 р. с .

3. Вільна енциклопедія, 2013 https://ru.wikipedia.org/wiki/фолієва_кислота.

4. Кучеренко Н.Е. Биохимия: Учебник / Н.Е. Кучеренко, Ю.Д. Бабенюк, А.Н. Васильев и др. - К. : Высшая шк. Изд-во при Киев. ун-те, 1988. - 432 с.:ил. (с. 181 - 183).

5. Інструкція для медичного застосування препарату фолієва кислота. Затверджено. Наказ Міністерства охорони здоров'я України 08.06.12. №429. Реєстраційне посвідчення № UA/6692/01/01.

6. Шнайдман Л.О. Производство витаминов. - Ярославль: Пищевая промышленность, 1973. - 440с.

7. Портал корисних порад (Електронний ресурс) http://polynet.com.ua/.

Размещено на Allbest.ru