Топографія фасцій і клітковинних просторів верхньої кінцівки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Топографія фасцій і клітковинних просторів верхньої кінцівки

На верхній кінцівці, що включає грудний пояс і вільну частину верхньої кінцівки, визначають ряд кісткових і м'язових орієнтирів. Найважливішими є: ость лопатки, падплечовий відросток, присередній і бічний краї, а також нижній кут лопатки, контури м'язів грудного пояса і вільної верхньої кінцівки.

На передній поверхні грудного пояса верхньої кінцівки видно ключицю і підключичну ямку, дельтоподібно-грудну борозну, контури великого грудного м'яза. Пахвова ділянка відповідає добре помітній пахвовій ямці при відведеній руці, передня межа якої визначається за нижнім краєм великого грудного м'яза, а задня - за нижнім краєм найишршого м'яза спини. На плечі помітні присередня і бічна двоголові борозни, що переходять дистально в ліктьову ямку й розмежовують м'язи переднього відділу плеча від заднього. Біля ліктьового згину легко пальпуються присередній і бічний надвиростки плечової кістки, а позаду ліктьового суглоба виступає ліктьовий відросток.

На передній поверхні передпліччя слабо контуруються променева і ліктьова борозни, а також сухожилки м'язів-згиначів зап'ястка. На лінії променево-зап'ясткового суглоба пальпуються шилоподібні відростки променевої І ліктьової кісток. На долоні добре виражені підвищення великого пальця і мізинця, а між ними - долонна западина трикутної форми, основа якої обернена в бік пальців. Добре позначені місця суглобових ліній між фалангами. Тильна поверхня кисті опукла. Біля основи великого пальця при його відведенні між сухожилками довгого і короткого м'язів-розгиначів великого пальця видно ямку, яку називають "анатомічною табакеркою". Тут у глибині, під фасцією, косо розташована променева артерія, що проходить на долоню через перший міжкістковий проміжок п'ястка.

Шкіра в лопатковій ділянці товста, міцно з'єднується з підшкірною клітковиною і поверхневою фасцією численними сполучнотканинними волокнами. Над дельтоподібним м'язом шкіра також товста, малорухома. У підключичній ділянці шкіра тонка, тут добре розвинута підшкірна клітковина (особливо в жінок).

Пахвова ділянка (regio axillaris) відкривається при відведеній верхній кінцівці. Присередня межа пахвової ділянки проходить по лінії, що з'єднує нижні краї великого грудного м'яза і найширшого м'яза спини і відповідає рівню III ребра. Бічна межа проходить на прнсередній поверхні плеча по лінії, що з'єднує нижні краї зазначених вище м'язів біля їх прикріплення до плечової кістки. Шкіра пахвової ділянки у людей з періоду статевого дозрівання має волосяний покрив. У шкірі багато потових і сальних залоз. Підшкірна клітковина виражена слабо.

На плечовій ділянці шкіра має різну товщину. На бічній і задній поверхні вона товща, підшкірна клітковина пухка. На задній ліктьовій ділянці шкіра значно товща, ніж на передній. У підшкірній сполучній тканині над верхівкою ліктьового відростка розміщена синовіальна ліктьова підшкірна сумка (bursa subcutanea olecrani), у якій при травмах можуть виникати запальні процеси (бурсит). Шкіра переднього відділу передпліччя тонка і рухома, заднього відділу - товстіша і менш рухома. На долоні кисті шкіра товста, малорухома, позбавлена волосся, підшкірна клітковина має комірчасту будову. На тилі кисті шкіра тонка, рухома і у багатьох людей вкрита волоссям. Підшкірна клітковина пухка, що сприяє утворенню набряків при запальних захворюваннях кисті.

Верхню кінцівку вкриває дуже тонка поверхнева фасція, яка є частиною поверхневої фасції тіла. Окрім того, є ще власна фасція верхньої кінцівки, яка представлена щільною сполучнотканинною пластинкою. Листки цієї фасції обгортають вільну верхню кінцівку, розмежовують групи м'язів між собою, утворюють фасціальні піхви для окремих м'язів, тримачі м'язів, міжм'язові перетинки, апоневрози, кістково- волокнисті простори і канали тощо.

Виділяють фасції грудного пояса, плеча, передпліччя і кисті.

У ділянці грудного пояса є такі фасції: надостьова, підостьова. дельтоподібна і пахвова.

Надостьова фасція (fascia supraspinata) щільна, має товщину до 2 мм. Угорі вона зрощена з верхньою поперечною зв'язкою лопатки, дзьобоподібним відростком і капсулою плечового суглоба. Окрім того, надостьова фасція прикріплюється до країв надостьової ямки лопатки, утворюючи піхву для надостьового м'яза.

Між надостьовим м'язом і дном надостьової ямки є тонкий шар пухкої клітковини, у якій проходять надлопаткові нерв, артерія і вени.

Підостьова фасція (fascia infraspinata) щільна і товста, прикріплюється до країв підостьової ямки, утворюючи піхви для підостьового м'яза, а також для малого круглого і частково для великого круглого м'язів. У пухкій клітковині під підостьовим м'язом проходить огинальна артерія лопатки. Угорі підостьова фасція зростається з глибокою пластинкою дельтоподібної фасції. Па рівні основи нвдплечового відростка лопатки надостьова і підостьова фасціальна піхви сполучаються між собою. Через цей простір проходять у підостьову ямку кровоносні судини і нерви.

Підлопатковий м'яз вкритий дуже тонкою власною фасцією, яка прикріплюється до країв одноіменної ямки.

Дельтоподібна фасція (fascia deltoidea) щільна і товста, має дві пластинки - поверхневу і глибоку, які утворюють фасціальну піхву для дельтоподібного м'яза. Поверхнева пластинка тонша, вона вкриває дельтоподібний м'яз ззовні і попереду переходить в грудну фасцію. Від цієї фасції в глибину між м'язовими пучками відходять численні перетинки. Особливо ці перетинки добре виражені між частинами дельтоподібного м'яза. Глибока пластинка обгортає дельтоподібний м'яз і відокремлює його під інших м'язів грудного пояса. Дельтоподібна фасція позаду зростається з підостьовою фасцією, а вбік і донизу продовжується у плечову фасцію.

Під надплечовою частиною дельтоподібною м'яза є піддельтоподібний клітковинний простір, у якому проходить сухожилок довгої головки двоголового м'яза плеча і передні огинальні артерія і вена плеча. У цей простір через чотирибічний отвір проникають гілки пахвового нерва і задня огинальна артерія плеча.

Пахвова фасція (fascia axillaris) тонка, покриває пахвову ямку, має численні отвори, через які проходять шкірні нерви, кровоносні і лімфатичні судини. У межах пахвової ділянки пахвова фасція значно товща, зрощена з фасціями сусідніх ділянок і переходить у грудну і плечову фасції.

Пахвова фасція утворює потовщення - підвішувальну зв'язку пахвової фасції (lig. suspensorium axillae).

Після розсічення пахвової фасції відкривається пахвова порожнина (cavitas axillaris). Вона має форму чотирибічної піраміди, вершина якої спрямована догори і присередньо, а її основа - вниз і вбік. Верхній отвір пахвової порожнини, що обмежований попереду ключицею, І ребром присередньо і позаду верхнім краєм лопатки, з'єднує пахвову ямку з бічною ділянкою шиї. Пахвова порожнина має чотири стінки. Передня стінка утворена великим і малим грудними м'язами; задня стінка - найширшим м'язом спини, великим круглим і підлопатковим м'язами; присередня стінка - переднім зубчастим м'язом; бічна стінка - двоголовим м'язом плеча і дзьобо-плечовим м'язом.

У ділянці задньої стінки пахвової порожнини між малим і великим круглими м'язами є щілина трикутної форми, через яку проходить довга головка триголового м'яза плеча.

М'язи і фасції плеча (поперечний розтин на рівні середньої третини правого плеча, вигляд знизу)

Ця головка поділяє пилину на два отвори. Присередньо розташований трибічний отвір (foramen trilaterum), який обмежований зверху малим круглим м'язом і нижнім краєм підлопаткового м'яза, знизу - великим круглим м'язом, збоку - довгою головкою триголового м'яза плеча. Через цей отвір проходять оги- нальні артерія і вена лопатки. Збоку розташований чотирибічний отвір (foramen quadrilaterum), що обмежований зверху малим круглим м'язом і нижнім краєм підлопаткового м'яза, знизу - великим круглим м'язом, присередньо - довгою головкою триголового м'яза плеча, збоку - хірургічною шийкою плеча. Через цей отвір проходять задні огинальні артерія і вена плеча, а також пахвовий нерв.

У пахвовій порожнині, що заповнена жировою клітковиною і пухкою сполучною тканиною, проходять судини і нерви (пахвові артерія і вена, пучки плечового нервового сплетення та їх гілки), а також розташовані численні пахвові лімфатичні вузли.

На передній стінці пахвової порожнини виділяють три топографічні трикутники, у межах яких проходять кровоносні судини і нерви:

ключично-грудний трикутник (trigonum clavipectorale), спрямований вершиною вбік, обмежований угорі ключицею, знизу - верхнім краєм малого грудного м'яза, присередньо - передньою серединною лінією. У його межах розташовуються пахвові артерія і вена, а також присередній пучок плечового нервового сплетення;

- грудний трикутник (trigonum pectorale) відповідає контурам малого грудного м'яза. У цьому трикутнику від пахвової артерії відходить бічна грудна артерія і проходить грудний нерв;

- підгрудний трикутник (trigonum subpectorale) обмежований зверху нижнім краєм малого грудного м'яза, знизу - нижнім краєм великого грудного м'яза, збоку - нижнім краєм дельтоподібного м'яза. У межах цього трикутника проходять пахвові артерія і вена, а від пахвової артерії відходять підлопаткова артерія, передня і задня огинальні артерії плеча, проходять серединний, м'язово-шкірний і ліктьовий нерви.

Плечова фасція (fascia brachii) щільна і товста, обгортає все плече (рис. 154). Від фасції присередньо і збоку відходять дві міжм'язові перегородки, приростаючи до плечової кістки, а саме: присередня міжм'язова перегородка плеча (septum intermusculare brachii mediale) і бічна міжм'язова перегородка плеча (septum intermusculare brachii laterale).

Завдяки цим перегородкам у плечовій ділянці утворюються дві кістково-фасціальні піхви - передня і задня, у яких розміщені відповідно м'язи- згиначі і м'язи-розгиначі. У передній кістково-фасціальній піхві м'язи розташовані двома шарами. Поверхнево попереду розміщений двоголовий м'яз плеча, а за ним - дзьобо-плечовий м'яз (проксимально) і плечовий м'яз (дистально). Обидва шари м'язів розділені глибоким листком плечової фасції, під яким проходить м'язово-шкірний нерв. У задній кістково-фасціальній піхві залягає триголовий м'яз плеча, кожна головка якого обгорнута глибокими листками плечової фасції.

У задньому відділі плеча попереду задньої кістко- во-фасціальної піхви проходить косо, вниз і вбік канал променевого нерва (canalis newi radialis), який утворений борозною променевого нерва на задньобічній поверхні плечової кістки і присередньою та бічною головками триголового м'яза плеча. Канал має два отвори.

Верхній (вхідний) отвір каналу розміщений присередньо на межі між верхньою і середньою третинами тіла плечової кістки. Цей отвір обмежований плечовою кісткою приссредньою та бічною головками триголового м'яза плеча. Нижній (вихідний) отвір каналу розташований збоку на межі між середньою та нижньою третинами тіла плечової кістки. Цей отвір обмежованнй плечовою кісткою, плечовим та плечо-промене-вим м'язами. У цьому каналі проходить променевий нерв разом із глибокими артерією і венами плеча.

У передньому відділі плеча виділяють присередньо і збоку дві поздовжні борозни, які добре помітні на шкірі. Присередня двоголова борозна (sulcus bicipitalis medialis) проходить між присередніми краями плечового м'яза і двоголового м'яза плеча. У цій борозні проходить судинно-нервовий пучок: серединний нерв, плечові артерія і вени, а також основна вена. Бічна двоголова борозна (sulcus bicipitalis lateralis) розташована між бічними краями плечового м'яза і двоголового м'яза плеча, вона менш помітна. У цій борозні проходить головна вена, а в її нижній третині - променевий нерв.

Унизу плечова фасція зростається з окістям ліктьового відростка і надвиростками плечової кістки, а потім переходить у фасцію передпліччя.

Фасція передпліччя (fascia antebrachii) щільна і товста, утворює загальну піхву для всіх м'язів передпліччя (рис. 155).

Від неї відходять численні перетинки до кісток передпліччя, що розмежовують окремі м'язи і групи м'язів передпліччя. Фасція найтовща в задній ліктьовій ділянці, де вона міцно зростається з при- середнім і бічним надвиростками плечової кістки, ліктьовим відростком і задмім краєм ліктьової кістки. У цій ділянці у фасцію передпліччя вплітаються волокна сухожилка триголового м'яза плеча. Від цієї частини фасції починаються м'язи передпліччя.

У задній ліктьовій ділянці під фасцією з обох боків від ліктьового відростка розташовані дві борозни:

- задня присередня ліктьова борозна (sulcus cubitalis posterior medialis) проходить між ліктьовим відростком і присереднім надвиростком плечової кістки. У цій борозні проходить ліктьовий нерв (його можна прощупати), а також анастомозуготь між собою верхня ліктьова обхідна артерія і задня гілка ліктьової поворотної артерії:

- задня бічна ліктьова борозна (sulcus cubitalis posterior lateralis) розташована між ліктьовим відростком і бічним надвиростком плечової кістки. У ній анастомозують між собою променева обхідна артерія і променева поворотна артерія.

У передній ліктьовій ділянці під фасцією розташована ліктьова ямка (fossa cubitalis). Вона обмежована зверху плечовим м'язом, знизу і збоку - плечопроменевим м'язом, знизу і присередньо - круглим м'язом-привертачем. Дно ямки утворене плечовим м'язом. Ліктьова ямка заповнена пухкою клітковиною, в глибині ямки проходить сухожилок двоголового м'яза плеча, а присередньо під його апоневрозом - плечова артерія, дві однойменні вени і серединний нерв. У ямці розташовані глибокі ліктьові лімфатичні вузли, а поверхневі лімфатичні вузли залягають поверх фасції. Безпосередньо під шкірою у передній ліктьовій ділянці проходить серединна вена ліктя, а також догори присередньо і збоку прямують відповідно основна та головна вени.

М'язи і фасції передпліччя (поперечний розтин на рівні середини правого передпліччя, вигляд знизу)

У ділянці ліктьової ямки є дві борозни:

- передня присередпя ліктьова борозна (sulcus cubitalis anterior medialis) розташована між плечовим м'язом і круглим м'язом-привертачем. У цій борозні аиастомозують між собою нижня ліктьова обхідна артерія і передня гілка ліктьової поворотної артерії;

- передня бічна ліктьова борозна (sulcus cubitalis anterior lateralis) розміщена між плечовим м'язом і пле- чо-промеиевим м'язом, у цій борозні проходить променевий нерв, а також аиастомозують між собою середня обхідна артерія і поворотна міжкісткова артерія.

По лініях цих борозен від фасції передпліччя вглиб відходять присередпя і бічна міжм'язові перегородки, що прикріплюються до надвиростків плечової кістки і до капсули плечового суглоба. В передній ліктьовій ділянці утворюються три фасціальні піхви - присередпя, бічна і середня, у яких розташовані переважмо початкові відділи м'язів передпліччя. У присередній піхві розташований круглий м'яз- привертач, променевий м'яз-згинач зап'ястка, довгий долонний м'яз і ліктьовий м'яз-згинач зап'ястка, а найглибше розміщується поверхневий м'яз-згинач пальців.

У бічній піхві розміщуються плечо-проме- невий м'яз, під ним - м'яз-відвертач. У середній піхві розташована дистальна частина двоголового м'яза плеча і його сухожилок, а за ним - ліктьовий м'яз. З обох боків від середньої фасціальиої піхви на передпліччя проходять присередній і бічний судинно- нервові пучки. Дистальніше від ліктьового суглоба присередпя і бічна фасціальні міжм'язові перегородки зближаються і з'єднуються, утворюючи присеред- ню променеву міжм'язову перегородку передпліччя.

У передній нередплічній ділянці фасція передпліччя, що стовщена в проксимальному відділі, утворює три борозни - променеву, серединну і бічну:

- променева борозна (sulcus radialis) обмежова- на збоку плечо-променевим м'язом і присередньо - променевим м'язом-згиначем зап'ястка; у борозні проходять променева артерія, дві променеві вени і поверхнева гілка променевого нерва;

- серединна борозна (sulcus medianus) розташована між променевим м'язом-згиначем зап'ястка і поверхневим м'язом-згиначем пальців. У цій борозні проходить серединний нерв;

- ліктьова борозна (sulcus ulnaris) обмежована збоку поверхневим м'язом-згиначем пальців і присередньо - ліктьовим м'язом-згиначем зап'ястка; у борозні проходить ліктьова артерія, дві ліктьові вени і ліктьовий нерв.

У задній нередплічній ділянці фасція передпліччя товста, міцно зрощена із заднім краєм ліктьової кістки.

Від фасції передпліччя у передній і задній ділянках передпліччя усередину відходять дві перегородки - передня і задня променеві міжм'язові перегородки (septum intermusculare radiale posterior; septum intermusculare radiale anterior), які прикріплюються до променевої кістки. Передня перегородка проходить вздовж променевої борозни передпліччя, а задня перегородка - по бічному краю м'яза-розгинача пальців. Ці дві перегородки розділяють підфасціаль- ний простір передпліччя на три фасціальні ложа - переднє, бічне і заднє. У кожному фасціальному ложі передпліччя розташовуються м'язи, кожний з яких обгорнутий фасціальним листком, а також нерви і кровоносні судини.

Переднє фасціальне ложе найбільше, воно обмеж - оване збоку передньою променевою міжм'язовою перегородкою, присередньо - фасцією передпліччя, що зрослася з заднім краєм ліктьової кістки - цю ділянку фасції називають ліктьовою міжм'язовою перегородкою (septum intermusculare ulnare). Передньою стінкою цього ложа є фасція передпліччя, а задньою - передня поверхня ліктьової і променевої кісток, а також міжкісткова перетинка передпліччя. Переднє фасціальне ложе розділене на поверхневий і глибокий відділи глибокою пластинкою фасції передпліччя, що розташовується між поверхневим і глибоким м'язами-згиначами пальців.

У передньому фасціальному ложі розміщені 8 м'язів, що розташовані чотирма шарами. У поверхневому шарі є чотири м'язи: круглий м'яз-привертач, променевий м'яз-згинач зап'ястка, ліктьовий м'яз- згинач зап'ястка і довгий долонний м'яз. У другому шарі розміщені поверхневий м'яз-згинач пальців; у третьому шарі - глибокий м'яз-згинач пальців і довгий м'яз-згииач великого пальця. У четвертому шарі міститься тільки квадратний м'яз-привертач, розташований дистально. Між глибоким м'язом-згиначем пальців і довгим м'язом-згиначем великого пальця є клітковинний простір (простір Пирогова). У глибині цього ложа вздовж міжкісткової перетинки передпліччя проходить судинно-нервовий пучок: передні міжкісткові артерія і дві вени, а також передній міжкістковий нерв передпліччя (гілка серединного нерва).

Бічне фасціальне ложе обмежоване попереду передньою променевою міжм'язовою перегородкою, позаду - задньою променевою міжм'язовою перегородкою, а збоку - фасцією передпліччя. У ньому розташовані три м'язи: поверхнево розміщений пле- чо-променевий м'яз, а під ним - довгий і короткий променеві м'язи - розгиначі зап'ястка.

Заднє фасціальне ложе збоку обмежоване задньою променевою міжм'язовою перегородкою; присередньо - фасцією передпліччя, що прикріплена до заднього краю ліктьової кістки; попереду - задньою поверхнею променевої і ліктьової кісток, а також міжкістковою перетинкою передпліччя; позаду - фасцією передпліччя.

У задньому фасціальному ложі залягають 8 м'язів, що утворюють два шари. У поверхневому шарі є три м'язи: ліктьовий м'яз-розпінач зап'ястка, м'яз-розгинач мізинця і збоку - м'яз-разпінач пальців. У глибокому шарі заднього фасціа'іьного ложа розташовано п'ять м'язів: м'яз-відвертач (у проксимальній частині передпліччя), довгий м'яз-разпінач великого пальця (біля ліктьової кістки), короткий м'яз-розпінач великого п&дьця (біля променевої кістки), довгий відвідний м'яз великого пальця (за променевою кісткою і міжкістковою перетинкою передпліччя) і м'яз-розгинач вказівного пальця (біля ліктьової кістки). Між поверхневим і глибоким шарами м'язів міститься задній клітковинний простір передпліччя і глибока пластинка фасції передпліччя. Передній і задній клітковинні простори передпліччя сполучаються між собою через отвори в міжкістковій перетинці передпліччя, через які проходять кровоносні судини. У глибині ложа вздовж міжкісткової перетинки передпліччя проходить судинно- нервовий пучок: задні міжкісткові артерія і дві вени, глибока гілка променевого нерва.

У дистальному відділі фасція передпліччя значно потовщується і приростає до шилоподібних відростків ліктьової та променевої кісток. У передній і задній зап'ясткових ділянках сполучнотканинні волокна фасції, що розташовані колоподібно, утворюють на передній поверхні тримач м'язів-згиначів, а на задній поверхні - тримач м'язів-розгиначів.

Ці тримачі запобігають зміщенню сухожилків при скороченні м'язів, створюючи оптимальні біомеханічні умови для функціонування м'язів передпліччя.

Тримач м'язів-згиначів (retinaculum musculorum flexorum) представлений товстою сполучнотканинною пластинкою, що перекидається у вигляді мостика над борозною зап'ястка. Тримач м'язів-згиначів прикріплюється нрисередньо до горохоподібної і гачкуватої кісток, а збоку - до човноподібної кістки і кістки-трапеції. Таким чином, між тримачем м'язів-згиначів і зап'ястковими кістками, що вкриті глибокими зв'язками, борозна зап'ястка перетворюється в канал зап'ястка (canalis carpi).

У цьому каналі у синовіальних піхвах проходить 8 сухожилків поверхневого і глибокого м'язів-згиначів пальців, серединний нерв і сухожилок довгого м'яза- згинача великого пальця (див. рис. 128).

Сухожилок довгого м'яза-згинача великого пальця проходить у власній синовіальній піхві сухожилка довгого м'яза-згинача великого пальця (vagina tendinis musculi flexoris pollicis longi). Ця піхва проксимально виступає на 1-2,5 см над тримачем м'язів-згиначів, а дистально вона закінчується на рівні основи кінцевої фаланги великого пальця (див. рис.128). Інколи піхва може сполучатися із спільною піхвою сухо- жилків м'язів-згиначів.

Вісім сухожилків поверхневого і глибокого м'язів-згиначів пальців розташовані у спільній піхві сухожилків м'язів-згиначів (vagina communis tendinum muscidorum flexorum). Проксимально піхва виступає на 1-2,5 см над тримачем м'язів-згиначів, дистально закінчується на середині долоні, а на мізинці простягається до основи кінцевої фаланги.

На долонній поверхні II, III і IV пальців від рівня п'ястково-фалангових суглобів до основ кінцевих фаланг розташовані синовіальні піхви пальців кисті (vaginae synoviales digitorum manus), у яких проходять сухожилки поверхневого і глибокого м'язів-згиначів пальців. Ці піхви з'єднуються із сухожилками м'язів вуздечками сухожилків (vincula tendinum).

Від рівня середини п'ясткових кісток до рівня п'ястково-фалангових суглобів сухожилок поверхневого і глибокого м'язів-згиначів II, III і IV пальців не мають синовіальних піхв, вони проходять під долонним апоневрозом у пухкій сполучній тканині.

На долонних поверхнях пальців фасція кисті приростає до країв фаланг, утворюючи волокнисті піхви пальців кисті (vaginae fibrosae digitorum manus), у яких проходять синовіальні піхви пальців кисті. У кожній волокнистій піхві пальців виділяють кільцеву частину волокнистої піхви (pars anularis vaginae fibrosae), розташовану у ділянці тіл фаланг, і хрестоподібну частину волокнистої піхви (pars cruciformis vaginae fibrosae), що розміщені на рівні міжфалангових суглобів. Від шкіри долонної поверхні пальців до їх волокнистих піхв і окістя фаланг проходять сполучнотканинні волокна, утворюючи комірки, у яких міститься жирова клітковина.

Від присередньої і бічної частин тримача м'язів- згиначів відокремлюються сполучнотканинні пластинки, які формують променевий і ліктьовий канали зап'ястка. У променевому каналі зап'ястка (canalis carpi radialis) проходить сухожилок променевого м'яза-згинача зап'ястка, що оточений піхвою сухожилка променевого м'яза-згинача зап'ястка (vagina tendinis musculi flexoris carpi radialis). Ця піхва виступає проксимально на 1 -2 см над тримачем м'язів-згиначів.

У ліктьовому каналі зап'ястка (canalis carpi ulnaris) проходять ліктьовий нерв (присередньо), ліктьові артерія і дві вени.

На долонній поверхні фасція кисті покриває м'язи підвищень великого пальця і мізинця, а також сухожилки м'язів-згиначів пальців і червоподібні м'язи, формуючи для них окремі фасціальні піхви.

На поверхні підвищень великого пальця і мізинця поверхнева пластинка долонної фасції тонка. У середньому відділі долоні фасція значно потовщується, утворюючи долонний апоневроз (aponeurosispalmaris), який має трикутну форму. Вершина долонного апоневрозу з'єднується з дистальним краєм тримача м'язів-згиначів і сухожилком довгого долонного м'яза, а широка основа апоневрозу обернена у бік пальців. Апоневроз утворений поздовжніми і поперечними сполучнотканинними пучками. На рівні п'ястково- фалангових суглобів долонний апоневроз розділяється на чотири тяжі, які направляються до пальців і беруть участь в утворенні волокнистих піхв пальців кисті. Між тяжами проходять поперечні пучки волокон (fasciculi transversi). Сполучнотканинні пучки долонного апоневрозу і волокнистих піхв пальців вплітаються в шкіру, що зумовлює утворення на поверхні шкіри долоні і пальців характерних борозен.

Від поверхневої долонної фасції кисті відходять дві поздовжні перегородки - бічна і присередня, що прикріплюються відповідно до долонної поверхні III і V п'ясткових кісток, утворюючи на долоні три міжфас- ціальні простори - бічний, середній і присередиій.

У бічному мЬісфасціальному просторі, що розташований між піхвою сухожилка довгого м'яза- згинача великого пальця і бічною фасціальною перегородкою (прикріплюється до III п'ясткової кістки), розміщені м'язи підвищення великого пальця.

Середній міжфасціальний простір розміщений між бічною і присередньою фасціальними перегородками. У ньому є поверхневий і глибокий відділи. У поверхневому відділі проходять сухожилки поверхневого і глибокого м'язів-згиначів пальців, червоподібні м'язи, а також артеріальна поверхнева долонна дуга, від якої відходять загальні долонні пальцеві артерії. Між поверхневою долонною дугою і сухожилками м'язів-згиначів пальців та червоподібними м'язами проходять гілки серединного і ліктьового нервів. Глибокий відділ середнього міжфасціального простору розташований між сухожилками м'язів-згииачів пальців, червоподібними м'язами і глибокою пластинкою долонної фасції кисті, що покриває міжкісткові м'язи. У цьому просторі розміщена глибока долонна дуга, від якої відходять чотири долонні п'ясткові артерії. Глибокий відділ середнього міжфасціального простору сполучається через канал зап'ястка з клітковинним простором у передньому відділі передпліччя, який розташований між глибоким м'язом-згиначем пальців і довгим м'язом-згиначем великого пальця (простором Пирогова). Дистально глибокий відділ середнього міжфасціального простору через щілини по ходу червоподібних м'язів сполучається з клітковиною тилу III, IV і V пальців. Уздовж цих клітковинних щілин і просторів можуть поширюватися гнійні процеси.

Присередиій міжфасціальний простір обмеж- ований збоку присередньою фасціальною перегородкою, яка прикріплюється до долонної поверхні V п'ясткової кістки, і поверхневою пластинкою долонної фасції. У цьому просторі розміщені м'язи підвищення мізинця. Глибока пластинка долонної фасції у цій ділянці тонка, вона відмежовує міжкісткові м'язи від сухожилків м'язів-згиначів пальців. Проксимально глибока пластинка долонної фасції покриває долонну поверхню зап'ясткових кісток, а також зростається з окістям п'ясткових кісток і глибокою поперечною п'ястковою зв'язкою. У ділянках підвищень великого пальця і мізинця глибока пластинка долонної фасції утворює піхви для кожного м'яза.

Тримач м'язів-розгиначів (retinaculum musculorum extensorum) розташований у задній зап'ястковій ділянці (див. рис. 151), утворений стовщеною дистальною частиною фасції передпліччя. Тримач м'язів-розгиначів збоку прикріплюється до дистального кінця променевої кістки, а присередньо - до шилоподібного відростка ліктьової кістки і ліктьової обхідної зв'язки зап'ястка. Від тримача м'язів- розгиначів відходять сполучнотканинні перегородки до тильної поверхні кісток передпліччя, утворюючи під тримачем шість каналів. У цих каналах проходять сухожилки м'язів-розгиначів зап'ястка і пальців, які оточені синовіальними піхвами

- у першому каналі (променевий край) - піхва сухожшків довгого відвідного м'яза та короткого м'яза-розгинача великого пальця (vagina tendinum musculorum abductoris longi et extensoris pollicis brevis);

- у другому каналі - піхва сухожилків променевих м'язів-розгиначів зап'ястка (vagina tendinum musculorum extensorum carpi radialium);

- у третьому каналі - піхва сухожилків довгого м'яза-розгинача великого пальця (vagina tendinis musculi extensoris pollicis longi);

- у четвертому каналі, найширшому - піхва сухожилків м'язів-розгиначів пальців та розгинача вказівного пальця (vagina tendinum musculorum extensoris digitorum et extensoris indicis);

- у п'ятому каналі - піхва сухожилка м'яза- розгинача мізинця (vagina tendinis musculi extensoris digiti minimi brevis);

- у шостому каналі (ліктьовий край) - піхва сухожилка ліктьового м'яза-розгинача зап'ястка (vagina tendinis musculi extensoris carpi ulnaris).

Синовіальні піхви сухожилків м'язів-розгиначів виступають з-під тримача м'язів-розгиначів проксимально на 2-3 см вище рівня шилоподібного відростка променевої кістки, а дистально досягають середини п'ясткових кісток.

анатомічний плечовий кістковий м'язовий

Тильні піхви зап'ясткових сухожилків правої кисті

Тильна фасція кисті (fascia dorsalis manus) складається з двох пластинок - поверхневої і глибокої. Поверхнева пластинка дуже тонка, покриває ззовні сухожилки м'язів-розгиначів пальців і зап'ястка. На тилі пальців ця пластинка зростається із сухожилками м'язів-розгиначів пальців. Глибока пластинка тильної фасції кисті товща, покриває тильні міжкісткові м'язи і зростається з окістям тильної поверхні п'ясткових кісток.

Размещено на Allbest.ru