Анатомія та морфологія рослин

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Анатомія та морфологія рослин

Лабораторний зошит

для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”

напрямів підготовки „Біологія” та «Лісове і садово-паркове господарство»

Запоріжжя

2015

Лабораторне заняття 1. Загальний план будови рослинної клітини. Включення запасних речовин і мінеральних сполук у клітинах рослин

Мета заняття: вивчити складові частини мікроскопа та засвоїти основні правила роботи з ним; навчитися готувати тимчасові препарати і користуватися реактивами; вивчити субмікроскопічну будову рослинної клітини та ті частини клітини, які можна побачити під оптичним мікроскопом; вміти визначати типи пластид та їх розташування в клітині, а також форму клітин. Навчитися ідентифікувати у клітині запасні речовини: вуглеводи, жирні олії, білок; на конкретному матеріалі вміти відрізняти типи простих і складних крохмальних та алейронових зерен, сферокристали інуліну, краплі жирної олії; вивчити види кристалів: друзи, рафіди, кристалічний пісок, поодинокі кристали різної форми; навчитися застосовувати мікрохімічні реакції для виявлення запасних речовин клітини.

Матеріали і обладнання: мікроскоп, набір інструментів і реактивів, таблиці з теми, методичні вказівки до виконання роботи.

Об'єкти вивчення: луска цибулі городньої, листки елодеї, валіснерії, традесканції, стиглі плоди горобини, шипшини, стручкового перцю, бульби картоплі, кореневі бульби жоржини (попередньо протягом 10 днів витримані у спирті), зерна вівса та пшениці, насіння рицини сухе й витримане в суміші спирту та ефіру, суха луска цибулі та витримана в суміші спирту та гліцерину, стиглі плоди шипшини, черешки листків бегонії, прокип'ячені в 10% лужному розчині, листки белладонни, листки фікуса, черешки листка та стебла винограду.

Питання для самостійної підготовки

Будова мікроскопа, його складові частини, їх призначення.

Будова рослинної клітини. Протопласт - живий вміст клітини.

Які частини клітини можна розглянути під оптичним мікроскопом?

Які органели складають субмікроскопічну структуру цитоплазми і ядра?

Продукти життєдіяльності протопласта клітини.

Типи рухів цитоплазми.

До яких груп можна віднести все різноманіття клітин за формою?

З яким явищем пов'язано надходження речовин у клітину?

Що таке тургор, плазмоліз, деплазмоліз?

Які типи пластид Ви знаєте?

Структура і біологічна роль пластид. Пігменти пластид.

Запасні речовини, їх утворення і роль в життєдіяльності клітини, рослини.

Запасні вуглеводи. В якому вигляді і в якій частині клітини вони відкладаються?

Яка хімічна природа інуліну, де в клітині він накопичується і як його виявити?

Запасні білки, їх утворення і локалізація в клітині.

Чим відрізняються запасні білки від конституційних білків?

В яких органах рослин накопичується запасний білок і в якому вигляді?

Жирні олії, їх локалізація в рослинній клітині та в органах рослин?

У чому перевага жирної олії як запасного продукту перед крохмалем і білком?

Кристалічні включення рослинної клітини, їх утворення, місця відкладання в клітині та в рослині.

В якому вигляді в клітинах відкладається щавелевокислий кальцій?

Яка форма кристалів щавелевокислого кальцію властива дводольним рослинам і яка однодольним?

Логічна структура заняття

Будова мікроскопа
Механічна частина	Оптична частина	Освітлювальна частина
штатив, тубус, предметний столик, кремальєра, макро- та мікроґвинти, револьвер	окуляр, об'єктив	дзеркало, діафрагма, конденсор
Будова рослинної клітини у світловому мікроскопі
Органоїди клітини	Продукти життєдіяльності	Пластиди протопласта
цитоплазма, ядро з ядерцями	вакуоль з клітинним соком, оболонка	хлоропласти хромопласти лейкопласти

Запасні речовини рослинної клітини
Крохмальні зерна	Алейронові зерна	Жирна олія	Сферокристали інуліну
– прості – складні – напівскладні – розташування центра крохмале- утворення	– прості – складні	– краплі різної величини
Кристали щавелевокислого кальцію
– поодинокі кристали – друзи – рафіди – кристалічний пісок

Виконання роботи

Завдання 1. Вивчення системи мікроскопа

а) Оптична: об'єктив і окуляр. Об'єктив являє собою складну систему лінз, вміщених у металевий футляр. До складу кожного мікроскопа входять декілька об'єктивів, які дають різне збільшення: 8-х, 20-х, 40-х, 60-х, 90-х.

Окуляр порівняно з об'єктивом має простішу будову, він складається тільки з двох лінз і діафрагми, вміщених у металеву оправу зі збільшенням 7-х, 10-х, 15-х. Загальне збільшення мікроскопа вираховують перемножуючи власне збільшення окуляра на власне збільшення об'єктива.

б) Освітлювальна: конденсор, ірисова діафрагма, дзеркало. Конденсор (освітлювач) складається з кількох лінз, вміщених у циліндричну оправу, під конденсором розміщена ірисова діафрагма. Змінюючи діаметр отвору діафрагми і положення конденсора, регулюють яскравість освітлення і чіткість зображення об'єкта. Дзеркало необхідне для направлення променів світла в конденсор. В залежності від яскравості освітлення можна користуватися пласкою або увігнутою поверхнею дзеркала.

в) Механічна. Тубусоутримувач - частина штатива, з'єднана з основою і механізмом для переміщення тубуса. Тубус - циліндр, у верхній отвір якого вставляється окуляр, а на нижньому кінці закріплений револьвер - диск з гніздами для об'єктивів, який обертається. Макрометричний ґвинт призначений для грубого фокусування мікроскопа. Мікроскопічний ґвинт призначений для тонкого фокусування. Предметний столик застосовується для установки досліджуваного препарату. Столик складається із двох частин: нижньої нерухомої, з'єднаної зі штативом, і верхньої - рухомої. Для переміщення верхньої частини столика призначені ґвинти, які розміщені з двох боків столика. Основа мікроскопа (ніжка) надає йому стійкості.

Завдання 2. Засвоїти основні правила роботи з мікроскопом і оволодіти методикою виготовлення тимчасових препаратів

Алгоритм роботи. Мікроскоп установлюється навпроти лівого плеча; справа на столі повинні знаходитися необхідні інструменти, реактиви, альбом для зарисовки об'єктів.

Починаючи роботу, треба домогтися рівномірного та яскравого освітлення поля зору. Для цього, обертаючи револьверну голівку, установлюють об'єктив 8-х, перевіряють відстань до предметного столика (0,8-0,9 см). Повертають вилку із дзеркалом у сторону джерела світла. Якщо джерело світла віддалене, а також при роботі з великим збільшенням, краще застосовувати увігнуту поверхню дзеркала, при штучному освітленні користуються його пласкою стороною. Для правильного освітлення необхідно встановити фронтальну лінзу конденсора на рівні столика мікроскопа, відкрити діафрагму. Для рівномірного освітлення поля зору дзеркало повертають так, щоб пучок променів, який пройшов через об'єктив, яскраво освітлював поле зору. Встановлене освітлювання не повинне порушуватися до кінця роботи з мікроскопом.

На лабораторних заняттях з анатомії рослин частіше використовують тимчасові препарати, які готують на заняттях і після вивчення знищують. Під час виготовлення препарату об'єкт розміщують на предметному склі в краплі якогось середовища: води, лактофенолу, гліцерину, реактиву Люголя. На лівий край краплі ребром прикладають скельце і, підтримуючи його препарувальною голкою, обережно опускають. При різкому опусканні покривного скельця в препараті можуть бути бульбашки повітря, які під мікроскопом мають чорні контури. При необхідності препарат фарбують відповідними реактивами. Виготовлений препарат розміщують на предметному столику, орієнтуючи його навпроти об'єктива. Дивлячись в окуляр лівим оком, за допомогою макрометричного ґвинта необхідно домогтися виникнення зображення об'єкта; робоча відстань між об'єктом і нижньою лінзою об'єктива з восьмикратним збільшенням становить 8-9 мм, з сорокакратним збільшенням - 0,5 мм. Переведення з малого збільшення на велике здійснюють шляхом обертання револьвера доти, доки об'єктив не буде встановлений вертикально відносно столика. Після зміни об'єктива в мікроскопі видно нечітке зображення. Точне фокусування об'єкта проводять за допомогою мікрометричного ґвинта, який рекомендується обертати не більше ніж на півоберта, різкість зображення регулюється за допомогою діафрагми.

Зробити підписи до рисунка 1.1.

	1 - ______________________________ 2 - ______________________________ 3 - ______________________________ 4 - ______________________________ 5 - ______________________________ 6 - ______________________________ 7 - ______________________________ 8 - ______________________________ _________________________________ 9 - ______________________________ 10 - _____________________________ 11 - _____________________________

Рис. 1.1 - Будова світлового мікроскопа

Завдання 3. Вивчити будову рослинної клітини на прикладі опуклої луски цибулі городньої (Allium cepa)

Алгоритм роботи. Приготувати тимчасовий препарат частини опуклої луски цибулі, пофарбувати його розчином Люголя та вивчити при малому і великому збільшеннях мікроскопа.

Встановити: форму клітин (багатокутові, квадратні, округлі і т. ін.), з'єднання клітин між собою (щільне, переривчасте), будову оболонки (суцільна, з порами), розташування ядра (пристінне, центральне), наявність ядерець (одне, декілька, у центрі ядра, на периферії).

Зробити підписи до рисунка 1.2.

	А - ____________________ ____________________ Б - ___________________ 1 - _____________________ 2 - _____________________ 3 - _____________________ 4 - _____________________ 5 - _____________________

Рис. 1.2 - Будова рослинної клітини на прикладі опуклої луски цибулі городньої

Завдання 4. Вивчити хлоропласти в клітинах листка валіснерії (Vallisneria spiralis) або елодеї (Еllоdea canadensis)

Алгоритм роботи. Приготувати тимчасовий препарат шматочка листка елодеї або валіснерії, розмістивши його в краплі води верхньою стороною до покривного скельця.

Вивчити при малому і великому збільшеннях мікроскопа клітини верхнього епідермісу листка, визначити їх форму і розташування в клітинах хлоропластів. Простежити переміщення хлоропластів, захоплених током цитоплазми, визначити тип руху цитоплазми. При малому збільшенні мікроскопа знайти зубці по краю листка, оболонку, тонкий шар цитоплазми, ядро, пластиди, вакуоль, відмітити форму клітин. Зробити підписи до рисунка 1.3.

На цей препарат нанести 30% розчин сахарози або 8% розчин NаСІ, попередньо видаливши воду фільтрувальним папером. Простежити за протіканням плазмолізу. Замінити гіпертонічний розчин водою і простежити, як склад клітини повертається в своє первинне положення - явище деплазмолізу. Ознайомитися з формами плазмолізу рослин в залежності від плазмолітика (рисунок 1.4).

		1 - ________________________ 2 - ________________________ 3 - ________________________ 4 - ________________________ Рис. 1.3 - Хлоропласти в клітинах листка елодеї
	1 - опуклий плазмоліз в 0,5 М розчині сахарози 2 - судорожний плазмоліз в 0,2 М розчині СаСl2 3 - ковпачковий плазмоліз в 0,4 М розчині KCNS Рис. 1.4 - Форми плазмолізу рослинних клітин в залежності від плазмолітика

Завдання 5. Вивчити хромопласти у клітинах м'якоті стиглих плодів горобини (Sorbus аисираrіа), шипшини (Rosa сапіпа) або стручкового перцю (Сарsicum аnnum)

Алгоритм роботи. Невеликий шматочок м'якоті плода рівномірно розподілити в краплині води так, щоб клітини не налягали одна на одну. Приготувати тимчасовий препарат.

При малому збільшенні мікроскопа визначити форму клітин.

Вивчити клітини при великому збільшенні мікроскопа. Знайти тонку оболонку, пристінний шар цитоплазми, в який занурене ядро і хромопласти. У клітинах стиглих плодів ядра можуть бути невидимі. Звернути увагу на форму хромопластів, їх забарвлення, розміщення в клітині.

Зробити підписи до рисунка 1.5.

А	Б
В	1 - ____________________ 2 - ____________________

Рис. 1.5 - Хромопласти у клітинах м'якоті стиглих плодів горобини (А), шипшини (Б) та стручкового перцю (В)

Завдання 6. Вивчити запасний крохмаль у бульбі картоплі (Solanum tuberosum), зернах вівса (Аvena sativa), пшениці (Triticum durum)

Алгоритм роботи. З поверхні зрізу бульби картоплі кінчиком скальпеля зібрати трохи соку і приготувати тимчасовий препарат. Вивчити будову крохмальних зерен, відмітити різноманітність їх розмірів і форми. Зменшуючи освітлення за допомогою діафрагми, визначити розміщення центра крохмалеутворення та звернути увагу на нашарування крохмальних зерен. Нашарування зерен пояснюється різним вмістом води в шарах крохмалю. Шари з більшою кількістю води під мікроскопом мають більш темний вигляд. Дрібні округлі крохмальні зерна мають концентричні шари, великі зерна - ексцентричні. Більшість крохмальних зерен прості, але зустрічаються також складні і напівскладні зерна, які мають по 2-3 центра крохмалеутворення. Складні зерна дрібніші від простих, у них навколо центра наявні шари крохмалю. У напівскладному зерні, крім окремих шарів, наявні загальні для всього зерна крохмальні шари.

При великому збільшенні мікроскопа розглянути прості, складні та напівскладні зерна крохмалю. Провести кольорову реакцію на крохмаль з розчином Люголя, відмітити появу синього забарвлення.

Набрякле зернятко вівса розрізати скальпелем, зібрати зі зрізу трохи ендосперму, рівномірно розподілити його в краплі води і вивчити при великому збільшенні. У вівса крохмальні зерна складні, округло-овальної форми, складаються з великої кількості дрібних багатокутних простих зерен, нашарування зерен непомітне. Складне зерно легко розпадається на окремі прості зерна або їх невеликі групи.

У пшениці крохмальні зерна прості, округлі або овальні, двох типів: великі з концентричним нашаруванням та дрібні - в яких нашарування не видно. Провести мікрохімічну реакцію на крохмаль.

Зробити підписи до рисунка 1.6, вміти розрізняти крохмальні зерна картоплі, пшениці, вівса; прості (концентричні та ексцентричні), складні та напівскладні крохмальні зерна.

А	Б
В	А ______________________________ Б ______________________________ В ______________________________ 1 - ____________________________ 2 - ____________________________ 3 - ____________________________ 4 - ____________________________

Рис. 1.6 - Крохмальні зерна

Завдання 7. Вивчити кристалічні включення в клітинах рослин

7.1. Кристали оксалату кальцію в клітинах зовнішньої луски цибулі городньої (Allium сера)

Приготувати тимчасовий препарат шматочка сухої луски цибулі городньої в краплі гліцерину. При малому збільшенні мікроскопа знайти клітини з кристалами, визначити їх форму і місцезнаходження в клітині. При великому збільшенні мікроскопа знайти клітини з поодинокими або попарноз'єднаними кристалами призматичної форми, розміщеними у вакуолях.

7.2. Друзи в плодах шипшини собачої (Rosa саnіnа) та в клітинах черешка бегонії (Begonia sp.)

Приготувати тимчасовий препарат, для чого невеликий шматок м'якоті плода шипшини розподілити тонким шаром в краплі води. При малому збільшенні мікроскопа знайти клітини з друзами - зростками багаточисленних дрібних кристалів. При великому збільшенні мікроскопа вивчити будову друзи.

Друзи можна роздивитися також в клітинах черешка листка бегонії. Тонкі поперечні зрізи черешка листка бегонії розмістити в краплі води. Клітини черешка бегонії округло-багатокутної форми, тонкостінні з пристінним шаром цитоплазми. У вакуолях клітин кристали щавелевокислого кальцію зустрічаються у вигляді поодиноких ромбоедрів, або у вигляді ромбоедрів, що обростають більш дрібними кристалами.

Зробити підписи до рисунків 1.7 та 1.8.

Рис. 1.7 - ________________________	Рис. 1.8 - _____________________

7.3. Рафіди в клітинах черешка або стебла винограду (Vitis vinifera)

Тонкий поперечний зріз стебла або черешка винограду розмістити в краплі гліцерину або води, приготувати тимчасовий препарат. При малому збільшенні мікроскопа знайти клітини з пучком голкоподібних кристалів - рафідів. Клітини, які містять рафіди, видовжені. Рафіди в них оточені слизистим чохлом і займають майже всю порожнину клітини. При великому збільшенні мікроскопа розглянути 1-2 клітини, що мають рафіди.

Зробити підписи до рисунка 1.9.

	Рис. 1.9 - _______________________ ________________________________ ________________________________

Завдання для самостійної роботи

Завдання 8. Вивчити субмікроскопічну будову рослинної клітини

Алгоритм роботи. Зробити підписи до рисунка 1.10, використовуючи рисунок підручника.

Рис. 1.10 - Схема субмікроскопічної будови рослинної клітини

Завдання 9. Вивчити лейкопласти в клітинах епідерми листка традесканції (Тrаdescantia sp.)

Алгоритм роботи. Зробити біля основи з нижньої частини листка неглибокий надріз, захопити його край і зняти епідерму. Приготувати тимчасовий препарат, розмістивши епідерму в краплі слабкого розчину сахарози.

При малому збільшенні мікроскопа визначити форму клітин.

При великому збільшенні мікроскопа знайти в одній із клітин тяжі цитоплазми і ядро; в цитоплазмі та, особливо, навколо ядра знайти дрібні знебарвлені округлі тільця - лейкопласти, підрахувати їх кількість.

Зробити підписи до рисунка 1.11.

	1 - __________________________ 2 - __________________________ 3 - __________________________ 4 - __________________________ 5 - __________________________ Кількість лейкопластів ____

Рис. 1.11 - Лейкопласти в клітинах епідерми листка традесканції

Завдання 10. Вивчити сферокристали інуліну в клітинах кореневої бульби жоржини (Dahlia pinnata) або топінамбура (Helianthus tuberosus)

Алгоритм роботи. Зробити 2-3 тонких поздовжніх або поперечних зрізи через бульбу, найтонший розмістити в краплі гліцерину або спирту, накрити покривним скельцем. При малому збільшенні мікроскопа знайти на препараті сферокристали, що являють собою сукупність голчастих кристалів і розходяться від кутів клітини у вигляді променів. Інколи у сферокристалах видно концентричні шари і радіальні тріщини. У кожній клітині може бути декілька сферокристалів.

Зафарбувати препарат 20% розчином б-нафтолу при підкисленні 20% розчином сірчаної кислоти (реакція Моліша). Поява малинового забарвлення свідчить про наявність інуліну, при обробці препарату спиртом, сферокристали інуліну мають сірий колір.

Зробити підписи до рисунка 1.12.

	1 - __________________________ 2 - __________________________ 3 - __________________________ 4 - __________________________ Рис. 1.12 - Сферокристали інуліну в клітинах кореневої бульби топінамбура

Завдання 11. Вивчити запасні білки і жирні олії в насінні рицини (Ricinus communis)

Алгоритм роботи. Очищений від шкірочки шматок насінини рицини рівномірно розподілити на предметному склі в краплі розчину Люголя, змішаного із розчином сахарози, щоб зупинити утворення емульсії жиру і набрякання алейронових зерен. Вивчити його при великому збільшенні мікроскопа. Знайти овальні або грушовидні складні алейронові зерна, які складаються з 1-2 забарвлених у золотисто-бурий колір кристалоїдів і 1-2 знебарвлених кульок - глобоїдів. Кристалоїди і глобоїди оточені білковою масою.

На сухе предметне скло нанести невелику кількість м'якоті насіння рицини, видавити з неї скальпелем краплі олії та зафарбувати цей мазок реактивом Судан-ІІІ. Судан-ІІІ активно вбирається жирною олією, від чого її краплі забарвлюються в оранжево-червоний колір. Вивчити при малому збільшенні мікроскопа окремі краплі жирної олії.

Зробити підписи до рисунка 1.13.

А	Б
1 - ____________________________ 2 - ____________________________ 3 - ____________________________	4 - __________________________ 5 - __________________________

Рис. 1.13 - Складні алейронові зерна (А) в клітинах ендосперму насіння рицини та краплі жирної олії (Б)

Завдання 12. Вивчити кристалічні включення в клітинах рослин

12.1. Кристали карбонату кальцію в листках фікуса (Ficus elastica)

Зробити тонкий поперечний зріз листка фікуса. У великих клітинах гіподерми, що межують з мезофілом верхньої сторони листка, знайти цистоліт - гроноподібне накопичення кристалів. Упевнитися в тому, що він складається із вапняку. Для цього з боку покривного скельця нанести краплю сірчаної кислоти (25%). Під дією кислоти цистоліт розчиняється з виділенням повітряних кульок.

Зробити підписи до рисунка 1.14.

	1 - ____________________________ 2 - ____________________________ 3 - ____________________________ Рис. 1.14 - Частина поперечного розрізу листка фікуса

12.2. Кристалічний пісок в клітинах листка белладонни (Atropa belladonna)

Шматочки сухого листка белладонни прокип'ятити у 5-% спиртовому розчині лугу. Це дозволяє зробити рослинний матеріал м'якішим та прозорішим. Приготувати тимчасовий препарат: шматочки листка розмістити на предметному скельці в краплі хлоралгідрату, накрити покривним скельцем та вивчити препарат при малому збільшенні мікроскопа. Знайти клітину з кристалічним піском (рисунок1.15).
		Рис. 1.15 - Клітина листка белладонни з кристалічним піском

Питання для самоконтролю

Як визначити збільшення мікроскопа?

Чому дорівнює робоча відстань мікроскопа при малому (8-х) і великому (40-х) збільшеннях?

Як перейти від малого до великого збільшення мікроскопа?

За яких умов, для якої мети і як використовують мікрометричний ґвинт?

В якому положенні слід залишати мікроскоп після закінчення роботи?

Як приготувати тимчасовий препарат?

Чому не можна розглядати об'єкт під мікроскопом в повітряному середовищі?

Чим відрізняється тимчасовий препарат від постійного?

Які частини клітини можна розглядати в оптичному мікроскопі?

Де в клітинах знаходиться ядро?

Яка форма хлоропластів, де вони розміщуються в клітинах?

Які пігменти забарвлюють хлоропласти і яка їх роль?

В яких органах рослин найчастіше зустрічаються хромопласти?

Які пігменти наявні у хромопластах?

Чим зумовлена форма хромопластів?

Де розміщені в клітинах лейкопласти, їх форма і значення?

У чому відмінність між обертальним та струменястим рухами цитоплазми?

Як називається напружений стан оболонки клітини?

Які причини зумовлюють плазмоліз і деплазмоліз в клітинах?

У чому різниця між первинним і вторинним крохмалем?

Яка різниця між простими, складними і напівскладними крохмальними зернами?

Чим зумовлене нашарування крохмальних зерен?

Чим відрізняються крохмальні зерна вівса від крохмальних зерен картоплі?

Чи можна за формою крохмального зерна визначити, до якого виду рослин воно належить?

У чому відмінність простих алейронових зерен від складних?

За допомогою яких реактивів і барвників можна виявити в клітинах запасні речовини: крохмаль, білки, жирні олії, інулін?

Із яких за формою кристалів утворені рафіди, друзи?

Яку форму мають поодинокі кристали?

Лабораторне заняття 2. Оболонка клітини

Мета заняття: вивчити будову оболонки рослинної клітини та її видозміни.

Матеріали і обладнання: мікроскоп, набір інструментів, таблиці з теми, реактиви, методичні вказівки до виконання роботи.

Об'єкти вивчення: листки аспідістри, насіння льону, стебла сосни, бульби картоплі, волоски насіння бавовнику (вата).

Питання для самостійної підготовки

Які структури клітини беруть участь в утворенні оболонки клітини?

У чому різниця між первинною і вторинною оболонкою клітини за хімічним складом?

Фізичні та хімічні властивості оболонки рослинної клітини.

Типи пор, їх утворення, будова, відмінність від перфорацій.

Які зміни можуть відбуватися в хімічному складі оболонки клітини?

Яка речовина зумовлює здерев'яніння оболонки клітини?

Яке значення здерев'яніння в еволюції рослин?

У якому випадку відбувається окорковіння оболонки клітини?

Яких властивостей набуває клітинна оболонка при її окорковінні?

У чому полягає мінералізація та ослизнення клітинної оболонки?

Реактив на деревину: флороглюцин при підкисленні.

Виготовлення препарату: на зріз наносять розчин флороглюцину, через 10 хв. капають декілька крапель сірчаної кислоти (25%), після появи червоного забарвлення (зазвичай через 30 сек. - 1 хв.) видаляють рештки реактиву фільтрувальним папером та наносять на зріз краплю гліцерину.

Виконання роботи

Завдання 1. Вивчити оболонку клітин епідерми листка аспідістри (Aspidistra sp.)

Алгоритм роботи. Шматочок живого або фіксованого у спирті листка обгорнути навколо вказівного пальця лівої руки так, щоб верхній епідерміс був ззовні. Зробити тонкий поверхневий зріз, пофарбувати його хлор-цинк-йодом.

При малому збільшенні мікроскопа знайти тонку частину зрізу, поставити в центр поля зору. рослинний клітина тканина епідерма

При великому збільшенні мікроскопа вивчити оболонки бічних стінок сусідніх клітин. На місці з'єднання сусідніх клітин у вигляді темної лінії видно міжклітинну серединну пластинку і первинні оболонки сусідніх клітин. Досередини від цієї лінії розташована добре розвинена оболонка з простими порами. Пори в сусідніх клітинах розташовані одна навпроти одної та утворюють пари пор. Пари пор розділені плівкою, що складається з первинних оболонок сусідніх клітин і міжклітинної речовини. Користуючись мікрометричним ґвинтом, знайти прості пори на нижній та верхній стінках клітини, де вони мають вигляд світлих кілець (вигляд зверху).

Зробити підписи до рисунка 2.1.

	1 - ____________________________ 2 - ____________________________ 3 - ____________________________ 4 - ____________________________ 5 - ____________________________ 6 - ____________________________ 7 - ____________________________

Рис. 2.1 - Клітини епідерми листка аспідістри

Завдання 2. Вивчити оболонки клітин деревини сосни (Pinus sylvestris)

Алгоритм роботи. Зробити два поздовжніх зрізи деревини сосни: один - тангенційний, другий - радіальний. Обидва зрізи пофарбувати реактивом на деревину. Після появи червоного кольору, зняти рештки реактиву фільтрувальним папером і розмістити зрізи в краплі гліцерину.

Вивчити тангенційний зріз. При малому збільшенні мікроскопа знайти тонку частину зрізу, відмітити форму клітин. При великому збільшенні мікроскопа в оболонці клітини знайти облямовані пори в розрізі (вид збоку). Облямована пора утворюється в результаті підняття вторинної оболонки над замикаючою плівкою пори і утворення порожнини пори. Канал облямованої пори, на відміну від каналу простої пори, у замикаючій плівці має більший діаметр, ніж з боку порожнини клітини. Середня частина замикаючої плівки має потовщення (торус), яким може закриватися вузький отвір пори. Облямована пора має окреслення подвійноопуклої лінзи. На радіальному зрізі облямовані пори видно у вигляді концентричних кіл з діаметрами, що відповідають найбільшому і найменшому діаметрам пoрового каналу (вигляд зверху).

Зробити підписи до рисунка 2.2.

	1 - _________________________ 2 - _________________________ 3 - _________________________ 4 - _________________________ 5 - _________________________ 6 - _________________________ 7 - _________________________ 8 - _________________________

Рис. 2.2 - Трахеїди сосни (схема) з облямованими порами

Завдання 3. Вивчити будову клітин з окорковілими клітинними оболонками

Алгоритм роботи. Зробити тонкий поперечний зріз зовнішньої частини бульби картоплі (Solanum tuberosum). Пофарбувати барвником Судан-ІІІ. При малому збільшенні мікроскопа знайти правильно розташовані радіальні ряди пласких мертвих клітин на зовнішній частині бульби. Оболонки клітин забарвляться барвником Судан-ІІІ в бурий колір, що свідчить про її окорковіння - просочування жироподібною речовиною - суберином. Зробити підписи до рисунка 2.3.
1 - _______________________________, 2 - ______________________________ 3 - _______________________________ Рисунок 2.3 - Клітини зовнішньої частини бульби картоплі з окорковілими клітинними оболонками

Завдання для самостійної роботи

Завдання 1. Реакції на речовини клітинної оболонки

Алгоритм роботи. 1.1. Мікрохімічна реакція на целюлозу. Пофарбувати хлор-цинк-йодом волоски насіння бавовнику. Розглянути їх при великому збільшенні мікроскопа та замалювати (рис. 2.4) частину клітини (волоска), відмітити забарвлення оболонки в синьо-фіолетовий колір.	2.4

1.2. Ослизнення оболонки клітин епідерми шкірочки насіння льону (Linum sp.).

Замочене у воді насіння льону вивчити під мікроскопом цілим або на поперечному зрізі. Відмітити ослизнення оболонки клітин епідерми шкірочки насіння.

Зробити підписи до рисунка 2.5.

	1 - _____________________________ 2 - _____________________________ 3 - _____________________________ 4 - _____________________________ 5 - _____________________________ 6 - _____________________________ 7 - _____________________________ 8 - _____________________________

Рисунок 2.5. - Поверхневі шари шкірки насінини льону на поперечному розрізі (ослизнені шари набубнявіли, розірвали кутикулу, а слиз вийшов назовні)

1.3. Визначити склад фільтрувального і газетного паперу на основі дії реактивів хлор-цинк-йоду та флороглюцину при підкисленні. Зробити висновок.

Висновок:

__________________________________________________________

__________________________________________________________

__________________________________________________________

__________________________________________________________

Питання для самоконтролю

Як називається основний шар клітинної оболонки, що прилягає до її первинного шару?

Яким реактивом можна пофарбувати клітковину?

Яких властивостей набувають здерев'янілі оболонки? За допомогою якого реактиву можна виявити здерев'янілі оболонки?

Чому під час окорковіння оболонок вміст клітин відмирає?

В яких тканинах зустрічаються здерев'янілі, окорковілі, кутинізовані оболонки?

Чим відрізняються прості пори від облямованих?

Лабораторне заняття 3. Твірні тканини. Покривні тканини. Епідерма

Мета заняття: вміти розпізнавати твірні тканини в конусах наростання стебла і кореня, вивчити будову епідермісу однодольних і дводольних рослин; вивчити утворення і будову перидерми і кірки.

Матеріали і обладнання: мікроскопи, набір інструментів, реактиви, таблиці з теми, методичні вказівки до виконання роботи.

Об'єкти вивчення: постійні мікропрепарати верхівки стебла елодеї, листки півника та пеларгонії, стебло бузини, стебло льону, гарбуза, пеларгонії, бульби картоплі.

Питання для самостійної підготовки

1. Що таке рослинні тканини? Принципи класифікацій тканин.

2. Які характерні ознаки меристематичної (твірної) тканини?

3. Як класифікують меристеми за місцем розташування в органах рослин?

4. Яка меристема зумовлює наростання органа у довжину і яка у товщину?

5. Первинна і вторинна покривні тканини.

6. Які органи рослин вкриті епідермісом? Особливості будови клітин епідермісу.

7. Захисні пристосування епідерми.

8. Будова продихового апарату.

9. Будова перидерми і сочевички.

10. Утворення кірки. Із яких гістологічних елементів складається кірка?

11. Які органи рослини або їхні частини покриті перидермою і які кіркою?

Логічна структура заняття

Твірні тканини - меристеми
- верхівкові (апікальні)	- первинні	- конус наростання
- бічні (латеральні)	- первинні	- прокамбій, перицикл
	- вторинні	- камбій, пробковий камбій (фелоген)
- вставні (інтеркалярні)	- первинні
- раневі (травматичні)	- вторинні
Покривні тканини
Первинні	Вторинні
- епідерма (наземні органи)	- перидерма
- епіблема (корінь) (ризодерма)
- веламен (корінь)	- кірка

Виконання роботи

Завдання 1. Вивчити первинну меристему верхівкової бруньки елодеї (Elodea canadensis) на постійному мікропрепараті

Алгоритм роботи. При малому збільшенні мікроскопа в центральній частині бруньки розглянути видовжений конус наростання з округлою верхівкою (меристематична зона), нижче якої починається примордіальна зона. У примордіальній зоні з'являються первинні горбочки - молоді зачатки листків. У пазухах деяких листків є вторинні горбочки, які дають початок бічним паросткам (пазушним брунькам). Тут відбуваються процеси диференціації клітин.

При великому збільшенні мікроскопа вивчити будову конуса наростання і зони диференціації. Клітини конуса наростання паренхімні, з великим, темнозабарвленим ядром, густою цитоплазмою і тонкими оболонками. Вакуолі відсутні. Переміщуючи препарат і розглядаючи клітини, розташовані по осі нижче, можна простежити повільні зміни в будові клітин. Розміри клітин збільшуються, в цитоплазмі з'являються вакуолі. На деякій відстані від конуса наростання в примордіальній зоні серед паренхімних клітин меристеми можна знайти тяжі прозенхімних клітин.

Зробити підписи до рисунка 3.1.

А - ________________________________ 1 - ________________________ Б - ________________________________ 2 - ________________________ В - ________________________________ 3 - ________________________ Г - ________________________________ ________________________

Рис. 3.1 - Верхівкова брунька пагона елодеї

Завдання 2. Вивчити будову епідерми листка пеларгонії (Pelargonia zonale) - дводольної рослини

Алгоритм роботи. З нижньої сторони листка зняти безбарвну шкірочку, розмістити її в краплі води або гліцерину зовнішньою стороною до покривного скельця та приготувати тимчасовий препарат.

При малому збільшенні мікроскопа розглянути клітини епідерми, визначити їхню форму й орієнтацію продихів. Знайти два типи волосків.

При великому збільшенні мікроскопа вивчити будову клітин. Оболонки клітин епідерми звивисті, мають товсту оболонку, великі вакуолі, цитоплазму, що займає пристінне положення і ядро. Хлоропласти в клітині відсутні. Між клітинами епідерми розташовані замикаючі клітини продихового апарату зі щілиною між ними. Замикаючі клітини містять хлоропласти, оболонки замикаючих клітин, що утворюють продихову щілину більш товсті, ніж зовнішні.

Зробити підписи до рисунка 3.2.

	1 - ________________________ 2 - ________________________ 3 - ________________________ 4 - ________________________ 5 - ________________________ 6 - ________________________ 7 - ________________________ 8 - ________________________ 9 - ________________________

Рис. 3.2 - Будова епідерми листка пеларгонії

Завдання 3. Вивчити будову епідерми листка півника германського (Iris germanica) - однодольної рослини

Алгоритм роботи. З будь-якої сторони листка зняти шматочок епідерми, захопивши його пінцетом з боку надрізу, покласти в краплю води або гліцерину зовнішньою стороною доверху і приготувати тимчасовий препарат. Розглянути при малому збільшенні мікроскопа. Клітини епідерми листка півника досить великі, довгі, серед них у заглибленнях розташовані дрібні замикаючі клітини, зорієнтовані по довжині клітин епідерми.

Зробити підписи до рисунка 3.3.

А Б В
А - _____________________________________________________________ Б - _____________________________________________________________ В - _____________________________________________________________ 1 - _____________________________ 4 - __________________________ 2 - _____________________________ 5 - __________________________ 3 - _____________________________ 6 - __________________________

Рис. 3.3. - Будова епідерми листка півника германського

Завдання 4. Вивчити будову перидерми і сочевички у стеблах бузини (Sambucus racemosa)

Алгоритм роботи. Зробити тонкий поперечний зріз зовнішньої частини стебла бузини, покласти його в краплю Судан-ІІІ і приготувати тимчасовий препарат. Можна використати також постійний препарат.

При малому збільшенні мікроскопа вибрати ділянку препарату, на якій добре видно перидерму і сочевички. Вивчити будову перидерми, починаючи з верхніх шарів. Протопласти клітин відмерли, за виключенням внутрішніх рядів, де можуть бути помітні ядра, що не встигли зруйнуватися. Під корком (фелемою) розташований шар пласких тонкостінних клітин меристеми - коркового камбію, або фелогену, до центру стебла від якого знаходиться шар живої хлорофілоносної тканини фелодерми. Фелема, фелоген, фелодерма разом складають перидерму.

Більша частина сочевички заповнена пухко розташованими клітинами, що округлилися. Корковий камбій під сочевичкою ділиться і частина відкладених ним клітин не встигла ще диференціюватися в постійну тканину і на вигляд не відрізняється від фелогену.

Зробити підписи до рисунка 3.4.

1 - ___________________________________________________

2 - ______________________________ 4 -__________________

3 - ______________________________ 5 -____________________

Рис. 3.4. - Будова перидерми стебла бузини

Питання для самоконтролю

1. Яка різниця в будові клітин меристеми і диференційованих клітин?

2. До яких меристем відносяться конуси наростання пагона та кореня?

3. Яку меристему називають первинною, а яку вторинною?

4. Як називається основний шар клітинної оболонки, що прилягає до її первинного шару?

5. Яким реактивом можна пофарбувати клітковину?

6. Яких властивостей набувають здерев'янілі оболонки? За допомогою якого реактиву можна виявити здерев'янілі оболонки?

7. Чому під час окорковіння оболонок вміст клітин відмирає?

8. В яких тканинах зустрічаються здерев'янілі, окорковілі, кутинізовані оболонки?

9. Чим відрізняються прості пори від облямованих?

10. Чому епідерміс називають первинною покривною тканиною?

11. Із яких структурних елементів складається продиховий апарат?

12. За якими ознаками можна відрізнити епідерму листка однодольних рослин від дводольних?

13. У чому полягає різниця між будовою клітин корку та епідерми?

14. З якого комплексу тканин складається перидерма?

15. Як через корок здійснюється газообмін і транспірація?

Лабораторне заняття 4. Механічні та провідні тканини

Мета заняття: навчитися за анатомічною будовою і топографічним положенням розпізнавати типи механічних тканин, навчитися розпізнавати елементи провідних тканин - судини, трахеїди, ситовидні трубки з клітинами-супутницями; за розміщенням ксилеми та флоеми в провідному пучку розрізняти колатеральні, біколатеральні, концентричні, радіальні пучки; за наявністю камбію визначати відкриті та закриті провідні пучки.

Матеріали і обладнання: мікроскоп, набір інструментів, таблиці з теми, методичні вказівки до виконання роботи.

Об'єкти вивчення: плоди груші, черешки листків бегонії або буряка, листки лоха і дивини, стебла кукурудзи, гарбуза, кореневища папороті (постійний препарат), листки м'яти, оплодень мандарина або апельсина, корені кульбаби, кореневище конвалії.

Питання для самостійної підготовки

1. Роль механічної тканини в органах рослини.

2. Типи механічних тканин в органах рослин.

3. Особливості будови і типи коленхіми.

4. Будова деревинних і луб'яних волокон.

5. Типи склереїд, особливості їх структури.

6. Транспортні шляхи речовин у рослинах. Основні структурні елементи ксилеми та флоеми.

7. Особливості будови ситовидних трубок і клітин-супутниць.

8. Будова судин, характер потовщення їх стінок. Трахеїди, їх відмінність від судин.

9. Типи судинно-волокнистих пучків за розташуванням у них ксилеми й флоеми.

10. Пучки відкриті та закриті.

Логічна структура заняття

Механічні тканини
Коленхіма	Склеренхіма	Склереїди
- кутова	- луб'яні волокна	- брахісклереїди
- пластинчаста		- макросклереїди
- пухка	- лібриформ	- астросклереїди
		- остеосклереїди
Основна тканина (паренхіма)
Асиміляційна паренхіма (хлоренхіма) - палісадна, стовбчаста, губчаста, складчаста. Поглинаюча паренхіма знаходиться в корені під епіблемою. Запасаюча паренхіма знаходиться в усіх органах рослин (у клітинах накопичуються запасні білки, жири, вуглеводи). Водоносна паренхіма характерна для ксерофітів - кактусів, алое, саксаулу. Повітроносна паренхіма - аеренхіма (вентиляційна паренхіма) збагачує асиміляційну тканину киснем (дихальні корені, повітряні корені епіфітів, стебла водяних, болотних рослин, в особливих випадках - листя багатьох рослин).

Провідні тканини
Ксилема (висхідний ток)	Флоема (низхідний ток)
Провідні елементи
- трахеїди з облямованими порами	- ситовидні трубки з клітинами-супутницями
- трахеї (судини):	- кільчасті
	- спіральні
	- драбинчасті
	- сітчасті
Механічна тканина
- склеренхіма (лібриформ - деревинні волокна)	- луб'яні волокна
Основна паренхіма
- деревинна паренхіма	- луб'яна паренхіма

Судинно-волокнисті пучки
відкриті	закриті
колатеральні	біколатеральні		колатеральні	радіальні	концентричні
1 - ксилема, 2 - флоема, 3 - камбій

Виконання роботи

Завдання 1. Вивчити різні типи коленхіми в черешку листка бегонії (Веgonіа) або в стеблі гарбуза (Сисиrbita реро), в стеблі соняшнику (Helianthus annuus) та лопуха (Arctyum lappa)

Алгоритм роботи. Зробити тонкий поперечний зріз через черешок листка бегонії або гарбуза так, щоб видно було епідерміс і розташовані під ним тканини. Помістити зріз в краплю води.

При малому збільшенні мікроскопа під виступаючими ребрами вивчити клітини, заповнені тканиною, схожою на сітку з білих і темних плям, що чергуються.

При великому збільшенні мікроскопа вивчити будову клітини, відмітити блискучі потовщення оболонок клітин у кутках (кутова коленхіма) і порожнину клітини у вигляді ромба або п'яти-шестикутника (темно-синього кольору). У клітинах коленхіми видно живий вміст з хлоропластами.

На поперечному зрізі через стебло соняшнику під епідермісом розташовані клітини, що мають прямокутні окреслення, в яких потовщені тангентальні стінки, радіальні стінки тонкі (пластинчаста коленхіма).

В черешку листка лопуха можна бачити пухку коленхіму з потовщеннями на стінках, що прилягають до міжклітинників.

Зробити підписи до рисунка 4.1.

А	Б	В

А - _______________ Б - __________________ В - ________________

1 - __________________________ 2 - ____________________________

Рис. 4.1 - Типи коленхіми

Завдання 2. Вивчити склереїди в м'якоті плодів груші (Рyrus communis)

Алгоритм роботи. У шматочку плода груші знайти накопичення кам'янистих клітин, скальпелем або пінцетом роздавити їх на предметному склі, щоб клітини лежали поодинці або невеликими групами. Пофарбувати флороглюциновим реактивом при підкисленні. Після видалення кислоти додати краплю гліцерину. Здерев'янілі оболонки набувають вишнево-червоного кольору.

Вивчити склереїди груші при великому збільшенні.

Зробити підписи до рисунка 4.2. Зафарбувати склереїди у відповідний колір.

А - _________________________________Б - ____________________________________ В - _________________________________ 1 - __________________________ 4 - ____________________________ 2 - _________________________ 5 - _____________________________ 3 - _________________________

Рис. 4.2 - Склереїди плода груші

Завдання 3. Вивчити судини та ситовидні трубки з клітинами-супутницями на поздовжньо-радіальному зрізі стебла гарбуза (Cucurbita pepo)

Алгоритм роботи. Розрізати вздовж частину стебла так, щоб розріз проходив через середину великого провідного пучка. З цього розрізу зробити 2-3 тонких поздовжніх зрізи. Пофарбувати флороглюцином при підкисленні, потім розмістити в краплі гліцерину. Вивчити при малому і великому збільшенні мікроскопа.

Ситовидні трубки можна розпізнати за потовщеними жовтуватими поперечними перетинками, що мають наскрізні отвори, - ситовидними пластинками. У ситовидних пластинках видно плазмолізовані тяжі вмісту. Поряд з ситовидними трубками розглянути забарвлені в червоний колір судини (трахеї), що мають різноманітні потовщення стінок: пористі, сітчасті, спіральні, кільчасті.

Зробити підписи до рисунків 4.3 А, 4.3 Б, провідні елементи зафарбувати у відповідний колір.

	1 - ___________________________ 2 - ___________________________ 3 - ___________________________ 4 - ___________________________ Рис. 4.3 А - Типи судин стебла гарбуза

1 - ______________________________ 4 - _____________________

2 - ______________________________ 5 - _______________________

3 - ____________________________

Рис. 4.3 Б - Поздовжній радіальний розріз через провідний пучок стебла гарбуза

Завдання 4. Вивчити будову судинно-волокнистого пучка на поперечному зрізі стебла гарбуза (Cucurbita реро)

Алгоритм роботи. Зробити тонкий поперечний зріз стебла гарбуза так, щоб він пройшов через пучок. Пофарбувати флороглюциновим реактивом при підкисленні, розмістити в краплі гліцерину.

При малому збільшенні мікроскопа розглянути пучок. При великому збільшенні мікроскопа вивчити елементи флоеми та ксилеми. Звернути увагу на те, що в пучку 2 ділянки флоеми і багаторядний камбій, тобто пучок відкритий біколатеральний.

Зробити підписи до рисунка 4.4, зафарбувати його у відповідності з кольором препарату.

	1 - _________________________ 2 - _________________________ 3 - _________________________ 4 - _________________________ 5 - _________________________ 6 - _________________________ _________________________

Рис. 4.4 - Будова біколатерального відкритого провідного пучка стебла гарбуза

Завдання 5. Вивчити будову судинно-волокнистого пучка на поперечному зрізі стебла кукурудзи (Zеа mays)

Алгоритм роботи. Підготувати тонкий поперечний зріз стебла кукурудзи. Забарвити флороглюциновим реактивом при підкисленні і розмістити в краплі гліцерину.

При малому збільшенні мікроскопа відмітити велику кількість пучків, хаотично розташованих в основній паренхімі стебла. Вивчити великий пучок при великому збільшенні мікроскопа. Знайти ділянку ксилеми та флоеми, визначити тип пучка.

Зробити підписи до рисунка 4.5, зафарбувати його у відповідності з кольором препарату.

Завдання 6. Вивчити будову судинно-волокнистого пучка на поперечному зрізі кореневища папороті (Pteridium aquilinum) та кореневища конвалії (Convallaria majalis)

Алгоритм роботи. На постійному препараті поперечного зрізу кореневища папороті при малому збільшенні мікроскопа вивчити один з пучків, на рисунку 6.4 А відмітити розташування ксилеми в центрі, а флоеми - на периферії (центрo-ксилемний пучок).

Зробити тонкий зріз кореневища конвалії, пофарбувати флороглюциновим реактивом при підкисленні, розмістити в краплі гліцерину. Розглянути при малому збільшенні мікроскопа. В центрі кореневища знайти концентричний пучок, в якому ксилема розташована кільцем на периферії пучка, а флоема - в центрі (центро-флоемний пучок).

Зробити підписи до рисунка 4.6.

<...

Подобные документы

• Фізіологія рослинної клітини

  Історія вивчення клітини, характеристика клітинної теорії. Дослідження будови рослинної клітини: ультра структура (мікроскопічна будова); біологічні мембрани та їх функції; цитоскелет, мікротрубочки і мікрофіломенти; ядро; ендоплазматична сітка; рибосоми.
  
  реферат [5,7 M], добавлен 08.12.2010
  

• Порівняння життєвих ознак царства рослини і царства тварини

  Екологічні групи рослин за вимогами до води, світла, ґрунту та способом живлення. Структура і компоненти рослинної та тваринної клітини. Будова, види, основні функції їх тканин. Системи органів тварин і рослин. Типи їх розмноження. Засоби охорони природи.
  
  курсовая работа [860,8 K], добавлен 28.12.2014
  

• Загальна характеристика класу Птахи

  Вивчення зовнішньої будови птахів. Характеристика відділів тіла і особливостей їх будови. Узагальнення знань з теми будови класу птахів. Прогнози біологів, які говорять, що глобальне потепління клімату планети може призвести до зникнення видів птахів.
  
  контрольная работа [22,0 K], добавлен 18.11.2010
  

• Основи зоології

  Характеристика будови, опис та систематика основних класів, царств, підцарств та рядів тварин. Особливості будови та функціонування підцарств одноклітинних, багатоклітинних, класу ракоподібних, павукоподібних, комах, типу хордових тварин та ссавців.
  
  конспект урока [4,8 M], добавлен 19.07.2011
  

• Особливості будови і біології павуків

  Дослідження класифікації і розвитку павуків у ході еволюції. Аналіз особливостей зовнішньої та внутрішньої будови, органів чуттів. Характеристика механізму харчування і розмноження. Способи життя і значення павуків, застосування павутини в промисловості.
  
  курсовая работа [6,8 M], добавлен 16.01.2013
  

• Багатощетинкові черви: особливості будови, розмноження та способу життя

  Поліхети — клас безхребетних тварин типу кільчастих червів. Дослідження специфічних особливостей будови кровоносної системи нереїсів. Сидячі багатощетинкові черви - активні фільтратори, які виконують очищувальну функцію в екосистемі коралових рифів.
  
  презентация [3,9 M], добавлен 17.05.2019
  

• Царство грибів

  Вивчення царства грибів, різних за способом життя, будовою і зовнішньому вигляду. Дослідження подібності грибів до рослин і тварин. Аналіз будови та способів розмноження. Характеристика особливостей паразитичних, сапротрофних та сімбіотичних організмів.
  
  презентация [1,3 M], добавлен 23.04.2013
  

• Особливості морфолого-анатомічної будови сукулентів

  Дослідження особливостей будови сукулентів: стеблових, що зберігають вологу в потовщеному ребристому стеблі; листкових, що зберігають вологу в товстому листі. Каудексоформні рослини - сукулентні рослини, адаптовані до посушливого клімату й умов ґрунту.
  
  презентация [7,5 M], добавлен 26.02.2013
  

• Розвиток хрящової тканини в онтогенезі безхвостих

  Загальна характеристика хрящової тканини, сутність диференціювання клітини. Органічні компоненти основної міжклітинної речовини. Гістогенез хрящової тканини та джерела трофіки суглобного хряща. Порівняння будови та розвитку хрящів безхвостих та ссавців.
  
  курсовая работа [1,2 M], добавлен 21.09.2010
  

• Коралові поліпи, губки

  Види губок, типи будови, розмноження. Значення губок у природі та житті людини. Використання морських губок у медицині, косметології, бані, для купання немовлят, для полірування деталей і як добрива. Морська губка, яка успішно вбиває ракові клітини.
  
  презентация [5,1 M], добавлен 25.04.2013
  

• Еволюція клітин

  Вивчення механізмів зміни, розмноження та реплікації генетичної інформації. Особливості організації, будови та функції клітин. Забезпечення редуплікації ДНК, синтезу РНК і білка. Характеристика еукаріотів та прокаріотів. Кінцеві продукти обміну речовин.
  
  реферат [1,0 M], добавлен 19.10.2017
  

• Пристосування птахів до польоту

  Історія виникнення птахів. Загальна характеристика класу Птахи. Характерні особливості будови опорно-рухової системи та внутрішньої будови птахів, що зумовили здатність до польоту. Роль та значення пір'яного покрову птахів, який надає їм обтічної форми.
  
  реферат [2,6 M], добавлен 21.07.2015
  

• Двостулкові молюски

  Особливості будови панцира "правильних" і "неправильних" морських їжаків. Порівняльний аналіз будови скелету морських їжаків та інших класів голошкірих. Травна, дихальна, кровоносна, видільа, амбулакральна, нервова та статева системи Echinoidea.
  
  реферат [832,8 K], добавлен 12.03.2019
  

• Екологія вірусів

  Характеристика та відомості про віруси. Функціональні особливості будови та експансії геному фітовірусів. Регенерація рослин з калюсу. Патогенез та передача вірусних інфекцій. Роль вірусів в біосфері. Мікрональне розмноження та оздоровлення рослин.
  
  учебное пособие [83,6 K], добавлен 09.03.2015
  

• Анатомо-морфологічна будова хвойних рослин України

  Історія еволюційного розвитку та систематика Голонасінних. Особливості анатомічної будови хвойних рослин України. Морфологічна будова представників хвойних. Дослідження впливу різних екологічних факторів на анатомічну та морфологічну будову хвойних.
  
  курсовая работа [11,5 M], добавлен 04.06.2014
  

• Історія виникнення клітини

  Основна структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів. Основні типи клітин. Будова, розмноження клітин та утворення білка. Колоніальні та багатоклітинні організми. Заміщення відмерлих та пошкоджених тканин організму. Способи поділу клітин.
  
  презентация [5,6 M], добавлен 18.12.2011
  

• Клітинний рух. Молекулярні механізми руху клітин. Амебоїдний та війчастий рух

  Уявлення про клітину. Загальний план її будови. Основний білок мікрофіламентів. Швидкість росту мікрофіламентів при різних концентраціях вільного актину. Рух клітин і адгезійна взаємодія. Схема будови центріолі. Прогрес в розумінні механізму руху клітин.
  
  реферат [3,4 M], добавлен 19.12.2014
  

• Виявлення залежності стимулюючого ефекту бета-індолілоцтової кислоти від її концентрації

  Застосування регуляторів росту в сучасних технологіях виробництва продукції рослинництва. Роль фітогормонів в обміні речовин та морфогенезі клітини. Дослідження впливу розчину бета-індолілоцтової кислоти на морфометричні показники проростків рослин.
  
  статья [16,7 K], добавлен 02.12.2014
  

• Особливості будови і життєдіяльності лишайників

  Загальна характеристика, біологія лишайників. Спостереження за лишайниками та їх екологічне значення. Вивчення лишайників в шкільному курсі біології. Опис та характеристика цетрарії ісландська. Значення грибів і лишайників у природі і житті людини.
  
  курсовая работа [414,7 K], добавлен 21.09.2010
  

• Родина Ведмежі

  Дослідження родини хижих ссавців підряду собакоподібних, особливостей внутрішньої будови організму, хутра та шкіри. Вивчення розповсюдження видів на земній кулі, способу життя, розмноження, полювання та харчування, значення в екосистемах та для людини.
  
  презентация [1,1 M], добавлен 10.05.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам