Поверхневі м'язи шиї
Характеристика підшкірного м’язу шиї, що представлений тонкою плоскою широкою пластинкою, його функції, кровопостачання, іннервація. Груднинно-ключично-соскоподібний, надпід'язиковий, двочеревцевий, шило-під’язиковий, грудинно-під’язиковий та ін. м'язи.
Рубрика | Биология и естествознание |
Вид | доклад |
Язык | украинский |
Дата добавления | 28.07.2017 |
Размер файла | 357,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Поверхневі м'язи шиї
Підшкірний м'яз шиї (platysma) представлений тонкою плоскою широкою пластинкою, що залягає безпосередньо під шкірою передньобокової поверхні шиї між підшкірною клітковиною і поверхневою фасцією шиї (див. рис. 142).
Початок: від грудної фасції на рівні I-II ребер.
Прикріпленая: тонкі м'язові пучки, прямуючи догори і приссредньо, прикріплюються до нижнього краю тіла нижньої щелепи, вплітаються у привушну і жувальну фасції, а також у м'язи кута рота і нижньої губи.
Підшкірний м'яз шиї покриває попереду груд- нинно-ключично-соскоподібний м'яз, надпід'язикові і підпід'язикові м'язи, а також і розташовані в цих місцях пластинки шийної фасції, кровоносні судини і нерви.
Угорі, під підборіддям, правий і лівий підшкірні м'язи шиї зближаються і з'єднуються своїми присе- редніми краями. Унизу, над грудниною, ці м'язи розходяться в боки, тому в цьому місці безпосередньо під шкірою залягає поверхнева пластинка шийної фасції.
Функція: тягне кут рота вниз і назад; натягаючи шкіру шиї, перешкоджає стисненню підшкірних вен, тобто полегшує кровотік.
Кровопостачання: поперечна артерія шиї, верхня і нижня щитоподібні та лицева артерії.
Іннервація: шийна гілка лицевого нерва (VII черепний нерв).
Груднинно-ключично-соскоподібний м'яз (т. sternocleidomastoideus) розташований на передиьобоковій поверхні шиї (див. рис. 144, 145). При поверненій убік голові м'яз добре помітний і легко пальпується в бічній ділянці шиї.
Початок: двома короткими сухожилковими ніжками від передньої поверхні ручки груднини (присередньо) і груднинного кінця ключиці (збоку).
Над ключицею між цими обома ніжками розташована заглибина - мала надключична ямка (fossa supraclavicularis minor). У глибині за м'язом у нижньому відділі шиї проходять загальна сонна артерія, вище - зовнішня і внутрішня сонні артерії, внутрішня яремна вена і блукаючий нерв.
Прикріплення: до соскоподібного відростка скроневої кістки і бічної частини верхньої каркової лінії потиличної кістки.
Функція: при однобічному скороченні нахиляє голову і шию у свій бік, повертаючи обличчя в протилежний бік. При двобічному скороченні закидають голову назад. Якщо голова зафіксована, м'язи піднімають грудну клітку і сприяють вдиху.
Таблиця 39. М'язи шиї
Назва м'яза |
Початок |
Прикріплення |
Функція |
Іннервація |
|
Поверхневі м'язи шиї |
|||||
Підшкірний м'яз шиї |
Грудна фасція на рівні I-II ребра |
Нижній край тіла нижньої щелепи, привушна і жувальна фасції, м'язи кута рота і нижньої губи |
Тягне кут рота вниз і назад, натягуючи шкіру шиї, перешкоджає стисненню підшкірних вен |
Шийна гілка лицевого нерва (VII) |
|
Груднинно-ключично- соскоподібний м'яз |
Передня поверхня ручки груднини і груднинний кінець ключиці |
Соскоподібний відросток скроневої кістки і бічна частина верхньої каркової лінії потиличної кістки |
При однобічному скороченні нахиляє голову і шию у свій бік, повертаючи обличчя в протилежний бік, при двобічному - закидає голову назад |
Додатковий нерв (XI) |
|
Надпід'язикові м'язи шиї |
|||||
Двочеревцевий м'яз |
Переднє черевце - двочеревцева ямка нижньої щелепи; заднє черевце - соскоподібна вирізка скроневої кістки |
Обидва черевця з'єднуються проміжним сухожилком, який прикріпляється до тіла і великого рога під'язикової кістки |
Тягне догори і назад під'язикову кістку. При фіксованій під'язиковій кістці опускає нижню щелепу |
Переднє черевце - щелепно- під'язиковий нерв від нижньощелепного нерва (третя гілка трійчастого нерва, V), заднє черевце - двочеревцева гілка лицевого нерва (VII) |
|
Шило-під'язиковий м'яз |
Шилоподібний відросток скроневої кістки |
Задній кінець тіла під'язикової кістки |
Тягне під'язикову кістку догори і назад у свій бік |
Рухова гілка лицевого нерва (VII) |
|
Щелепно-під'язиковий м'яз |
Щелепно-під'язикова лінія на внутрішній поверхні нижньої щелепи |
Передні дві третини обох м'язів зростаються по серединній лінії, а задні пучки прикріплюються до тіла під'язикової кістки |
Піднімає під'язикову кістку, а при її фіксації - опускає нижню щелепу |
Щелепно-під'язиковий нерв від нижньощелепного нерва (третя гілка трійчастого нерва, V) |
|
Підборідно-під'язиковий м'яз |
Підборідна ость нижньої щелепи |
Тіло під'язикової кістки |
Піднімає і тягне вперед під'язикову кістку, при її фіксації - опускає нижню щелепу |
М'язові гілки шийного сплетення (С1-С2) |
|
Підпід'язикові м'язи шиї |
|||||
Лопатково-під'язиковий м'яз |
Верхній край лопатки, при середньо від її вирізки (нижнє черевце) |
Нижній край тіла під'язикової кістки (верхнє черевце). Обидва черевця з'єднані між собою проміжним сухожилком |
Тягне вниз і вбік під'язикову кістку, натягує передтрахейну пластинку шийної фасції |
Гілки шийної петлі (шийне сплетення, С1-С3) |
|
Груднинно-під'язиковий м'яз |
Задня поверхня ручки груднини, груднинний кінець ключиці |
Нижній край тіла під'язикової кістки |
Опускає під'язикову кістку |
Гілки шийної петлі (шийне сплетення, С1-С3) |
|
Груднинно-щитоподібний м'яз |
Задня поверхня ручки груднини і хряща 1 ребра |
Коса лінія щитоподібного хряща гортані |
Опускає гортань і під'язикову кістку |
Плки шийної петлі (шийне сплетення, С2-С3) |
|
Щито-під'язиковий м'яз |
Коса лінія щитоподібного хряща гортані |
Тіло і основа великого рога під'язикової кістки |
При фіксованій під'язиковій кістці піднімає гортань |
Плки шийної петлі (шийне сплетення, (С1-С2) |
|
Глибокі м'язи шиї. Бічна група глибоких м'язів шиї |
|||||
Передній драбинчастий м'яз |
Передні горбки поперечних відростків II-VI шийних хребців |
Горбок переднього драбинчастого м'яза на верхній поверхні I ребра |
Усі драбинчасті м'язи піднімають I і II ребра, беруть участь в акті вдиху. При фіксованих I і II ребрах та двобічному скороченні нагинають шийний відділ хребта вперед, а при однобічному - нахиляють його у свій бік |
||
Середній драбинчастий м'яз |
Поперечні відростки II- VII шийних хребців |
Верхня поверхня I ребра, позаду від борозни підключичної артерії |
Усі драбинчасті м'язи іннервуються м'язовими гілками шийного сплетення (С2-С8) |
||
Задній драбинчастий м'яз |
Задні горбки поперечних відростків IV-VI шийних хребців |
Верхній край і зовнішня поверхня II ребра |
|||
Присередня група глибоких м'язів шиї |
|||||
Довгий м'яз шиї: вертикальна частина верхня коса частина нижня коса частина |
Передньобічні поверхні тіл III грудного -V шийного хребців Передні горбки поперечних відростків III-V шийних хребців Передня поверхня тіл 1- III шийних хребців |
Передньобічна поверхня тіл II-IV шийних хребців Передній горбок I шийного хребця, тіла II-IV шийних хребців Передні горбки поперечних відростків VII-V шийних хребців |
При двобічному скороченні згинає шийну частину хребта, а при однобічному - нахиляє його у свій бік. При скороченні верхньої косої частини голова повертається у свій бік, а нижньої косої частини - голова повертається у протилежний бік |
М'язові гілки шийного сплетення (C2-C6) |
Рис. 144. М'язи шиї (вигляд справа)
Кровопостачання: груднинно-соскоподібна гілка верхньої щитоподібної артерії і потилична артерія.
Іннервація: додатковий нерв (XI черепний нерв).
Надпід'язикові м'язи (musculi suprahyoidei)
До надпід'язикових м'язів належать: двочеревцевий, шило-під'язиковий, щелепно-під'язиковий і підборідно-під'язиковий м'язи (див. рис. 144, 145).
Двочеревцевий м'яз (т. digastricus) має переднє черевце (venter anterior) і заднє черевце (venter posterior), які з'єднані між собою проміжним сухожилком. підшкірний м'яз шия кровопостачання
Початок: переднє черевце - від двочеревцевої ямки нижньої щелепи; заднє черевце - від соскоподібної вирізки скроневої кістки.
Прикріплення:заднє черевце прямує вперед і вниз, а переднє - назад і вниз; обидва черевця з'єднуються круглим проміжним сухожилком, який прикріплюється до тіла і великого рогу під'язикової кістки сполучнотканинною петлею. Проміжний сухожилок пронизує шило-під'язиковий м'яз.
Функція: піднімає під'язикову кістку, а при її фіксації опускає нижню щелепу. При фіксованій нижній щелепі заднє черевце піднімає під'язикову кістку і тягне її назад у свій бік. При двобічному скороченні задні черевця обох м'язів тягнуть під'язикову кістку назад і догори.
Кровопостачання: підборідна артерія (переднє черевце), потилична і задня вушна артерія (заднє черевце).
Іннервація: заднє черевце - двочеревцевою гілкою лицевого нерва (VII черепний нерв); переднє черевце - щелепно-під'язиковим нервом, що є гілкою нижнього коміркового нерва (нижньощелепний нерв, V черепний нерв).
Шило-під'язиковий м'яз (т. stylohyoideus) має форму тонкого видовженого веретена.
Початок: від шилоподібного відростка скроневої кістки.
Прикріплення: м'яз прямує вниз і вперед над заднім черевцем двочеревцевого м'яза; поблизу місця свого прикріплення сухожилок м'яза розщеплюється, охопивши проміжний сухожилок двочеревцевого м'яза, і прикріплюється до заднього кінця тіла під'язикової кістки біля основи її великого рогу.
Функція: тягне під'язикову кістку догори і назад у свій бік, а при двобічному скороченні під'язикова кістка зміщається назад і догори.
Кровопостачання: лицева і потилична артерії.
Іннервація: рухова гілка лицевого нерва (VII черепний нерв).
Щелепно-під'язиковий м'яз (т. mylohyoideus) має вигляд тонкої трикутної пластинки.
Рис. 145. M' язи шиї (вигляд спереду)
Початок: від щелеп по-під'язикової лінії на внутрішній поверхні нижньої щелепи.
Прикріплення: пучки передніх двох третин правого і лівого м'язів йдуть у поперечному напрямку назустріч один одному і, зростаючись по серединній лінії, утворюють щелепно-під'язиковий шов (raphe mylohyoidea); пучки задньої третини м'язів прямують до під'язикової кістки і прикріплюються до передньої поверхні її тіла. Тобто щелепно-під'язиковий м'яз утворює дно (діафрагму) ротової порожнини.
З боку порожнини рота до щелепно-під'язикового м'яза прилягають підборідно-під'язиковий м'яз і під'язикова слинна залоза, знизу - піднижньощелепна слинна залоза і переднє черевце двочеревцевого м'яза.
Функція: при фіксованій нижній щелепі піднімає під'язикову кістку разом з гортанню; при фіксованій під'язиковій кістці опускає нижню щелепу, беручи участь в актах жування, ковтання, артикуляції.
Кровопостачання: під'язикова і підпідборідна артерії.
Іннервація: щелепно-під'язиковий нерв, що є гілкою нижнього коміркового нерва (V черепний нерв).
Підборідно-під'язиковий м'яз (m. geniohyoideus) представлений чотирикутною плоскою пластинкою, він розташований на верхній поверхні щелепно- під'язикового м'яза збоку від серединної лінії.
Початок: від підборідної ості нижньої щелепи.
Прикріплення: широкою частиною до тіла
під'язикової кістки. Правий і лівий м'язи стикаються своїми присередніми краями.
Функція: при фіксованій під'язиковій кістці опускає нижню щелепу, а при піднятій і фіксованій нижній щелепі піднімає і тягне вперед під'язикову кістку разом з гортанню; бере участь в актах жування, ковтання, артикуляції.
Кровопостачання: під'язикова і підпідборідна артерії.
Іннервація: м'язові гілки шийного сплетення (С1-С2).
Підпід'язикові м'язи (musculi infrahyoidei).
До підпід'язикових м'язів належать: лопатково- під'язиковий, груднинно-під'язиковий, груднинно- щитоподібний і щито-під'язиковий м'язи.
Лопатково-під'язиковий м'яз (m. omohyoideus) має нижнє і верхнє черевце (venter inferior et venter superior), що з'єднані між собою проміжним сухожилком. Ці два черевця між собою розташовані під тупим кутом, відкритим догори.
Початок: нижнє черевце починається від верхнього краю лопатки, присередньо від її вирізки, і від верхньої поперечної зв'язки лопатки.
М'язові пучки нижнього черевця прямують косо догори і присередньо, проходять попереду драбинчастих м'язів. Під заднім краєм груднинно-ключично-соскоподібного м'яза і поза ним нижнє черевце продовжується в плоский проміжний сухожилок, що утримується донизу сполучнотканинними волокнами передтрахейної пластинки шийної фасції. Проміжний сухожилок продовжується у м'язові пучки верхнього черевця.
Прикріплення: верхнє черевце, що прилягає збоку до щито-під'язикового і груднинно-щитоподібного м'язів, прямує догори і прикріплюється до нижнього краю тіла під'язикової кістки.
Функція: при фіксованій лопатці обидва м'язи тягнуть під'язикову кістку вниз і назад. При однобічному скороченні м'яза під'язикова кістка зміщується вниз і назад у свій бік. При фіксованій під'язиковій кістці обидва м'язи натягують передтрахейну пластинку шийної фасції, запобігаючи стисненню глибоких вен шиї. Це особливо важливо при вдиху, коли тиск у грудній порожнині знижується і збільшується відтік крові з вен шиї у великі вени грудної порожнини.
Кровопостачання: нижня щитоподібна артерія і поперечна артерія шиї.
Іннервація: гілки шийної петлі (С1-С2). Груднинно-під'язиковий м'яз (т. sternohyoideus) має стрічкоподібну форму, розташований на передній поверхні гортані, щитоподібної залози і шийної частини трахеї. Попереду м'яз покритий поверхневою пластинкою шийної фасції, підшкірним м'язом шиї і шкірою.
Початок: від задньої поверхні ручки груднини, задньої груднинно-ключичної зв'язки і груднинного кінця ключиці.
Прикріплення: м'язові пучки прямують знизу догори і прикріплюються до нижнього краю тіла під'язикової кістки.
Між присередніми краями обох м'язів є невеликий трикутний проміжок, що закритий поверхневою і передтрахей мою пластинками шийної фасції, які утворюють білу лінію шиї.
Функція: опускає під'язикову кістку. Кровопостачання: верхня і нижня щитоподібні артерії.
Іннервація: гілки шийної петлі (C1-C2). Груднинно-щитоподібний м'яз (т. sternothyroideus) вузький, має стрічкоподібну форму, розташований вертикально перед трахеєю і щитоподібною залозою позаду від груднинно-під'язикового м'яза. Попереду прикритий ще й нижньою частиною груднинно-ключично-соскоподібного м'яза і верхнім черевцем лопатково-під'язикового м'яза.
Початок: від задньої поверхні ручки груднини і хряща І ребра.
Прикріплення: до косої лінії щитоподібного хряща гортані.
Функція: опускає гортань і під'язикову кістку. Кровопостачання: нижня щитоподібна артерія. Іннервація: гілки шийної петлі (С1-С2).
Щито-під'язиковий м'яз (т. thyrohyoideus) тонкий і короткий, має стрічкоподібну форму, є як би продовженням груднинно-щитоподібного м'яза.
Початок: від косої лінії щитоподібного хряща.
Прикріплення: до бічної частини тіла під'язикової кістки і основи її великого рога.
Функція: зближає між собою під'язикову кістку і щитоподібний хрящ гортані; при фіксованій під'язиковій кістці піднімає гортань.
Кровопостачання: верхня і нижня щитоподібні артерії.
Іннервація: гілки шийної петлі (С1-С2).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
З'єднання кісток черепу. Поверхневі та глибокі м'язи грудей їх кровопостачання та іннервація. Порожнина рота її стінки та відділи. Зів та мигдалики. Тиск плевральної порожнини, його зміни при вдиханні. Травний канал, його функції, секреції, всмоктування.
реферат [1,0 M], добавлен 04.01.2011Поверхностные (подкожная, грудино-ключично-сосцевидная, двубрюшная, шило-, лопаточно-, грудино- и челюстно-подъязычные, грудино-щитовидная, щитоподъязычная) и глубокие мышцы (латеральная и медиальная группы) шеи. Их начало, прикрепление и функции.
презентация [420,8 K], добавлен 18.04.2015Основні положення нейронної теорії. Структурна модель та елементи нервової системи, обмін речовин, кровопостачання. Клітини глії; основні функції нейронів: сприймаючі, інтегративні, ефекторні. Механізм обробки і передачі інформації в нервовій системі.
реферат [24,7 K], добавлен 11.11.2010Поняття нервової системи людини, її значення для організму. Будова спиного мозоку, його сегментарний апарат та головні елементи. Функції корінців спинномозкових нервів. Головний мозок як вищий відділ нервової системи людини: його будова та функції.
презентация [1,2 M], добавлен 17.12.2012Вміст заліза в морській воді, його роль у рослинному світі. Функції заліза в організмі людини, його вміст у відсотках від загальної маси тіла. Наслідки нестачі заліза у ґрунті, чутливі до його нестачі плодоовочеві культури. Умови кращого засвоєння заліза.
презентация [9,5 M], добавлен 25.04.2013Сальні та потові залози, їх будова та функції. Епіфіз, його роль у птахів і ссавців як нейроендокринного перетворювача. Зв'язок епіфізу з порушеннями у людини добового ритму організму. Регуляція біологічних ритмів, ендокринних функцій та метаболізму.
контрольная работа [18,3 K], добавлен 12.07.2010Історія відкриття та основні гіпотези походження клітинного ядра. Типи клітин та їх схематичне зображення. Форми, типи, будова, компоненти (хроматин, ядерце) ядра еукаріоти, його функції та загальна роль. Ядерний білковий скелет: каріоплазма та матрикс.
презентация [1,1 M], добавлен 30.03.2014Відкриття та дослідження молекули інсуліну, її хімічна будова. Біосинтез інсуліну, регуляція його секреції, функції та перетворення в організмі, властивості та біологічна дія. Методи визначення інсуліну, його застосування для виготовлення препаратів.
реферат [2,7 M], добавлен 09.01.2010Відкриття і інтепретація генетичного коду, його функції в білковому синтезі. Відкрита рамка зчитування. Міри розширення кола об’єктів молекулярної генетики. Закономірності організації генетичного коду, його властивості. Мутації, пов'язані з кодом.
лекция [5,8 M], добавлен 28.12.2013Поняття та загальна характеристика насичених жирних кислот, їх класифікація та різновиди, головні функції в організмі людини. Значення рибосом, їх внутрішня структура та функції, типи та відмінні особливості. Водорозчинні вітаміни групи В, їх будова.
контрольная работа [639,1 K], добавлен 17.12.2014Визначення тканини як системи клітин і міжклітинної речовини, що мають подібну будову. Поняття єдності фізіологічних систем організму. Характеристика, будова та функції опорно-рухового апарату людини. Хімічна, анатомічна і мікроскопічна будова кісток.
конспект урока [16,3 K], добавлен 06.04.2012Рассмотрение и изучение современных представлений о пространстве и времени. Эволюция базовых понятий пространства, Евклидова геометрия. "Декартовы координаты", положение в пространстве. История развития представлений о времени. Физическая теория времени.
реферат [27,1 K], добавлен 12.04.2009Особливості стану кардіо-респіраторної системи у підлітковому віці. Характеристика серцево-судинної системи: функції і будова серця, серцевий цикл та його регуляція. Дослідження впливу режиму дня підлітків та фізичних навантажень на стан серцевої системи.
творческая работа [44,6 K], добавлен 07.09.2014Изменение научных представлений о происхождении и развитии жизни на Земле. Идея родства между видами как указание на их развитие во времени. Основные этапы развития эволюционных представлений: Линней, Ламарк, Дарвин. Логика эволюционного учения.
презентация [1,9 M], добавлен 02.02.2011Естественнонаучная картина мира как целостная система представлений об общих принципах и законах устройства мироздания. Эволюция естественнонаучной картины мира в истории человечества. Предпосылки, влияющие на развитие новых научных представлений.
реферат [21,5 K], добавлен 17.04.2011Понятие эмпирического и теоретического уровней, их различие и методы. Развитие представлений о пространстве и времени в доньютоновский период. Концепция абсолютного пространства и времени И. Ньютона. Понятие биоэтики. "Иерархия" потребностей человека.
контрольная работа [23,3 K], добавлен 27.01.2009Внутрішнє середовище та його особливості. Функції, кількість і склад крові, її ферментні елементи. Групи крові, резус-фактор, резус-конфлікт і групова несумісність. Переливання крові та використання крові з лікувальної метою, розвиток донорства.
реферат [33,5 K], добавлен 29.11.2009Ферменти, їх біологічна роль та хімічна природа. Рух цитоплазми, тургор, плазмоліз і деплазмоліз. Будова і функції ядра. Цитоплазма, будова і функції цитоскелета. Вплив несприятливих факторів на органоїди клітини. Клітинна теорія Шванна та Шлейдена.
методичка [7,4 M], добавлен 10.10.2013Визначення поняття, структури, основних властивостей та функцій дезоксирибонуклеїнової кислоти, ознайомлення з історією її відкриття. Поняття генетичного коду. Розшифровка генетичного коду людини як найбільше відкриття біогенетиків кінця ХХ століття.
реферат [36,3 K], добавлен 19.06.2015Будова та функції біологічних мембран, їх роль в функціонуванні всіх клітин. Дифузія, активний і пасивний транспорт. Ендоцитоз та екзоцитоз, їх види. Мембранна теорія збудження. Роль біологічних мембран в даних процесах. Потенціал дії та його фази.
курсовая работа [3,0 M], добавлен 09.04.2013