Порівняльно-морфологічний аналіз видів роду Dianthus l. у флорі міста Кам’янець-Подільського та його околиць
Уточнення видового складу роду Dianthus у флорі міста Кам’янець-Подільського. Порівняльно-морфологічний аналіз вегетативних та генеративних органів видів роду гвоздика. Загальна характеристика його морфологічних та еколого-географічних особливостей.
| Рубрика | Биология и естествознание |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.08.2017 |
| Размер файла | 472,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Порівняльно-морфологічний аналіз видів роду Dianthus l. у флорі міста Кам'янець-Подільського та його околиць
Іванческул Анастасія Іноментівна, учениця 11-А класу
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ І ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ ВИДІВ РОДУ DIANTHUS L.
РОЗДІЛ ІІ ПОРІВНЯЛЬНО-МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ВИДІВ РОДУ ГВОЗДИКА DIANTHUS L. У ФЛОРІ МІСТА КАМ`ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОГО ТА ЙОГО ОКОЛИЦЬ
РОЗДІЛ III ЕКОЛОГО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИДІВ РОДУ DIANTHUS L.
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
гвоздика видовий морфологічний вегетативний
Види гвоздичних відзначаються різноманітною структурою ареалів: серед них є як вузько ендемічні, вікарні види, так і широко ареальні. Вони зазнають великого негативного впливу як природного так і антропогенного характеру. Внаслідок чого чисельність даного роду зменшується із року в рік.
Актуальність теми. Аналіз морфологічних особливостей виду має важливе значення, передусім для систематики таксонів та їх збереження в умовах постійного антропогенного впливу.
Мета дослідження: порівняльно-морфологічний аналіз представників роду Dianthus у флорі міста Кам`янець-Подільського та його околиць.
Для досягнення цієї мети, були поставлені такі завдання:
- уточнити видовий склад роду Dianthus у флорі міста Кам'янець-Подільського та його околиць;
- здійснити порівняльно-морфологічний аналіз вегетативних та генеративних органів видів роду Dianthus у флорі міста Кам'янець-Подільського та його околиць;
- дати загальну характеристику морфологічних та еколого-географічних особливостей видів роду Dianthus у флорі міста Кам'янець-Подільського та його околиць;
Об'єкт дослідження: види роду Dianthus у флорі міста Кам'янець-Подільського та його околиць.
Предмет дослідження:морфологічні особливості видів роду Dianthus.
Методи дослідження. У роботі використано класичний порівняльний морфолого-географічний метод, а також використано методи аналізу, порівняння та узагальнення. Вивчення представників роду проводилось в природі та за гербарними матеріалами НПП «Подільські Товтри» і Кам'янець-Подільського ботанічного саду, а також під час аналізу і узагальнення літературних даних.
РОЗДІЛ І. ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ ВИДІВ РОДУ DIANTHUS L.
Рід Dianthus має досить цікаву історію дослідження. Родова латинська назва Dianthus походить від грецького - божественна квітка; Теофаст назвав гвоздику квіткою Зевса.
В основному дослідження видів роду гвоздика проводились у контексті комплексних досліджень родини Гвоздичні (Caryophyllaceae). Історія вивчення Caryophyllaceae починається ще за часів Карла Лінея, який дав назву цій квітці. Пліній писав, що розведенням гвоздик займалися у Давньому Римі. Достовірні згадки про гвоздику садову були в XVI столітті, коли її розводили в Голландії і Франції для букетів; однак гвоздика потрапила у Францію ще раніше, вона була введена в культуру за цікавих історичних обставин. У ХIII столітті під проводом Людовіка IX відбувся останній хрестовий похід. Під час облоги Тунісу серед французьких хрестоносців вибухла епідемія чуми. Людовік IX , мабуть, за порадою своїх лікарів, які розумілись на лікувальних травах, велів назбирати на сухих схилах пагорбів криваво червоних квіток гвоздики і лікувати ними хворих. Ці ліки допомогли, і епідемія швидко пішла на спад. Нажаль сам король помер. На початку XIII століття гвоздику (також привозили з заходу) садили в садах Медічі і в Італії. На одній із картин Леонардо да Вінчі «Мадонна дель Гарофано» Богородиця тримає в руках гвоздику. У XVI столітті гвоздиками захопилася англійська знать. Інші ж європейці почали цікавитися гвоздиками тільки в ХVI столітті, хоч гвоздики у Європі дуже поширені. В Франції і Англії гвоздика була квіткою заможних, її любили королі, в Бельгії вона була квіткою простого люду, символом людського щастя і домашнього тепла; в Германії вона символізувала постійність і вірність. Саме німці дали квітці назва «гвоздика».
У вивченні родини (Caryophyllaceae) вагомі внески зробили такі вчені: Jussieu (1791), Boissier (1862, 1867), Seringe (1824), Fenzl (1833, 1840-1842), Rohrbach (1868, 1869), Williams (1885, 1868, 1893, 1896, 1898), Pax (1927), Chowdhuri (1957), Barkoudagh (1962, 1924), Rohwedwer (1934) та інші. Для «Флори СССР» та Флори Криму родину опрацював Б.К. Шишкін (1936, 1947). Багато зробили для вивчення гвоздичних Східної Європи (колишнього Радянського Союзу) С.С. Иконников (1971-1978,1990, 1991, 1994-1996, 2004), А.Г. Девятов (1987, 1994, 1995), Г.А. Лазьков (1994, 1995, 1996, 1997, 1998, 1995, 1996, 1997, 1998, 1999, 2002, 2003) М.М. Цвельов (1984, 200, 2001, 2002, 2004). М.Л. Кузьміна (2004); із вітчизняних ботаніків - Ю.Д. Клеопов (1931, 1932, 1936, 1938, 1939). М.В. Клоков (1921-1927, 1947, 1948, 1950, 1952, 1974), який опрацював родину для «Флори УРСР» і описав багато нових для науки видів. Вивчення життєвих форм гвоздичних України займалася С.М. Зиман (1975). Для «Определителя высших растений Крыма» родину Caryophyllaceae опрацювала М.С. Шалит (1972), «Визначника рослин Українських Карпат» - О. М. Дубовик (1977), «Определителя высших растений Украины» - С.М. Зиман (1987). Монографічне опрацювання роду Gypsophilla у флорі України провела О.М.Царенко (1997, 1998, 2000, 2001). Паліноморфологічне вивчення гвоздичних України здійснила Л.С. Романова (1982, 1985, 1987, 1988). Детальне комплексне вивчення родини Caryophyllaceae флорі України було зроблено М.М. Федорончуком [1; 4; 8].
Загалом родина (Caryophyllaceae) вивчалася різнобічно. Для вдосконалення систем родини гвоздичних, крім даних морфолого-географічного методу використовувались дані інших методів дослідження (ембріології, анатомії, каріології, паліноморфології, біохімії). Останнім часом широкого застосування набули нові методи і підходи, в тому числі і молекулярної систематики та клади стики.
В загальному інтерес до гвоздики не зник і сьогодні, а зростає і розвивається із розвитком науки і світу в цілому. Вперше ввели в культуру гвоздику садову. Потім появилися багато численні гібриди цього виду. На сьогодні є багато груп гвоздик, які сильно відрізняються один від одного.
РОЗДІЛ II. ПОРІВНЯЛЬНО-МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ВИДІВ РОДУ ГВОЗДИКА (DIANTHUS L.) У ФЛОРІ МІСТА КАМ`ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОГО ТА ЙОГО ОКОЛИЦЬ
У флорі міста Кам'янець-Подільського поширені такі види рослин як: D. Andrzejowskianus, D. armeria, D. deltoidеs, D. pseudobatus, D. membranaceus, D. barbatus, D. polonicus, D. Rogoviezii [2; 6; 7]. На основі опрацювання гербарних матеріалів, власних зборів, та літературних даних подано порівняльно-морфологічний аналіз видів роду Dianthus у флорі міста Кам'янець-Подільського та його околиць.
Серед вегетативних органів рослини розрізняють корінь, стебло, листки, бруньки, колючки, вусики тощо. Вегетативні органи не мають продуктивної здатності.
У роді Dianthus низка ознак вегетативних органів є діагностичними. Рослини сизувато-зелені чи трав'янозелені, вкриті листками. Мають кореневище яке крім плодоносних стебел випускає численні неплідні пагони. В більшості випадків кореневище тонке, повзуче, хоча бувають і винятки.
Стебло - це вісь пагона, утворена повторенням вузлів і міжвузлів, що наростають за рахунок верхівкової і вставної меристеми. Стебла бувають поодинокі та зазвичай в числі декількох, прості або розгалужені внизу майже голі, вгорі густо коротко опушені. Вони прямостоячі або висхідні. Стебла бувають круглясті як наприклад у - D. Andrzejowskianus, і у деяких випадках чотиригранні. В однорічних рослин стебло існує тільки один сезон, у дворічних і багаторічних два і більше сезону [8; 9].
Листок - бічний орган пагона. У роді гвоздика листки лінійні, лінійно-ланцетні, чи довгасто-ланцетні. Проте у D. armeria, листки двох типів: нижні листки довгасто-ланцетні тупі а середні і верхні лінійно-ланцетні опушені. Також нижні листки тупі і у, D. deltoidеs до основи звужені, а верхні та середні з жилками гострі. У рослин видів D. Andrzejowskianus, D. membranaceus (нижні листки довші від верхніх), D. polonicus, D. Rogoviezii (шорсткі), D. barbatus листки загострені чи гострі [8; 9].
Однією із головних діагностичних ознак роду гвоздика є величина піхов листка. Існують піхви які дорівнюють ширині листка - D. armeria, є де вони у двоє довші від ширини відповідного листка - D. membranaceus, і рослини з дуже коротенькими піхвами - D. deltoidеs.
До генеративних органів відноситься квітка. Квітка - це видозмінений вкорочений, нерозгалужений пагін з обмеженим ростом. У представників роду квітки бувають поодинокі або зібрані у пучки чи у суцвіття головку; також буває щитовидне, складене з головчастих пучків, яких буває здебільшого три; кожен із них складений в свою чергу із трьох пучечків, іноді квітки розміщені по 2-3 в пучечках на кінцях гілок - D. pseudobatus Розміщуються квітки на кінцях стебел та гілок, на дуже коротких ніжках або сидячі [1; 8].
Квітки оточені приквітковими листками. Вони бувають різними за довжиною - деякі коротші від квіток, бурі або темно-бурі, шкірясті, яйцевидні, при верхівці виразні з верхівковим вістрям у виїмці, що майже дорівнює широкій основі листка, як у D. Rogoviezii; в інших вони шкірясті внизу трохи розширені, до верхівки видовжено-загостренні і на кінці шиловидні або ж трав'янисті, схожі з стебловими листками; верхні шкірясті з вістрям, схожі з при квітковими лусками. Є ще види у яких покривні листки вузько-довгасті відтягнені в трав'янисті вістря, яке помітно коротше від чашечки квіток [1; 8].
Число приквіткових лусок коливаються у різних видів в межах 4(6) лусок. Вони бувають різними: опуклі, шкірясто-пергаментовидні, еліптичні, трав'янисті, довгасто-обернено-яйцевидні і обернено-яйцевидні. У приквіткових лусок вістря також буває різне, в одному випадку воно досягає до основи зубчиків чашечки (досягає середини чашечки) чи дорівнюють чашечці, або розміщене навіть трохи вище,бувають випадки коли воно не доходить до неї. Верхівки вістря бувають короткі, шиловидні чи раптово довгасто звужені. Забарвлення різниться у такій кольоровій гамі від ясно бурого аж до червонуватого [1; 8].
Чашечка утворює зовнішнє коло оцвітини. Вона походить з верхівкових листків. Вона буває циліндрична у більшості випадків, але є трубчаста - D. Rogoviezii, та вузько циліндрична - D. deltoidеs. Чашечка до верхівки звужена. Її зубці є рівно або нерівно трикутно-ланцетні, коротко загострені по краях війчасті; ланцетно-шиловидні, довгасто ланцетні, яйцевидно-ланцетні і на останок просто ланцетні з гострими зубчиками. Чашечка буває зелена чи зеленувата, вгорі дрібно чи коротко м'яко пухната, угорі з більш-менш виразним фіолетовим відтінком чи пурпуровим. Також вона буває вся темно фіолетова або пурпурова під зубцями темніша або темно пурпурова, смугаста [1; 8].
Пластинки пелюсток на кінці з нечисленними нерівними чи гострими зубчиками або зарубками. Пластинка пелюсток довгаста або ж довгасто-оберненояйцевидна, обернено-яйцевидно-клиновидна чи еліптична. На верхній поверхні пластинка може бути з рідкою чи густою борідкою волосків чи без них, повільно звужена в дуже довгий нігтик. Забарвлення пластинки пелюсток залежить від виду рослини: у D. armeria, пластинка рожево пурпурова, з темнішими плямами, а в D. membranaceus пластинка зверху пурпурова; D. Rogoviezii пластинки темно пурпурова, червона і інших кольорів. У квіток виду роду гвоздика коробочка буває коротша від чашечки а буває, що дорівнює їй. Тичинок десять, стовпчиків два. Коробочка довгаста, сидяча або на короткому карпофорі, одно гнізда, розкривається чотирма зубчиками. Плід - довгаста коробочка, відкривається чотирма зубчиками. Насінини звичайно щитовидні, еліптичні, чорні, численні [1; 8].
РОЗДІЛ III. ЕКОЛОГО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИДІВ РОДУ DIANTHUS L.
Види гвоздичних відзначаються різноманітною структурою ареалів: серед них є як вузько ендемічні, вікарні види, так і широко ареальні. Даний рід досить великий і поліморфний. Багато видів з секцій роду Dianthus у флорі України мають близьких родичів в горах Південної Європи і на Балканах, звідки, ймовірно, йшло їх розселення. Розселення з балканського центру різноманіття могло відбуватися у північному й східному напрямках. Зокрема, східним шляхом могло йти розселення видів типової секції спорідненості D. pallens s. str. (Балкани: Греція, Південне Поділля, Західне Причорномор'я, Крим: Тарханкут) D. elongatus (Причорномор'я, Крим, Кавказ: Передкавказзя, Західне Закавказзя) D. leptopetalus (басейн Нижньої Волги, Передкавказзя, південь Західного Сибіру, Середня Азія). Розселення цієї групи видів (із заходу на схід) крім аналізу морфологічних ознак підтверджується також хорологічними даними, зокрема, наявністю розірваного ареалу у D. lanceolatus, що свідчить про його більш древній вік, ніж D. elongatus, який заміщає D. lanceolatus на сході. ференціація та розселення деяких видів Caryophyllaceae, зокрема, родів Otites, Cerastium, Dianthus та ін., основна частина ареалу яких знаходиться в євразійській степовій області, могла відбутися в період становлення степової флори, де сформувався новий (понтичний) центр різноманіття. Кліматичні та едафічні зміни, які відбувалися протягом останнього геологічного періоду сприяли формуванню у степовій зоні Східноєвропейської провінції еволюційно молодих і слабко морфологічно окреслених ендемічних видів. Також рід Dianthus має древньосередземноморське походження, основними центрами розвитку якого були гірські райони Передньої й Малої Азії, а також Балкани. Розселенню деяких видів гвоздичних України сприяла також господарська діяльність людини [1; 2; 3; 8; 9]..
Відсутність чітких зв'язків з іншими видами роду і їхня відокремленість дають підставу вважати дану секцію однією з древніх у роді Dianthus. Отже він поширений переважно в Середземномор'ї, Євразії і дуже мало в Північній Америці. В колишньому Радянському Союзі відомо близько сотні дикорослих видів цього роду, а на Україні - майже чотири десятки. Та найбільший розвиток получив він на високогірних областях. Починаючи з літа аж до пізньої осені повсюдно, в най різноманітних куточках нашої країни можна зустріти квітки різних видів гвоздик [1; 2; 8; 9].
В загальному цей рід можна поділити на три групи. До першої групи характерні досить великі запашні квітки, в яких білі пелюстки глибоко надрізані на тоненькі часточки. Вигляд п'яти членної зірки. З цієї групи можна назвати: (Dianthus psedosquarrosus) яка зростає в соснових лісах і на пісках Наддніпрянського Полісся та в Лісостепу; (Dianthus psedose-rathius), яка росте на вапнякових схилах і у соснових лісах Розточчя-Опілля, Волинського та Західного Лісостепу, та ще інших 5 видів з Карпат, Закарпаття і Лісостепу [1; 2; 8; 9].
Друга група дикорослих гвоздик нашої флори характеризується тим, що всі квітки сидять на дуже коротких ніжках, скупченні на верхівці стебла або гілочок у щільну головку чи в густі щільні пучечки. З однорічних-дворічних можна назвати (Dianthus armeria) та (Dianthus armeriapseudo ) з рожево пурпуровими квітами. Перший вид поширений у лісових та лісостепових районах, рідше в Карпатах та Криму по лісах, чагарниках, узліссях; другий - на півдні Лісостепу, в Степу і в Криму на кам'янистих та степових схилах. Серед багаторічних видів можна назвати (Dianthus membranaceus) з пурпуровими квітами. Цей вид поширений в Лісостепу по трав'янистих схилах, узліссях, чагарниках. До них належить також (Dianthus andrzejowskianus). Цей вид поширений у степових і лісостепових районах по трав'янистих схилах та ділянках [1; 2; 8; 9].
Третя група гвоздик має квітки на помітних ніжках, розміщені по одиниці на верхівках стебел та його гілок. Серед них у більшості видів пластинка квітчаних пелюсток несе зверху борідку з довгеньких волосків. Серед видів цієї групи можна назвати поширені по всій Україні на сухих луках, лісових галявинах і узліссях (Dianthus deltoidеs) з темно рожевими або червоними квітками. З безбородавчистих видів можна назвати (Dianthus lanceolatus) з білувато-жовтими, ледь рожевуватими квітами, поширену на півдні Лісостепу,в Степу і Криму по степових ділянках відслоненнях. В загальному ми бачимо що рід гвоздика проростає у місцях із теплим кліматом Також добре виражений і у цьому роді ендемізм Dianthus, де багато ендемічних видів мають близьких родичів у Південних Карпатах та на Балканах, з якими пов'язане їх походження. Крім ендеміків з обмеженим поширенням, серед гвоздичних є чимало субендеміків, з більш широкими ареалами, які частково заходять на територію України. За характером поширення виділяються такі групи як середньоєвропейська, південно сарматська, або кашубська (Dianthus borbasii, D. pineticola, D. polonicus, D. membranaceus, D. pseudosquarrosus), панонсько-понтична (Dianthus guttatus), панонсько-карпатсько-західнопонтична (Dianthus collinus), понтична (Dianthus polymorphus, D. eugeniae, D. carbonatus, D. elongatus) східнопонтична (Dianthus pallidiflorus, D. Squarrosus..) та кримсько-кавказька (Dianthus capitatus, D. humilis) [1; 2; 8; 9].
Щодо флори м. Кам'янець-Подільського та його околиць, за даними гербарних матеріалів НПП «Подільські Товтри» і Кам'янець-Подільського ботанічного саду та власних досліджень встановлено, що тут зростають вісім видів гвоздик, а саме: Dianthus Andrzejowskianus, Dianthus armeria, Dianthus deltoidеs, Dianthus membranaceus, Dianthus barbatus, Dianthus campestris, Dianthus capitatus, Dianthus carthusianorum (Див. додаток А).
У системі фізико-географічного районування України досліджувана територія належить до Західно-Подільської та Придністровсько-Подільської областей Західно-Української провінції Лісостепової зони. За геоботанічним районуванням України Кам'янецьке Придністров'я належить до Покутсько-Медоборського округу букових, грабово-дубових та дубових лісів, справжніх та остепнених лук та лучних степів, широколистяних лісів, лук, лучних степів та боліт, Центральноєвропейської провінції широколистяних лісів. За кліматичним районуванням місто Кам'янець-Подільський та його околиці відносяться до області лісового атлантично континентального клімату помірно-широтної зони [5].
Проаналізувавши подану вище інформацію і гербарні зразки нами підготовлено картосхему поширення видів роду із переліком місцезростань флорі міста Кам'янець-Подільському та його околиць.
Dianthus Andrzejowskianus: «с. Довжок 12 06 1998 Макаренко», «с. Вербка», « Подільські Товтри», «с. Кубачівка 15 06 2001р. Качало», «на обриві річки Смотрич» , «с. Нігин 15 06 2001р. Качало», «Вільховці 28 07 2001р.», «с. Цибулівка 22 6 1999», «с. Залісся», «с. Рункошів», «Ліс с. Суржинці 7 06 79р. Стукач М. Ф.».
Dianthus membranaceus: «над річкою Смотрич 23 8 78р.», «с. Гуменці 13 07 1992р. Чемневська Л. В.», «с. Демшин», «с. Вербка 12 06 1998 Макаренко», «Совий Яр В лісі на підвищеній відкритій ділянці 21 06 2001р.Лезков», «Баговиця 15 06 2001р.», «смт. Стара Ушиця 5 07 2011р. на похилому схилі біля соснового бору Граневська Н. А.», «с. Кубачівка 20 06 1943р. Качало», «с. Гораївка», «с. Зубрівка 25 07 2001р.», «Лисі Гори», «с. Колодіївка у лісі на відкритій ділянці 21 06 2001р.», «с. Цибулівка», «Подільські Товтри 13 07 1992р. Чемневська Л. В.», «Ліс с. Суржинці 7 06 79р. Стукач М. Ф.», «с. Бакота 4 06 2001р.».
Dianthus deltoidеs: «Совий Яр 11 06 1979р. Совчук В.І.», «с. Довжок 24 07 2001р.», «с. Вербка 12 06 1998 Макаренко», «Лисі Гори», «с. Нігин в лісі на відкритому схилі 6 08 2001р», «Суржинський ліс 17 06 1949р. Качало», «с. Кадиївці», «с. Цибулівка».
Dianthus armeria: «с. Довжок 22 07 1988р.», «Подільські Товтри», «с. Цибулівка 20 06 1998», «с. Ходоровці у лісі на відкритій ділянці.», «с. Завалля 4 07 2001р. Серебряков М. М.».
Dianthus campestris: «с. Гуменці поле 6 06 1979р. Білозор В. І.», «Нігинські товтри 13.06.79р. Бегеля О.», «с. Цибулівка».
Dianthus barbatus: «с. Жабинці, 7 06 79р. Стукач М. Ф.», «с Ріпинці», «Подільські Товтри».
Dianthus carthusianorum: «с. Думанів», «с. Гуменці поле 6 06 1979р. Білозор В. І.».
Dianthus capitatus: «с. Цибулівка 25 06 1919р.», «с. Гуменці 6 08 2001р.». (див. Картосхему 3.1)
Картосхема 3. 1
Картосхема 3.1 поширення видів роду Dianthus у флорі міста Кам'янець-Подільського та його околиць.
Проаналізувавши дану картосхему можна підсумувати, що за даними опрацьованих гербаріїв, найбільш представленими, а також найбільш поширеними на досліджуваній території є наступні види:
D. membranaceus - 34%
D. Andrzejowskianus - 22%
D. deltoidеs -14%
D. armeria -10%
D. campestris -6%
D. barbatus -6%
D. carthusianorum -4%
D. capitatus -4%
За даними гербарних матеріалів НПП «Подільські Товтри» і Кам'янець-Подільського ботанічного саду та власних досліджень можна проілюструвати на діаграмі загальну картину поширення видів роду Dianthus у флорі міста Кам'янець-Подільського та його околиць.(див. графік 3.1)
Графік 3.2 поширення видів роду Dianthus у флорі міста Кам'янець-Подільського та його околиць.
Дана діафрагма свідчить, що найбільше на досліджувані території є поширений вид D. Membranaceus, на другому місці D. Andrzejowskianus, а третьому D. deltoidеs .
ВИСНОВКИ
Таким чином, у результаті проведених досліджень та аналізу літературних даних нами було встановлено, що рід Dianthus налічує близько 300 видів світової флори, у флорі України є близько 40 видів.
Уточнено видовий склад роду Dianthus. у флорі міста Кам`янець-Подільського та його околиць. У флорі міста поширені такі види: D. Membranaceus, D. Andrzejowskianus, D. deltoidеs, D. armeria, D. campestris, D. barbatus, D. carthusianorum, D. capitatus, D. polonicus, D. Rogoviezii.
Складено картосхему поширення видів роду Dianthus у флорі м. Кам'янець-Подільського та його околиць за матеріалами гербаріїв НПП «Подільські Товтри» і Кам'янець-Подільського ботанічного саду.
Нами охарактеризовано морфологічні та еколого- географічні особливості видів роду Dianthus. З'ясовано, що всі представники даного роду багаторічні або однорічні трави, рідко напівчагарники. За сезонністю вегетації переважають літньозелені рослини над літньо -зимово-зеленими, що становить пропорцію 4:1. Висота рослини коливається від 10-100 см. Даний рід поширений переважно в Середземномор'ї, Євразії і дуже мало в Північній Америці. В колишньому Радянському Союзі відомо близько сотні дикорослих видів цього роду, а на Україні - майже чотири десятки.
Здійснено порівняльно-морфологічний аналіз вегетативних та генеративних органів видів роду Dianthus у флорі міста Кам'янець-Подільського та його околиць. Внаслідок чого, було встановлено ряд спільних та відмінних ознак у будові вегетативних та генеративних органів досліджуваних представників, більшість з цих ознак застосовуються у систематиці як діагностичні. Перегляд морфологічних ознак, використаних для виявлення різних видів роду, показали що головними ознаками є насамперед це розміри піхов листків, величини розміри листків та їх форми, форма листочків обгортки, не мало важливе місце у цьому відіграють і квітки а саме їх будова і форма, розміри і будова чашечки квіток, поодинокі вони чи зібрані у суцвіття. Як діагностичні ознаки використовуються особливості розміщення листків на стеблі, наявність або відсутність укорочених вегетативних пагонів у пазухах листків, форма листків та їх закінчення, характер опушення, кількість жилок на листку. Таксономічними ознаками морфології стебла є його висота, форма поперечного перерізу, характер розгалуження, кількість міжвузлів, характер опушення і т. д.
Рід Dianthus характеризується такими ознаками [6, 7]:
- життєва форма: полікарпік, характер вегетації: літньо-зимовозелений, коренева система: стрижнева, підземні пагони: каудекс, надземні пагони: безрозеткові, напіврозеткові;
- клімаморфа: гемікриптофіт, гігроморфна: ксеромезофіт, мезоксерофіт, геліоморфа: геліофіт, сциогеліофіт, термоморфа: мезотермофіт, оліготермофіт;
-хоріономічна активність виду: консервативний, прогресуючий;
-сучасний ареал: подільсько-придніпровсько-причорноморський, євросибірський, середньоєвропейський;
-стійкість до умов урбанізації: урбанофіт; відношення до антропопресії: антропофоб, евентроалофіт .
Ґрунтуючись на отриманих результатах дослідження, вважаємо можливим і доцільним проведення подальших досліджень, що безпосередньо стосуються видів роду Dianthus.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Бордзіловський Е. И. Флора УPСР / Е. И. Бордзіловський. - Видавництво Академії Наук Київ 1938р. - С. 597-645.
Дубовик О. Список сосудистых растений гербария флоры Украины / О. Дубовик. - Издательство Институт ботаники им. Н.Г. Холодного Академии наук Украины. Выпуск 3 (№№ 2010250) - Киев, 1993. - 29 с.
Дідуха Я. П. Червона книга України Міністерство охорони навколишнього природного середовища України / Я. П. Д ідух. -Національна Академія Наук України Київ 2009р. - С. 387-391.
Комаров В. Л., Шишкин Б. К. Флора СРСС / В. Л. Комаров., Б К. Шишкин. - Издательство Академии Наук СССР Москва 1936р. - С. 803-386.
Заверуха Б. В Флора Волино-ІІодоляя и его генезис / Б. В. Заверуха. - Киев: Наук. думка, С. 1985. - 192.
Любінська Л. Г., Ковальчук С. І., Матвеев М. Д. Природні цінності національного природного парку «Подільські Товтри» / Л. Г. Любінська., С. І. Ковальчук., М. Д. Матвеєв. - Кам'янець-Подільський 1999р. - 27c.
Любінська Л. Г., Новосад В. В., Крицька Л. І. Фітобіонта національного природного парку «Подільські Товтри» / Л. Г. Любінська., В. В. Новосад., Л. І. Крицька.. - Київ 2009р. - С.14-349.
Малеев В. П., Назаров М. И., Федченко Б. А. Флора БРСС / В. П. Малеев., М. И. Назаров., Б. А. Федченко.. - Издательство Академии Наук Белорусской ССР Минск 1949р. - С. 270-275.
Прокудин Ю. Н., Заверуха Б. В. Определитель высших растений / Ю. Н. Прокудин., Б. В. Заверуха.. - Украины Академия Наук Украинской ССР Институт Ботаники им. Н.Г.Холодного Киев Наукова Думка 1987р. - С. 64-65.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Розташування грибів роду та ознаки, покладені в основу систематики. Морфологічні особливості вегетативних та репродуктивних стадій. Біологічні особливості основних видів роду. Джерела інфекції та шляхи їх розповсюдження. Механізми мінливості патогенів.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 16.03.2014Таксономічний склад і хорологічна характеристика роду Centaurea L. Характеристика особливості рельєфу, кліматичних умов, флори та фауни Чернівецької області. Повний аналіз еколого-ценотичного роду. Цілюща дія та застосування у народній медицині волошки.
курсовая работа [40,1 K], добавлен 29.03.2015Фізико-географічна характеристика міста Миколаєва. Загальні відомості про родину Розові (Rosaceae). Особливості розподілу видів рослин родини Rosaceae у флорі м. Миколаєва. Біоморфологічна структура видів рослин родини Розових, їх практичне значення.
курсовая работа [33,5 K], добавлен 05.01.2014Історія дослідження покривів земноводних. Порівняльно-анатомічне дослідження щільності інфраепідермальних капілярів у шкірі земноводних різних екологічних груп в залежності від місця їх проживання. Еколого-морфологічний аналіз досліджуваних видів.
научная работа [2,8 M], добавлен 12.03.2012Видовий склад видів рослин родини Rosaceae у флорі Бистрицької улоговини. Визначення поширення та частоти зустрічності представників даної родини. Еколого-ценотичні особливості досліджуваних видів. Практичне значення видів рослин родини Rosaceae.
курсовая работа [87,2 K], добавлен 05.11.2010Дослідження морфологічних та екологічних особливостей, фармакологічного застосування пеларгонії. Вивчення способів розмноження, вирощування та догляду за рослиною. Характеристика хвороб та шкідників квітки, методів лікування, використання в озелененні.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 29.11.2011Біологічна характеристика та систематичне положення лишайників. Епіфітні лишайники як невід'ємний компонент всіх лісних екосистем. Апотеції леканорового типу. Теоретичні відомості щодо біолого-морфологічної характеристики видового складу роду Калоплака.
курсовая работа [42,0 K], добавлен 31.03.2014Природні умови Буковини. Таксономічний склад і поширення видів роду Tanacetum L. в Україні. Виявлення основних ознак, на підставі яких рід пижмо звичайне (Tanacetum vulgare) може використовуватися в якості лікарських засобів і в народному господарстві.
курсовая работа [50,6 K], добавлен 29.03.2015Географічно-кліматичні особливості селища Козелець. Характеристика та застосування видового складу придорожньої рослинності околиць регіону - деревовидної та трав'яної флори. Розгляд структури фітоценозу, його основних ознак та флористичного складу.
курсовая работа [8,2 M], добавлен 21.09.2010Характеристика роду Сомоподібні та наступних родин: арієвих, аспредових, багарієвих, ванделлієвих, калліхтових, кларієвих, косаткових, лорикарієвих, пімелодових, сомів, хакових та шильбових. Опис типових представників відповідних родин сомоподібних.
курсовая работа [2,3 M], добавлен 28.10.2010Еколого-морфологічна характеристика фонових представників іхтіофауни району дослідження. Аналіз видового складу іхтіофауни. Вікова і статева структура угруповань промислових видів. Фактори антропогенного походження, які негативно впливають на іхтіофауну.
дипломная работа [3,4 M], добавлен 23.09.2012Земноводні: загальна характеристика типу. Виникнення, морфологічна та анатомічна будови, різноманітність видів, процеси життєдіяльності; функціонування травної, дихальної, скелетної, м’язової та інших систем. Значення земноводних у природі і для людини.
курсовая работа [2,0 M], добавлен 23.11.2010Основні джерела антропогенного забруднення довкілля. Вплив важких металів на фізіолого-біохімічні процеси рослин, зміни в них за впливу полютантів. Структура та властивості, функції глутатіон-залежних ферментів в насінні представників роду Acer L.
дипломная работа [950,6 K], добавлен 11.03.2015Характеристика родини Складноцвітні (Asteraceae). Екологічні особливості. Відмітні ознаки видів роду Matricari. Генетичні типи Ромашки аптечної, екологія і ареал розповсюдження. Ідентифікація різних генетичних типів для отримання високоякісної сировини.
реферат [4,3 M], добавлен 10.03.2009Загальна характеристика і особливості біології Горлиці кільчастої - птаха середніх розмірів, типового "голубиного" складу. Визначення польових ознак, забарвлення, будови й розмірів. Основні підвиди роду Горлиця. Спостереження за цим видом в смт. Ріпки.
курсовая работа [3,0 M], добавлен 21.09.2010Історія вивчення ґрунтових олігохет. Фізико-географічні особливості Малого Полісся. Екологія люмбріцід роду Apporectoidea, їх поширення в Малом Поліссі. Дослідження фауни, екології, хорології ґрунтових олігохет у природних біоценозах Малого Полісся.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 12.09.2012Основні концепції виду в бактеріології. Особливості визначення систематичного положення мікроорганізмів. Значення морфологічних властивостей в сучасній систематиці мікроорганізмів. Механізм ідентифікації мікроорганізмів на основі морфологічних ознак.
курсовая работа [5,8 M], добавлен 30.01.2016Природні умови м. Полтави та його околиць. Мохоподібні як особлива лінія еволюції вищих рослин. Мохоподібні лісових ценозів околиць сіл Розсошенці та Копили. Морфолого-біологічні та еколого-ценотичні особливості мохів. Господарське значення мохоподібних.
курсовая работа [9,9 M], добавлен 11.04.2010Iсторiя iнтродукцiї калини в Українi. Використання калини в народному господарствi. Репродуктивна здатнiсть калини та морфологiчна характиристика культури. Оцінка успішності інтродукції видів роду Viburnum L. в умовах Правобережного Лісостепу України.
курсовая работа [36,3 K], добавлен 19.04.2011Ознайомлення з результатами фітохімічного дослідження одного з перспективних видів рослин Українських Карпат - волошки карпатської. Розгляд залежності вмісту досліджуваних біологічно активних речовин від виду сировини. Аналіз вмісту фенольних сполук.
статья [23,3 K], добавлен 11.09.2017
