Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат на тему:

Харчові рослини в медицині (заняття клубу “Юний хімік”)

План

Вступне слово вчителя

Виступи учнів

Літературна вітальня

Клуб «Юний хімік»

Цікава газета

Реклама на нашому вечорі

Анкета учасника

Література

Вступне слово вчителя

Цілі: розширити уявлення дітей про найзвичайнісінькі продукти, які часто бувають у них на столі, зберігаються в холодильнику й льосі, продаються на ринку; познайомити учнів з незвичайними властивостями рослин, з якими вони мало знайомі або чули чи читали про них, про лікувальні властивості найпоширеніших рослин, які людина вживає в їжу дуже часто, а то й щодня; показати, що властивості тієї чи іншої рослини визначаються насамперед її хімічним складом; показати єдність усього живого на прикладі продуктів харчування і функціонування організму людини, взаємозв'язку з основами медичних знань, що стануть у пригоді в житті; ознайомити з історією використання рослин і географією їх вирощування; залучити до роботи з науковою, науково-популярною літературою для підбору матеріалу до проведення вечора.

Обладнання: зразки рослин, про які йдеться (картопля, морква, редис, хрін, часник, цибуля зелена і городня),.- гербарні зразки або свіжі продукти залежно від пори року проведення вечора; для демонстрації досліду: бульба картоплі, чотири хімічні склянки, вода, концентрований розчин кухонної солі; морква з бадиллям, скляна трубка; стіннівка, папір і ручки для проведення анкетування.

Міжпредметні зв'язки: хімія, біологія, географія, історія, література.

Ще в давній буддійській медицині народився вислів: якщо роззирнутися навколо поглядом лікаря, який шукає лікарські засоби, то можна сказати, що ми живемо у світі ліків. Ми вже забули безцінний досвід своїх предків. Навіть більше, ми часто дивимося на це як на щось не варте нас, представників століття науково-технічної революції. Кропиву і лободу ми часто уявляємо як символ голоду і нещастя. Чи так це? Кожен із нас із дитинства засвоїв незаперечну народну істину: овочеві - цінні господарські культури, що забезпечують нас смачною і корисною їжею. Однак городня грядка - ще й непогана домашня аптека, ліки з якої діють проти багатьох хвороб не гірше, ніж хімічні препарати, і до того ж зміцнюють організм. І про це знає далеко не кожен, у зв'язку з чим ми й посвячуємо вас у секрети лікування. Але слід пам'ятати, що лікар і лише лікар призначає лікування і спостерігає за протіканням хвороби, тому будь-яке додаткове лікування народними засобами має вестися тільки з його дозволу і під його наглядом! Але життя складне, і в ньому трапляються найрізноманітніші ситуації, і не завжди поруч може виявитися лікар...

Виступи учнів

1. Аптека на картопляній грядці

Це заморський абориген, що оселився в нашій країні понад два століття тому і сьогодні займає 70 % території країни (городньої). Картопля має у своєму складі до 25 % крохмалю, 0,3 % жиру, 2 % білка, найбільш повноцінного з усіх речовин рослинного походження, а також мікроелементи, вітаміни й солі, які й зумовлюють її лікувальні властивості.

Корисна арифметика. У білку картоплі менше, ніж хотілося б, незамінних сульфуровмісних амінокислот - метіоніну й цистину. Зате в ньому дуже багато лізину - саме тієї незамінної кислоти, якої не вистачає в борошні.

Зернові ж, навпаки, багаті на метіонін і цистин. Тож пироги з картоплею - правильний винахід. З мінеральних речовин найбільше Калію - 570 мг%, це більше, ніж у всіх інших харчових продуктах, за винятком бобових. Понад половину добової потреби в цьому елементі ми задовольняємо з допомогою картоплі. Досить багато в ній також Фосфору, причому переважна його частина перебуває в легкозасвоюваній, не зв'язаній формі. З вітамінів найбільш важливою є аскорбінова кислота - близько 30 мг% у свіжій картоплі, однак під час зберігання вітамін С швидко руйнується. Проте, завдяки тому, що взимку ми їмо бага-1 то картоплі, вона забезпечує нас цим вітаміном приблизно наполовину

Завдяки підвищеному вмісту Калію картопля сприяє виведенню з організму людини води й хлористого натрію, чим поліпшує обмін речовин, і Свіжий картопляний сік дає гарний ефект під час лікування шлунка, виразкової його хвороби, а також гіпертонії. Готується він у такий спосіб: вимиті й досуха витерті бульби перетираються разом зі шкіркою через дрібну тертку, сік віджимається paзом із крохмалем. Можна приготувати його, користуючись соковижималкою. Уживають тільки свіжоприготовлений сік по півсклянки тричі на день перед і їжею. Після прийому соку необхідно лягти на півгодини. Триває лікування не менш ніж десять днів.

У разі захворювання дихальних шляхів наші знахарі використовують квіти картоплі, з яких роблять настоянку. А пара зварених бульб у шкірці допомагає у вигляді інгаляцій у разі захворювання горла й носоглотки. Кашкою з бульб загоюють опіки, екзему, розсмоктують геморощальні вузли. Нарізані кружечками картоплини допомагають утамувати головний біль. Для цього шматочки картоплі слід прикласти до скронь і прив'язати полотном.

Як відомо, під час зберігання картоплі на світлі бульби зеленіють, тому що в них утворюється соланін. У роботах медиків останніх років з'явилися повідомлення, що саме він добре діє як протиалергійний засіб, який значно зменшує сверблячку, набряклість слизової оболонки носової порожнини, усуває інші симптоми.

У картоплі міститься в кілька разів більше Калію, ніж в інших овочах. Саме ця властивість зумовлює сечогінний ефект, нормалізує водний обмін, підтримує роботу серця. Тому людям, які страждають на гіпертонію, народна медицина радить довести вживання картоплі до 500 г на добу. Сьогодні медики пропонують спеціальну картопляно-яєчну дієту для хворих на важкі форми хронічної недостатності печінки, уразі хвороб нирок, серцево-судинної системи. Однак слід пам'ятати, що в разі діабету й ожиріння вживання картоплі слід обмежити.

З лікувальною метою картоплю необхідно їсти печеною, тому що тоді в ній зберігаються всі поживні елементи. Головне - не вимивається Калій. Під час варіння більша його частина видаляється з бульб, у воду.

2. Часник - протигрипозний засіб

На яку хворобу ми хворіємо найчастіше? Звичайно ж, на грип, і профілактичний засіб проти нього - інтерферон. Народна медицина вважає, що краще за нього спрацьовує часник, якщо користуватися ним уміло. Для цього потрібно взяти два-три зубки, дуже дрібно нарізати їх, залити 30-40 г окропу, настояти 2-3 години, процідити. Отриману рідину слід закапувати в кожну ніздрю двічі-тричі надень по дві-три краплі. Через кожні два дні настоянку потрібно оновлювати, тому що фітонцидні речовини з часом утрачають свої властивості. Така процедура допомагає уникнути інфекції. Але якщо ж ви все-таки не вбереглися й занедужали на грип, тоді натріть часник на дрібній тертці й вдихайте запах упродовж 15-20 хвилин двічі на день. Це буде своєрідною інгаляцією. Колись людям, що страждають на гайморит чи риніт, робили інгаляції у вигляді аерозолів, і хвороба відступала. Для лікування грипу допоможе й медово-часникова кашка. Очищений часник потрібно натерти на дрібній тертці або потовкти в ступці, змішати з медом у пропорції 1: 1 і приймати перед сном по столовій ложці, запиваючи теплим молоком. Щоб уберегти від грипу дитину, народні цілителі радять дрібно нарізаний часник загорнути в марлю й підвісити над ліжечком дитини. Фітонциди, що виділяються з нього, вбивають хвороботворні мікроорганізми, очищають повітря над ліжком маляти. Застосовується часник і проти інших хвороб. 300 г часнику слід подрібнити, покласти в трилітрову банку, залити спиртом. Настояти упродовж трьох тижнів. Отриману настоянку застосовували по 20 крапель щодня з половиною склянки молока. Цей засіб уважається не тільки загальнозміцнювальним, протиінфекційним, але й протисклерозним.

Корисна арифметика. До складу часнику входять Іод, ефірні олії, глікозид, олеїн, фітостерини, фітонциди й аскорбінова кислота (0,1 мг%). Витяжки часнику чинять бактерицидну дію, тому використовуються ще з часів Гіппократа.

3. Життєдайна сила моркви

Через хвороби й утрати, страждання й надії пройшла людина важкий шлях до того знаменного дня 1911 року, коли польський біохімік Каземіж Функ, затиснувши в руці дрібку жовтуватих кристалів, переможно вимовив: «Таємницю розкрито. Ось та речовина, що несе або дарує життя людині». І було це не що інше, як вітамін. Виділений уперше з моркви, він узяв собі її ім'я, що походить від латинської назви цього овочу - «карота» - каротин.

Каротин має надзвичайну життєдайну силу: зумовлює опір організму хвороботворним бактеріям, керує диханням, впливає на відтворні функції. Під його впливом працює печінка, утворюється кров. А якщо з продуктів харчування зникає каротин, в людини настає куряча сліпота, слабшає організм, її долають хвороби. Тому люди здавна використовували моркву - справжню комору цього вітаміну, як цілющий засіб.

Морква впливає на нервову систему, сприяє поліпшенню апетиту, підвищує опірність організму інфекціям. її сік використовують для лікування хронічних захворювань печінки, коронарної недостатності, анемії, недокрів'я, кон'юнктивіту, катарів верхніх дихальних шляхів, порушення сольового обміну. Морквяним соком полощуть горло в разі ангіни й стоматитів. У разі ларингіту та бронхіту сік і застосовують навпіл з медом по одній столовій ложці п'ять-шість разів на день. Як проносне він діє в дозі 200 г натщесерце. В інших випадках достатньо півсклянки. Однак слід узяти до уваги, що бактерицидні та протизапальні властивості в соку зберігаються 30 хвилин після того як його віджали, потім ефективність швидко знижується. Щоб каротин краще засвоївся, морквяний сік слід заїдати хлібом з маслом.

З насіння моркви медпромисловість виробляла препарат даукарін, що використовується в разі хронічної коронарної недостатності. Відвар насіння в народній медицині застосовують для полегшення стану хворих на жовчно-кам'яну хворобу та як глистогінний засіб. Приготувати його можна так. Три ложки насіння моркви слід залити трьома склянками води й парити в духовці впродовж 6 годин. Приймати гарячим по склянці на день. У середньовічній Італії цей овоч не вживали в їжу, його використовували тільки як ліки, у багатьох країнах світу й сьогодні морква занесена до розряду лікарських рослин.

Корисна арифметика. Вуглеводи представлені простими цукрами, тому вона солодка. У моркві дуже багато каротиноїдів - у середньому 48 мг%, однак на чотири п'ятих це б-каротин і тільки на одну п'яту - цікавий для нас Я-каротин, провітамін А. Однак і ця п'ята частка в абсолютному вираженні - 9 мг%, що набагато більше, ніж в інших овочах, навіть у червоному перці й зеленій цибулі. Крім того, у моркві багато ніацину (вітаміну Р) і токоферолів. Візьміть до відома, що в моркві більше клітковини, ніж у капусті, і якщо надлишок клітковини не показаний, то краще вичавити з тертої моркви сік, що зберігає Практично всі вітаміни.

4. Редька лікує малюків

Діти є діти. Набігаються, спітніють, а вітерець обдув, і вночі - кашель. За старих часів таблетками від кашлю дітей не лікували. Найкращим зіллям уважали чорну редьку Ліки з неї робили так: вибирали пузатий коренеплід із хвостиком, зрізали верхівку, видовбували верхню частину на третину, у простір, що утворився, клали ложечку меду так, щоб залишалося ще трохи вільного місця для соку, що виділяється. Підготовлену в такий спосіб редьку клали в склянку з водою так, щоб хвостик був у рідині, а сам коренеплід назовні. Через 3-4 години в поглибленні збирався сік. Його давали випити маляті, а в лунку знову клали мед і ставили в склянку. Процедуру повторювали кілька разів, і хворість минала. Як підтверджує практика, сік чорної редьки добре допомагає в разі катарів верхніх дихальних шляхів і бронхітів.

Одним з головних коренеплодів поряд з буряком і морквою давні греки вважали редьку. А ми думці давніх звикли довіряти. Тим більше, що це підтверджується постійно. Давайте хоча б з редькою розберемося, чому її вважали такою важливою. Адже цілком можливо, що давні греки помилялися. Сучасна наука може або підтвердити висновки, або зняти з редьки вінець царственості.

Корисна арифметика. Навряд чи давні могли «розкласти» хімічний склад редьки на елементи - це абсурд. Отже, приймали овоч таким, яким він є. Чисто інтуїтивно відчували його корисність. Сьогодні ж ми знаємо, що в 100 г сирої речовини редьки чорної міститься 17 мг Натрію; 255-1199 - Калію; 28 - Магнію; 44 - Кальцію; 1,5 - Феруму; 26,4 - Фосфору, 8 мг Іоду. У білої редьки показники трохи нижчі, і перше місце серед овочів одноголосно віддано чорній! Однією тільки редькою можна цілком компенсувати потребу людини в Калії!

Не варто забивати собі голову численними цифрами, що підтверджують цінність редьки. Досить сказати, що в ній безліч найцінніших хімічних сполук і ферментів, вітамінів, цукрів, білка, ефірних олій. Навесні ми ганяємося за кожною редисинкою, щоб поповнити нестачу вітамінів та інших корисних речовин, а в редьці, навіть тій, що пролежала зиму в коморі, сухої речовини й вуглеводів удвічі більше, ніж у редисі.

Усі наведені складові свідчать про те, що вона здатна викликати апетит, поліпшувати обмін речовин і травлення. Говорять: редька «зла». То це за рахунок гірчичних олій, які вкрай необхідні для нормального функціонування організму людини (свійських тварин, особливо кроликів). Однак, якщо не хочете їсти салат через його гостроту, її можна позбутися. Досить нарізати коренеплід кільцями, посолити й дати постояти вподовж години: вся гіркота зникне разом із соком, який ви відіжмете. Але разом з нею піде й частина вітамінів. Крім того, ви втратите можливість продезінфікувати порожнину рота й носоглотки: гіркота вбиває масу патогенних бактерій краще за будь-яку патентовану зубну пасту.

Соком редьки лікують млявість кишечнику (без дорогих куплених ферментів), простудні захворювання, радикуліт, нирки, печінку, сечовий міхур, ревматизм. Ним же виганяють камені з печінки й сечового міхура, використовуючи негострі сорти. Натріть коренеплід на дрібній тертці - велика кількість грубої клітковини й пектину не тільки сприятиме травленню, але й усмоктуватиме в себе безліч шкідливих речовин, бактеріальні отрути й надлишки xoлecтer|инv що накопичилися в кишечнику. Недарма сік з редьки п'ють для запобігання атеросклерозу. Редька багатьом протипоказана. Зокрема, у разі виразки шлунка й дванадцятипалої кишки, гострих гастритів, запалень підшлункової залози, печінки, кишечнику. Ну, і в усьому має бути міра. Редька здатна викликати біль і в здорової людини, якщо з'їсти велику кількість. До того ж не слід уживати страви з редьки на ніч: вони збуджують нервову систему, а груба клітковина повільно перетравлюєтсья.

Цікава географія цієї рослини. Нараховують три географічні групи редьки: європейська, китайська та японська. До європейської групи відносять гострі й дуже гострі сорти редьки із забарвленням плодів: білим, рожевим, жовтим, коричневим і чорним. Листя розсічене. Сорти китайської групи мають коренеплоди, більші за розміром, округлі й овальні, білі й червоні. У них менш гострий смак, навіть солодкий. Як правило, листя редьки цієї групи цільне (крім маргеланської). Японська група вирізняється сильно опушеним розсіченим листям і довгими (до 70 см) коренеплодами білих кольорів, майже не гострими. Японську групу редьок ми й редьками часто не називаємо - дайконами.

Тому посадіть чорну редьку не тільки як овоч для салатів, але і як лікарську рослину.

5. Хрін - усесильний овоч

Є в народі мудре прислів'я, здавна відоме на Русі: «їж хрін їдкий - будеш живий». І дивуватися такому вислову не доводиться, тому що хрін - сильна фітонцидна рослина, що посіла в народній медицині важливе місце. Листя і коренеплід містять біологічно активні речовини й вітаміни. За вмістом аскорбінової кислоти (до 200 мг на 100 г сирої маси) хрін еквівалентний плодам чорної смородини, поступаючись лише спілому червоному перцю.

Корисна арифметика. Крім аскорбінової кислоти хрін містить вітаміни групи В, каротин (провітамін А), солі Калію, Кальцію, Магнію, Феруму, а також Купрум, Фосфор, Сульфур, різні амінокислоти - аспарагін, глютамін, аргінін, ферменти, бактерицидну білкову речовину лізоцим. Гострий специфічний смак хрону та його запах зумовлені наявністю алілової гірчичної олії, що сприяє більшому виділенню травних соків і поліпшує апетит. Від наявності гірчичної олії залежать запах і жовтуватий колір хрону.

У давнину хрін використовували як харчовий і лікарський засіб для лікування шлунково-кишкових хвороб, захворювань печінки, нирок і сечового міхура, легеневих захворювань, запалення верхніх дихальних шляхів, подагри, ревматизму, радикуліту, лікування гнійних ран і раку. Це засіб для підвищення апетиту. Поступово було винайдено нові лікарські засоби, а хрін залишився для здоров'я людей в «зеленій аптеці». У народній медицині хроном лікували синусіти (запалення лобових і гайморових пазух), натертий хрін (третину склянки) змішували із соком двох-трьох лимонів. Виходила досить густа суміш консистенції сметани, яку вживали по половині чайної ложки вранці та через 20-25 хвилин після їжі щодня. Курс лікування - три-чотири місяця, потім -двотижнева перерва і повторний аналогічний курс. Лікування проводиться двічі на рік - навесні й восени. Лікували хроном також бронхіальну астму - цією же сумішшю й у тих же дозах. Полоскання рота розчином хрону втамовує зубний біль, знімає запалення порожнини рота, гортані, !лікує ангіну, запобігає респіраторним захворюванням.

Найбільше біологічно активних речовин міститься в коренеплодах рослини. Коренеплоди хрону добре зберігаються до весни та являють собою надійне джерело вітаміну С у той час, і коли потреба в ньому особливо велика. За даними деяких учених, хрін і сприяє утворенню в організмі людини вітаміну В1. Тому їх викопують восени або навесні до моменту виростання листя. Найкращими вважаються коренеплоди завтовшки не менш ніж 1,5 см, що мають світлу поверхню і білу м'якоть. Протертий і навіть законсервований хрін зберігається погано, втрачає свої лікувальні властивості. Сьогодні хрін - улюблена приправа будь-якої кухні, особливо до м'ясних і рибних блюд.

6. Цибуля - від семи недуг

Цей вислів дійшов до нас із глибини століть і дуже точно й повно висвітлює значення цибулі не тільки в харчуванні людини, але й у народній медицині. Він входить до першої трійки культур, які почала вирощувати людина та які мають у своєму складі підвищений уміст фітонцидів - речовин, що мають бактерицидні властивості, що й зумовлює його лікувальні властивості.

Цибулю, до якої ми звикли, вирощували з давніх-давен. її вважали священною в Давній Греції та Єгипті, навіть дарували на свята. Цибулею прикрашали переможців лицарських турнірів. Коли людину хотіли похвалити, її порівнювали... з городньою цибулею. А як ліки цибуля користувалася повагою буквально в усіх народів. Кожен давній римлянин з'їдав одну цибулину щодня, уважаючи, що саме так можна врятуватися від усіх недуг і зарядитися позитивною енергією. Ще середньовічні медики лікували цибулею і медом застуду. Випробуйте цей спосіб боротьби з нежиттю і кашлем на собі. Він не втратив своєї актуальності. Дві столові ложки дрібно нарізаної цибулі залийте 50 мл теплої води, додайте половину чайної ложки меду, настоюйте 30 хвилин. У разі нежиті закапуйте в ніс по три-п'ять крапель. Подрібнені вісім-десять цибулин кип'ятіть в 1 л молока до м'якості, додайте одну склянку меду.. У разі ангіни вживайте по одній столовій ложці щогодини впродовж дня. У разі кашлю очистіть дві цибулини середнього розміру, дрібно наріжте, додайте чверть склянки цукрового піску, три-чотири склянки води й варіть до густого сиропу. Пийте по одній столовій ложці кожні 3 години. А щоб від вас не пахло цибулею, з'їжте ядра волоського горіха. Цибулею лікують захворювання кишечнику, запори, геморой, грибкові захворювання шкіри. Цибуля рекомендується в разі неврастенії й безсоння. Цибуля-порей рекомендується в разі ожиріння й відкладення солей.

Корисна арифметика. У 100 г цибулі є білки, вуглеводи (14 мг), вітаміни: С(10-30мг), В, (60мг), В2, В6, Е, РР; пантотенова кислота; ефірні олії, що надають цибулі гострого смаку і своєрідного запаху; фітонциди; мінеральні солі: Калію, Фосфору, Феруму, Іоду; бактерицидна кристалічна речовина; клітковина. У зеленій цибулі втричі більше вітаміну С, ніж у цибулині; крім того, у ній досить багато, до 2 мг/%, Я-каротину, а в городній цибулі йогопрактично немає.

Літературна вітальня

Сторінка 1 «Загадкова»

Кожен літературний журнал має свої сторінки. Але наш журнал - незвичайний, дивний і трохи незвичний для вас. Перша сторінка в ньому - «Загадкова». Вашій увазі пропонується цикл загадок. Спробуйте їх розгадати.

* Яку культурну рослину називають «другим хлібом»? (Картоплю)

* Между гор, между ям сидит птица холуян, несет яйца - божий дар. (Картофель)

* Курочка пустодом свила гнездо за двором, яйца несет, в землю кладет. (Картофель)

* Стоит поп на грядках, весь в заплатках, кто ни взглянет, всяк заплачет. (Лук)

* Сидит Марфутка в четырех шубках, кто поцелует, тот и сморщится. (Лук)

* Все меня любят, а как раздевать - слезы проливать. (Лук)

* І печуть мене, і варять, і їдять мене, і хвалять, - бо я добра. (Картопля)

* Під землею птиця кубло звила і яєць знесла. (Картопля)

* В земляній сиджу коморі, а коса моя надворі. (Морква)

* Стоїть на ґанку, в червонім каф-танку, а хто її рушить, то плакати мусить. (Цибуля)

* Зелені ноги, косиці виросли вгору з землиці, а зубате головище корнем-вусом у землю свище. (Часник)

* Як зростав - у землю ліз; хто дістав - утерсь від сліз. (Хрін)

Ви звернули увагу на те, загадки українською та російською мовами схожі, тому що описують однакові властивості рослин, уважно підмічені нашими народами.

Сторінка 2 «Хочеш - вір, хочеш - перевір»

11 вересня на Русі відзначали день Івана Пісного, Іван Пісний - це народна, трохи фамільярна назва церковного свята Усікновення глави Іоанна Хрестителя. З біблійною легендою, що лежить в основі цього свята, пов'язані заборони на вживання всього круглого, на спів і танці.

Дотримується суворий пост: не можна вживати в їжу яблука, картоплю, цибулю, тобто те, що нагадує голову. 13 вересня, на Купріяна, починали копати картоплю. Як відомо, картопля у нас увійшла до вжитку тільки у XVIII столітті, але досить швидко стала однією з найважливіших сільськогосподарських культур.

* Картопля хлібу підмога.

* Картошка - хлебу присошка.

20 вересня - початок збирання цибулі. У народі говорили:

* Лук добро і в боях, і во щах.

* Лук от семи недуг.

* Лук да баня все правят.

* Багато одежинки на цибулинах - бути зимі холодною.

У стародавніх російських лікарських порадниках-травниках - писалося: «Під час морової пошесті або інших прилипливих хвороб потрібно розвішати в кімнатах зв'язки цибулин, від чого не проникає в них зараза, та й повітря в покоях очиститься», «Під час скотинячого падежу нанизують на нитку побільше цибулин і часникових голівок і прив'язують на шию коровам, коням та іншим свійським тваринам, щоб не заразилися».

* 21 вересня - Луків день (збирають цибулю з грядок). У народі його відзначають як Різдво Богородиці. З Різдва Богородиці - цибульний тиждень, жінки забирали цибулю.

* На Корнилія (26 вересня) забирали всі коренеплоди - картоплю, моркву, хрін та ін.

Сторінка 3 «Перевір на практиці»

1. Юннат посадив дві грядки картоплі. На одній висадив бульби верхівками вгору, а на другій - основою. На якій грядці раніше дозріє врожай картоплі? {Картопля, висаджена з бульб, посаджених верхівками вгору, дасть урожай раніше)

2. За яких умов можна виростити бульби на надземних стеблах у картоплі? (За тривалого затемнення надземних стебел)

3. Чому під час зберігання картоплі взимку бульби втрачають вагу? (Бульби втрачають вагу під час дихання, використовуючи пожив-ніречовини)

Сторінка 4 «Незвичайні рекорди»

Цибулю городню вагою цибулини 3,5 кг з обхватом 66 см виростив у Каліфорнії Н. Хоуп у 1965 році.

Редис вагою 12,25 кг, завдовжки 69,8 см був вирощений в Австралії Р. Вітфордом у 1985 році.

Картопля. Екземпляр вагою 8,275 кг був відритий Т. Сіддалом на його городі в Честері в 1975 році. Бульби вагою 3,2 кг одержали англійці Д. Іст у 1963 році, Дж. Бусбі - у 1982 році. З одного куща картоплі в 1977 році одержали врожай у 233,5 кг. Рекордний показ сортів картоплі - 369 - був проведений у програмі Бі-Бі-Сі в 1984 році.

Сторінка 5 «Це цікаво»

* Чи відомо вам, що в XVI столітті іспанці, щоб запастися картоплею на зиму, споряджали кораблі й вирушали до берегів Чілі? Коштувало «заморське пюре» в ті часи ціле багатство.

* Існує картопля, яка після варіння зберігає своє темно-синє забарвлення. За смаком «чорнильне» пюре нагадує горіхи з маслом.

* Картопляний суп називають «супом Гіппократа» і рекомендують з'їдати тарілочку перед «мозковим штурмом».

* Вода, в якій варилася картопля, очистить столові прилади з нержавіючої сталі,' надавши їм дзеркального блиску.

* Прародителька моркви мала фіолетову шкірку й жовту серцевину. Сучасні оранжеві Кольори плід одержав завдяки голландським фермерам. У такий спосіб вони висловили підтримку Вільгельму Оранському в боротьбі за незалежність Нідерландів. (У перекладі з німецької його прізвище означає «Оранжевий».)

* Не хочете хворіти? Гризіть морквину. Німецькі вчені виявили, що вона вбиває хвороботворні бактерії в шлунку й кишечнику не гірше, ніж визнані лідери в цій сфері - цибуля і часник.

* Оптимальна вага однієї морквини - 150 г. До речі, у верхній частині плода і шкірочці вітамінів і мікроелементів міститься набагато більше, ніж у серцевині.

* 3 моркви варять варення. Воно особливо корисне для хворих на водянку.

Щоб задовольнити добову потребу в каротині (6 мг), з'їдайте Щоденно одну морквину середнього розміру.

Морква, що цілий рік пролежала в меді, - традиційний новорічний десерт німецьких і французьких селян. Кожному, хто покуштує ці ласощі в ніч на 1 січня, Новий рік принесе успіх і відмінне здоров'я.

* Датські та японські пекарі розробили унікальний рецепт хліба, що випікається із пшеничного борошна з додаванням японської редьки дайкон. Він має приємний солодкуватий смак і за якістю перевершує звичайний хліб. У ньому зберігається аромат пшениці й маса цінних вітамінів. Новий товар відразу сподобався покупцям.

Клуб «Юний хімік»

Досліди не завжди супроводжуються вибухами. Прийшовши сьогодні додому, нехай кожен із вас повторить те, що ми сьогодні вам покажемо. Реактиви - прості, доступні й безпечні! А тепер - до справи!

Дослід 1 «Норовлива картоплина»

Хімік вирізує із сирої картоплі три однакові кубики й кожен із них занурює у склянку з водою. Коментує свої дії й пояснює глядачам, що в першій склянці - вода з незначним додаванням натрій хлориду, у другій - розчинено якнайбільше солі, а в третій - чиста вода. Цей дослід учень закладає відразу на початку вечора, тому що на його здійснення потрібен час.

Тепер експериментатор просить глядачів пояснити спостережуване явище. Спочатку однакові кубики стали різними: перший із них-той, що був у слабкосолоній воді, залишився колишнього розміру, другий (він перебував у дуже солоній воді) скулився й став значно меншим, а третій, навпаки, збільшився в розмірах.

Вислухавши припущення глядачів, експериментатор пояснює дослід. Тут спрацював осмос. (Коли в 10 класі вивчалася будова й робота клітини, учні спостерігали це явище під час проведення лабораторної роботи «Рух цитоплазми, явище плазмолізу й деплазмолізу в клітинах рослин», і тому труднощів у поясненні досліду учнями не повинно виникнути.) Перший кубик перебував у соляному розчині, його концентрація приблизно дорівнювала концентрації солей у картопляному соку. Другий кубик оточував більш насичений розчин, ніж концентрація солей у його власному соку, і в результаті осмосу кубик почав зневоднювати ся і зменшуватися в розмірах. А що ж кубик, залишений у звичайній воді? 3 ним сталася зворотна історія: концентрація солей у його соку була вищою, ніж у воді, і вода почала проникати в кубик.

Дослід 2 «Насос - морквина»

Хімік демонструє морквину. Найзвичайнісіньку. Відрізає від неї зелений хвостик, замість нього вставляє скляну трубку. Вийшла піка: морквина - наконечник, а трубка - ратище. Якщо налити в трубку солону воду, а морквину поставити в склянку з водопровідною водою, то через деякий час (до завершення вечора) глядачі помічають зміну рівня води в трубці - він почав повзти вгору. Хімік просить пояснити явище. Коли морква перебуває не в склянці з водою, а росте на городі, то вода потрапляє в її тканини так само, адже в її соку концентрація солей вища, ніж у воді, якою поливають город.

Цікава газета

Сьогодні ми представляємо вашій увазі випуск нашої стіннівки «Сни - провісники подій». Усі ви знаєте про те, що протягом історії людства постійно шукався зв'язок між сновидіннями й реальним життям людини. Опис снів можна знайти в усіх літературах давнини. Причому тут сни до теми нашого вечора? Під час підготовки до нього, переглянувши численні сонники, ми знайшли інформацію, яка зацікавила нас. Провісниками деяких подій є й овочі.

Ось фрагменти із «Сонника», виданого в 1908 році.

* Кавун віщує чоловікові неприємність, а жінці вагітність.

* Боби - хвороба шлунка.

* Горох - вигідна праця.

* Гірчиця - зрада в коханні.

* Картопля віщує сльози.

* Капуста - сімейні неприємності.

* Цибуля - шкода, сімейний процес через спадщину.

* Морква - прибуток, успіх.

* Огірки - успіх, прибуток, відмінне здоров'я.

* Тютюн - пияцтво, сварка.

* Салат - веселощі.

* Хрін - сльози, втрата грошей, неприємності.

Бажаємо щасливих сновидінь!

Реклама на нашому вечорі

Глядачам пропонується придумати та створити коротку рекламу тих продуктів харчування, про які сьогодні йшлося.

Анкета учасника

1. Чи довідалися ви щось нове для себе?

2. Чи пробували ви в дитинстві проводити найпростіші досліди та спостереження над рослинами? Які саме?

3. Чи буде ваша професія пов'язана з медициною, біологічними науками або науками хімічного напряму?

4. Чи знадобляться вам у житті знання та інформація, яку ви сьогодні одержали? Чому? Як ви вважаєте?

5. Чи лікували вас у дитинстві ваші батьки народними засобами? Від чого? Які ваші враження?

6. Чи сподобався вам наш сьогоднішній вечір?

7. Які ваші пропозиції на майбутнє?

Література

1. Травник: Информационно-рекламный справочник / Под ред. С. M. Лихолетова.- Волгоград, 1991.

2. Азбука огородника / А. Б. Гудзь, B. В. Гудзь.- Николаев: Урожай, 1993.

3. Книга о вкусной и здоровой пище.- М.: Пищепромиздат, 1964.

4. Химия и жизнь.- 1984.- № 7.- C. 47.

5. Круглый год: Русский земледельческий календарь.- М.: Правда, 1991.

6. ТрайтакД. І. Ботанічні вікторини.- К.: Радянська школа, 1966.

7. Юный натуралист.- 1983.- № 8.- С. 22-23.

8. Загадки.-К.: Дніпро, 1987.-(Бібліотека усної народної творчості).

9. Каратаев Е. С. Выращивание многолетних овощных культур.-Л.: Колос, 1982.- С. 83, 85.- (Библиотека овощевода).

10. Лікарські рослини та їх застосування / M. С. Марченко, А. М. Карамишев та ін.-К.: Здоров'я, 1981.

Размещено на Allbest.ru

...