Еколого-ценотична приуроченість Primula veris L. у Сновсько-Семенівському геоботанічному районі та її розмноження ex situ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Анотація

УДК: 582.689:581.9(477.51)(045)

ЕКОЛОГО-ЦЕНОТИЧНА ПРИУРОЧЕНІСТЬ PRIMULA VERIS L. У СНОВСЬКО-СЕМЕНІВСЬКОМУ ГЕОБОТАНІЧНОМУ РАЙОНІ ТА ЇЇ РОЗМНОЖЕННЯ EX SITU

ЕКОЛОГО-ЦЕНОТИЧЕСКАЯ ПРИУРОЧЕННОСТЬ PRIMULA VERIS L. В СНОВСКО-СЕМЕНОВСКОМ ГЕОБОТАНИЧЕСКОМ РАЙОНЕ И ЕЕ РАЗМНОЖЕНИЕ EX SITU

П.А. Бузунко, Черниговский национальный педагогический университет имени Тараса Шевченко, Украина.

В условиях Сновско-Семеновского геоботанического района все местонахождения популяций P. veris отнесены к ассоциации Ulmenion minoris Oberd. 1953 (клас Querco-Fagetea Br.-Bl. et Vlieg. 1937; порядок Fagetalia sylvaticae Pawl. 1928; союз Alno-Ulmion Br.-Bl. Et R. Tx. 1943).

На исследуемой территории большинство местонахождений подвергаются значительному антропогенному влиянию - вырубкам.

Установлены особенности введения P. veris в культуру в условиях выращивания в дерново-подзолистых почвах, в частности: повышению биопродуктивности способствует частичное затенение (до % длины светового дня). Вегетативное размножение в условиях соснового леса (союза Dicrano-Pinion Libb. 1933) происходит, хотя и медленнее, чем в обычных для вида условиях.

Ключевые слова: Primula veris, Восточное Полесье, популяция, распространение, ex situ.

ECOLOGICAL AND COENOTIC AFFINITY OF PRIMULA VERIS L. IN SNOVSKO-SEMENIVSKYI GEOBOTANICAL DISTRICT AND ITS CLONING EX SITU

P.A. Buzunko, Chernihiv Taras Shevchenko National Pedagogical University, Ukraine.

P. veris is a species native throughout most of temperate Europe, found mainly in woodlands and grassy places. Higher productivity is inherent to populations growing on gray well-drained loamy forest soils. Distribution of P. veris in Chernihivske and Novhorod-Siverske Polissia has been studied insufficiently. Here soils have been replaced by sod-podzolic ones and deciduous and mixed forests have been replaced by pine ones, which led to a decrease in the share of the species in the ecosystems of the given area. Another key factor affecting the number of species is the anthropogenic landscape transformation. Therefore, P. veris tends to be a sozologically valuable species in the region under analysis.

During the research period (2014-2016) 5 localities of P. veris were identified. Under conditions of Snovsko-Semenivskiy geobotanical district all found locations of P. veris assign to the association Ulmenion minoris Oberd. 1953 (class Querco-Fagetea Br.-Bl. et Vlieg. 1937; order Fagetalia sylvaticae Pawl. 1928; union_Alno-Ulmion Br.-Bl. Et R. Tx. 1943).

On the given territory most localities are under a considerable anthropogenic influence of deforestation.

The data obtained show that P. veris grows on forest edges, meadows, along the roads or in forests highlights. Crown canopy is 0.4-0.6 %. In the trees layer Q. robur, P. sylvestris, B. pendula predominate, P. abies, P. tremula, A. platanoides are also found. Closure of shrub layer is 0.1-0.4 %. Among the species, F. alnus, C. avellana, S. caprea, R. idaeus, S. aucuparia (occasionally) have been distinguished. In the grass layer (projective coverage - 35-50 %) M. caerulea, P. aquilinum, C. pilosa, C. majalis co-dominate. Among the species with 2-5 % coverage V. myrtillus, H. perforatum have been identified. Such species as P. bifolia, E. helleborine, N. nidus-avis, C. ruthenicus, L. clavatum, G. sylvaticum, G. dryoteris, D. filix-mas, F. vesca, P. alba, P. obscura, A. ursinum (in the protected natural tract "Radomska dacha" only), L. martagon, and C. persicifolia are but rare.

Over the period of 2014-2016 to preserve the species a thorough examination of P. veris individuals growing ex situ was conducted. Results demonstrate that the introduction of P. veris ex situ under conditions of growing in sod-podzolic soils is possible. The best results were achieved under conditions of partial shading boosting biological productivity. On the experimental plot with shading up to % of the daylight length the plants productivity (measured by the growing number of rosettes) is 1.25 times higher than of the natural environment.

Keywords: Primula veris, Eastern Polissia, population, distribution, ex situ.

Вступ

Primula veris L. зустрічається у помірному поясі по всій Європі від Ірландії і до Уралу, Криму, Кавказу та Ірану [6]. Приурочений до світлих широколистяних або рідше мішаних лісів, частіше зустрічається на узліссях або лісових галявинах [1, 2]. Більшою продуктивністю вирізняються популяції, що зростають на сірих лісових добре дренованих суглинистих ґрунтах [1, 6].

Питання поширення P. veris у Східному Поліссі і зокрема у Чернігівському й Новгород- Сіверському Поліссі наразі вивчено недостатньо. Згідно з опрацьованими матеріалами [1, 6] досліджені популяції розташовані на межі ареалу виду. Таке географічне розташування супроводжується заміною ґрунтового покриву на бідніші дерново-підзолисті ґрунти і широколистяних лісів на мішані й хвойні, що приводить до зменшення частки виду в екосистемах району досліджень. Іншим фактором, який значно впливає на чисельність виду є антропогенна зміненість ландшафтів [3, 6].

Матеріал і методи досліджень. При проведенні пошукових досліджень використовували маршрутні й напівстаціонарні методи. При встановленні географічних координат меж популяцій P. veris використано GPS-навігатор Gamin Dakota 10. Геоботанічні описи здійснювали під час вегетації та квітування рослин у квітні-травні 2012-2016 року на ділянках площею 50-100 м. Фіксувалося загальне проективне покриття кожного ярусу та окремих видів. Під час обробки отриманих даних використовували роботи з флористичної класифікації рослинності [5, 7]. Номенклатура синтаксонів наведена за W. Matuszkiewicz [7].

Дослідження з вирощування P. veris ex situ тривали у 2014-2016 рр. Матеріал для дослідження було отримано з ділянки лісу, на якій ДП "Семенівське лісове господарство" проводило вирубки у квітні-травні 2014 р.

Дослідження проводили на 3 дослідних ділянках в умовах догляду. Було висаджено по 20 рослин. Крім того 20 рослин було висаджено на ділянці соснового лісу асоціації Molinio-Pinetum W. Mat. & J. Mat. 1973 (клас Vaccinio-Piceetea Br.-Bl. In Br.-Bl., Siss. Et Vlieger 1939) з метою порівняння швидкості росту P. veris у невластивому оточенні і вирощуванням ex situ.

Результати досліджень та їх обговорення

За період досліджень виявлено 5 місцезростань популяцій P. veris (див. рисунок), а саме:

1. урочище "Угловська дача" - ділянка загальною площею 8,4 га, розташована в кв. 25 Костобобрівського лісництва ДП "Семенівське лісове господарство" (тут і далі - Чернігівська обл.);

2. Кв. 18-21 Костобобрівського лісництва ДП "Семенівське лісове господарство";

3. Кв. 62, 66 Семенівського лісництва ДП "Семенівське лісове господарство";

4. Кв. 16-19 Семенівського лісництва ДП "Семенівське лісове господарство";

5. Заповідне урочище "Радомська дача" Орликівського лісництва ДП "Семенівське лісове господарство".

Рис. 1. Картосхема поширення P. veris у Сновсько-Семенівському геоботанічному районі

Схема синтаксономічної приуроченості P. veris у Сновсько-Семенівському геоботанічному районі має наступний вигляд:

Клас Querco-Fagetea Br.-Bl. et Vlieg. 1937 Порядок Fagetalia sylvaticae Pawl. 1928 Союз Alno-Ulmion Br.-Bl. Et R. Tx. 1943 Асоціація Ulmenion minoris Oberd. 1953.

Угруповання Violo odoratae-Ulmetum minoris (Weewers 1940) Doing 1962. Отримані дані показують, що P. veris росте на узліссях, галявинах, вздовж лісових доріг або на світлих ділянках лісів: зімкненість крон дерев - 0,4-0,6. У ярусі дерев переважають Quercus robur L., Pinus sylvestris L., Betula pendula Roth, трапляються Picea abies (L.) Karst., Populus tremula L., Acerplatanoides L.

Зімкненість чагарників - 0,1-0,4. Серед видів відмічені - Frangula alnus Mill., Corylus avellana L., Salix caprea L., Rubus idaeus L., Sorbus aucuparia L. (зрідка).

У трав'яному ярусі (проективне покриття - 35-50 %) співдомінують: Molinia caerulea (L.) Moench, Pteridium aquilinum (L.) Kuhn, Carex pilosa Scop., Convallaria majalis L. Трапляються з покриттям 2-5 %: Vaccinium myrtillus L., Hypericum perforatum L. Поодиноко: Platanthera bifolia (L.) Rich, Epipactis helleborine (L.) Crantz, Neottia nidus-avis (L.) Rich,_Chamaecitisus ruthenicus (Fisch. Ex Woloszcz.) Klaskova, Lycopodium clavatum L., Geranium sylvaticum L. Gymnocarpium dryoteris (L.) Newman__Dryopteris filix-mas (L.) Schott, Fragaria vesca L, Potentilla alba L., Pulmonaria obscura Dumort., Allium ursinum L. (у "Радомській дачі), Lilium martagon L., Campanula persicifolia L.

З метою збереження та подальшої можливої ренатуралізації виду нами в 2014-2016 рр. було проведено спостереження за особливостями зростання відібраних з природного середовища особин P. veris у культурі.

Відомо, що невелике затінення сприятливо позначається на розвитку первоцвіту [4]. Під час спостережень вивчали вплив тривалості періоду знаходження рослин під дією прямого сонячного світла.

У даній статті обмежуємося описом особливостей вегетативного розмноження.

Ділянка № 1. Впродовж світлового дня рослини весь час були під впливом прямого сонячного світла. На травень 2016 р. з кожної висадженої розетки отримали в середньому по 3 особини (максимум - 7, загалом 59 розеток), що у 2,75 раз менше, ніж у природної популяції з дубового лісу (порівнювали з випадково обраними ділянками урочища "Угловська дача").

Ділянка № 2. Впродовж світлового дня весь час, крім вечора, рослини були на сонці. Всі прижилися. На травень 2016 р. з висаджених розеток отримали в середньому 9 особин з кожної (мінімум - 3, максимум - 17, загалом - 203). Порівняно з середнім значенням отриманим для природної популяції, біологічна продуктивність особин (оцінювана за збільшенням кількості розеток), які зростають у культурі із застосуванням догляду, вища, в 1,25 раз. лікарський первоцвіт розмноження біопродуктивність

Ділянка № 3. Рослини зростали в умовах незначної конкуренції за світло (від третини до половини світлового дня були затінені іншими трав'янистими рослинами). На травень 2016 р. кожна висаджена особина дала початок у середньому ще по 6 розеток (мінімум - 3, максимум - 11, загалом - 126). Продуктивність виявилася в 1,3 рази нижче, ніж у особин, які зростають в урочищі "Угловська дача".

Ділянка № 4 (у сосновому лісі). Проективне покриття деревного ярусу ділянки лісу - 50 %. Рослини прижилися. На травень 2016 р. загальна кількість розеток P. veris зросла у 2,1 рази (було 20, стало 42).

Як показують результати, невелике затінення (1/4 світлового дня) сприятливо позначається на розвитку P. veris в умовах дерново-підзолистих ґрунтів.

Висновки

В умовах Сновсько-Семенівського геоботанічного району всі місцезростання P. veris віднесено до асоціації Ulmenion minoris Oberd. 1953 (клас Querco-Fagetea Br.-Bl. et Vlieg. 1937; порядок Fagetalia sylvaticae Pawl. 1928; союз Alno-Ulmion Br.-Bl. Et R. Tx. 1943).

На досліджуваній території більшість місцезростань підлягають значному антропогенному впливу - вирубкам.

Встановлено особливості введення P. veris в культуру в умовах вирощування у дерново-підзолистих ґрунтах, зокрема: підвищенню біопродуктивності сприяє часткове затінення (до % довжини світлового дня). Вегетативне розмноження в умовах соснового лісу (союзу Dicrano-Pinion Libb. 1933) відбувається, хоч і меншими темпами, ніж у звичайних для виду умовах.

Література

1. Грицак Л.Р. Рід Primula L. (Primulaceae) у флорі України (систематика, фітохорологія, еволюція): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук: спец. 03.00.05 "Ботаніка" / Л.Р. Грицак. - К., 2000. - 16 с.

2. Карнаух Є.Д. Рід Первоцвіт - Primula L. / Є.Д. Карнаух, М.І. Клоков // Флора УРСР. - К.: Вид-во АН УРСР, 1957. - Т. 8. - С. 74-89.

3. Лукаш О.В. Асоціація Geranio-Trifolietum alpestris Th. Muller 1962 на Східному Поліссі / О.В. Лукаш, Д.М. Якушенко // Український ботанічний журнал. - 2008. - Т. 65, № 3. - С. 336-350.

4. Лысенко Т.А. Особенности развития первоцвета весеннего в различных условиях обитания в Киевской области / Т.А. Лысенко // Рекомендации: онтогенез высших цветковых растений / Сикура И.И. (отв. ред.). - К.: Изд. ЦРБС АН УССР, 1989. - С. 83-84.

5. Соломаха В.А. Синтаксономія рослинності України. Третє наближення / Соломаха В.А. - К.: Фітосоціоцентр, 2008. - 296 с.

6. Brys, R., Jacquemyn, H. Biological Flora of the British Isles: Primula veris L. / R. Brys, H. Jacquemyn // Journal of Ecology. - 2009. - Vol. 97, № 3. - P. 581-600.

7. Matuszkiewicz W. Przewodnik do oznaczania zbiorowisk roslinnych Polski / W. Matuszkiewicz. - Warszawa: Wydawnictwo naukowe PWN, 2007. - Ed. 3. - 537 p.

Размещено на Allbest.ru