Біоморфологічна та екологічна структура дендроекзосозофлори штучних заповідних парків зони широколистяних лісів України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

УДК 581.4:502.4:581.526.425(1-751.3)

Біоморфологічна та екологічна структура дендроекзосозофлори штучних заповідних парків зони широколистяних лісів України

Л.В. Міськевич, аспірант

E-mail: larusa18.08@gmail.com

Анотація

Наведено результати дослідження біоморфологічної та екологічної структури раритетної екзотичної дендрофлори штучних заповідних садово- паркових об'єктів зони широколистяних лісів України. Розглянуто групи життєвих форм дендросозоекзотів та їх поділ на екогрупи за відношенням до чинників навколишнього середовища. Найчисельнішою життєвою формою є група дерев, яка представлена 108 видами. За кількістю дендросозоекзотів у цій групі переважають хвойні дендросозоекзоти, які становлять 65,7 %. Наведено перелік деяких раритетних дендроекзотів для кожної з екологічних груп. За відношенням до вологи дендросозоекзоти поділяються на гігрофіти, мезофіти та ксерофіти. Домінантною є група мезофітів, яка представлена 45 видами. Із загальної кількості видів переважають світлолюбні дендросозоекзоти - геліофіти - 50 видів (41,3 %). За вимогливістю до поживних речовин ґрунту раритетні дендроекзоти поділяються на три групи: мезотрофи, оліготрофи та евтрофи. Найпоширенішими є мезотрофи - 45 видів. Найменш чисельними є мезооліготрофи - три види. За відношенням до температурного режиму виділяють дві групи: мікротерми та мезотерми. Мікротерми представлені найбільшою кількістю дендросозоекзотів - 72 види. Види перехідних екологічних груп налічують незначну кількість раритетних дендроекзотів.

Ключові слова: біоморфологічна структура, екологічна структура, дендросозоекзоти, життєва форма.

Аннотация

Л.В. Миськевич. Биоморфологическая и экологическая структура заповедной дендроэкзосозофлоры искусственных заповедных парков зоны широколиственных лесов Украины.

Приведены результаты биоморфологической и экологической структуры раритетной экзотической дендрофлоры искусственных заповедных садово-парковых объектов зоны широколиственных лесов Украины. Рассмотрены группы жизненных форм дендросозоэкзотов и их разделение на экогруппы по отношению к факторам окружающей среды. Самой многочисленной жизненной формой является группа деревьев. По количеству видов в этой группе преобладают хвойные дендросозоэкзоты. Приведен перечень некоторых раритетных дендроэкзотов для каждой из экологических групп. По отношению к влаге дендросозоэкзоты делятся на гигрофиты, мезофиты и ксерофиты. Преобладающей является группа мезофитов, которая представлена 45 видами. Из общего количества видов преобладают светолюбивые дендросозоэкзоты - гелиофиты - 50 видов (41,3 %). За потребностью к питательным веществам почвы раритетные дендроэкзоты делятся на три группы: мезотрофы, олиготрофы и эвтрофы. Наиболее распространёнными есть мезотрофы - 45 видов. Малочисленными есть мезоолиготрофы - три вида. По отношению к температурному режиму есть две группы: микротермы и мезотермы. Микротермы представлены самым большим количеством дендросозоэкзотов - 72 вида. Виды переходных экологических групп насчитывают небольшое количество видов.

Ключевые слова: биоморфологическая структура, экологическая структура, дендросозоэкзоты, жизненная форма.

Abstract

L. Miskevych. Biomorphological and ecological structure of dendroekzosozoflora of protected reserve parks of the deciduous forest zone of Ukraine.

The results of research of biomorphological and ecological structure of exotic rarity dendroflora of artificial conservation parks of the zone of broadleaf forests of Ukraine are shown. It's considered the groups of denroexots life forms and its distribution to the ecogroups towards the environmental factors. The most number of life form is group of trees, which presented by 108 species. Coniferous dendroexots (65,7 %) dominate in this group. Presented a list some of the rare dendroexots for each ecological groups. Towards the water dendroexots divided into: hygrophytes, mesophytes and xerophytes. The total number of rare dendroexots are group of mesophytes, which presented by 45 species. Light-plants (geliophytes - 50 species (41,3 %)) dominated of the total number of rare dendroexots. The rare dendroexots towards the soil nutrients are divided into three ekogroups: evtrofy, mezotrofy and oligotroph. Mezotrofs are the most widespread (45 speacies). Mezooligotrofs are the less number (three species). Towards the temperature dendroexots divided into two groups: microtherms and mezoterms. Microtherms are presented the total number of dendroexots (72 species). Species of transition ecological groups are represented by a small number of rare dendroexots.

Keywords: biomorphological structure, ecological structure, dendrosoexots, life forms.

Вступ

Збереження раритетних видів деревних рослин є одним із найважливіших завдань людства. Вивченню цього питання в Україні присвячено чимало наукових праць. Зокрема, заповідну дендроекзосозофлору Лісостепу України дослідила Н. П. Степаненко (2015), Степу України - А. С. Власенко (2016). Аналогічні дослідження для Українського Полісся проводить А. М. Савоськіна. Перед нами постало завдання дослідити заповідну екзотичну дендросозофлору зони широколистяних лісів України.

Мета дослідження - проаналізувати біоморфологічну та екологічну структуру заповідної екзотичної дендросозофлори штучних заповідних парків зони широколистяних лісів (ЗШЛ) України.

Методика і методи. Аналізуючи біоморфологічну структуру заповідної екзотичної дендросозофлори, використовували схему І. Г. Серебрякова [6]. Розподіл дендросозоекзотів на екогрупи за відношенням до освітлення здійснювали за шкалою С. С. П'ятницького [5]. Для визначення екогруп залежно від вимогливості до наявності вологи і вмісту поживних речовин у ґрунті застосували відповідні шкали [3, 4].

Щоб встановити розподіл раритетних дендроекзотів за відношенням до температури навколишнього середовища використовували методики Г. Елленберга [8] та Я. П. Дідуха [7].

Під час розподілу дендросозоекзотів на екогрупи використовували характеристики деревних рослин із джерел літератури [1, 2].

Результати досліджень

Раритетні екзотичні види деревних рослин належать до чотирьох груп життєвих форм, серед яких домінантною є група дерев - 108 видів. Із загальної кількості групи дерев переважають хвойні дендросозоекзоти - 71 (65,7 %) вид, із яких більшість становлять дерева першої величини (Abies cephalonica Loud., A. nordmanniana (Stev.) Spach., Chamaecyparis lawsoniana Parl., Cryptomeria japonica (L. f.) D. Don., Larix kaempferi (Lambert) Carr., Metasequoia glyptostroboides Hu et Cheng.). Група дерев другої величини налічує десять (9,3 %) видів (Pinus banksiana Lamb., Juniperus virginiana L., Abies numidica de Lannoy ex Carriere та інші), третьої - дев'ять (12,7 %) (Abies balsamea (L.) Mill, Taxus cuspidata Sieb. et Zucc., Pinus uncinata Mill. ex Mirb. тощо), четвертої - п'ять (7 %) видів (Pinus rigida Mill., Pinus pumila (Pall.) Regel., Abies koreana Wils., Juniperus rigida Sieb. et Zucc, Thuja koraiensis Nakai.).

До групи листяних дендросозоекзотів належать 37 (34,3 %) видів, серед яких домінують дерева четвертої величини - 15 (13,9 %) видів (Pyrus salicifolia Pall., Magnolia acuminata L., Malus niedzwetzkyana Diesk., Cercidiphyllum japonicum Sieb. et Zucc., Betulapapyrifera Marsh., Ficus carica L., Celtis caucasica Willd. та інші). Група дерев першої величини налічує 13 (12 %) видів (Quercus macrocarpa Michx., Platanus orientalis L., Liriodendron tulipifera L., Liquidambar styraciflua L., Juglans regia L., Corylus colurna L., Betula alnoides Buch.-Ham. ex Don. та інші). Раритетні види деревних рослин третьої величини представлені лише п'ятьма видами (Betula ermanii Cham., Buxus colchica Pojark., Cercis canadensis L., Eucommia ulmoides Oliv., Maackia amurensis Maxim & Rupr.). У групі дерев другої величини налічується чотири види (Corylus colurna L., Betula lenta L., Quercus laurifoliaMichx.,Magnolia kobus DC.).

Із групи чагарників переважають вічнозелені (Taxus canadensis Marsh., Juniperus procumbens (Siebold ex Endl.) Miq., J. scopulorum Sarg., J. squamata Lamb., Microbiota decussata Сот. та J. horizontalis Moench.). У групі листопадних чагарників налічується п' ять видів, з яких три - першої величини (Forsythia europaea Degen et Bald., Amorpha californica Nutt., Spiraea cana Waldst. &Kit.) та по чагарників другої (Sibiraea altaiensis (Laxm.) Schneid. і третьої (Rhododendron hirsutum L.) величин.

Дендросозоекзоти зони широколистяних лісів за відношенням до вологи поділяються на гігрофіти, мезофіти та ксерофіти. Слід зазначити, що є перехідні групи: мезогігрофіти і ксеромезофіти.

Найбільшу кількість у досліджуваній дендросозофлорі становлять мезофіти - 45 (37,2 %) видів. Більшість становлять хвойні - 30 видів (Abies fraseri (Pursh) Poir., Cedrus atlantica (Endl.) Manetti ex Carr., Pinus banksiana Lamb. та інші ялиці). Із листопадних видів до цієї групи належать: Juglans regia L., Forsythia europaea Degen et Bald та інші.

Гігрофіти представлені 29 раритетними дендроекзотами, серед яких 23 хвойних (Abies balsamea (L.) Mill., Chamaecyparis obtusa (Sieb. et Zucc.) Endl.,

Cryptomeria japonica (L.f.) D. Don та інші) та шість листопадних видів (Eucommia ulmoides Oliv., Magnolia wilsonii (Finet & Gagnep.) Rehder тощо).

Ксерофіти становлять 19,8 % від загальної кількості видів. Переважають голонасінні дендросозоекзоти: Abies concolor Lindl. et Gord., Juniperus occidentalis Hook., Pinus flexilis E. James тощо. Листопадних ксерофітів нараховується 10 видів: Amorpha californica Nutt. ex Torr. & A. Gray, Celtis caucasica Willd., Ficus carica L. та інші.

Перехідні групи представлені невеликою кількістю раритетних дендроекзотів. До гігромезофітів належать 11 видів: Pinus rigida Mill., Picea rubens Sarg. та інші. Ксеромезофіти нараховують чотири види: Picea orientalis (L.) Peterm., Pinuspumila (Pall.) Regel., Betula raddeana Trautv., Betulapapyrifera Marsh. Група мезоксерофітів представлена п'ятьма видами. Мезогігрофіти нараховують чотири види: Spiraea cana Waldst. & Kit. Magnolia denudata Desr., Juniperus horizontalis Moench. та Magnolia tripetala L.

За відношенням до світла дендросозоекзоти зони широколистяних лісів поділяються на: геліофіти, геміскіофіти та скіофіти. Із загальної кількості раритетних дендроекзотів переважають світлолюбні рослини - 50 видів, а саме: Cedrus atlantica Manetti, Microbiota decussata Kom., Pinus banksiana Lamb., Pseudotsuga menziesii Mirb., Celtis caucasica Willd., Forsythia europaea Degen et Bald. та інші.

Скіофіти є найменш вибагливими до освітлення і представлені 41 видом. У цій групі переважають хвойні дендросозоекзоти: Abies balsamea (L.) Mill., Picea asperata Mast., Taxus canadensis Marsh., Thuja plicata Donn ex D. Don. тощо. До листопадних скіофітів належать: Sibiraea altaiensis (Laxm.) Schneid., Ficus carica L. та інші.

Геміскіофіти становлять лише 24,8 % від загальної кількості видів. Із хвойних раритетних дендроекзотів до цієї групи належать: Abies concolor Lindl. et Gord., Larix kaempferi (Lamb.) Carr., Picea orientalis (L.) Peterm., Sequoiadendron giganteum Lindl. та інші. Листопадні види представлені: Magnolia wilsonii (Finet & Gagnep.) Rehder, Eucommia ulmoides Oliv. тощо.

Види досліджуваної дендросозофлори за вимогливістю до поживних речовин ґрунту поділяються на три екогрупи: евтрофи, мезотрофи та оліготрофи.

Мезотрофи є найпоширенішими у зоні широколистяних лісів і представлені 45 видами. Хвойні дендросозоекзоти становлять 30 видів (Ginkgo biloba L., Abies concolor Lindl. et Gord., Cedrus atlantica Manetti, Juniperus chinensis L. тощо). До листопадних раритетних дендроекзотів належать 15 видів (Armeniaca vulgaris Mill., Betula raddeana Trautv., Ficus carica L. та інші).

Група оліготрофів налічує 37 видів, з яких 25 - хвойних (Abies cephalonica Loud., Calocedrus decurrens (Torr.) Florin., Chamaecyparis lawsoniana Parl., Juniperus occidentalis Hook. тощо) і 12 листяних (Amorpha californica Nutt., Celtis caucasica Willd., Cercis canadensis L, Betula papyrifera Marsh. та інші) дендросозоекзотів.

У групі евтрофів налічується 36 видів. Хвойні дендросозоекзоти представлені: Chamaecyparis obtusa (Siebold. Zucc.) Endl., Abies holophylla Maxim., Cryptomeria japonica D. Don., Pinus peuce Griseb. тощо. Листопадних раритетних дендроекзотів - 17 видів (Eucommia ulmoides Oliv., Platanus orientalis L., Liquidambar styraciflua L. та інші). Три види належать до перехідної групи мезооліготрофи.

За відношенням до температурного режиму дендросозоекзоти зони широколистяних лісів поділяються на: мікротерми та мезотерми.

Екогрупа мікротермів представлена найбільшою кількістю видів - 72 (59,5 %). Хвойні раритетні дендроекзоти становлять 60 видів: Abies balsamea (L.) Mill., Cedrus deodara (D. Don) G. Donf., Juniperus chinensis L., Picea engelmannii Engelm., Pinus flexilis Е. James та інші. Представниками листопадних мікротермів є: Betula raddeana Trautv., Cercis canadensis L., Malus niedzwetzkyana Diesk. та інші.

Мезотерми становлять 43 види (Abies cephalonica Loud., Chamaecyparis lawsoniana Parl., Picea orientalis (L.) Peterm., Thujopsis dolabrata (L.f.) Zieb. et Zucc., Amorpha californica Nutt., Betula kirghisorum Sav.-Ryczg. та інші). У цій екогрупі переважають листопадні дендросозоекзоти - 23 види, хвойних - 20 видів.

Мезомікротерми є перехідною групою і представлені невеликою кількістю раритетних дендроекзотів - п'ять видів (Abies nordmanniana (Stev.) Spach., Armeniaca vulgaris Mill., Magnolia wilsonii (Finet & Gagnep.) Rehder., Magnolia obovata Thunb.). Група мікромезотермів представлена лише одним видом (Ficus carica L.).

раритетний екзотичний рослина дендросозоекзот

Висновки

Проаналізувавши біоморфологічну структуру заповідної екзотичної дендросозофлори, встановлено, що домінуючою життєвою формою серед раритетних дендроекзотів є дерева. За відношенням до факторів навколишнього середовища переважають такі екогрупи як: мезофіти, геліофіти, мезотрофи та мікротерми.

Список літератури

1. Калініченко, О. А. Декоративна дендрологія : навч. посіб. / О.А. Калініченко. - К. : Вища шк., 2003. - 200 с.

2. Колесников, А. И. Декоративная дендрология [Текст] / А. И. Колесников. - М. : Лесн. пром.-сть, 1974. - 704 с.

3. Матвеев, Н. М. Оптимизация системы екоморф растений А. Л. Бельгарда в целях фитоиндикации екотипа и биотипа / Н. М. Матвеев // Вісник Дніпропетровського університету. Біологія, екологія. - 2003. - Вип. 11. - Т. 2. - С. 105-113.

4. Погребняк, П. С. Общее лесоводство [Текст] / П. С. Погребняк. - М. : Колос, 1968. - 440 с.

5. Пятницкий, С. С. Практикум по лесной селекции [Текст] / С. С. Пятницкий. - М., 1961. - 148 с.

6. Серебряков, И. Г. Экологическая морфология растений: жизненные формы покрытосемянных и хвойных [Текст] / И. Г. Серебряков. - М. : Высш. шк., 1962. - 379 с.

7. Didukh, Ya. P. The ecological scales for the species for Ukrainian flora and their use in synphytoindication / Ya. P. Didukh. - Kyiv : Phytosoziocentr. 2011. - 176 p.

8. Ellenberg, H. Zeigerwerte der Cefasspflanzen Mitteleuropas / H. Ellenberg. - Cottingen : Coltze, 1974. - 97 s.

References

1. Kalinichenko, O. A. (2003). Dekoratyvna dendrologiya. [The decorative dendrology]. Kyiv. 200.

2. Kolesnykov, A. Y. (1974). Dekoratyvnaya dendrologyya. [The decorative dendrology]. Moskva, 704.

3. Matveev, N. M. (2003). Optymizatciya sistemy ecomorf raste'niya A. L. Bel'harda v tcelyah fitoindykatcii ecotipa i biotipa [Optimisation of ecomorf plants system A. L. Bel'harda at the aims of the ecotype and biotype fitoinducation] Visnyk of Dnipropetrovsk University, 11.2, 105-113.

4. Pohrebnyak, P. S. (1968). Obshchee lesovodstvo [The total forestry]. Moskva, 440.

5. P'yatnytc'kyi, S. S. (1961). Praktikym po lesnoi selektcii [The practice manual of the forest selection]. Moskva, 148.

6. Serebryakov, I. H. (1962). Ekolohicheskaya morfolohiya rastenii: zhyznennye formy pokrytosemyanykh i hvoinyh [The ecological plants morphology: angiosperms and coniferous life forms]. Moskva, 379.

7. Didukh, Ya. P. (2011). The ecological scales for the species for Ukrainian flora and their use in synphytoindication - Kyiv. 17.

8. Ellenberg, H. (1974). Zeigerwerte der Cefasspflanzen Mitteleuropas. - Cottingen: Coltze. 97.

Размещено на Allbest.ru