Перспективи відновлення української метапопуляції зубра, Bison bonasus L. (Mammalia, Artiodactyla)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Перспективи відновлення української метапопуляції зубра, Bison bonasus L. (Mammalia, Artiodactyla)

Смаголь В.М.

Анотації

Розглянуто стан метапопуляції зубра в Україні, наголошено на необхідності контролю над її походженням, розробки та впровадження державної програми оптимізації загального гетерогенного фонду української метапопуляції виду.

Зубр, Україна, субпопуляція, інбридинг.

В.Н. Смаголь

ПЕРСПЕКТИВЫ ВОССТАНОВЛЕНИЯ УКРАИНСКОЙ МЕТАПОПУЛЯЦИИ ЗУБРА, BISON BONASUS (MAMMALIA, ARTIODACTYLA)

В данное время метапопуляция зубра на Украине находится в состоянии возобновления биологических характеристик вида, что определяет необходимость контроля над происхождением животных. Такие исследования позволяют оценить состояние каждой субпопуляции, а также проводить селекционные мероприятия, направленные на сохранение общей генетической вариабельности вида. В современных реалиях успех восстановления зубра зависит от реализации государственных и международных программ, помощи меценатов, масштабной агитационной работы среди населения, заинтересованности пользователей охотничьих угодий и природоохранных территорий.

V.M. Smagol

Розведення зубрів в Україні фактично розпочалося у 1965 р. в межах загальносоюзної програми відновлення виду [4]. Відтак на території Чернівецької, Івано-Франківської, Львівської, Волинської, Рівненської, Вінницької, Київської, Чернігівської та Сумської областей було сформовано 10 субпопуляцій зубра, з яких до наших днів збереглося лише 7 [3]. В осяжному минулому Україна була одним з лідерів за зростанням поголів'я зубра, проте за роки незалежності практично весь позитивний потенціал було втрачено.

В 2006 р. В.І. Крижанівським було розроблено "План дій зі збереження зубра (Bison bonasus L.) в фауні України" [7]. В рамках проекту пропонувалося створення нових субпопуляцій, зокрема, в зоні відчуження ЧАЕС, Шацькому та Деснянсько-Старогутському національних природних парках, регіональному ландшафтному парку "Кінбурнська коса" [1, 2, 6, 8]. Крім того, були розроблені шляхи оптимізації зубра з господарською діяльністю людини, обґрунтовано створення вітчизняного зубрового розплідника, а також поставлено питання доцільності розведення "в чистоті" інбредної низинної лінії. На жаль, проект не отримав статусу національної програми та фінансування, а відтак єдиним його реалізованим пунктом став порятунок Лопатинської групи шляхом збагачення її генофонду.

Сьогоднішні реалії також наповнені проблемами. Зокрема, за причини браку фінансування згорнута державна програма "Паспортизація субпопуляцій та розробка плану розселення зубра в Україні на основі оцінки сучасного стану, кормової бази і оптимальної чисельності субпопуляцій; розробка і впровадження заходів з приводу його збереження, в т. ч. інформаційно-просвітницьких", яка виконувалась Інститутом зоології ім. 1.1. Шмальгаузена на замовлення Міністерства екології та природних ресурсів України. зубр розплідник генофонд

Кращий стан справ на регіональному рівні. Фахівцями Інституту екології Карпат НАН України частково реалізовано "Програму реінтродукції бізона європейського (зубра) в Сколівських Бескидах (Українські Карпати) на період до 2015 р.". Проект впроваджувався за підтримки Товариства друзів зубра (Stowarzenie Milsnikow Zubrow, Polska). Окремо Львівським обласним управлінням лісового і мисливського господарства розроблено "Програму збереження, охорони і відновлення зубрів на території Львівської області", яка сприяла відновленню Лопатинської субпопуляції.

Наразі порятунок зубрів в Україні можливий лише за сприяння меценатів та

міжнародних фондів. Приватним природоохоронним підприємством (ШШ) "Київський созологічний центр" за сприяння Франкфуртського зоологічного товариства (Frankfurt Zoological Society, Germany) розроблено і частково впроваджено регіональну програму "Збереження та відновлення зубра (Bison bonasus L.) у Волинській області".

Водночас, важливим заходом в царині збереження зубра постає популяризація інформації про нього поміж населення. Зокрема, 2009 р. був проголошений "Роком зубра в Україні". У 2010 р. за підтримки Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) відбулася акція "Ми вирізаємо їх з нашого життя", в рамках якої було проведено кілька тематичних семінарів та презентацій про збереження рідкісних представників флори і фауни України. У 2011 р. 111111 "Київський созологічний центр" видало буклет "Зубр в Україні: прийдешнє та майбутнє".

Матеріал і методика дослідження

У процесі пошукань було проаналізовано джерела інформації про стан вітчизняних та іноземних угруповань зубра: наукова література, електронні джерела інформації, дані статистичної звітності обласних управлінь лісового та мисливського господарства України. Крім того, було вивчено нормативно-правову базу та архівні матеріали державної резиденції (ДО) "Залісся" (Київська обл.), державного підприємства (ДД) "Мисливське господарство (МГ) "Звірівське" (Волинська обл.), ДД "Конотопське лісове господарство (ЛГ)" (Сумська обл.), ДЛ "Хмільницьке ЛГ" (Вінницька обл.), ДІЇ "Берегометське ЛГ", ДІЇ "Сторожинецьке лісомисливське господарство (ЛМГ)" (Чернівецька обл.), ДЛ "МГ "Стир", Національного природного парку (НІНІ) "Сколівські Бескиди" (Львівська обл.).

Результати досліджень та їх обговорення

1рактично від початку робіт з відновлення виду було створено Європейську племінну книгу зубра - The European Bison Pedigree Book, в котру заносено дані про стать, вік та місцезнаходження кожної тварини. В Україні початок паспортизації зубрів було покладено в 60-70-х рр. минулого століття паралельно зі створенням кожної субпопуляції. На початкових етапах реінтродукції, коли кількість тварин була незначною, а дислокація обмежувалася огорожею вольєру, ідентифікація основних плідників не становила проблем. Однак, після випуску зубрів у природні умови і нарощування їх чисельності, розмноження відбувалося безсистемно - за принципом довільного парування та широкого вибору партнерів. За умови значної кількості та високої щільності тварин, основні плідники нерідко змінювалися щороку і навіть кілька разів за сезон.

Отже, паспортизація поголів'я зубрів в Україні припинилася практично з часу утворення субпопуляцій, що ускладнює визначення генеалогічної спорідненості та представництва генетичного пулу окремих засновників в угрупованнях. Наразі наявні дані лише про завезених тварин, тобто - засновників субпопуляцій [10], що в черговий раз підіймає проблему збереження генетичного розмаїття виду.

Необхідно згадати, що сучасне поголів'я зубра пройшло, як мінімум, два т.з. "пляшкових горла", під якими генетики розуміють скорочення генофонду популяції до критичного мінімуму [5]. 1ерше "пляшкове горло" утворилося в 1924 р., коли для реституції виду було відібрано 17 тварин. У 1946 р. внаслідок скорочення поголів'я під час Другої Світової війни, участь в розведенні взяли лише 67 зубрів (друге "пляшкове горло"). Генетичні катаклізми призвели до зубожіння загального гетерогенного фону світового поголів'я зубра, однак в українських реаліях усі вітчизняні субпопуляції, починаючи з 90-х рр. минулого століття, третій раз автономно пройшли (чи проходять зараз) згаданий бар'єр.

Дослідження етимології українських субпопуляцій зубра доводять, що їх можна розділити на поліфілетичні (походження з кількох осередків розведення) та монофілетичні (походження з одного осередку) [9]. Першу групу становлять:

- Буковинська субпопуляція (Чернівецька обл.) наразі нараховує 29 особин зубра.

Її засновники походять з Біловезької Пущі (Бєларусь), Березинського заповідника (Бєларусь), Приоксько-Терасного та Окського заповідників (Росія);

- Лопатинська субпопуляція (Львівська обл.) нараховує 36 особин. Угруповання сформувалось на основі поголів'я зубрів зі спеціалізованого розплідника "Науяместіс" (Литва) та нещодавно завезеної групи тварин Уладівської субпопуляції (походження з Біловезької Пущі)

- Сколівська субпопуляція (Львівська обл.) - 20 особин. Тварини імпортовані, переважно з Німеччини, але з різних центрів розведення виду.

Гетерозиготність перших двох угруповань не підлягає сумніву, що визначає їх оптимізацію лише за рахунок накопичення чисельності поголів' я. Тварини-засновники Сколівської субпопуляції від початку характеризувалися високим ступенем інбридингу, проте участь у розмноженні кількох самців створює передумови поліпшення гетерогенного фону угруповання.

До другої групи відносяться:

- Цуманська субпопуляція (Волинська обл), 14 особин;

- Уладівська субпопуляція (Вінницька обл.), 101 особина;

- Заліська субпопуляція (Київська обл.), 25 особин;

- Конотопська субпопуляція (Сумська обл.), 43 особини.

Усі згадані угруповання походять з Білоруського державного природоохоронного підприємства "Національний парк "Біловезька Пуща". Варто відмітити, що Уладівська субпопуляція заснована шляхом завезення на Вінничину тварин Цуманської групи, тобто є "дочірньою" для останньої Аналогічне походження має Конотопська субпопуляція по відношенню до Заліської. Між тим, в Залісся та на Волинь тварини потрапили з Біловезької Пущі, до того ж - у близькі терміни (1965-1967 рр.). Можна припустити близьку спорідненість усіх чотирьох угруповань. Відтак, обмін тваринами між ними незначною мірою оптимізує загальний фон гетерозиготності.

Попередження інбредної депресії можна досягти шляхом обміну тваринами (тобто генетичним матеріалом) "Біловезького" та "Німецького" фондів. Зокрема, частину поголів'я зубрів з НІНІ "Сколівські Бескиди" доцільно передати до ДІЇ "МГ Звірівське" або ж - ДО "Резиденція "Залісся", враховуючи наявність обгороджених площ, а відповідно - можливості якісного моніторингу.

Для НІНІ "Сколівські Бескиди" привабливішим виглядає завезення тварин з Вінничини (Уладівська субпопуляція), котра (враховуючи накопичену чисельність) наразі постає єдиною в Україні, здатною бути "донором" для інших вітчизняних угруповань.

Висновки

З огляду на етимологію українських угруповань зубра та враховуючи перспективи їх розвитку, виникає необхідність розробки та впровадження державної "Програми оптимізації загального гетерогенного фонду Української метапопуляції зубра", яка зможе узгодити розрізнену діяльність регіональних проектів.

Використана література