Актуальність досліджень дощових черв’яків в біоіндикації стану урбоедафотопів міста Рівне
Вивчення дощових черв’яків урбоедафотопів м. Рівне. Розгляд питань визначення видового біорізноманіття дощових черв’яків на досліджуваній території, їх просторового розподілу в умовах різного антропогенного навантаження, їх морфометричних показників.
| Рубрика | Биология и естествознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 18.03.2018 |
| Размер файла | 469,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСЛІДЖЕНЬ ДОЩОВИХ ЧЕРВ'ЯКІВ В БІОІНДИКАЦІЇ СТАНУ УРБОЕДАФОТОПІВ МІСТА РІВНЕ
Стернік В.М.
Мельник В.И.
Ґрунтовий покрив утворює на планеті Земля особливу біогеохімічну оболонку, яка охоплює сушу і мілководдя. Властивості ж міських ґрунтів являються індикатором умов життя і здоров'я людини в місті [9].
Для ведення біологічного моніторингу стану навколишнього середовища із числа ґрунтових організмів найбільш прийнятні дощові черв'яки. Слід зазначити, що жоден з ґрунтових організмів, окрім черв'яків, не здатен ефективно здійснювати дві найважливіші функції, а саме: збагачувати ґрунт унікальними ферментами та забезпечувати аерацію ґрунту. Черв'яки найбільш чутливі до забруднення навколишнього середовища, так як тіло їх практично не захищено і дихають вони через шкіру, тим самим найбільш повно відчувають забруднення. Зменшення чисельності любого виду, або його зникнення викликає незворотні зміни в структурі біоценозу, виникає екологічна проблема зниження біорізноманіття.
Всі дощові черв'яки ведуть нічний спосіб життя: вони все життя проводять у землі, риючи глибокі ходи, виходячи на поверхню ґрунту лише вночі. Харчуються дощові черв'яки рослинними залишками, що розкладаються і ґрунтовими мікроорганізмами, удобрюють, розпушують ґрунт і сприяють утворенню перегною.
Широкий розвиток отримали демекологічні дослідження дощових черв'яків, які пов'язані із новими теоріями флуктуацій, генетичними і біогенетичними особливостями розвитку популяцій та вивченням їх енергетичного потенціалу [4; 5; 6; 7; 10; 14; 18; 19; 20; 21; 22].
В останні два десятиріччя просторовій структурі популяцій, динаміці чисельності, щільності дощових черв'яків та характеру і розміщенню організмів у популяціях присвятили роботи ряд науковців [1; 2; 8; 11; 12; 13; 15; 16; 17]'
Поширення дощових черв'яків пов'язано з абіотичними факторами і типом ґрунту. Під їм поверхні ґрунту загальна довжина ходів черв'яків перевищує один км, а інколи досягає більше. Внутрішня поверхня ходів черв'яків покрита спеціальними виділеннями, які надають щільності ходам. При наявності ходів черв'яків корені рослин проникають значно глибше, черв'яки переміщують ґрунт, виносячи частину його на поверхню із нижніх горизонтів і затягують в глибину рослинний матеріал із підстилки [1; 18].
Важливою умовою життєвого циклу дощових черв'яків є температурний фактор, pH ґрунту та вологість. Дощові черв'яки погано переносять як високі, так і низькі температури, а при засухах зазвичай вони масово гинуть. Так, дощові черв'яки нірникової морфо-екологічної групи починають активно живитися при температурі +3-5°С, а підстилкові - при температурі +7 С, +8 С. Осіменіння, відкладання яйцевих коконів, ембріональний розвиток і ріст здійснюються при оптимальній для кожного виду температурі [11].
Більшість видів люмбріцід є евриіонні організми (A. caliginosa, A. rosea,
L. terrestris, L. castaneus), які проявляють ацидофільні властивості та заселяють едафотопи з кислотністю pH від 4, 2-4, 5 до 6, 8, що відповідає кислотності ґрунтового розчину досліджуваної території. Невелика група люмбріцід, в тому числі Eisenia fetida є типовими стеноіонними організмами, заселяють ґрунти з більш низькою кислотністю ґрунтового розчину [12].
Використання дощових черв'яків в якості індикаторних видів виправдано й тому, що найбільш чутливі до антропогенного впливу стадії їх життєвого циклу (кокони з яйцями, ювенільні особини) також проходять у ґрунті.
Вивчення морфометричних показників (чисельності, розмірів, біомаси) та видового складу дощових черв'яків дозволяє зрозуміти хід ґрунтоутворюючих процесів на досліджуваній території. Багаторічні дослідження вчених стверджують, що висока ступінь забруднення ґрунту приводить до збіднення видового складу та зниження чисельності і біомаси дощових черв'яків, або навіть «випадіння» із ланки складу ґрунтової фауни [4; 6]. Крім того, питання, що стосуються вивчення видового різноманіття дощових черв'яків, їх просторове поширення зв'язане з екологічними особливостями урбоедафотопів Рівне ще не досліджувались. Саме тому дане дослідження є своєчасним і актуальним.
Мета роботи: вивчення видового складу, морфометричних показників дощових черв'яків на тест-полігонах з різним антропогенним навантаженням.
Для реалізації мети поставлені такі завдання:вивчити видовий склад,
морфометричні показники (чисельність, розміри, масу) дощових черв'яків на території урбоекосистеми м. Рівне.
Об'єктом дослідження були ґрунти території міста Рівне. Зразки ґрунту на тест-полігонах відбирали у червні - липні 2014-2015 рр. у суху погоду. Для оцінки екологічного стану ґрунтів територія міста Рівне була умовно поділена на п'ять тест-полігонів, з виділенням у їх межах по п'ять майданчиків досліджень у кожному, розміщених в залежності від рівня антропогенного навантаження. Умовно контрольною територією при дослідженнях була прийнята рекреаційна територія міста, а саме зона тихого відпочинку парку ім. Т.Г. Шевченка.
Особин дощових черв'яків в кожному з 25 визначених майданчиків дослідження відбирали методом ручного збору з площі їм (1x1м) глибиною до ЗО см в трьохкратній повторюваності. Грунт вибирали на розкладену церату невеликими порціями, ретельно перетирали руками, розбиваючи крупні грудки, розриваючи дернину та вибирали черв'яків. Зібраних черв'яків поміщали в скляні банки з вологим ґрунтом, переносили в лабораторію, де їх промивали проточною водою, промокали фільтрувальним папером, підсушували на повітрі та підраховували їх чисельність, визначали довжину та вагу кожного. Визначення видової приналежності проводилось під мікроскопом з використанням визначників [3]. Чисельність дощових черв'яків визначали як кількість особин на їм ґрунтового покриву, довжину особин в мм, а масу в г.
Всього відібрано та опрацьовано 75 ґрунтових зразків та проведений комплексний аналіз дощових черв'яків родини Lumbricidae.
Дослідження видового складу та морфометричних показників були проведені на базі кафедри зоології Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.
Отримані результати оброблені статистично на 5 % рівні значущості. Для ПЕРЕВІРКИ ДОПУСТИМИХ ЗНАЧЕНЬ ПОХИБОК ДОСЛІДУ НАМИ БУВ ЗАСТОСОВАНИЙ Т- КРИТЕРШ СТЬЮДЕНТА.
Для дослідження використано власні збори дощових черв'яків. В результаті проведених польових та лабораторних досліджень на території урбоекосистеми м. Рівне було виявлено 5 видів ґрунтових олігохет, які належать до трьох родів (Aporektoda, Lumbricus і Eisenia) родини Lumbricidae: (Aporrectodea caliginosa (Savigny, 1826), Aporrectodea rosea (Savigny, 1826), Lumbricus castaneus (Savigny 1826), Lumbricus terrestris (Linnaeus, 1758), Eisenia fetida (Savigny 1826) (табл. 1).
Тест - полігон № 1. Досліджувана територія знаходиться в північній частині міста (північна промислова агломерація міста), характеризується максимальним антропогенним навантаженням. Тут зосереджені промислові підприємства, які в свій час були винесені на окраїну міста та процеси урбанізації взяли своє. На землях сільськогосподарського призначення був побудований величезний житловий масив, який і оточують в даний час промислові підприємства. Щільне просторове розміщення підприємств приводить до того, що санітарно-захисні зони накладаються одна на одну.
Таблиця 1. Видове різноманіття дощових черв'яків на території урбоекосистеми м. Рівне (середні дані 2014 - 2015 рр.)
|
№ майданчика дослідження |
Вид |
Морфометричні показники |
Вікова структура |
|||
|
Кількість екз/м2 |
Загальна маса, г |
Довжина (мін- макс) мм |
||||
|
1 |
Aporrectodea caliginosa |
6 |
2, 465 |
47 - 85 |
6 - ювенільні |
|
|
Aporrectodea rosea |
8 |
0, 710 0, 413 |
27 - 46 35 - 53 |
6 - ювенільні 2 - статевозрілі |
||
|
2 |
Lumbricus castaneus |
4 |
0, 032 |
24 - 41 |
4 - ювенільні |
|
|
Eisenia fetida |
1 |
0, 054 |
28 |
1- ювенільний |
||
|
Aporrectodea caliginosa |
1 |
0, 362 |
33 |
1- статевозрілий |
||
|
3 |
Aporrectodea caliginosa |
11 |
0, 981 0, 679 |
22 - 46 54 - 67 |
9 - 2 - статевозрілі |
|
|
4 |
Aporrectodea caliginosa |
2 |
0, 368 |
26 - 32 |
2 - ювенільні |
|
|
5 |
Aporrectodea caliginosa |
1 |
0, 289 |
19 |
1- статевозрілий |
|
|
6 |
Aporrectodea caliginosa |
4 |
1, 154 |
35-95 |
4 - ювенільні |
|
|
Aporrectodea rosea |
1 |
0, 165 |
43 |
1- ювенільний |
||
|
7 |
Aporrectodea caliginosa |
9 |
2, 578 1, 281 |
60 -78 75 - 89 |
7 - ювенільні 2- статевозрілі |
|
|
Aporrectodea rosea |
7 |
1, 011 0, 330 |
38 - 56 57 |
6 - ювенільні 1- статевозрілий |
||
|
8 |
Aporrectodea |
2 |
0, 220 |
18 - 24 |
2 - ювенільні |
|
|
caliginosa |
||||||
|
9 |
Aporrectodea caliginosa |
7 |
2, 721 0, 612 |
63 - 89 81 |
6 - ювенільні 1- статевозрілий |
|
|
Aporrectodea rosea |
6 |
2, 022 0, 717 |
63 - 69 73 - 81 |
4 - ювенільні 2 - статевозрілі |
||
|
Lumbricus terrestris |
2 |
1, 156 |
89 -108 |
2 - статевозрілі |
||
|
10 |
Aporrectodea caliginosa |
4 |
1, 153 |
36 - 93 |
4 - ювенільні |
|
|
11 |
Aporrectodea caliginosa |
2 |
1, 351 |
105 |
2 - статевозрілі |
|
|
Aporrectodea rosea |
4 |
0, 617 0, 097 |
43 - 62 35 |
3 - статевозрілі 1- ювенільний |
||
|
12 |
Aporrectodea caliginosa |
10 |
3, 985 1, 020 |
51 - 84 91 |
9 -- ювенільні 1- статевозрілий |
|
|
13 |
Aporrectodea caliginosa |
3 |
0, 296 |
36 - 51 |
3 - ювенільні |
|
|
14 |
Aporrectodea caliginosa |
2 |
1, 452 |
105 - 109 |
2 - статевозрілі |
|
|
Aporrectodea rosea |
2 |
0, 285 |
32 - 40 |
2 - статевозрілі |
||
|
15 |
Aporrectodea caliginosa |
2 |
0, 593 |
38 - 67 |
2 - статевозрілі |
|
|
16 |
Aporrectodea caliginosa |
2 |
1, 017 |
89- 98 |
2 - статевозрілі |
|
|
Aporrectodea rosea |
3 |
0, 547 0, 083 |
46 - 72 28 |
2 -статевозрілі 1- ювенільний |
||
|
17 |
Aporrectodea caliginosa |
2 |
1, 068 |
83-98 |
2 - статевозрілі |
|
|
Aporrectodea rosea |
3 |
0, 647 0, 082 |
41 - 64 28 |
2 -статевозрілі 1- ювенільний |
||
|
18 |
Aporrectodea caliginosa |
2 |
0, 188 |
34-38 |
1- статевозрілий 1- ювенільний |
|
|
19 |
Lumbricus terrestris |
2 |
1, 562 |
89 -106 |
2 - статевозрілі |
|
|
Aporrectodea caliginosa |
2 |
1, 351 |
95-105 |
2 - статевозрілі |
||
|
Aporrectodea rosea |
4 |
0, 617 0, 076 |
43-62 |
3 - статевозрілі 1 - ювенільний |
||
|
20 |
Aporrectodea rosea |
1 |
0, 690 |
27 |
1 - ювенільний |
|
|
Aporrectodea |
2 |
0, 165 |
63 |
1- ювенільний |
||
|
caliginosa |
0, 591 |
115 |
1 статевозрілий |
|||
|
21 |
Aporrectodea caliginosa |
2 |
1, 858 |
98-115 |
2 - статевозрілі |
|
|
Aporrectodea rosea |
4 |
0, 617 0, 097 |
43 - 62 35 |
3 -статевозрілі 1- ювенільний |
||
|
22 |
Aporrectodea caliginosa |
9 |
1, 369 1, 978 |
32 - 48 42 - 74 |
6 - ювенільні 3 - статевозрілі |
|
|
Aporrectodea rosea |
9 |
2, 801 1, 413 |
27-46 36 -53 |
6 - ювенільні 3 - статевозрілі |
||
|
Lumbricus terrestris |
2 |
0, 956 |
54 - 89 |
2 - статевозрілі |
||
|
23 |
Aporrectodea caliginosa |
4 |
1, 672 |
58 - 69 |
4 - статевозрілі |
|
|
24 |
Aporrectodea caliginosa |
11 |
2, 635 0, 760 |
30 - 81 52 - 97 |
9 - ювенільні 2 - статевозрілі |
|
|
Aporrectodea rosea |
1 |
0, 305 |
78 |
1- статевозрілий |
||
|
Lumbricus terrestris |
2 |
1, 238 |
78 - 92 |
2 - |
||
|
25 |
Aporrectodea rosea |
7 |
0, 338 0, 368 |
19 - 34 40 - 49 |
5 - ювенільні 2 - статевозрілі |
|
|
Aporrectodea caliginosa |
1 |
0, 360 |
92 |
1- ювенільний |
Тест-полігон № 2. В східній частині міста антропогенне навантаження є незначним. Тут знаходяться тільки два підприємства, одне з яких (радіозавод) працює більше 20 років тільки на 20% потужності і незначна кількість автозаправочних станцій (АЗС). Підприємство «Прометей», яке виготовляє емаль - дріт, практично не забруднює ґрунтовий покрив, так як промислові викиди підлягають повній очистці і викидаються в межах встановлених гранично-допустимих викидів. В результаті досліджень на тест-полігоні знайдено 42 екземпляри дощових черв'яків масою 15, 12 г/ м, які становлять 23, 9 % всіх досліджених. Визначені види: Aporrectodea caliginosa, Aporrectodea rosea, Lumbricus terrestris.
Тест-полігон №3. Відносно благополучний район міста щодо забруднення. Практично відсутні промислові підприємства, окрім трьох АЗС. Проте, це густозаселений мікрорайон зі своєю інфраструктурою, з великим автомобільним завантаженням та прилеглими сільськогосподарськими угіддями, де знайдена незначна кількість дощових черв'яків з усіх досліджуваних тест - полігонів.
Так, на майданчиках № 12, 13, 15 в зразках ґрунту визначений тільки вид Aporrectodea caliginosa. На більшій частині території окремих майданчиків дощові черв'яки взагалі відсутні, середня кількість на 1 м становить від 2 до 5 особин.
Тест-полігон № 4. Південна частина міста, де забруднення ґрунту проходить за рахунок залізнодорожного полотна, об'їзної дороги, цегельного заводу та ряду невеликих підприємств. Видовий склад представлений Aporrectodea caliginosa та Aporrectodea rosea. На майданчику № 19 знайдені дві статевозрілі особини Lumbricus terrestris. Загалом на п'яти майданчиках тест- полігону знайдено всього 23 особини дощових черв'яків, що становить найменший відсоток (13, 1) із всієї кількості знайдених дощових черв'яків на території міста.
Тест-полігон №5. П'ять досліджуваних майданчиків належать центральній частині міста. Проте завод високовольтної апаратури та залізнодорожна колія, яка ділить центр міста навпіл, вносять значне забруднення ґрунтів важкими металами. На території тест-полігону знаходиться майданчик з умовно чистою (фоновою) територією на якій знайдено найбільшу кількість дощових черв'яків (20 особин / м ) з найвищим показником маси 18, 765г/м по тест-полігону. В середньому на 1 м досліджуваної території припадає 10, 04 особини.
Загалом досліджувані едафотопи Рівне характеризується низьким чисельним і видовим різноманіттям дощових черв'яків (рис. 1). Апріорі в видовому складі надано Aporectodea caliginosa 58, 5%.
Аналіз вікової структури дощових черв'яків досліджуваної урбоеко-системи свідчить, що в зібраному матеріалі статевозрілих особин - 61, 9 %, ювенільних - 38, 1%. Пристосування дощових черв'яків на різних стадіях їхнього розвитку забезпечує видову цілісність і збереження ґрунтової біоти.
Морфометричні показники дощових черв'яків досліджуваної території корелюють з показниками ферментативної активності ґрунтів.
Аналіз вікової структури дощових черв'яків досліджуваної урбоеко-системи свідчить, що в зібраному матеріалі статевозрілих особин - 61, 9 %, ювенільних - 38, 1%. Пристосування дощових черв'яків на різних стадіях їхнього розвитку забезпечує видову цілісність і збереження ґрунтової біоти.
Морфометричні показники дощових черв'яків досліджуваної території корелюють з показниками ферментативної активності ґрунтів.
Рис. 1. Видове різноманіття дощових черв'яків на тест-полігонах урбоекосистеми м. Рівне
Аналіз вікової структури дощових черв'яків досліджуваної урбоекосистеми свідчить, що в зібраному матеріалі статевозрілих особин - 61, 9 %, ювенільних - 38, 1%. Пристосування дощових черв'яків на різних стадіях їхнього розвитку забезпечує видову цілісність і збереження ґрунтової біоти.
Морфометричні показники дощових черв'яків досліджуваної території корелюють з показниками ферментативної активності ґрунтів.
Видовий склад дощових черв'яків, їх чисельність, біомаса свідчить про їх незамінну роль у підтриманні екологічної стійкості ґрунтової біоти.
Висока чутливість дощових черв'яків до антропогенного впливу на різних стадіях їх життєвого циклу (кокони з яйцями, ювенільні та статевозрілі особини), що проходять у ґрунті є виправданим для їх використання в якості індикаторних організмів при біологічному моніторингу стану міських ґрунтів.
Тісний зв'язок та залежність дощових черв'яків від едафічних умов є очевидними, а основною причиною збіднення видового складу в ґрунтах урбоекосистеми Рівне, на наш погляд, є несприятливі ґрунтові умови для їх життєдіяльності, тобто забруднені ґрунти.
Видове різноманіття люмбрикофауни досліджуваних біотопів неоднакове. Найбільш високим видовим різноманіттям характеризуються біотопи тест-полігонів № 2 і № 5. Зменшення біорізноманіття на тест-полігонах №1, 3, 4 призводить до функціонального послаблення ґрунтової біоти і механізмів стійкості едафотопів.
Морфометричні характеристики дощових черв'яків є ефективним критерієм біоіндикації стану та змін, які відбуваються в едафотопах, а завдяки біомоніторингу можливе розроблення заходів по відновленню природного біорізноманіття едафотопів.
дощовий черв'як урбоедафотоп морфометричний
Література
1. Бусленко Л.В. Дощові черви (Lumbricidae) агробіоценозів Волинського Полісся / Л.В. Бусленко, Л.В. Щепна І І Природа Західного Полісся та прилеглих територій: 36. наук. пр. - Луцьк: Волин, нац. ун-т ім. Лесі Українки. - 2011. - № 8. - С. 134-137.
2. Бусленко Л.В. Люмбрициди (Annelida: Oligochaeta: Lumbricidae) біоценозів Західного Полісся / Л.В. Бусленко // Наук. зап. Терноп. держ. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. -(Сер. Біологія). - 2003. - № 2 (21). - С. 9-14.
3. Всеволодова-Перель Т С. Дождевые черви фауны России / Т.С. Всеволодова-Перель // Кадастр и определитель. - М.: Наука, 1997. - 104 с.
4. Гиляров М.С. Закономерности приспособлений членистоногих к жизни на суше / М.С. Гиляров. - М.: Наука, 1970. - 275 с.
5. Гиляров М.С. Учет крупных почвенных беспозвоночных (мезофауны) /
М.С. Гиляров / Метод почвенно-зоологических исследований. - М.: Наука, 1975.-С. 12-29.
6. Гиляров М.С. Жизнь в почве / М.С. Гиляров, Д.А. Криволуцкий. - М.: Мол. гвардия, 1985. - 285 с.
7. Гиляров М.С. Зоологическая мелиорация почв / М.С. Гиляров // Природа. - 1976. - № 10. - С. 18-20.
8. Гиляров М.С. Животные и почвообразование / М.С. Гиляров / Биология почв Северной Европы. - М.: Наука, 1988. - С. 7-16.
9. Жуков О.В. Біологічне різноманіття України. Дніпропетровська область. Дощові черв'яки (Lumbricidae) / О.В. Жуков, О.Є. Пахомов,
О.М. Кунах / Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту, 2007. - 372 с.
10. Звягинцев Д.Г. Биология почв / Д.Г. Звягинцев, Г.М. Зенова. - М.: МГУ, -2005.-445 с.
10. Зражевский А.И. Дождевые черви как фактор плодородия лесных почв / А.И. Зражевский. - К.: Изд-во АН УССР, 1957. - 271 с.
11. Іванців В.В. Структурно-функціональна організація комплексів ґрунтових олігохет західного регіону України / В.В. Іванців. - Луцьк: РВВ «Вежа» Волин, держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. - 400 с.
12. Іванців В.В. Вплив актуальної кислотності ґрунтів Волинського Полісся на поширення люмбріцід / В.В. Іванців, Л.В. Бусленко // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. - 2006.- № 1. - С.78-82.
13. Іванців В.В. Біорізноманіття олігохет (Lumbricidae, Enchytraeidae: Oligochaeta: Annelida) в ґрунтах західних областей України / В.В. Іванців, Л.В. Бусленко // Наук. вісн. Волин, держ. ун-ту ім. Лесі Українки. - 2004 - № 1. - С.53-55.
14. Квавадзе Е.Ш. Дождевые черви (Lumbricidae) Кавказа / Е.Ш. Квавадзе. Тбилиси: Мец- ниереба, 1985. - 238 с.
15. Кунах О.Н. Динамика содержания никеля и свинца в профиле пойменной лугово-лесной почвы в эксперименте // Вісн. Дніпропетр. ун-ту. - 2005. -№ 3/1. -С. 134-143.
16. Кунах О.Н. Анализ размерной структуры популяций дождевых червей г. Днепропетровска // Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: IV Міжнар. наук. конф. - Д.: ДНУ. - 2007. - С. 204-207.
17. Пространственная организация экологической ниши почвенной мезофауны урбозема / [А.Е. Пахомов, О.Н. Кунах, А.В. Жуков, Ю.А. Балюк] // Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія. - 2013. 21(1). - С. 51-57.
18. Перель Т.С. Распространение и закономерности распределения дождевых червей фауны СССР / Т.С. Перель. - М.: Наука, 1979. - 272 с.
19. Bouche М.В. Strate gies lombriciennes / М.В. Bouche // Lohm, U., Persson, T. (Eds.), Soil Organisms as Components of Ecosystems. Ecological Bulletins. - Stockholm, Sweden, 1977. -P. 122-132.
20. Bouche В.A. Earthworm species and ecotoxicological studies / В.A. Bouche // Greig-Smith, P.W., Becker, H., Edwards, P.J. Heimbach, F. (Eds.), Ecotoxicology of earthworms. - Andover, UK: Intercept, 1992. - P. 20-35.
21. Lavelle Ch. Burrowing activity of Aporrectodea rosea / Ch. Lavelle // Pedobiologia. - 1998. - Vol. 42, № 2. - P. 97-101.
22. Piearce T.G. The calcium relations of selected Lumbricidae / T.G. Piearce // J. Anim. Ecol. - 1972. - Vol. 41. - P. 167-188.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Загальна характеристика представників класу безхребетних. Морфофізіологічні і біологічні адаптації до ендопаразитизму пласких черв'яків. Патогенез і особливості життєвого циклу паразитів травної системи людини, методи профілактики та боротьби з ними.
курсовая работа [3,4 M], добавлен 17.08.2010Значення дослідів при вивченні біології. Екстракція пластидних пігментів. Роль дощового черв’яка у підвищенні родючості ґрунту. Наявність органів чуття та рефлексів у виноградного слимака. Дослід за риючою осою. Виявлення кольорового зору у бджіл.
контрольная работа [24,7 K], добавлен 06.10.2013Загальні ознаки кільчастих червів - багатоклітинних двобічносиметричних тришарових тварин, у яких є вторинна порожнина тіла. Особливості будови та життєдіяльності, дихання та виділення червів. Характеристика п'явки, її пересування та газообмін.
реферат [1,7 M], добавлен 12.03.2019Фауністичний склад ґрунтових олігохет родини люмбріціди (Lumbricidae, Oligochaeta) Черемського природного заповідника. Екологія дощових червів району дослідження. Особливості поширення люмбріцід в різних типах ґрунтів Черемського природного заповідника.
дипломная работа [3,0 M], добавлен 12.09.2012Особливості та характерні ознаки будови тіла кільчастих червів. Ускладнення порожнини тіла плоских та кільчастих червів. Ускладнення тварин у процесі еволюції. Членистоногі - тварини, які володіють самою високою організацією серед безхребетних тварин.
презентация [1,9 M], добавлен 07.05.2014Географічне положення та історико-культурний потенціал м. Миколаєва. Дослідження видового біорізноманіття та ареалів походження деревних листяних інтродуцентів парків і скверів міста. Оцінка рясності насаджень, успішності та перспективності інтродукції.
курсовая работа [156,7 K], добавлен 19.04.2015Наукові колекції, їх створення, зберігання і значення для дослідження біорізноманіття. Колекція павуків А. Рошки: історія, стан дослідженості, необхідність подальших досліджень. Результати реідентифікації Thomisidae та Philodromidae із колекції А. Рошки.
курсовая работа [639,7 K], добавлен 21.04.2015Формування уявлень про фауну черепашкових амеб в водоймах різного типу. Вивчення видового складу та структурних показників корененіжок (Testacea, Rhizopoda), в різних типах водойм верхів’я річки Ріки та порівняння їх з угрупованнями мезозообентосу.
курсовая работа [957,4 K], добавлен 12.09.2013Фізико-географічна характеристика міста Миколаєва. Загальні відомості про родину Розові (Rosaceae). Особливості розподілу видів рослин родини Rosaceae у флорі м. Миколаєва. Біоморфологічна структура видів рослин родини Розових, їх практичне значення.
курсовая работа [33,5 K], добавлен 05.01.2014Основні джерела антропогенного забруднення довкілля. Вплив важких металів на фізіолого-біохімічні процеси рослин, зміни в них за впливу полютантів. Структура та властивості, функції глутатіон-залежних ферментів в насінні представників роду Acer L.
дипломная работа [950,6 K], добавлен 11.03.2015Історія гербарної справи та флористичних досліджень в Україні. Вивчення таксономічного складу синантропної флори на основі рослинних зразків Й.К. Пачоського. Гербарні колекції в природничих музеях, їх значення для науково-просвітницької діяльності.
статья [25,7 K], добавлен 07.08.2017Вивчення видового складу трутовикових грибів околиць м. Чернігова. Розгляд класифікації захворювань деревних рослин. Значення трутовиків у природі та життєдіяльності людини та план проведення екскурсії. Захист та профілактика грибних захворювань.
курсовая работа [265,2 K], добавлен 21.09.2010Різноманітність життя у всіх її проявах. Теоретично можливі механізми виникнення генетичного різноманіття. Нейтральна теорія еволюції. Загальна кількість видів у трофічній групі. Типи природоохоронних територій, пам'ятки природи, заказники України.
презентация [13,9 M], добавлен 25.04.2013Фізико-географічна характеристика району дослідження. Видовий склад дендрофільних комах парку "Юність" Ленінського району м. Харкова, їх біологічні, фенологічні особливості та трофічні зв’язки. Особливості формування шкідливої ентомофауни в умовах міста.
дипломная работа [66,2 K], добавлен 19.08.2011Стан забруднення атмосферного повітря у Рівненський області. Оцінка екологічного стану озера Басів Кут. Вимоги до якості води і методи гідрохімічних досліджень визначення органолептичних властивостей води. Дослідження якості поверхневих вод озера.
учебное пособие [739,8 K], добавлен 24.10.2011Еколого-морфологічна характеристика фонових представників іхтіофауни району дослідження. Аналіз видового складу іхтіофауни. Вікова і статева структура угруповань промислових видів. Фактори антропогенного походження, які негативно впливають на іхтіофауну.
дипломная работа [3,4 M], добавлен 23.09.2012- Мікроеволюційні зміни фенотипу колорадського жука в популяціях з різним ступенем радіаційного впливу
Вивчення внутрішньовидового поліморфізма надкрил колорадського жука та визначення залежності проявляння окремих морф в залежності від щільності радіоактивного забруднення території. Наявність (відсутність) відмінностей малюнку надкрил та їх частота.
магистерская работа [3,0 M], добавлен 14.12.2014 Різноманіття видового складу родини Arecaceae чи Palmaeасе, їх біоморфологічні та фізіологічні особливості, закономірності розподілу представників родини в різних природних зонах. Методика вирощування, розмножування та догляду за представниками у регіоні.
курсовая работа [3,4 M], добавлен 31.01.2015Природно-екологічні умови Березнівського району. Біологічні особливості видового складу тварин - гідробіонтів річки Случ. Облік водної ентомофауни. Кількісна оцінка видового складу тварин літоралі р. Случ. Методика дослідження тварин літоралі р. Случ.
дипломная работа [6,6 M], добавлен 29.11.2011Актуальність проблем генетики в сучасному житті, її завдання. Напрямки сучасної біотехнології. Зміст законів Менделя. Основні напрямки досліджень молекулярної генетики. Схема передачі генетичної інформації. Завдання пізнання структури і функцій білків.
контрольная работа [3,3 M], добавлен 03.04.2012
