Про необхідність охорони ділянки крейдяного степу на півночі Луганської області

Загальна характеристика території.

Територія розташована між селами Шарівка (Білокуракінський р-н) і Танюшівка (Новоп- сковський р-н). Це досить значний за площею (біля 700 га) цілісний масив з добре збереженою природною рослинністю (рис. 1).

Територія знаходиться в межах Старобільської схилово-височинної області Задонецько-Донської північностепової провінції степової зони, розташованої на південних відрогах Середньоруської височини. Вона характеризується континентальним кліматом з середньою річною температурою повітря 7-8^о С, середньорічною сумою опадів - 400-500 мм. На вододілах поширені чорноземи звичайні середньо-гумусні. Згідно з геоботанічним районуванням ділянка відноситься до Сватівського геоботанічного району Старобільського округу з багато-різнотравно-типчаково-ковиловими степами, байрачними лісами, заплавними солончакуватими луками та рослинністю крейдяних відслонень [2, 16, 24, 27].

Ділянка розташована на правому корінному березі річки Айдар, нижче місця впадіння його правої притоки річки Лозної. Корінний берег має вигляд високих опуклих лобів, прорізаних улоговинами стоку та балками. В місці впадіння Лозної утворилися крейдяні останці, серед яких найбільшим є гора Крейдяна. До корінного берега прилягає широка заплавна ділянка, яка, на жаль, дуже розорана.

У ґрунтовому покриві переважають крейдяні відслонення, наявні також дерново-карбонатні ґрунти, карбонатні чорноземи, невеликі площі займають піщані поклади. Крейдяні відслонення добре задерновані, еродовані ділянки наявні тільки в місцях проходження ґрунтових доріг. Місцями помітні старі порослі скотобійні стежки. Очевидно, що в минулому ділянка зазнавала значних пасовищних навантажень, але на момент досліджень вони були помірними, спостерігалися процеси відновлення рослинного покриву.

Рослинний покрив.

Рослинний покрив ділянки дуже різноманітний. Схили займають угруповання крейдяних відслонень та крейдяних степів, в улоговинах стоку сформовані лучно-степові угруповання, в Fig. 2. The communities of the Thymetum (cretacei) gypsophilosum (oligospermae) association on the Kreidyana hill. заплаві річки збереглися фрагменти луків, у відвершках балок - невеликі масиви байрачних лісів. За площею переважають різноманітні угруповання крейдяних відслонень.

Найбільш поширені угруповання формації Artemisieta hololeucae, які характерні для стрімких схилів з ущільненою крейдою. Типові асоціації - Artemisietum (hololeucae) pimpinellosum (titanophilae), Artemisietum (hololeucae) thymosum (cretacei) (табл. 1). В таких угрупованнях значне місце займають види кретофільного флористичного комплексу - Asperula tephrocarpa Czern. ex M. Pop. & Chrshan., Diplotaxis cretacea Kotov, Gypsophila oligosperma A. Krasnova., Hedysarum ucrainicum Kaschm., Linaria cretacea Fisch. ex Spreng., Polygala cretacea Kotov, Polygala sibirica L., Matthiola fragrans Bunge., Scrophularia cretacea Fisch. ex Spreng. Подекуди, на стрімких розмитих схилах трапляються невеликі фрагменти угруповань асоціації Artemisietum (hololeucae) hyssoposum (cretacei), невеликі плями також утворюють угруповання зі значною участю Hedysarum ucrainicum (Artemisia hololeuca + Hedysarum ucrainicum + Hyssopus cretaceus).

На стрімких схилах з виходами крупного крейдяного щебеню наявні угруповання з домінуванням Artemisia salsoloides Willd. - асоціації Artemisietum (salsoloiditis) purum, Artemisietum (salsoloiditis) artemisiosum (hololeucae). На таких схилах також зустрічаються невеликі плями з домінуванням Hyssopus cretaceus Dubjan.

На виходах щебенистої крейди зі включенням дрібнозему сформовані барвисті угруповання формації Thymeta cretacei - асоціації Thymetum (cretacei) gypsophilosum (oligospermae). Звичайно за значною участю кретофільно-степових видів - Teucrium polium L., Onosma tanaitica Klok., які місцями домінують, що робить такі травостої дуже строкатими.

Важливою особливістю цієї ділянки є добра збереженість природних угруповань у верхніх частинах схилів з дерново-карбонатними ґрунтами, де сформувалися крейдяні степи, що займають доволі значні площі. Тут поширені угруповання ковилових формацій (Stipeta lessingianae, Stipeta capillatae, Stipetapennatae) зі значною участю видів степового та крейдяного різнозілля. В якості домішки або співдомінантів в таких угруповання звичайні Koeleria talievii Lavrenko, Carex humilis Leys. Наявні фрагменти з домінуванням Carex humilis (Carex humilis + Gypsophila oligosperma, Carex humilis + Salvia nutans).

Таблиця 1. Ценотична структура угруповань.

Table 1. The communities' phytocoenotic structure

* Асоціації: 1 - Artemisietum (hololeucae) hyssoposum (cretacei), 2 - Artemisietum (hololeucae) pimpinellosum (titanophilae), 3 - Artemisietum (hololeucae) thymosum (cretacei), 4 - Thymetum (cretacei) gypsophilosum (oligospermae), 5 - Caricetum (humilis) gypsophilosum (oligospermae), 6 - Stipetum (capillatae) caricosum (humilis), 7 - Stipetum (capillatae) crinitariosum (villosae).

На схилах з виходами суглинків та на дерново-карбонатних ґрунтах велике розповсюдження мають угруповання з домінуванням Salvia nutans L. (Salvia nutans + Festuca valesiaca + Bro- mopsis riparia). У верхніх частинах схилів місцями утворилися локальні плями невисоких (до 50-60 см) заростей Caragana frutex (L.) K. Koch.

На нижніх частинах схилів, на делювіальних шлейфах з крейдяно-глинистими ґрунтами, подекуди поширені угруповання за участю чагарнику Krascheninnikovia ceratoides (L.) Gueldenst. (висотою до 100 см та покриттям до 20 %), в трав'янистому ярусі переважають Stipa capillata L., Elytrigia repens (L.) Nevski, Galatella villosa (L.) Rchb. f., Festuca valesiaca Gaudin.

У відвершках балок локалізовані байрачні ліси з переважанням Fraxinus excelsior L., Quercus robur L., Pyrus communis L. В якості домішки тут звичайні Acer campestre L., Ulmus laevis Pall., Ulmus minor Mill., Malus sylvestris Mill., Tilia cordata Mill. Підлісок утворюють Acer tataricum L., Rhamnus cathartica L., Euonymus europea L., Euonymus verrucosa Scop., Swida sanguinea (L.) Opiz. У трав'янистому ярусі домінує Stellaria graminea L., на більш зволожених ділянках - Aegopo- dium podagraria L. В заплаві річки поширені справжні та остепнені луки формацій Elytrigeta repentis, Festuceta pratensis, Calamagrostideta epigeioris.

Слід відзначити загальний добрий стан рослинного покриву ділянки. Піонерні угруповання (формації Hyssopeta cretacei) займають невеликі площі, натомість, значне поширення мають чебречники (Thymeta cretacei), що може вказувати на розвиток процесів заростання відслонень [6, 22]. Досліджені угруповання крейдяних відслонень відрізняються високими показниками видового багатства, проективного покриття та складною горизонтальною структурою. Значно поширені різноманітні постпасквальні угруповання, для яких характерно домінування видів степового різнозілля, перед усім із Salvia nutans. Отже, враховуючи добру задернованість ґрунту, на ділянці переважають процеси відновлення рослинного покриву після зняття пасовищних навантажень.

Раритетне фіторізноманіття.

На території виявлено 14 видів рослин з Червоної книги України (2009) та 9 видів з обласного переліку (табл. 2). Загалом тут знайдено 23 рідкісних види, і всі вони представлені популяціями зі значною чисельністю, тільки Diplotaxis cretacea зустрічається нечисельними групами особин.

Таблиця 2. Рідкісні види флори ділянки в охоронних списках

Table 2. Rare species included into the lists of protected species

* Категорії охорони: З - зникаючий, Р - рідкісний, В - вразливий, Н - неоцінений, ББ - невизна- чений за браком даних.

Слід зазначити, що подальше обстеження повинно значно розширити перелік рідкісних видів, зокрема, авторами зовсім не досліджена весняна флора.

З виявленої флори ділянки 18 видів є ендемічними. Чотири ендемічні види не занесені в охоронні переліки (Asperula tephrocarpa, Centaurea carbonata Klokov, Genista tanaitica P. Smirn., Gypsophila oligosperma). За екологічними характеристиками серед ендеміків переважають сте- нотопні кретофільні види, наявні також деякі широкі петрофітні види, які зростають на інших відслоненнях (вапняках, гранітах), або такі, що значно заходять в граничні степові екотопи. Характерні донські (Artemisia nutans Willd., Koeleria talievii), донецько-донські (Artemisia hololeuca Bieb. ex Bess., Artemisia salsoloides, Gypsophila oligosperma, Thymus cretaceus Klokov, Des.-Shost.) та східнопонтичні ендеміки (Asperula tephrocarpa, Erucastrum cretaceum Kotov,

Hyssopus cretaceus, Linaria cretacea, Linum czerniaevii, Omosma tanaitica, Polygala cretacea). Наявні також понтичні (Diplotaxis cretacea, Scrophularia cretacea), а також східнопонтично-прикаспій- ські види (Hedysarum ucrainicum, Astragalus albicaulis DC., Centaurea carbonata) [4, 10, 17, 25, 26].

Серед найбільш рідкісних видів слід назвати Hedysarum ucrainicum - палеоендемік з диз'юктивним ареалом. У північній частині басейну Айдара наявний єдиний в Україні локалітет його поширення, тому кожне його місцезростання необхідно брати під охорону. До реліктових видів відносять також Carex humilis, який знаходиться на південній межі ареалу і в області поширений лише в декількох пунктах [6, 17, 26].

На ділянці виявлені угруповання шести синтаксонів, занесених до Зеленої книги України (2009) - формацій Artemisieta hololeucae, Stipeta lessingianae, Stipeta capillatae, Stipeta pennatae, Cariceta humilis, Hyssopeta cretacei. Угруповання формацій Artemisieta hololeucae, Stipeta lessingianae, Stipeta capillatae мають значне поширення і для них ділянка є добре репрезентативною, угруповання формацій Stipeta pennatae, Cariceta humilis, Hyssopeta cretacei поширені фрагментарно.

Созологічне значення території.

Наявність значного числа рідкісних, ендемічних та реліктових видів, рідкісних рослинних угруповань вказує на високу созологічну цінність ділянки. Створенням об'єкту ПЗФ на цій ділянці вирішуються два завдання - збереження фіторізноманіття степів та крейдяних відслонень цього цікавого регіону. Ділянка відзначається високим ступенем збереженості всього комплексу угруповань крейдяних відслонень, має значну площу та цілісну структуру, практично не включає порушених фрагментів. Таких об'єктів у мережі ПЗФ дуже мало. Так, наприклад, ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Новобіла» площею 2407 га, розташована в північній частині басейну Айдару (Новопсковський р-н), уздовж його лівої притоки р. Білої, має значні площі угруповань крейдяних відслонень, однак степові угруповання верхніх частин схилів тут повністю розорані. Крім того, територія пам'ятки витягнута уздовж річки дуже вузькою довгою смугою, що робить вплив оточуючих антропогенних ландшафтів особливо потужним.

На основі проведених досліджень співробітниками Луганського природного заповідника підготоване наукове обґрунтування на створення на цій ділянці ботанічного заказника місцевого значення, яке було передано в Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області. На жаль, питання про надання охоронного статусу цьому об'єкту так і не було вирішене. Враховуючи високе наукове та природоохоронне значення території, необхідно створити на ній заповідний об'єкт високого рангу - ботанічного заказника загальнодержавного значення. Ділянка також має важливе значення у плані розбудови регіональної екомережі. Разом з ботанічною пам'яткою природи «Новобіла» вона повинна виступати ключовою ділянкою.

Висновки

Література

1. Арапов, О., Фєрєнц, В., Клюєв, В. Атлас заповідних об'єктів Луганщини. - Луганськ: Елтон-2, 2009. - 96 с.

2. Білик, Г. І. Європейсько-Азіатська степова область // Геоботанічне районування Української РСР. - Київ: Наукова думка, 1977. - С. 195-262.

3. Боровик, Л. П., Яроцкий, В. Ю., Пастернак, В. П. та ін. Перспективные территории для сохранения степного биоразнообразия и расширения природно-заповедного фонда на севере Луганской области // Степной бюллетень. - 2013. - № 37. - С. 13-18.

4. Бурда, Р И. Антропогенная трансформация флоры. - Київ: Наукова Думка, 1991. - 168 с.

5. Василюк, О., Балашов, І., Кривохижа, М., Коломыцев, Г. Ландшафтний склад природно-заповідного фонду Луганської області // Заповідна справа в Україні. - 2012. - Том 18, Вип. 1-2. - С. 105-110.

6. Гринь, Ф. О. Рослинність крейдяних відслонень // Рослинність УРСР. Степи, кам'янисті відслонення, піски. - Київ: Наукова думка, 1973. - С. 336-356.

7. Зелена книга України / Під заг. ред. Я. П. Дідуха. - Київ: Альтерпрес, 2009. - 448 с.

8. Ісаєва, Р Я., Кузнєцова, П. І., Луценко, А .І. та ін. Степова різноманітність Луганщини в созологічному аспекті // Укр. ботан. журн. - 1999. - Том 56, № 1. - С. 10-14.

9. Исаева, Р Я., Косогорова, Т. М., Луценко, А. И., та ін. Современное состояние изучения флоры и растительности меловых и мело-мергельных обнажений Луганской области // Вісник Запорізького нац. ун-ту. - 2005. - № 1. - С. 92-94.

10. Кондратюк, Е. Н., Бурда, Р. И, Остапко, В. М. Конспект флоры юго-востока Украины. Сосудистые растения. - Київ: Наук. думка, 1985. - 272 с.

11. Милехин, П. А., Джос, А. Н., Коминова, Г. Г. Ландшафтная организация территории землепользований - основа охраны земель в условиях реформирования земельных отношений. - Луганск, 2002. - 43 с.

12. Морозюк, С. С. Екологічний та географічний аналіз флори крейдяних відслонень басейну р. Сіверський Донець. // Укр. ботан. журн. - 1971. - Том 28, № 2. - С. 175-180.

13. Морозюк, С. С. Ендемічні рослини і коротка історія розвитку флори крейдяних відслонень басейну р. Сіверський Донець // Укр. ботан. журн. - 1971. - Том 28, № 3. - С. 327-331.

14. Морозюк, С. С. Тим'яники крейдяних відслонень басейну Сіверського Дінця // Досягнення ботанічної науки на Україні. - Київ: Наукова думка, 1976. - С. 71-72.

15. Морозюк, С. С. Крейдяна рослинність басейну р. Сіверський Донець і необхідність їх охорони // Охорона та раціональне використання ресурсів. - Київ: Наукова думка, 1976. - С. 42-44.

16. Національний атлас України / Гол. ред. Л. Г. Руденко. - Київ: ГНПП «Картографія», 2008. - 440 с.

17. Остапко, В. М. Эйдологические, популяционные и ценотические основы фитосозологии на юговостоке Украины. - Донецк: ООО «Лебедь», 2005. - 408 с.

18. Полевая геоботаника. - Москва; Ленинград: Наука, 1964. - Том 3. - 530 с.

19. Природно-заповідний фонд Луганської області: довідник / Заг. ред. О. А. Арапова. - Луганськ: Луганська правда, 2013. - 224 с.

20. Продромус растительности Украины / Шеляг-Сосонко, Ю. Р., Дидух, Я. П., Дубына, Д. В. и др. Отв. ред. К. А. Малиновский. - Киев: Наукова думка, 1991. - 272 с.

21. Рішення Луганської обласної ради від 3.12.2009 р. №32/31 «Про затвердження Переліку видів рослин, не занесених до Червоної книги України, що підлягають особливій охороні на території Луганської області».

22. Семенова-Тян-Шанская, А. М. Биология растений и динамика растительности меловых обнажений по р. Деркул // Геоботаника. | 1954. | Вып. 9. | С. 578-645.

23. Ткаченко, В. С., Парахонська, Н. О. Флоро-ценотичне обґрунтування організації нової пам'ятки природи на крейдяних відслоненнях Старобільщини // Укр. ботан. журн. - 1985. - Том 42, № 2. - С. 6-10.

24. Фисуненко, О. П., Жадан, В. И. Природа Луганской области. - Луганск: Луганский гос. пед. ин-т, 1994. | 232 с.

25. Червона книга Донецької області: рослинний світ (рослини, що підлягають охороні в Донецькій області) / Під заг. ред. В. М. Остапка. - Донецьк: Новая печать, 2010. - 432 с.

26. Червона книга України. Рослинний світ / За ред. Я. П. Дідуха. - Київ: Глобалконсалтинг, 2009. - 912 с.

27. Екологічна енциклопедія. У 3х тт. / Гол. ред. А. В. Толстоухов. - Київ: ТОВ «Центр екологічної освіти», 2006. - Том 1. - 432 с.

28. Bilz, M., Kell, S. P., Maxted, N., Lansdown, R. У European Red List of Vascular Plants. - Luxembourg: Publications office of the European Union, 2011. - 130 p.

29. Mosyakin, S. L., Fedoronchuk, M. M. Vascular Plants in Ukraine. A Nomenclatural Checklist. - Kyiv: M. G. Kholodny Institute of Botany, 1992. - 346 p.

30. The IUCN Red List of Threatened Species. Version 2014.3. - December 2014. - www.iucnredlist.org.

Размещено на Allbest.ru