Поширення в Україні Morchella steppicola (Pezizales, Ascomycota) - гриба, внесеного до Червоної книги України

Дослідження грибу M. steppicola, який є екологічно малоспеціалізованим гумусовим сапротрофом. Суть його охорони на регіональному рівні. Знаходження групи гетеротрофних організмів в ряді нових локалітетів. Розгляд плодових тіл за макроскопічними ознаками.

Рубрика Биология и естествознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 20.07.2018
Размер файла 321,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України

Поширення в Україні Morchella steppicola (Pezizales, Ascomycota) -- гриба, внесеного до Червоної книги України

Василь П. ГЕЛЮТА

Київ, Україна

Morchella steppicola (Pezizales, Ascomycota) описана українським мікологом М.Я. Зеровою (Zerova, 1941) на основі зразка, зібраного Д.К. Зеровим 1930 р. на околиці м. Карлівка Полтавської обл. Пізніше цей гриб був знайдений і поза межами України -- в Казахстані, Росії (Ростовська обл.), Таджикистані, Туркменистані й Узбекистані, але траплявся там зрідка, поодиничними плодовими тілами, через що був занесений до "Красной книги СССР" (Schwarzman, 1984). Зараз він відомий і в інших країнах: Азербайджані, Молдові, Німеччині, Сербії, Словаччині та Угорщині (Yatsiuk et al., 2016).

Після описання виду тривалий час про M. steppicola в Україні не було жодних відомостей. Вдруге він був виявлений лише у квітні 1950 р., В.Є. Балковським у дендропарку "Веселі Боко- веньки" (Долинський р-н Кіровоградської обл.) (Andrianova et al., 2006). Через п'ять років, у квітні--травні 1955 р., гриб знайдено в степових заповідниках „Стрільцівський степ” (Луганська обл.) (Andrianova et al., 2006), "Кам'яні Могили" й "Хо- мутовський степ" (Донецька обл., Запорізька обл.) (Zerova, 1956; Andrianova et al., 2006). Після значної перерви наводиться інформація про його знахідки в п'яти локалітетах Херсонської обл. (Smitska, Boiko, 1988). При цьому зазначається, що плодові тіла трапляються групами та можуть утворювати "відьомські кільця" з 15--20 аском. Оскільки пізніше про M. steppicola в Україні не було відомостей, склалося враження про рідкісність даного гриба. З огляду на це вид був занесений до другого видання "Червоної книги України" як ксеромеридіональ- ний з диз'юнктивним ареалом зі статусом III категорії (рідкісний вид) (Smitska, 1996).

Звичайно, включення M. steppicola до "Червоної книги України" привернуло до цього виду увагу ботаніків і мікологів, що працювали в степовій і лісостеповій зонах. Гриб було знайдено в ряді нових локалітетів у Донецькій, Запорізькій, Луганській, Одеській, Сумській та Черкаській областях (Solomakha, Prudenko, 1998; Karpenko, 2004, 2009; Hayova, 2005; Kutkova, Sukhomlyn, 2007; Sukhomlyn et al., 2007; Dzhagan et al., 2008; Dudka et al., 2009; Tkachenko et al., 2009). Чи не найбільше місцезнаходжень M. steppicola (понад 20) наводиться для Донецької обл. (Kutkova, Sukhomlyn, 2007; Sukhomlyn et al., 2007). При цьому зазначається, що гриб зростає в порушених екотопах: на згарищах, ділянках, які зазнавали дії механічних транспортних засобів, пасовищах, особливо значно витоптаних великою рогатою худобою, уздовж залізничних колій, на згарищах у насаджених лісах. Наведена вище інформація була узагальнена при підготовці третього видання "Червоної книги України". У результаті вказується (Heluta, Boiko, 2009), що M. steppicola була знайдена щонайменше в 12 областях України -- крім вищезазначених семи, ще у Дніпропетровській, Київській, Кіровоградській, Миколаївській та Полтавській (рис. 1).

Рис. 1. Поширення Morchella steppicola на території України: а -- відповідно до схеми, наведеної у Червоній книзі України (Heluta, Boiko, 2009), b -- новіші додаткові відомості

Розширення доступу до електронних ресурсів в Україні дозволило значно збільшити обсяг відомостей про поширення M. steppicola. Так, тільки впродовж весни 2017 р. отримані повідомлення про знахідки гриба у багатьох місцях Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Київської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Харківської, Хмельницької та Черкаської областей (рис. 1). Наводимо перелік цих нових місцезнаходжень (з точністю до рівня району, оскільки поширення детальної інформації про місцезростання видів, внесених до "Червоної книги України", заборонено Законом України про Червону книгу України (стаття 12). До переліку також включені нещодавні відомості, отримані з нечисленних літературних джерел (Besedina, Stetsiuk, 2010; Dzhagan et al., 2010; Sukhomlyn, 2010; Yatsiuk et al., 2016).

Дніпропетровська обл.: м. Кривий Ріг, весна 2015 р., Д. Ганжа; там само і тоді ж, В. Селідов;

там само, 01.04.2017, В. Тротнер (вапнякові схили, вкриті різнотрав'ям); Солонянський р-н, кінець травня 2016 р., В. Суслов (значна кількість плодових тіл на площі 1 га); там само, 13--16.04.2017, Д. Фабрикант, Л. Фабрикант (горби, вкриті степовою рослинністю, закинутий шовковичний сад; сотні плодових тіл на багатьох гектарах).

Донецька обл.: Амвросіївський р-н, 19.04.2017, Ю. Журба (біля сотні плодових тіл); Волно- васький р-н, Великоанадольський ліс (Сухомлин, 2010); Олександрівський р-н, 18.04.2017, Є. Руденко; Харцизька міська рада, м. Іловайськ, 18 квітня, Ю. Журба (масово).

Запорізька обл.: Бердянський р-н, Мелітопольський р-н, весна 2014--2016 рр., С. Кисіль (біля сосняків, щорічно, десятки плодових тіл).

Київ, Голосіївський парк, 16.04.2016, З. Косинська.

Київська обл.: Кагарлицький р-н, 15.04.2017, М.М. Сухомлин (уздовж грунтових доріг, на схилах степових ділянок).

Луганська обл.: Біловодський р-н, 16.04.2017, О. Логунов (декілька десятків плодових тіл); Луту- гинський р-н, щорічно навесні, А. Джос (степові схили, днища балок, багаторічні посіви кормових трав, уздовж лісосмуг, масово); Свердловський р-н, квітень 2011 р., А. Біатов (Yatsiuk et al., 2016); там само, 20.04.2014, А.О. Пономарева, І.І. Морозова (Yatsiuk et al., 2016); там само, 25.04.2014, травень 2014 р., А.О. Пономарева (Yatsiuk et al., 2016). гриб гумусовий сапротроф плодовий

Миколаївська обл., м. Первомайськ, травень 2016 р., І. Куликова.

Одеська обл., за 25 км на північ від м. Одеса, 31.03, 07.04.2017, Ю. Неживий (плодових тіл багато).

Полтавська обл.: Гадяцький р-н, 05.05.2006, Н.О. Стецюк (декілька екземплярів) (Besedina, Stetsiuk, 2010); Кобеляцький р-н, степові схили, 02.05.1996, І.С. Бесєдіна (одне плодове тіло), там само навесні 2006 і 2007 рр. плодоносив масово, у 2008 і 2010 рр. зареєстровано лише декілька екземплярів (Besedina, Stetsiuk, 2010); квітень 2009 р., Н.О. Гуріненко, І.С. Беседіна (5 екземплярів) (Besedina, Stetsiuk, 2010); Пирятинський р-н, крутий схил із лучно-степовою рослинністю, квітень 2007 р., О.О. Сенчило (декілька екземплярів) (Besedina, Stetsiuk, 2010); там само, 22.04.2009, О.О. Сенчило (Dzhagan et al., 2010); там само, 04.05.2009, В.В. Джаган (свіже згарище на місці ковилового степу) (Dzhagan et al., 2010); Чу- тівський р-н, степовий схил, квітень 2008 р., О. Стецюк (декілька екземплярів) (Besedina, Stetsiuk, 2010); Шишацький р-н, степовий схил, 15.04.2006, Н.О. Стецюк (декілька екземплярів, плодові тіла дрібні) (Besedina, Stetsiuk, 2010).

Харківська обл.: Дворічанський р-н, степова ділянка, 24.04.2017, Г. Височина; Харків, 01.04.17, Козицький (степова ділянка, одне плодове тіло, в попередні роки було чимало, тут та в інших місцях міста).

Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, 09.04.2017, Ю. Стороженко.

Черкаська обл., Звенигородський р-н, 17.04.2017, В. Козленко (близько 20--30 плодових тіл в одному місці діаметром близько 10 м).

Отже, за нашими спостереженнями та зібраними нами новими відомостями, M. steppicola є звичайним видом на Півдні України. Він трапляється досить часто насамперед у Степу, однак поширений і в лісостеповій зоні України. Гриб займає відкриті схили, пасовища, перелоги, розріджені лісосмуги, згарища, утворюючи масово плодові тіла. Незважаючи на те, що він занесений до "Червоної книги України", традиційно у великій кількості збирається населенням (рис. 2), що аж ніяк не позначається на його кількості.

З огляду на те, що грибу M. steppicola, який є екологічно малоспеціалізованим гумусовим сапро- трофом, та його місцезростанням (за виключенням степових, які потребують охорони через наявність рідкісних видів судинних рослин) ніщо не загрожує, він має бути виключеним з Червоної книги України. Однак в областях, через які проходить північна межа ареалу M. steppicola (Київська, Кіровоградська, Одеська, Полтавська, Сумська, Черкаська та Хмельницька), вид необхідно охороняти на регіональному рівні.

Цікаво зазначити, що M. steppicola, очевидно, була описана і в Угорщині як Morchella hungarica Banhegyi (Banhegyi, 1941), оскільки за макроскопічними ознаками плодові тіла цього виду цілком відповідають аскомам M. steppicola, які ми спостерігаємо в Україні, а мікроскопічні ознаки обох видів, які наведені в першоописах, повністю збігаються. Опис M. hungarica базується на зразку, зібраному 7 травня 1941 р., отже вид був описаний не раніше травня згаданого року. Стаття ж М.Я. Зе- рової була опублікована в першому номері "Ботанічного журналу АН УРСР", який було видано до травня 1941 р. Таким чином, пріоритет М.Я. Зеро- вої як автора виду є незаперечним і гриб має називатися M. steppicola.

Список посилань

1. Andrianova TV., Dudka I.O., Hayova V.P., Heluta V.P., Isikov V.P., Kondratiuk S.Ya., Krivomaz TI., Kuzub V.V., Minter D.W, Minter TJ., Prydiuk M.P., Tykhonenko Yu.Ya. Fungi of Ukraine, 2006, аvailable at: http://www. cybertruffle.org.uk/ukrafung/eng [website, version 1.00].

2. Banhegyi J. Nehany erdekes Morchella a Verteshegysegbol. Borbasia, 1941, 3(4-7): 84-90.

3. Besedina I.S., Stetsiuk N.O. In: Roslynnyi svit u Chervoniy knyzi: vprovadzhennia Hlobalnoi stratehii zberezhen- nia roslyn: mat. mizhnar. nauk. konf. (11--15 zhovtnia 2010r., Kyiv), Kyiv: Alterpress, 2010, pp. 215-217. [Бе- седіна І.С., Стецюк Н.О. Стан збереження та охорони раритетної мікобіоти на території Полтавської області (Україна). В кн.: Рослинний світ у Червоній книзі України: впровадження Глобальної стратегії збереження рослин: мат. міжнар. наук. конф. (11-- 15 жовтня 2010 р., Київ), Київ: Альтерпрес, 2010, с. 215-217].

4. Dudka I.O., Heluta V.P., Andrianova T.V., Hayova V.P., Tykhonenko Yu.Ya., Prydiuk M.P., Golubtsova Yu.I., Kryvomaz T.I., Dzhagan V.V., Leontiev D.V., Akulov O.Yu., Syvokon O.V. Hryby zapovidnykiv ta natsional- nykh pryrodnykh parkiv Livoberezhnoi Ukrainy, Kyiv: Aristey, 2009, vol. 2, 428 pp. [Дудка І.О., Гелюта В.П., Андріанова ТВ., Гайова В.П., Тихоненко Ю.Я., Придюк М.П., Голубцова Ю.І., Кривомаз ТІ., Джаган В.В., Леонтьєв Д.В., Акулов О.Ю., Сиво- конь О.В. Гриби заповідників та національних природних парків Лівобережної України, Київ: Арістей, 2009, т. 2, 428 с.].

5. Dzhagan V.V., Prudenko M.M., Heluta V.P. Hryby Kanivs- koho pryrodnoho zapovidnyka, Kyiv: VPTs Kyiv, univer- sytet, 2008, 271 pp. [Джаган В.В., Пруденко М.М., Гелюта В.П. Гриби Канівського природного заповідника, Київ: ВПЦ "Київ. університет", 2008, 271 с.].

6. Dzhagan V.V., Prydiuk M.P., Senchylo O.O. Ukr. Bot. J., 2010, 67(4): 587-595. [Джаган В.В., Придюк М.П., Сенчило О.О. Нові знахідки макроміцетів, занесених до "Червоної книги України". Укр. бот. журн., 2010, 67(4): 587-595].

7. Hayova V.P. Zbirn. nauk. prats Luhansk. nats. ahrar. un-tu, Ser. Biol. nauky, 2005, 56(79): 117-129. [Гайова В.П. Аскоміцети Луганського природного заповідника (крім порядку Erysiphales). Зб. наук. праць Луганськ. нац. агр. ун-ту, Сер. Біол. науки, 2005, 56(79): 117-129].

8. Heluta V.P., Boiko M.F. Zmorshok stepovyi. Morchella steppicola Zerova. In: Chervona knyha Ukrainy. Roslyn- nyi svit (Red Data Book of Ukraine. Plant Kingdom). Ed. Ya.P. Didukh, Kyiv: Globalconsulting, 2009, p. 783. [Гелюта В.П., Бойко М.Ф. Зморшок степовий. Morchella steppicola Zerova. В кн.: Червона книга України. Рослинний світ. Ред. Я.П. Дідух, Київ: Глобал- консалтинг, 2009, c. 783].

9. Karpenko K.K. Ukr. Bot. J, 2004, 61(2): 34-35. [Карпенко К.К. Нові та рідкісні для України види макро- міцетів із північно-східної частини Лівобережного Лісостепу. Укр. бот. журн., 2004, 61(2): 34-35]. Karpenko K.K. Makromitsety zapovidnykh terytoriy Sums- koi oblasti, Sumy: PP Vinnychenko M.D., 2009, 356 pp. [Карпенко К.К. Макроміцети заповідних територій Сумської області, Суми: ПП Вінниченко М.Д., 2009, 356 с.].

10. Kutkova O.V., Sukhomlyn M.M. Nauk. visnyk Volyn. univ., 2007, 11(2): 122-124. [Куткова О.В., Сухомлин М.М. Поширення представників родини Morchellaceae на території України. Наук. вісн. Волин. ун-ту, 2007, 11(2): 122-124].

11. Schwarzman S.R. Smorchok stepnoi. In: Krasnaya kniga SSSR, Moscow: Lesnaya promyshlennost, 1984, vol. 2, р. 410 [Шварцман С.Р. Сморчок степной. В кн.: Красная книга СССР, М.: Лесная пром-сть, 1984, т. 2, с. 410].

12. Smitska M.F. Zmorshok stepovyi. In: Chervona knyha Ukrainy. Roslynnyi svit, Kyiv: Ukr. entsykl., 1996, p. 534 [Сміцька М.Ф. Зморшок степовий. В кн.: Червона книга України. Рослинний світ, Київ: Укр. енцикл., 1996, с. 534].

13. Smitska M.F., Boiko M.F. Ukr. Bot. J., 1988, 45(2): 71-72. [Сміцька М.Ф., Бойко М.Ф. Нове місцезнаходження Morchella steppicola Zerova в УРСР. Укр. бот. журн., 1988, 45(2): 71-72].

14. Solomakhina V.V., Prudenko M.M. Pratsi Kaniv. zapovid- nyka, 1998, 11: 1-107. [Соломахина В.М., Пруден- ко М.Н. Грибы (Mycobiota) Каневского заповедника. В зб.: Праці Канів. запов., 1998, 11: 1-107].

15. Sukhomlyn M.M. Pryroda Zakhidnogo Polissia taprylehlykh terytoriy, 2010, 7: 102-107. [Сухомлин М.М. Колекція грибів-макроміцетів як основа стратегії збереження генофонду базидіальних й аскоміцетних грибів. Природа Західного Полісся та прилеглих територій, 2010, 7: 102-107].

16. Sukhomlyn M.M., Kutkova O.V., Panina Z.O. Ukr. Bot. J., 2007, 64(6): 867-874. [Сухомлин М.М., Куткова О.В., Паніна З.О. Morchella steppicola Zer.: морфологічні особливості, ультраструктура та поширення в Південно-Східній Україні. Укр. бот. журн., 2007, 64(6): 867-874].

17. Tkachenko F.P., Popova O.M., Babenko O.A. Ukr. Bot. J., 2009, 66(2): 250-253. [Ткаченко Ф.П., Попова О.М., Бабенко О.А. Нові знахідки грибів, занесених до Червоної книги України (Одеська обл.). Укр. бот. журн., 2009, 66(2): 250-253].

18. Yatsiuk I., Saar I., Kalamees K., Sulaymonov S., Gafforov Y., O'Donnell K. Epitypification of Morchella steppicola (Morchellaceae, Pezizales), a morphologically, phyloge- netically and biogeographically distinct member of the Esculenta Clade from central Eurasia. Phytotaxa, 2016, 284(1): 31-40.

19. Zakon Ukrainy pro Chervonu knyhu Ukrainy [Закон України про Червону книгу України (Редакція від 05.03.2017)],

20. Zerova M.Ya. Bot. J. AN URSR, 1941, 2(1): 155-159. [Зерова М.Я. Новий зморщок з цілинного степу (Morchella steppicola Zerova sp. nov.). Бот. журн. АН УРСР, 1941, 2(1): 155-159].

21. Zerova M.Ya. Ukr. Bot. J., 1956, 13(2): 68-76. [Зеро- ва М.Я. Наземні гриби цілинних степів Української РСР. Укр. бот. журн, 1956, 13(2): 68-76].

22. В.П. ГайоваГелюта В.П. Поширення в Україні Morchella steppicola (Pezizales, Ascomycota) -- гриба, внесеного до Червоної книги України. Укр. бот. журн., 2017, 74(5): 469--474.

Анотація

Morchella steppicola (Pezizales, Ascomycota) описаний українським мікологом М.Я. Зеровою на основі зразка, зібраного Д.К. Зеровим у 1930 р. на околиці м. Карлівка Полтавської обл. У 1950--1990 рр. гриб знайдено в Донецькій, Кіровоградській, Луганській та Херсонській обл. Оскільки він траплявся зрідка, його було внесено до другого видання "Червоної книги України" як ксеро- меридіональний вид з диз'юнктивним ареалом зі статусом III категорії (рідкісний вид). Однак у 1991--2010 рр. M. steppicola був зареєстрований в ряді нових локалітетів у Донецькій, Запорізькій, Київській, Луганській, Одеській, Сумській та Черкаській обл. Вид траплявся не лише в природних степових, а й у порушених екотопах: на степових згарищах, перелогах, ділянках, які зазнавали дії механічних транспортних засобів, пасовищах, особливо витоптаних великою рогатою худобою, уздовж залізничних колій, на згарищах у насаджених лісах тощо. У третьому виданні "Червоної книги України" повідомляється, що M. steppicola було знайдено щонайменше в 12 областях України. На сьогодні гриб відомий і в інших країнах: Азербайджані, Казахстані, Молдові, Німеччині, Росії (Ростовська обл.), Сербії, Словаччині, Таджикистані, Туркменистані, Угорщині та Узбекистані. Останнім часом кількість інформації про поширення M. steppicola в Україні значно збільшилася. Тому в статті наведено відомості про локалітети цього гриба, зареєстровані після виходу в світ 3-го видання "Червоної книги України". Робиться висновок, що M. steppicola є звичайним видом на півдні України, трапляється досить часто, насамперед у Степу, однак поширений і в лісостеповій зоні України. Не зважаючи на те, що вид внесений до "Червоної книги України", його плодові тіла традиційно у великій кількості збираються населенням, що аж ніяк не позначається на стані популяцій цього виду. З огляду на те, що ні грибу M. steppicola, який є екологічно малоспе- ціалізованим гумусовим сапротрофом, ні переважній кількості його місцезростань ніщо не загрожує, він має бути виключеним з "Червоної книги України". Однак в областях, через які проходить північна межа ареалу M. steppicola (Київська, Кіровоградська, Одеська, Полтавська, Сумська, Черкаська та Хмельницька), вид потребує охорони на регіональному рівні. Зазначається, що цей же вид, очевидно, був описаний і в Угорщині як M. hungarica Banhegyi, оскільки за макроскопічними ознаками плодові тіла останнього цілком відповідають аскомам M. steppicola, які ми спостерігаємо в Україні, а мікроскопічні ознаки обох видів, наведені в першоопи- сах, повністю збігаються. Оскільки стаття М.Я. Зерової була опублікована раніше (до травня 1941 р.), ніж був описаний вид M. hungarica (травень 1941 р.), пріоритет М.Я. Зерової як автора виду є незаперечним і цей гриб має називатися саме M. steppicola.

Ключові слова: гриби, рідкісний вид, виключення з Червоної книги, південь України, Угорщина, Morchella hungarica

Morchella steppicola (Pezizales, Ascomycota) описан украинским микологом М.Я. Зеровой на основе образца, собранного Д.К. Зеровым в 1930 г. на окраине г. Кар- ловка Полтавской обл. В 1950-1990 гг. гриб был найден в Донецкой, Кировоградской, Луганской и Херсонской обл. Поскольку он встречался изредка, был включен во второе издание "Красной книги Украины" как ксеромеридиональный вид с дизъюнктивным ареалом со статусом III категории (редкий вид). Однако в 1991-2010 гг. M. steppicola был зарегистрирован в ряде новых локалитетов в Донецкой, Запорожской, Киевской, Луганской, Одесской, Сумской и Черкасской обл. Вид встречался не только в естественных степных, но и в нарушенных экотопах: на степных пожарищах, заброшенных землях, участках, которые испытывали действия механических транспортных средств, пастбищах, особенно вытоптанных крупным рогатым скотом, вдоль железнодорожных путей, на пожарищах в насаженных лесах. В третьем издании "Красной книги Украины" сообщается, что M. steppicola был найден по меньшей мере в 12 областях Украины. Сейчас гриб известен и в других странах: Азербайджане, Венгрии, Германии, Казахстане, Молдове, России (Ростовская обл.), Сербии, Словакии, Таджикистане, Туркменистане и Узбекистане. В последнее время количество информации о распространении M. steppicola в Украине значительно возросло. Поэтому в статье приведены данные о локалитетах этого гриба, зарегистрированных после выхода в свет 3-го издания "Красной книги Украины". Делается вывод о том, что M. steppicola является обычным видом на юге Украины. Он встречается довольно часто прежде всего в Степи, однако распространен и в лесостепной зоне Украины. Не смотря на то, что вид занесен в "Красную книгу Украины", его плодовые тела традиционно в большом количестве собирает население, что отнюдь не сказывается на состоянии популяций этого вида. Учитывая то, что ни грибу M. steppicola, который является экологически малоспециализированным гумусовым сапротрофом, ни большинству его местопроизрастаний ничто не угрожает, он должен быть исключен из Красной книги Украины. Однако в областях, через которые проходит северная граница ареала M. steppicola (Киевская, Кировоградская, Одесская, Полтавская, Сумская, Черкасская и Хмельницкая), вид должен охраняться на региональном уровне. Отмечается, что этот же вид, очевидно, был описан и в Венгрии как M. hungarica Banhegyi, поскольку по макроскопическим признакам плодовые тела последнего вполне соответствуют аскомам M. steppicola, которые мы находим в Украине, а микроскопические признаки обоих видов, приведенные в их описаниях, полностью совпадают. Поскольку статья М.Я. Зеровой была опубликована раньше (до мая 1941 г.), чем был описан вид M. hungarica (май 1941 г.), приоритет М.Я. Зеровой как автора вида является неоспоримым и этот гриб должен называться M. steppicola.

Ключевые слова: грибы, редкий вид, исключение из Красной книги, юг Украины, Венгрия, Morchella hungarica

Morchella steppicola (Pezizales, Ascomycota) was described by the Ukrainian mycologist M.Ya. Zerova on the basis of a sample collected by D.K. Zerov in 1930 in the outskirts of Karlivka town, Poltava Region. From the 1950s to 1990s, the fungus was found in Donetsk, Kherson, Kirovohrad, and Luhansk Regions. Since it was occasionally encountered, it was included in the second edition of the Red Data Book of Ukraine as a xeromeridional species with a disjunctive range in category III (a rare species). However, in 1991-2010, M. steppicola was recorded in a number of new localities in Cherkasy, Donetsk, Luhansk, Odesa, Sumy, and Zaporizhzhia Regions. The fungus was found not only in the virgin steppe, but also in disturbed plant communities: on burnt lands, sites used by off-road motor vehicles, pastures including those heavily trampled by cattle, along railroad tracks, on fire places in forest plantations, neglected lands. The third edition of the Red Data Book of Ukraine reports that M. steppicola was found in at least 12 regions of Ukraine. At present the fungus is also known in other countries, namely in Azerbaijan, Germany, Hungary, Kazakhstan, Moldova, Russia (Rostov Region), Serbia, Slovakia, Tajikistan, Turkmenistan, and Uzbekistan. Recently, the information flow about the distribution of M. steppicola in Ukraine has increased significantly. Therefore, the article contains all available data about the localities of this fungus registered after publication of the third edition of the Red Data Book of Ukraine. It is concluded that M. steppicola is a common species in the South of Ukraine. The fungus occurs quite often primarily in the steppe, but it is also widespread in the forest-steppe zone of Ukraine, producing numerous fruit bodies. Despite the fact that M. steppicola is listed in the Red Data Book of Ukraine, it is traditionally collected in large numbers by local population, which does not affect the condition of the fungus. Considering that neither M. steppicola, which is humus saprotroph, nor its habitats are threatened, it should be excluded from the Red Data Book of Ukraine. However, in the areas near the northern border of the M. steppicola range (Cherkasy, Khmelnytsky, Kirovohrad, Kyiv, Odesa, Poltava, and Sumy Regions), the species should be protected at the regional level. It is noted that M. steppicola was apparently described in Hungary as M. hungarica Banhegyi, as macroscopic features of the fruit bodies of the latter fully correspond to the ascomata of M. steppicola recorded in Ukraine. In addition, microscopic features of both species given in their descriptions completely coincide. Since the article by Zerova was published earlier than the one in which M. hungarica was described, the priority of Zerova as the author of the species is undeniable and the species name of this fungus should be M. steppicola.

Keywords: fungi, rare species, exclusion from the Red Data Book, South of Ukraine, Hungary, Morchella hungarica

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Клас плазуни або рептилії: поведінка, спосіб життя, размноження та значення в природі. Види плазунів, занесені до міжнародної Червоної Книги та до Червоної Книги України, їх характеристика. Закони, за якими зберігаються занесені до Червоної книги види.

    курсовая работа [44,1 K], добавлен 13.06.2009

  • Загальна біологічна характеристика орла-білохвоста як рідкісного птаха, занесеного до Червоної книги України. Браконьєрський відстріл орланів-білохвостів як потужний негативний чинник, який підриває стан популяції рідкісного птаха, його причини.

    реферат [16,7 K], добавлен 26.08.2013

  • Вивчення будови, морфологічних характеристик, видової різноманітності ящірок фауни України, виявлення видів, занесених до Червоної книги країни. Динаміки чисельності і поширення, особливості трофічних зв’язків, добової і річної активності ящірок.

    курсовая работа [47,9 K], добавлен 20.04.2011

  • Опис представників вищих рослин Папоротеподібних, занесених до Червоної книги України, систематичне положення кожної рослини, їх загальна характеристика, місця існування. Загальна характеристика родини Платанові. Ретельний опис родини Самшитові.

    контрольная работа [24,6 K], добавлен 12.12.2010

  • Знаходження Polycoccum aksoyi Halici & V. Atienza на ареолах Aspicilia, що зростає на залізистих кварцитах старого залізорудного кар’єру та характеризується чорними зануреними псевдотеціями. Екологічні особливості та поширення ліхенофільного гриба.

    статья [569,2 K], добавлен 05.10.2017

  • Узагальнене рівняння фотосинтезу та його основні етапи: фотофізичний, фотохімічний та хімічний. Компоненти електронно-транспортного ланцюжка. Значення фотосинтезу як джерела біологічної енергії, яке забезпечує існування рослин і гетеротрофних організмів.

    презентация [666,9 K], добавлен 11.03.2013

  • Положення в структурному рівні організації екосистем та внутрішня організація об’єкту досліджень. Особливості підкласів Кліщі, Павуки, Косарики, Скорпіони. Екологічна роль класу Павукоподібних в біогеоценотичному ряді. Рівень біогеоценозу та популяції.

    курсовая работа [3,2 M], добавлен 17.09.2014

  • Происхождение и строение тела лишайников, история их изучения. Взаимоотношения гриба и водоросли в теле лишайника. Методы исследования механизма попадания продуктов фотосинтеза от водоросли к грибу в процессе их симбиотического проживания в лишайнике.

    реферат [207,6 K], добавлен 23.12.2014

  • Домашні тварини як такі види тварин, що живуть з людиною та розводяться нею. Оцінка ролі та значення домашніх тварин в розвитку і вихованні дітей. День Захисту Тварин, історія його зародження і розвитку. Основні тварини Червоної Книги України, їх захист.

    реферат [13,3 K], добавлен 07.04.2011

  • Розвиток сучасної біотехнології, використання її методів у медицині. Історія виникнення генетично-модифікованих організмів. Три покоління генетично модифікованих рослин. Основні ризики використання ГМО на сьогодні. Аргументи прихильників на його користь.

    курсовая работа [81,7 K], добавлен 15.01.2015

  • Дослідження мікрофлори повітря та води. Загальна характеристика родини Herpesviridae. Будова і властивості герпес-вірусів. Реплікація герпес-вірусів. Групи крові та інфекційні захворювання. Нова вакцина проти вірусу герпесу. Екологічні зони України.

    научная работа [1,3 M], добавлен 03.11.2015

  • Бактерії як найдавніші з усіх відомих організмів. Коротка історична довідка про їх появу. Поширення бактерій. Форми бактеріальних клітин. Спірили, бацили, вібріони, стрептококи. Рух бактерій. Монотрихи, лофотрихт, перитрихи. Автотрофи та гетеротрофи.

    презентация [7,5 M], добавлен 02.03.2015

  • Поняття дихання як сукупності фізичних та хімічних процесів, які відбуваються в організмі за участю кисню, його різновиди: зовнішнє та клітинне. Хімічні реакції під час дихання, класифікація та типи організмів за його способом: аероби та анаероби.

    презентация [8,0 M], добавлен 19.03.2014

  • Поняття про біосферу та її взаємодія з іншими оболонками. Роль живих організмів у біосфері. Перші уявлення про біосферу як "область життя" та зовнішню оболонку Землі. Товщина біосфери на полюсах Землі. Групи організмів: продуценти, консументи, редуценти.

    презентация [1,5 M], добавлен 25.04.2013

  • Будова та життєвий цикл кишковопорожнинних. Гідроїдні, сцифоїдні та коралові поліпи. Гідра як один із небагатьох представників прісноводних кишковопорожнинних. Короткий опис деяких представників гідроїдних поліпів, занесених до Червоної книги України.

    реферат [4,6 M], добавлен 17.12.2009

  • Розгляд питання про вплив генетично модифікованих організмів на людство. Використання методів геної модіфікації для вирішення проблем з промисловим забрудненням екології. Експериментальні дані про негативну дію ГМО на рослини, організми тварин та людини.

    реферат [15,9 K], добавлен 10.05.2012

  • Характеристика шкідників і збудників захворювань рослин та їх біології. Дослідження основних факторів патогенності та стійкості. Аналіз взаємозв’язку організмів у біоценозі. Природна регуляція чисельності шкідливих організмів. Вивчення хвороб рослин.

    реферат [19,4 K], добавлен 25.10.2013

  • Фізико-географічні умови Київської області. Характеристики та проблеми збереження весняних ефемероїдів флори регіону. Методи вивчення популяцій ефемероїдів. Створення нових природно-заповідних об’єктів. Ефективність охорони весняних ефемероїдів.

    курсовая работа [2,4 M], добавлен 08.10.2014

  • Характеристика нижнього та верхнього відділів крейдяного періоду Землі, його тривалість та особливості, зміни клімату, розвиток рослин та їх поширення. Поява нових видів черевоногих молюсків, плезіозаврів і пліозаврів. Причини вимирання динозаврів.

    реферат [20,1 K], добавлен 23.06.2010

  • Життєва форма як пристосованість організмів до певного способу життя, загальна характеристика впливу екологічних факторів на їх основні види. Аналіз поглядів різних вчених-ботаніків (у тому числі і Серебрякова) на класифікацію життєвих форм організмів.

    курсовая работа [591,5 K], добавлен 21.09.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.