Генезис та динаміка ареалу Sarothamnus scoparius (Fabaceae) у межах України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Генезис та динаміка ареалу Sarothamnus scoparius (Fabaceae) у межах України

Віктор Мельник

Питання про генезис ареалу Sarothamnus scoparius (Fabaceae) у Східній Європі дискусійне. Цей вид було включено до Червоної книги СССР (1978) як рідкісний європейський автохтонний вид на східній межі ареалу. Він також належить до рідкісних видів флори Українського Полісся. Згідно з даними деяких авторів, він є адвентивним видом флори Східної Європи. Інформація про нього відсутня у флористичних зведеннях XIX ст., присвячених Карпатам, Поліссю і Східній Європі в цілому, оскільки на той час він не входив до складу природної флори Східної Європи. Його лише культивували в цьому регіоні, вирощуючи в лісництвах як корм для тварин. З місць культивування S. scoparius спонтанно проник у природні екосистеми, зайнявши ніші по краях лісових масивів, на лісових галявинах, в культурфітоценозах, уздовж доріг та стежок, в екотонах між лісовими та польовими угіддями. В XIX і особливо XX ст. через потепління клімату та інтенсивні антропогенні зміни природного середовища (масове вирубування лісів, відсутність обробітку землі на великих площах колишніх колгоспних полів, наявність великої кількості кар'єрів і відвалів гірських порід, де S. scoparius знаходить сприятливі умови для місцезростань) значно збільшуються темпи міграції цього виду. Сильні морози та посухи дещо стримують, але не зупиняють його міграції на схід, яка відбувається широким фронтом по антропогенних екосистемах на Поліській низовині, та по річкових долинах - на Волино-По- дільській височині. Неоднакова поведінка S. scoparius у двох регіонах України зумовлена різницею показників вологості повітря. Вологий клімат Поліської низовини сприятливіший для росту та розвитку субатлантичного виду S. scoparius, ніж менш вологий клімат Подільської височини. З аналізу географічного поширення та умов місцезростань S. scoparius в історичному аспекті видно, що цей вид є кенофітом та ергазіофітом флори України. Віднесення його до рідкісних автохтонних видів флори України є помилковим.

Ключові слова: Sarothamnus scoparius, ареал, географічне поширення, місцезростання, угруповання, адвентивний вид, Україна

Вопрос о генезисе ареала Sarothamnus scoparius в Восточной Европе является дискусионным. Этот вид был включен в Красную книгу СССР (1978) как редкий европейский автохтонный вид на восточной границе ареала. Он также отнесен к редким видам флоры Украинского Полесья. Согласно данным некоторых авторов, он является адвентивным видом флоры Восточной Европы. Информация о нем отсутствует во флористических сводках XIX ст., посвященным Карпатам, Полесью и Восточной Европе в целом, т. к. в то время он не входил в состав природной флоры Восточной Европы. Его культивировали в этом регионе, выращивая в лесничествах в качестве корма для животных. С мест культивирования S. scoparius спонтанно проник в природные экосистемы, заняв ниши по окраинам лесных массивов, лесным полянам, в культурфитоценозах, вдоль дорог и тропинок, в экотонах между лесными и полевыми угодьями. В связи с потеплением климата и интенсивным антропогенными изменениями природной среды (массовые вырубки лесов, отсутствие обработки полей на больших площадях, наличие карьеров и отвалов горных пород) S. scoparius находит благоприятные местообитания, значительно увеличивая скорость миграции в XX и особенно в XXI ст. Сильные морозы и засухи несколько сдерживают, но не останавливают его миграцию на восток. Она проходит по Полеской низменности широким фронтом в антропогенных экосистемах, а на Волыно-Подольской возвышенности - по речным долинам. Неодинаковое поведение S. scoparius в двух регионах Украины объясняется различными показателями влажности воздуха. Влажный климат Полеской низменности больше подходит для роста и развития субатлантического вида S. scoparius, чем менее влажный климат Волыно-Подольской возвышенности. Из анализа географического распространения и условий местообитаний S. scoparius в историческом аспекте видно, что он является кенофитом и эргазио- фитом современной флоры Украины. Отнесение его к редким автохтонным видам флоры Украины является ошибочным.

Ключевые слова: Sarothamnus scoparius, ареал, географическое распространение, местообитание, сообщество, адвентивный вид, Украина

The issue of the range of Sarothamnus scoparius in Eastern Europe remains problematic. This species, listed in the Red Data Book of USSR (1978) as a rare autochthonous species near the eastern limit of its range, is also a rare species of Ukrainian Polissya. According to data of other authors, S. scoparius is an adventive species of the flora of Eastern Europe. Sarothamnus scoparius is not listed in the floristic reports of the 19th century from the Carpathians, Polissya and Eastern Europe in general. At that time it was not a component of the native flora but was cultivated in forestries as a forage plant for wild animals. From cultivation sites S. scoparius was spread to natural ecosystems, occuping niches in forest margins, forest glades, forest plantations, along forest routes and paths, in ecotones between forests and fields. The rate of migration of S. scoparius increased in the 20th century and especially in the 21st century due to climate warming and intensive antropogenic pressure on the environment (forest cut on large scale, abandoned fields, presence of many open pits and rock dumps, and other suitable habitats for S. scoparius). Strong frost and drought slow down but do not stop migration of S. scoparius to the east. This migration takes place in the Polissya lowland through various landscape ecosystems and in Volhynian-Podolian Upland along river valleys. Differing behaviour of S. scoparius in two regions of Ukraine may be explained by air humidity. More humid climate of the Polissya lowland is more suitable for the growth and development of a subatlantic species S. scoparius than less humid climate of Volhynian-Podolian Upland. Analysis of geographical distribution and habitats of S. scoparius in historical aspects shows that this species is a kenophyte and ergasiophyte in the Ukrainian flora. Sarothamnus scoparius is by mistake regarded as a rare autochtonian species in Ukraine.

Keywords: Sarothamnus scoparius, range, geographical distribution, habitat, community, adventive species, Ukraine

Sarothamnus scoparius (L.) W.D.J. Koch (= Cytisus scoparius (L.) Link) (Fabaceae) тривалий час вважали рідкісним видом для флори Східної Європи. Цей вид було внесено до Червоної книги колишнього СРСР (Krasnaia kniga..., 1978). Однак деякі автори (Kleopov, 1990) відносили його до інвазійних видів Східної Європи. З метою встановлення походження та сучасного стану популяцій цього виду на східній межі ареалу ми вивчали його географічне поширення та умови місцезростань в історичному аспекті від початку флористичних досліджень в Україні до наших днів.

Матеріали та методи

Динаміку розширення ареалу S. scoparius в Україні вивчали на основі аналізу географічного поширення і умов місцезростань в минулому та сучасних умовах. Польові дослідження проводили впродовж Фітоценотичні описи та виділення асоціацій з участю S. scoparius здійснювали за методикою, прийнятою в Східній Європі (Korchagin, 1976; etc.). Окрім експедиційних досліджень проведено аналіз флористичних і фітоценотичних праць від В. Бессера до наших днів і матеріалів гербаріїв (CBR, CHER, KW, KWHA, KWU, LW, LWS, LWKS, UU та Рівненського краєзнавчого музею) й електронної бази даних Plantarium [http://www. plantarium.ru/]. Місцезнаходження наведені за гербарними матеріалами, літературними джерелами та усними вказівками.

Peзультати та обговорення

Sarothamnus scoparius -- cубатлантичний елемент флори Європи (Walter, Straka, 1970). На сьогодні його ареал займає територію від Ірландії до Білорусі та України, від півдня Скандинавського п-ва до півдня Піренейського, Апеннінського та Бал- канського п-вів (Meusel et al., 1965; Fries, 1968; Hulten, Fries, 1968). Дискусійним є питання про східну межу ареалу цього виду. Згідно з даними Г. Чечотт (Czeczott, 1927), вона проходить уздовж р. Вісли. Г. Мойзель зі співавторами (Meusel et al., 1965) зауважують, що природний ареал S. scoparius охоплює більшу частину Польщі, за винятком Люблінської височини та Мазовецької низовини. Н.В. Козловська та В.І. Парфьонов (Kozlovska, Parfenov, 1972) вважають, що східна межа суцільного поширення виду приблизно збігається з державним кордоном між Польщею, Білоруссю й Україною, а на схід від неї відомі окремі локальні місцезнаходження виду. Й. Зелінський (Zielinski, 1974) зауважував, що східну межу ареалу цього виду неможливо встановити через те, що в багатьох випадках важко виявити, чи місцезнаходження є природними, чи вони виникли внаслідок діяльності людини.

У флористичних працях XIX--початку XX ст., присвячених флорі України, Полісся та Карпат (Besser, 1822; Rogovych, 1869; Montrezor, 1886; Pachoskii, 1897; Pax, 1908), відсутня інформація про географічне поширення S. scoparius на території нашої країни. Лише в роботі І.Ф. Шмальгаузе- на (Shmalgauzen, 1886) є вказівка на те, що цей вид гербаризував A. Анджейовський в околицях м. Ро- китне на Київщині. У своїй праці "Flora Ukrainy" (Andzejowski, 1869), яка, по суті, є визначником родів та описом їхньої морфології, A. Анджейовський наводить рід Sarothamnus Wimm. без видової назви. Очевидно, на той час цей вид культивували в околицях м. Рокитного.

У гербарії Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (KW) зберігається зразок S. scoparius, зібраний В. Монтрезором у Ялті в 1882 р. Оскільки в горах Криму цей вид не зростає, зразок міг бути зібраний лише з культивованої рослини.

У львівських гербаріях (LW, LWS) зберігаються зібрані в XIX ст. зразки цього виду зі Львова та його околиць (історичні райони й околиці міста -- смт Брюховичі, Голоско, Личаків, Погулянка) (Lobarzewski, 1955, LWS; Dzieduszyckp 1875, LWS; Biocki, 1888, LW), а також з території сучасної Львівської обл. -- околиці с. Тележинці (Мос- тиський р-н) (Druszll, 1899, LW), околиці смт Броди (Ciesielski, 1877, LW) і с. Маркопіль (тепер Бродівський р-н) (Shauer, 1876, LWS); сучасної Тернопільської обл. -- околиці с. Більче-Золоте (Борщівський р-н) (Biocki, 1888, LW) та с. Ратищі (Зборівський р-н) (Shauer, 1885, LW). Аналіз даних, що містяться на етикетках цих зборів S. scoparius, показав, що цей вид у Галичині тоді зростав по краях лісових масивів, на галявинах, у лісових культурах, уздовж лісових доріг і стежок, екотопів між лісом і полем (див. список, рисунок, a).

Важлива інформація міститься на етикетці, що супроводжує збір В. Дідушицького (Dzieduszycki, 1875, LWS), де вказано, що S. scoparius використову- ли як корм для тварин. Очевидно, з цією метою В. Дідушицький та інші поміщики інтродукували рослину в Галичину і вирощували в своїх приватних лісах. Звідси вона поширилася на прилеглі території на Поділлі та на Малому Поліссі, зайнявши екологічні ніші в місцях антропогенного порушення лісових екосистем.

У XIX ст. S. scoparius був малопоширеною рослиною не лише на території України, а й в сусідній Польщі. Як свідчать дані, наведені в статті Дж. Крижановський (Krzyzanowski, 1883), осередки його природного зростання розміщувалися переважно в західній і північній частинах країни, поблизу міст Ченстохова, Золотий Потік (Силе- зія та Черськ, Помор'я). Найближчий від України локалітет був поблизу м. Гура-Кальвирія (сучасне Мазурське воєводство). З огляду на цінність S. scoparius як високодекоративної, медоносної, лікарської та кормової, ґрунтозакріплювальної рослини автор цитованої статті рекомендує широко впроваджувати його в культуру.

Таким чином, результати аналізу літературних і гербарних даних XIX ст. свідчать про те, що в Україні та на прилеглих до неї територіях Польщі S. scoparius дико не зростав, його лише впроваджували в культуру. Цей процес тривав і в першій половині XX ст.

Н.А. Троїцький (Troitskii, 1916) писав, що S. scoparius культивують у деяких лісництвах на Волинському Поліссі. Він наводить три локаліте- ти рослини в околицях м. Сарни, сіл Збуж та Сте- пань (сучасна Рівненська обл.), припускаючи антропогенне походження цих місцезростань (див. рисунок). Й. Панек (Panek, 1939) виявив S. scoparius на Волинській височині, де був значний осередок зростання в околицях м. Рівне та в навколишніх селах, він часто траплявся по окраїнах лісових масивів соснових і мішаних лісів. М.Г. Попов (Popov, 1949) наводить на Закарпатті локалітет S. scoparius із околиць м. Мукачево.

У роботі, присвяченій атлантичному елементу флори Польщі, до складу якої на той час входила Західна Україна, Г. Чеготт (Czecott, 1927) зазначає,

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

що східна межа ареалу S. scoparius проходить уздовж р. Вісли, а поза нею в Карпатах та на Поділлі поширення цього виду залежить від діяльності людини, пов'язаної з інтродукцією рослин.

В узагальнювальних роботах із хорології рослин, написаних у той час в Україні, S. scoparius віднесено до здичавілих рослин (Barbarych, 1955; Kleopov, 1990). Картину географічного поширення S. scoparius в Україні в першій половині XX ст. доповнюють гербарні дані. Так, гербарні етикетки підтверджують, що тоді культивували S. scoparius. Збір цього виду із околиць с. Антоніни (тепер Хмельницька обл.) (Кучерява, 1932, KW) супроводжує етикетка з інформацією про те, що рослини висаджували тут по лісових зрубах як корм для зайців. З осередків культивування вид поширився на прилеглі території в Карпатах, на Волино-По- дільській височині, Поліській низовині й досяг Придніпровської височини (Черкаська обл., околиці с. Тальне) (Косець, Сивоголовко, 1936, KW) (див. список, рисунок, b).

З другої половини ХХ ст. участь S. scoparius у рослинному покриві України стає значнішою. Східна межа його поширення досягає Чернігівщини, де було виявлено зарості, які виникли з насаджень штучного походження в Казарській лісовій дачі Мринського лісництва та в Краснянському лісництві над Десною (Slobodian, 1967).

М.П. Слободян (Slobodian, 1967) виявив локалі- тет S. scoparius в Українських Карпатах між селами Зелене та Бистриця (Надвірнянський р-н, Івано- Франківська обл.), де його висіяли для закріплення країв шляху. У 60-80-х рр. минулого століття вид поширився в Передгірній частині Карпат -- на околицях м. Чернівці, у Глибоцькому, Сторожи- нецькому, Вижницькому р-нах Буковини та в Ужгородському, Мукачівському й Хустському районах Закарпаття (Kostevych, 1971; Badei, 1988).

В останні десятиріччя S. scoparius спонтанно поширився в Українських Карпатах -- від Закарпаття та Прикарпаття до поясу букових лісів, на Українському Поліссі -- від польсько-українського кордону до Чернігівщини, та в Лісостепу -- до Східного Поділля та Наддніпрянщини (список, рисунок, c).

Сучасна східна межа спонтанного географічного поширення S. scoparius в Україні проходить на Лівобережному Поліссі по лінії міст Чернігів--Ні- жин-Носівка (Чернігівська обл.), повертає на захід до Поліського р-ну Київської обл., далі спускається на південь по адміністративному кордону між

Київською і Житомирською обл. й по р. Рось і лінії населених пунктів Радомишль Житомирської обл., Біла Церква і Рокитне Київської обл. до м. Сміла Черкаської обл., звідти повертає на захід і проходить через Гайсинський, Тульчинський та Вапняр- ський р-ни Вінницької обл., досягаючи м. Ямполя.

Замічено відмінності в географічному поширенні S. scoparius на Поліській низовині та Волино- Подільській височині. Наведені в списку документально зафіксовані на Поліссі місцезнаходження не повною мірою відображають картину географічного поширення цього виду в регіоні. Очевидно, існує значно більше локалітетів, ніж їх зафіксували дослідники. В останні роки вид став настільки масовим на Поліссі, що його ботаніки зазначають у кожному куточку на правобережжі Полісся. Зважаючи на значну подібність фізико-географічних умов різних частин регіону та наявність великої кількості екотопів, сприятливих для росту і розвитку S. scoparius, логічно припустити, що й у тих частинах Полісся, де в останні роки не проводились ботанічні експедиції, він буде так само поширений, як і в добре досліджених місцевостях. На Волино-Подільській височині S. scoparius трапляється значно рідше. Його місцезнаходження приурочені переважно до річкових долин.

Sarothamnus scoparius відзначається широкою екологічною амплітудою, однак найчастіше він приурочений до піонерних, добре освітлених, ме- зофільних, ацидофільних екотопів. В Атлантичній Європі він зростає на лісових галявинах і вирубках, обабіч доріг та стежок, осипах гірських доріг, на вересовищах, у чагарникових заростях на необроблюваних полях (Atlas..., 2008). У Центральній Європі S. scoparius приурочений до дубових лісів на кислих ґрунтах (союз Quercion robori-petracea Br.- Bl. 1932), березово-дубових лісів, угруповань союзу Ulici-Sarothamnion Doing ex Weber 1997, до лісових культур сосни, закладених на піщаних дюнах, і до вересовищ із домінуванням Calluna vulgaris (L.) Hull (Walter, Straka, 1970; Ellenberg, Leuchmann, 2010).

У передгірному поясі Карпат і на території Закарпатської обл. S. scoparius утворює суцільні зарості. Його угруповання представлені асоціацією Sarothamnetum varioherbosum 1,5--2,0 м заввишки. Участь едифікатора досить значна -- 90--95% основного ярусу (Badei, 1988).

На Українському Поліссі S. scoparius входить до складу лісових угруповань скельнодубових лісів Quercetum (petraeae) majanthemosum (bifolii) та соснових лісів Pinetum (sylvesrtis) convallarioso (majalis)-hylocomiosum, які детально описані нами раніше (Melnik, 1989; Melnik et al., 2009). Зауважимо лише, що участь S. scoparius у цих угрупованнях зазвичай незначна, його проективне покриття до 1%. Лише на лісових галявинах він може утворювати суцільні зарості з проективним покриттям 100%, що ми спостерігали в околицях с. Лутці Новоград- Волинського р-ну Житомирської області.

В останні роки відбувається масова експансія S. scoparius у лісові культури. У верхній частині межиріччя Горинь--Случ вид зростає в лісових куль- турфітоценозах на двох піщаних гривах, утворених системою дюн. Ці гряди простягаються на 10 км з півночі на південь від с. Бережки Дубровицько- го р-ну до с. Любиковичі Сарненського р-ну (Рівненська обл.), уздовж залізниці та шосе. Піщані дюни засаджені культурами сосни 50-60-річно- го віку. Лісове угруповання належить до асоціації Pinetum (sylvestris)-vaсcinioso (myrtilli)-hylocomiosum. Деревостан монодомінантний. Середній діаметр дерев становить 34--36 см, висота -- 21 м. У підліску зростають Frangula alnus Mill., Sambucus racemosa L., Sorbus aucuparia L., Sarothamnus scoparius. Підріст представлений Pinus sylvestris L. та Quercus robur L. Трав'яно-чагарничковий ярус флористично багатий, розріджений, з проективним покриттям 60%. Домінантом є Vaccinium myrtillus L. До його складу входять також Asparagus officinalis L., Betonica officinalis L., Calamagrostis epigeios (L.) Roth, Chimaphila umbellata (L.) W. Barton, Dactylis glomerata L., Dianthus pseudoserotinus Blocki, Eremogone saxatilis (L.) Ikonn., Euphorbia cyparissias L., Gypsophila paniculata L., Pilosella officinarum F. Schultz & Sch. Bip., Hypericum perforatum L., Jurinea cyanoides (L.) Rchb., Linaria genistifolia (L.) Mill., Silene eugeniae Kleopow, Peucedanum oreoselinum (L.) Moench, Poa annua L., Polypodium vulgare L., Pteridium aquilinum (L.) Kuhn, Pyrola rotundifolia L., Rumex acetosella L., Scrophularia nodosa L., Hylotelephium decumbens (Luce) V.V. Byalt, Thymus serpyllum L., Veronica officinalis L. Моховий покрив утворений Pleurozium schreberi (Brid.) Mitt. Sarothamnus scoparius найчастіше трапляється по окраїнах лісових насаджень. sarothamnus scoparius місцезростання

В останні десятиліття також відбувається інвазія S. scoparius на покинуті необроблювані поля та відвали гірських порід. На прилеглих до лісових масивів ділянках необроблюваних полів формуються молоді генерації соснових лісів. Такі екотопи є новою екологічною нішею для S. scoparius на Поліссі. Уздовж дороги Берестовець--Корчик (Костопільський р-н, Рівненська обл.) за 1 км від Берестівця на покинутому сільськогосподарському угідді сформувався молодий різновіковий сосновий ліс. Максимальний вік дерев -- до 20 років. Крім Pinus sylvestris, до складу деревостану входять Betula pendula Roth та молоді 1-3-річні Quercus robur. Поміж деревами зростають густі зарості та окремі кущі Sarothamnus scoparius з проективним покриттям 60%. Трав'яний покрив слабосформований, розріджений. До його складу входять Berteroa incana (L.) DC., Helichrysum arenarium (L.) Moench, Hypericum perforatum, Jasione montana L., Knautia arvensis (L.) Coult., Phalacroloma annuum (L.) Dumort. та рідкісний, включений до Червоної книги України (Chervona knyha..., 2009) вид Silene lithuanica Zapal. Моховий покрив утворений Pleurozium schreberi.

Нерідко можна побачити Sarothamnus scoparius обабіч лісових доріг і стежок. Обабіч лісової дороги Костопіль--Пісків (Рівненська обл.), яка проходить через грабово-дубово-сосновий ліс, S. scoparius займає вузькі смужки між дорогою та лісом. Окрім нього, тут трапляються окремі молоді дерева Alnus glutinosa (L.) Gaertn., Betula pendula, Fraxinus excelsior L., Salix aurita L. та кущі Rubus idaeus L. У несформованому трав'яному покриві представлені поодинокі особини Ajuga reptans L., Chamerion angustifolium (L.) Holub, Daucus carota L., Conyza canadensis (L.) Cronq., Hypericum perforatum, Impatiensparviflora DC., Fragaria vesca L., Leontodon autumnalis L., Phalacroloma annuum, Trifolium medium L., Urtica dioica L. Вид S. scoparius росте у вигляді окремих особин або невеликих куртин на найбільш освітлених місцях.

Sarothamnus scoparius -- характерний компонент поліських вересовищ -- рослинних угруповань із домінуванням Calluna vulgaris, що виникли внаслідок господарської діяльності людини (вирубування лісів та випалювання чагарників). На відміну від вересовищ Західної Європи, які є типом рослинності, поліські вересовища -- це лише стадія демутації лісового рослинного покриву. З часом на їхньому місці відновлюються ліси. Поліські ве- ресовища поширені на Рівненському військовому полігоні, що знаходиться на території Гощансько- го, Костопільського та Рівненського районів. Вид S. scoparius є співдомінантом рослинних угруповань. Деревний ярус представлений поодинокими молодими, віддаленими одне від одного, деревами Betula pendula, Pinus sylvestris, Pyrus communis L. У чагарниковому ярусі домінує Sarothamnus scoparius з проективним покриттям 60%. Трапляються тут Crataegus monogyna Jacq., Rosa canina L. Домінантом трав'яно-чагарничкового ярусу є Calluna vulgaris з проективним покриттям 50--80%. До складу цього ярусу входять також Achillea millefolium L., Astragalus glycyphyllos L., Briza media L., Carlina biebersteinii Bernh. ex Hornem., Centaurea scabiosa L., рідкісний, внесений до Червоної книги України (Chervona knyha..., 2009) вид Daphne cneorum L., Euphorbia cyparissias, Galium verum L., Hypericum perforatum, Jasione montana, Knautia arvensis, Potentilla argentea L., Thymus serpyllum, Vaccinium myrtillus. Моховий покрив утворений Pleurozium schreberi.

Близькі до описаних умови місцезростань Sarothamnus scoparius на материкових післялісо- вих луках на військовому полігоні на північній околиці м. Володимир-Волинський (Волинська обл.). Й. Пачоський у праці "Флора і фауна околиць Володимира-Волинського" (Pachoskii, 1888) не вказує S. scoparius. У 20-30-х рр. XX ст. територія теперішнього військового полігону належала польським землевласникам, які тут активно насаджували гаї. Очевидно, S. scoparius вийшов із культури, здичавів, активно розмножився і став співдо- мінантом рослинних угруповань. У розрідженому деревно-чагарниковому ярусі полігону поодиноко та компактними групами зростають Populus tremula L., Pinus sylvestris, Betula pendula, Pyrus communis, Crataegus monogyna, Prunus spinosa L., Rosa canina, Genista germanica L., Chamaecytisus ruthenicus (Fisch. ex Woloszcz.) Klaskova, Cerasus mahaleb (L.) Mill. Флористично багатий трав'яний ярус утворюють види: Agrimonia eupatoria L., Anemone sylvestris L., Allium oleraceum L., Anthyllis vulneraria L., Arabidopsis thaliana (L.) Heynh., Astragalus glycyphyllos, Briza media, Calamagrostis epigeios, Calluna vulgaris, Carex hirta L., Carlina biebersteinii, Centaurea scabiosa, Clematis recta L., Securigera varia (L.) Lassen , Digitalis grandiflora Mill., Equisetum arvense L., Euphorbia cyparissias, Festuca pratensis Huds., Fragaria viridis Duchesne, Galium verum, Holcus mollis L., Hypericum perforatum, Jasione montana, Knautia arvensis, Lavatera thuringiaca L., Linaria vulgaris L., Lotus corniculatus L., Medicago lupulina L., Myosotis micrantha Pall. ex Lehm., Orobanche lutea Вaumg., Pilosella officinarum, Plantago media L., Platanthera bifolia (L.) Rich., Potentilla argentea, Ranunculus acris L., Melandrium latifolium (Poir.) Maire, Thymuspulegioides L., Trifolium medium, T. pratense L., Vicia cracca L., Viola arvensis Murray.

Як уже було зазначено, в останні роки спостерігається масова міграція Sarothamnus scoparius у кар'єри та на відвали гірських порід. Він поширюється по базальтових кар'єрах в урочищі Янова Долина в с. Базальтове (Костопільський р-н, Рівненська обл.). Особливо значною є участь цього виду в кар'єрах № 2 та № 3. Тут є відвали глин шоколадного кольору, які утворилися в процесі гіпергенезу вулканічних туфів. Через виклиню- вання підземних вод частина території кар'єрів затоплена водою. Наявність родючого, добре зволоженого субстрату сприяє інтенсивному формуванню рослинного покриву на цих відвалах. Основу деревного ярусу, загущеного в одних місцях

розрідженого -- в інших, створюють різновікові (1--30 років) генерації Pinus sylvestris. До складу де- ревостану входять також Fraxinus excelsior, Robinia pseudoacacia L., Populus nigra L., P. tremula, Salix alba L. Добре розвинені розлогі кущі S. scoparius з проективним покриттям 60--80%, заввишки до

м, займають вільний від дерев простір. До складу чагарникового ярусу входять також Genista tinctoria L., Salix cinerea L., S. aurita, S. myrsinifolia Salisb. Трав'яний покрив розріджений, не зімкнений, фрагментарний з проективним покриттям близько 20%. До його складу входять Achillea millefolium, Anthemis tinctoria L., Betonica officinalis, Carlina biebersteinii, Securigera varia, Daucus carota, Oenothera biennis L., Eryngium planum L., Euphorbia sequieriana Neck., Equisetum arvense, рідкісний вид Equisetum ramosissimum Desf., Galium verum, Galeopsis speciosa Mill., Lotus corniculatus, Lythrum salicaria L., Melilotus albus Medik., M. officinalis (L.) Pall., Nonea pulla (L.) DC., Origanum vulgare L., Pimpinella saxifraga L., Ranunculus acris, Saponaria officinalis L., Silene dichotoma Ehrh., Solanum nigrum L., Tussilago farfara L., Trifolium medium.

На Подільській височині замічено Sarothamnus scoparius уздовж залізниці поблизу станції Мос- тиська (Львівська обл.), на узліссі букового лісу в околицях с. Золотий Потік, у Золотопотіцькому лісництві (Бучацький р-н, Тернопільська обл.). Старовіковий буковий ліс приурочений до підвищення в рельєфі. Окрім Fagus sylvatica L., до складу деревостану входять поодинокі дерева Acer pseudoplatanus L. Підріст утворений Fagus sylvatica, Acer campestre L., A. pseudoplatanus, Fraxinus excelsior. У підліску зрідка трапляються Daphne mezereum L.,

Euonymus verrucosus Scop. Трав'яний покрив утворюють Galium odoratum (L.) Scop., Aegopodium podagraria L., Atropa bella-donna L., Aposeris foetida (L.) Cass. ex Less., Euphorbia amygdaloides L., Laserpidium latifolium L., Lunaria rediviva L., Paris quadrifolia L., Salvia glutinosa L. Зрідка по окраїнах лісового масиву трапляється Sarothamnus scoparius.

Результати аналізу динаміки географічного поширення S. scoparius від початку флористичних досліджень в Україні (XIX ст.) до наших днів та умов місцезростання цього виду свідчать про те, що у нашій флорі він є адвентивною рослиною, кенофі- том і ергазіофітом. Його участь є досить значною на антропогенно-похідних екотопах (на перелогах, відвалах гірських порід, вересовищах, материкових луках, уздовж доріг і стежок) і незначною -- у лісових угрупованнях.

З кінця XIX ст. до початку XXI ст. відбулося підвищення температури повітря в позатропічних широтах на 0,8 0С. У середині 70-х рр. минулого століття в Північній півкулі потепління відбувалося більш інтенсивно, ніж у попередні роки й триває до сьогодні. В окремі десятиліття минулого століття підвищення глобальної температури повітря в середньому становило 0,046 ос, а з 70-х років -- подвоїлось (Klimat, 2003). Такі кліматичні зміни сприяли просуванню субатлантичного виду S. scoparius на схід, де він знайшов відповідні екотопи в антропогенно порушених екосистемах, площа яких в Україні зростає. Масове вирубування лісів прискореними темпами в останні десятиріччя, припинення експлуатації колишніх колгоспних полів у кінці минулого й на початку нинішнього століття, наявність великої кількості кар'єрів і відвалів гірських порід -- усе це призводить до утворення великої кількості антропогенно-поруше- них екотопів, сприятливих для росту й розвитку S. scoparius та розширення його ареалу на схід.

Як показав досвід вирощування S. scoparius у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України та наші спостереження в природі, інтенсивному просуванню S. scoparius на схід перешкоджають сильні морози та літня посуха. У ботанічному саду рослини S. scoparius були висаджені восени 2007 р. на ботанічно-географічній ділянці "Ліси рівнинної частини України". Сильні морози у 2007--2008 рр. знищили четверту частину насаджень. Рослини, які вижили, добре цвіли та плодоносили. Однак сильна посуха влітку 2008 р. та великі морози у 2008--2009 рр. спричинили відмирання половини рослин. Вижили лише рослини нової генерації, вирощені з насіння, зібраного в 2008 р.

Після суворих зим у Sarothamnus scoparius відмічено почорніння та відмирання стебел, однак у наступному вегетаційному сезоні відбувалася регенерація значної частини популяції. Таке явище ми спостерігали в околицях станції Мостиська на Львівщині в 2010--2011 рр. Очевидно, сильні морози та літні посухи дещо сповільнюють, але не зупиняють міграції S. scoparius на схід. На Поліській низовині відбувається його інтенсивна міграція у антропогенно порушених екотопах різних екосистем, а на Волино-Поділлі він розповсюджується переважно по долинах річок. Така відмінність, очевидно, пов'язана з різними показниками вологозабезпеченості обох регіонів (Klimat.., 2003). Поліська низовина є більш зволоженим регіоном, ніж Воли- но-Подільська височина, тому її кліматичні умови сприятливіші для росту й розвитку субатлантично- го виду S. scoparius.

З огляду на викладене вище внесення S. scoparius до Червоної книги колишнього Радянського Союзу (Krasnaia kniga..., 1978) та списку рідкісних видів Полісся (V kraiu..., 1989) було помилковим через використання старих хорологічних даних. Аналіз географічного поширення й умов місцезростань S. scoparius в історичному аспекті та вивчення його сучасного стану в Україні переконливо підтверджують належність цього виду до кенофітів та ер- газіофітів нашої флори, ареал якого інтенсивно розширюється на схід.

Висновки

Детальне вивчення хорології та еколого-ценотич- них особливостей Sarothamnus scoparius дає підстави спростувати погляд на нього як на рідкісний автохтонний вид флори України в дискусійному питанні про генезис його ареалу в Східній Європі. S. scoparius -- адвентивний вид, кенофіт та ергазіо- фіт сучасної флори, який у недалекому минулому (до XIX ст.) був відсутній на території нашої країни. Це підтверджується відсутністю відомостей про нього в усіх зведеннях XIX ст. про флору Карпат, Полісся, Волино-Поділля й Східної Європи. Вид було завезено в Україну в XIX ст. Його вирощували як кормову, медоносну, лікарську та декоративну рослину. З місць культивування він проник у прилеглі екосистеми, де знайшов екологічні ніші по краях лісових масивів, на лісових галявинах, у лісових культурфітоценозах, уздовж доріг і стежок, в екотопах між лісовими та польовими угіддями. Темпи інвазії S. scoparius та його міграції на схід значно прискорились у XX і особливо XXI ст. у зв'язку з потеплінням клімату та інтенсивними антропогенними змінами природного середовища (масове вирубування лісів, зростання площ перелогових земель, наявність великої кількості кар'єрів і відвалів, де S. scoparius знаходить сприятливі умови для місцезростань), а також розширенням географії його культивування як кормової, ґрунтозакріплюваль- ної та декоративної рослини. Сучасна східна межа спонтанного географічного поширення S. scoparius в Україні проходить на Лівобережному Поліссі по лінії міст Чернігів--Ніжин--Носівка (Чернігівська обл.), звідти повертає на захід до Поліського р-ну (Київська обл.), далі спускається до межі між Київською й Житомирською областями, звідти повертає на захід і проходить через Гайсинський, Тульчинський та Вапнярський райони (Вінницька обл.), досягаючи м. Ямполя. Інтенсивну міграцію дещо стримують в окремі роки, але не зупиняють, сильні морози та посухи. Міграція S. scoparius відбувається широким фронтом на Поліській низовині та по річкових долинах на Волино-Подільській височині. Неоднакову поведінку цього виду в різних регіонах на східній межі ареалу можна пояснити різними показниками їхнього зволоження. Вологий клімат Полісся сприятливіший для росту та розвитку субатлантичного виду S. scoparius, ніж клімат Волино-Поділля.

Список місцезнаходжень Sarothamnus scoparius в Україні

КАРПАТИ ТА ЗАКАРПАТСЬКА НИЗОВИНА

-- Закарпатська обл.: Берегівський р-н: окол. м. Берегове, 1960, Чопик (KWHA). Великоберез- нянський р-н: вище від с. Чорноголова, на схилах до потоку Бистриця, 29.07.1948, Гринь (KW). Виноградівський р-н: Виноградівське л-во, Чорна гора, у виногаднику та на узліссі, 05.1965, Глеба (UU); там само, 26.06.1979, Любченко (KW). Карпатський біосферний заповідник, урочище Кізій, 9.08.1991, Антосяк (CBR). Іршавський р-н: с. Вільхівка, 10.05.2012, Лоя (усне повідомлення); с. Загаття, суходільні луки, 24.05.1962, Мандрик (UU); там само, 26.06.1976, Фодор (UU). Мукачівський р-н: окол. с. Грабово (Badei, 1988); окол. м. Мукачево, свіжа букова діброва Д 04.08.1961,

Козлова (CHER); окол. смт Чинадійово, чагарники, 09.06.1959, Чернекі (UU); там само, 11.05.1980, Фодор (UU); там само, 29.08.1989, Шевера (KW); там само, 10.12.2016, Лоя (KWHA). Перечинський р-н: м. Перечин, залізничний насип, 03.06.1957, Пердук (UU); полонина Рівна, берег р. Шипіт, 02.07.1953, Неймет, Фодор (UU); окол. с. Тур'я Поляна, на схилі понад залізницею в долині р. Шипіт, 08.06.1947, Харкевич (KWHA); с. Тур'ї Ремети, 10.12.2016, Лоя (KWHA). Рахівський р-н: окол. с. Кваси, на узліссі, 06.06.2009, Ковальчук (Plantarium, http://www. plantarium.ru/page/image/id/242069.html ); пн. окол. смт Кобилецька Поляна, біля дороги, 24.08.2013, Беднарська, Вербицький (LWKS); Рахівське л-во, ур. Підділ (Красне Плесо), 27.05.1981, Кудрич, Та- сенкевич (CBR ). Свалявський р-н: с. Неліпино, пі- слялісова лука, 10.08.1962, Лявинець, Фодор (UU). Тячівський р-н: Угольське л-во, окол. с. Мала Уголька, у долині потоку Вежанський, 22.06.1979, Вайнагій, Фодор (CBR ); окол. с. Мала Уголька, Вайнагій, Тасенкевич, Сухарюк, Кльоц (CBR). Ужгородський р-н: с. Анталовці, військовий полігон, 02.05.2007, Лоя (усне повідомлення); пн. окол. м. Ужгород, (03.05.2007) Лоя (усне повідомлення); с. Циганівці, ліс, 10.05.1949, Резніченко (KW).

-- Івано - Франківська обл.: Болехівська міськрада, с. Поляниця, у буковому лісі, 13.08.1949, Мельничук (LWS). Долинський р-н: між с. Старий Мізунь і смт Вигода, Шарковецьке болото, між сфагнумом, 28.06.2004, Скібіцька (LWKS). Калуський р-н: окол. м. Калуш, на схилах долини р. Лімниці, ліщинові чагарники на місці дубово-букового лісу, 21.05.1978, Ткачик (LW). Коломийський р-н: окол. с. Товмачик, на узбіччі лісової дороги біля тисового заповідника, 30.06.1958, Артемчук (CHER). Косівський р-н: окол. с. Кути, на схилі гори, 24.05.1978, Бортняк (KWU); пд.-зх. окол. с. Старі Кути, ур. Каменець, лука на схилі. 25.09.2005, Данилик, Сенчина (LWKS); окол. с. Химчин, буковий ліс із осокою волосистою, кв. 21, 19.07.1966, Горохова (CHER); кам'янистий схил р. Черемош між селами Тюдів і Кути, 30.07.1966 (CHER). Надвірнянський р-н: між сс. Зелене та Бистриця, вздовж полотна вузькоколійного залізничного шляху (Slobodian, 1967); 2 км на пд.-зх. Від с. Максимець, на березі потоку неподалік контори Горганського л-ва, 19.07.2004, Сичак (LWKS); с. Максимець, 28.08.2010, Гелюта (Plantarium, http://www.plantarium.ru/page/image/id/102668. html); між сс. Максимець і Бистриця, схил гори, 18.06.2011, Гелюта (http://www.plantarium.ru/page/ image/id/102668.html); Рожнятівський р-н: с. Нижній Струтинь, на еродованому березі р. Чечва, 27.06.1969, Артемчук, Сшедонин (CHER); пн. окол. с. Осмолода, біля моста, 21.06.1963, Берко (KW); окол. с. Осмолода, темнохвойний ліс над р. Лімни- ця, 12.07.1967, Дубовик, Чопик (KW).

-- Львівська обл.: Дрогобицький р-н: окол. м. Борислав, ур. Буковиця, 27.06.1969, Дубовик, Моро- зюк (KW); окол. с. Доброгостів, на узліссі хвойного лісу біля ставу, 21.07.2004, Скібіцька (LWKS); м. Трускавець, санаторій «Конвалія», 9.06.2014, Одинець (Plantarium ). Мостиський р-н: окол. м. Мостиська, вздовж залізниці, 2010, Мельник (усне повідомлення); окол. с. Шегині, 1889, Druszll (LW). Самбірський р-н: пн.-зх. окол. с. Воютичі, пасовище на лучних ділянках, біля дороги, Кагало, Скібіцька, Коротченко (LWKS). Сколівський р-н: окол. с. Підгородці, НПП «Сколівські Бескиди», післялісові ділянки олучнених зрубів і лук над селом, Кагало, Андрєєва (LWKS). Старосам- бірський р-н: окол. с. Бусовисько, г. Камінь-Со- кіл, 29.06.1970, Лазебна (LWS); 4 км на пд.-сх. від с. Лютовисько, узлісся ялицевого лісу, 11.07.1986, Зеленчук (LW).

-- Чернівецька обл.: Вижницький р-н: (Kostevych 1971). Глибоцький р-н: смт Глибока, галявина біля кладовища, IV терраса р. Серій, 15.07.1953, Горохова (KW, CHER); окол. смт Глибока, узлісся дубово-букового лісу, 21.06.1980, Ткачик (LW); окол. с. Валя Кузьмина, дубовий ліс, кв. 31, 01.07.1959, Горохова, Вальчук (CHER); між сс. Валя Кузьмина та Тарашани, по трасі Чернівці -- Тереблече, узлісся букового лісу навпроти заправки, 28.09.2014, Волу- ца (CHER); окол. с. Йорданешти, узлісні луки навколо полігону, 28.09.2014, Волуца (CHER); окол. с. Кам'яна, на галявині букового лісу, біля лісової дороги, 16.07.1963, Горохова, Заєць (CHER); с. Опришени, на поляні в буково-дубовому лісі, 07.07.1959, Горохова (CHER). Кіцманський р-н: окол. с. Стрілецький Кут, на узліссі букового лісу, вздовж дороги, біля 24 кв., 08.07.1955, Горохова (CHER). Путильський р-н: в окол. г. Великий Камінь, верхів'я р. Білий Черемош, 23.07.1969, Козакова, Стопкань (KWHA). Чернівецький р-н: г. Це- цино в окол. м. Чернівці, галявина в буковому лісі, 15.08.1958, Артемчук (CHER); г. Цецино, лісова лука, 22.07.1959, Погребняк (CHER); окол. м. Чернівці, г. Цецино, від «Орлиного гнізда» до г. Ревне Кіцманського р-ну, Ревнянське л-во, узлісся, 02.11.2014, Решетюк, Волуца (CHER). Сторожи- нецький р-н: Міжрічинське л-во, у лісі урочища «Зубринець», круті південні та південно-західні еродовані схили (Kostevych, 1971).

ПОЛІССЬКА НИЗОВИНА

Волинське Полісся. -- Волинська обл.: Володи- мир-Волинський р-н: пн. окол. м. Володимир-Во- линський, військовий полігон, суходільна лука, значні зарості на площі 25 км2, (3.05.2016), Ба- ранський (KW). Ківерцівський р-н: окол. с. Скре- готівка, зарості молодих сосон на колишньому колгоспному полі, 2015, Мельник (KW); Цуманський ліс, 18.05.1984, Памірник (KWU). Ковельський р-н: окол. с. Скулин, узлісся соснового лісу, 3.07.1980, Романюк (KWU). Любешівський р-н: Дольське л-во, Сваловицька дача, дубово-соснові ліси, 2009, Прядко (KW). Маневицький р-н: Мане- вицьке л-во, сосновий ліс на пісках, 14.07.2000, Дідух (KW); Черемський природний заповідник, сосновий ліс, 26.06.2002, Коніщук (KW). Старови- жівський р-н: окол. с. Поліське, у лісі, 25.09.1965, Наливайло, Котов (KW); окол. с. Смоляри, скель- нодубовий ліс, 20.07.2004, Мельник, Баранський (KW). ТТТаттький р-н: Ростанське л-во, (1977), Івченко (KW); окол. смт Шацьк, 3.07.1978, Мельник (LWS).

-- Рівненська обл.: Березнівський р-н: Малуське л-во, на узліссі мішаного лісу, 7.06.1974, Антонова (Рівненський краєзнавчий музей ); між сс. Сов- па -- Хмелівка, узбіччя шосейної дороги в сосновому лісі, 30.06.2016, Мельник, Баранський (усне повідомлення). Гощанський р-н: між сс. Матіїв- ка -- Пустомити, Рівненський військовий полігон, 2005, Мельник, Савуш (KWH). Дубровицький р-н: пн.-зх. окол. с. Любиковичі, культури соснового лісу на піщаних дюнах, поодинокі кущі (Melnik, Baranskyi, Shinder, Rak, 2009). Зарічнянський р-н: с. Неньковичі, сосново-дубовий ліс, 18.07.1950, Барбарич (KW); Острівське л-во, мішаний ліс на березі великого болота, 8.06.1981, Антонова, Ан- дрієнко (Рівненський краєзнавчий музей). Кос- топільський р-н: окол. с. Базальтове, базальтовий кар'єр, 01.07.2016, Мельник, Левон, Баранський (KW); 1 км на пн.-зх. від с. Берестовець, уздовж польової дороги Берестовець -- Корчин, 29.06.2016, Мельник, Баранський (KW); уздовж лісової дороги Костопіль -- Пісків, 2016, Мельник (KW); 1 км на сх. від с. Корчин, узбіччя лісової дороги між сс. Корчин -- Головин, сосновий ліс, 29.06.2016, Мельник,

Баранський (KW); с. Мирне, узлісся соснового мезофітного лісу, 09.07.1999, Кагало, Беднарська (LWKS); 3 км на сх. від с. Нова Любомирка, піщане зниження на території військового полігону, 2015, Шиндер (KWHA). Рівненський р-н: Клеванське л-во, 1977 !вченко (KW). Сарненський р-н: сосновий ліс між сс. Калинівка та Волоша, 16.07.1983, Антонова (Рівненський краєзнавчий музей ); окол. с. Клесів, у сосновому лісі біля дороги, 15.06.2004, Беднарська, Орлов, Шиян (KW, LWKS); Сарненський ДЛГ, Степанське л-во, кв. 52, сосновий ліс, 13.07.1983, Антонова (Рівненський краєзнавчий музей); окол. м. Сарни, сосновий ліс, Андрієн- ко (Рівненський краєзнавчий музей ).

Житомирське Полісся. -- Рівненська обл.: Берез- нівський р-н: Надслучанська Швейцарія, на узліссі сосново-дубового лісу, 11.06.1978, Андрієнко, Ура (KW). Рокитнівський р-н: окол. с. Березове в сухому березово-сосновому лісі, 12.08.1967, Кузмичев (KW); 2 км на захід від с. Будки-Сновидовицькі, у лісі вздовж дороги, 06.07.1950, Барбаричі (KW).

-- Житомирська обл.: Новоград-Волинський р-н: Городоцький ДЛГ, окол. с. Лугиці, 2010, Мельник, Баранський, Шиндер (KWHA). Овруцький р-н: Кованське л-во, скельнодубовий ліс рододендроновий, 2000, Орлов, Якушенко, Воробйов (усне повідомлення). Олевський р-н: 2 км на зх. від с. Білокоровичі, біля старого доту, мезофітна лука, 18.06.2004, Беднарська, Орлов, Шиян (LWKS). Радомишльський р-н: Білківківське л-во, сосновий ліс, 22.06.1978, Мякушко, Коцюба (KWU); окол. смт Радомишль (Бельке) (Pachoskii, 1897). Романівський р-н: с. Гвіздярня, на узліссі грабовососнового лісу, 20.07.1951, Барбарич (KW); с. Голу- бин, 21.07.1932, Барбарич (KW).

Київське Полісся. -- Київська обл.: Поліський р-н: смт Поліське, на зниженні у свіжому сосновому лісі на захід від льонокомбінату, 30.09.1982, Бортняк (KWU); окол. с. Шевченкове, Котовське л-во, в сосновому лісі, поодинокі кущики, рідко, 20.10.1978 (KWU); там само, 26.08.1980, Бортняк, Войтюк (KWU); с. Шевченкове, субір, 30.06.1984, Бортняк, Войтюк (KWU).

Чернігівське Полісся. -- Чернігівська обл.: Ніжинський р-н: північніше м. Ніжин, 25.11.2006, Багацька (KWHA). Носівський р-н: Мринський лісгосп, Казарська лісова дача (Slobodian, 1967). Чернігівський р-н: с. Сіножатське, Краснянське л-во, окремі куртини вздовж дороги та квартальної просіки (Slobodian, 1967).

Мале Полісся. -- Львівська обл.: Бродівський р-н: окол. м. Броди, ліс, 1877, Ciesielski (LW); с. Мар- копіль, 1876, Shauer (LWS); пн. окол. м. Броди, дубово-сосновий ліс, 01.05.1958, Барбарич, Кучерява (KW, KWU). Буський р-н: 6 км південніше від с. Боложинів, на узліссі, 06.05.1989, Зеленчук (LW). Золочівський р-н: окол. ос. Туркотин, Камінна гора, сосновий ліс, 22.05.1955, Бухало (LW). Кам'янко-Бузький р-н: пн.-сх. окол. с. Тадані, у дубово-сосновому лісі, при дорозі, 26.06.1993, Ку- зярін (LWS).

-- Рівненська обл.: Дубнівський р-н: окол. с. Буща, мішаний ліс, біля вирубки, 05.06.1985, Шумілова (KW).

-- Хмельницька обл.: Славутський р-н: м. Неті- шин, озерце біля Хмельницької АЕС, 17.08.2002, Губарь (KW); Шепетівське л-во, 1967, Слободян (KW).

ВОЛИНСЬКА ВИСОЧИНА

-- Рівненська обл.: Рівненський р-н: окол. с. Біла Криниця (Panek, 1939); між с. Карпилівка та хутором Ядвипіль (Panek, 1939); окол. с. Колоден- ки (Panek, 1939); м. Рівне в сосновому лісі, багато, 19.05.1938, Панек (KW).

-- Львівська обл.: Сокальський р-н: с. Бірки, 06.1899, Dzieduszycki (LWS).

РОЗТОЧЧЯ

-- Львівська обл.: окол. м. Львова, 1875, Dzieduszycki (LWS); пн. окол. м. Львів, смт Брю- ховичі, 1888, Biockii (LW); Брюховичі, ліс, Rehman (det. Кузярін, LWS); східні окол. смт Брюховичі, на узліссі букового лісу поблизу кладовища, 17.03.2015, Сичак, Кузярін (LWKS); м. Львів: Голоско, 1888, Biockii (LW); Личаків, F. Herbich (LWS); г. Піскова, Фотинюк (det. Кузярін LWS); Погулянка, 1855, Lobazewski (LWS); м. Львів, 14.05.2009, Коновалова (LWS). Городоцький р-н: 2,4 км на схід від с. Дроз- довичі, край соснових посадок, 10.07.2015, Кагало (LWKS); околиці с. Заверещиця, 1 км на пд.-зх. від залізничної станції Затока, 1-ша тераса р. Верещи- ця, сухі луки на пісках, 04.07.2001, Сичак, Кагало (LWKS). Миколаївський р-н: с. Красів, на узліссі, 5.08.1966, Лазебна (LWS). Яворівський р-н: окол. с. Калинівка (Порудне), жорнівцеве пустище на незначному зниженні низькогрядового рельєфу Присянської рівнини (Slobodian, 1967); с. Ставки, заповідник «Розточчя», урочище «Горбки», кв. 10, 11, 16, «географічні культури», на піску вздовж дороги, 13.08.1987, Кагало (LWKS); окол. с. Старичі, сухі, піщані схили рідколісного сосняку, 12.08.1987, Кагало (LWKS).

ПОДІЛЬСЬКА ВИСОЧИНА

-- Вінницька обл.: Вінницький р-н: окол. м. Вінниця, ліс Кабачок, 16.07.1925 (KW); с. Стрижав- ка, дубовий ліс, 20.05.1981, Орлов (KW). Гай- синський р-н: с. Степашки сугрудок біля р. Південний Буг, 24.08.1956, Осичнюк (KWU). Не- мирівський р-н: с. Сокілець, 22.08. 1932, Гринь, Михайленко (KW). Тульчинський р-н: с. Печера, 29.08.1957 (KWU); на північ від с. Шпиківка, у рові біля грабового лісу, 30.07.1929, Котов (KW). Ям- пільський р-н: на захід від с. Гальжбіївка, дубовий ліс, 17.07.1929, Котов (KW).

-- Львівська обл.: Золочівський р-н: 3 км на схід від с. Червоне, на вирубці, 06.08.1984, Волгін (LW). Перемишлянський р-н: околиці с. Під'ярків, Під'ярківська гора, 12.06.1959, Бухало (LW); пд.-сх. окол. с. Під'ярків, сухі луки на старих перелогах, 09.06.2014, Кагало, Скібіцька (LWKS).

-- Тернопільська обл.: Бережанський р-н: пд. окол. с. Гутисько, оліго-мезотрофні луки на вершині пагорба над селом, між карстовими лійками, 25.07.2002, Сичак, Кагало (LWKS). Бор- щівський р-н: с. Більче-Золоте, лісові культури, 1888, Blockii (LW). Бучацький р-н: окол. с. Золотий Потік, Золотопотіцьке л-во, на узліссі букового лісу, 18.07.2002, Мельник, Баранський (KW). Збо- рівський р-н: с. Ратищі, Shauer (LW).

-- Хмельницька обл.: Красилівський р-н: с. Ан- тоніни, по лісових зрубах, за словами селянина посаджений для зайців, 1932, Кучерява (KW).

ПРИДНІПРОВСЬКА ВИСОЧИНА

-- Київська обл.: Білоцерківський р-н: м. Біла Церква, заповідник, 16.05.1966, Коляда, Грисюн (KWHA). Рокитнянський р-н: окол. смт Рокитне, Анджейовський (KW).

-- Черкаська обл.: Тальнівський р-н: окол. м. Тальне, на узліссі, 29.08.1936, Косець, Сивого- ловко (KW).