Імуноморфологічні та імуногістохімічні показники сполучної тканини пародонта у щурів при пародонтиті та гінгівіті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний фармацевтичний університет

ІМУНОМОРФОЛОГІЧНІ ТА ІМУНОГІСТОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ ПАРОДОНТА У ЩУРІВ ПРИ ПАРОДОНТИТІ ТА ГІНГІВІТІ

Анотація

В роботі представлені результати вивчення імуноморфологічних та імуногістохімічних показників сполучної тканини пародонта у щурів при пародонтиті та гінгівіті. Ґоунтовного дослідження місцевого імунітету безпосередньо у вогнищі пошкодження не проводилося. Така можливість з'явилась лише з впровадженням імуногістохімічних методів. Відомо, що в запально-репаративних реакціях приймають участь різні популяції клітин, і на різних етапах запалення регуляція розвитку подальших подій послідовно переходить від однієї до іншої популяції. Спочатку ініціюється посилення агрегації тромбоцитів, відбувається дегрануляція тромбоцитами речовин, серед яких є сполуки, що здійснюють прямий стимулюючий вплив на колагенсинтезуючі клітини, тромбоцитарний фактор росту, ендотеліальний фактор росту та ін. Як наслідок, при вираженому запальному процесі в сполучній тканині спостерігаються розлади імуноморфологічних та імуногістологічних показників. Встановлено, що в місцевій клітинній імунній реакції пріоритетною є Т-клітинна реакція з переважанням цитотоксичних CD8 - Т-клітин як при пародонтиті, так і при гінгівіті. Концентрація CD8 - Т-лімфоцитів навколо кровоносних судин при гінгівіті та навколо дрібних слинних залоз при пародонтиті з лімфоепітеліальними та лімфоендотеліальними пошкодженнями свідчить про автоімунну цитотоксичну агресію в патогенезі вивчених захворювань.

Ключові слова: імуногістохімія, пародонтит, гінгівіт, імунітет.

Стаття є самостійним фрагментом науково-дослідної теми «Клітинні та молекулярні механізми розвитку і корекції патологічних станів», № держ. реєстрації 0115U000966.

Аннотация

ИММУНОМОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И ИММУНОГИСТОХИМИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ ПАРОДОНТА У КРЫС ПРИ ПАРОДОНТИТЕ И ГИНГИВИТЕ Черемисина В. Ф.

Ключевые слова: иммуногистохимия, пародонтит, гингивит, иммунитет.

В работе представлены результаты изучения иммуноморфологических и иммуногистохимических показателей соединительной ткани пародонта у крыс при пародонтите и гингивите. Основательного исследования местного иммунитета непосредственно в очаге повреждения не проводилось. Такая возможность появилась только с использованием иммуногистохимических методов. Известно, что в воспалительно-репаративных реакциях принимают участие различные популяции клеток, и на разных этапах воспаления регуляция развития дальнейших событий последовательно переходят от одной к другой популяции. Сначала инициируется усиление агрегации тромбоцитов, происходит дегрануляция тромбоцитами веществ, среди которых соединения, которые оказывают прямое стимулирующее влияние на коллагенсинтезирующие клетки, тромбоцитарный фактор роста, эндотелиальный фактор роста и др. Вследствие этого при выраженном воспалительном процессе в соединительной ткани наблюдаются расстройства иммуноморфологических и иммуногистологических показателей. Установлено, что в местной клеточной иммунной реакции приоритетной является Т-клеточная реакция с преобладанием цитотоксических CD8 - Т-клеток как при пародонтите, так и при гингивите. Концентрация CD8 - Т-лимфоцитов вокруг кровеносных сосудов при гингивите и вокруг мелких слюнных желез при пародонтите с лимфоэпителиальными и лимфоендотелиальными повреждениями свидетельствует об аутоиммунной цитотоксической агрессии в патогенезе изученных заболеваний.

Summary

IMMUNOMORPHOLOGICAL AND IMMUNOHISTOCHEMICAL INDICATORS OF PERIODONTAL CONNECTIVE TISSUE IN RATS WITH PERIODONTITIS AND GINGIVITIS Cheremisina V. F.

Key words: immunohistochemistry, periodontitis, gingivitis, immunity.

This article presents the results of the study of immunomorphological and immunohistochemical parameters of parodontal connective tissue in rats with periodontitis and gingivitis. A thorough investigation of local immunity was not conducted directly at the focus of the injury. Such an opportunity appeared only with the introduction of immunohistochemical methods. It is known that various population of cells participate in inflammatory-reparative reactions, and the various stages of the development of subsequent events in different phases of inflammation consistently passes from one to another population. Initially, an increase in platelet aggregation is initiated, following the platelet degranulation of substances, among which there are compounds that have a direct stimulating effect on collagen-synthesizing cells, platelet growth factor, endothelial growth factor, and others. As a result, with the expressed inflammatory process in the connective tissue, there are disorders of immunomorphological and immunohistological parameters. It has been assumed that in the local cellular immune response, the T-cell reaction with predominance of cytotoxic CD8 - T cells, both during periodontitis and with gingivitis, is a priority. Concentration of CD8 - T lymphocytes around blood vessels with gingivitis and around small salivary glands during periodontitis with lymphoepithelial and lymphoendothelial lesions indicates autoimmune cytotoxic aggression in the pathogenesis of disease research.

Вступ

Диференційна діагностика захворювань пародонту - одна із найбільш складних проблем в стоматологічній практиці, що обумовлено схожістю клінічних проявів різних нозологічних форм, часто не до кінця з'ясованим етіопатогенезом. Особливу увагу дослідників на сьогодні привертають питання резорбції сполучної тканини пародонту та механізми її відновлення. В останній час з впровадженням сучасних методів дослідження з'явилася можливість ревізії накопичених знань про захворювання тканин пародонту та їх розглядання з імунологічної та молекулярної позиції. Раніше імунологічні дослідження зводилися, в основному, до вивчення імунокомпетентних клітин та імуноглобулінів периферичної крові [1;6]. Ґрунтовного дослідження місцевого імунітету безпосередньо у вогнищі пошкодження не проводилося. Така можливість з'явилась лише з впровадженням імуногістохімічних методів. Відомо, що в запальнорепаративних реакціях приймають участь різні популяції клітин, і на різних етапах запалення регуляція розвитку подальших подій послідовно переходять від однієї до іншої популяції. Спочатку ініціюється посилення агрегації тромбоцитів, відбувається дегрануляція тромбоцитами речовин, серед яких є сполуки, що здійснюють прямий стимулюючий вплив на колагенсинтезуючі клітини, тромбоцитарний фактор росту, ендотеліальний фактор росту та ін. Внаслідок, при вираженому запальному процесі в сполучній тканині спостерігаються розлади імуноморфологічних та імуногістологічних показників [2].

В механізмах розвитку гінгівіту важливе значення відіграє стрес. Це пов'язано з ін'єкціями, їжею, екстракцією зубів та ін. В результаті в крові підвищується рівень глюкокортикоїдів. В зв'язку з цим зниження оксипроліну в сечі з гінгівітом може свідчити про уповільнення синтезу та розпаду сполучної тканини в цілому. Це обумовлено, скоріш за все, тим, що підвищення глюкокортикоїдів в крові пригнічує активність клітин, які синтезують колаген. В результаті адаптаційні резерви організму виявляються вичерпаними, і пошкодження починає проявлятися на системному рівні [2].

Мета дослідження

Встановлення деяких імуногістохімічних та морфологічних механізмів, а саме Т-лімфоцитів, сегментоядерних нейтрофілів, сегментоядерних лейкоцитів, гранулоцитів в патогенезі пародонтиту та гінгівіту.

Матеріали та методи дослідження

Експерименти проведено на нелінійних лабораторних білих щурах-самцях масою 260,0±20,0, які були розподілені на 4 групи: 1 група - інтактний контроль для пародонтиту; 2 група - щури з пародонтитом; 3 група - інтактний контроль для гінгівіту; 4 група - тварини з гінгівітом. Пародонтит викликали за методом Пєшкової Л. В. [5], гінгівіт моделювали за методом [4].

Біопсійний матеріал брали під місцевої анестезією 4 %-им розчином ультракаїну. Біоптат фіксували в 12 % нейтральному формаліні, заливали в парафін, зрізи товщиною 4-5 мкм фарбували гематоксиліном та еозином, пікрофусцином за Ван-Гізон. Імуногістохімічним методом виявляли CD3 - , CD4 - , CD8 - , CD43 - (Т-хелпери, цитотоксичні Т-лімфоцити), CD20 - (В-лімфоцити), CD68 - (макрофаги).

Для підрахунку клітин використовували мікросітку Г. Г. Автандилова [1]. Визначали кількість CD3 - , CD4 - , CD8 - , CD43 - , CD20 - , CD68 - .

Експериментальні маніпуляції здійснювали у відповідності з принципами Європейської конвенції про захист хребетних тварин (Страсбург, 1986), «Загальними принципами експериментів на тваринах», схваленими I Національним конгресом з біоетики (Київ, 2001) та вимогами «Порядку проведення науковими установами дослідів, експериментів на тваринах» (2012) [3].

Статистичну обробку результатів дослідження проводили непараметричним методом за допомогою U-критерія Манна-Уітні [2]. Достовірними вважали результати при р<0,05. А також здійснювали із застосуванням пакета статистичного аналізу «Statistica 8.0» з використанням параметричних та непараметричних методів аналізу [6].

Результати дослідження та їх обговорення

В результаті гістологічного дослідження виявлені припухлі колагенові волокна, набряк міжклітинної тканини, як при пародонтиті, так і при гінгівіті. В сполучній тканині між кровоносними судинами виражена лімфоцитарна та плазмоцитарна інфільтрація, місцями - келоїдні зміни. Імуногістохімічно в стромі зустрічаються як CD3 - T, так і CD20 - В-лімфоцити та переважання CD8 - Т-клітин. В сполучній тканині, в лімфоцитарних інфільтратах з вираженою перевагою в порівнянні із сегментоядерними лейкоцитами, представлені лімфоцити. Кількість гранулоцитів приблизно в 8-10 разів менше порівняно з лімфоцитами. Цікава особливість виявлена в динаміці кількісних показників лімфоцитів в залежності від захворювання: максимальна кількість CD4 - ТН-лімфоцитів представлено при гінгівіті (90,2±3,31; 39,9±3,25), а при пародонтиті їх кількість скорочується майже вдвічі (50,3±2,11; 15,9±2,15) (табл 1).

пародонтит гінгівіт щур імуногістамічних

Таблиця 1

Кількісні показники імунокомпетентних клітин при пародонтиті та гінгівіті (X±SX)