Лишайники та ліхенофільні гриби Чалбаської арени нижньодніпровських пісків (Херсонська область)

Північні та південні елементи

Вік арен визначається дослідниками по різному [ГОРДІЄНКО, 1969], однак більшість сходиться на рис-вюрмському інтергляціалі. При цьому, Каховська і Чалбаська арени вважаються найдавнішими. Близькість водного куполу під піщаним масивом та наявність озер (Чалбаські луки, Буркутські плавні, Криві та Шелеменські озера) забезпечують постійне зволоження атмосферного повітря у лісових біотопах. Поєднання едафічних, гідрологічних та біотопічних умов на Чалбаській арені дозволяють існувати тут деяким «північним» елементам біоти. Так, на цій території було знайдено три види сфагнових мохів (Sphagnum squarrosum Crome, S. fimbriatum Wils., S. falax (Klinggr.) Klinggr.) [BOIKO, 1986], що віддалені від найближчого місцезнаходження у Дніпропетровській області на 400 км. У Буркутських плавнях ростуть судинні рослини Ophyoglossum vulgatum L. та Lycopodiella inundata (L.) Holub [Boiko, 1988; Moysiyenko et al., 2012], що відомі далеко на півночі України.

Серед лишайників тут також можна знайти подібні лісові північні, наприклад Punctelia subrudecta, що було знайдено неподалік від Кривих озер на корі Alnus glutinosa. На рівнині відомо всього вісім локалітетів, де трапляється цей вид [Oxner, 1993]. Найближче його місцезнаходження знаходиться в 600 км на північ (Голосіївський ліс, Київська область). Досить несподіваною була знахідка рідкісного північного лишайника Absconditella lignicola, який зростає на деревині Salix alba (654 см в обхваті). Найближча його знахідка була зроблена в околицях села Кострино (Закарпатська область) [Coppins et al., 2005]. З Чалбаської арени ми повідомляємо про зростання Cladonia macilenta, який є звичайним лишайником, що росте на гнилій деревині у Карпатах, рідше у Криму, а на рівнині не часто трапляється у лісовій зоні [Oxner, 1968; KHODOSOVTSEV et al., 2017c]. Кущистий лишайник Usnea glabrescens знайдений у декількох локалітетах на Чалбаській арені. Найближчі місцезнаходження цього виду відомі у Західному Лісостепу (Хмельницька область) та Лівобережному Поліссі (Київська область) [Oxner, 1993]. Єдина знахідка Caloplaca monacensis у степовій зоні виявлено на корі старих Quercus robur. Раніше цей лишайник у межах України відмічали у Криму, Карпатах та Чернігівській області [Soun et al., 2011]. Єдине міцезростання в Україні на Чалбаській арені відомо для північного виду Candelariella kuusamoensis [KHODOSOVTSEV, 2005]. За останні роки ми виявили два місцезростання, по суті дві слані лишайника Lepra albescens. Найближчі його місцезнаходження на півдні у Гірському Криму [KHODOSOVTSEV, Redchenko, 2002], а на півночі - на Донецькому Кряжі [Nadyeina, Kondratyuk, 2008]. Серед рідкісних північних лісових лишайників, які відомі з кількох місцезнаходжень у степовій зоні України, слід відмітити Bacidia rubella, Buellia griseovirens, Chaenotheca trichialis, C. chlorinn, Cladonia arbuscula, Lecanora chlarotera, Phlyctis argena, Porina aenea, Pseudoschismatomma rufescens. Згідно з сучасною загальною тенденцією до потепління та аридизації клімату [APTROOT, 2009], ми оцінюємо стан популяцій цих лишайників як вразливий, а деякі з них вважаємо реліктами раннього голоцену.

Крім «північних», декілька атлантичних лишайників також було відмічено на Чалбаській арені. При дослідженні представників роду Ramalina, нами було знайдено кілька сланей Ramalina canariensis (Буркутські плавні, на Fraxinus escelsior). Цей лишайник занесений до Червоної книги України [Red Data Book, 2009] і був відомий з трьох середземноморських локалітетів Криму (Новий Світ, Мису Март'ян та Карадаг) [Khodosovtsev, Redchenko, 2002; Khodosovtsev, 2003]. Також на корі Fraxinus excelsior вперше для рівнини відмічено Bacidia fraxinea. Раніше цей вид був відмий з Кримського півострова [Coppins et al., 2001]. На межі з Чалбаською ареною, у лісосмугах, було знайдено єдине в Україні місцезростання лишайника Candelaria pacifica [Klymenko, 2014], який росте у регіонах із зволоженим атлантичним кліматом. На наш погляд, ще одним атлантичним видом, який поширюється у лісах степової зони України, є Anaptychia crinalis. Найближчі його місцезнаходження були відмічені на південному макросхилі Кримського півострова [KHODOSOVTSEV, 2004]. Цей вид потребує охорони принаймні на місцевому рівні. Нещодавно на території Кінбурнського півострова нами був знайдений Athallia alnetorum [KHODOSOVTSEV et al., 2017], що також відмічений і на Чалбаській арені. Найближчі його місцезнаходження знаходяться на Чорноморському узбережжі Туреччини [VondrAk et al., 2017]. Ми гіпотетично допускаємо, що занос атлантичних елементів до Чалбаської арени скоріше всього розпочався у другій половині голоцену і продовжується до теперішнього часу.

Охорона лишайників

На території Чалбаської арени виявлено три види лишайників, що занесено до Червоної книги України [Red Data Book, 2009]. Найменше занепокоєння викликає популяція лишайника Cetraria aculeata, спеціальні таксономічні, созологічні та популяційні дослідження якого були зроблені у межах України [Nadyeina et al., 2013]. Лишайник росте в угрупованнях Xanthoparmelietum pokornyi, рідше у Placynthiello uliginosi-Cladonietum rei та Cladonietum alcicornis, як на відкритих кучугурах, так обабіч штучних соснових лісових масивів. Лише дві невеличкі популяції Xanthoparmelia camtschadalis, які складалися з декількох сланей, були знайдені на Чалбаській арені. Уперше за межами Кримського півострова був відмічений епіфітний лишайник Ramalina canariensis. Його популяція представлена усього декількома сланями в оточенні Evernia prunastri, Ramalina pollinaria, R. fastigiata, що росли на одному дереві Fraxinus excelsior в Буркутських плавнях. У межах Чалбаської арени знайдено 10 видів лишайників, що потребують охорони на регіональному рівні [Chervonyi..., 2013]. Популяції Anaptychia ciliaris, Bacidia rubella, Lecania ephredrae, Parmelina quercina, Phlyctis argena, Usnea hirta на території Чалбаської арени знаходяться у задовільному стані. Виявлено більше десяти дерев, де ці лишайники утворюють проективне покриття від 1 до 30%. Ці лишайники відмічалися нами щорічно під час відвідування арени. Проте, лише поодинокі слані Candelaria concolor (єдина знахідка у 2007 році), Chaenotheca trichialis (єдина знахідка у 2017 році), Flavoparmelia caperata (єдина знахідка у 1992 році), Parmelina tiliacea (єдина знахідка у 2017 році), Placynthiella olygothropha (єдина знахідка у 1995 році), U. glabrescens (остання знахідка у 1992 році) зареєстровані нами протягом усього періоду дослідження Чалбаської арени. При детальному дослідженні лишайників арени нами були в останні роки знайдені Absconditella lignicola (2017 рік), Anaptychia crinalis (2016 рік), Athallia alnetorum (2015, 2016 та 2017 роки), Bacidia fraxinea (2017 рік), Candelaria pacifica (2015 рік), Cladonia macilenta (2016 рік), Caloplaca monacensis (2016 рік), Lepra albescens (2016 та 2017 роки), Chaenotheca chlorino. (2017 рік), Porina aenea (2015 рік), Pseudoschismatomma rufescens (2015 рік), Punctelia subrudecta (2016 рік), для більшості з яких Чалбаська арена - єдине місцезростання у межах степової зони України. Вони можуть зникнути при нераціональному користуванні лісовими ресурсами. Тому, ми пропонуємо включити їх до наступного переліку видів, що охороняються у межах Херсонської області за категорією «вразливі». Для охорони біотопів Чалбаської арени та моніторінгу популяцій вразливих видів лишайників необхідно розширити територію національного природного парку «Олешківські піски» та створити на більшості території Чалбаської арени регіональний ландшафтний парк «Гілея».

Висновки

На території Чалбаської арени нижньодніпровських арен виявлено 160 видів лишайників, ліхенофільних та близьких до лишайників грибів, серед яких Absconditella lignicola, Anaptychia crinalis, Bacidia fraxinea, Ramalina canariensis виявились новими для рівнинної частини України, а лишайники Caloplaca monacensis, Chaenotheca chlorella, Cladonia macilenta, Lecanora chlarotera, Lepraria lobificans, Porina aenea, Punctelia subrudecta та ліхенофільний гриб Heterocephalacria physciacearum для її степової зони.

Південна частина біотопів урочища Буркутські плавні Чалбаської арени, що займають усього 0,22% площі нижньодніпровських арен, можна вважати однією із «гарячих точок» різноманіття лишайників та ліхенофільних грибів степової зони України, де сконцентровано 77% видів досліджених груп організмів по відношенню до усього їх різноманіття на нижньодніпровських пісках.

Чалбаська арена репрезентує значну кількість «північних» елементів, поява яких, скоріше всього, пов'язана із закінченням останнього зледеніння близько 10-12 тис. років тому та початком голоцену. Ймовірно, лишайники Absconditella lignicola, Candelariella kuusamoensis, Punctelia subrudecta, Usnea glabrescens можна оцінити як релікти раннього голоцену. Ми гіпотетично допускаємо, що проникнення атлантичних видів, таких як Anaptychia crinalis, Athallia alnetorum, Bacidia fraxinea, Candelaria pacifica, Ramalina canariensis до території нижньодніпровських арен скоріше всього розпочалося у другій половині голоцену і продовжується дотепер.

На території Чалбаської арени виявлено три види лишайників Cetraria aculeata, Ramalina canariensis, Xanthoparmelia camtschadalis, що занесені до Червоної книги України, та дванадцять видів лишайників, Anaptychia ciliaris, Bacidia rubella, Candelaria concolor, Chaenotheca trichialis, Flavoparmelia caperata, Lecania ephredrae, Parmelina quercina, Parmelina tiliacea, Placynthiella olygothropha, Phlyctis argena, Usnea hirta, U. glabrescens, занесених до списку видів, що потребують охорони в межах Херсонської області. Це 35% від списків лишайників, що охороняються на національному та регіональному рівнях у межах регіону.

До наступного переліку видів, що охороняються у межах Херсонської області за категорією «вразливі», пропонується включити дванадцять видів лишайників: Absconditella lignicola, Anaptychia crinalis, Athallia alnetorum, Bacidia fraxinea, Candelaria pacifica, Cladonia macilenta, Caloplaca monacensis, Lepra albescens, Chaenotheca chlorinu, Porina aenea, Pseudoschismatomma rufescens, Punctelia subrudecta, Ramalina pollinaria.

Для охорони біотопів Чалбаської арени та моніторінгу популяцій вразливих видів лишайників пропонуємо розширити територію національного природного парку «Олешківські піски» та створити на більшості території Чалбаської арени регіональний ландшафтний парк «Гілея».

Подяка

Автори вдячні М.Ф. Бойку, І.І. Мойсієнку, І.Ю. Костікову, |В.П. Поліщуку|, І. Будзанівській. О. Сенчилі, В.М. Клименку, Л.М. Гавриленко за допомогу під час сумісних експедиційних досліджень нижньодніпровських пісків. Дослідження виконано за підтримки проекту Міністерства освіти та науки України.

Размещено на Allbest.ru