Вивчення антимікробної активності настоянок кореня та листя лопуха великого

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Рід Лопух відноситься до родини Айстрові та включає 11 видів. В Україні широко розповсюджений лопух великий, менш поширені лопух малий і лопух павутинистий, а лопух дібровний зустрічається рідко [6].

Корінь лопуха великого був включений до Російської фармакопеї І, ІІ, ІІІ видання. Монографії на корінь лопуха великого включено до фармакопей ряду країн Європи і США та до Німецької гомеопатичної фармакопеї [4, 6].

В народній медицині широко застосовується сировина лопуха великого, особливо корінь. З кореня та листя готують відвари, настої та настойки, які застосовують внутрішньо або зовнішньо у вигляді примочок, обгортань і ванн [1, 5, 6].

За даними літератури корінь та листя лопуха великого проявляють сечо-, жовчогінну, кровоочищуючу, жарознижуючу, ранозагоювальну дію. Також корінь виявляє антимікробну, репаративну, десенсибілізуючу, загальнозміцнюючу та полівітамінну активність, проявляє протизапальну, спазмолітичну, в'яжучу та обволікаючу дію [1, 5, 6, 7].

Зовнішньо витяжки кореня та листя показані при різних захворюваннях шкіри: екземах, дерматитах різного походження, висипах, фурункульозі, наривах, опіках та бешистих запаленнях як антимікробний, протизапальний та ранозагоювальний засіб [6, 7]. Отже, сировина лопуха великого проявляє широкий спектр біологічної активності та широко застосовується в народній медицині, тому вивчення антимікробної активності настоянок кореня та листя лопуха великого було актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведено у відповідності з планом науково-дослідницьких робіт Національного фармацевтичного університету «Фармакогностичне вивчення біологічно-активних речовин, створення лікарських засобів рослинного походження» (№ держреєстрації 0103U000476).

Мета - вивчення антимікробної активності настоянок кореня та листя лопуха великого.

Матеріал та методи дослідження.

Для вивчення антимікробної активності використовували настоянки кореня та листя лопуха великого, які отримали за загальноприйнятою методикою [2]. В якості екстрагенту використовували 40% спирт етиловий [4].

Дослідження антимікробної активності проводили методом дифузії в агар (метод «колодязів») з використанням двошарової заливки чашок. У відповідності до рекомендацій ВООЗ для оцінки антимікробної активності настоянок використовували тест-штами Staphylococcus aureus АТСС 25923, Escherichia coli АТСС 25922, Pseudomonas aeruginosa АТСС 27853, Basillus subtilis АТСС 6633, Proteus vulgaris ATCC 4636, Candida albicans АТСС 885/653 та клінічні штами - Candida albicans, Epidermophytoh, Aspergillus niger, Penicillum. Мікробне навантаження складало 107 мікробних клітин на 1 мл середовища та встановлювалось за стандартом McFarland. Для дослідження використовували агар Мюлера-Хінтона (Дагестанський НПО «Живильні середовища») [3].

Отримані результати та обговорення.

Результати вивчення антимікробної активності настоянок кореня та листя лопуха великого наведено в таблиці.

Настоянки отримували екстрагуванням сировини 40% спиртом етиловим, тому першим етапом дослідження стало вивчення антимікробної активності екстрагенту - 40% спирту етилового. Результати дослідження показали, що 40% спирт етиловий не проявив антимікробної активності.

лопух антимікробний настоянка

Таблиця 1. Вивчення антимікробної активності настоянок кореня та листя лопуха великого

На другому етапі дослідження було виявлено, що настоянка листя проявила ширший спектр антимікробної активності ніж настоянка кореня. Найбільший діаметр зони затримки росту мікроорганізму під дією настоянки листя спостерігався по відношенню до мікроорганізму Escherichia coli АТСС 25922 (22,20+1,04мм), при цьому показник зони затримки росту даного мікроорганізму настоянки кореня був у 1,7 рази нижчий та становив 13,40+0,68мм. Дещо нижчі показники зони затримки росту настоянки листя по відношенню до мікроорганізмів Basillus subtilis АТСС 6633 (21,80+1,04мм) та Staphylococcus aureus АТСС 25923 (21,60+1,11мм). Антимікробна активність настоянки кореня по відношенню до цих мікроорганізмів відрізнялася незначно. Так діаметр затримки зони росту Basillus subtilis АТСС 6633 під дією настоянки кореня становив 16,40+0,59мм, а Staphylococcus aureus АТСС 25923 - 15,40+0,68мм.

Настоянка листя затримувала ріст Aspergillus niger на 17,80+1,04мм, при цьому настоянка кореня затримувала ріст даного мікроорганізму на 15,00+0,88 мм.

Настоянка листя затримувала ріст Penicillum, Epidermophytoh, Pseudomonas aeruginosa АТСС 27853, Candida albicans та Candida aibicans ATCC 653/885 у межах від 16,60+0,68мм до 15,40+0,68мм. При цьому настоянка кореня проявила найвищу антимікробну активність по відношенню до клінічного штаму мікроорганізму Candida albicans (діаметр затримки зони росту мікроорганізму становив 17,74+0,91мм), а по відношенню до тест-штаму Candida aibicans ATCC 653/885 дана активність в 1,2 рази була нижчою та діаметр затримки зони росту мікроорганізму становив 14,54+0,63мм. Ріст Penicillum настоянка кореня затримувала на 16,80+0,87мм, а Epidermophytoh - на 15,60+0,68мм. Найнижчу активність настоянка листя проявила по відношенню до Proteus vulgaris ATCC 4636 (діаметр затримки зони росту мікроорганізму становив 12,20+0,56мм), при цьому настоянка кореня взагалі не затримувала ріст даного організму. Настоянка кореня проявила найнижчу антимікробну активність по відношенню до Pseudomonas aeruginosa АТСС 27853 (діаметр затримки росту мікроорганізму становив 12,60+0,68мм).

Висновки:

1. В результаті проведеного дослідження було встановлено, антимікробна активність настоянки листя вища ніж у настоянки кореня.

2. Найбільший діаметр зони затримки росту мікроорганізмів під дією настоянки листя спостерігався по відношенню до мікроорганізмів Escherichia coli, Staphylococcus aureus та Basillus subtilis, а настоянки кореня - по відношенню до грибків Candida albicans та Penicillum.

3. Отримані результати будуть використані в подальших дослідженнях настоянок та вивченні їх фармакологічної активності.

Література

1. 100 самых популярных лечебных растений / сост.: В. Рыжская. - Донецк: Мультипресс, 2010. - 287 с.

2. Державна Фармакопея України / Держ. п-во «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид. - Х.: РІРЕГ, 2001.- 556 с.

3. Методичні вказівки “Визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів” МОЗ України, Київ 2007, № МВ 9.9.5-143-2007.

4. Опрошанська Т.В. Розробка технології отримання густих екстрактів кореня та листя лопуха великого / Т.В. Опрошанська, О.П. Хворост // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: зб. наукових праць. - 2012. - Вип. 1 (109). - С. 355-359.

5. Попова Н.В. Лекарственные растения мировой флоры. - Х.: СПДФЛ Мосякин В.Н., 2008. - 510 с.

6. Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование. Сем. Asteraceae (Compositae) / под ред. П.Д. Соколова. - С. Пб., 1993. - 295 с.

7. In vitro evaluation of the antibacterial activity of Arctium lappa as a phytotherapeutic agent used in intracanal dressings. / M. Gentil, J.V. Pereira, Y.T. Sousa et al. /Phytother Res. - 2006. - Vol.20, №3. - P.184-186.

Размещено на Allbest.ru