Морфологічна характеристика Perca fluviatilis (Linnaeus, 1758) Дніпровсько-Бузької гирлової системи
Характеристика головних морфологічних ознак представника хижої аборигенної іхтіофауни Дніпровсько-Бузької гирлової системи окуня — Perca fluviatilis. Аналіз статевого диморфізму окуня, порівняльна характеристика його пластичних та меристичних ознак.
| Рубрика | Биология и естествознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.12.2018 |
| Размер файла | 22,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru//
Размещено на http://www.allbest.ru//
Морфологічна характеристика Perca fluviatilis (Linnaeus, 1758) Дніпровсько-Бузької гирлової системи
Гейна К.М. - к.б.н., с.н.с., ІРГНААН України
У статті представлена характеристика головних морфологічних ознак представника хижої аборигенної іхтіофауни Дніпровсько-Бузької гирлової системи окуня -- Perca fluviatilis (Linnaeus, 1758). Результати показали, серед проаналізованих 22 пластичних ознак, у порівнянні з подібними даними сорокарічної давнини, математично достовірна розбіжність існує за переважною більшістю показників. Найбільш суттєва різниця відмічається за довжиною голови, найменшою висотою та найбільшою товщиною тіла - t-крітерій Стьюдента знаходився в межах td=10,39-18,76 при рівні значимості p<0,05.
Ключові слова. Морфологічна мінливість, пластичні, меристичні ознаки, статевий диморфізм, t-крітерій Стьюдента, рівень значимості.
Гейна К.Н. Морфологическая характеристика Perca fluviatilis, (Linnaeus, 1758) Днепровско-Бугской устьевой системы
В статье представленна характеристика основных морфологических признаков представителя хищной аборигенной ихтиофауны Днепровско-Бугской устьевой системы окуня -- Perca fluviatilis (Linnaeus, 1758). Результаты показали, среди проанализированных 22 пластических признаков, в сравнении с подобными данными сорокалетней давности, математически достоверное различие обнаружено за подавляющим большинством показателей. Наиболее существенными они отмечены за длиной головы, наименьшей высотой и наибольшой толщиной тела - t-критерий Стьюдента находился в пределах td=10,39-18,76 при уровне значимости p<0,05.
Ключевые слова. Морфологическая изменчивость, пластические, меристические признаки, половой диморфизм, t-критерий Стьюдента, уровень значимости.
Geina K.M. Morphological characteristics of Perca fluviatilis (Linnaeus, 1758) of the Dnieper-Bug delta system
The article presents a description of the main morphological characters of a representative of native predatory fish fauna of the Dnieper-Bug delta system - perch - Perca fluviatilis (Linnaeus, 1758). The results showed that among the 22 analyzed plastic characters, compared with similar data of forty years ago, a mathematically significant difference exists in the overwhelming majority of indicators. The most significant difference is marked in the length of the head, the lowest height and maximum thickness of the body - Student's t-criterion was within td = 10.39-18.76 at a significance level of p <0.05.
Keywords. morphological variability, flexible, meristic features, sexual dimorphism, Student's t-test, level of significance.
Постановка проблеми. За нашого часу у складі іхтіофауни Дніпровсько- Бузької гирлової системи кількість класичних хижаків є обмеженою. Проте за показниками чисельності окунь звичайний (Perca fluviatilis, L., 1758) є домінуючим жилим видом. Завдяки гарній пластичності по відношенню до солоності води він реєструється в пониззях Дніпра, Південного Бугу, а також впродовж південного узбережжя Дніпровського лиману та на відкритих діляках Бузького лиману з каменистими грунтами.
Враховуючи існуючу на сьогодення тенденцію зростання чисельності малоцінної непромислової іхтіофауни на фоні загального зниження чисельності хижаків, вивчення окуня звичайного Дніпровсько-Бузької гирлової системи є доволі актуальним науковим завданням, що і обумовило необхідність проведення спеціальних досліджень з цього приводу.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Літературні дані щодо морфологічних особливостей окуня Дніпровсько-Бузької гирлової системи є доволі обмеженими. Найбільш відомі публікації минулого століття більшою мірою були зорієнтовані на питаннях, пов'язаних з динамікою промислового вилучення та деякими аспектами біологічних особливостей, зокрема розмірній, статевій структурах та вгодованості [1-2].
Морфологічна характеристика окуня з різних річкових басейнів України (у тому числі і дніпровського) представлена у науковій роботі А.І. Смірнова [3], яка датується початком сімедисятих років минулого століття. Більш детальна та узагальнена інформація щодо морфологічної мінливості окуня звичайного представлена у більш пізнішій роботі А.Я. Щербухи [4].
В сучасних доступних наукових джерелах інформація, яка стосується питань характеристики морфлогічних особливостей та мінливості окуня звичайного у Дніпровсько-Бузькій гирловій системі нажаль відсутня.
Постановка завдання. Аналіз наукових публікацій переконливо вказує на актуальність досліджень, повязаних з вивченням сучасного біологічного стану окуня Дніпровсько-Бузької гирлової системи, де першочергової значимості набувають спостереження за мінливістю морфологічних ознак у часі, що обумовило головну мету дослідження.
Науково-дослідні роботи виконувалися на стаціонарних контрольних спостережних пунктах Інституту рибного господарства НААНУ, діяльність яких регламентується щорічними протокольними рішеннями Науково-промислової Ради Держрибагенства України. Досліди поставлені в рамках постійно діючої схеми екологічного моніторингу водних об'єктів України загальнодержавного значення, до переліку яких належить Дніпровсько-Бузька гирлова система. Збір та обробка первинних іхтіологічних матеріалів виконувалася згідно загальновизнаних в практиці подібних долсіджень методик та керівництв [5-7]. Математичне опрацювання результатів досліджень проводили у відповідності до рекомендацій М.О. Плохинського [8] та З.М. Аксютіної [9] на комп'ютерній техніці з використанням електронних таблиць редактора Microsoft Office Excel 2003. Мінливість морфологічних ознак проаналізована за t-крітерієм Стьюдента (td) з відповідним рівнем значимості (p<0,05). Критичне значення критерію Стьюдента для даного числа ступеней свободи (f) визначалося з урахуванням об'єму вибірки (n).
Виклад основного матеріалу дослідження. Морфологічні дослідження показали, що в сучасних умовах меристичні ознаки окуня Дніпровсько-Бузької гирлової системи є наступними: D1 ХІУ-ХУІ (М=14,53±0,11); D2 - І-II (М=1,37±0,09) 14-15 (М=14,60±0,09); A - ІІ 8-9 (М=8,73±0,0,8); P - 12-15 (М=12,97±0,13); У - 5; l.l. 60-84 (М=73,23±1,10); Sgu 5-8 (М=6,00±0,13); Sgu2 1524 (М=18,37±0,31).
Тіло високе Н=25,86±0,25% (lim 22,86-28,52%), стиснуте з боків ІН=12,79±0,18% (lim 11,06-14,65%) з двома розділеними спинними плавцями. Перший плавець розпочинається на відстані, яка дорівнює aD=29,82±0,15% (lim 28,48-31,73%) промислової довжини. Він є довшим і вищим, ніж другий плавець -lD1=33,19±0,17% та hD1=13,81±0,22% з варіабельністю (Cv) ознак відповідно 2,74 та 8,62%. Анальний плавець розміщений майже під вертикаллю початку основи другого дорсального плавця - аА=66,87±0,36% з незначною мінливістю даної ознаки - 2,91% (табл. 1).
окунь диморфізм пластичний
Таблиця 1 - Пластичні ознаки окуня Дніпровсько-Бузької гирлової системи, п=30 екз.
|
Ознака |
М |
±m |
Cv,% |
min |
max |
|
|
l, см |
22,07 |
0,59 |
14,74 |
16,50 |
27,30 |
|
|
У % до l |
||||||
|
l cor |
70,32 |
0,32 |
2,50 |
66,92 |
72,86 |
|
|
H |
25,86 |
0,25 |
5,25 |
22,86 |
28,52 |
|
|
h |
6,63 |
0,04 |
2,98 |
6,09 |
7,04 |
|
|
iH |
12,79 |
0,18 |
7,71 |
11,06 |
14,65 |
|
|
aD |
29,82 |
0,15 |
2,85 |
28,48 |
31,73 |
|
|
pD |
21,02 |
0,23 |
6,12 |
18,52 |
23,11 |
|
|
a P |
28,21 |
0,15 |
2,91 |
25,96 |
30,29 |
|
|
aV |
33,45 |
0,15 |
2,51 |
32,17 |
35,10 |
|
|
aA |
66,87 |
0,36 |
2,91 |
64,00 |
71,43 |
|
|
PV |
10,83 |
0,12 |
6,03 |
9,70 |
11,85 |
|
|
VA |
36,10 |
0,45 |
6,82 |
33,00 |
40,95 |
|
|
lD1 |
33,19 |
0,17 |
2,74 |
31,14 |
34,89 |
|
|
lD2 |
13,81 |
0,22 |
8,62 |
11,54 |
15,79 |
|
|
hDj |
18,50 |
0,21 |
6,12 |
15,87 |
20,00 |
|
|
hD2 |
10,84 |
0,25 |
12,83 |
9,09 |
17,14 |
|
|
lA |
10,13 |
0,08 |
4,27 |
8,85 |
10,99 |
|
|
hA |
13,46 |
0,13 |
5,26 |
11,90 |
14,55 |
|
|
lP |
17,07 |
0,23 |
7,26 |
15,28 |
19,00 |
|
|
lV |
17,14 |
0,19 |
6,11 |
15,24 |
19,47 |
|
|
lp |
23,05 |
0,16 |
3,91 |
21,15 |
24,35 |
|
|
lc |
27,25 |
0,21 |
4,23 |
24,76 |
29,52 |
|
|
У % до lc |
||||||
|
lr |
29,93 |
0,57 |
10,52 |
25,45 |
35,82 |
|
|
do |
19,64 |
0,80 |
22,32 |
15,28 |
36,51 |
|
|
po |
52,71 |
0,54 |
5,64 |
46,51 |
56,45 |
|
|
hc |
66,12 |
0,85 |
7,05 |
58,18 |
74,14 |
|
|
io |
25,19 |
0,24 |
5,24 |
22,22 |
28,00 |
Грудні плавці розташовані дещо ближче до рила від вертикалі через початок основи першого дорсального плавця - аР=28,21±0,15% (lim 25,96-30,29%). Відстань між парними плавцями є незначною і дорівнює PV=10,83±0,12% (lim 9,70-11,85%), а довжина приблизно рівною - відповідно lP=17,07±0,23% (lim 15,28-19,00%) та lV=17,14±0,19% (lim 15,24-19,47%).
Хвостове стебло відносно довге pl=23,05±0,16% (lim 21,15-24,34%), але невисоке h=6,63±0,04% (lim 6,09-7,04%). Голова займає до третини промислової довжини lc=27,25±0,21% (lim 24,76-29,52%), висока hc=66,12±0,85% (lim 58,1874,14%) з великими очима do=19,64±0,80% (lim 15,28-36,51%) та широким лобом lo=25,19±0,24% (lim 22,22-28,00%).
При порівнянні сучасних даних з такими, які були отримані іншими авторами у минулому столітті [3], досить очевидним є те, що в процесі трансформації річкового стоку Дніпра у морфологічній будові окуня відбулися суттєві зміни (табл. 2).
Таблиця 2 - Порівняльна характеристика пластичних ознак окуня Дніпровсько-Бузької гирлової системи,
|
Ознака |
Власні дані, п=30 |
Дніпро [31, п=26 |
||||
|
М |
±т |
М |
±т |
|||
|
1, см |
22,07 |
0,59 |
20,93 |
0,77 |
1,17 |
|
|
У % до 1 |
||||||
|
Н |
25,86 |
0,25 |
29,38 |
0,27 |
9,60 |
|
|
Б |
6,63 |
0,04 |
8,16 |
0,11 |
13,20 |
|
|
ІН |
12,79 |
0,18 |
15,43 |
0,18 |
10,39 |
|
|
аБ |
29,82 |
0,15 |
32,7 |
0,25 |
9,79 |
|
|
а V |
33,45 |
0,15 |
35,51 |
0,21 |
7,92 |
|
|
а А |
66,87 |
0,36 |
68,7 |
0,29 |
4,00 |
|
|
V А |
36,10 |
0,45 |
36,12 |
0,41 |
0,03 |
|
|
1Б, |
33,19 |
0,17 |
36,09 |
0,35 |
7,50 |
|
|
1Б2 |
13,81 |
0,22 |
15,32 |
0,29 |
4,17 |
|
|
Ш! |
18,50 |
0,21 |
18,7 |
0,27 |
0,59 |
|
|
бб2 |
10,84 |
0,25 |
12,39 |
0,22 |
4,62 |
|
|
1 - А |
10,13 |
0,08 |
11,51 |
0,19 |
6,68 |
|
|
Б - А |
13,46 |
0,13 |
15,01 |
0,17 |
7,26 |
|
|
1 - Р |
17,07 |
0,23 |
17,32 |
0,13 |
0,94 |
|
|
1 - V |
17,14 |
0,19 |
19,2 |
0,19 |
7,65 |
|
|
Р -1 |
23,05 |
0,16 |
21,12 |
0,32 |
5,36 |
|
|
1 с |
27,25 |
0,21 |
33,24 |
0,24 |
18,76 |
|
|
У % до 1с |
||||||
|
1г |
29,93 |
0,57 |
28,62 |
0,31 |
2,00 |
|
|
19,64 |
0,80 |
17,78 |
0,28 |
2,20 |
||
|
ро |
52,71 |
0,54 |
55,02 |
0,39 |
3,45 |
|
|
Бс |
66,12 |
0,85 |
65,39 |
0,46 |
0,75 |
|
|
Іо |
25,19 |
0,24 |
25,36 |
0,32 |
0,43 |
Як свідчать наведені дані за нашого часу у окуня Дніпровсько-Бузької гирлової системи стало нижчим і тоншим тіло (^=9,60-13,20; р<0,05). Дорсальний, анальний та черевні плавці змістилися ближче до рила (їд=4,00-9,79; р<0,05), а їх висота та довжина зменшилася (^=4,17-7,65; р<0,05). При цьому довжина грудних плавців не змінилася, а хвостове стебло стало довшим (їа=5,36; р<0,05). Значно коротшою стала голова (їд=18,76; р<0,05). Більшість ознак відділу голови також змінилися за винятком висоти та ширини голови ^=0,43-0,75; р<0,05).
Аналіз статевого диморфізму у окуня вказав на відсутність суттєвих розбіжностей між самцями та самицями - з 26 пластичних ознак достовірна різниця виявлена лише за 9 ознаками (табл. 3).
Наведені дані вказують на те, що у самиць окуня перший дорсальний плавець є нижчим (їа=3,93; р<0,05), а другий коротшим (^=3,32; р<0,05). При цьому і анальний плавець є більш зміщеним у каудальному напрямку (їд=3,40 р<0,05), що обумовило довшу вентроанальну відстань (їа=5,14; р<0,05). Також встановлено, що у самиць парні плавці є коротшими (їа=3,50-3,75; р<0,05), менша постдорса- льна відстань (^=2,40; р<0,05) та дещо нижче тіло (^=2,17; р<0,05). За іншими ознаками достовірних розбіжностей у морфологічній будові самців та самиць окуня не виявлено.
Таблиця 3 - Аналіз статевого диморфізму окуня Дніпровсько-Бузької гирлової системи,
|
Ознака |
Самиці, n=15 |
Самці, n=15 |
Mdif |
|||
|
М |
±m |
М |
±m |
|||
|
1, см |
23,70 |
0,61 |
20,43 |
0,84 |
3,14 |
|
|
У % до 1 |
||||||
|
1 cor |
70,19 |
0,43 |
70,44 |
0,49 |
0,39 |
|
|
H |
25,36 |
0,43 |
26,37 |
0,19 |
2,17 |
|
|
H |
6,66 |
0,06 |
6,60 |
0,04 |
0,86 |
|
|
iH |
12,46 |
0,24 |
13,11 |
0,25 |
1,88 |
|
|
aD |
29,87 |
0,22 |
29,77 |
0,23 |
0,31 |
|
|
pD |
20,50 |
0,29 |
21,54 |
0,33 |
2,40 |
|
|
a P |
28,02 |
0,24 |
28,40 |
0,17 |
1,28 |
|
|
aV |
33,23 |
0,25 |
33,67 |
0,17 |
1,47 |
|
|
aA |
67,90 |
0,47 |
65,83 |
0,38 |
3,40 |
|
|
PV |
10,72 |
0,14 |
10,94 |
0,19 |
0,95 |
|
|
VA |
37,79 |
0,52 |
34,42 |
0,40 |
5,14 |
|
|
1D, |
33,31 |
0,27 |
33,06 |
0,20 |
0,72 |
|
|
1D2 |
13,11 |
0,29 |
14,51 |
0,21 |
3,93 |
|
|
hDj |
17,91 |
0,26 |
19,09 |
0,25 |
3,32 |
|
|
hD2 |
10,76 |
0,49 |
10,91 |
0,17 |
0,29 |
|
|
1A |
10,03 |
0,15 |
10,24 |
0,06 |
1,39 |
|
|
hA |
13,16 |
0,17 |
13,76 |
0,16 |
2,56 |
|
|
1P |
16,40 |
0,15 |
17,75 |
0,35 |
3,50 |
|
|
1V |
16,54 |
0,19 |
17,73 |
0,26 |
3,75 |
|
|
1p |
22,76 |
0,20 |
23,34 |
0,25 |
1,80 |
|
|
lc |
27,26 |
0,38 |
27,24 |
0,19 |
0,05 |
|
|
У % до 1c |
||||||
|
а r |
30,96 |
0,69 |
28,89 |
0,86 |
1,88 |
|
|
d o |
20,09 |
1,55 |
19,20 |
0,47 |
0,55 |
|
|
p c |
52,78 |
0,66 |
52,64 |
0,89 |
0,13 |
|
|
h c |
67,28 |
0,89 |
64,95 |
1,42 |
1,39 |
|
|
I o |
25,25 |
0,43 |
25,13 |
0,24 |
0,26 |
Висновки
Таким чином, аналіз головних морфологічних показників окуня Дніпровсько-Бузької гирлової системи свідчить про те, що більш ніж за сорокарічний період у будові тіла відбулися значні зміни, які є наслідком трансформаційних процесів у нижній течії Дніпра. Серед порівняних 21 пластичних ознак достовірна математична різниця не виявлена лише за вентроанальною відстанню, висотою першого дорсального плавця, довжиною хвостового стебла, висотою та шириною голови. Статевий диморфізм розвинений слабко.
Список використаної літератури
Амброз А.И. Рыбы Днепра, Южного Буга и Днепровско-Бугского лимана. - К.: Изд-во АН УССР, 1956. - 405 с.
Павлов П.И. Современное состояние запасов промысловых рыб Нижнего Днепра и Днепровско-Бугского лимана и их охрана. - М.: Агропромиздат, 1964. - 298 с.
Смірнов А.І. Популяційний аналіз звичайного окуня - Perca fluviatilis (Pisces, Percidae) з різних річкових басейнів України // Збірник праць Зоологічного музею, 1971. - №34. - С. 70-76.
Щербуха А.Я. Фауна України. - К.: Наукова думка, 1982. - Т 8: Риби. Вип. 4.: Окунеподібні (окуневидні, губаньовидні, драконовидні, собачковидні, піщанковидні, ліровидні, скумбрієвовидні). - 381 с.
Правдин И.Ф. Руководство по изучению рыб. - М.: Пищевая промышленность, 1966. -375 с.
Брюзгин В.Л. Методы изучения роста рыб по чешуе, костям и отолитам. - К.: Наукова думка.,1969. - 187 с.
Арсан О. М., Давидов О. А., Дьяченко Т М. та інш. Методи гідроекологіч- них досліджень поверхневих вод. - К.: ЛОГОС, 2006. - 408с.
Плохинский Н.А. Алгоритмы биометрии. - М.: Изд-во МГУ - 1980. - 150с.
Аксютина З.М. Элементы математической оценки результатов наблюдений в биологических и рыбохозяйственных исследованиях. -М.: Пищевая промышленность, 1968. -289 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Систематика, область распространения, хозяйственное значение окуня. Морфологические признаки, сезонные особенности, питание, размножение, развитие. Возрастной и половой состав окуня обыкновенного р. Ходзь, притока р. Лабы. Темп линейного и весового роста.
дипломная работа [50,9 K], добавлен 01.12.2014Литературный обзор: систематика и область распространения, морфологические признаки, экология, размножение и развитие, питание, физиология и хозяйственное значение. Описание района и методы исследований. Биологическая характеристика окуня обыкновенного.
курсовая работа [57,6 K], добавлен 11.12.2010Распространение и особенности морфологии окуня. История исследования и степень изученности бассейна р. Печора. Изменчивость речного окуня, его питание и размножение. Гидрографическая сеть в Республике Коми. Методы сбора ихтиологического материала.
курсовая работа [41,4 K], добавлен 17.10.2013Распространение миноги речной (Lampetra fluviatilis), наиболее важные черты организации. Преднерестовые изменения, процесс метаморфоза. Внешний вид, строение внутренних органов, скелет, нервная, дыхательная, кровеносная и пищеварительная системы миноги.
реферат [419,6 K], добавлен 09.12.2009Еколого-морфологічна характеристика фонових представників іхтіофауни району дослідження. Аналіз видового складу іхтіофауни. Вікова і статева структура угруповань промислових видів. Фактори антропогенного походження, які негативно впливають на іхтіофауну.
дипломная работа [3,4 M], добавлен 23.09.2012Основні концепції виду в бактеріології. Особливості визначення систематичного положення мікроорганізмів. Значення морфологічних властивостей в сучасній систематиці мікроорганізмів. Механізм ідентифікації мікроорганізмів на основі морфологічних ознак.
курсовая работа [5,8 M], добавлен 30.01.2016Рыбоводно-биологическая характеристика объектов исследования. Характеристика оз. Виштынецкого Функции крови в организме рыб. Органы, участвующие в процессе кроветворения. Состав, свойства крови и причины изменения ее состава. Форменные элементы крови.
магистерская работа [506,4 K], добавлен 12.05.2009Основні особливості створення нового селекційного матеріалу, причини використання маркерних ознак в селекції при створенні нових популяцій. Сутність терміну "Marker-Assisted Selection". Аналіз генетичних маркерів м’ясної продуктивності свиней та корів.
курсовая работа [401,4 K], добавлен 27.08.2012Особливості стану кардіо-респіраторної системи у підлітковому віці. Характеристика серцево-судинної системи: функції і будова серця, серцевий цикл та його регуляція. Дослідження впливу режиму дня підлітків та фізичних навантажень на стан серцевої системи.
творческая работа [44,6 K], добавлен 07.09.2014Закономерности формирования и развития ихтиофауны Республики Коми. Популяционная структура рыб, их видовый состав, распространение и значение. Морфологические особенности плотвы, ряпушки, европейского хариуса и речного окуня нижнего течения р. Печора.
дипломная работа [1,4 M], добавлен 21.06.2014История исследования ихтиофауны Республики Коми. Морфологические особенности плотвы, ряпушки, европейского хариуса и речного окуня нижнего течения р. Печора. Дендрограмма сходства ряпушки и хариуса разных водоемов по восьми меристическим признакам.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 17.06.2014Географічно-кліматичні особливості селища Козелець. Характеристика та застосування видового складу придорожньої рослинності околиць регіону - деревовидної та трав'яної флори. Розгляд структури фітоценозу, його основних ознак та флористичного складу.
курсовая работа [8,2 M], добавлен 21.09.2010Мікологічне обстеження рослин села Чорнівка Новоселицького району Чернівецької області. Явище помітної мінливості морфологічних ознак деяких видів грибів порядку Erysiphales. Дослідження зв'язку борошнисторосяних грибів з рослинним і тваринним світом.
научная работа [2,4 M], добавлен 12.03.2013Схрещування між популяціями і расами, інтеграція фенотипічних ознак, які піддані регіональної мінливості в межах виду. Просторові взаємини між локальними популяціями й між популяційними системами, аллопатрія, симпатрія. Види в унипарентальних організмах.
реферат [27,2 K], добавлен 07.05.2010Сутність статевих хромосом. Типи визначення гомо- та гетерогаметної статі в генетиці. Успадкування ознак, зчеплених зі цими ознаками та якостями. Значення реципрокних схрещувань для їх визначення. Наслідування при нерозходженні статевих хромосом.
презентация [2,8 M], добавлен 04.10.2013Екологічні групи рослин за вимогами до води, світла, ґрунту та способом живлення. Структура і компоненти рослинної та тваринної клітини. Будова, види, основні функції їх тканин. Системи органів тварин і рослин. Типи їх розмноження. Засоби охорони природи.
курсовая работа [860,8 K], добавлен 28.12.2014Загальна характеристика гемоглобінової системи в крові риб та її роль в підтриманні гомеостазу організму. Стан системи гемоглобіну (крові) за дії екстремальних факторів довкілля, температури, кислотних дощів. Токсикологічна характеристика інсектицидів.
дипломная работа [358,7 K], добавлен 16.09.2010Поняття нервової системи людини, її значення для організму. Будова спиного мозоку, його сегментарний апарат та головні елементи. Функції корінців спинномозкових нервів. Головний мозок як вищий відділ нервової системи людини: його будова та функції.
презентация [1,2 M], добавлен 17.12.2012Дослідження тварин, що мешкають у водоймах України. Вивчення особливостей будови, процесів життєдіяльності і екології болотної черепахи, йоржа, сазана, пічкура, краснопірки, окуня, судака, ляща, лина, щуки, в'юна, сома, карася золотого, плітки і стерляді.
контрольная работа [2,7 M], добавлен 18.09.2011Места обитания, основной рацион питания пресноводных хищников: жереха (семейство карповых), осетра - представителя самых древних пресноводных рыб, щуки - одной из самых прожорливых и многочисленных хищников, окуня - вечно голодного обитателя рек и сома.
презентация [1,3 M], добавлен 18.04.2016
