Експозиційні ділянки державного дендрологічного парку "Олександрія" НАН України як об'єкти екологічної просвіти та виховання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Експозиційні ділянки державного дендрологічного парку «Олександрія» НАН України як об'єкти екологічної просвіти та виховання

Дендрологічні парки в сучасних умовах - це важливі осередки збереження біологічного різноманіття, які в останні десятиріччя набувають великого значення у житті суспільства як природоохоронні та просвітницькі установи [1, 2, 4]. На необхідність збереження біорізноманіття спрямовані зусилля всієї світової спільноти в рамках проведеного ООН «Десятиліття освіти для сталого розвитку» (2005-2014 рр.) [11]. З прийняттям Міжнародною радою з охорони рослин (BGCI) концепції сталого розвитку прийнято нову навчальну стратегію, основним принципом якої є екологічне навчання.

У всьому світі біологічні об'єкти є центрами екологічної тріади: екоосвіта - ековиховання - екопросвіта, яка займає провідне місце в екологізації економіки багатьох країн. З метою екологічної просвіти в останні роки створюються туристичні науково-навчальні і науково-пізнавальні маршрути, найпоширенішими з яких є комплексні за призначенням екологічні стежки.

Організація екологічної стежки є специфічною формою екологічного виховання населення і одним із засобів проведення еколо - го-освітньої роботи у дендропарку «Олександрія». Вона надає змогу ознайомити школярів, студентів, вчителів, ботаніків та інших відвідувачів з унікальними ботанічними колекціями, зібраними впродовж декількох десятиліть кількома поколіннями співробітників дендропарку. Експозиційні ділянки: «Фрутіцетум», «Коніферетум», «Сірінгарій», «Рідкісні рослини», «Розарій», «Виткі рослини», «Трав'яні багаторічники» - є науково - інформаційною базою для фундаментальних та прикладних досліджень з дисциплін природничого профілю, які використовуються при вивченні спецкурсів: «Інтродукція рослин», «Географія рослин», «Гідрофільні рослини», «Екологія та охорона навколишнього середовища», «Фітопатологія», «Лісове та садово-паркове господарство» та багато інших.

Ботанічні установи України мають унікальні наукові колекції, які відображають історію досліджень її флори починаючи з XVIII ст. Зважаючи на світове значення цих колекцій, найважливіші з них, зокрема і колекції дендропарку «Олександрія», внесено до Державного реєстру об'єктів, які становлять Національне надбання України [3].

Метою роботи є висвітлити науковий і естетичний потенціал ботанічних колекцій, створених на експозиційних ділянках дендропарку «Олександрія», показати їхню екологічну цінність і спрямувати увагу відвідувачів на збереження біорізноманіття.

Сучасний колекційний фонд фіторізноманіття дендропарку налічує 2021 видів та культиварів [6, 7], а експозиційні ділянки відповідають основним характеристикам колекційно-експозиційних ділянок, якими є такі: наявність видового, формового та сортового різноманіття декоративних рослин; популяризація певних груп рослин: шпилькових, рідкісних, витких та ін.; цікаве планування територій та різноманітність композиційних рішень; можливість вільного доступу відвідувачів до огляду експозицій [8].

Першим із сучасних експозиційних ділянок дендропарку «Олександрія», який започатковано у 50-х роках ХХ ст. (1950-1960 рр.) біля адміністративного будинку (наукова зона), був «Фрутіцетум». У 1985 р. в цій зоні створено ділянку бузку - «Сірінгарій». Основним принципом їхнього формування є філогенетичний або систематичний, який базується на підборі рослин методом родових комплексів. У рослин, які належать до одного роду, є багато спільного в габітусі, формі крони, фактурі та кольорі кори, листя, квітів, формі стовбура та інших ознак. Поєднання у спільних насадженнях рослин різних видів одного роду підкреслює і посилює їхні декоративні властивості, створює композиційну єдність. Тип планування обох ділянок - регулярний, вздовж насаджень прокладено доріжки, з яких зручно оглядати рослини.

Ділянка гарноквітучих чагарників («Фрутіцетум») має форму чотирикутника площею 1,2 га. На теперішній час на ній представлено 206 видів та 34 культивари, найбільшими за кількістю таксонів є 10 родів.

Основними принципами формування колекції були систематичний та біоморфологічний [9]. Зібрана колекція нараховує 219 таксонів з 11 родів (44 види, 4 різновиди, 171 культиварів). Найбільшими за кількістю таксонів є 6 родів, які належать до 4 родин: Pinaceae, Cupressaceae, Taxaceae, Taxodiaceae (табл.). Більшість території ділянки зайнята низькорослими рослинами ялівців, туї та їх культиварами, а також карликовими рослинами ялин і сосен. Переважають рослини з широкопірамідальною, кулеподібною та колоноподібною формами крони. За забарвленням хвої - більшість рослин із зеленим забарвленням (55,0%), сизим - блакитним, сіруватим (19,5%), жовтим (17,7%) і пістрявим (7,8%).

Багаторічні фенологічні спостереження за колекцією дають змогу прогнозувати успішність інтродукції більшості таксонів: 81,0% рослин мають І бал зимостійкості за шкалою С.Я. Соколова [13] і 84,7% - V балів посухостійкості за шкалою С.С. П'ятницького [10].

Колекція роду Taxus L. займає на «Коніферетумі» площу 0,05 га і представлена 3 видами, 1 гібридом і 17 культиварами, загальною кількістю 97 екземплярів [Каталог, 2013]. Це найбагатша за таксономічним складом колекція роду серед ботанічних установ не лише України, а й Росії та Білорусі. Принцип створення колекції систематичний, рослини висаджені ландшафтними групами по 3-5 особин одного виду або культивару. Загальна композиція родового комплексу підкреслює різноманітність чагарників за архітектурною формою крони: колоноподібною, кулястою, чашоподібною, сланкою та різноманітним забарвленням хвої: золотистим, золотисто-жовтим, світло-жовтим, блідо-жовтим, строкатим, темно-зеленим, світло-зеленим, блакитнуватим, бронзовим.

Рослини характеризуються високою зимостійкістю (І-ІІ бали) і посухостійкістю (IV-V бали) [13, 10], більшість особин досягли репродуктивної здатності (IV бали за шкалою О.А. Калініченка) і утворюють схоже насіння [5].

На території ділянки хвойних рослин розташовано також композицію «Кам'яний сад», яка займає площу 0,02 га, створена у 2006 р. за художньо-декоративним принципом, де демонструються способи використання трав'яних декоративно-листяних рослин (23 види і 16 культиварів) у сполученні з низькими, карликовими та сланкими формами деревних рослин. Деревні рослини в ландшафтній композиції є домінантами, вони формують пропорції та простір, з них хвойних - 17 і листяних - 14 видів. З хвойних родів представлено: Chamaecypa - ris, Juniperus, Pinus, Thuja, з листяних - декоративно-листяні культивари Berbe - ris, ґрунтопокривні - Euonymus, низькорослі - Spiraea, кулясті - Vuburnum. Всього колекція «Кам'яного саду» нараховує 455 особин з 70 таксонів [12].

«Розарій» створено у 2008-2013 рр. на площі 0,22 га. Тип планування - регулярний. Ділянка має форму трапеції, поділеної діагональними осями на 9 секторів, які відокремлені доріжками і повторюють за плануванням Сад Діани де Пуатьє (замок Шенонсо, Франція). У секторах представлено 115 сортів Rosa hybrida Hort. з 12 садових груп: чайно-гібридні (HT.), флорибунда (F.), шраби (паркові) (S.), троянди селекції Девіда Остіна (English Rose), виткі великоквіт - кові (LCl.), мініатюрні (Min.), грандіфлора (Gr.), рамблери (виткі) (R.), поліан - тові (Pol.), бурбонські виткі (Bourbon, Cl.) 1, патіо (Patio), спрей (Sprey). Кольори квіток у сусідніх секторах гармонійно поєднуються між собою: білі, світло - рожеві, рожеві, темно-рожеві, темно-червоні, яскраво червоні, оранжеві, жовті.

Ділянку рідкісних рослин, яка має площу 0,02 га, створено у 20052008 рр. за регулярним типом планування. Рослини, які проходять тут інтродукційне випробування, висаджено за екологічним принципом. Нині колекція ділянки нараховує 58 видів рідкісних рослин, які занесені до Червоної книги України [14]. Найбільше представлено родини - Iridaceae (3 роди), Fabaceae (4), Ranunculaceae (4), Rosaceae (5). За життєвою формою більша частина рослин - це цибулинні та трав'яні багаторічники - 39 видів, решта - чагарнички та чагарники. Деякі види, а саме: Cerastium biebersteinii DC., Euonymus nana Bieb., Cep - halaria litvinovii Bobrov, Astragalus borysthenicus Klok., Chamaecytisus podolicus (Blocki) Klaskova, Cerasus klokovii Sobko, Dryas octopetala L., Daphne cne - orum L., Daphne sophia Kalen., є вегетативно рухливими, площа розростання яких становить 2,0-15,0 м².

Експозицію деревних ліан, яку теж розміщено в науковій зоні дендропарку, створено у 2007 р. Колекція нараховує 36 таксонів, які відносяться до 17 родів та 13 родин. Вона демонструє різноманіття деревних ліан за способом прикріплення до опори - виткі види з родів: Celastrus L., Lonicera L., Menisper - mum L.; вусиконосні - Vitis L., Parthenocissus Planch.; коренелазячі - Campsis Lour., Hedera L. та ін.). Рослини відрізняються за кольором квіток - від зелених (Celastrus, Vitis, Parthenocissus), білих (Lonicera, Menispermum) до червоних (Campsis, Lonicera); за формою плодів - ягода (Lonicera, Menispermum, Ampe - lopsis Michx.), коробочка (Campsis та види родини Сеlastraceae); за прийомами використання в озелененні: ґрунтопокривні (Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch., Hedera helix L.), декорування вертикальних поверхонь (Parthenocissus tricuspidata (Sieb. et Zucc.) Planch. «Veitchii', види роду Campsis) та декоративних опор (Lonicera, Menispermum, Campsis).

Науково-колекційну ділянку трав'яних багаторічних рослин, яка займає площу 0,8 га, створено у 2004-2010 рр. Колекція налічує 211 видів, 8 форм та 128 культиварів, що належать до 48 родин та 125 родів. Дводольні рослини становлять 63,2% від загальної кількості. За морфологічними, екологічними та декоративними ознаками колекція представлена трьома великими групами. Рід Iris L. налічує 7 видів, 1 підвид та 38 культиварів. Група гідрофільних півників налічує 3 види та 11 культиварів. Низькорослі півники представлені 18 культи - варами Iris pumila L. Найбільш привабливою для відвідувачів у період цвітіння у травні-липні є група Iris x hybrida hort. (27 культиварів), палітра забарвлення квітів якої варіює від білого до майже чорного.

За барвистістю цвітіння колекція роду Hemerocallis L. (4 види та 21 культиварів) не поступається півникам. У групу рослин з квітками жовтого кольору об'єднані види і сорти з лимонним, жовтим, золотистим, цеглястим, буро-рудим та абрикосовим забарвленням (Н. lilio-asphodelus L., Н. x hybrida 'Co - mandment' та ін.); червоного (оранжево-червоні, малинові, вишневі від світлих тонів до майже чорних - Н. x hybrida 'Cristofer Columb', Н. x hybrida hort. 'Alan Adair'), рожевого (лососеві, лососево-рожеві, рожеві - Н. x hybrida 'Liting Ledi', Н. x hybrida 'Siloam Double Classich'), пурпурного (лавандові, бузкові, фіолетові - Н. x hybrida 'Entrapment', Н. x hybrida 'Hundredth Anniversar'). Серед декоративно-листяних трав'яних рослин одне з провідних місць займає колекція роду Ноsta Tratt. (9 видів та 8 культиварів).

Цікава для відвідувачів також колекція роду Paeonia L., яка представлена як культи варами, так і дикорослими видами. Тут зібрані види, що охороняються Червоними книгами України (P. tenuifolia L.) та Молдови (P. peregrina Mill.), лікарські види (P. officinalis L.). У колекції є 2 культивари французької селекції P. x hybrida hort. 'Festiva Maxima' (1858) та P. x hybrida 'Edulis Superba' (1824).

Специфікою сучасних ботанічних установ стає зосередження основної уваги на екологічному вихованні відвідувачів. Багатий таксономічний склад колекцій, зібраних на експозиційних ділянках дендропарку, їх науковий та естетичний потенціал надає змогу підвищувати рівень екологічної просвіти населення: проводити науково-дослідні роботи, привчати відвідувачів дотримуватися відповідних правил поведінки в природі, пропагувати ідеї охорони природи та збереження біорізноманіття; знайомити з рослинами в комплексі з навколишнім середовищем, ілюструвати на конкретних прикладах знання з ботаніки та екології, розвивати спостережливість і оцінювати вплив антропологічного навантаження на рослини та екосистеми.

Література

дендрологічний парк експозиційний колекція

1. Байрак О.М. Проблеми збереження, відновлення та оптимізації історичних садово-паркових об'єктів / О.М. Байрак // Збереження та реконструкція ботанічних садів і дендропарків в умовах сталого розвитку: матер. ІУ Міжнар. наук. конф., присвяч. 225-річчю дендрологічного парку «Олександрія», 23-26 вересня 2013 р. - Біла Церква, 2013. - Ч. 1. - С. 10-12.

2. Галкін С.І. Досвід освітньо-виховної діяльності дендрологічних парків НАН України (на прикладі дендропарку «Олександрія») / С.І. Галкін // Інтродукція рослин: міжнар. наук. журнал. - 2011. - №3. - С. 89-92.

3. Галкин С.И. Государственный дендрологический парк «Александрия» НАН Украины: 225-летняя история и перспективы / С.И. Галкин // Збереження та реконструкція ботанічних садів і дендропарків в умовах сталого розвитку: матер. ІУ Міжнар. наук. конф., присвяч. 225-річ - чю дендрологічного парку «Олександрія», 23-26 вересня 2013 р. - Біла Церква, 2013. - С. 3-9.

4. Демидов А.С. Экологическое образование как одна из важнейших задач стратегии ботанических садов России по сохранению биоразнообразия растений / А.С. Демидов, С.А. Потапова // Учебная и воспитательная роль ботанических садов и дендропарков: матер. Междунар. науч. конф., 21-24 сентября 2009 г. - Симферополь, 2009. - С. 198-202.

Размещено на Allbest.ru