Утворення додаткових коренів у стеблових живців туї західної (форма колоноподібна) залежно від оброблення росторегулятивною речовиною
Результати дослідження утворення та розвитку кореневої системи у стеблових живців туї західної з однорічним приростом і живців з відрізком дворічної деревини. Фактори, що впливають на кількість коренів, які утворюються у стеблових живців туї західної.
| Рубрика | Биология и естествознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.01.2019 |
| Размер файла | 23,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Утворення додаткових коренів у стеблових живців туї західної (форма колоноподібна) залежно від оброблення росторегулятивною речовиною
У сучасних екологічних умовах зелені насадження міст відіграють роль найважливішого засобу регулювання, захисту й оптимізації життєвого середовища людини та біосфери загалом. Естетичне й емоційне значення зелених насаджень зумовлене можливістю з їхньою допомогою чергувати враження від навколишнього простору, вводити в урбанізоване середовище природні елементи [1, 6, 8]. Послаблення негативного антропогенного впливу, поліпшення якості та загального стану зелених насаджень усіх категорій завдяки деревним інтродуцентам, які найбільшою мірою відповідають сучасним вимогам за можливістю росту в складних умовах урбогенного і техногенного середовища нині набуває першочергового значення [5, 8].
Туя західна (Thuja occidentalis L.) завдяки високим декоративним якостям впродовж усього року, різноманітності садових форм як за забарвленням і формою хвої, так і характером росту та формою крони є перспективним видом для використання в озелененні населених місць [5, 6-8]. Вона добре піддається «стрижці», вирізняється підвищеною стійкістю до запиленості й загазованості повітря, високою зимостійкістю. Туя західна невибаглива до родючості ґрунту, витримує надмірне зволоження. Живе 100 і більше років [4, 5]. Вона часто трапляється у парках і зелених насадженнях багатьох міст і сіл України у вигляді солітерів і груп, алейних насаджень, зелених стін і живоплотів [1, 5-8].
Тому вивчення технології вирощування садивного матеріалу декоративно цінних таксонів туї є важливим і своєчасним, що визначає актуальність проведених досліджень.
Об'єкт дослідження - закономірності утворення та розвитку кореневої системи у стеблових живців туї західної (форма колоноподібна) залежно від оброблення різними концентраціями росторегулятивної речовини та типу живця.
Предмет дослідження - технологія вирощування саджанців туї західної (ф. колоноподібна) з стеблових живців.
Для обкорінювання використано пагони туї західної ф. колоноподібна двох типів - з відрізком дворічної деревини (п'яткою) та з однорічною деревиною. Живці з п'яткою отримували, відриваючи однорічні пагони бічних розгалужень від дворічних пагонів разом зі смужкою кори й деревини. Живці з однорічною деревиною завдовжки 10-15 см нарізували секатором. Місця відриву та зрізи підрівнювали ножем. Живці заготовляли з 10-річ - них маточних рослин, що зростали на території Уманського НУС за методикою М.Т. Тарасенка [11].
Стимулювання коренеутворення здійснювали за допомогою водного розчину росторегулятивної речовини ауксинової природи - індолилмасляної кислоти (ІМК) з концентраціями 0, 25, 50, 75, 100 мг/л. Морфологічно нижні кінці живців, зв'язаних у пучки по 25 шт., занурювали на 2-3 см у робочий розчин. Експозиція оброблення становила 24 год. Після цього живці промивали проточною водою й висаджували за схемою 10х5 см із заглибленням на 5 см у торф'яно-піщаний субстрат. За контроль слугував варіант із обробленням водою. Заготівлю живців туї з відрізком дворічної деревини проводили у першій декаді квітня, коли маточні рослини вийшли зі стану зимового спокою, але ріст пагонів ще не розпочався. Живці з однорічним приростом заготовляли в період інтенсивного росту пагонів - у другій декаді червня. Дослід проводили з чотириразовою повторністю. У кожному повторенні досліду використовували по 25 живців.
Здатність стеблових живців до утворення додаткових коренів вивчали в теплиці з пристроєм дрібнодисперсного зволоження. Температура повітря становила в денні години 25-35°С, у нічні - 15-20°С, середньодобова температура субстрату - 17-25°С. Відносна вологість повітря становила 85-100%, вологість субстрату - 20-25% на суху масу. Спосіб поливу - дощування і шланговий. Вентиляція верхня та бічна припливно-витяжна. Сталий режим вологості повітря підтримувався за допомогою штучного водного туману з розмірами краплин до 50 мкм. Система зволоження працювала з переривчастим режимом роботи.
Облік додаткових коренів у обкорінених живців проводили після закінчення вегетаційного періоду. Обраховували кількість основних коренів, вимірювали їхню довжину. Статистичну обробку результатів здійснено методом дисперсійного аналізу [2] за допомогою комп'ютерної програми.
Результати досліджень. Дослідженнями вчених [3, 9, 10, 12] доведено, що живцювання в оптимальні терміни забезпечує підвищену чутливість живців до оброблення росторегулятивними речовинами, утворення розвиненої кореневої системи та сприяє інтенсивному її росту.
Аналізуючи дію досліджуваних концентрацій ІМК на утворення додаткових коренів у живців туї західної ф. колоноподібна з дворічною деревиною (п'яткою), виявлено їхній істотний вплив на цей процес. Корені починають з'являтися на 15-20 добу після висаджування живців. Утворення додаткових коренів розпочинається на відрізках дворічної та на ділянках однорічної деревини, що прилягають до них. Корені утворюються насамперед із зачаткових горбиків, що розміщені на дворічній деревині.
Як свідчать результати досліджень (табл. 1), кількість основних коренів у стеблових живців туї західної з дворічною деревиною становила у контрольному варіанті 25,4 шт. Використання концентрацій 50, 75 і 100 мг/л позитивно вплинуло на утворення кореневої системи у живців. Так, у варіанті з використанням концентрації ІМК 50 мг/л кількість коренів становила 29,3 шт. і зросла, порівняно з контролем, на 3,9 шт. У варіанті, де застосовувалася концентрація 100 мг/л, цей показник становив 30,2 шт. і достовірно перевищував контрольний варіант на 4,8 шт. у середньому за період досліджень.
корінь стебловий живець туя
Кількість коренів у стеблових живців туї західної ф. колоноподібна
|
Концентрація ІМК, мг/л |
Кількість коренів |
Середнє за 2011-2012 рр. |
||
|
2011 р. |
2012 р. |
|||
|
0 (вода, контроль) |
24,6 |
26,3 |
25,4 |
|
|
25 |
26,2 |
27,6 |
26,9 |
|
|
50 |
28,5 |
30,1 |
29,3 |
|
|
75 |
32,7 |
34,3 |
33,5 |
|
|
100 |
29,4 |
31,1 |
30,2 |
|
|
НІРо5 |
2,65 |
3,23 |
Встановлено, що оптимальним у досліді є варіант із використанням ІМК із концентрацією 75 мг/л. Порівняно з варіантом із оброблянням водою (контроль) кількість коренів, що утворилась у живців у цьому варіанті, істотно збільшилася (на 8,1 шт.) і становила пересічно за роки досліджень 33,5 шт.
Вплив фактору «концентрація росторегулятивної речовини» на досліджуваний показник становив 75-81%. Як видно з табл. 2, кількість коренів, що утворились у стеблових живців туї західної ф. колоноподібна з однорічним приростом, залежала від оброблення розчинами ІМК.
|
Концентрація ІМК, мг/л |
Кількість коренів |
Середнє за 2011-2012 рр. |
||
|
2011 р. |
2012 р. |
|||
|
0 (вода, контроль) |
17,8 |
18,5 |
18,2 |
|
|
25 |
20,6 |
22,4 |
21,5 |
|
|
50 |
23,2 |
24,5 |
23,8 |
|
|
75 |
20,3 |
22,2 |
21,3 |
|
|
100 |
19,6 |
21,0 |
20,3 |
|
|
НІРо5 |
2,47 |
2,78 |
Аналізуючи дані табл. 2, необхідно зазначити, що кількість основних коренів у живців цього типу достовірно зростала в варіантах із використанням для оброблення розчинів ІМК з концентраціями 25-75 мг/л порівняно з контрольним варіантом протягом 2011-2012 рр. досліджень. Виявлено, що в цих варіантах відбувалося збільшення кількості коренів на 3,0-5,6 шт. у середньому за період досліджень, порівняно з контролем. У оптимальному варіанті з використанням розчину ІМК з концентрацією 50 мг/л виявлено істотне збільшення цього показника, порівняно з контролем і з концентрацією 100 мг/л. Кількість коренів, яка утворилася у живців у цьому варіанті, зросла порівняно з контролем в 1,3 раза в середньому за 2011-2012 рр.
Вплив концентрації 100 мг/л на кількісний показник процесу коренеутворення у живців туї виявився неефективним, оскільки різниця між цим варіантом і контрольним не переважала НІР05. Досліджуваний фактор «концентрація ІМК» мав силу впливу на кількість коренів, що утворилася у стеблових живців з однорічним приростом, 52-63%.
Отже, порівнюючи результати впливу росторегулятивної речовини на кількість коренів, які регенерували стеблові живців туї західної ф. колоноподібна з однорічною та дворічною основами, встановлено, що більша кількість коренів утворилась у живців із відрізком дворічної деревини. Згідно з даними табл. 3, довжина додаткових коренів, які утворилися у стеблових живців туї західної ф. колоноподібна, залежала від оброблення росторегулятивною речовиною.
Довжина коренів у стеблових живців туї західної з відрізком дворічної деревини залежно від оброблення ІМК, см
|
Концентрація ІМК, мг/л |
Довжина коренів |
Середнє за 2011-2012 рр. |
||
|
2011 р. |
2012 р. |
|||
|
0 (вода, контроль) |
208,6 |
212,4 |
210,5 |
|
|
25 |
219,8 |
227,3 |
223,6 |
|
|
50 |
246,0 |
250,5 |
248,2 |
|
|
75 |
259,4 |
265,3 |
262,4 |
|
|
100 |
230,2 |
235,4 |
232,8 |
|
|
НІР «5 |
8,08 |
6,16 |
Оброблення розчинами ІМК з концентраціями 25-100 мг/л стимулювало достовірне збільшення довжини коренів першого і другого порядку галуження, що регенерували живці з відрізком дворічної деревини (п'яткою), порівняно з варіантом із обробленням водою.
Оптимальним у досліді виявився варіант з використанням для оброблення живців розчину ІМК із концентрацією 75 мг/л. Цей варіант істотно переважав контроль і решту варіантів досліду. Перевага над контрольним варіантом виявилася найбільшою і становила 51,9 см. За даними дисперсійного аналізу вплив досліджуваного фактора «концентрація росторегулятивної речовини» на довжину коренів регенерованих живцями туї західної з відрізком дворічної деревини становив 84-95%. На довжину коренів, що утворилися у живців туї західної ф. колоно-подібна з однорічним приростом, оброблення досліджуваними концентраціями ІМК також мало істотний вплив (табл.).
Довжина коренів у стеблових живців туї західної
|
Концентрація ІМК, мг/л |
Довжина коренів |
Середнє за 2011-2012 рр. |
||
|
2011 р. |
2012 р. |
|||
|
0 (вода, контроль) |
147,5 |
152,2 |
149,8 |
|
|
25 |
169,7 |
172,7 |
171,2 |
|
|
50 |
180,6 |
186,8 |
183,7 |
|
|
75 |
165,8 |
171,4 |
168,6 |
|
|
100 |
152,3 |
155,4 |
153,8 |
|
|
НІР05 |
7,34 |
4,29 |
Згідно з даними табл. 4, застосування для оброблення живців розчинів ІМК з концентраціями 25-75 мг/л достовірно збільшувало довжину їхньої кореневої системи, порівняно з контрольним варіантом. У оптимальному варіанті з використанням концентрації ІМК 50 мг/л виявлено істотне збільшення досліджуваного показника за 2011-2012 рр., порівняно з контролем та іншими варіантами. Довжина регенерованих коренів у живців туї в цьому варіанті перевищувала контроль на 33,9 см або в 1,2 раза у середньому за період досліджень.
Використання розчину ІМК з концентрацією 100 мг/л виявилося неефективним, оскільки не стимулювало істотного збільшення довжини коренів у живців порівняно з контрольним варіантом. Сила впливу досліджуваного фактора «концентрація росторегулятивної речовини» на довжину коренів у живців туї західної з однорічним приростом становила 81-97%.
Кількість коренів, які регенерували стеблові живці туї західної ф. колоноподібна з однорічною та дворічною основами, та їх довжина залежать від типу живця й оброблення розчинами росторегулятивної речовини (ІМК). Встановлено, що більша кількість коренів утворюється у живців із відрізком дворічної деревини. Довжина коренів у живців цього типу також більша.
Оптимальним для оброблення живців з відрізком дворічної деревини (п'яткою) є розчин ІМК з концентрацією 75 мг/л. Кількість коренів, що утворюються у живців туї західної в цьому варіанті, становить у середньому 33,5 шт. та істотно збільшується (на 8,1 шт.), порівняно з варіантом із обробленням водою (контроль). У варіанті із застосуванням розчину ІМК з оптимальною концентрацією (50 мг/л) у живців з однорічним приростом виявлено істотне збільшення кількості коренів, порівняно з контрольним варіантом. Кількість коренів
1. Лісове та садово-паркове господарство живців у цьому варіанті становить 23,8 шт. пересічно за період досліджень і зростає, порівняно з контролем, у 1,3 раза або на 5,6 шт.
Довжина додаткових коренів, які регенерують живці туї західної, є найбільшою в оптимальних варіантах із використанням для оброблення живців із відрізком дворічної деревини розчину з концентрацією ІМК 75 мг/л і для живців з однорічним приростом - 50 мг/л. Ці варіанти істотно переважають контроль і решту варіантів досліду за досліджуваним показником.
Література
1. Білоус В.І. Декоративне садівництво (Основи квітникарства, дендрології та озеленення): підручник / В.І. Білоус. - Умань, 2005. - 296 с.
2. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта: учебник / Б.А. Доспехов. - М.: Изд-во «Колос», 1985. - 351 с.
3. Ермаков Б.С. Размножение древесных и кустарниковых растений зеленым черенкованием: монография / Б.С. Ермаков. - Кишинев: Изд-во «Штиинца», 1981. - 222 с.
4. Заячук В.Я. Дендрологія: підручник / В.Я. Заячук. - Львів: Вид-во «Апріорі», 2008. - 656 с.
5. Калініченко О.А. Декоративна дендрологія: підручник / О.А. Калініченко. - К.: Вид-во «Вища шк.», 2003. - 199 с.
6. Кучерявий В.П. Озеленення населених місць: підручник / В.П. Кучерявий. - Львів: Вид-во «Світ», 2005. - 456 с.
7. Кучерявий В.С. Туя західна (Thuja occidentalis L.) та її форми в озелененні міста Львова / В.С. Кучерявий // Науковий вісник НЛТУ України: зб. наук.-техн. праць. - Львів: РВВ НЛТУ України. - 2011. - Вип. 21.16. - С. 113-119.
8. Лаптєв О.О. Інтродукція та акліматизація рослин з основами озеленення: навч. посібн. / О.О. Лаптєв. - К.: Вид-во «Фітосоціоцентр», 2001. - 128 с.
9. Маргітай Л.Г. Вплив регуляторів росту на вкорінення живців Thuja occidentalis L. / Л.Г. Маргітай // Науковий вісник Ужгородського університету. - Сер.: Біологія. - Ужгород. - 2010. - Вип. 27. - С. 121-124.
10. Поликарпова Ф.Я. Выращивание посадочного материала зеленым черенкованием / Ф.Я. Поликарпова. - М.: Изд-во Росагропромиздат, 1991. - 96 с.
11. Тарасенко М.Т. Зеленое черенкование садовых и лесных культур: монография / М.Т. Тарасенко. - М.: Изд-во ТСХА, 1991. - 272 с.
12. Яворовський П.П. Ефективність дії стимулятора росту «Триман-1» на ріст укорінених живців туї західної (Tluja occidentalis L.) і самшиту вічно-зеленого (Bums sempervirens L) / П.П. Яворовський, О.А. Калініченко // Науковий вісник УкрДЛТУ: зб. наук.-техн. праць. - Львів: Вид-во УкрДЛТУ. - 2002. - Вип. 12.4. - С. 268-271.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження особливостей будови сукулентів: стеблових, що зберігають вологу в потовщеному ребристому стеблі; листкових, що зберігають вологу в товстому листі. Каудексоформні рослини - сукулентні рослини, адаптовані до посушливого клімату й умов ґрунту.
презентация [7,5 M], добавлен 26.02.2013Поняття системного дослідження предметів і явищ навколишнього нас миру як частини або елементи певного цілісного утворення. Система як безліч об'єктів разом з відносинами між об'єктами й між їхніми атрибутами. Специфіка системного методу дослідження.
реферат [26,6 K], добавлен 21.06.2010Фази вегетації рослин. Умови росту й розвитку рослин. Ріст та розвиток стебла. Морфологія коренів, глибина і ширина їхнього проникнення у ґрунт. Морфогенез генеративних органів. Вегетативні органи квіткових рослин. Фаза колосіння у злаків і осоки.
курсовая работа [64,0 K], добавлен 22.01.2015Зміст та головні етапи процесу формування ґрунту, визначення факторів, що на нього впливають. Зелені рослини як основне джерело органічних речовин, показники їх біологічної продуктивності. Вплив кореневої системи на структуроутворення ґрунтової маси.
реферат [20,8 K], добавлен 11.05.2014Імуноглобуліни як найважливіші молекули імунологічної системи, їх здатність специфічно з'єднуватись з антигеном. Розуміння імунологічних механізмів, вивчення будови, властивостей, утворення антитіл. Універсальність, специфічність, гетерогенність антитіл.
реферат [646,3 K], добавлен 14.09.2010Організація бактеріальних біоплівок та процес їх утворення. Використання атомно силової мікроскопії для дослідження біоплівок, поширення їх у природі та методи штучного вирощування. Стійкість біоплівкових бактерій до дії антибіотиків і стресових чинників.
реферат [1,7 M], добавлен 25.01.2015Визначення терміну життя білків в організмі. Будова протеасоми як спеціального білкового утворення. Роль убіквіну в процесі утилізації білків. Методи виявлення злоякісних утворень або ослаблення імунної системи клітин. Функціональне призначення лізосоми.
презентация [111,1 K], добавлен 24.09.2014Еколого-морфологічна характеристика фонових представників іхтіофауни району дослідження. Аналіз видового складу іхтіофауни. Вікова і статева структура угруповань промислових видів. Фактори антропогенного походження, які негативно впливають на іхтіофауну.
дипломная работа [3,4 M], добавлен 23.09.2012Вивчення особливостей представників родини Бобові - великої родини класу дводольних рослин. Відмінні риси підродин Мімозові, Цезальпінієві і Метеликові. Особлива будова плоду (боба або стручка), листя, кореневої системи. Роль бобових у житті людини.
презентация [9,5 M], добавлен 04.05.2016Мітохонрдрії як органоїди клітини, їх будова та функції. Розміри, форма, загальна схема організації мітохондрій. Локалізація ферментної системи мітохондрій. Методи дослідження мітохондрій: електронна мікроскопія; інтерференційне мікроскопування.
курсовая работа [398,9 K], добавлен 21.09.2010Концепція еволюції систем. Поняття часу в класичній термодинаміці. Спробу поширити закони термодинаміки на Всесвіт. Відкриті системи, обмін з навколишнім середовищем енергією, речовиною й інформацією. Пояснення сінергетикою процесу самоорганізації систем.
контрольная работа [24,8 K], добавлен 16.06.2010Будова травної системи людини, органи у її складі. Функції травної системи. Залежність фізичного, психічного та сексуального здоров'я людини від їжі та характеру харчування. Витрати енергії за добу залежно від віку, статі, умов життя, характеру роботи.
реферат [566,6 K], добавлен 03.06.2014Види молочнокислого бродіння в залежності від утворення метаболітів. Хімізм даного процесу. Характеристика збудників та середовище їх існування. Процес розмноження молочнокислих бактерій. Приклади їх практичного застосування в народному господарстві.
презентация [5,2 M], добавлен 13.02.2016Клітина як структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів. Елементи цитоскелету: мікротрубочки та мікрофіламенти. Прогрес в розумінні механізму руху клітин. Схема утворення псевдоподій у амеби. Метахрональні хвилі на поверхні війчастого епітелію.
реферат [3,4 M], добавлен 26.11.2014Первинна структура ланцюгів нуклеїнових кислот. Посттрансляційна модифікація білка: відщеплення метіоніну, утворення дисульфідних зв'язків та модифікація амінокислотних залишків. Інгібітори транскрипції та антибіотики, що пригнічують синтез білка.
презентация [11,0 M], добавлен 23.12.2012Фітоценоз — рослинне угруповання, закономірне поєднання флори на території із характерними для неї умовами місцезростання. Властивості фітоценозів, їх добова, сезонна і річна мінливість. Поняття, види та причини утворення автогенних та алогенних сукцесій.
презентация [880,9 K], добавлен 17.11.2014Основна структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів. Основні типи клітин. Будова, розмноження клітин та утворення білка. Колоніальні та багатоклітинні організми. Заміщення відмерлих та пошкоджених тканин організму. Способи поділу клітин.
презентация [5,6 M], добавлен 18.12.2011Дихальний ланцюг та його компоненти. Неповні окиснення. Утворення оцтової кислоти. Аналіз основних способів вирощування оцтовокислих бактерій. Окиснення одновуглецевих сполук. Біолюмінесценція. Особливості нітратного, сульфатного та карбонатного дихання.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 15.01.2015Біологічне значення процесів виділення. Анатомічна будова, структурна і функціональна одиниця нирки. Фільтраційно-реабсорбційна теорія утворення сечі нирками, механізм канальцевої реабсорбції та виведення сечі. Гормональна регуляція діяльності нирок.
реферат [14,5 K], добавлен 29.11.2009Особливості стану кардіо-респіраторної системи у підлітковому віці. Характеристика серцево-судинної системи: функції і будова серця, серцевий цикл та його регуляція. Дослідження впливу режиму дня підлітків та фізичних навантажень на стан серцевої системи.
творческая работа [44,6 K], добавлен 07.09.2014
