Історія інтродукції та сучасний світовий сортимент айстри однорічної (Callistephus chinensis (L.) nees)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Історія інтродукції та сучасний світовий сортимент айстри однорічної (Callistephus chinensis (L.) nees)

Айстра однорічна - найпоширеніша квітниково-декоративна культура, яка користується попитом як у фахівців, так і аматорів галузі квітникарства. Вивчення історії походження та світового сортименту має велике значення для подальшої інтродукції та поповнення колекційного фонду цієї культури в Україні. Айстра однорічна або калістефус китайський належить до родини Айстрові (Asteraceae), підродини Трубчасті (Tubuliflorae), роду калістефус (Callistephus Cass.) [5]. У ботанічній літературі C. chinensis згадувався й описувався під синонімами: Aster hortensis L., Callistemma hortense Cass., Callistephus hortensis Cass., Diplopappus sinensis Less. Уперше цю рослину описав Карл Лінней (Linne), котрий приєднав цей вид до роду Aster L. У 1826 р. Н. Кассіні виділив його в окремий рід Callistemma Cass., який перейменували в Callistephus. Сучасну назву виду - C. chinensis закріпив за айстрою Неєс (Necs) [15].

У природних умовах C. chinensis поширена у Східному та Північному Китаї, Японії, на півдні Далекого Сходу, Росії та північній частині Корейського півострова. Росте у природних умовах переважно в горах на скелястих схилах і кам'янистих розсипах [13]. На сьогодні світова колекція налічує близько 4000 культиварів [6]. Наявні нині культивари виведені завдяки селекції. Цей вид завезено у Європу з Китаю. У 1728 р. її насіння привіз до Парижа місіонер

П'єр Інкервіль. Існує припущення, що привезена з Китаю C. chinensis була уже окультурена китайськими садівниками [4, 21].

Першим центром селекції C. chinensis вважають Францію. У 1750 р. тут виведено культивар з махровим суцвіттям. Французькі селекціонери створили чудову садову групу Рив'єра, яка належить до сортотипу Голчаста. Найбільшою популярністю користуються такі культивари, як 'Antybes', 'Imperia', 'Menton' 'San-Remo'. За останні десятиріччя у цій країні створені культивари сортотипу Дюшес. Вони відзначаються великими, щільними, густомахровими суцвіттями різного кольору. Високодекоративні культивари 'Exotica' з суцвіттями різноманітного забарвлення і карликові - 'Midinette Rose' і 'Midinette Bleu Fonce'. Також у Франції було виведено серію культиварів сортотипу Міледі заввишки 20-30 см, які використовуються в озелененні [17].

Із Франції у 1752 р. цю рослину завезено в Англію. А. Міллер відібрав рослини з махровими суцвіттями фіолетового, білого й червоного забарвлення. До кінця XVIII ст. до них додалася велика кількість культиварів із синіми, пурпуровими й рожевими кошиками.

З XIX ст. центр селекції C. chinensis перемістився у Німеччину. Як промислова культура ця рослина стала поширеною лише з 1980 р. [16]. Саме німецькі садівники відіграли вирішальну роль у формуванні світового сортименту C. chinensis. Уже в 1853 р. вони створили перші культивари сортотипів Піво - нієподібна й Анемоноподібна, у 1858 р. - Черепичаста, Перфекшен, Хризанте - моподібна, а в 1863 р. - Трояндоподібна і Голчаста. На виставці в Ерфурті в 1865 р. було представлено вже 280 культиварів C. chinensis. Насінництвом та селекцією C. chinensis займаються в Інституті селекції в Кведлінбурзі, а також всесвітньо відомі фірми, такі як «Kresttensen» та «Benari» в Ерфурті. Так, в 1900 р. у Кведлінбурзі фірмою «Martin Grasshoff» були виведені культивари групи Вальдерзеє і Аполло [22]. Достатньо зазначити, що із 44 сортотипів, відомих на сьогодні, 20 - створили німецькі селекціонери: Страусове Перо, Комета, Королева Ринку, Карликові Королівські, Художня, Вальдерзеє, Ліліпут, Петіто та ін. [10]. В останні десятиріччя у Німеччині виведено велику кількість культи - варів, які відзначаються високими показниками господарських та декоративних якостей. Із них найбільш цікавими є: 'Swanhild' - сортотип Радіо; 'Goldstrahl' - Хризантемоподібна; 'Rosa Turm', 'Silber Turm', 'Blauer Turm' - Півонієподібна; 'Adretta', 'Carola' - Художня. Оригінальні культивари з двоколірним забарвленням махрових суцвіть: «Помпонна Червона з Білим Центром» і 'Помпонна Фіолетова з Білим Центром [20]. Наприкінці 70-х років з'явилися культивари садових груп Комплімент і Міс. Деякі культивари цих груп можна вирощувати в закритому ґрунті [19]. Відносно новою з німецької селекції є садова група Краллен. Найкращі культивари цієї групи: 'Birma', 'Blu Star', 'Kameo'. Останніми роками німецькими селекціонерами створено сортогрупи Леді Коррал і Морська Зірка [6]. Рослини першої групи міцні, заввишки 60-70 см, діаметр суцвіття 14-15 см, стійкі до несприятливих погодних умов. Особливістю культиварів Морська Зірка є унікальний тип суцвіть: периферія утворена довгими вузькими язичковими квітками, а середина - квітками, які нагадують ніжки морських зірок.

Наприкінці XIX - на початку XX ст. селекцією C. chinensis почали займатися в США. У 1949 р. американські садівники вперше вивели культивари сортотипу Принцеса [24]. За останні кілька десятиліть у США створено 11 нових сортотипів: Вікторія, Американська Кущова та ін. [18]. Відома насінна фірма «Bodjer» займалася виведенням культиварів, стійких до збудників фузаріозу [16]. У 1975 р. у Голландії отримана й поширена група низькорослих культива - рів сототипу Піннокіо. Останнім досягненням у Голландії є виведення високорослого культивару 'Meteor Carmine Red' [23]. Селекціонери Данії вивели прекрасні культивари сортотипу Принцеса: 'Pr. Kristina', 'Pr. Tanja', 'Pr. Lena', Pr. Ilo - na', 'Pr. Mimi'. Гарні також 'Ambria' трьох кольорів і 'Laplata Violetrose' з густо - махровими суцвіттями, які виведені в 1958-1961 рр. фірмою «Ohlsens Enke» [22].

Оригінатори Швеції поповнили світовий сортимент новим сортотипом Маделін. Його культивари характеризуються великими немахровими суцвіттями на довгих, міцних квітконосах [2]. Селекцією мініатюрних культиварів (діаметр суцвіття 4-6 см) займаються у Японії. Це компактні й стійкі культивари групи Мацумото [11], Аріаке та Тікума (Tikuma), які характеризуються ранніми термінами цвітіння і можливістю використання для зрізування цілого куща.

Унаслідок тривалої і копіткої селекційної роботи польських селекціонерів отримано 18 перспективних культиварів для промислового вирощування, зокрема: 'Sniezka', 'Roma', 'Srebrzysta Gwiazdka', 'Laura', 'Petronela', 'Ognisty Ptak', 'Walentyna' та ін. [9]. Вперше селекцією айстри однорічної у Росії почав займатися в 1923 р. професор С.М. Жегалов на дослідній станції Московської сільськогосподарської академії ім. К.А. Тимирязєва. Науковий співробітник станції О.Д. Соскіна створила близько 20 культиварів, найкращі з них - «Иринка', «Мать-Героиня', 'Метеор» 'Огни Москвы', «Русская Красавица', 'Утренняя Звезда» [14]. У Державному сільськогосподарському підприємстві «Астра» Воронезької обл. у 1954 р. створено дослідну ділянку для отримання елітного насіння C. chinensis. Під керівництвом В.В. Вакуленко тут створили такі культивари, як «Юбилейная Белая', 'Воронежская Белая', 'Белые Лебеди', 'Океан Желаний', 'Машенька» та ін. [3].

На сьогодні провідним центром селекції та елітного насінництва у Росії є Воронезька овочева дослідна станція Всеросійського НДІ овочівництва. Тут із 1963 р. селекцією C. chinensis почала займатися Г.В. Острякова під керівництвом професора Б.В. Кваснікова. Було створено і тепер широко використовують у промисловому виробництві: 'Малиновый Шар', 'Зефир', 'Невеста', 'Евразия', 'Галина', 'Ярославна', 'Сестра Тамара'та ін. Загалом на цій станції створено близько 50 культиварів, більшість з яких стійкі до збудників фузаріозу [8].

Над виведенням нових культиварів працюють також учені Всеросійського науково-дослідного інституту садівництва ім. І. В. Мічуріна під керівництвом Л.Б. Устинкової, яка є автором 12 сортів [7]. З 1967 р. селекцією C. chinen - sis займаються в Молдові. Більшість із виведених ними культиварів належать до сортотипів Принцеса, Півонієподібна, Унікум. Серед районованих на території України, цікавими є «Мария Биешу', 'Кодрянка', 'Красная Шапочка', 'Молдавский Рубин', 'Косинзяна', 'Нистрянка» [12].

В Україні селекційна робота з C. chinensis розпочалася відносно недавно. До початку другої половини XX ст. в Україні вирощували переважно сорти іноземного походження. Внаслідок багаторічної праці селекціонерів було виведено багато нових культиварів, які не поступаються світовим зразкам, але є пристосованішими до едафо-кліматичних умов України.

Перші роботи розпочав у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України (НБС НАН України) селекціонер Л.М. Яременко, а далі продовжив Н.І. Чередниченко. Внаслідок їхньої роботи створено культивари: «Анюточка', 'Вереснева', 'Варя', 'Голубой Паучок', 'Жемчуг', 'Київський Вальс', 'Лелека» та ін. [1]. На сьогодні на базі НБС НАН України зібрана найбільша колекція C. chinensis, що нараховує 164 культивари, які належать до 27 сортотипів.

В Інституті садівництва НААН України селекційна робота ведеться з 1967 р. у напрямі створення культиварів, придатних для промислового вирощу - вання із використанням засобів механізації під час догляду, з підвищеною насінною продуктивністю та стійкістю до збудників фузаріозу. Внаслідок наполегливої праці селекціонерів у 1985 р. виведені: «Рубиновые Звезды', 'Нежность', 'Веснянка', 'Аметист» (оригінатори Меньшов В. В, Колендо Н.В., Алексєєва Н.М.). «Рубиновые Звезды» завдяки високій декоративності та насінній продуктивності отримав золоту та срібну медалі ВДНГ у Москві [2].

У наступні роки тут були створені сорти: «Яблунева', 'Одарка', 'Оксана', 'Звезда Полесья', 'Осінній Вечір', 'Павлина» (оригінатор Алексєєва Н.М.). Усі вони визнані районованими, занесені до Державного реєстру сортів України.

Наприкінці 90-х років в Уманському сільськогосподарському інституті (нині Уманський національний університет садівництва) А.С. Величко створив нові сорти, які відзначаються міцністю квітконосів, компактним кущем і високою декоративністю (96-99 балів), зокрема: 'Аеліта', 'Дарунок Матері', 'Джоконда', 'Лідія', 'Людмила', 'Оленка', 'Надія', 'Наталка-Полтавка', 'Пам'ять', 'Соната', 'Суліко'. Більшість із них занесено до Державного реєстру сортів України [2].

На особливу увагу заслуговує колекційний фонд айстри однорічної зібраний у декоративному розсаднику Білоцерківського національного аграрного університету. Робота зі створення та вивчення колекції культиварів C. chinensis ведеться тут із 2007 р. Колекційний фонд налічує 128 культиварів, з них 32 - вітчизняної селекції. Сорти регіональної колекції належать до 20 сортотипів. Отже, внаслідок дослідження вивчено походження та історію інтродукції айстри однорічної. Виділено чотири періоди створення світового сортименту:

• І - середина XVIII ст. - кінець XVIII ст. Створено перші в Європі центри селекції у Франції та Англії.

• ІІ - початок XIX ст. - кінець XIX ст. Центр селекції перемістився у Німеччину.

• ІІІ - кінець XIX - початок XX ст. Селекцією C. chinensis почали займатися в США та Росії.

• ІУ - середина XX ст. - кінець XX ст. З'являються провідні центри селекції у Голландії, Швеції, Данії, Японії, Польщі, Молдові, Україні.

Сучасний світовий сортимент айстри налічує 4000 культиварів, що належать до 44 сортотипів. Отримані нами дані дали змогу з'ясувати перспективність інтродукції в Україну сучасних високодекоративних культиварів.

Література

культивар озеленення айстра

1. Алексеева Н.Н. Астры / Н.Н. Алексеева, Л.М. Яременко. - М.: Изд-во «Юнивест маркетинг», 1999. - 30 с.

2. Алексєєва Н.М. Айстри. Біологічні особливості. Вирощування. Використання. Сорти / Н.М. Алексєєва, В.М. Черняк, С.М. Левандовська. - Тернопіль: Вид-во «Навч. книга - Богдан», 2008. - 160 с.

3. Бобряшова Н. «Астре - 70 лет» / Н. Бобряшова // Цветоводство. - 2000. - №1. - С. 4-5.

4. Волкова Г.А. Однолетние астры в условиях Коми АССР / Г.А. Волкова. - Л.: Изд-во «Наука», 1983. - 109 с.

5. Жизнь растений. Цветковые растения / под ред. А.Л. Тахтаджяна. - М.: Изд-во «Просвещение». - 1981. - Т. 5 (2). - С. 148-154.

6. Карташева Л.М. Красивоцветущие однолетние растения. - Сер.: Флора / Л.М. Карташева, Г.В. Острякова. - Ростов на Дону: Изд-во «Феникс», 2001. - 96 с.

7. Кузичева О. «Ассоль», «Алина» и другие / О. Кузичева, О. Кузичев // Цветоводство. - 2004. - №6. - С. 16-17.

8. Острякова Г.В. Сортовая агротехника и элитное семеноводство цветочно-декоративных растений: рекомендации / Г.В. Острякова. - М.: Изд-во «Колос», 1998. - 40 с.

9. Петренко Н.А. «Алина», «Ева» и другие / Н.А. Петренко // Цветоводство. - 1996. - №3. - С. 21-23.

10. Петренко Н.А. Миниатюрные астры / Н.А. Петренко // Цветоводство. - 1998. - №1. - С. 18.

11. Строганова Т.П. Астры / Т.П. Строганова. - М.: Изд-во МКХ РСФСР, 1960. - 58 с.

12. Тавлинова Г.К. Астры / Г.К. Тавлинова. - СПб., 2001. - 224 с.

13. Петренко Н.А. Миниатюрные розы / Н.А. Петренко // Цветоводство. - 1990. - №6. - С. 25.

14. Bailey L.H. The standart cyolopedia of Horticulture / L.H. Bailey. - London, 1950. - 419 р.

15. Bodjer E. Something Old and Something New / E. Bodjer // Seed. World. - 1934. - Vol. 35 (13). - Pp. 12-15.

16. Clauss B. Specialties Horticoles / B. Clauss // Bretigny s Orge. - 1983. - 99 p.

17. Harris Moran Seeds: Professional Bedding Plant and Flower Growers Catalog. - Rochester, 1987. - 112 p.

18. Julius Wagner Hauptcatalog fur Wiederverkaufer und Erwebsgartner. - Heidelberg, 1958. - 172 s.

19. Kohlein F. Astern eine sortiments - ubersicht / F. Kohlein // Gartenpraxis. - 1990. - №12. - S. 27-32.

20. Nechansky Fr. Systematische Studie uber kultivierte Sommerastern (Gartenastern) - Callis - tephus chinensis Nees (Asteraceae) / Fr. Nechansky, У. Jirasek // Pleslia. - 1967. - Vol. 39, №2. - S. 122-150.

21. Ohlsens Enke J.E. Wholesale catalogie Flower seeds 1965-1966 / J.E. Ohlsens Enke. - Denmark, 1966. - 61 s.

22. Schmidt E. Fruhwunden - Astern sind interessant / E. Schmidt // Gartenwelt. - 1973. - №6. - 127 s.

23. Schrader W. Die neuen Quedlinburger Astern / W. Schrader // Gartenbau. - 1961. - Jg. 8, Hf. 8. - S. 346-348.

Размещено на Allbest.ru