Дослідження видового складу ліхенофлори дендропарку "Олександрія" Національної академії наук України
Спорові рослини і передусім лишайники як індикатора стану природного середовища. Історія вивчення лишайникового покриву дендропарку "Олександрія" та його сучасний стан. Найрозповсюдженіші представники з групи кущистих видів і листуватих лишайників.
| Рубрика | Биология и естествознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.01.2019 |
| Размер файла | 85,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Дослідження видового складу ліхенофлори дендропарку «Олександрія» Національної академії наук України
В атмосферному повітрі сучасних міст на територіях, що прилягають до промислових підприємств, трапляються десятки різних забруднювачів як газових, так і таких, що знаходяться у підвішеному стані. Більшість з них є токсичними для людини. У різних населених пунктах, особливо у великих містах, організовано системи спостереження за забруднювачами і виміри їх концентрацій. Однак інструментальні аерохімічні виміри характеризують стан атмосфери лише на даний момент і лише фрагментарно, і не враховують поєднання шкідливого впливу цілих груп забруднювачів повітря.
Індикаторами стану природного середовища з особливим успіхом можуть використовуватись спорові рослини і передусім лишайники. На відміну від інших рослин, лишайники характеризуються більшою стійкістю до таких факторів, як високі та низькі температури, відсутність води, короткий вегетаційний період тощо. У зв'язку з особливостями будови та процесів життєдіяльності вони відрізняються підвищеною чутливістю до різних речовин, що є забруднювачами повітря, крім того, є добрими накопичувачами важких металів, радіонуклідів тощо. Історія використання лишайників для оцінювання стану атмосферного повітря нараховує понад 150 років.
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН УкраїниОцінювання стану атмосферного повітря в містах України було розпочато на початку 1990-х років. Ступінь забруднення атмосферного повітря за допомогою лишайників було визначено у великих містах України: Львові [7], Донецьку [1], Києві [5, 6] та деяких інших. Оцінювання стану забруднення повітря методом ліхеноіндикації здійснено також у менших містах у різних регіонах країни, зокрема: Луцьку, Івано-Франківську, Рівному, Тернополі [8], Херсоні [17] та інших.
Ліхенофлору заповідних територій України вивчено недостатньо. Досліджено ліхенофлору Стрельцовського степу Луганського природного заповідника НАН України [16], Національного парку «Слобожанський» [4], епіфітну ліхенофлору заказника Дальницького [10], ліхенобіоту гранітних відслонень об'єктів природно-заповідного фонду Єланецько-Інгульського регіону [2] і балки Дудчани (Херсонська обл., Нововоронцовський р-н) [3]. Проведено географічний аналіз ліхенофлори Угольського масиву Карпатського біосферного заповідника [15]. Вивчено лишайники лісостепової зони верхів'я річки Інгулець [11] тощо.
Дендропарк «Олександрія» НАН України є одним з об'єктів Природно - заповідного фонду України, розташований на північно-західній околиці м. Біла Церква, яке є великим промисловим центром Київської обл. На стан атмосферного повітря міста мають вплив викиди промислових підприємств, автотранспорту та транскордонне перенесення забруднювальних речовин. Основними підприємствами-забруднювачами атмосфери є: ТЕЦ, ВАТ «Трібо» (завод Азбестотехнічних виробів), ВАТ «Росава» (шинний завод №1), ВАТ «Валса» (шинний завод №2), завод гумотехнічних виробів, ЗАТ «Ферокерам», АТ «Білоцерківсільмаш». Загальний обсяг викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря м. Біла Церква за останні роки становив понад 12,1-12,5 тис. т, зокрема від стаціонарних джерел - 2,3-2,9 тис. т та пересувних - 9,6 - 10,2 тис. т. Частка викидів автотранспорту в загальній сумі викидів була 79,3 - 81,6%. Основними компонентами викидів від стаціонарних джерел є: пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю.
Результати аналізу викидів шкідливих речовин в атмосферу м. Біла Церква від стаціонарних джерел забруднення за останні роки засвідчили, що концентрації завислих речовин, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, бензапірену не перевищували норм ГДКс.д., за винятком діоксиду азоту, середня концентрація якого становила 1,5 ГДКс.д. - 1,8 ГДКс.д. Крім викидів шкідливих речовин від стаціонарних джерел, на стан атмосферного повітря дендропарку «Олександрія» мають вплив локальні викиди забруднювальних речовин. Так, у західній частині парку, в районі кварталу 6 відбувається вихід нафтопродуктів на денну поверхню та в кварталі 19 - аміаку (в місці виходу забруднених азотовмісними сполуками вод).
Оптимальними індикаторами порушення екосистем при техногенному впливі через атмосферу є епіфітні лишайники. Вони, завдяки відсутності кутикули та недорозвиненню кореневої системи, є дуже чутливими до забруднення навколишнього середовища, особливо діоксидом сірки.
Мета роботи - дослідження видового складу епіфітної ліхенофлори для подальшої оцінювання якості атмосферного повітря дендропарку «Олександрія» у зв'язку з локальним техногенним забрудненням території дендропарку «Олександрія», а також погіршенням стану атмосферного повітря м. Біла Церква.
Матеріали та методика досліджень. Дослідження видового складу епіфітної ліхенофлори проводили упродовж 2011-2013 рр. Вивчали видовий склад епіфітних лишайників Quercus robur L., Acer campestre L., A. platanoides L., Ti - lia cordata Mill., Fraxinus exelsior L., Betula pendula Roth., Carpinus betulus L.та деяких інших. Дослідження проводили в західній частині парку в локалітетах (кварталах): 6, 11, 12,19, 24, 25, 31 та в центральній частині у локалітетах (кварталах): 2, 3, 4,7, 8, 12, 13, 14, 20, 27, 28, 29 (рис. 1). Епіфітні лишайники вивчали переважно з північної частини стовбура. При цьому реєстрували усі види епіфітних лишайників.
Результати досліджень. У «Флорі лишайників України» [12-14] наведено відомості про 39 видів лишайників парку «Олександрія» за зборами А.М. Окснера, М. Гродзинського, П. Оксіюка, Лінчевської, Дубовик, Хохол. Збір гербарію проводили в районі Палієвої гори, урочищах Голендерня та Кошик. Серед зібраних видів потрібно особливо виділити види кущистих лишайників: Ramali - na fraxinea, Evernia prunasri та листуватих: Pseurosticta acetabulum, Melanelia exasperata, Flavoparmelia caperata, Cetrelia cetrarioides, Leptogium lichenoides [12-14]. Наведені види є дуже чутливими до атмосферного забруднення [9], тому порівняння літературних даних з оригінальними даними щодо сучасного поширення вказаних видів, може пролити світло на загальні зміни забруднення атмосферного повітря на територіях, що прилягають до парку «Олександрія». Під час обстеження лишайників західної частини парку «Олександрія» виявлено 34 види лишайників та ліхенофільних грибів, з яких ліхенофільний гриб Pyrenochaeta xanthoriae Diederich, що вражав листуватий лишайник Xanthoria parietina, вперше наведений для Лісостепу України. Цей вид був нещодавно наведений для України зі степової зони. Нами цей вид вперше наведений з лісостепової (парк «Олександрія») та широколистянолісової зони України (Київська обл., околиця м. Вишгород).
Результати проведених досліджень показали, що із групи видів кущистих епіфітних лишайників Quercus robur тут найчастіше представлені такі види: Evernia prunastri (L.), Ramalina pollinaria (Westr.) Ach. (рис. 2), R.subfarinacea (Cromb) Nyl. Лише один раз був зареєстрований кущистий лишайник Ramalina cf. calicaris (L.) Rohl. Найпоширенішими із групи листуватих лишайників виявились Physcia adscendens (Fr.) H. Olivier, P. stellaris (L.) Nyl., P. tenella (Scop.) DC., Parmelia sulcata Taylor, Hypogymniaphysodes (L.) Nyl., Pleurosticta acetabulum (Neck.) Elix & Lumbsch, Xanthoria parietina (L.) Th. Fr., Phaeophyscia orbicularis (Neck.) Moberg, Physconia detersa (Nyl.) Poelt, P. grisea (Lam.) Poelt, P. dis - torta (With.) J.R. Laundon. Дещо рідше трапляються види листуватих лишайників: Parmelina tiliacea (Hoffm.) Hale, Melanohalea exasperatula (Nyl.) O. Blanco, A. Crespo, Divakar, Essl., D. Hawksw. & Lumbsch, M. subargentifera (Nyl.) Essl., Massjukiella polycarpa (Hoffm.) S.Y. Kondr. et al., Oxneria huculica S.Y. Kondr., Tuckermannopsis chlorophylla (Willd.) Hale. Серед накипних лишайників найчастіше були зареєстровані - Lepraria incana (L.) Ach., L. lobificans Nyl., Lecidella elaeochroma (Ach.) M. Choisy, Lecanora carpinea (L.) Vain., Opegrapha rufescens Pers., Pertusaria albescens (Huds.) M. Choisy & Werner.
Рис. 2. Кущисті лишайники: a) Evernia prunastri; б) Ramalina pollinaria
лишайник дендропарк кущистий споровий
Під час обстеження лишайників центральної частини парку «Олександрія» виявлено понад 40 видів лишайників. Результати проведених досліджень засвідчили, що із групи видів кущистих епіфітних лишайників Quercus robur тут найчастіше представлені такі види: Evernia prunastri (L.),
Ramalina pollinaria (Westr.) Ach., R.subfarinacea (Cromb) Nyl. Найпоширенішими із групи листуватих лишайників виявились Physcia adscendens (Fr.) Н. Olivier, P. stellaris (L.) Nyl., P. tenella (Scop.) DC., Parmelia sulcata Taylor, Hypogymnia physodes (L.) Nyl., Pleurosticta acetabulum (Neck.) Elix & Lumbsch, Xanthoria parietina (L.) Th. Fr., Phaeophyscia orbicularis (Neck.) Moberg, Physconia detersa (Nyl.) Poelt, P. grisea (Lam.) Poelt, P. distorta (With.) J.R. Laundon. Дещо рідше трапляються види листуватих лишайників: Parmelina tiliacea (Hoffm.) Hale, Melanohalea exasperatula (Nyl.) O. Blanco, A. Crespo, Divakar, Essl., D. Hawksw. & Lumbsch, M. subargentifera (Nyl.) Essl., Massjukiella polycarpa (Hoffm.) S.Y. Kondr. et al., Oxneria huculica S.Y. Kondr., Tuckermannopsis chlorophylla (Willd.) Hale. Серед накипних лишайників найчастіше були зареєстровані - Lepraria incana (L.) Ach., L. lobificans Nyl., Lecidella elaeochroma (Ach.) M. Choisy, Lecanora carpinea (L.) Vain., Opegrapha rufescens Pers., Pertusaria albescens (Huds.) M. Choisy & Werner. Крім того, в локалітетах 12 і 20 на корі (у тріщинах) Quercus robur L. виявлено такі накипні види, як: Chaenotheca chryso - cephala (Turn.) Th. Fr., та Candelariella aurella Arnold. На корі Fraxinus exelsior із накипних видів найбільш поширеним виявився Bueliapunctata (Hoffm.) A. Massal, із листуватих - Physconia grisea (Lam.) Poelt., Oxneria huculica S.Y. Kondr.
Висновки:
1. Згідно з отриманими даними щодо видового різноманіття епіфітної ліхенофлори дендропарку «Олександрія» можна зробити висновок, що видовий склад локалітетів центральної частини дендропарку значно різноманітніший, ніж західної, особливо в місцях виходу амонію сольового на денну поверхню.
2. Порівнюючи сучасний видовий склад з даними минулих років, з'ясовано, що загальна кількість видів незначно змінилась, а кількість чутливих до атмосферного забруднення видів істотно зменшилась.
3. Із групи кущистих видів (найбільш чутливих до атмосферного забруднення) епіфітних лишайників Quercus robur тут найчастіше представлені такі види: Evernia prunastri (L.), Ramalina pollinaria (Westr.) Ach., R.subfarinacea Cromb) Nyl.
4. Найпоширшими із групи листуватих лишайників є Physcia adscendens (Fr.) H. Olivier, P. stellaris (L.) Nyl., P. tenella (Scop.) DC., Parmelia sulcata Taylor, Hypogymnia physodes (L.) Nyl., Pleurosticta acetabulum (Neck.) Elix & Lumbsch, Xanthoria parietina (L.) Th. Fr., Phaeophyscia orbicularis (Neck.) Moberg, Physconia detersa (Nyl.) Poelt, P. grisea (Lam.) Poelt, та P. distorta (With.) J.R. Laundon.
Література
лишайник дендропарк кущистий споровий
1. Аверчук А.С. Лишайники в урбаноекосистемах міста Донецька / А.С. Аверчук // Актуальні проблеми ботаніки та екології: матер. Міжнар. конф. молодих учених (13-16 серпня 2008 р., м. Кам'янець-Подільський). - К., 2008. - С. 55-56.
2. Гавриленко Л.М. Ліхенобіота балки Дудчани (Херсонська область, Нововоронцовський р-н) / Л.М. Гавриленко // Актуальні проблеми ботаніки та екології: матер. Міжнар. наук. конф. (1-4 лютого 2011 р., м. Харків). - Харків: Вид-во Харків. ун-т ім. В.Н. Каразіна, 2011. - С. 25-27.
3. Громакова А.Б. Материалы к изучению лихенофлоры національного парка «Слобожанский» / А.Б. Громакова, Ю.В. Земляченко // Актуальні проблеми ботаніки та екології: матер. Міжнар. наук. конф. (1-4 лютого 2011 р., м. Харків). - Харків: Вид-во Харків. ун-т ім. В.Н. Каразіна, 2011. - С. 101-103.
4. Димитрова Л.В. Порівняння біоіндикаторних властивостей епіфітних лишайників та мохоподібних на прикладі м. Києва / Л.В. Димитрова // Актуальні проблеми ботаніки та екології: матер. Міжнар. конф. молодих учених (13-16 серпня 2008 р., м. Кам'янець-Подільський). - К., 2008. - С. 56-57.
5. Димитрова Л.В. Вміст важких металів у лишайниках та мохах міста Києва як показник забруднення атмосферного повітря / Л.В. Димитрова // Актуальні проблеми ботаніки та екології: матер. Міжнар. конф. молодих учених (21-25 вересня 2010 р., м. Ялта). - Сімферополь: Вид. дім «АРІАЛ», 2010. - С. 57-58.
6. Кондратюк С.Я. Ліхеноіндикація забруднення повітря у м. Львові / С.Я. Кондратюк, В.А. Кучерявий, В.О. Крамарець, Ю.В. Зінько, І.М. Сіренко // Український ботанічний журнал: наук. журнал. - 1991. - Т. 42, вип. 2. - С. 72-77.
7. Кондратюк С.Я. Порівняльне ліхеноіндикаційне картування міст України / С.Я. Кондратюк, В.А. Кучерявий, В.О. Крамарець // Український ботанічний журнал: наук. журнал. - 1993.
- Т. 50, №4. - С. 74-83.
8. Кондратюк С.Я. Індикація стану навколишнього середовища України за допомогою лишайників / С.Я. Кондратюк. - К.: Вид-во «Наук. думка», 2008. - 336 с.
9. Назарчук Ю.С. Епіфітна ліхенофлора заказника Дальницький / Ю.С. Назарчук, І.С. Трутнєва // Актуальні проблеми ботаніки та екології: матер. Міжнар. конф. молодих учених - ботаніків (17-20 вересня 2007 р., м. Київ). - К.: Вид-во «Фітосоціоцентр», 2007. - С. 44-45.
10. Наумович Г.О. Лишайники лісостепової зони верхів'я річки Інгулець / Г.О. Наумович // Актуальні проблеми ботаніки та екології: матер. Міжнар. конф. молодих учених (13-16 серпня 2008 р., м. Кам'янець-Подільський). - К., 2008. - С. 58-59.
11. Окснер А.М. Флора лишайників України / А.М. Окснер. - В 2-ох т. - Т. 1. - К.: Вид-во АН УРСР, 1956. - 494 с.
12. Окснер А.М. Флора лишайників України / А.М. Окснер. - В 2-ох т. - Т. 2. - К.: Вид-во «Наук. думка», 1968. - 500 с.
13. Окснер А.М. Флора лишайників України / А.М. Окснер. - В 2-ох т. - Т. 2. - К.: Вид-во «Наук. думка», 1993. - 541 с.
14. Постоялкін С.В. Географічний аналіз ліхенофлори Угольського масиву Карпатського біосферного заповідника / С.В. Постоялкін // Актуальні проблеми ботаніки та екології: матер. Міжнар. конф. молодих учених - ботаніків (17-20 вересня 2007 р., м. Київ). - К.: Вид-во «Фітосоціоцентр», 2007. - С. 45-46.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Біологічна характеристика та систематичне положення лишайників. Епіфітні лишайники як невід'ємний компонент всіх лісних екосистем. Апотеції леканорового типу. Теоретичні відомості щодо біолого-морфологічної характеристики видового складу роду Калоплака.
курсовая работа [42,0 K], добавлен 31.03.2014Озеленені території в міському середовищі. Ботанічна та дендрологічна характеристика видів дендропарку м. Броди: каштан звичайний, тополя тремтяча, ялина канадська, клен звичайний, туя західна, липа серцелиста. Екосистемні функції озеленених територій.
курсовая работа [46,6 K], добавлен 12.10.2014Науково-методичні та екологічні засади створення і розвиток дитячого ботанічного саду. Напрямки діяльності дендропарку та заходи щодо пропаганди охорони навколишнього природного середовища. Колекційні фонди реліктових, ендемічних і декоративних рослин.
курсовая работа [8,5 M], добавлен 21.09.2010Загальна характеристика, біологія лишайників. Спостереження за лишайниками та їх екологічне значення. Вивчення лишайників в шкільному курсі біології. Опис та характеристика цетрарії ісландська. Значення грибів і лишайників у природі і житті людини.
курсовая работа [414,7 K], добавлен 21.09.2010Поява адвентивних рослин у флорі півночі України. Рослинний покрив та його зміни, зумовлені господарською діяльністю як передумови появи адвентивних рослин. Особливості рослинного покриву Чернігівської області. Географічні ареали адвентивних рослин.
дипломная работа [3,4 M], добавлен 21.09.2010Географічно-кліматичні особливості селища Козелець. Характеристика та застосування видового складу придорожньої рослинності околиць регіону - деревовидної та трав'яної флори. Розгляд структури фітоценозу, його основних ознак та флористичного складу.
курсовая работа [8,2 M], добавлен 21.09.2010Природно-екологічні умови Березнівського району. Біологічні особливості видового складу тварин - гідробіонтів річки Случ. Облік водної ентомофауни. Кількісна оцінка видового складу тварин літоралі р. Случ. Методика дослідження тварин літоралі р. Случ.
дипломная работа [6,6 M], добавлен 29.11.2011На основі вивчених еколого-біологічних властивостей рослин водних та прибережно-водних біоценозів проведення визначення стану їхніх ценозів русла річки Сіверський Донець. Визначення видів біоіндикаторів водного середовища, екологічні особливості видів.
курсовая работа [63,9 K], добавлен 07.05.2009Еколого-морфологічна характеристика фонових представників іхтіофауни району дослідження. Аналіз видового складу іхтіофауни. Вікова і статева структура угруповань промислових видів. Фактори антропогенного походження, які негативно впливають на іхтіофауну.
дипломная работа [3,4 M], добавлен 23.09.2012Рослинність як складова природного середовища. Стан рослинності у Полтавській області. Об'єкти садово-паркової архітектури м. Полтава. Характеристика деяких видів представників флори, що проростають в Октябрському районі. Заходи охорони рослинного світу.
курсовая работа [73,9 K], добавлен 03.01.2011Історія вивчення напівтвердокрилих. Особливості життєвого циклу. Основні еколого-біологічні групи клопів. Еколого-фауністична характеристика клопів основних біогеоценозів ландшафтного заказника Цецино та найближчих околиць. Виготовлення колекції комах.
курсовая работа [215,8 K], добавлен 11.05.2015Гриби – це не рослини і не тварини, а представники особливого царства, яке охоплює понад 100 тисяч видів, до яких належать гриби, пліснява і дріжджі. особливості будови грибів. Різноманіття грибів. Способи розмноження. Корисні та шкідливі гриби.
реферат [12,2 K], добавлен 10.04.2008Дослідження екологічних умов обстежуваної водойми, вмісту біогенних елементів в донних відкладах. Оцінка видового складу риб обстежуваного ставка та можливої конкуренції між видами. Результати біометричних та анатомічних спостережень білого амура.
курсовая работа [4,4 M], добавлен 12.02.2016Дослідження декоративних видів рослин з пірамідальними, колоно-подібними та конусоподібними формами крони. Особливості вирощування та ареал походження таксодію, кипарису вічнозеленого, ялівця віргінського. Представники родини соснових та тисових.
курсовая работа [7,2 M], добавлен 13.06.2014Ознайомлення з результатами фітохімічного дослідження одного з перспективних видів рослин Українських Карпат - волошки карпатської. Розгляд залежності вмісту досліджуваних біологічно активних речовин від виду сировини. Аналіз вмісту фенольних сполук.
статья [23,3 K], добавлен 11.09.2017Сучасний екологічний стан і перспективи озеленення м. Харкова, історія спорудження міського саду імені Шевченка. Фізико-географічний опис району, його еколого-біологічні особливості, динаміка озеленення території, ліхеноіндікаційні дослідження.
дипломная работа [743,7 K], добавлен 30.09.2012Дослідження структурної організації зоопланктонних угруповань річкової ділянки літоралі Каховського водосховища в літній період. Встановлення видового складу, представленості таксономічних груп, вивчення динаміки чисельності та біомаси зоопланктону.
статья [615,9 K], добавлен 19.09.2017Історія гербарної справи та флористичних досліджень в Україні. Вивчення таксономічного складу синантропної флори на основі рослинних зразків Й.К. Пачоського. Гербарні колекції в природничих музеях, їх значення для науково-просвітницької діяльності.
статья [25,7 K], добавлен 07.08.2017Класифікація газонів. Джерела забруднення та забруднюючі речовини міського середовища. Газонні трави в озелененні промислових територій. Правила утримання зелених насаджень сучасних міст. Функціонування систем життєдіяльності газонних видів рослин.
курсовая работа [154,1 K], добавлен 28.03.2015Загальні тенденції антропогенної трансформації рослинного покриву. Антропогенна еволюція рослинності. Синантропізація рослинності: історія вивчення процесу. Склад синантропної флори околиць с. Рахни–Лісові Шаргородського району Вінницької обл.
курсовая работа [33,7 K], добавлен 28.04.2011
