Квітниково-декоративне оформлення парків та скверів міста Кривий Ріг. рекомендації щодо його поліпшення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Квітниково-декоративне оформлення парків та скверів міста Кривий Ріг. рекомендації щодо його поліпшення

Ст. наук. співроб. Т.Ф. Чипиляк,

канд. біол. наук; мол. наук. співроб. М.Ю. Мазура; пров. інж. О.О. Береславська; пров. інж. О.М. Лещенюк - Криворізький ботанічний сад НАН України

Наведено результати інвентаризації таксономічного складу, систематичної хорологічної та біоморфологічної структури квітниково-декоративних рослин у зелених насадженнях загального користування м. Кривий Ріг. Проведено аналіз ритмів розвитку та росту окремих показників вегетативної та генеративної сфер декоративних рослин в умовах міста. Надано пропозиції щодо вдосконалення квітниково-декоративного оформлення. Запропоновано збільшення фіторізноманіття культур фітоценозів з залученням таксонів з найвищим рівнем адаптації інтродукційного фонду Криворізького ботанічного саду НАН України.

Ключові слова: квітниково-декоративне оформлення, видовий склад, життєвий стан, рекомендації.

рослина місто квітниковий декоративний

Виконуючи екологічні функції, зелені насадження урбанізованих територій, як складові ландшафтної архітектури, беруть участь в оформленні міської території і покликані створювати природне пейзажне середовище. Квітниково-декоративне оформлення є невід'ємною частиною зелених насаджень і, на відміну від дерев та кущів, воно є найбільш різноманітним і мінливим елементом міських ландшафтів [1, 2]. Його вдосконалення полягає як у збільшенні асортименту квітникових культур, так і в поліпшенні його якісного складу, у ліквідації монотипності квітників шляхом використання різноманітних багатопланових композицій. Враховуючи значний рівень антропогенного впливу на довкілля, особливо актуальними ці проблеми є у промислових центрах України, зокрема в містах Правобережного степового Придніпров'я, на територіях із значним рівнем техногенного навантаження.

Метою наших досліджень було вивчення та всебічна оцінка сучасного стану квітниково-декоративних рослин у зелених насадженнях загального користування м. Кривий Ріг для оптимізації асортименту рослин і створення стійких та декоративних культур-фітоценозів.

Матеріали та методи. Дослідження проводилися на наявних зелених насадженнях семи адміністративних районів м. Кривий Ріг, протяжність якого з півночі на південь становить понад 100 км. Місто знаходиться на південному заході Дніпропетровської області в степовій природній зоні. Криворіжжя відноситься до посушливих районів України, характеризується досить складними кліматичними умовами зими, для якої звичайним явищем є ожеледь, застій води на поверхні Грунту, відлиги, після яких, зазвичай, бувають короткочасні, але високі від'ємні температури [3]. На території міста сконцентровані найбільші в країні гірничо-видобувні та переробні підприємства, внаслідок чого у Грунтах промислових зон та вулиць з інтенсивним автомобільним рухом визначене перевищення гранично допустимих концентрацій хрому, марганцю, цинку, нікелю та плюмбуму [4]. У дослідженнях використані методи фенологічних спостережень, проведена оцінка мінливості морфологічних ознак і репродуктивних показників квітниково-декоративних рослин в умовах міста. Як умовний контроль використано рослини, інтродуковані в Криворізький ботанічний сад НАН України (КБС НАНУ) [5, 6].

Результати дослідження. Під час обстеження 22 парків та 97 скверів протягом 2009-2013 рр. було проведено інвентаризацію таксономічного складу та проаналізовано систематичну структуру квітниково-декоративних рослин. На території 32 об'єктів (зокрема 7 парків) квітникове оформлення відсутнє, на території інших 87 виявлено, що прикрашають наше місто рослини 76 таксонів, які приналежні до 33 родин та 61 роду [7]. Найбільш представницькою є родина Asteraceae Dumort., до якої відноситься 18 родів та 21 вид. Родини Crassulaceae DC. і Lamiaceae Lindl. об'єднують по три, а Asparagaceae Juss., Brassicaceae Burnett, Caryophyllaceae Juss., Liliaceae Juss., Papaveraceae Juss. та Ranuncula- ceae Dumort. - по два роди. Проведений аналіз за хорологічною структурою дає змогу констатувати, що найбільша кількість видів (17 таксонів) походить з Цир- кумбореальної флористичної області [8]. Майже рівною кількістю таксонів представлені Атлантично-Північноамериканська та Східноазіатська флористичні області - 10 і 9 таксонів відповідно. Загалом виділено 13 флористичних центрів, де розташовані первинні ареали декоративних видів рослин, які трапляються на квітниках м. Кривого Рогу. Пріоритет у використанні належить багаторічним рослинам (49 таксонів), які в різних районах міста становлять 64-90 % асортименту залучених видів та культиварів.

Переважаюча кількість зразків відноситься до тривалого вегетуючого феноритмотипу. За термінами квітування виділено весняні, весняно-літні, літні, пізньолітньо-осінні, але переважають зразки літнього квітування - 57 %, рослини весняного та осіннього квітування становлять відповідно 36 % та 7 % від загальної кількості таксонів. Аналіз біоморфологічної структури багаторічних рослин показав, що найбільшою кількістю представлені геофіти (29 таксонів), майже вдвічі менше гемікриптофітів та хамефітів (12 і 9 таксонів відповідно), а найменше фанерофітів (4 таксони) [9]. За екологічною структурою визначали кількість таксонів, згрупованих за ознаками спільності їх вимог до вологи та освітленості. Так, рослини в квітниках міста представлені майже порівну ксерофітами і мезофітами (27 і 25 таксонів відповідно), тільки Canna x hybrida hort. є гігрофітом. Сонцелюбними виявилися 68 % таксонів квітниково-декоративних рослин, тіньовитривалих маємо вдвічі менше і незначна частина рослин є сціофітами. Виявлені в парках та скверах міста квітниково-декоративні рослини за таксономічним складом є досить широко презентованими та популярними у використанні. Але окремі роди представлені обмеженою кількістю видів і сортів, тоді як у світовій практиці озеленення їх (Oenothera, Paeonia, Hemerocallis, Se- dum та інші) широко використовують для створення мальовничих ландшафтів.

Групування таксонів за частотою використання в оформленні об'єктів показало, що до І групи - (таксони, які використані в озелененні лише одного об'єкта) відноситься 28 таксонів; до ІІ групи (які використані в озелененні 35 об'єктів) - 23 таксони; ІІІ групу (з використанням на 6-10 об'єктах) становлять 7 таксонів; IV група (з використанням на 10-15 об'єктах) складається з 10 таксонів; і лише 8 таксонів використані в озелененні більш ніж 15 об'єктів (V група). Таким чином, можна стверджувати, що наше місто прикрашають здебільшого квітниково-декоративні рослини 8 таксонів - Tagetes patula L. cv., Aster dumo- sus L. cv. Blue Ebor, Hemerocalis fulva L., Iris tenuifolia Pall., Iris hybrida hort. cv., Paeonia lactiflora Pall, cv., Rosa L. cv. Floribunda і cv. Polyanta - найбільш стійкі, але досить застарілі в сортовому і декоративному відношенні. Також порівняно частіше трапляються у скверах і парках Pelargonium zonale (L.) Ait cv., Petunia hybrida Vilm. cv., Centaurea dealbata Willd., Coreopsis grandiflora Hoog ex. Sweet., Hylotelephium spectabile Boreau,

Дослідження особливостей росту і розвитку рослин в умовах міста свідчать, що вони проходять всі стадії розвитку, які характерні для представників визначеного роду, але відбувається прискорення початку основних фенофаз. Так, вегетацію та квітування рослини C, grandiflora, A, dumosus cv., I, х hybrida cv., P, lactiflora cv. починають на 5-7 діб раніше, ніж в умовному контролі, а H, fulva - на 12 діб випереджає (третя декада червня) контрольні рослини. Міські умови відповідним чином впливають і на скорочення термінів окремих фаз розвитку [10]. Цвітіння весняноквітучих видів та культиварів було значно коротшим і збідненим, у двох третин рослин не відзначене плодоутворення. Найбільш показним було цвітіння літніх культур, за винятком Rosa cv. Floribun- da, яка у липні-серпні потерпає від впливу умов міста, що позначається на зменшенні генеративної продуктивності та скороченні термінів квітування на 712 діб. На значній частині культур, які квітують восени цвітіння, не зафіксоване (Chrysanthemum indicum (L.) DesMoul. cv.), або воно було слабким (A, dumosus, A, novi-belgii L., H, spectabile). Аналіз біометричних досліджень окремих показників розвитку вегетативної та генеративної сфери свідчить, що відносно контрольних показників істотно зменшується висота досліджених рослин [11], але найбільш потерпають культури осіннього квітування. Так, висота рослин A, du- mosus cv. становила 81 % контрольних показників, тоді як висота весняноквіту- чого I, tenuifolia достовірно не відрізнялась від контролю. Аналіз кількості сформованих квітконосів виявив видоспецифічні реакції декоративних рослин на умови міста. Так, їх кількість значно зменшувалася у P, lactiflora cv. та H, spectabile, тоді як у A, dumosus cv. збільшувалася майже вдвічі, а у I, tenuifolia достовірно статистично не відрізнялася від контролю [12]. Хоча рослини A, dumosus cv. в умовах міста формують майже вдвічі більше квітконосів, але на кожному з них утворюється в 2-3 рази менше квіток.

Дослідження квітниково-декоративного оформлення парків і скверів Кривого Рогу показали, що існують негативні моменти щодо його формування і використання. Переважають квітники у вигляді невеличких монокуртин, частіше утворених саморозселенням рослин, зрідка трапляються одно-, двосторонні рабатки, які в значній кількості складаються з рослин одного феноритмотипу. В оформленні об'єкта задіяні не більше 1 -3 таксонів рослин, а понад 65 % видів та культиварів, виявлених у квітниках міста, трапляються в ландшафті лише одного двох скверів міста. До складу наявних насаджень здебільшого входять недостатньо стійкі види рослин, які на більшості об'єктів культивуються вже понад 5-7 років, тобто переходять до синильної фази розвитку. Загальна проблема всіх досліджених парків міста - це змикання крон дерев і, відповідно, зменшення освітлених площ, де раніше за планом були закладені квітники. Внаслідок цього відбувається формування рослинних комплексів, які не відповідають вимогам до зелених насаджень міста, погіршуючи цим самим естетичність урбосистеми та знижуючи її санітарно-екологічний рівень [13, 14].

Проведені дослідження покладені в основу науково обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення квітниково-декоративного оформлення Кривого Рогу. У наших умовах доцільно рекомендувати типи композицій та квітників (регулярні або ландшафтні) відповідно до місця використання - парк чи сквер [14, 15]. Найбільш прийнятні для оформлення парків нашого міста ландшафтні квітники у вигляді окремо розташованих квіткових масивів чи невеликих моногруп багаторічників: весняноквітучих півоній чи півників, літньоквітучих кореопсису великоквіткового чи лілійників, осінньоквітучих кущових айстр чи хризантеми без дотримання чітких ліній і форм [16, 17]. У складних умовах недостатньо зволожених затінених ділянок можуть існувати небагато гарноквітучих багаторічних рослин, тому пропонується декоративно-листяне оформлення (очитки, чистець візантійський, бадан товстолистий, барвінок малий, вероніка сива, снить звичайна форма ряболиста), а мінімальний набір декоративних рослин можна компенсувати використанням каменів, корчів і пнів та інших прийомів ландшафтного дизайну. За умови періодичних поливів ділянку оформлюють як природну галявину із залученням гарноквітучих посухостійких рослин, здатних виносити деяке затінювання (злинка красива, вероніки, гайлардії, хости) [18]. На території парку з достатньою освітленістю в оформленні парадних частин, пішохідних доріг використовують міксбордер, який є найбільш зручним і декоративним видом квіткового дизайну. У партерних квітниках можливе використання низькорослих, з різноманітним забарвленням квітів гібридів канни, які в наших умовах проявляють себе досить витривалими, переносять короткочасну нестачу вологи, не зменшуючи генеративної продуктивності [19]. Для оформлення скверів пропонується використання квітників регулярного стилю - рабатка і бордюр. В умовах нашого міста доцільно створювати квітники в декількох напрямках: корекція старого квітника (перевага - мінімізація затрат); створення нового короткочасного з однорічок (перевага - часта зміна художнього задуму); щорічне оновлення окремих елементів стаціонарного (перевага - поєднання новизни з мінімальними затратами).

Пропонується збільшення фіторізноманіття квітниково-декоративних рослин у культурфітоценозах Криворіжжя із залученням таксонів з найвищим рівнем адаптації та широкою амплітудою декоративних ознак з інтродукційного фонду Криворізького ботанічного саду НАН України. Представницький колекційний фонд КБС НАНУ, який нараховує 1074 таксони (196 видів, 38 форми і 840 сорти), дає можливість створення різнопланових, стійких та мальовничих ландшафтних композицій в умовах м. Кривий Ріг.

Література

Музичук Г.М. Концепція вдосконалення квітникового оформлення населених місць України та практичні рекомендації щодо поліпшення вуличних ландшафтів / Г.М. Музичук // Роль ботанічних садів в зеленому будівництві міст, курортних та рекреаційних зон : матер. Міжн. наук. конф., присвяченої 35-річчю Ботаническому саду Одеського національного ун-ту ім. І.І. Меч- нікова. - Одеса : Вид-во лАтСТАР. - 2002. - Ч. II. - С. 46-51.

Нефедов В.А. Ландшафтный дизайн и устойчивость среды / В.А. Нефедов. - СПб., 2002. - 295 с.

Казаков В.Л. Природнича географія Кривбасу / В.Л. Казаков, І.С. Таранько, М.Г. Сметана. - Кривий Ріг : Вид-во кДпУ, 2005. - 156 с.

Багрій І.Д. Досвід комплексної оцінки та картографування факторів техногенного впливу на природне середовище міст Кривого Рогу та Дніпродзержинська / І.Д. Багрій, А.М. Білоус, Ю.Г. Вілкул. Відп. ред. В.М. Палій. - К. : Вид-во "Фенікс", 2000. - 110 с.

Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР. - М. : Изд-во ГБС, 1975. - 27 с.

Чипиляк Т.Ф. Оцінка успішності інтродукції багаторічних рослин в умовах Правобережного степового Придніпров'я / Т.Ф. Чипиляк, Н.В. Машталер // Учебная и воспитательная роль ботанических садов и дендропарков : матер. Междунар. научн. конф., 21-24 сентября 2009 г. - Симферополь : Изд-во Таврического НУ, 2009. - С. 123-125.

Тахтаджян А.Л. Система магнолиофитов / А.Л. Тахтаджян. - Л. : Изд-во "Наука", 1987. - 439 с.

Тахтаджян А.Л. Флористические области Земли / А.Л. Тахтаджян. - Л. : Изд-во "Наука", 1978. - 248 с.

Raunkiaer C. Planterigets Livsformes of deres Betydning for Geografies. - Kobenhavn: Nor- diskforlag, 1907. - 132 h.

Опанасенко В.Ф. Багаторічні квітково-декоративні рослини для озеленення промислового міста / В.Ф. Опанасенко, Ю.В. Лихолат, О.М. Рудницька // Промислова ботаніка: стан та перспективи розвитку. - Донецк : Изд-во "Мультипресс", 1998. - С. 277-281.

Приймак О.П. Вплив інгредієнтів автотранспортних викидів на стан асиміляційного апарату декоративних квітникових рослин / О.П. Приймак, А.М. Пугач // Вісник Дніпропетровського університету. - Сер.: Біологія. Медицина. - 2012. - Вип. 3, т. 1. - С. 118-124.

Бессонова В.П. Интродуцированные декоративные цветочные растения в озеленении промышленных предприятий. Ассортимент растений / В.П. Бессонова, С.О. Яковлева // Питання біоіндикації та екології : зб. наук. праць. - Запоріжжя : Вид-во ЗГУ, 2001. - Вип. 6, № 1. - С. 9-24.

Левон Ф.М. Концептуальні аспекти формування міських зелених насаджень у сучасних умовах / Ф.М. Левон, С.І. Кузнєцов // Інтродукція рослин : міжнар. наук. журнал. - 2006. - № 4. - С. 53-57.

Гузенко Т.Г. Декоративное садоводство и садово-парковое строительство / Т.Г. Гузенко, М.Г. Ганжа, И.Ю. Котова и др. - К. : Вид-во Будивэльнык, 1985. - 182 с.

Бочковая И.Ю. Создаем красивый цветник / И.Ю. Бочковая. - М. : Изд-во ЗАО Фитон, 2006. - 240 с.

Чипиляк Т.Ф. Принципы подбора многолетних и однолетних интродуцентов для создания цветников непрерывного цветения / Т.Ф. Чипиляк, Г.М. Яцкевич // Інтродукція рослин : міжнар. наук. журнал. - К., 2000. - № 1. - С. 135-137.

Гришко В.М. Аутекологія видів і сортів Hemerocallis L. (розвиток генеративної сфери) в умовах техногенного забруднення / В.М. Гришко, Т.Ф. Чипиляк // Доповіді Національної академії наук України. - 2011. - № 12. - С. 138-147.

Лещенюк О.М. Інтродукція малопоширених квітково-декоративних багаторічників у Криворізькому ботанічному саду НАНУ / О.М. Лещенюк // Збереження та реконструкція ботанічних садів і дендропарків в умовах сталого розвитку // IV Міжн. наук. конф. в рамках сесії Ради ботанічних садів та дендропарків України: (до 225-річчя Державного дендрологічного парку "Олександрія" НАН України), (м. Біла Церква, 23-26 вересня 2013 р.). - Біла Церква, 2013. - С. 129-130.

Мазура М.Ю. Особливості росту представників роду Canna L. у зв'язку з інтродукцією в умови промислового міста / М.Ю. Мазура // Рослини та урбанізація : матер. ІІІ Міжнар. наук конф., м. Дніпропетровськ, 19-20 березня 2013 р. - Дніпропетровськ, 2013. - С. 128-130.

Размещено на Allbest.ru