Видова різноманітність кліщів-фітосеїд (Parasitiformes, Phytoseiidae) у рослинних насадженнях міста Василькова

Размещено на http://www.allbest.ru/

Видова різноманітність кліщів-фітосеїд (Parasitiformes, Phytoseiidae) у рослинних насадженнях міста Василькова

Викл. С.Л. Грабовська Уманський ДПУ ім. П.Г. Тичини;;

проф. Л.О. Колодочка Інститут зоології НАН України ім. І.І. Шмальгаузена, м. Київ, д-р біол. наук

Досліджено видовий склад хижих кліщів-фітосеїд та екологічні особливості їх поширення у рослинних асоціаціях міста Василькова Київської обл. (Україна). Збір кліщів-фітосеїд, що мешкають на рослинах зелених насаджень міста, проведено протягом серпня та вересня 2011 р. Проби взято з деревно-чагарникових та трав'яних рослин у посадках, які розташовані вздовж як великих завантажених автомагістралей, так і другорядних, біля житлових і промислових будівель, у міських скверах у межах міської смуги м. Василькова. На рослинах міських насаджень м. Василькова взято 75 проб, з яких 67 містять фітосеїдні кліщі. Всього досліджено 26 видів деревно-чагарникових і трав'яних рослин. Загалом оброблено 510 екземплярів кліщів-фітосеїд (478 самок і 32 самці). Виявлено 10 видів 7 родів кліщів, встановлено їх трапляння, і визначено приуроченість до видів рослин.

Ключові слова: хижі кліщі, фітосеїд, місто Васильків, Україна.

кліщ рослинний поширення насадження

Стабільне функціонування рослинних насаджень в населених пунктах залежить від багатьох чинників, які регулюють розмноження шкідників рослин, зокрема дрібних рослиноїдних членистоногих, і знижують можливість виникнення масових спалахів їх чисельності.

Застосування пестицидів у населених пунктах істотно обмежено сучасними санітарно-гігієнічними нормами. Це спонукає враховувати дію альтернативних природних чинників, що обмежують чисельність рослиноїдних членистоногих, використовувати їх біотичний потенціал, шукати шляхи для пошуку умов його максимального прояву. Серед таких чинників добре відомі природні вороги дрібних рослиноїдних кліщів та комах - хижі кліщі-фітосеїди (Phytoseiidae, Parasitiformes: Mesostigmata), що мешкають на тих же рослинах-хазяїнах, що й шкодочинні членистоногі. Значну роль хижих кліщів-фітосеїд у підтриманні стабільного функціонування рослинних асоціацій як у природних, так і в штучних ценозах, досліджено достатньо та підкріплено вагомою доказовою базою. Проте нагромадженню доказів їх корисної діяльності в умовах зелених насаджень у населених пунктах приділено недостатньо уваги в усіх країнах. Це стосується також України, а кілька робіт із фітосеїдів, виконаних для умов великого міста (Колодочка, Васильева, 1996; Колодочка, Самойлова, 2007; Колодочка, Грабовська, 2012), скоріше варто розглядати як свідоцтво початку досліджень у цьому напрямку.

У цій роботі висвітлено результати дослідження видового складу і деяких еколого-фауністичних показників хижих кліщів-фітосеїд у рослинних насадженнях одного з невеликих міст України, міста Василькова Київської області.

Матеріал і методи. Збір кліщів-фітосеїд, що мешкають на рослинах зелених насаджень міста, проведено протягом серпня та вересня 2011 р. Проби взято з деревно-чагарникових і трав'яних рослин у посадках, які розташовані вздовж як великих завантажених автомагістралей, так і другорядних, біля житлових і промислових будівель, у міських скверах у межах міської смуги м. Василькова. Кліщів збирали стандартними методами прямого збирання з листків під бінокулярним мікроскопом МБС-9 або струшували їх на чорний папір з подальшим переносом препарувальною голкою у 70 %-й спирт. Для визначення видової належності кліщів, з фіксованого або живого матеріалу виготовляли мікропрепарати з використанням рідини Хоєра на предметному скельці (Кузнецов, Петров, 1984, Колодочка, Омери, 2011).

На рослинах міських насаджень Василькова взято 75 проб, з яких 67 містили фітосеїдних кліщів. Всього досліджено 26 видів деревно-чагарникових і трав'яних рослин. Загалом оброблено 510 екземплярів кліщів-фітосейд (478 самок і 32 самця).

Для характеристики видових комплексів використано індекс трапляння (Is, %) (Песенко, 1982), індекс домінування Палія-Ковнацьки (Di) (Шитиков и др., 2003) та індекс відносної біотопічної приуроченості (F) (Песенко, 1982). Частку заселеності рослин (у відсотках) кліщами розраховано через відношення кількості заселених ними видів рослин певного виду до загальної кількості досліджених рослин.

Результати дослідження. На 26 видах рослин зелених насаджень міста Василькова зареєстровано 10 видів 7 родів хижих кліщів родини Phytoseiidae.

Amblyseius andersoni Chant, 1957 знайдено на грабі звичайному (Carpinus betulus L.), каштані кінському (Aeculus hippocastanum L.), клені ясеневидному (Acer negundo L.), шипшині собачій (Rosa canina L.) та ялівці козачому (Junipe- rus sabina L.).

Amblyseius rademacheri Dosse, 1958 заселяє чистець лісовий (Stachys sylvatica L.).

Neoseiulus reductus Wainstein, 1962 мешкає на кропиві дводомній (Urtica dioica L.).

Euseius finlandicus, Oudemans, 1915 знайдено на клені ясенелистому (Acer negundo L.), клені цукристому (A. saccharinum L.), клені гостролистому (A. platanoides L.), в'язі буколистому (Ulmus carpinifolia Rupp. Ex G. Suckow (U. follacea Gilib.), каштані кінському (Aeculus hippocastanum L.), горісі грецькому (Juglans regia L.), ліщині звичайній (Corylus avellana L.) липі серцелистій (Tilia cordata M.), хмелі звичайному (Humulus lupulus L.), шовковиці чорній (Morus nigra L.) яблуні (Malus domestica B.), мильнянці лікарській (Saponaria officinalis L.), череді пониклій (Bidens cernua L.), ялівці козачому, груші (Pyrus communis L.), кропиві дводомній, бузині чорній (Sambucus nigra L.).

Kampimodromys aberans Ouderman, 1930 поселяється на в'язі буколистому, грабі звичайному (Carpinus betulus L.), каштані кінському, яблуні, ліщині звичайній, клені ясенелистому, липі серцелистій, чистеці лісовому.

Typhlodromus cotoneastri Wainstein, 1961 мешкає на самшиті вічнозеленому (Buxus sempervirens L.), сосні звичайній (Pinus sylvestris L.), ялівці козачому, ялині колючій (Picea pungens Engelm).

Typhlodromus laurae Arutunjan, 1974 знайдено на туї західній (Thuja occidentals L.) та ялині колючій.

Typhloctonus aceri Collyer, 1957 зібрано на клені гостролистому.

Typhloctonus tiliarum Oudemans, 1930 віддає перевагу таким видам рослин, як клен ясенелистий, в'яз, граб, каштан кінський, липа серцелиста.

Amblydromella (s.str.) rhenana Oudemans, 1905 виявлено на грабі.

Оброблення даних про поширення кліщів надала змогу встановити деякі закономірності просторового поширення кліщів-фітосеїд у міських рослинних насадженнях за значенням індексу трапляння, який є показником частоти, з якою зустрічаються окремі види в загальній виборці. Максимальний індекс трапляння у досліджених локалітетах міських зелених насаджень м. Василькова має вид E. finlandicus (Is = 43,28 %), він заселяє 16 видів рослин (61,53 % - тут і далі: від кількості обстежених рослин). Вид K. aberrans (Is = 35,82 %) було знайдено на 7 видах рослин (26,92 %). T. tiliarum (Is = 20,89 %) та A. andersoni (Is = 8,95 %) зафіксовано на 5 (19,23 %) видах рослин відповідно. Чотири види рослин (15,38 %) заселяє T. cotoneastri (Is = 5,97 %). Вид T. laurae, який має індекс трапляння, 4,47 знайдено на 2 видах рослин (7,69 %). Види T. aceri (Is = 2,98 %), A. rademacheri (Is = 1,49 %), N. reductus (Is = 1,49 %), A. (s.str.) rhenana (Is = 1,49 %), заселяють по одному виду рослин (3,84 %).

10) A. (s.str.) rhenana 3,84

За показниками частоти трапляння комплекси хижих кліщів-фітосеїд Василькова умовно можна поділити на такі групи:

ті види, що переважають рівень 10 %;

ті види, що мають частоту трапляння від 1 до 10 %;

ті види, що мають частоту трапляння менше 1 %.

До першої групи входять принаймні 3 види: E. finlandicus, K. aberans, T. tiliarum.

До другої - A. andersoni, A. rademacheri, N. reductus, T. cotoneastri, T. laurae, T. aceri, A. (s.str.) rhenana.

За результатами наших досліджень видів кліщів з індексом трапляння менше 1 % не виявлено.

Рис. Трапляння кліщів-фітосеїд у рослинних асоціаціях міських насаджень м. Василькова: 1) A. andersoni; 2) A. rademacheri; 3) N. reductus; 4) E. finlandicus; 5) K. aberans; 6) T. cotoneastri; 7) T. laurae; 8) T. aceri; 9) T. tiliarum; 10) A. (s.str.) rhenana

Розрахунок індексу домінування у комплексі кліщів-фітосеїд у рослинних асоціаціях міста показав такі результати. Статус домінанту мають два види E. finlandicus (Di = 15,65 %) та K. aberans (Di = 15,52 %), статус субдомінанта має T. tiliarum (Di = 1,37 %). Субдомінантами І порядку є A. andersoni (Di = 0,48 %) та T. laurae (Di = 0,12 %). Статус другорядних членів отримали види A. rademacheri (Di = 0,008 %), N. reductus (Di = 0,008 %), T. cotoneastri (Di = 0,09 %), T. aceri (Di = 0,03 %), A. (s.str.) rhenana (Di = 0,008 %).

Відносна біотопічна приуроченість, за допомогою якої можна оцінити ступінь переваги певного місця перебування, у дослідженій групі кліщів проявляється таким чином: чотири види проявили тісну приуроченість до конкретного виду рослини, і таким чином (у межах території дослідження) можуть бути названі стеноойкними (F = 1). Це зазвичай пов'язані з трав'яними рослинами (Колодочка, 1978) A. rademacheri з чистеця лісового та N. reductus з кропиви дводомної, а також T. aceri з клена гостролистого та A. (s.str.) rhenana з граба (надає перевагу деревам та кущам, рідше травам, див.: Колодочка, 2006).

Виявлено 4 види кліщів-фітосеїд, що належать до евритопних і заселюють два і більше видів рослин: A. andersoni проявляє приуроченість до граба (F = 0,62), каштана (F = 0,68), клена ясенелистого (F = 0,44), шипшини (F = 0,83), ялівця козачого (F = 0,68). Вид T. cotoneastri надае виражену перевагу хвойним породам (ялині колючій (F = 0,83), ялівця козачого (F = 0,83), сосни звичайної (F = 0,91), а також самшиту вічнозеленому (F = 0,91). Таку ж особливість мають і представники виду T. laurae, які були знайдені на ялині колючій (F = 0,83) та туї західній (F = 0,96). Кліщів виду T. tiliarum, який в умовах міських насаждень м. Василькова проявили найвищу біотопічну приуроченість до граба звичайного (F = 1), було виявлено також на каштані кінському (F = 0,71), клені ясенелистому (F = 0,64), в'язі буколистому (F = 0,49), та липі серцелистій (F = 0,42).

Вид E. finlandicus зазвичай виявляє чітку приуроченість до деревно-чагарникового типу рослинності і стало домінує у видових комплексах кліщів - фітосеїд усіх рослинних асоціацій м. Василькова за кількістю заселених ним видів рослин, абсолютною кількістю особин у видових комплексах хижих кліщів та за значенням індексу трапляння. Проте до ліщини, клена ясенелистого та яблуні у досліджених ділянках насаджень цей вид-евритоп проявив негативну біотопічну приуроченість.

Рис. Відносна біотопічна приуроченість виду Euseius finlandicus до рослин: 1) бузина чорна (F = 0,40); 2) в'яз буколистий (F = 0,09); 3) горіх грецький (F = 0,40); 4) груша (F = 0,40); 5) каштан кінський (F = 0,07); 6) клен гостролистий (F = 0,07); 7) клен цукристий (F = 0,44); 8) клен ясенелистий (F = -0,06); 9) кропива дводомна (F = 0,07); 10) липа серцелиста (F = 0,17); 11) ліщина звичайна (F = -0,46); 12) мильнянка лікарська (F = 0,40); 13) хміль звичайний (F = 0,41); 14) череда поникла (F = 0,40); 15) шовковиця чорна (F = 0,40); 16) яблуня (F = -0,13); 17) ялівець козачий (F = 0,07)

Вид K. aberrans здебільшого надає перевагу плодовим деревно-чагарниковим видам рослин, тоді як до таких видів, як клен ясенелистий та липа серцелиста цей вид у межах дослідженого матеріалу проявив негативну приуроченість.

Рис. Відносна біотопічна приуроченість виду Kampimodromys aberans до рослин: 1) в'яз буколистий (F = 0,47); 2) граб звичайний (F = 0,51); 3) каштан кінський (F = 0,46); 4) клен ясенелистий (F = -0,21); 5) липа серцелиста (F = -0,31); 6) ліщина звичайна (F = 0,50); 7) чистець лісовий (F = 0,46); 8) яблуня (F = 0,43)

Висновки

Отже, вивчення сучасного стану видової різноманітності хижих кліщів родини Phytoseiidae (Acari: Parasitiformes:) на деревах і чагарниках зелених міських насаджень (вздовж вулиць, у міських скверах і парках тощо) у межах міста Василькова засвідчило наявність на рослинах 10 видів із 7 родів хижих кліщів родини Phytoseiidae.

Домінантними видами у видових комплексах фітосеїд, що заселяють міські зелені насадження міста, є E. finlandicus та K. aberrans. Субдомінантом є T. tiliarum, субдомінантами І порядку - A. andersoni та T. laurae. Другорядними членами є види A. rademacheri, N. reductus, T. cotoneastri, T. aceri, A. (s.str.) rhenana.

Виявлені види фітосеїд характеризуються різним рівнем відносної приуроченості до вибору рослин-хазяїв для заселення. Поряд з видами цих хижаків, які проявляють високий ступінь вибірковості до виду рослин для свого мешкання, а саме A. rademacheri, N. reductus, T. aceri та A. (s.str.) rhenana, є види кліщів, які відносно менш вимогливі в цьому плані, що проявляється в їх ев- ритопності - A. andersoni, T. cotoneastri, T. laurae, T. tiliarum.

Література

Колодочка Л. А. Руководство по определению растениеобитающих клещей - фитосейид. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1978. - 78 с.

Колодочка Л.А. Клещи-фитосейиды Палеарктики (Parasitiformes, Phytoseiidae): фаунистика, систематика, экология, эволюция // Вестн. зоологии. - К. : Вид-во "Лібра", 2006. - Отд. - Вып. 21. - С. 1-250.

Колодочка Л.О., Васильєва Г.М. Хижі кліщі - фітосеїди на плодових рослинах м. Києва // Урбанізоване навколишнє середовище: охорона природи та здоров'я людини: Міжн. конф., грудень 1995 р. - К. : Вид-во Нац. експоцентру України, 1996. - С. 191-193.

Колодочка Л.А., Самойлова Т.П. Особенности видового разнообразия клещей - фитосейид (Parasitiformes, Phytoseiidae) в городских растительных ассоциациях // Тез. доп. VII З'їзду Укр. ентомол. тов-ва. (Ніжин, 14-18 серпня 2007 р.). - Ніжин: Б.в., 2007. - С. 58.

Колодочка Л.А., Омери И.Д. Хищные клещи семейства Phytoseiidae (Parasitiformes, Me- sostigmata) дендрологических парков и ботанических садов Лесостепи Украины. - К. : Вид-во 2011. - 192 с.

Колодочка Л.О., Грабовська С.Л. Хижі кліщі - фітосеїди (Parasitiformes, Phytoseiidae) в зелених насадженнях м. Умані // Екологічний шлях у майбутнє (Всеукраїнська наук.-практ. конф.), 19-30 березня 2012 р., м. Умань. - 2012. - С. 122-123.

Кузнецов Н.Н., Петров В.М. Хищные клещи Прибалтики. - Рига: Зинатне,1984. - 144 с.

Песенко Ю. А. Принципы и методы количественного анализа в фаунистических исследованиях. - М. : Изд-во "Наука", 1982. - 288 с.

Шитиков В.К., Розенберг Г.С., Зинченко Т.Д. Количественная гидроэкология : методы системной идентификации. - Тольятти: ИЭВБ РАН, 2003. - 463 с.

Gerson U. Mites (Acari) for Pest Control / U. Gerson, R.L. Smiley, R. Ochoa. - Oxford: Blackwell Science Ltd., 2003. - 539 p.

Bahman A.F. Redescription of four species of phytoseiid mites (Acari: Mesostigmata) associated with alfalfa farms in western Iran / A.F. Bahman, M. Khanjani // Persian Journal of Acarology. - 2013 -Уоі. 2, № 1. - Pp. 9-24.

Vega F.E. Mites (Arachnida: Acari) inhabiting coffee domatia: A short review and recent findings from Costa Rica / F.E. Vega, R. Ochoa, C. Astorga, D.E. Walter // Internat. J. Acarol. - 2007. - Vol. 33, № 4. - Pp. 291-295.

Salmane I. Mesostigmata mite (Acari, Parasitiformes) fauna of wood-related microhabitats in Latvia / I. Salmane // Latvijas entomologs. - 2007. - № 44. - С. 69-86.

Размещено на Allbest.ru