Созологічна оцінка прісноводних малакокомплексів Львова та його околиць

Размещено на http://www.allbest.ru/

Созологічна оцінка прісноводних малакокомплексів Львова та його околиць

Гураль Р.І.

Ключові слова: прісноводні молюски, Gastropoda, Bivalvia, охорона, Львів.

Гураль Р.И.

Созологическая оценка пресноводных малакокомплексов Львова и его окрестностей

Проанализирован видовой состав и топическое распределение пресноводных моллюсков в разных типах гидротопов городской и пригородной зоны Львова. В целом от второй половины ХХ в. до начала ХХІ в. на исследованной территории было зарегистрировано 43 вида моллюсков. Среди них присутствовали 10 видов, предложенных разными исследователями для занесения в Красную книгу Украины: один вид - со статусом "уязвимый", 3 - "редкий", 6 - с невыясненным статусом. В созологическом аспекте наибольшую ценность имеют постоянные стоячие водоемы, выступающие в качестве центров сохранения видового разнообразия и распространения пресноводных моллюсков. Ручьи и мелиоративные каналы могут выполнять функцию транспортных коридоров.

Ключевые слова: пресноводные моллюски, Gastropoda, Bivalvia, охрана, Львов.

Sozological valuing of freshwater malacocomplexes of Lviv and its environs

The species composition and topical distribution of the freshwater molluscs in the various types of the hydrotopes of the urban and suburban zone of Lviv was analysed. As a whole from second half of XX century to the beginning of XXI century on the studied territory 43 species of molluscs were registered. Among them 10 species offered by various researchers for the entering in the Rote List of Ukraine were presented: one species with status of vulnerable, 3 species - rare, 6 species - with the unexplained status. In the sozological aspect the permanent standing water, being by the centres of the preservation of the species diversity and distribution of the freshwater molluscs are the most value. The brooks and drainage channels can to perform the function of the transport corridors.

Key words: freshwater molluscs, Gastropoda, Bivalvia, protection, Lviv.

Популяції багатьох видів прісноводних молюсків здатні існувати при дії таких чинників зовнішнього середовища, які обмежують виникнення і подальший розвиток угруповань інших гідробіонтів. Поява у складі гідротопів представників малакофауни, як правило, стає причиною їх заселення іншими групами безхребетних і хребетних тварин.

Дослідження прісноводних молюсків м. Львова та околиць можна розділити на наступні три періоди, дуже рознесені в часі. Ранній період (друга половина ХІХ ст.) пов'язаний переважно з діяльністю Й. Бонковського [16-18]. У середині ХХ ст. (другий період) комплексні дослідження прісноводної малакофауни на проаналізованій території практично не проводилися, за винятком робіт В.І. Здуна. Результати цих досліджень відображені в його колекції молюсків, яка зберігається в Зоологічному музеї Львівського національного університету [6]. В останній третині ХХ ст. відбулася активізація вивчення прісноводних молюсків у м. Львові та його околицях, пов'язана з роботами А.П. Стадниченко [8-10]. Наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. вийшло з друку декілька статей, присвячених фауні, екології та особливостям інвазії прісноводних молюсків личинковими формами трематод [1-4, 13, 15].

Спільною ознакою цих публікацій є те, що вони аналізували видовий склад молюсків і характеризували основні параметри їх угруповань, проте не давали созологічної оцінки прісноводних малакокомплексів Львова та його найближчих околиць. Тому метою цієї статті стало не просто узагальнення існуючих даних щодо видового складу і топічного розподілу прісноводних молюсків в різних типах гідротопів, але й виділення найцінніших водних біотопів, які можуть бути джерелами розселення прісноводних молюсків по дослідженій території та які є заселеними рідкісними видами прісноводних молюсків.

Крім того, узагальнена інформація щодо видового складу молюсків у різних типах міських і приміських гідротопів, зафіксованого на дослідженій території від середини ХХ ст. до сьогодення, може стати основою для моніторингу подальших часових змін прісноводних малакокомплексів в урбанізованому та субурбанізованому середовищі.

Матеріал і методика досліджень

Дослідження прісноводних малакокомплексів у межах м. Львова та його околиць проводили в період з 1998 до 2013 р., використовуючи стандартні малакологічні методики. Обстеженню підлягали такі типи біотопів: тимчасові водойми, меліоративні канали, струмки, стави та річки. Тимчасові біотопи обстежували повністю; у постійних водоймах головну увагу приділяли прибережній зоні, де спостерігається найбільше видове різноманіття та щільність заселення. Найчастіше використовували ручний метод збору та промивання невеликих порцій води та мулу за допомогою гідробіологічного сита. Визначення молюсків проводили за визначниками [10, 11, 19]. Охоронні категорії, які пропонується надати окремим видам черевоногих [12] і двостулкових [7] молюсків, подано згідно з термінологією останнього видання Червоної книги України [14].

Крім гідротопів, розташованих в адміністративних межах Львова (включно з великими приміськими лісопарками - Винниківським і Брюховицьким), у вказаний період були обстежені також тимчасові лісові гідротопи, система ставів і меліоративних каналів, р. Ставчанка поблизу смт Оброшине (Пустомитівський р-н). Деякі результати проведених досліджень описано в попередніх публікаціях [1-4, 15].

З метою отримання додаткової інформації щодо видового складу молюсків у прісноводних біотопах дослідженої території було проаналізовано літературні джерела [8-11, 13], матеріали малакологічного фонду ДПМ НАНУ [5] та колекції молюсків В. І. Здуна, яка зберігається в Зоологічному музеї Львівського національного університету [6]. При використанні літературних джерел і даних малакологічного фонду ДПМ НАНУ, який охоплює збори молюсків від другої половини ХІХ ст. до сьогодення [5], були враховані лише матеріали, зібрані не раніше середини ХХ ст.

Результати досліджень

Загалом, з урахуванням результатів власних багаторічних досліджень (див. методику), літературних джерел [8-11, 13] і фондових музейних матеріалів [5, 6], у прісноводних гідротопах Львова та його найближчих околиць за період від середини ХХ ст. до початку ХХІ ст. було зафіксовано 43 види прісноводних молюсків (27 видів черевоногих і 16 видів двостулкових), які належать до 8 родин (табл.).

Жоден з видів прісноводних молюсків, виявлених на дослідженій території, не занесений в останню редакцію Червоної книги України [14]. Проте це свідчить швидше про недостатню розробленість самої стратегії охорони прісноводних молюсків в Україні, на що вказували попередні дослідники [7]. Зокрема, О.В. Корнюшиним [7] було запропоновано занести до ЧКУ низку прісноводних двостулкових молюсків, з урахуванням їх сучасного розповсюдження на території України, екології та досвіду інших європейських країн. Дещо пізніше аналогічні пропозиції було зроблено для черевоногих молюсків родини Planorbidae [12]. Хоча в останньому випадку, можливо, була необгрунтовано завищена кількість видів, які можуть потребувати охорони на загальнодержавному рівні. Особливо це стосується видів, яким пропонували надати 3 і 4 категорію, що відповідає "рідкісному виду" і "виду з нез'ясованим статусом". Навряд чи є доцільним надавати охоронний статус таким широко розповсюдженим на території України видам, як Anisus septemgyratus або Bathyomphalus contortus. Gyraulus albus можна вважати найпоширенішим в Україні представником роду Gyraulus, про що опосередковано свідчить також аналіз фондових матеріалів ДПМ НАНУ [5]. Отже, необхідність його охорони на загальнодержавному і навіть регіональному рівнях вимагає підтвердження, відповідно, запропонований для нього охоронний статус [12] не може перевищувати рівня "виду з нез'ясованим статусом".

Загалом на дослідженій території відмічено 10 видів прісноводних молюсків, яким пропонували надати той чи інший природоохоронний статус. Різні автори [7, 12] пропонували віднести до вразливих видів Pisidium pseudosphaerium; до рідкісних - Anodonta cygnea, Pisidium personatum і Gyraulus albus. Види з нез'ясованим природоохоронним статусом - Sphaerium nucleus, S. ovale, Armiger crista, Hippeutis complanatus, Anisus septemgyratus, Bathyomphalus contortus - потребують подальшого вивчення для уточнення їх сучасного розповсюдження та стану їх популяцій на території України. Особливо це стосується перерахованих вище двостулкових молюсків з роду Sphaerium, оскільки їх тривалий час не відрізняли від широко розповсюдженого на території України Sphaerium corneum [7].

Найціннішим компонентом прісноводних малакокомплексів дослідженої території слід вважати P. pseudosphaerium, зареєстрований у приміській зоні (табл.). Проте варто провести додаткові обстеження відповідних водойм, оскільки, по-перше, цей вид не був повторно виявлений у 2011-2013 рр., по-друге, за нього нерідко помилково приймають молодих молюсків роду Sphaerium [5]. A. cygnea - єдиний представник родини Unionidae, зареєстрований у постійних стоячих водоймах дослідженої території. Включений до видового списку на підставі кількох порожніх стулок, знайдених у 2003 р. на березі ставу поблизу с. Сокільники [3]. P. personatum зареєстрований поки що у двох струмках на території Винниківського і Брюховицького лісопарків.

У тимчасових біотопах міської зони було виявлено загалом 8 видів прісноводних молюсків з родин Lymnaeidae, Planorbidae і Sphaeriidae (табл.). У зборах переважали представники родини Planorbidae, оскільки вони легше переносять періодичне пересихання водойм, яке можна вважати основним лімітуючим фактором для утворення стійких популяцій молюсків у гідротопах такого типу. Також досить цікавою є знахідка в тимчасових біотопах невеликих колоній Musculium lacustre, який у заселенні надає перевагу постійним стоячим водоймам. Ймовірним поясненням може бути занесення цього виду з типових для нього біотопів під час паводків або унаслідок людської діяльності. Аналогічно можна пояснити також присутність у складі тимчасових біотопів Lymnaea corvus, який найчастіше трапляється у складі постійних стоячих і повільно текучих водойм.

У тимчасових біотопах приміської зони видове різноманіття молюсків було майже удвічі більшим у порівнянні з такими самими гідротопами в межах міста. Загалом у них було виявлено 15 видів молюсків з 4 родин (табл.). Особливістю обстежених гідротопів було домінування представників родини Lymnaeidae, частка яких у зборах становила 40%. Слід відмітити також знахідки в тимчасових біотопах приміської зони Aplexa hypnorum. Очевидно, цей вид потратив сюди з невеликих за площею і мілководних постійних водойм. Це стосується також більшості видів з родини Lymnaeidae, за винятком L. truncatula та, в окремих випадках, L. ovata. Додатковим підтвердженням вирішальної ролі постійних водойм у заселенні тимчасових гідротопів не типовими для них видами молюсків може бути те, що більшість заселених прісноводними молюсками тимчасових біотопів була виявлена неподалік постійних водойм.

Таблиця

Видова різноманітність прісноводних молюсків у різних типах гідротопів