Створення стіиких фітоценозів рододендронових садів в умовах України: передумови та підходи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Створення стіиких фітоценозів рододендронових садів в умовах України: передумови та підходи

Л.В. Вегера, В.Д. Мазуренко

З'ясовано основні передумови створення стійких високодекоративних фітоценозів рододендронових садів у ґрунтово- кліматичних умовах України. Узагальнено дані літературних джерел і власних досліджень щодо створення садів рододендронів в Україні. Наголошено, що перші сади рододендронів на теренах України виникли у ХХ ст. у ботанічних садах як наслідок інтродукційної роботи ботанічних установ, коли відбувалось стрімке збільшення колекційного фонду деревних рослин, зокрема і родини EricaceaeDC. та її найчисленнішого роду RhododendronL. Висвітлено такі принципи формування та створення садів за участю рододендронів, як фітоценотичний та фізіономічний. Фітоценотичний принцип підбору рослин для формування насаджень базується на фітоценологічному вченні про сумісний ріст рослин у природі, їх склад і взаємовплив. У культурних ценозах України пейзажні картини рододендрового саду бажано створювати передусім з деревними породами, з якими вони як підлісок ростуть у природних умовах, а саме із сосною, модриною, дубом, вільхою та іншими породами із глибокою кореневою системою. Під час добору рододендронів за фізіономічним принципом потрібно враховувати силу росту та форму крони кущів, сезонну динаміку. Однак тільки комплексне застосування названих принципів у поєднанні з екологічним може сприяти підвищенню декоративності саду та адаптаційних властивостей рододендронів в умовах України.

Ключові слова: фітоценотичний; фізіономічний принципи; RhododendronL.; застосування; адаптаційні властивості.

Вступ. Сад завжди подібний до творчої майстерні, в якій садівник прагне поєднати особливий стиль планування композицій з дерев, кущів і квітів, намагаючись створити в саду картину краси та гармонії завдяки вдалому поєднанню форм і кольорів. Тоді, залежно від пір року, садом можна милуватись у будь-яку пору року: навесні і влітку - красою бруньок, що розпускаються, неповторним цвітінням і різними відтінками зеленого листя, восени - оригінальними плодами і золотими або багряними листками, взимку - формою крони та візерунками стовбурів дерев.

Відомо, що у створенні європейських і азійських садів рододендрони відіграють особливу роль, задовольняючи творчу фантазію і вишукані смаки ландшафтних архітекторів. Завдяки різноманіттю їх екологічних типів представники роду RhododendronL. можна використовувати для створення високодекоративних композицій у різних кліматичних зонах України.

На погляд відомого дендролога-рододендриста ботанічного саду ім. О. В. Фоміна А. У. Зарубенка, збагачення культурної флори України новими видами, формами та сортами рослин, зокрема гарно квітучими кущами, - важливе завдання ботанічних садів і дендропарків як наукових установ, які покликані інтродукува- ти рослини.

Завдяки інтродукції рододендрони збільшують та вдосконалюють асортимент високодекоративних кущів з подальшим використанням їх у декоративному садівництві та інших галузях національного господарства (2атЬепко, 2006).

Перевага використання рододендронів для створення садів перед іншими декоративними кущами полягає в тому, що вони вирізняються наявністю листопадних, вічнозелених і напіввічнозелених таксонів, величиною, формою і широкою гамою кольорів квіток, величиною і формою листків, габітусом, різними строками цвітіння (^по, 2002).

Мета дослідження - з'ясувати передумови та розкрити фітоценотичні і фізіономічні підходи (принципи) створення стійких високодекоративних фітоценозів рододендронових садів в умовах України.

Матеріали та методи дослідження. Для дослідження можливостей формування садів рододендронів в умовах України використано відомості про інтродукцію роду в ботанічних установах різних регіонів України та результати біолого-екологічних особливостей його представників, отримані на основі досліджень авторів О. М. Ванзар (1998), А. У. Зарубенка (2006), Г. В. Тим- чишин (2003) і власних досліджень (Vegera, 2006).

Методика дослідження базувалась на загальних принципах (підходах) створення садів в умовах України, наведених В. П. Кучерявим (Kucheriavyi, 2005), котрий під час розроблення композиційних картин на певному ландшафті виділяє низку принципів підбору рослин. Матеріали цієї роботи є продовженням публікації (Vegera&Mazurenko, 2018), в якій розкрито екологічний підхід створення садів рододендронів в умовах України, оскільки їх життєздатність повністю залежить лише за певних умов росту. Проте багаторічний досвід зарубіжних і вітчизняних дендрологів доводить, що під час створення садів, у яких рододендрони є домінантою, потрібно дотримуватись принципів декоративного садівництва і паркового мистецтва, які належать безпосередньо до цієї групи рослин (Kondratovych, 1981; Aleksandrova, 2004). Тому, на нашу думку, варто приділити увагу фізіономічному (декоративно-біологічному) та фітоценотичному принципам створення садів за участю рододендронів (Kondratovych, 1981; Kucheriav- yi, 2005).

Результати дослідження та їх обговорення. Відомо, що у природній флорі України поширено тільки два види рододендрона - Rh. luteumSweetі Rh. kotschyiSi- monk. Однак, на основі опрацьованих літературних джерел, виявлено передумови для успішного створення садів рододендронів з участю цілої низки стійких видів, форм і сортів в умовах України. Вони ґрунтуються на експериментальних дослідженнях в умовах північного і західного регіонів України, проведених в різних ботанічних установах. Так, у ботанічному саду ім. О. В. Фо- міна Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (понад 40-літній досвід) росте понад 160 таксонів рододендронів відкритого ґрунту різного географічного походження; у ботанічному саду Львівського університету ім. Івана Франка (понад 50-літній досвід) - 96 таксонів; у Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка (понад 60-літній досвід) - 90 таксонів; в умовах Північної Буковини в ботанічному саду Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича росте 40 таксонів рододендронів (Zaru- benko, 2006; Tymchyshyn, 2003; Vanzar, 1998). Також ростуть невеликі колекції рододендронів у вигляді мо- носадів у ботанічних установах Ужгорода, Львова, Кременця, Хоросткова (Тернопільська обл.) (Zarubenko, 2006). Серед парків у регіоні південного Правобережного Лісостепу України (ПЛУ) осередком культивування і розповсюдження рододендронів став Національний дендрологічний парк "Софіївка" НАН України (Умань), де інтродуковано понад 60 видів, форм та сортів названого роду (Vegera, 2014). У регіоні центрального ПЛУ заплановано створення експозиційної ділянки моносаду рододендронів у Державному дендрологічному парку "Олександрія" (Біла Церква) (Boiko&Krivdjuk, 2014). Менші моносади рододендронів відомі в інших ботанічних установах України, зокрема в ботанічних садах Житомира, Ужгорода, Києва (Zarubenko, 2006).

Як зауважено, перші сади рододендронів на теренах України виникли у ХХ ст. саме в ботанічних установах. Унаслідок інтродукційної роботи ботанічних садів і дендропарків відбувалось стрімке збільшення колекційного фонду рослин родини EricaceaeDC. та його найчисленнішого роду Rhododendron.

Основні підходи створення, розвитку та збереження сучасних рододендронових садів в Україні висвітлено фрагментарно, адже тут культура роду Rhododendronє відносно молодою (Vegera, 2006; Zarubenko, 2006, Zarubenko, Tymchyshyn&Shumyk, 2004).

У країнах з наближеними до оптимальних екологічними умовами, а саме з вологішим, а тому зі сприятливішим для росту рододендронів кліматом, діапазон використання рододендронів, як цінного матеріалу для озеленення, де вони виступають як домінантний елемент, надзвичайно широкий: вони придатні для облаштування не лише громадських місць, де рослини зазвичай розміщуються великими групами, а також для солі- терних насаджень, для створення насаджень біля будівель, пансіонатів, будинків відпочинку, для озеленення санаторіїв, дач, меморіальних зон, альпінаріїв тощо (Kondratovych, 1981).

Фітоценотичний принцип підбору рослин для формування насаджень базується на фітоценологічному вченні про сумісний ріст рослин у природі, їх склад і взаємовплив. Цей принцип потрібно враховувати під час створення моносаду рододендронів, особливо під час вибору його розміщення у ландшафтах, де вже ростуть зрілі дерева. Є помилкою висаджування рододендронів близько або під деревними породами з поверхневою кореневою системою (клен, в'яз, граб, верба, ясен, каштан, туя), оскільки поверхнева коренева система кущів не може конкурувати за вологу й елементи живлення з кореневою системою дерев. Густа тінь від намету гілок листопадних дерев призводить до порушення такого важливого екологічного фактору для розвитку рододендронів, як освітлення, що у цьому випадку призводить до відсутності закладання квіткових бруньок. Таке співтовариство деревних порід різко знижує декоративність рододендронів і саду загалом. фітоценоз ґрунтовий кліматичний насадження

У природних умовах рододендрони найчастіше трапляються як підлісок у соснових, модринових, кедрово-модринових, дубових, вільхових лісах, тому у культурних ценозах пейзажні картини рододендрового саду бажано створювати насамперед з названими деревними породами (Kondratovych, 1981).

В основу фізіономічного або декоративно-біологічного принципу покладено гармонійне поєднання рослин у саду. Під час добору рододендронів за фізіономічним принципом рослини потрібно класифікувати за силою росту та формою крони кущів, сезонною динамікою:тривалістю листяного стану, формою та величиною листкових пластинок, літнім і осіннім забарвленням листків, часом, тривалістю і рясністю цвітіння, кольором і розміром квіток і суцвіть, тобто потрібно враховувати біологічні особливості видів, форм тощо. Застосування перерахованої вище класифікації під час формування композицій дає змогу створити сади, які справлятимуть неповторне враження на глядача. На основі власного досвіду підтримуємо думку Р. Я. Кондратовича щодо дотримання біологічного принципу, про те, що його потрібно розглядати у комплексі з іншими принципами, а зокрема з екологічним. Так, наприклад, така біологічна особливість різних видів рододендронів, як інтенсивність цвітіння значно залежить від умов освітлення та інших екологічних факторів зовнішнього середовища (Aleksandrova, 2001; Vegera, 2014; Kondratovych, 1981).

Фізіономічний принцип особливого значення набуває під час створення солітерних і групових насаджень. Для поодиноких посадок М. С. Александрова рекомендує використовувати рододендрони понад 2 м заввишки та які здатні розростатись у ширину. Зазвичай такі кущі мають гарну форму куща, соковиті темно-зелені листки та яскраві квітки, зібрані у щільні суцвіття. Під час садіння рододендронів у групових насадженнях потрібно враховувати, що декоративніше виглядають види і сорти одного строку цвітіння та використовувати як гармонічні, так і контрастні поєднання кольорів (Aleksandrova, 2001).

У культурних ценозах під час створення садів за участі рододендронів можна застосувати поєднання з формами ялівців козацького, горизонтального і вір- гінського, форм ялини звичайної і сизої, сосни звичайної і гірської, тису ягідного, канадського і гострокінцевого. Восени жовті, оранжеві, червоні, багряні листки листопадних рододендронів гармонійно поєднуються зі зеленню хвойних порід. Поєднання рододендронів з вереском, ерікою, гортензією, форзицією, вейгелою надає саду ошатного вигляду. З вічнозелених листяних порід супутніми породами можуть бути бересклет, андромеда, гаультерія, кизильник, леукотоя. Водночас зелені листки вічнозелених та напіввічнозеле- них рододендронів є гарним фоном для рослин родини цибулевих (нарциси, тюльпани, підсніжники, проліски, шафран, мускарі), ґрунтопокривних рослин (очитки, іберис, каменеломки, гвоздики), папоротей (щитівник, адіантум, цістоптеріс) (Aleksandrova, 2004, Kondra- tovych, 1981).

Висновки

З'ясовано, що передумовами успішного створення садів рододендронів в умовах України є введення їх у культуру та створення високодекоративних композицій і садів з їх участю у різних регіонах України, зокрема у містах: Київ, Львів, Чернівці, Умань, Житомир та ін. Основними місцями їх зосередження є ботанічні сади і дендропарки.

Висвітлено такі принципи (підходи) створення садів рододендронів в Україні, як фітоценотичний і фізіономічний (декоративно-біологічний). Отримані результати експериментальних досліджень щодо влаштування садів рододендронів у ботанічних установах різних регіонів України доводять потреба розглядати і керуватися названими принципами у комплексі, беручи до уваги екологічний принцип. Лише за комплексного дотримування всіх розглянутих підходів можна створити стійкі фітоценози рододендронових садів та забезпечити їх високу декоративність та адаптаційні властивості рослин в умовах України.

Перелік використаних джерел

1. Aleksandrova, M. S. (2001). Rododendrony. Moscow: ZAO "Fiton+". [In Russian].

2. Aleksandrova, M. S. (2004) Rododendrony. Moscow: Kladez-Buks. [In Russian].

3. Boiko, N. S., & Krivdjuk, Yu.N. (2014).Perspektivy sozdanija jekspozicionnogo uchastka "Sad Rododendronov" v dendroparke "Aleksandrija" NANU.Perspektivy introdukcii dekorativnyh rastenij v botanicheskih sadah i dendroparkah. Simferopol: Krymskij federalnyj un-t im. V. I. Vernackogo. [In Russian].

4. Kohno, M. A. (Ed.) (2002). Dendroflora Ukrayiny. Dykorosli j kultyvovani dereva i kushhi.Pokrytonasinni. Part II. Dovidnyk. Kyiv: Fitosociocentr. [In Ukrainian].

5. Kondratovych, R. Ya. (1981). Rododendrony v Latviyskoy SSR: biologicheskie osobennosti kultury. Riga: Zinatne. [In Russian].

6. Kucheriavyi, V. P. (2005). Ozelenennia naselenykh mists. Lviv: Svit. [In Ukrainian].

7. Tymchyshyn, H. V. (2003). Biolohiia ta osoblyvosti kultury Rhododendron L. na Zakhidnomu Podilli. Abstract of Candidate Dissertation for Biology Sciences (03.00.05 - Botany).Kyiv.16 p. [In Ukrainian].

8. Vanzar, O. M. (1998). Introduktsiia rododendroniv u Pivnichnii Bukovyni.Abstract of Candidate Dissertation for Biology Sciences (03.00.05 - Botany).Kyiv.18 p. [In Ukrainian].

9. Vegera, L. V. (2006). Bioekologichni osoblyvosti ta kultura rododendroniv v umovah Pravoberezhnogo Lisostepu Ukrayiny.Uman: ALMI. [In Ukrainian].

10. Vegera, L. V. (2014). Praktychni rekomendaciyi shhodo pidvyshhennya zymostijkosti introducentiv rodu Rhododendron L. v Pravoberezhnomu Lisostepu Ukrayiny. Uman: VPCz "Vizavi". [In Ukrainian].

11. Vegera, L. V., & Mazurenko, V. D. (2018).Vplyv ekologichnyh umov na stijkist sadiv rododendroniv v umovah introdukciyi. Biologichni doslidzhennya. Zhytomyr: PP "Ruta". 246 p. [In Ukrainian].

12. Zarubenko, A. U. (2006). Kultura rododendroniv v Ukraini. Kyiv: Vydavnycho-polihrafichnyi tsentr "Kyivskyi universytet". [In Ukrainian].

13. Zarubenko, A. U., Tymchyshyn, G. V., & Shumyk, M. I. (2004).Metodychni rekomendaciyi z rozmnozhennya ta kultyvuvannya rododendroniv v Ukrayini. Kyiv: Fitosociocentr. [InUkrainian].

Размещено на Allbest.ru