Оцінка колекційного фонду рослин роду Dahlia Cav. у Кременецькому ботанічному саду

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оцінка колекційного фонду рослин роду Dahlia Cav. у Кременецькому ботанічному саду

У статті здійснено оцінку колекційного фонду роду Dahlia Cav. Кременецького ботанічного саду. Мета роботи - аналіз колекційного фонду роду Dahlia Cav. Кременецького ботанічного саду, оцінка декоративних показників та опрацювання головних напрямів збагачення, утримання колекції й подальше впровадження в озеленення. В основу роботи покладено матеріали інтродукційних досліджень 2018 р. Фенологічні спостереження проведено за загальноприйнятою методикою в ботанічних садах.

В Україні вона відома з кінця XVIII ст. Починаючи з 50-х років ХІХ ст., дослідження розпочали в Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка НАН України. На сьогодні вивченням сортів роду Dahlia займаються Г. Музичук, А. Дорошенко. Колекція нараховує 231 сорт.

Колекцію жоржин у ботанічному саду Львівського національного університету ім. Івана Франка започатковано в 70-х рр. минулого сторіччя. Основним джерелом отримання сортового матеріалу були ботанічні сади Білорусі, Прибалтики, м. Києва та Москви, Польщі. На сьогодні колекція жоржин становить 107 сортів, дослідження проводять Я. А. Федоровська, А. І. Прокопів.

Оскільки такі дослідження в Україні є фрагментарними, уважаємо актуальним вивчення та оцінювання декоративних ознак представників роду Dahlia у Кременецькому ботанічному саду. Інтродукцію цього роду розпочато з 2017 р.

Для оцінки сортового розмаїття колекційного фонду жоржин використано аналітично-порівняльний метод. В аналізі колекційного фонду дотримувалися садової класифікації жоржини, розробленої М. П. Ященком.

Наведено результати щодо розподілу рослин за групами. Відображено сорти колекції за головними кольорами: червоний (R) наявний у трьох культиварів різних садових груп, оранжевий (Or) - у восьми, темно-червоний (DkR) - в одного сорту, лавандовий, фіолетовий (L) - у двох, рожевий (Pk) - у двох, двоколірне забарвлення (Bi) мають вісім сортів, біле (W) - один, жовте (Y) - два, темний бленд (LB і DB) - два сорти. Досліджені сорти жоржин є перспективними для вирощування в умовах культури. Поповнення колекції роду Dahlia залишається основним завданням науково-колекційної роботи як способу збереження й збагачення рослинного різноманіття. Використання жоржин під час озеленення території дачної ділянки відіграє значну роль для досягнення запланованих декоративного та естетичного ефектів.

За даними класифікаційної бази «The Plant List», нараховується 39 дикорослих видів: D. apiculata Sherff, D. atropurpurea Sоrensen, D. australis Sherff, D. brevis Sоrensen, campanulata Saar et al., D. cardiophylla S. F. Blake & Sherff, D. congestifolia Sоrensen, D. cordifolia McVaugh, D. dissecta S. Watson, D. dumicola Klatt, D. excels Benth, D. foeniculifolia Sherff, D. hintonii Sherff, D. hjertingii Hansen & Sоrensen, D. hortensis Guillaumim, D. imperialis Roezl, D. lehmannii Hieron, D. macdougallii Sherff, D. maximiliana Hort., D. maxonii Saff., D. merckii Lehm., D. mollis Sоrensen, D. moorei Sherff, D. neglecta Saar, D. parvibracteata Saar & Sоrensen, D. pinnata Cav., D. pteropoda Sherff, D. purpusii Brandegee, D. repens Hartw. ex Benth, D. rudis Sоrensen, D. rupicola Sоrensen, D. scapigera Dietr., D. scapigeroides Sherff, D. sherffii Sherff, D. sorensenii Hansen & Hjert.,

D. spectabilis Saar & Sоrensen, D. tenuicaulis Sоrensen, D. tenuis Robinson & Greenm, D. tubulata Sоrensen [1]. Жоржини, що культивуються, відносять до виду жоржини культурної або мінливої (Dahlia cultorum

Thorsr. et Reis.) [2]. Зазначена вище класифікація досить складна. Тому в 1962 р. у Брюсселі під час проведення міжнародного садівничого конгресу створено міжнародну класифікацію, за якою сорти жоржини культурної залежно від виповнюваності кошиків, типу й форми квіток поділено на 10 класів: немахрові, анемоноподібні, комірцеві, піоноподібні, декоративні, кулясті, помпонні, кактусові, напівкактусові, перехідні (змішані) [1]. Сьогодні до зазначених класів жоржини додатково приєднано прості, німфейні, розсічені та міньонні. Як декоративну рослину жоржину почали використовувати в Європі з 1575 р. [3]. Велика кількість публікацій стосується питань біоморфології жоржин (Харузина, 1928; Ренард, 1929 1930; Уайт, 1937; Нагибина, 1940; Петрусевич, 1948; Краснова, 1949; Ященко, 1983; Былов, 1983 й ін.).

Представлено методи агротехніки, в егетативного розмноження та сортооцінки жоржин для різних регіонів європейської частини, Середньої Азії, Азейбарджану, Грузії (Киселев, 1953; Заливский, 1956, 1964; Кротова, Ярина, 1977; Кривченко, Озолин, 1969; Лавриченко, 1985; Шелюто, 1932; Шмыгун, 1952; Немудров, 1962; Barett, 1978; Потоцкая, Ассорина, Денисов, Джакилов, 1984; Яброва-Колоковская, Чочуга, 1958; Базилевская, 1985; Краснова, 1952; Смольский, 1972; Монтрова, 1965; Дороганов, 2000; Гуткин, Прошина, 1970 й ін.) [4].

В Україні вона відома з кінця ХУНТ ст. Починаючи з 50-х років ХТХ ст., дослідження розпочали в Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка НАН України. На сьогодні вивченням сортів роду Dahlia займаються Г. Музичук, А. Дорошенко. Колекція нараховує 231 сорт [5].

Колекцію жоржин у ботанічному саду Львівського національного університету ім. Івана Франка започатковано в 70-х р. минулого сторіччя. Основне джерело отримання сортового матеріалу - ботанічні сади Білорусі, Польщі, Прибалтики, м. Києва та Москви. На сьогодні колекція жоржин нараховує 107 сортів. Їх вивчення проводять Я. А. Федоровська, А. І. Прокопів [6].

Такі дослідження в Україні досить фрагментарні й актуальними є вивчення та оцінювання декоративних ознак представників роду DaШa у Кременецькому ботанічному саду. Інтродукцію цього роду розпочато з 2017 р.

На підставі головних морфологічних ознак жоржину за класифікацією [7] можна віднести до трав'яних полікарпіків зі спеціалізованими запасальними органами, бульбами на короткому кореневищі. За даними деяких науковців [8, 9], рід об'єднує від чотирьох до 27 видів жоржин, які поширені в гірських районах Мексики, Гватемали, Колумбії. Характерна особливість жоржини - те, що вона має потовщені запасаючі бульби, у яких у період спокою зберігається великий запас поживних речовин.

Під час аналізу колекційного фонду дотримувалися садової класифікації жоржини, розробленої [10], яку традиційно використовують в Україні, однак назви кольорів та прийняте для них скорочення, а також групи за розміром квітки позначали відповідно до міжнародної класифікації [2]: АА (велетенські) > 25 см, А (великі) - 20-25 см, В (середні) - 1520 см, ВВ (дрібні) - 10-15 см, М (мініатюрні) - 10 см, ВА (кулясті) - 8 см, МВ (мініатюрно- кулясті) - 5-8 см, Р (помпонні) < 5 см, М (мініатюрні) < 5 см. За висотою рослин у жоржин виділяють п'ять градацій, які умовно позначили так: К - карликові (до 60 см), Н - низькорослі (60-80 см), С - середньорослі (80120 см), В - високі (120-150 см) та Г - гігантські (понад 150 см).

Аналіз досліджень цієї проблеми

Айстрові (Asteraceae) - одна з найбільших родин класу дводольних, що включає понад 25 тис. видів та представлена багаторічними травами, напівкущами, кущами, рідше - невеликими деревами [3].

Рід жоржина (Dahlia Cav.) нараховує 42 види й понад 15 тис. сортів, які набули популярності як у країнах Європи, так і в Україні. Батьківщина жоржини - Південна

Америка, де аборигени використовували коренебульби жоржини в їжу та в різних ритуалах [11, 12]. Перші описи жоржини з'явились у XVI ст., вони належали мекси- канському лікарю Ф. Хернанделу. У Європі ця рослина з'явилась у ботанічному саду Мадрида в XVII ст. й була названа на честь ученого Далля - «Далія». Російську назву «Георгина» рослини отримали на честь російського ботаніка німецького походження Георга. Жоржина - декоративна багаторічна рослина з великими різнобарвними суцвіттями та потовщеними бульбоподібними коренями - кор енебульбами [13]. Стебло культивованих рослин пряме, гладке, порожнисте, заввишки 30-200 см, у діаметрі - 1-3 см [14]. Стебла дикорослих видів жоржини можуть сягати заввишки декількох метрів [11]. Листки супротивні, великі, частіше - перисторозсічені, але в деяких сортів бувають і цілісні, можуть різнитися за забарвленням та опушенням. Коренебульби за формою можуть бути округлі й овальні, від світло- до темнокоричневих. Протягом вегетаційного періоду старі коренебульби 35 потовщуються всередину, а нові формуються з пагонів цього року. Тривалість їх життя - близько п'яти років [2]. Суцвіття - кошик. У диких видів та культивованих сортів жоржини деяких класів серединні квітки трубчасті двостатеві, дрібні, жовтого або коричневого кольору, а крайові - язичкові, безстатеві, різні за забарвленням, формою й розмірами. Діаметр суцвіття коливається від трьох до 30 см [1, 11]. Обгортка кошика чашоподібна, складається з двох - трьох рядів зелених листочків. Плід - сім'янка [11, 12].

Мета нашої роботи - аналіз колекційного фонду роду Dahlia Cav. Кременецького ботанічного саду, утримання колекції та подальше впровадження в озеленення.

Матеріал і методи досліджень

В основу роботи покладено матеріали інтродукційних досліджень 2018 р. Фенологічні спостереження проводили за загальноприйнятою методикою в ботанічних садах [15]. Для оцінки сортового різноманіття колекційного фонду жоржин використовували аналітично-порівняльний метод. В аналізі колекційного фонду дотримувалися садової класифікації жоржини, розробленої М. П. Ященком [10]. Отримані результати опрацьовували на ПК із застосуванням програм Microsoft Office World та Microsoft Office Excel, 2003, 2007; номенклатуру видів подано згідно з Vascular plants of Ukraine [16].

Результати та обговорення

Колекцію жоржин у Кременецькому ботанічному саду започатковано у 20172018 рр. На сьогодні колекція жоржин нараховує 29 сортів (табл.1).

Згідно з розподілом за групами маємо такі результати:

- два сорти (Karma Bon Bini, Karma Amanda) - змішана група;

- три сорти (Icoon, Sakura Fubuki, Night Queen) - кулясті;

11 сортів (Jeanne dArc, Gina Lombaert, Mylove, Alfred Grille

- Bonne Esprit, Earth, Prestige, Flash, Gold Earth, Mingus Gregory, Karma Corona) - кактусові;

- три сорти (Helga, Aspen, LudwingHelfent) - напівкактусові;

- два сорти (Hapy go Lucky, Glorie van Heemstede) - група німфейні;

- п'ять сортів (Osaka, Pashmina, Avignon, Jean Marie, Arabian Night) - декоративна група; один сорт (Lancresse) - помпонні, один (Tsuki Yori No Shisha) - розсіченопелюсткові, або оленячі роги, і (Vancouver) - група хризантемоподібних.

Таблиця

За даними дослідження, у колекції жоржин частка середньорослих сортів становить 35 %, низькорослих і карликових - по 31%, високі - 3 %, гігантські сорти на сьогодні відсутні, однак у ході інтродукційних досліджень планується поповнення колекції сортами різних груп (рис. 2).

Відображеність сортів колекції за головними кольорами має такі кількісні показники (рис. 3):

> червоний (R) наявний у трьох культиварів різних садових груп;

> оранжевий (Or) - у восьми;

> темно-червоний (DkR) - один сорт;

> лавандовий, фіолетовий (L) - два;

> рожевий (Pk) - два;

> двоколірне забарвлення (Bi) - вісім сортів;

> біле (W) - один;

> жовте (Y) - два;

> темний бленд (LB і DB) - два сорти.

Висновки

ботанічний колекційний сад

Отже, нами з'ясовано, що колекція роду Dahlia Cav. в Кременецькому ботанічному саду є джерелом для подальшої інтродукційної роботи. Досліджені сорти жоржин перспективні для вирощування в умовах культури; біометричні заміри відповідають даним літературних джерел.

Поповнення колекції роду Dahlia залишається основним завданням науково-колекційної роботи як способу збереження та збагачення рослинного різноманіття. Використання жоржин під час озеленення території дачної ділянки відіграє значну роль у досягненні запланованих декоративного й естетичного ефектів. Створення жоржинарію - саду з жоржин - додасть території ділянки неповторної краси та яскравих кольорів, використовуються на зріз для декорування букетів, однак ці рослини не можуть зимувати в ґрунті, тому потребують зберігання під час зимового спокою.

Література

1.Classification of Dahlias. The American Dahlia Society; New York, 1979, 67 p.

2.Ilyinska, N. I.; Gontova, T. M.; Matkowski, A.; Sokolova, O. О.; Kichymasova, Ya. S. Isolation of polysaccharide complexes from some inulin-rich Asteraceae and Campanulaceae plants and analysis of free amino acids. Trends in natural products research: young scientists meeting. Olomouc, Czech republic, June 23-25, 2014, pp 58-59.

3.Боса, Н. І. Жоржини; К. П. Дім, сад, город: Київ, 2004, с 30.

4.Худжамова Г. Д. Интродукция георгин (Dahlia Cav) на Западном Памире Автореф. дис. на соискание ученой степени канд. биол. наук: спец. 03.00.05 «Ботаника». Москва, 2006; с 15.

5.Музичук, Г.; Дорошенко, А. Первинна оцінка сортового різноманіття колекційного фонду роду Dahlia Cav. Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Вісник Львів. ун-ту. Серія біологічна. 2004, 36, с 24-30.

6.Федоровська, Я. А.; Прокопів, А. І. Оцінка сортового різноманіття колекційного фонду роду Dahlia Cav. ботанічного саду Львівського націо¬нального університету імені Івана Франка. Науковий вісник НЛТУ України. 2008, 18.12, с 227-231.

7.Серебряков, И. Г. Морфология вегетативных органов высших растений. 1952; с 126.

8.Хессайон, Д. Г. Георгина. Все о цветах в вашем саду. Кладезь: Москва, 1997; с 136-139.

Размещено на Allbest.ru