Вплив паркових насаджень на температурний режим урбанізованого середовища

Размещено на http://www.allbest.ru/

Білоцерківський національний аграрний університет

Вплив паркових насаджень на температурний режим урбанізованого середовища

Постійне зростання процесу урбанізації призводить до розростання населених місць, і як частина цього процесу іде забудова з використанням різних будівельних матеріалів. Ці матеріали зазвичай мають низьке альбедо і тому мають значне теплове випромінювання. До того ж діяльність промислових об'єктів та постійне зростання кількості автомобільного транспорту підвищує температуру міського середовища. У таких умовах надзвичайно важливо знизити температурні показники і максимально наблизити їх до "комфортних", особливо під час літньої спеки (Kalitin, 1935; Landsberg, 1983; Klein, 1947; Blum, 1954).

Актуальність теми дослідження. В умовах урбані- зованого середовища створення комфортних умов для життя, роботи і відпочинку людей є пріоритетним завданням.

У цьому питанні найважливішим є створення зелених насаджень у населених пунктах. Адже зелені насадження покращують мікроклімат: знижують критичні температури, уповільнюють або створюють рух повітря, знижують рівень шуму, збагачують повітря киснем і фітонцидами, захищають від газу і пилу, іонізують повітря тощо. Відомо, що об'єкти озеленення мають не тільки різне призначення (загального користування, обмеженого користування і спеціального призначення), а й по-різному впливають на екологічні зміни, які відбуваються в міському середовищі. В умовах посиленого процесу урбанізації, дослідження впливу насаджень на температурний режим, а також розроблення пропозицій щодо покращення цього показника в міському середовищі є надзвичайно актуальними для створення комфортних умов для життя, праці й відпочинку мешканців населених пунктів (Adamenko, 1975; Blaivas, 197; Bo- bokhidze, 1965; Rodychkyn, 1977).

Мета і завдання дослідження. На підставі проведених досліджень встановити залежність температури ур- банізованого середовища від площі деревного масиву впливу.

Умови дослідження проводили в Білій Церкві у: дендрологічному парку "Олександрія" площею 400,7 га (заміри проводили в балці "Лев", розташованій у 500 м від меж парку і міста), парк культури і відпочинку "Шевченка" площею 6 га, сквер біля Білоцерківського національного аграрного університету площею 1 га, двір житлового кварталу (є намет від крони старих дерев), міська вулиця (Ярослава Мудрого).

Об'єктом дослідження була температура повітря на об'єктах озеленення, різних за площею.

Методика проведення досліду зводилась до одночасні замірів температури на різних об'єктах озеленення з різною площею, щоб встановити різницю температур у різних точках міста залежно від розміру масиву.

Результати дослідження. Як відомо, систему озеленення населених пунктів складають: об'єкти озеленення загального користування, об'єкти озеленення обмеженого користування та об'єкти озеленення спеціального призначення. температура повітря озеленення насадження

Насадження загального користування: парки, сквери, бульвари, набережні є найдоступнішими і найпоширенішими. Незважаючи на те, що всі ці об'єкти є об'єктами загального користування, вони є різними за функціональними призначеннями, за площею, за принципом створення, і відповідно за принципом підбору деревно-чагарникової рослинності. Якщо бульвари і набережні є "зеленими артеріями", через які свіже повітря надходить від прилеглих територій у місто, то парки є саме тим місцем, де відбуваються екологічні зміни - покращується мікроклімат.

Як відомо, мікроклімат - це клімат живого організму в тому місці, де він перебуває. У нашому випадку йдеться про фітоклімат, тобто той клімат, який створює рослинний намет (деревний, чагарниковий чи навіть трав'яний), а точніше, конкретна рослинна асоціація (Lunte, 1974).

З усіх екологічних факторів на здоров'я і відчуття людини найбільше впливає температура навколишнього середовища. Відомо, що насадження знижують температуру (Blaivas, 1972; Kucheriavyi, 2008; Lunte, 1974; Rodychkyn, 1977). Встановити різницю температур у межах міста на різних об'єктах озеленення було нашим завданням. Заміри проводили в межах одного міста (Біла Церква) одночасно на 5 об'єктах озеленення, різних за площею. Як контроль використовували вимірювання температури на відкритому просторі (на полі) в 0,3 км від насаджень. Для замірів використовували електронні термометри зі шкалою ділення 0,1 °С. Результати досліджень наведено в табл. 1. Дані, наведені в цій таблиці, показують, що температура повітря на центральній вулиці, незважаючи на те, що є вуличні посадки, більша за температуру відкритого простору на 2,6 %. Це пов'язано з тим, що сумарне альбедо асфальту і стін будинків нижче, ніж альбедо відкритого ґрунту. Відомо, що чим нижчий коефіцієнт відбиття (альбедо), тим більше тепла випромінює ця поверхня.

Температура серед забудови у всіх випадках виявилася вищою, ніж серед зелених насаджень. Причому різниця температур між виміряною на вулиці й в дендрологічному парку "Олександрія" становить 14,5 %. Це можна пояснити тим, що в дендрологічному парку "Олександрія" замір температури робили в балці "Лев", де б'ють потужні прохолодні джерела, над балкою є щільний намет крон дуба черешкового ^иегст го- Ьш L.) і навіть в найбільшу спеку в цій балці відчувається приємна прохолода.

Треба враховувати, що теплове випромінювання земної поверхні особливо сильне у приземному шарі повітря, тобто саме в тому шарі, в якому перебуває людина. Отже, серед зелених насаджень складаються комфортніші умови для людського організму, ніж на відкритих просторах Як видно з табл. 1, різниця температур повітря на різних об'єктах озеленення залежить від розмірів зеленого масиву. Відповідно до наведених вище показників температури повітря, найбільша різниця температур спостерігається між температурою в масивах (парк, сквер) і дворами та вулицями. Тобто, чим більшим є деревний масив, тим більшим є його вплив на температуру повітря. Також варто зазначити, що найбільший вплив на температуру повітря мають стиглі й перестиглі насадження заввишки понад 20 м і дерева зі щільною широкорозкидистою кроною. А таким вимогам найбільше відповідають саме аборигенні види деревних рослин. Так, згідно з даними табл. 1, найбільшу різницю температур між замірами на об'єктах озеленення і контролем бачимо саме в дендропарку "Олександрія", який створений переважно з аборигенних видів дерев. Насадження, де проводили заміри температури (Балка лев), створені такими видами: Quercus robus L., Tilia cordata Mill., Acer platanoides L., Acer pseudoplatanus L., Fraxinus excelsior L.

Порівняно з іншими об'єктами озеленення, різниця температур відносно контролю в дендропарку становила 12,7 %, тоді як на інших об'єктах цей показник не перевищив 6,9 %. Тобто, великі вікові деревні масиви, створені аборигенними видами, найбільше впливають за зниження температури в літній період.

Табл. 1. Різниця температур на різних об'єктах озеленення

Як відомо, у більшості парків Лісостепу України кількісно переважають аборигенні види листяних порід. Це пов'язано з тим, що парки створювали здебільшого на базі природних дібров - корінного типу насаджень цієї природної зони. Рубцов Л. І. (Rubtcov, 1977) вважав, що головними едифікаторами паркових насаджень повинні бути аборигенні деревні рослини лісових насаджень України. Окрім цього, він запровадив поняття фізіономічних груп і типів деревних рослин. Відповідно до його рекомендацій вважаємо, що найдоцільніше використовувати як паркотвірні види з точки зору їх екології, морфології, декоративних якостей групу декоративно-листяних (тіньових) дерев дубового фізіономічного типу. Сюди входять аборигенні види з родів (Quercus L., Fa- gus L., Carpinus L., Tilia L., Acer L., Ulmus L.). Вони відрізняються від інших рослин щільною округлою кроною. Дерева з такою кроною здатні утворювати густі, тіньові насадження, а як солітери надають певній площі з насаджень особливо декоративного вигляду. Окрім цього, із групи ясеневих типів до паркотвірних видів доцільно віднести і Fraxinus excelsior L. Усі аборигенні види зі зазначених вище родів входять до складу природних дібров України і тому зрозуміло, що вони будуть утворювати стійкі паркові культурфітоценози. Як корінний тип насаджень та традиційний елемент ландшафту Лісостепу діброви можуть стати його головним своєрідним акцентом.

Лунець Л. Б. встановив, що деревні масиви здатні знижувати температуру повітря на певній відстані від узлісь. Своїми дослідженнями він довів, що чим більший зелений масив, тим значніший його вплив на тепловий режим прилеглих територій (Blarvas, 1972). Вплив деревних масивів на температуру прилеглих територій до масивів і відстань, на яку поширюється цей вплив, наведено в табл. 2.

Табл. 2. Перепад температур повітря залежно від відстані від масиву (°С)