Вплив фізико-географічних умов на захворюваність населення на прикладі Карпато-Подільського регіону України

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Вплив фізико-географічних умов на захворюваність населення на прикладі Карпато-Подільського регіону України

К. Кілінська

О. Смик

Анотація

Наведені результати вивчення впливу фізико-географічних умов на стан здоров'я людини, проаналізовані геологічні, кліматичні, погодні, гідрологічні, біотичні властивості природи, що обумовлюють фізіологічний стан людини, сприяють виникненню певних видів захворювань і хвороб. Виявлені основні види просторового поширення найчастіших видів хвороб на території Карпато-Подільського регіону України.

Ключові слова: захворювання, хвороби, геофізичний фон, геотермічні умови, геопатогенні зони.

К. Килинская, О. Смык. Влияние физико-географических условий на возникновение заболеваемости населения (на примере Карпато-Подольского региона Украины)

Приведены результаты изучения влияния физико-географических условий на состояние здоровья человека, проанализированы геологические, климатические, погодные, гидрологические, биотические особенности природы, которые обуславливают физиологическое состояние человека, стимулируют возникновение определенных видов заболеваний и болезней. Выявлены основные виды пространственного распространения наиболее частых болезней на территории Карпато-Подольского региона Украины.

Ключевые слова, заболеваемость, болезнь, геофизический фон, геотермические условия, геопатогенные зоны.

Kilinska K., Smyk O.The influence of physical and geographical conditions on the sickness rate of the population (based on the example of Carpathian-Podilskyi region of Ukraine)

The purpose of this paper is to define and to indicate the main features of natural components that promote the pathogenic processes and increase the sickness rate.

The objective of the investigation is the territory of the Carpathian-Podilskyi region of Ukraine. Considering the combination of natural conditions, this territory is characterized by a significant physical and geographical diversity. Thus, the main aim of this article is to identify specific features of natural components and of those components that cause the rising of the incidence of illnesses of population and cause the emergence of new types of diseases.

The geological base of the territory includes Volyn-Podilsk platform and the Carpathian folding highlands. Considering geothermal features, these two geological structures are different; their geological foundation stipulates the evolution of processes that take place in the bowels of the Earth's crust. The geomagnetic field and its edaphic (local) heterogeneities condition the spreading of cardiovascular diseases because of the electromagnetic impulses.

The modifications of the temperature, the atmospheric pressure, the relative humidity, wind speed, the changing of the weather during the day have a very strong influence over 50-85% of people suffering from cardiovascular diseases. Nevertheless, it is not appropriate of other types of diseases.

Comfortable, favorable and unpleasant kinds of weather excel on the territory of Carpathian-Podilskyi region. Comfortable and favorable kinds of weather are tolerated by healthy people and by many sick people, as well, though separate abnormalities of their state of health can occur - meteorotropic reactions such as headache, parahypnosis, colds, recrudescence of the diseases of cardiovascular system.

Human health depends on the quality of surface water and underground water. The increase of the background content of chemicals and their combinations magnifies the frequency of diseases that people suffer from.

The elemental composition (chemical composition) and the salinity and water contents properties of soil form the circle of human nutrition. The soil cover is the environment of many microbes; it is the center of the emergence and transmission of contagious diseases. Flora and the landscape structure of territories have connection with the matter of sickness rate and human health and can be used for treatment and sanitation of people.

On the territory of Carpathian-Podilskyi region, the physical and geographical conditions favor the spatial spreading of diseases and the increase of sickness rate. Among many diseases that present considerable difficulties prevail respiratory organs illnesses, illnesses of blood circulation organs (all types of idiopathic hypertensia, coronary disease, stenocardia, cerebrovascular diseases), diseases of digestive organs that are connected with irrational, poor and ill-timed nutrition (peptic ulcer, gastritis and duodenitis, chronic hepatitis, cholelithiasis, cholecystitis and cholangitis), pancreas diseases, endocrine system diseases, nutritional disorder and disbolism (diffuse goiter (II,III), diabetes), malignant neoplasms of respiratory organs, stomach, female organs, blood diseases, diseases of hematopoietic organs and sporadic abnormalities in the immune system, mainly anemia, contagious diseases (sthenic tuberculosis).

Key words: disease, illness, geophysical background, geothermal conditions, geopathogenic zones.

Постановка проблеми

Сьогодні в світі основна увага приділяється міжнародним науково- дослідним програмам (International Geosphere- Biosphere Programme, IGBP, World Climate Research Programme, WCRP, International Human Dimension for Global Change Programme, IHDP), спільною метою яких є аналіз причин і сутності глобальних змін НПС, розробка стратегії покращення здоров'я, умов життя та діяльності людини, впливу клімату на здоров'я людини [7], виявлення регіональних першопричин виникнення та формування захворювання і хвороб. Здоров'я - це природний стан організму, який характеризується насамперед комфортністю людини у НПС, відсутністю хворобливого стану, тощо. Стає зрозуміло, як важливо слідкувати за станом свого здоров'я. Однак це питання багатоаспектне, залежить не тільки від суб'єктивного підходу (статевовіковий чинник ознаки, професійна діяльність, психологічні та спадкові ознаки, менталітет та ін. складові), але й від об'єктивного, такого, що обумовлений природно-географічними умовами, в яких мешкає людина. Окреслюючи коло питань дослідження зупинимося на фізико-географічних умовах території - основного елементу виникнення і розвитку хвороб людини. Така інформація має першочергове значення для організації охорони здоров'я, сучасного і перспективного планування мережі закладів охорони здоров'я, підготовки кадрів, ін. Дані про хвороби та захворювання слугують одним з об'єктивних методів оцінки стану та зміни здоров'я населення, є одним із критеріїв оцінки роботи медичних закладів і органів охорони здоров'я, оцінкою ефективності їх роботи, тощо. Тому актуальним питанням сьогодення залишається аналіз переважаючих видів хвороб і захворювання на території Карпато-Подільського регіону (надалі - КПР) України та їх просторовий аналіз.

Територія КПР - унікальний регіон України, розміщується у різних (рівнинна, передгірська і гірська частини) фізико-географічних умовах; характеризується переважанням багатофункціонального (сільськогосподарське, водогосподарське, лісогосподарське, поселенське, рекреаційне) природокористування. До його складу входять адміністративні області Подільської височинної області (Тернопільська, Хмельницька, Вінницька) та Українських Карпат (Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька). У демографічному відношенні регіон нерівномірно заселений (більша частина населення сконцентрована у районних центрах, містах і містечках). В екологічному аспекті - окремі території зазнали значного радіаційного впливу внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС і до сьогодні мають статус екологічно критичними. Тому для науково-обґрунтованих рекомендацій щодо покращення стану здоров'я та зниження захворювання населення важливо дослідити питання залежності здоров'я людини та її самопочуття від фізико-географічних умов території.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання захворювання населення, впливу соціально-економічних і природних чинників на стан здоров'я людини висвітлюються в роботах українських (В.А. Барановський, В.М. Гуцуляк, Я.І.Жупанський, К.Й. Кілінська, Н.І. Ковчан, Ю.С. Кушнірюк, Н.І. Мезенцева, Л.В. Міщенко, К.П. Наконечний, Г.О. Пархоменко, К.Г. Пироженко, В.Ф.Рудниченко, К.М. Синяк, О.І. Шаблій, В.О. Шевченко, Л.П. Шевчук) і зарубіжних (А. Авцин, Ж. Буден, П. Гагет, А. Сисіна, Г. Храмат, Л. Фінке, К. Фукс, ін.) науковців. Часто зустрічаємо інформацію про поширення окремих видів хвороб і захворювання на певній території, аналіз сфери охорони здоров'я, тощо.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується стаття. Вплив природних умов на людський організм багатогранний і до кінця не визначений. Його вивченням займається метеорологія, біометеорологія, екологія, медицина, біологія, ін. науки. Однак питання впливу природних умов, зміна окремих властивостей компонентів природи і її вплив на стан людини, аналіз сучасних видів захворювання поки що слабо проаналізовані. Тому представлена інформація про вплив природних умов на захворювання людини укладається у триєдину модель, основними блоками якої є «природа - людина - здоров'я». Основною підсилюючою ланкою виступає просторовий аналіз окремих властивостей природних умов, які спричиняють захворювання, формують систему переважаючих видів хвороб населення досліджуваного регіону.

Формування мети статті (постановка завдання). Метою публікації є аналіз впливу природних умов на стан здоров'я людини шляхом регіонального аналізу захворювання і хвороб. Мета дослідження підсилюється наступними завданнями: аналіз територіальних особливостей поширення захворювання і хвороб населення, виявлення основних чинників формування медико-географічної ситуації.

Виклад основного матеріалу дослідження

Здоров'я людини залежить від багатьох чинників: від способу життя (умови праці, звички, харчування, моральне і психологічне навантаження, матеріально-побутові умови, взаємовідносини в сім'ї (50%); генотипу (20 %); стану НПС (20%), системи охорони здоров'я (10%). Всі означені чинники взаємопов'язані та взаємообумовлюють один одного, стимулюють (припиняють) розвиток захворювання і формування хвороб, комплексно впливають на стан здоров'я людини. Ментальність міського та сільського мешканця КПР укладена на важку працю, за якою приховуються складні недуги, захворювання і хвороби. Зростання захворювання і хвороб призводить до втрати робочої сили, прояви нехарактерних видів захворювання серед різновікового населення (у т.ч. й дітей). Вказані аспекти підсилюються фізико-географічними умовами території, тому ці питання актуальні, важливі і необхідні на рівні створення характеристики окремих процесів, явищ фізико-географічного характеру і властивостей компонентної структури території КПР.

На стан здоров'я людини впливають процеси, що відбуваються у надрах земної кори. Одним з них є магнітне поле. У Карпатському регіоні локальні неоднорідності магнітного поля пов'язані з інтрузивними та ефузивними породами основного складу. Майже всі захворювання й хвороби людини (особливо серцево-судинні захворювання, надалі - ССЗ) пов'язані з позитивною магнітною аномалією. Стан організму людини залежить від її реакції на атмосферну активність. Електоромагнітне поле земної поверхні й атмосфери викликає різноманітні ускладнення, чому сприяє зміна погоди (проходження атмосферних фронтів, електромагнітні імпульси). Порушення геофізичного фону НПС під впливом зовнішних чинників (циклонів, антициклонів) сприяє хворобливому стану людини.

Геотермічні умови (явища та процеси, що відбуваються у верхній мантії Землі) є величезним джерелом теплової енергії. Однією з форм їх переносу у шари гірських порід є термальні води. Окрім цього на території КПР прослідковується сейсмічність в районах активних тектонічних рухів земної кори. Це явище певним чином впливає на стан організму людини. Одним з найбільших районів є Закарпатський, в межах якого проявляються землетруси інтенсивністю 5-7 балів за шкалою Ріхтера.

Геопатогенні зони (ділянки Землі з геофізичними полями) впливають на умови помешкання та стан захворювання людини (ендокринологія, урологія, захворювання нервової системи, органів дихання). Вказані хвороби прогресують у Хмельницькій та Івано-Франківській областях. Окрім цього на стан організму людини впливає техногенне навантаження (Подільська височинна область), гірничо-видобувна промисловість (Українські Карпати), психологічний чинник, соціальна незахищеність людини, що підсилює процес старіння нації, зменшує фізіологічну активність організму.

Природні процеси, зумовлені ендогенними чинниками в межах КПР різноманітні: найкрупніші розломи земної кори, по яких зафіксовано сучасну активізацію повільних рухів земної кори проходять у напрямку з півночі України до м. Ужгород і до Покутсько-Буковинських Карпат. Рухи земної кори викликані наявністю районів соляних структур. Повільні тектонічні рухи на досліджуваній території складають більше 2 мм/рік (власне гірська частина Українських Карпат), 0-1 мм/рік (Передкарпатський неогеновий прогин), 1-2 мм/рік (Закарпатська западина і Подільська плита).

На території КПР найчастіші ССЗ, які обумовлені клімато-погодними умовами: 50-85% хворих на ССЗ реагують на високі і низькі показники температури повітря, атмосферного тиску, відносної вологості, швидкості вітру, активності магнітних полів, щільності кисню в атмосфері, міждобових перепадів погоди, що не притаманно іншим видам хвороб. Проте слід знати, що зміна погоди не є першопричиною тієї чи іншої хвороби, однак може сприяти її прояву. Організм молодої людини легко пристосовується до зміни пори року, клімату, погоди. Проте організм літньої чи хворої людини гостро реагує на коливання погодних умов. При цьому виявлено, що на подорожуючу людину їх вплив набагато вищий ніж на людину, що знаходиться у своєму помешканні. Зміни в організмі людини визначаються її індивідуальними особливостями, однак у першому випадку людина гостріше сприймає перепади погоди, у другому - вона пристосована до існуючих кліматичних і погодних умов, чітко орієнтується у їх тривалості [1,2].

Важливим кліматичним чинником є сонячна радіація. Людина, у якої підвищена чутливість до сонячної радіації може захворіти на фотодерматит (поява висипки на шкірі, свербіж, запаморочення, головні болі) [9]. Сонячна радіяція, у комплексі з атмосферною циркуляцією, характером підстилаючої поверхні, формують комфортний (чи дискомфортний) стан людини. Із сонячною активністю пов'язують частоту інфарктів, інсультів. Їх максимальні показники спостерігаються в період найвищої активності Сонця. У роки з максимальною сонячною активністю відбувається збільшення кількості раптових смертей від атеросклерозу та гіпертонічної хвороби. У допустимих кількостях сонячна радіація необхідна для нормального життя та діяльності людини. Кількість надходження ультрафіолетових променів прямо залежить від висоти Сонця над горизонтом. Пересічна багаторічна інтенсивність сумарної еритемної (еритема - почервоніння шкіри людини, виникає через кілька годин після опромінення і досягає максимуму через добу) ультрафіолетової радіації (УФР) для території КПР складає: 200 ме/м2 (північна частина Львівської, Тернопільської, Хмельницької і Вінницької областей); 240 ме/м2 (південна частина вище вказаних областей і північна частина Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей); 280 ме/м2 (південна частина Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей). Перегрівання організму людини спричиняє тепловий удар, порушує кровообіг в організмі, пошкоджує підниркову кору, порушує процес травлення, водно-сольовий обмін, збіднює організм іонами калію, змінює вегетативну нервову систему. Весь цей комплекс відхилень призводить до нейропсихічних захворювань. Ще складніші захворювання пов'язані з переохолодженням організму, низькою температурою повітря, сильним вітром (Б. Буркут, 2016). Переохолодження супроводжується активізацією патогенних вірусів і бактерій, зупинкою дихання й діяльності серця [4].

Значно впливає на здоров'я людини швидкість вітру, яка враховується при визначенні „жорсткості погоди” (в умовних градусах чи балах). Характер мінливості погоди має особливе значення для серцево-судинних патологій.

Атмосферне повітря є найважливою складовою природних умов життя й діяльності людини. Повітряні маси відіграють значну роль у тепловому обміні між організмом і НПС. Чисте повітря позитивно впливає на нервову систему, активізує її діяльність, поліпшує самопочуття, бадьорить [14].

Численні публікації свідчать про прямий зв'язок між забрудненням атмосферного повітря і захворюваністю верхніх дихальних шляхів, алергією, захворюваністю кровотворних органів, серцево-судинної системи тощо. У працях вітчизняних дослідників, при вивченні антропогенного впливу на приземний шар атмосфери, найбільша увага приділяється населеним пунктам промислових регіонів, де функціонують потужні промислові об'єкти, комплекси. Проте залишається недостатньо вивченим питання гігієнічної оцінки забруднення атмосферного повітря, його вплив на здоров'я населення. Аналіз забруднення повітряного басейну населених пунктів створює уяву про спектр основних забруднювачів, що потрапляють у повітря. До небезпечних домішок належать формальдегід, фенол, аміак, хлороводень, сірководень, вуглеводні, діоксид сірки, пил, ін. Викиди автотранспорту сприяють концентрації у повітрі діоксиду азоту, оксиду вуглецю, бензапірену, солей важких металів, які спричиняють збільшення аерогенного навантаження на населення міських та позаміських поселень.

Для здоров'я людини важливе значення має погода. На території КПР переважає комфортна, сприятлива (субкомфортна) і дискомфортна типи погоди (табл. 1). фізичний географічний карпатський подільський здоров'я

Атмосферний тиск та його зміна призводять до виникнення метеотропної реакції хворих на ССЗ. Чим більше днів з різкими перепадами атмосферного тиску, тим ССЗ стають частішими. Більше ускладнень відбувається при зниженні атмосферного тиску, аніж при його підвищенні. Особливо відчутний цей зв'язок при поєднанні пониженого атмосферного тиску і високої відносної вологості повітря, різких перепадів температури і відносної вологості повітря, що призводить до збільшення випадків гострих ускладнень при ССЗ [12]

Стан здоров'я людини залежить від несприятливих метеорологічних явищ (дощів, гроз), які призводять до збільшення аніонів у повітрі і цим стимулюють газообмін, прискорюють виведення продуктів обміну з організму, активізують роботу дихального центру і центральної нервової системи, підвищують вироблення серотоніну (гормону радості), покращують склад крові. Катіони навпаки, пригнічують дихання через що клітини організму киснево голодують, понижують гемоглобін, підвищують ризик згортання крові. Організм „сигналізує” про ці збої головним болем, слабкістю, сонливістю. При наявності надлишку катіонів сповільнюється синтез спеціальних білків у мозку, що відповідають за настрій, однак після зливи (разом із негативно зарядженими частинками з хмар) ці симптоми зникають.

Таблиця 1

Переважаючі типи погоди на території КПР (за матеріалами [2])

Людина, хвора на запальні процеси, ревматизм, мігрень, різко реагує на напругу електричного поля, підвищення вологості повітря. Зниження (чи підвищення) атмосферного тиску призводить до порушення функцій серцево-судинної системи. Доведено, що під час (і одразу після) магнітних бур, за наявності великої кількості заряджених частинок відчувається значне зростання кількості серцевих нападів і загострень хронічних хвороб, що супроводжуються перепадами настрою, погіршенням сну, загальною слабкістю [13]. При різкій зміні погоди знижується фізична і розумова працездатність, загострюються хвороби, збільшується число помилок, нещасних і навіть смертельних випадків.

Організм людини адаптується до природних умов території, зокрема кліматичних. Адаптаційні процеси проходять за двома напрямами. Перший - спроба приведення НПС до норм своїх фізіологічних можливостей, другий - зміна внутрішнього еталону життя, внутрішньої перебудови. При адаптації важливий психологічний чинник: оптимісти хворіють менше, ніж песимісти. Слід обов'язково враховувати адаптацію організму людини до НПС. Людина змушена адаптуватися і до техногенних і біологічних умов [4].

Важливе значення для здоров'я людини мають температурні показники. Температура повітря 18-21С у комплексі із відносною вологістю повітря (40-60%) вважаються оптимальними для організму людини. При температурі повітря 40С і відносній вологості 30% (або температурі 30°С і вологості 85%) теплообмін ускладнений. Одночасне підвищення температури й вологості повітря різко погіршує самопочуття людини. Таким чином клімат і погода значно впливають на стан здоров'я людини. У більшості випадків вони стимулюють розвиток та поширення дуже важких хвороб, які з часом трансформуються у хронічні. Адаптивні властивості організму до лікувальних засобів часто не можуть покращити стан здоров'я людини, хвороби прогресують і часто закінчуються летальними випадками. Тому важливо „прислуховуватися” до реакції свого організму на кліматичні умови і в індивідуальному порядку проводити профілактичне й медичне лікування.

Гідрологічні особливості території КПР мають кореляційну залежність: здоров'я людини залежить від якості поверхневих і підземних вод. Такого роду вивчення вказаної проблеми започаткувалося у глибоку давнину. Ще до відкриття існування хвороботворних мікроорганізмів з водним чинником пов'язували епідемії заразних кишкових захворювань. Після робіт Пастера, Коха, інших вчених, стало відомо епідеміологічне значення води у поширенні таких захворювань як холера, тиф, дизентерія, паратифи, ін. Сьогодні загальновизнаним є те, що вода один з центральних чинників формування здоров'я населення. Це означає, що підвищення, порівняно з фоновим, вмісту хімічних компонентів і їх сполук збільшує частоту захворювань населення [11].

Поверхневі та підземні води є важливим екологічним чинником, який сприяє міграції природних хімічних елементів. З еколого-геохімічної точки зору якість води різного походження відображає ступінь антропогенної модифікації НПС. Особливо це стосується великих населених пунктів, тому загальноміські фонові гідрохімічні характеристики залежать від типу ґрунту, гірських порід і відрізняються від природних регіональних [2]. Ґрунтовий покрив і геологічні породи впливають на кількість йоду у воді, що характерно для території Українських Карпат, де в окремих районах крейдові породи підходять близько до денної поверхні. Виникає йодна нестача, яка призводить до захворювання на зоб.

На території КПР (особливо у західній і центральній частині) пересічна багаторічна мінералізація поверхневих вод коливається від 500 мг/л (прісні, екологічно чисті води) до 1000-1200 мг/л (підвищена мінералізація, якість води помірно забруднена), характерна для східної і південно-східної частини території КПР. Нестача у воді кальцію, магнію впливає на кісткову масу тіла, особливо у дітей відчувається крихкість кісткової маси. Надлишок цих елементів призводить до виникнення хвороби уролітіазу - утворення каменю у нирках, сечовому міхурі.

Основна властивість води - це жорсткість і м'якість. Вода із жорсткістю до 3мг/л вважається м'якою (висока ймовірність ускладнення хвороб серцево-судинної системи та низька ймовірність на захворювання уролітіазу). Такими показниками характеризується територія південної частини Львівської, Івано-Франківської і повністю Закарпатської областей). Вода від 3 до 6 мг/л є помірно жорсткою (висока ймовірність ускладнення хвороб серцево-судинної системи, низька уролітіазу (територія Тернопільської, північна і південна частини Хмельницької і західна частина Вінницької областей). Жорстка (від 6 до 9 мг/л) вода призводить до ускладнення хвороб серцево-судинної системи і уролітіазу (центральна частина Хмельницької, західна частина Вінницької областей). Вода з жорсткістю більше 9 мг/л вважається дуже жорсткою і на території КПР не спостерігається. Стосовно підземних вод, то властивості їх жорсткості і рівень захворювання аналогічні показникам поверхневих вод.

Різний хімічний склад поверхневих і підземних вод призводить до різноманітних наслідків забруднення водного середовища, що безпосередньо віддзеркалюється на здоров'ї людини. До прикладу зазначимо: вода з високою концентрацією кадмію є потенційним джерелом протеїнурії, нирково-кам'яної хвороби, захворювання печінки, анемії, гіпертонічної хвороби, злоякісних пухлин, захворювань шлунково-кишкового тракту; вода забруднена марганцем може викликати порушення ліпідного обміну, захворювання на пневмонію; вода з миш'яком призводить до захворювання шлунково-кишкового тракту, органів дихання, шкіри, ін.; попадання до організму ртуті може викликати незворотне ураження нервової системи [1]. Хімічні речовини, які впливають на органолептичні властивості води і які зустрічаються у природних водах, або додаються у воду в процесі її переробки, не повинні перевищувати норму, вказану в таблиці 2.

Водоспоживання населення КПР відбувається децентралізованим (переважно підземні води джерел приватних господарств) і централізованим (комунальні господарсько-питні водопроводи, відомчі централізовані водопроводи, сільськогосподарські питні водопроводи) водопостачанням. У КПР 40% населення використовує підготовлену воду для господарсько-питних цілей. В обласних центрах цей показник складає 90%.

Головним джерелом забруднення природних вод токсичними речовинами є стічні води промислових підприємств (важкі метали, детергенти, нафтопродукти, феноли), стічні води сільськогосподарських угідь (сполуки мінерального азоту, органічні речовини, пестициди, інші), колекторні і дренажні води, побутові стічні води (скинуто більше 95 % від загального обсягу скинутих вод), забруднені атмосферні опади, зливові стоки. В останні роки в річкових басейнах Дністра та Пруту намітилась тенденція до зменшення скинутих неочищених вод.

Таблиця 2

Гранично допустимі концентрації (ГДК) хімічних речовин у воді (за даними [4])

Підземні води, які використовують для господарсько-питного водопостачання, відносяться до незахищених природних ресурсів через інтенсивне їх використання та вплив процесів господарювання людини [7]. Основною причиною їх забруднення (верховодки) є водопроникність шарів ґрунту, що перекривають водоносні горизонти. Просочування у водоносні горизонти забруднюючих речовин відбувається разом із дощовими і талими водами. Найстійкіші до забруднення ландшафти (ЛК) високих терас і вододілів через їх автономність. Заплави і низькі тераси більш уразливіші, їх забруднення посилюється за рахунок мігрантів із техногенних комплексів, що вище розташовуються. Так у м. Чернівцях міграційні потоки прямують із підземними і поверхневими водами до днищ долин малих річок і до русла р. Прут. У намулах акумулюється значна кількість хімічних елементів.

Основна причина невідповідності якості підземних вод встановленим нормам - це підвищена мінералізація, збільшення вмісту заліза, сульфатів, хлоридів (природні чинники). Важливим показником міграції елементів є лужно-кислотні умови води. Показник рН підземних вод для м. Чернівців коливається в межах 6,5-8,3, переважають води з рН близько 7,0 [5].

На території КПР гідрохімічні спостереження (визначення фізико-хімічних властивостей, сольового складу, біогенних речовин - від 6-ти до 8-ми забруднюючих речовин) проводяться на річках Прут, Дністер, Тиса, Сірет і їх допливах. Оцінка якості води структурними підрозділами гідрометеослужби України розраховується за нормами рибогосподарського призначення.

Ґрунтовий покрив є одним з найважливіших компонентів, який забезпечує зв'язок людини з НПС. Основними видами ґрунтів на території КПР є дернові, дерново-, середньо- і сильнопідзолисті і опідзолені, чорноземи на елювіальних карбонатних і некарбонатних породах, гірські буроземи з низкою забезпеченістю азотом, фосфором і калієм, опідзолені лучно-чорноземні ґрунти з помірною забезпеченістю азотом, фосфором і калієм. За пересічною багаторічною врожайністю зернових культур досліджуваний регіон характеризується особливо малородючими (17-24 балів, Карпатський регіон - власне гірська його частина), малородючими (24-45 балів, Закарпатська, Івано-Франківська області), середньородючими (45-65 балів) і родючими (65-86 балів, західна частина Подільського регіону) ґрунтами.

Хімічний склад і водносольові властивості ґрунтів суттєво впливають на стан здоров'я людини. Нестача або надлишок хімічних елементів у ґрунтах передається на всі ланки харчового ланцюга людини. Ґрунтовий покрив є середовищем розвитку мікробних організмів, осередком виникнення й передачі інфекційних захворювань. Промислові відходи накопичують токсичні речовини у ґрунтах, які часто потрапляють у харчові продукти, пестициди спричинюють зараження рослинного покриву й через їжу призводять до виникнення захворювань. Однак основним висновком залишається наступний: як недостатня кількість будь-якого хімічного елементу в ґрунті, так і його надмірна кількість впливають, часто погіршують здоров'я людини.

Відомі випадки захворювання населення через нестачу кальцію, заліза, йоду, фтору, інших елементів. Особливо погіршується здоров'я людей при нестачі хімічних елементів, які входять до складу біологічно активних речовин, регуляторів життєвих процесів - вітамінів, ферментів, гормонів.

Крім несприятливого хімічного складу ґрунтів, зумовленого природними процесами, на здоров'я людини негативно впливають ґрунти, забруднені шкідливими сполуками. Дуже небезпечними є елементи важких металів - кадмію, цинку, нікелю, молібдену, гідраргіруму, плюмбуму, арсену, селену, ін. До прикладу - миш'як, цинк, молібден є канцерогенами, часто призводять до ракових захворювань: накопичення селену в організмі зумовлює випадання волосся; зменшення літію призводить до захворювань на шизофренію; низька концентрація кобальту, міді, цинку розвиває короткозорість людини..

Ґрунти забруднюються викидами теплових електростанцій, підприємств кольорової металургії, гірничодобувних підприємств, автомобільного транспорту, пестицидами, надмірними дозами мінеральних добрив, тощо [3]. Аномалії можуть спричинювати радіоактивні речовини, солі магнію, кальцію, фосфорних сполук, важких металів [4]. Серйозну екологічну проблему створює забруднення орного шару ґрунту важкими металами. Серед таких - мідь (на території КПР її вміст коливається від 0 до 20 мг/кг, що призводить до високої ймовірності анемії, інтоксикації, гепатиту), цинк (10-50 мг/кг - низька й середня ймовірність погіршення процесів окислення в організмі людини (уся територія КПР крім власне гірської частини Карпатського регіону), молібден (0,4 мг/кг північ Львівської області - низька й 3,2 мг/кг уся територія КПР окрім гірської частини й Закарпатської області).

Всі елементи, які надходять у ґрунт, засвоюються рослинним покривом і по трофічних ланцюгах потрапляють в організм людини. Отже, причину багатьох хвороб необхідно шукати в ґрунті, вплив якого поширюється на людину через їжу, питну воду, частково повітря [6, 15].

Дотичними до питання захворювання і здоров'я людини є рослинний покрив і ландшафтна структура території. Це різнофункціональні складові природних умов. Їх можна використовувати у лікуванні та оздоровленні тільки маючи певні знання. На території КПР переважають широколистяні ліси з дуба, бука, граба, клена, липи, лучні злаково-різнотравні степи (Подільський регіон), карпатські гірські та передгірські ліси з ялини, ялиці, бука, дуба (Карпатський регіон). Тут є значний потенціал лікарських рослин, які людина може використовувати як профілактичний засіб підтримки оптимального стану свого організму, так як 85% лікарської сировини має рослинне походження. Щодо ландшафтів, то основною функцією їх є покращення емоційного стану людини, захоплення краєвидами та формування позитивного світосприйняття, яке на 30% оздоровлює людський організм. На території КПР фізико-географічні умови сприяють площинному поширенню захворювання і хвороб людини, серед яких переважаючими є наступні види.

Хвороби органів дихання (на 100 тис. осіб) складають у Львівській, Івано-Франківській, Вінницькій областях 40,0-55,0 тис. випадків; Тернопільській, Закарпатській, Чернівецькій областях 35,0-40,0 тис. випадків; 28,0-30,0 тис. випадків у Хмельницькій області. Екологічний ризик захворювань органів дихання підвищений у Закарпатській області. Найбільший показник захворювань на хронічний бронхіт у Львівській, Івано-Франківській і Вінницькій областях. Така ситуація обумовлена циклональною погодою, розвитком та функціонуванням промислового комплексу, інтенсивним впливом на НПС транспортних засобів, забрудненням атмосферного повітря, соціальними чинниками.

Хвороби органів кругообігу (усі форми гіпертонічної хвороби (1), ішемічна хвороба серця (2), стенокардія (3), цереброваскулярні хвороби (4)) найбільш поширені (перше місце) на території Тернопільської та Вінницької областей (50-54 тис. випадків, переважає 1, 2 і 4 хвороби). На другому місці знаходяться Хмельницька, Закарпатська і Івано-Франківська області (40-44 тис. випадків, переважає 1, 2 і 3 хвороби). Третє місце займають Львівська і Чернівецька області (3039 тис. випадків, переважає 1, 2 і 3 хвороби). Основними причинами виникнення захворювань є циклональна погода, жорсткість природних вод, забруднення атмосферного повітря, ґрунтів (цезій, стронцій, пестициди), соціальні умови (несприятливі умови помешкання).

Хвороби органів травлення, які тісно пов'язані з нераціональним, неякісним і несвоєчасним харчуванням (виразка шлунку та 12- палої кишки (1), гастрит та дуоденіт (2), хронічний гепатит (3), жовчокам'яна хвороба (4), холецистит та холангіт (5), хвороби підшлункової залози (6)) поширені в межах КПР повсюдно. Найбільше (тис.) випадків вказаних захворювань спостерігається у Закарпатській та Вінницькій областіх (17-19, переважає 2, 3, 5 хвороби), пересічна кількість випадків - у Тернопільскій, Хмельницькій, Івано-Франківській та Чернівецькій областях (15-16, переважає 1, 2, 3 хвороби). І лишень у Львівській області найменший показник вказаних хвороб (11-14, переважає 2, 1, 3 хвороби). Екологічний ризик захворювань органів травлення мінімальний (Тернопільська область), середній (Вінницька, Львівська і Івано-Франківська області (крім центральної частини)), високий (південно-західна частина Закарпатської та центральна частина Івано-Франківської областей) найвищий (Чернівецька область). Обумовлює ризик поширення захворювання жорсткість і мінералізація природних вод, забруднення атмосферного повітря та ґрунтів (хімічні добрива), соціальні умови населення.

Хвороби ендокринної системи, розладу харчування та порушення обміну речовин (дифузний зоб ІІ та Ш ступеню (1), цукровий діабет (2)) виокремлюють Закарпатську область, в межах якої спостерігається найбільша повторюваність випадків (тис.) - 14-16 (переважає 1 хвороба). У Вінницькій області цей показник складає 11 -13 і переважає 1 і 2 хвороби. На решта території КПР ситуація однакова: загальна кількість випадків складає 8-10 з переважанням 1 і 2 хвороби. Ризик захворювання населення на вказані хвороби має локальний характер. Найбільш піддані цьому захворюванню обласні центри території КПР, що характеризуються підвищеним рівнем захворювання населення. Причинами такої ситуації є жорсткість природних вод, забруднення атмосферного повітря, наявність важких металів у НПС.

Злоякісні новоутворення органів дихання (1), шлунку (2), шкіри (3), жіночих органів (4), інші (5). Їх показники найвищі у Вінницькій області (3,6-4,0 тис. випадків, переважають 1, 3, 5). Високі значення характерні для Чернівецької області (3,1-3,5 тис. випадків, переважають 1, 3, 5). Пересічний показник характерний Тернопільської області (2,8-3,0 тис. випадків, переважають 1, 3, 5). Низькі показники у Хмельницькій, Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (2,0-2,7 тис. випадків, переважають 1, 3, 5). Причини їх виникнення аналогічні попереднім видам хвороб, однак слід пам'ятати, що це хвороба на 50% виникає через спадковість і на 50% є рукотворною.

Хвороби крові, кровотворних органів і окремі порушення з залученням імунного механізму (переважно анемії (1) поширені у південній частині Карпатського регіону (Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька області) та східній частині Подільського регіону (Вінницька, Хмельницька області). Їх повторюваність коливається від 2 до 3 тис. випадків на 100 тис. осіб, переважає (1). Львівська і Тернопільська області характеризуються показниками 1.4-2,0 тис. випадків. Причиною виникнення є природно-техногенні умови території (забруднення атмосферного повітря та ґрунтів (хімічні добрива), наявність важких металів у НПС, соціальні умови населення.

Інфекційні захворювання (активний туберкульоз) на території КПР теж мають місце. Особливо високі показники має Тернопільська область (4,5-4,9 тис. випадків на 100 тис. осіб) пересічні показники спостерігаються у Чернівецькій області (4,0-4,4 тис. випадків на 100 тис. осіб), низькі (3,5-3,9) у Львівській, Хмельницькій і Вінницькій і дуже низькі (2,0-3,4) - у Закарпатській і Тернопільській областях.

Таким чином проведений аналіз територіального поширення хвороб, їх кількісних показників призвів до наступного висновку: за видовою структурою захворювань і хвороб, показником кількості випадків (у тис.) хвороб/100 тис. осіб і захворювань у Карпатському регіоні адміністративні області розмістилися наступним чином:Закарпатська, Чернівецька, Івано-Франківська і Львівська області. У Подільському регіоні - Вінницька, Тернопільська, Хмельницька області.

Висновок

Стан здоров'я та захворюваність людини тісно корелюють зі станом НПС, рівнем життя людини, її менталітетним світосприйняттям, місцем у соціумі, іншими не менш важливими чинниками, які інтегруються і при порушенні хоча б одної складової комфортного життєвого ланцюга створюють передумови виникнення різноманітних видів захворювань і хвороб. Вони різні за походженням, природні і дотичні до природного походження. Природні захворювання (ті, що обумовлені компонентами чи окремими властивостями компонента природи) доречно розглядати у комплексі з генетикою людського організму. Сюди відносимо хронічний бронхіт, пневмонія у дітей, захворювання серцево-судинної і і дихальної систем, смертність. У цьому аспекті можна виокремити онкозахворювання, яке в більшості випадків є спадковим (хоча його називають ще рукотворним), вроджена патологія, алергози.

Дотичні до природного походження захворювання - це коли окремі властивості НПС можуть підвищувати потенційну небезпеку захворіти (інфекційні захворювання, травматизм, тощо).

Насамкінець зазначимо, скільки різновидів захворювання не було б виокремлено, головним завданням соціуму є охорона та моніторинг здоров'я людини, використання сучасних світових технологій лікування чим повинна власне й займатися державна служба охорони здоров'я.

References

1. Baranovs'kiy, V. (1995). KHmat nash drug і nedrug. Zeleniy svt.- №9-10, 5-6.

2. ВюИіта // Ukraina. Ekologo-geografichniy atlas. - K.: - „Vatra” - 2006, - S. 35.

3. Grunt і okhorona zdorov'ya naselennya

4. Gutsulyak, V.M. (2008). Medichna geografiya:

5. Ekologkhniy aspekt: Navchal'niy postonik. Chernovsі: Ruta, 132.

6. Gutsulyak, V.M., Nakonechniy К.Р. (2010). Mediko-ekologlchna otsmka landshaftlv Chernlvets'koї oblastl: monografiya: Chernlvets'kiy nats. un-t, 200.

7. Kіліms'ka, K. (2002). AnaHz zmlni gruntovogo pokrivu Ukrains'kikh Karpat ta do pitannya yogo meHorativnogo pokrashchennya. Ekologlchnl problemi baseyrnv transkordonnikh rlchok. Gldrologlya, gldrokhlmlya, - Luts'k, 210-213.

8. Kіліms'ka, K. (2007). Ekologo-prognozna otslnka prirodno-gospodars'koi rlznomanltnostl Karpato-PodH's'kogo reglonu Ukraini. Monografiya. Chernlvtsl. - „Ruta”, 496.

9. KUms'ka, K.Y., Yanchuk O.P. (2005). Do pitannya pro suchasniy stan ґі-untovogo pokrivu teritorlї Karpato-PodH's'kogo regwnu. Naukoviy vlsnik Chernlvets'kogo unlversitetu. Ztornik naukovikh prats. - Vip. 251, Bіlogіa, 148-155.

10. Navkolish prirodne seredovishche Chernrvets'koi oblastl u 2015 rotsk Ekonomlchna dopovld'. Golovne upravlmnya statistiki u Chernlvets'kly oblastі.-2016.-13.

11. Pribilova, V.M. (2015). Vpliv pitnoi vodi na orgarnzm lyudini, yak viznachal'nogo chinnika її zdorov'ya. Druga mizhnarodna naukovo- praktichna konferentsiya «Nadrokoristuvannya v Ukraini. Perspektivi investuvannya». Truskavets', 451-455.

12. Prirodni faktori navkolishn'ogo seredovishcha, yaki negativno vplivayut' na zdorov'ya lyudini

13. Burkut, B.D. (2016). Samopochuttya lyudini pid vplivom meteorologichnikh elementiv. Osvita Bukovini. №2,-7.

14. Serdyuk, A.M., Kartashova, S.S., Timchenko, O.I. (2012). Informatsiyno statistichna model' analizu stanu zdorov'ya naselennya. Dovkillya ta zdorov'ya. №3, 30-36.

15. Sklad atmosfernogo povitrya i yogo znachennya dlya zdorov'ya: http://profmed.at.ua.

16. Smik, O.S. (2016). Vzaemodiya prirodi i suspil'stva ta ikh vpliv na zdorov'ya lyudini. Geografichni doslidzhennya: Іstoriya, s'ogodennya, perspektivi: materiali shchorichnoi Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii studentiv ta aspirantiv, prisvyachenoi pam'yati profesora G.P. Dubins'kogo. Vip. 9.- Kh.: Vidavnitstvo «Lider», 49-51.

17. Smik, O.S. (2016). Prirodni umovi - yak chinnik rozvitku zakhvoryuvannya naselennya. Materiali XX Vseukrains'koi naukovo-praktichnoi internet-konferentsii «Vitchiznyana nauka na zlami epokh: problemi ta perspektivi rozvitku»: Zb. nauk. prats'. - Pereyaslav-Khmel'nits'kiy, Vip. 20, 9-11.

18. Tarallo, V.L., Bilik, IS. (2008). Do sistemnogo vimiru staniv zdorov'ya lyudini i naselennya u seredovishchi isnuvannya. Dovkillya ta zdorov'ya. №3,23-25.

19. Tarallo, V.L. (2004). Strategichni orientiri rozvitku zdorov'ya bukovintsiv do 2020 roku: nauchnoe izdanie. Strategiya regional'nogo rozvitku:metodologiya formuvannya, munitsipal'na spetsifika, mekhanizm realizatsii: Mater. KhV mizhnar. nauk.-prakt. konf., Chernivtsi : Ruta, 313-319.

20. Smyk, O. (2014). The current state of the sanatorium-resort complex development in the Carpathian Region, Ukraine. Main Theme of 30th Jubilee International Scientific Conference on “Structural Transformations of Industry and Services in Spatial Systems-Research-related Issues”. - Cracow-Warsaw, 101-102.

Размещено на allbest.ru