Хризантема дрібноквіткова в ландшафтних композиціях на Криворіжжі

Визначення методів, прийомів практичного використання представників Chrysanthemum indicum у формуванні ландшафтного простору Криворізького регіону. Використання сортів Chrysanthemum indicum як монокультури (КБС - моносад) та як доповнення до інших рослин.

Рубрика Биология и естествознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 13.05.2020
Размер файла 2,3 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru//=

Хризантема дрібноквіткова в ландшафтних композиціях на Криворіжжі

Т. Ф. Чипиляк

Невід'ємним компонентом садово-паркових насаджень є квітникове оформлення, як художній елемент благоустрою. Колекція Chrysanthemum indicum L. Криворізького ботанічного саду НАН України (КБС) складається з 98 різноманітних культиварів, які в ландшафтному дизайні цінують за декоративність та універсальність використання. Визначено методи і прийоми практичного використання садової хризантеми в ландшафтах Криворізького регіону. Для цього на території КБС було створено осінній квітник "Бал хризантем" площею 0,25 га у межах вже наявних мікроландшафтних дендрокомпозицій. Під час вибору ділянки було враховано такі вимоги: огляд експозиції з усіх боків, сприятливі ґрунтово-кліматичні умови території Саду, наявність доріжок та місць короткочасного відпочинку. Рослини хризантеми розміщено в рівновазі відносно центру і висаджено невеликими кольоровими плямами в одній площині з нечіткими кордонами. На експозиції сорти було поєднано за забарвленням квітки, шириною та висотою рослини з використанням принципу чергування яскравих картин з паузами або інтервалами. Використання сортів Chrysanthemum indicum як монокультури (КБС - моносад) та як доповнення до інших рослин (м. Кривий Ріг, Криворізький район - осінні квітники, бордюрні посадки, обрамлення хвойних рослин) сприяє створенню сучасних високодекоративних культур-фітоценозів на території Криворіжжя.

Ключові слова: садова хризантема; моносад; фітоландшафти; Криворізький регіон.

Вступ

Розвиток сучасного міста потребує нових моделей та підходів до впровадження систем озеленення. У формуванні неповторності та виразності ландшафту міста одну з головних ролей відіграють композиції з рослинності, які мають об'єднати й привести до логічної завершеності всі його елементи та забезпечити комфорт і гармонію для людини (КиЛеіуаууу, 2005; D'yachenko, 2010). Невід'ємним компонентом садово- паркових насаджень є квітникове оформлення, яке нині сприймають як художній елемент благоустрою. З огляду на це інтродукція та використання квітниково-декоративних рослин займає чільне місце в науковій та практичній діяльності ботанічних садів. Вміння показати багаті за асортиментом колекції рослин, їх створення та формування на екологічних принципах та засадах мистецтва садової архітектури є досить складною справою і потребує конкретних знань. Сьогодні тільки плідна співпраця міської адміністрації і науковців, які займаються діяльністю, пов'язаною з озелененням, може вирішити означені проблеми (Наказ від 31 травня 2007 року N 32 Міністерства з питань житлово-комунального господарства України "Про затвердження Рекомендацій із розроблення правил благоустрою території населеного пункту"). Наразі фонди декоративних рослин, зібраних у ботанічних садах, є джерелом матеріалу для вирішення виробничих потреб відповідної сфери діяльності і є надзвичайно привабливими для експозиційної роботи та, окрім рекреаційно-естетичного та пізнавального, мають висококультурне значення (Cherevchenko, 2002; Chypylyak et al., 2014).

Криворізький ботанічний сад (загальна площа га) є науковою установою Національної академії наук України (далі КБС), яка за 40 років свого існування забезпечує збереження біологічного різноманіття рослин регіональної та світової флори, сприяє створенню колекцій декоративно-цінних рослин, зокрема і Chrysanthemum indicum L. У ландшафтному фітодизайні хризантему цінують за декоративність та універсальність у використанні. Вона дуже добре розмножується та витримує пересаджування під час бутонізації і масового цвітіння, стійка до шкідників, хвороб та інших негативних чинників. І особливо цінне її квітування восени, коли завдяки добору сортів хризантеми різних декоративних груп та термінів цвітіння можна подовжити час милування осінніми квітами.

Мета дослідження - визначити методи і прийоми практичного використання представників Chrysanthemum indicum у формуванні ландшафтного простору Криворізького регіону.

Матеріал і методи дослідження. Об'єкт досліджень - представники роду хризантема (Dendranthema (DC). Desmoul., Chrysanthemum L.) колекції КБС НАН України, які є перспективною групою для формування осінніх квітникових моносадів. Дослідження проводили за методичними вказівками О. М. Авадяєвої, яка вивчала сезонні зміни колориту ландшафту і класифікувала простір відповідно до сезонних змін рослин, які його наповнюють (Avadyayeva, 2000). Монокультурний квітковий сад створювали за концепцією Л. І. Рубцова як квітник природного характеру великих розмірів зі значної кількості сортів одного виду багаторічних рослин (Rubtsov & Laptev, 1971). Декоративні характеристики колекційних зразків хризантеми визначали за В. Ф. Г о- робцем (Horobets', 2003).

Результати дослідження. Хризантема має необмежені можливості в декоративному оформленні рекреаційних систем і часто її використовують у фітодизайні та озелененні міських кварталів. Сучасні сорти хризантеми мають складне гібридне походження, їх відносять до ботанічного виду Chrysanthemum indicum L. родини Asteraceae Dumort. (Horobets', 2003; D'yachenko, 2010). Протягом останніх п'яти років колекція хризантеми дрібноквіткової КБС значно поповнилася і складається з 98 різноманітних за декоративними якостями сортів. Тому виникла необхідність виділення окремої ділянки і створення експозиційно-рекреаційної зони - моносаду "Бал хризантем". Це важливо з огляду на те, що квіткові сади є багатофункціональними - вони можуть бути маточником, об'єктом для вивчення біологічних, морфологічних і декоративних особливостей рослин та місцем масового відпочинку людей. Об'єкт формували за законами ландшафтного мистецтва, враховуючи еколо- го-біологічні особливості рослин. хризантема ландшафтний сорт

Під час оформлення різнопланових ландшафтних композицій дерева та кущі слугують об'ємним фоном, на якому з більшою виразністю виділяються трав'янисті багаторічники, які використовують для створення зорових переходів від дерев та кущів до більш низьких р ос- лин та газону (Guzenko et al., 1985). Формування сезонного моносаду-квітника підпорядковують загальному художньому задуму території, що пов'язано з розміщенням та особливостями деревно-чагарникових угруповань у просторовій композиції саду. Вдало поєднані у груповій посадці рослини підкреслюють та доповнюють найвиразніші декоративні властивості одне одного (Lazarev & Lazareva, 2005). Тому під час планування проекту задумано облаштувати нову осінню квіткову композицію в межах пейзажного простору вже наявних базових ландшафтних ділянок території Саду.

Розробили концепцію, в основу якої втілили ідею того, що хризантема в Японії є символом Сонця, а саме слово у перекладі з грецької означає "золота квітка" ("chrysos" - золото і "anthemos" - квітка). Тобто схемою експозиції є сонячний диск із променями, які від нього виходять. Композиційно моносад "Бал хризантем" представлено групами сортів хризантеми різної величини, об'єднаних між собою загальним архітектурно-планувальним рішенням. Під час вибору території дотримувалися таких вимог: невід'ємним елементом новоствореної композиції є деревно-чагарникові рослини, які утворюють своєрідну рамку для моносаду в садовому пейзажі; рівнинний рельєф ділянки, який дає змогу оглядати експозицію з усіх боків; територія експозиції має сприятливі ґрунтово-гідрологічні умови, захищена від вітрів і відкрита з південного боку; в загальному комплексі обов'язкова наявність дорожньо-стежкової мережі та місць короткочасного відпочинку (Rubtsov & Laptev, 1971). Виділена ділянка у формі трапеції, площею 0,25 га, відповідала вищеозначеним вимогам і знаходилася поряд із колекційними ділянками квітниково-декоративних рослин, які прикрашали моносад протягом усього вегетаційного періоду. Впродовж березня-серпня 2017 р. проводили підготовку території для експозиції - видаляли бур'яни, вносили добриво, планували ґрунт. Облаштування території безпосередньо для насадження вирощених кущів хризантеми розпочали на початку вересня - проклали пішохідні оглядові доріжки з тротуарної плитки та природного каменю, встановили лави для відпочинку та контейнери для сміття. Дорожнє покриття вибрали з приглушених відтінків сірого і кремовокоричневого кольорів, що врівноважило яскраві насичені тони хризантеми, які домінували в експозиції (Nefedov, 2002). Доріжки поділили експозиційну ділянку на різні за формою і розмірами частини і дали можливість відвідувачам оглянути всі сорти хризантеми.

Ключовою вимогою під час створення ландшафтних композицій є чітка структура малюнка і колірного рішення, тобто максимально сильне емоційне враження будуть надавати цілісні квіткові плями простої конфігурації (Kucheryavyy, 2005), тому ми висаджували кущі хризантем невеликими кольоровими плямами в одній площині з нечіткими кордонами, що дало ілюзію "природних" ландшафтів. Розташовуючи рослини на експозиції, враховували правила садово-паркового мистецтва -- закони контрасту, розміщення кольорових акцентів, використання принципу чергування яскравих картин із паузами або інтервалами, поєднання сортів за забарвленням квітки, габітусом та висотою куща. У виборі колористичної гами ми намагалися показати різноманіття кольорів квітучої хризантеми. За кольоровою гамою використані сорти (близько 70) поділили на п'ять груп: червоних відтінків (квітки бордові, темно-червоні, яскраво-червоні), теракотових (квітки теракотові, оранжево-коричневі, жовтогарячі), жовтих (квітки на- сичено-жовті, жовті, лимонні), рожевих (квітки темно- рожеві, лілові, ніжно-рожеві) та білих відтінків (квітки білі, кремові) (рис. 1). Майже в однаковій кількості (2226 %) було представлено сорти червоних, оранжевих та рожевих кольорів, найменше - жовтих відтінків. Рослини хризантеми симетрично й асиметрично розміщено в рівновазі відносно композиційного центру, для якого було підібрано сорти червоно-теракотової кольорової гами - високий сорт 'Vitchyzna' з бордовими квітками, середньо-рослий червоний сорт 'Lipstik' і жовтогарячий 'Koreyanochka', що дало можливість зробити акцент на центральній частині експозиції.

Рис. 1. Поділ сортів Chrysanthemum indicum L. за кольором квітки у моносаді "Бал хризантем" на території Криворізького ботанічного саду НАН України (%)

Оскільки забарвлення і форма квітки має істотне значення під час створення декоративного ефекту в композиційному рішенні, ми для "посилення" звучання основного кольору підібрали як близькі за тоном, так і контрастні кольори - поєднання протилежних кольорів підсилило інтенсивність один одного і створило гармонійні контрасти. Так, з 12 відокремлених доріжками, одна від одної, частин експозиції, на чотирьох були поєднані сорти, близькі за тоном: рожевої групи - темно-ліловий 'Leliya', рожевий 'Nova Era', насичено-роже- вий 'Kosmichna'; жовтої - яскраво-жовтий 'Opal', оранжево-жовтий 'Kolobok', темно-жовтий 'Knopa'; білих відтінків - білий 'Vindavait', біло-кремовий 'Bye- losnyezhka', сніжно-білий 'Umka'; теракотової групи - матово-теракотовий 'Zhuravlynka', оранжево-теракотовий 'Hayduk', оранжево-червоний 'Ozherel'ye'. Такі кольорові плями створили відчуття спокою, виконали роль фону для сприйняття більш яскравих, контрастних поєднань.

Під час створення експозиції врахували габітус та висоту рослин. За висотою кущів сорти хризантеми дрібноквіткової поділяють на три групи - низькорослі (15-40 см), середньорослі (40-80 см) та високорослі (вище 80 см). Низькорослі сорти ('Malyutka', 'Tirana Red', 'Vivilli Vayt', 'Boreal' Violet' та ін.) розміщено на передньому плані експозиційної ділянки. За допомогою середньорослих сортів ('Eri', 'Lumina', 'Terakota', 'Cher- vona shapochka', 'Iolanta' та ін.) досягнуто ефект об'єму і плавного переходу до високорослих сортів ('Zarechan- ka', 'Leb'odushka', 'Tvinkel', 'Slav'yanochka'), які щільно висаджено на задньому плані ділянки для гармонійного завершення.

Автентичність кожної пори року досягається відповідним асортиментом рослин у період їх найвищої декоративності та привабливості. У нашій сезонній композиції "рослиною-маяком" була хризантема - квітникова культура осіннього терміну цвітіння, яке презентує зміну літа на осінь. Для досягнення максимального декоративного ефекту у визначені терміни (в умовах Криворіжжя - це кінець серпня - початок листопада) під час створення моносаду враховано терміни квітування сортів хризантеми. Зразки сортів раннього терміну цвітіння в наших умовах розквітали у кінці липня - серпні. Це 'Nova Era', 'Meteoryt', 'Kosmichna', 'Zolote ru- no', 'Hranat' та ін. Сорти середнього терміну квітування, які наповнили композицію неперевершеним ароматом та багатством кольорів - бузкових, білих, рожевих, лілових, кармінових, яскраво-жовтих, теракотових, - розцвіли на початку осені. Це сорти: 'Rozhevi Mriyi', 'Kolo- bok', 'Vivilli Pink', 'Sonechko', 'Vrodlyva' та ін. Найбільш численна група середньопізніх сортів - 'Zirnytsya', 'Leli- ya', 'Hir-Har', 'Ozheryel'ye', 'Zhuravlynka', 'Karmin' та інші - неймовірне багатство забарвлення проявила з кінця вересня - на початку жовтня. Тоді ж настав пік декоративності експозиції. Пізні сорти цвіли від середини жовтня аж до кінця листопада - 'Vitchyzna', 'Hebe', 'Bye- losnyezhka', 'Tsaryevna Lyebyed'', 'Yuriy Bahatikov' та ін.

Головним принципом, який забезпечує високий художній рівень квітникового оформлення, є єдність ідейно-композиційного задуму, пропорційність, масштабність та контрастність, оскільки ландшафт - складна інтегральна система елементарних структур (Levon, 2008). Під час створення моносадів, окрім сортового різноманіття та розташування рослин в експозиції, важливими чинниками є фон, колір та форма супутніх рослин, які повинні підсилити та підкреслити декоративний ефект основної культури. У складі новоствореної ландшафтної композиції домінантом була хризантема, яка гармонійно поєдналася з уже створеним садово- парковим ландшафтом. З північної та східної сторін сезонну експозицію "Бал хризантем" обрамляли ділянки колекційних рослин родин Betulеасеае S. F. та Oleaceae Hoffmg. et Link., західної - експозиція хвойних порід "Коніферетум" (рис. 2). Восени супутні листопадні та хвойні породи підкреслили і посилили архітектурно-художні переваги квіткової композиції (див. рис. 2). Включення експозиції "Бал хризантем" у вже створені на цей час мікроландшафтні дендрокомпозиції довершили загальну приголомшливу красу осіннього Саду (Mazur et al., 2018). Завдяки осінньому жовто-червоному забарвленню різних видів дерев, різноманітним формам їх крон, темно-зеленому фону хвойних порід, квіткова композиція, з різних за формою та кольоровою гамою квіток хризантем, набула надзвичайної краси. Експозиція "Бал хризантем" стала чудовим доповненням до дерев і кущів, органічно вписалася в загальний пейзаж, забезпечуючи близьку до природних плавність ліній ландшафту вільного стилю. Використаний принцип куліс дав можливість досягнути більшої виразності пейзажу й поступового його розкриття, вирішити завдання організації простору і масштабу.

Для внесення у культур-фітоценози Криворіжжя яскравого аспекту, в м. Кривий Ріг, м. Зеленодольськ та с. Червоне Криворізького р-ну Дніпропетровської обл. за допомогою наукових співробітників створено різнопланові квіткові композиції за участі різноманітних сортів хризантеми дрібноквіткової. Так, на території поблизу міськвиконкому Кривого Рогу із хризантеми створено осінній квітник "Веселка" партерного типу, у Тер- нівському районі міста на квітниках Індустріального коледжу ДВНЗ "Криворізький національний університет" зі середньорослих сортів створено бордюрні посадки, а біля виконкому Тернівської у місті ради низькорослі сорти прикрасили посадки колоноподібного ялівцю. У селищах Криворізького району кущами хризантеми прикрашено державні заклади та пам'ятники різної тематики.

Висновки. Проведений аналіз і визначення методів і прийомів ландшафтної архітектури та врахування еко- лого-біологічних особливостей сортів Chrysanthemum indicum L. дало змогу створити на території Криворізького ботанічного саду осінній моносад, який облашто- вано в межах вже наявних мікроландшафтних дендро- композицій з рослин родин Betulеасеае S. F., Pinaceae Lindl., Oleaceae Hoffmg., Cupressaceae Bartl. Під час вибору ділянки враховано такі вимоги: огляд експозиції з усіх боків, ґрунтово-кліматичні умови території Саду, наявність доріжок та місць короткочасного відпочинку. Рослини хризантеми знаходилися в рівновазі відносно композиційного центру і були висаджені невеликими кольоровими плямами в одній площині з нечіткими кордонами. На експозиції сорти поєднано за забарвленням квітки, габітусом та висотою куща з використанням принципу чергування яскравих картин з паузами або інтервалами. Моносад "Бал хризантем" органічно вписався в загальний пейзаж, забезпечуючи близьку до природних плавність ліній ландшафту вільного стилю.

Використання сортів Chrysanthemum indicum колекції Криворізького ботанічного саду НАН України як монокультури (моносад "Бал хризантем") та як доповнення до інших рослин (квітники безперервного цвітіння, бордюрні посадки) сприяє створенню сучасних ви- сокодекоративних культур-фітоценозів на території об'єктів різноманітного функціонального призначення Криворіжжя.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Використання методів біотехнології для підвищення продуктивності сільськогосподарських культур. Розширення і покращення ефективності біологічної фіксації атмосферного азоту. Застосування мікроклонального розмноження. Створення трансгенних рослин.

    курсовая работа [49,7 K], добавлен 23.07.2011

  • Аналіз морфо-біологічних особливостей комах-запилювачів, визначення їх різноманітності. Пристосування ентомофільних рослин і комах до запилення. Характеристика комах-запилювачів з ряду Перетинчастокрилих. Роль представників інших рядів в запиленні рослин.

    курсовая работа [3,1 M], добавлен 21.09.2010

  • Видовий склад видів рослин родини Rosaceae у флорі Бистрицької улоговини. Визначення поширення та частоти зустрічності представників даної родини. Еколого-ценотичні особливості досліджуваних видів. Практичне значення видів рослин родини Rosaceae.

    курсовая работа [87,2 K], добавлен 05.11.2010

  • Розвиток сучасної біотехнології, використання її методів у медицині. Історія виникнення генетично-модифікованих організмів. Три покоління генетично модифікованих рослин. Основні ризики використання ГМО на сьогодні. Аргументи прихильників на його користь.

    курсовая работа [81,7 K], добавлен 15.01.2015

  • Аналіз особливостей використання і вирощування субтропічних та тропічних плодових рослин в кімнатних умовах. Характеристика видового різноманіття таких рослин, методів вирощування і догляду за ними. Відмінні риси родини Рутових, Бромелієвих, Гранатових.

    курсовая работа [57,0 K], добавлен 21.09.2010

  • Аналіз екологічних особливостей ампельних рослин та можливостей використання їх у кімнатному дизайні. Характеристика основних видів ампельних рослин: родина страстоцвітні, аралієві, спаржеві, ароїдні, комелінові, акантові, ластовневі, лілійні, геснерієві.

    курсовая работа [1,4 M], добавлен 21.09.2010

  • Технології одержання рекомбінантних молекул ДНК і клонування (розмноження) генів. Створення гербіцидостійких рослин. Ауткросінг як спонтанна міграція трансгена на інші види, підвиди або сорти. Недоліки використання гербіцид-стійких трансгенних рослин.

    реферат [17,5 K], добавлен 27.02.2013

  • Використання природних ресурсів фауни. Методи і способи обліку ссавців Бистрицької улоговини. Характеристика поширених видів. Таксономічні одиниці представників регіону. Екологія поширених видів. Збереження та відтворення популяцій. Охорона диких тварин.

    дипломная работа [3,4 M], добавлен 13.04.2011

  • Основні природні місця поширення рослин. Зовнішній вигляд рослин та ягід брусниці і чорниці. Медичне застосування і фармакологічні властивості, господарське значення, розмноження та заготівля ягід. Використання чорниці в харчовій промисловості.

    реферат [13,8 K], добавлен 01.12.2010

  • Проведення дослідження особливостей пристосувань певних видів рослин до ентомофілії. Оцінка господарської цінності, значення та можливості використання комахозапилення у практичній діяльності людини. Вивчення взаємної адаптації квитків та їх запилювачів.

    контрольная работа [3,0 M], добавлен 11.11.2014

  • Методика складання переліку лікарських рослин урочища Вістова, їх класифікація та вивчення характерних властивостей, призначення. Порядок проведення флористичного аналізу. Розробка заходів щодо використання лікарських рослин з лікувальною метою.

    курсовая работа [46,5 K], добавлен 05.11.2010

  • Розгляд питання про вплив генетично модифікованих організмів на людство. Використання методів геної модіфікації для вирішення проблем з промисловим забрудненням екології. Експериментальні дані про негативну дію ГМО на рослини, організми тварин та людини.

    реферат [15,9 K], добавлен 10.05.2012

  • Екологічні основи інтродукції. Використання інтродукованих хвойних рослин для озеленення урботериторій: інтродуковані Хвойні в зеленому будівництві, тетеревиний кущ: екзотичний і мальовничий, культивари хвойних деревно-чагарникових рослин в озелененні.

    курсовая работа [2,9 M], добавлен 21.09.2010

  • Вивчення судинних рослин правобережної частини долини р. Сула на обраній для дослідження території, встановлення її особливостей на таксономічному, екологічному і фітоценотичному рівнях. Використання матеріалів дослідження в роботі вчителя біології школи.

    дипломная работа [769,4 K], добавлен 08.05.2011

  • Аеропалінологічне дослідження в м. Івано-Франківськ упродовж 2015 р. Огляд аеропалінологічного спектру міста. Дані стосовно пилення представників ряда таксонів. Початок і кінець палінації рослин із внутрішньодобовими флуктуаціями концентрації пилку.

    статья [82,9 K], добавлен 21.09.2017

  • Історія еволюційного розвитку та систематика Голонасінних. Особливості анатомічної будови хвойних рослин України. Морфологічна будова представників хвойних. Дослідження впливу різних екологічних факторів на анатомічну та морфологічну будову хвойних.

    курсовая работа [11,5 M], добавлен 04.06.2014

  • Основні джерела антропогенного забруднення довкілля. Вплив важких металів на фізіолого-біохімічні процеси рослин, зміни в них за впливу полютантів. Структура та властивості, функції глутатіон-залежних ферментів в насінні представників роду Acer L.

    дипломная работа [950,6 K], добавлен 11.03.2015

  • Шляхи розповсюдження вірусів рослин в природі та роль факторів навколишнього середовища. Кількісна характеристика вірусів рослин. Віруси, що ушкоджують широке коло рослин, боротьба із вірусними хворобами рослин. Дія бактеріальних препаратів і біогумату.

    курсовая работа [584,5 K], добавлен 21.09.2010

  • Дослідження рослин як продуцентів атмосферного кисню. Біологічний кругообіг кисню, вуглекислого газу, азоту та інших елементів, які беруть участь у процесах життєдіяльності живих організмів. Характеристика суті, значення та стадій процесу фотосинтезу.

    курсовая работа [472,7 K], добавлен 31.01.2015

  • Напрямки та методика вивчення флори урочища Пагур. Встановлення переліку видів рослин урочища. Проведення флористичного аналізу. Встановлення рідкісних і зникаючих видів рослин. Розробка пропозицій щодо охорони і використання флори даного урочища.

    курсовая работа [55,7 K], добавлен 05.11.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.