Дендросозофіти ботанічного саду Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

Размещено на http://www.allbest.ru//

Дендросозофіти ботанічного саду Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

С. Г. Літвіненко

Встановлено, що у ботанічному саду Чернівецького національного університету в умовах відкритого ґрунту зростає 211 видів дендросозофітів із 87 родів, 37 родин, 2 відділів. Серед них із відділу Pinophyta провідними за кількістю видів є роди Pinus L., Abies Mill., Picea Dietr., Juniperus L., а із Magnoliophyta - Rhododendron L., Magnolia L., Acer L., Quercus L., Malus Mill. У Червоному списку МСОП досліджувані види віднесено до 6 категорій раритетності; з них переважає група таксонів з низьким рівнем ризику зникнення (82,9 % видів). До групи під загрозою зникнення (категорії CR, EN, VU) входить 20 видів. До Європейського Червоного списку внесено 9 із досліджуваних видів. 7 видів внесено до Червоної книги України (2009), а Syringa jos^aea - також до Додатку І Бернської конвенції. Показано, що в умовах ботанічного саду Чернівецького національного університету 174 із досліджуваних дендросозофітів формують життєздатне насіння, а у 42 із них відзначено самосів. Виявлено, що 192 види повністю пристосувалися до умов культивування і мають найвищий ступінь акліматизації (І). Виділено види, які в Чернівецькій області стали інвазійними (Robinia pseudoacacia L., Acer negundo L., Quercus rubra L.), а також типові для Буковини види; всі вони мають категорію LC у Червоному списку МСОП. Успішна акліматизація та здатність до насіннєвого розмноження більшості видів свідчать про те, що колекційні фонди ботанічного саду Чернівецького національного університету є потенціалом для ефективного збереження дендросозофітів ex-situ.

Ключові слова: види деревних рослин; ботанічний сад; Чернівецька область; Червоний список МСОП; Червона книга України; ступінь акліматизації; насіннєве розмноження.

Вступ

Збереження генетичного фіторізноманіття в умовах ex-situ - одне з ключових завдань ботанічних садів і дендропарків. На сучасному етапі розвитку цих природоохоронних територій збір інформації про раритетні види деревних рослин, зокрема про видовий склад, таксаційні параметри та показники життєздатності, є важливим для планування заходів з їхнього подальшого збереження. Подібну інформацію наведено у численних публікаціях. Так, В. А. Медведєв та О. О. Іль- єнко (Medvedev & Iljenko, 2015) наводять видовий склад дендросозоекзотів відділу Pinophyta, культивованих в умовах дендропарку "Тростянець" НАН України, та результати оцінювання життєздатності цих видів. Таксономічний склад і аутфітосозологічну характеристику раритетних дендроекзотів колекцій відкритого і закритого ґрунту ботанічних садів, дендропарків і пар- ків-пам'яток садово-паркового мистецтва Лісостепу України проаналізували Я. М. Дяченко (Dyachenko, 2011) і Н. П. Степаненко (Stepanenko, 2011). Аналіз видового складу та аутфітосозологічну оцінку дендроекзотів ex- situ Степу України здійснили А. С. Власенко та С. Ю. Попович (Vlasenko & Popovych, 2016). Таксономічний склад раритетних дендроекзотів ботанічного саду Хмельницького національного університету дослідила Л. П. Ка- зімірова (Kazimirova, 2017). Структурний та аутфітосо- зологічний аналіз, оцінку декоративності та успішності інтродукції раритетних дендроекзотів ботанічних садів і дендропарків Львівської, Тернопільської і Хмельницької областей здійснив Л. В. Міськевич (Miskevych, 2016,

Раритетну дендрофлору парків Вінницької області дослідила Н. О. Сиплива (Sipliva, 2009). Таксономічний склад і декоративність раритетної дендроекзоф- лори парків-пам'яток садово-паркового мистецтва Житомирської, Чернігівської, Волинської, Рівненської, Сумської та Київської областей проаналізувала А. М. Са- воськіна (Savoskina, 2016). Щодо Чернівецької області, у попередній нашій публікації (Litvinenko & Vykliuk, 2018) наведено видовий склад, деякі таксаційні параметри і адаптаційні показники дендросозоекзотів ботанічного саду Чернівецького національного університету (ЧНУ), які належать лише до відділу Pinophyta. Проте повного переліку дендросозофітів, культивованих у відкритому ґрунті ботанічного саду ЧНУ, ще не подано.

Тому мета нашої роботи - встановити видовий склад дендросозофітів, які культивуються у ботанічному саду ЧНУ, здійснити їх созологічний аналіз та оцінити ступінь акліматизації за умов культивування.

Об' єкт і методи дослідження. Об'єкт досліджень -

Таблиця. Характеристика дендросозофітів ботанічного саду Чернівецького національного університету

дендросозофіт ботанічний сад

Созологічний аналіз показав, що 5 із досліджуваних видів мають категорію CR, 11 - категорію EN, 4 - категорію VU, 9 - категорію NT, 166 - категорію LC і 15 видів - категорію DD у Червоному списку МСОП. До Європейського Червоного списку внесено 9 видів; з них лише Syringa josikaea має категорію EN, а решта видів наведені як ті, що перебувають у стані, близькому до загрозливого (NT) - Rhododendron luteum, або ж перебувають під невеликою загрозою зникнення (LC). Окрім цього, 7 видів занесено до Червоної книги України і мають природоохоронний статус "вразливий" (4 види), "рідкісний" (2 види) та "неоцінений" (1 вид). Euonymus nana включений лише до Червоної книги України. Отже, одночасно до 2 созологічних списків внесено 13 видів, з яких 2 - представники голонасінних, лише до Червоного списку МСОП - 197 видів, із яких 46 - голонасінні. Серед досліджуваних дендросозофітів варто відзначити Syringa josikaea, який внесено одночасно до 4 созологічних списків (див. таблицю).

Оцінено ступінь акліматизації дендросозофітів до умов культивування. Добрий (ІІ) ступінь акліматизації притаманний 16 видам: Pinus cembra, P. koraiensis, P. thunbergii, Quercus imbricaria, Maclura pomifera, Calo- cedrus decurrens, Metasequoia glyptostroboides, Corylus heterophylla, Celtis australis, Cornus kousa, Quercus cer- ris, Carya laciniosa, C. pecan, Amygdalus ledebouriana, A. nana, Rhododendron luteum. Майже всі вони, окрім Cornus kousa, Celtis australis та Rhododendron luteum, в умовах ботанічного саду ЧНУ не плодоносять. Ступінь акліматизації трьох видів дендросозофітів змінюється залежно від зимових умов. Зокрема, ступінь акліматизації Diospyros lotus в умовах Саду коливається в межах І- ІІІ, оскільки рослини зазвичай плодоносять і формують життєздатне насіння, проте в особливо суворі зими значно обмерзають, і наступного вегетаційного періоду лише відновлюють крону. З тієї ж причини ступінь акліматизації Ilex aquifolium і Laurocerasus officinalis змінюється в межах І-ІІ. Решта видів повністю адаптувалися до умов культивування; проте представники роду Rhododendron успішно розвиваються лише за умови постійного поливу під час вегетації. Порівнюючи ступінь акліматизації дендросозофітів різних категорій раритетності, з'ясовано, що лише 2 види, які віднесено до групи категорій під загрозою зникнення (CR, EN, VU) дещо гірше адаптувалися до умов культивування - Metasequoia glyptostroboides i Amygdalus ledebouriana. Проте 18 видів цієї групи пристосувалися до умов культивування повністю.

Треба зазначити, що серед досліджуваних дендросозофітів є інвазійні види (Robiniapseudoacacia, Acer negundo, Quercus rubra), ступінь акліматизації яких також оцінено як найвищий (І), а також види, типові для Чернівецької області - Abies alba, Picea abies, Betula pendula, Alnus in- cana, Corylus avellana, Sambucus racemosa, Euonymus eu- ropaeus, Cornus mas, Fagus sylvatica, Quercus robur, Tilia cordata, T. platyphylos, Fraxinus excelsior, Frangula alnus,Sorbus aucuparia, Populus alba, Acer campestre, Prunus avium, Pyrus communis, Ulmus laevis (Horokhova & Solodko- va, 1970). Созологічний статус таких видів у Червоному списку МСОП оцінено категорією LC.

Здатність до насіннєвого розмноження в умовах культури є важливим критерієм успішності збереження виду ex-situ. В умовах ботанічного саду ЧНУ із досліджуваних дендросозофітів 174 види формують життєздатне насіння, а отже, можуть розмножуватися насіннєвим шляхом. У цих же умовах у 42 із них спостережено самосів: Abies cephalonica, Platycladus orienta- lis, Thuja occidentalis, Th. plicata, Taxus baccata, Buxus sempervirens, Сercidiphyllum japonicum, Eucommia ulmoides, Cercis siliquastrum, Lespedeza thunbergii, Juglans nigra, J. regia, Liriodendron tulipifera, Magnolia kobus, M. sieboldii, Malus niedzwetzkyana, Aesculus hippocasta- num, Catalpa bignonioides, C. speciosa, Acer saccharinum, Ulmus laevis тощо. Проте 36 видів дендросозофітів в умовах ботанічного саду ЧНУ не формують насіння або ж не плодоносять. З них не досягли генеративного віку Abies concolor, A. holophylla, Picea koraiensis, Pinus cembra, P. koraiensis, P. thunbergii, Tsuga canadensis, Metasequoia glyptostroboides, Juniperus horizontalis, Qu- ercus imbricaria, Q. macrocarpa. Не формують насіння або плодів унаслідок культивування у невідповідних для них екологічних умовах Picea obovata, P. koyamae, Pseudotsuga menziesii, Calocedrus decurrens, Metasequoia glyptostroboides, Thujopsis dolabrata, Corylus hete- rophylla, Quercus cerris, Cerasus fruticosa, Spiraea cana, Carya laciniosa, C. pecan (ростуть у затіненні); Q. palustris (рівень зволоженості ґрунту не відповідає потребам цього виду); Hamamelis virginiana (цвіте в осінньо- зимовий період). Не формують насіння також чоловічі особини Ginkgo biloba, проте у поряд розташованому Центральному парку культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка разом із чоловічими ростуть жіночі особини цього виду, які утворюють життєздатне насіння. Формують насіння, яке, проте, не сходить, Taxodium distichum і Sequoiadendron giganteum. В окремі роки, після обмерзання в особливо суворі зими, не плодоносять Ilex aquifolium, Diospyros lotus, Laurocerasus officinalis. Тобто із групи видів, які перебувають під загрозою зникнення і тому потребують особливих заходів щодо збереження (категорії CR, EN, VU), тільки один не здатний до насіннєвого розмноження. Натомість 19 видів зазначених категорій успішно формують життєздатне насіння.

Висновки

Із 211 видів дендросозофітів, культивованих у ботанічному саду ЧНУ в умовах відкритого ґрунту, до таксонів з низьким рівнем ризику зникнення (категорії NT, LC) віднесено 82,9 %. Під загрозою зникнення (категорії CR, EN, VU) перебуває 20 видів (9,5 %), які й потребують особливих заходів щодо їхнього збереження та відтворення. 93,4 % видів ден- дросозофітів внесено лише до Червоного списку МСОП; 13 видів - одночасно до двох "червоних списків", а Syringa josikaea - одночасно до трьох "червоних" списків і Додатку І Бернської конвенції. Успішний розвиток досліджуваних дендросозофітів за умов культивування, а також здатність 82,5 % видів до насіннєвого розмноження є свідченням того, що колекційні фонди ботанічного саду Чернівецького національного університету є потенціалом для ефективного збереження ден- дросозофітів ex-situ.

Размещено на Allbest.ru