Динаміка вмісту елементів живлення в рослинах рижію ярого залежно від удобрення
Встановлення, що рослини рижію ярого інтенсивніше накопичують основні елементи живлення на початкових етапах вегетації, що забезпечує нормальний ріст і розвиток рослин на пізніх етапах органогенезу. Оцінка впливу мінеральних добрив на вміст азоту.
| Рубрика | Биология и естествознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 18.05.2020 |
| Размер файла | 25,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Динаміка вмісту елементів живлення в рослинах рижію ярого залежно від удобрення
Рассадіна І.Ю.
к. с.-г. н., старший викладач кафедри агрохімії і ґрунтознавства,
Уманський національний університет садівництва
У статті наведено результати досліджень динаміки вмісту основних елементів живлення в рослинах рижію ярого залежно від особливостей удобрення. Встановлено, що рослини рижію ярого інтенсивніше накопичують основні елементи живлення на початкових етапах вегетації, що забезпечує нормальний ріст і розвиток рослин на пізніх етапах органогенезу.
Аналіз отриманих даних показав, що рослини рижію ярого інтенсивніше накопичують азот на ранніх етапах органогенезу. Інтенсивне поглинання азоту в першій половині вегетації пов'язане з ростом листків та кореневої системи. живлення добриво азот
На вміст азоту в рослинах істотно впливали особливості застосування мінеральних добрив. За ступенем збільшення дози азотних добрив від 30 до 120 кг/га діючої речовини кількість цього елемента в рослинах підвищувалась до 3,35-3,77% на суху речовину. Упродовж вегетаційного періоду вміст азоту в рослинах рижію ярого знижувався. У фазу бутонізації його вміст коливався в межах 1,85-2,36, а цвітіння - 1,52-2,01% на суху речовину залежно від норм і строків внесення азотних добрив. Внесення сірки в нормі 70 кг/га у вигляді сульфату амонію на тлі повного мінерального добрива не забезпечувало істотного підвищення вмісту загального азоту в рослинах рижію ярого протягом усіх фаз росту й розвитку.
Насіння рижію ярого характеризується досить високим вмістом азоту, який у варіанті без добрив становив 3,03% і зростав до 3,76% на суху речовину у варіанті фону+М120. У соломі вміст азоту перебував у межах 0,40-0,60% на суху речовину залежно від особливостей застосування мінеральних добрив і переважно залежав від норм внесення азотних добрив.
Накопичення фосфору рослинами рижію ярого також інтенсивніше проходить на початкових етапах органогенезу. Мінімальний вміст фосфору в середньому за роки досліджень відзначено в соломі рижію ярого, коли він становив 0,13-0,18%, тоді як у насінні рижію цей показник перебував у межах 1,37-1,47% на суху речовину залежно від варіанта досліду.
Внесення калійних добрив істотно впливало на вміст калію в рослинах протягом усіх фаз росту й розвитку. Поліпшення азотного живлення також сприяло підвищенню накопичення цього елементу в рослинах.
Ключові слова: рижій ярий, мінеральні добрива, азот, фосфор, калій.
The results of the research dynamics of main nutrients in plants false flax depending on the characteristics of fertilization. Established that plants accumulate more intense false flax main nutrients in the early stages of growth, ensuring normal growth and development of plants in the later stages of organogenesis.
An analysis of false flax spring plants accumulate nitrogen more intensively in the early stages of organogenesis. Intensive absorption of nitrogen in the first half of the growing season is associated with the growth of leaves and root system.
In the nitrogen content in plants significantly influenced the features to using fertilizers. As the dose of nitrogen fertilizers increasedfrom 30 to 120 kg/ha of active substance, the amount of this element in plants increased to 3.35-3.77% per dry substance. During the growing season, the nitrogen content in the plants false flax spring decreased. In the budding phase, its content ranged from 1.85-2.36, and flowering - 1.52-2.01% on dry matter, depending on the norms and timing of the application of nitrogen fertilizers. Adding to sulfur the norm of 70 kg/ha as ammonium sulfate on the background of a complete fertilizer did not provide a significant increase of total nitrogen in plants false flax during all phases of growth and development.
Seeds of false flax spring are characterized by rather high nitrogen content, in the variant without fertilizers it was 3.03% and grew to 3.76% per dry substance in the background + M]20 variant. In the straw, the nitrogen content was in the range of0.40-0.60% per dry matter, depending on the characteristics of the use of mineral fertilizers and mainly depended on the norms for applying nitrogen fertilizers.
Accumulation of phosphorus false flax plants is also intense in the early stages of organogenesis. The minimum phosphorus content on average over the years of research was noted in of false flax spring straw - 0.13-0.18%, while in the of false flax seeds this indicator was in the range 1.37-1.47% per dry matter, depending on the type of experiment.
Adding potassium fertilizers significantly influenced the potassium content in plants during all phases of growth and development. Improving nitrogen nutrition also contributed to increasing accumulation of this element in plants.
Key words: false flax, fertilizers, nitrogen, phosphorus, potassium.
Постановкапроблеми. Дляодержаннявисокихісталихурожаївсільсько-господарськихкультурважливимєзабезпеченнякультуривпродовжусьогоперіодувегетаціїнеобхідноюкількістюдоступнихелементівживлення, зокремаазотом, фосфоромікалієм [1, с. 56; 2, с. 137; 3, с. 88].
Проведення ґрунтової діагностики дає можливість визначити запаси елементів живлення в ґрунті, що досить важливо для встановлення умов росту культур. Проте встановити під час цього їх доступність для рослин неможливо, тоді як хімічний склад рослин є прямою «відповіддю» на умови їх росту й розвитку. Результати рослинної діагностики допомагають охарактеризувати роль кореневого живлення й визначити реальну доступність елементів живлення з ґрунту [4, с. 210; 5, с. 196; 6, с. 77; 7, с. 376].
Метою рослинної діагностики є контроль рівня забезпеченості рослин елементами живлення впродовж вегетаційного періоду, щоби дізнатись про оптимальні умови їх вирощування для отримання високого врожаю. Цей метод є комплексним та передбачає визначення поживного режиму й врахування біологічних особливостей культур [8, с. 46].
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Азот - це один з основних елементів живлення рослин, нестача якого в більшості ґрунтів вимагає постійного внесення азотних добрив для отримання високих урожаїв сільськогосподарських культур і підвищення якості продукції. В умовах достатнього зволоження азотні добрива дають 50-60% загального приросту врожаїв від повного мінерального добрива [9, с. 135; 10, с. 86].
За недостатнього азотного живлення затримуються ріст і розвиток рослин, внаслідок чого знижується їх продуктивність. Стебла стають тонкими, витягнутими, слабо галузяться, розмір листків зменшується, формування репродуктивних органів погіршується [11, с. 28].
Нестача фосфору виявляється в затримці росту й розвитку рослин, адже утворюються дрібні листки, запізнюються цвітіння й достигання плодів [11, с. 28].
Калій у рослинах бере активну участь у білковому та вуглеводному обмінах, активує діяльність ферментів, регулює процеси відкривання та закривання про- дихів на листках, поглинання вологи кореневою системою, що сприяє раціональному й ефективному використанню води, тому забезпеченість рослин калієм підвищує їх стійкість проти посухи та несприятливої дії високих і низьких температур [11, с. 28].
Постановка завдання. Мета статті полягає у визначенні динаміки вмісту основних елементів живлення в рослинах рижію ярого залежно від особливостей удобрення.
Дослідження проводили впродовж 2016-2018 років в умовах тимчасового досліду на дослідному полі Уманського національного університету садівництва. Ґрунтом дослідних ділянок є чорнозем опідзолений важкосуглинковий на лесі з низьким вмістом азоту лужногідролізованих сполук (за методом Корнфілда) та підвищеним вмістом рухомих сполук фосфору й калію (за ДСТУ 4115-2002). Реакція ґрунтового розчину (за ДСТУ ^0 10390: 2007) є слабкокислою.
Вирощували сорт рижію ярого Степовий 1. Дослід закладали за схемою, наведеною в табл. 1. Площа дослідної ділянки становила 72 м2, облікової - 30 м2, повторність досліду була триразовою, попередником - пшениця озима. Фосфорні та калійні добрива вносили у вигляді суперфосфату подвійного та калію хлористого під зяблевий обробіток ґрунту, а азотні, згідно зі схемою досліду, вносили у вигляді сульфату амонію та селітри аміачної під передпосівну культивацію та в підживлення після утворення рослинами рижію розетки. Локальне внесення добрив здійснювали перед сівбою стрічками шириною 30 см на глибину 10 см. Облік урожаю насіння рижію ярого проводили прямим збиранням комбайном Сампо, а врожай соломи розраховували за співвідношенням його та насіння у пробах рослин.
Виклад основного матеріалу дослідження. Аналіз отриманих даних показав, що рослини рижію ярого інтенсивніше накопичують азот на ранніх етапах органогенезу (табл. 1).
Таблиця 1. Динаміка вмісту азоту в рослинах рижію ярого залежно від удобрення (2016-2018 роки), % на суху речовину
|
Варіант досліду |
Фази росту й розвитку рослин |
||||||
|
Стеблування |
Бутонізація |
Цвітіння |
Повна стиглість |
||||
|
насіння |
солома |
||||||
|
Без добрив |
2,45 |
1,36 |
1,02 |
3,03 |
0,38 |
||
|
Рб„Клп- ф°н |
2,40 |
1,28 |
1,07 |
3,16 |
0,41 |
||
|
кт+кт |
3,46 |
2,13 |
1,63 |
3,25 |
0,46 |
||
|
Рт+Мт |
3,51 |
2,20 |
1,69 |
3,28 |
0,49 |
||
|
Фон+М^ |
3,35 |
1,85 |
1,52 |
3,33 |
0,45 |
||
|
Фон+М60 |
3,60 |
2,25 |
1,82 |
3,48 |
0,51 |
||
|
Фон+М™ ^ |
3,66 |
2,29 |
1,84 |
3,40 |
0,53 |
||
|
Фон+Мі0 |
3,74 |
2,33 |
1,91 |
3,66 |
0,54 |
||
|
Фон+М 120 |
3,77 |
2,36 |
2,01 |
3,76 |
0,55 |
||
|
Фон+М30+М60 в підживлення |
3,36 |
2,20 |
1,78 |
3,37 |
0,44 |
||
|
М60Р60К60 перед посівом врозкид |
3,55 |
2,23 |
1,79 |
3,38 |
0,48 |
||
|
М40Р40К,0 локально із сівбою |
3,47 |
2,23 |
1,73 |
3,40 |
0,49 |
||
|
НІР05 |
2016 рік |
0,14 |
0,10 |
0,06 |
0,13 |
0,02 |
|
|
2018 рік |
0,12 |
0,14 |
0,09 |
0,14 |
0,02 |
Інтенсивне поглинання азоту в першій половині вегетації пов'язане з ростом листків та кореневої системи.
Так, у середньому за два роки проведення досліджень у фазі стеблування на неудобрених ділянках вміст азоту в рослинах рижію ярого становив 2,45% у перерахунку на суху речовину. На його вміст у рослинах істотно впливали особливості застосування мінеральних добрив. За ступенем збільшення дози азотних добрив від 30 до 120 кг/га діючої речовини кількість цього елемента в рослинах підвищувалась до 3,35-3,77% на суху речовину. Упродовж вегетаційного періоду вміст азоту в рослинах рижію ярого знижувався. У фазі бутонізації його вміст коливався в межах 1,85-2,36, а цвітіння - 1,52-2,01% на суху речовину залежно від норм і строків внесення азотних добрив.
Вміст загального азоту за роздрібного внесення азотних добрив був на 7% нижчим у фазі стеблування порівняно з одноразовим їх внесенням, у фазі бутонізації та цвітіння - на 3%. Внесення повного мінерального добрива перед сівбою врозкид і локально не забезпечувало істотного збільшення вмісту азоту в рослинах рижію ярого порівняно з варіантом фону +К60. Парні комбінації азотних добрив з фосфорними та калійними істотно не знижували вміст азоту в рослинах порівняно з повним мінеральним добривом по всіх фазах вегетації рижію ярого.
Внесення сірки у дозі 70 кг/га у вигляді сульфату амонію у складі повного мінерального добрива не забезпечувало істотного підвищення вмісту загального азоту в рослинах рижію ярого впродовж усіх фаз росту й розвитку.
Насіння рижію ярого характеризується досить високим вмістом азоту, який у варіанті без добрив становив 3,03% і зростав до 3,76% на суху речовину у варіанті фону+К120. У соломі вміст азоту перебував у межах 0,40-0,60% на суху речовину залежно від особливостей застосування мінеральних добрив і переважно залежав від норм внесення азотних добрив.
Отже, в початковий період росту рослини рижію ярого створюють запас елементу, що використовується в наступні періоди органогенезу.
Таблиця 2. Динаміка вмісту фосфору (Р2О5) в рослинах рижію ярого залежно від удобрення (2016-2018 роки), % на суху речовину
|
Варіант досліду |
Фази росту й розвитку рослин |
||||||
|
Стеблування |
Бутонізація |
Цвітіння |
Повна стиглість |
||||
|
насіння |
солома |
||||||
|
Без добрив |
0,93 |
0,67 |
0,44 |
1,37 |
0,14 |
||
|
Р60К60 - фон |
1,08 |
0,74 |
0,53 |
1,42 |
0,15 |
||
|
КЛ |
0,94 |
0,68 |
0,45 |
1,34 |
0,13 |
||
|
РЛ |
1,10 |
0,72 |
0,56 |
1,43 |
0,16 |
||
|
Фон+^„ |
1,08 |
0,78 |
0,57 |
1,45 |
0,16 |
||
|
Фон+Ню |
1,09 |
0,77 |
0,56 |
1,45 |
0,17 |
||
|
ф°н+^п |
1,10 |
0,73 |
0,54 |
1,44 |
0,17 |
||
|
Фон+Ч„ |
1,13 |
0,77 |
0,59 |
1,47 |
0,18 |
||
|
Фон+N |
1,10 |
0,77 |
0,56 |
1,46 |
0,18 |
||
|
Фон+^п+^п в підживлення |
1,10 |
0,73 |
0,54 |
1,45 |
0,17 |
||
|
^„Р6ПК6П перед посівом врозкид |
1,04 |
0,71 |
0,50 |
1,42 |
0,16 |
||
|
^ПР4ПК4П локально із сівбою |
1,09 |
0,78 |
0,56 |
1,42 |
0,17 |
||
|
НІР05 |
2016 рік |
0,04 |
0,03 |
0,02 |
0,06 |
0,01 |
|
|
2018 рік |
0,04 |
0,04 |
0,03 |
0,06 |
0,02 |
Накопичення фосфору рослинами рижію ярого також інтенсивніше проходить на початкових етапах органогенезу (табл. 2).
Так, у фазі стеблування вміст цього елемента в рослинах перебував у межах 0,93-1,13% на суху речовину залежно від варіанта удобрення. У міжфазний період «стеблування - бутонізація» вміст фосфору в рослинах знижувався, перебуваючи в межах 0,67-0,78% на суху речовину. Аналізуючи одержані дані, можемо відзначити, що у фазі стеблування найменше фосфору в рослинах рижію ярого було у варіанті без внесення добрив. За внесення лише фосфорних і калійних добрив у дозі по 60 кг/га д. р. вміст фосфору зростав на 16% порівняно з контролем, а фосфорних та азотних добрив - на 18% порівняно з контролем.
Збільшення дози азотних добрив з 30 до 120 кг/га д. р. на фосфорно-калійному фоні за роки досліджень позитивно впливало на вміст фосфору в рослинах рижію ярого. У варіанті фону+К90 вміст фосфору в рослинах рижію ярого був найбільшим, становлячи 1,13% на суху речовину, що на 21% більше порівняно з контролем.
Таблиця 3. Динаміка вмісту калію (К2О) в рослинах рижію ярого залежно від удобрення (2016-2018 роки), % на суху речовину
|
Варіант досліду |
Фази росту й розвитку рослин |
||||||
|
Стеблування |
Бутонізація |
Цвітіння |
Повна стиглість |
||||
|
насіння |
солома |
||||||
|
Без добрив |
4,27 |
2,32 |
1,82 |
0,93 |
1,06 |
||
|
Рб„Клп- фон |
5,34 |
3,97 |
2,50 |
1,00 |
1,13 |
||
|
К«,+^ |
5,33 |
4,00 |
2,54 |
1,01 |
1,13 |
||
|
рст+Чп |
4,79 |
2,20 |
1,90 |
0,94 |
1,06 |
||
|
Фон+М3„ |
5,76 |
3,98 |
2,48 |
1,04 |
1,15 |
||
|
Фон+М6„ |
5,79 |
3,98 |
2,50 |
1,06 |
1,19 |
||
|
Ф°н+Н,п |
5,71 |
4,10 |
2,43 |
1,06 |
1,17 |
||
|
Фон+Моп |
5,71 |
4,07 |
2,46 |
1,05 |
1,18 |
||
|
Фон+^7П |
5,70 |
4,10 |
2,45 |
1,07 |
1,20 |
||
|
Фон+№,п+М6П в підживлення |
5,64 |
4,08 |
2,45 |
1,08 |
1,17 |
||
|
М6„Р6„К6„ перед посівом врозкид |
4,85 |
3,97 |
2,39 |
1,00 |
1,15 |
||
|
М,„Р4„К,„ локально із сівбою |
5,64 |
4,09 |
2,44 |
1,03 |
1,16 |
||
|
НІР05 |
2016 рік |
0,20 |
0,14 |
0,10 |
0,04 |
0,05 |
|
|
2018 рік |
0,24 |
0,13 |
0,12 |
0,04 |
0,06 |
Локальне внесення повного мінерального добрива у дозі по 40 кг/га д. р. основних елементів живлення за вмістом фосфору в рослинах не поступалось варіанту фону+К60, де цей показник в обох варіантах становив 1,09% на суху речовину. Також цей варіант мав вищий показник досліджуваного елементу порівняно з варіантом внесення врозкид перед сівбою К60Р60К60, де вміст фосфору в рослинах рижію ярого становив 1,04% на суху речовину.
Мінімальний вміст фосфору в середньому за роки досліджень відзначено у соломі рижію ярого, а саме 0,13-0,18%, тоді як у насінні рижію цей показник перебував в межах 1,37-1,47% на суху речовину залежно від варіанта досліду.
Характеризуючи вміст фосфору в наступні періоди вегетації, маємо відзначити, що він був меншим у перерахунку на суху речовину порівняно з першим періодом визначення (стеблування).
Виявлено, що в середньому за роки досліджень максимальний вміст калію в рослинах рижію ярого відзначено у фазі стеблування, коли він становив 4,27-5,79% на суху речовину (табл. 3).
У наступні строки визначення спостерігалось поступове зниження концентрації калію в рослинах, адже у фазі бутонізації його вміст становив 2,20-4,10%, у фазі цвітіння - 1,82-2,54% на суху речовину залежно від варіанта удобрення.
Внесення калійних добрив істотно впливало на вміст калію в рослинах упродовж усіх фаз росту та розвитку. Поліпшення азотного живлення також сприяло підвищенню накопичення цього елемента в рослинах.
Вміст калію в рослинах на фосфорно-калійному та азотно-калійному фонах у фазах стеблування, в насінні й соломі був істотно меншим порівняно з повним мінеральним добривом, тоді як вміст фосфору на тлі парних комбінацій мінеральних добрив був істотно меншим упродовж усіх фаз росту й розвитку рижію ярого порівняно з варіантом 1Ч60Р60К60. Вміст калію в рослинах збільшувався за рахунок застосування калійних добрив у дозі 60 кг/га д. р. у всіх фазах росту й розвитку рижію ярого.
Висновки і пропозиції. На початкових етапах вегетаційного періоду рижію ярого відбувається інтенсивне накопичення елементів живлення рослинами, які завдяки їх реутилізації з вегетативних органів у репродуктивні забезпечують нормальний ріст і розвиток рослин на пізніх етапах органогенезу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Ермохин Ю.И. Отечественный и зарубежный опыт диагностики азотного питания растений и применения азотных удобрений : учебное пособие. Омск : ОмСХИ, 1991. 202 с.
2. Михайлов Н.Н. Определение потребности растений в удобрениях. Москва : Колос, 1971. 256 с.
3. Городній М.М. Дистанційне зондування родючості ґрунтів та її використання в технологіях точного землеробства. Науковий вісник НАУ. 2000. № 32. С. 88-94.
4. Церлинг В.В. Диагностика питания сельскохозяйственных культур. Москва : Агропромиздат, 1990. 235 с.
5. Кулаковская Т.Н. Почвенно-агрохимические основы получения высоких урожаев. Минск : Ураджай, 1978. 272 с.
6. Кулаковская Т.Н. Применение удобрений. Минск : Ураджай, 1970. 216 с.
7. Соколов А.В. Химический анализ почвы и применения удобрений. Журнал Всесоюзного химического общества. 1965. Т. 10. № 4. С. 375-381.
8. Церлинг В.В. Агрохимические основы диагностики минерального питания селькохозяйственных культур. Москва : Наука, 1978. 216 с.
9. Державин Л.М. Применение минеральных удобрений в интенсивном земледелии. Москва : Колос, 1972. 272 с.
10. Кореньков Д.А. Минеральные удобрения при интенсивных технологиях. Москва : Росагропромиздат, 1990. 192 с.
11. Господаренко Г.М. Агрохімія мінеральних добрив. Київ : Науковий світ, 2003. 136 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Ґрунт як активне середовище живлення, поживний субстрат рослин. Вміст мінеральних елементів у рослинах. Металорганічні сполуки рослин. Родучість ґрунту та фактори, що на неї впливають. Становлення кореневого живлення. Кореневе живлення в житті рослин.
курсовая работа [56,4 K], добавлен 21.09.2010Особливості протікання процесів живлення рослин вуглецем. Суть та значення фотосинтезу, загальне рівняння фотосинтезу та походження кисню. Листок як орган фотосинтезу, фотосинтетичні пігменти листка. Енергетика процесів фотосинтезу та його Z-схема.
курсовая работа [2,9 M], добавлен 21.09.2010Вивчення ембріогенезу легень та періодизації їх формування на основі даних макро-, мікро морфологічного і гістохімічного аналізів. Основні етапи розвитку легень у людини в постнатальному періоді, їх функціональні зміни. Легені на пізніх етапах онтогенезу.
курсовая работа [56,0 K], добавлен 06.11.2010Екологічні групи рослин за вимогами до води, світла, ґрунту та способом живлення. Структура і компоненти рослинної та тваринної клітини. Будова, види, основні функції їх тканин. Системи органів тварин і рослин. Типи їх розмноження. Засоби охорони природи.
курсовая работа [860,8 K], добавлен 28.12.2014Фази вегетації рослин. Умови росту й розвитку рослин. Ріст та розвиток стебла. Морфологія коренів, глибина і ширина їхнього проникнення у ґрунт. Морфогенез генеративних органів. Вегетативні органи квіткових рослин. Фаза колосіння у злаків і осоки.
курсовая работа [64,0 K], добавлен 22.01.2015Біологічний колообіг речовин і участь в ньому рослин. Вищі рослини як генератори органічної речовини в ґрунтоутворенні та концентратори зольних елементів й азоту в грунті. Рослинний покрив - захисний бар’єр грунту від ерозії, її види та медика захисту.
реферат [2,6 M], добавлен 09.02.2015Основні види павуків та павукоподібних. Зовнішня будова павука. Нервова, травна, видільна, кровоносна, дихальна та статева системи павуків. Протоки павутинних залоз. Живлення напіврідкою їжею. Виготовлення різноманітних ліків з отрути павуків.
курсовая работа [2,6 M], добавлен 22.01.2015Цілющі властивості рослин у досвіді народної медицини. Лікарські препарати рослинного походження. Біологічна сила рослинних речовин. Вміст вітамінів та мінеральних речовин в овочах та їх застосування в їжу та при лікуванні. Хімічний склад овочів.
реферат [26,0 K], добавлен 27.04.2010Важкі метали в навколишньому середовищі. Їх хімічні властивості і роль для живої природи. Вплив важких металів на ріст і розвиток рослин. Важкі метали - забруднювачі навколишнього середовища. Межі витривалості навантаження важкими металами.
реферат [28,7 K], добавлен 31.03.2007Характер зміни вмісту нітратів у фотоперіодичному циклі у листках довгоденних і короткоденних рослин за сприятливих фотоперіодичних умов. Фотохімічна активність хлоропластів, вміст никотинамидадениндинуклеотидфосфату у рослин різних фотоперіодичних груп.
автореферат [47,7 K], добавлен 11.04.2009Характеристика розмноження птахів та значення даного процесу для популяції в цілому. Поведінка птахів на різних етапах життя, її відмінні особливості. Табличні дані характеристики розмноження. Графічні дані характеристики розмноження птахів, їх аналіз.
курсовая работа [235,2 K], добавлен 01.02.2012Дослідження рослин як продуцентів атмосферного кисню. Біологічний кругообіг кисню, вуглекислого газу, азоту та інших елементів, які беруть участь у процесах життєдіяльності живих організмів. Характеристика суті, значення та стадій процесу фотосинтезу.
курсовая работа [472,7 K], добавлен 31.01.2015Колообіг азоту та вуглецю як основні біогеохімічні цикли, які відбуваються у наземних еко- і агроекосистемах. Вплив різних типів сівозміни та виду органічних добрив на нормовані параметри азото-вуглецевого обігу в агроценозах Лісостепу України.
статья [229,5 K], добавлен 10.04.2015Одержання рослин, стійких до гербіцидів, комах-шкідників, до вірусних та грибних хвороб. Перенесення гену синтезу інсектицидного протоксину. Підвищення стійкості рослин до бактеріальних хвороб шляхом генної інженерії. Трансгенні рослини і біобезпека.
контрольная работа [55,9 K], добавлен 25.10.2013Будова тіла молюска. Молюск живиться водяними рослинами. Він дихає киснем атмосферного повітря. Ставковик має лише один орган виділення – нирку. Ставковики – гермафродити. Беззубка. Будова тіла. Живлення. Дихання. Пресування. Беззубки роздільностатеві.
реферат [8,0 K], добавлен 23.12.2003Особливості будови тіла, класифікація та різновиди рептилій, їх відмінності. Спосіб життя та залежність температури тіла від температури навколишнього середовища. Типи розмноження та живлення даних істот, засоби та ефективність захисту плазунів.
презентация [676,5 K], добавлен 05.12.2015Виявлення еволюційних гілок живих організмів. Загальна характеристика Археїв. Пошук і підбір оптимальних засобів для живлення археїв. Будова і склад клітинних стінок. Особливості кислотолюбивих археїв, що використовують для життя органічні сполуки.
курсовая работа [52,7 K], добавлен 14.12.2014Способи гербаризації трав’янистих рослин. Характеристика екотопів місць збирання рослин. Екотопи гранітних відслонень, степу, лук та боліт заплав. Біоморфологічний опис квіткової рослини на прикладі тюльпана, його декоративне значення та поширення.
отчет по практике [24,4 K], добавлен 04.02.2013Поняття виду і популяції, концепція демоцену. Дія екологічних факторів на популяцію. Потік енергії та продуктивність екосистеми. Ланцюги живлення, правила екологічної піраміди. Розподіл потоків енергії через організм, популяцію або трофічний рівень.
курсовая работа [2,2 M], добавлен 31.01.2014Ознайомлення з результатами фітохімічного дослідження одного з перспективних видів рослин Українських Карпат - волошки карпатської. Розгляд залежності вмісту досліджуваних біологічно активних речовин від виду сировини. Аналіз вмісту фенольних сполук.
статья [23,3 K], добавлен 11.09.2017
